🏭Кабмін створив промислово-оборонний комітет
▪️До нової структури під керівництвом прем’єр-міністра України увійшли міністр стратегічних галузей Олександр Камишин, міністр оборони Рустем Умеров, міністр економіки Юлія Свириденко, віцепрем’єр-міністр з інновацій Михайло Федоров, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та голова СБУ Василь Малюк.
▪️Уряд прагне налагодити системну роботу в питанні посилення українського оборонно-промислового комплексу.
▪️«Ми також хочемо долучити до роботи комітету виробників зброї, незалежних експертів та фахівців. Наше завдання – вивести український ОПК на новий рівень, сформувати унікальну систему підтримки виробників, дати більше стимулів, збільшити рівень взаємодії з міжнародними компаніями в цій галузі», – наголосив прем’єр Денис Шмигаль.
▪️Він додав, що уряд також запропонує долучатися до цієї роботи місцевим органам влади.
▪️До нової структури під керівництвом прем’єр-міністра України увійшли міністр стратегічних галузей Олександр Камишин, міністр оборони Рустем Умеров, міністр економіки Юлія Свириденко, віцепрем’єр-міністр з інновацій Михайло Федоров, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та голова СБУ Василь Малюк.
▪️Уряд прагне налагодити системну роботу в питанні посилення українського оборонно-промислового комплексу.
▪️«Ми також хочемо долучити до роботи комітету виробників зброї, незалежних експертів та фахівців. Наше завдання – вивести український ОПК на новий рівень, сформувати унікальну систему підтримки виробників, дати більше стимулів, збільшити рівень взаємодії з міжнародними компаніями в цій галузі», – наголосив прем’єр Денис Шмигаль.
▪️Він додав, що уряд також запропонує долучатися до цієї роботи місцевим органам влади.
UAprom
У 2023 році в Україні виплавили 6,23 млн т сталі За даними об’єднання «Укрметалургпром», це співставно із показником 2022 року (99,4%). Виробництво чавуну за рік скоротилося на 6,1%, склавши 6 млн т. А виробництво прокату збільшилося на 0,4% - до 5,37 млн…
🏭Металурги в січні виплавили 0,54 млн тонн сталі, що на 91,6% більше порівняно із січнем 2022 року.
⬆️Виробництво чавуну за перший місяць року склало 0,55 млн т (+44,5% р/р). Виробництво прокату - 0,45 млн т (+75,9%)
⬆️Виробництво чавуну за перший місяць року склало 0,55 млн т (+44,5% р/р). Виробництво прокату - 0,45 млн т (+75,9%)
Український експорт у січні склав $3,4 млрд
До трійки найбільш експортованих товарів увійшли:
• продовольчі товари – $2,2 млрд;
• метали та вироби з них – $362 млн;
• мінеральні продукти – $312 млн
Минулого місяця в Україну також імпортували товарів на $5,1 млрд. Загалом товарообіг за січень 2024 року склав $8,5 млрд, що на 7% більше у річному вимірі.
До трійки найбільш експортованих товарів увійшли:
• продовольчі товари – $2,2 млрд;
• метали та вироби з них – $362 млн;
• мінеральні продукти – $312 млн
Минулого місяця в Україну також імпортували товарів на $5,1 млрд. Загалом товарообіг за січень 2024 року склав $8,5 млрд, що на 7% більше у річному вимірі.
📈Вартість відновлення України зросла до $486 млрд
🗓️Оцінка потреб, зроблена Світовим банком спільно з Єврокомісією, ООН та урядом України, охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року.
💵Вона показала, що пряма шкода від широкомасштабного вторгнення РФ в Україну становить майже $152 млрд.
🏠Найбільше постраждали житловий сектор, транспорт, торгівля та промисловість, енергетика і сільське господарство.
🌍Основна шкода зосереджена в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Київській областях.
💲Лише у 2024 році Україні потрібно до $15 млрд для невідкладних пріоритетних заходів. І тільки третина цієї суми вже забезпечена фінансуванням з боку міжнародних партнерів чи державного бюджету.
🗓️Оцінка потреб, зроблена Світовим банком спільно з Єврокомісією, ООН та урядом України, охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року.
💵Вона показала, що пряма шкода від широкомасштабного вторгнення РФ в Україну становить майже $152 млрд.
🏠Найбільше постраждали житловий сектор, транспорт, торгівля та промисловість, енергетика і сільське господарство.
🌍Основна шкода зосереджена в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Київській областях.
💲Лише у 2024 році Україні потрібно до $15 млрд для невідкладних пріоритетних заходів. І тільки третина цієї суми вже забезпечена фінансуванням з боку міжнародних партнерів чи державного бюджету.
Потреби промисловості та комерції у відновленні на 2024 рік складають $5,8 млрд
Як зазначила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, такі дані містяться у дослідженні Світового банку про збитки та потреби України на відновлення.
Зокрема, в СБ зазначили, що українська промисловість та комерційний сектор є основою української економіки та генерують близько 1/3 ВВП, а також надають робочі місця для близько 6 млн людей. Загальні збитки цих двох секторів внаслідок війни оцінюються приблизно в 15,6 млрд дол.
«Тому відновлення приватного сектору є ключовим пріоритетом для уряду України. Лише у 2024 році потреби промисловості й комерції в інвестиціях становлять 4,2 млрд дол., а робочого капіталу – 1,6 млрд доларів, тобто разом - 5,8 млрд доларів. Це загальна потреба у фінансуванні сектору, яку ми з міжнародними партнерами маємо намір забезпечити», - зазначила Свириденко.
Йдеться про такі інструменти:
• гранти для відновлення та модернізацію бізнесу;
• часткова компенсація відсоткових ставок за програмою доступних кредитів 5-7-9%;
• підтримка українських експортерів через Експортно-кредитне агентство;
• програми страхування воєнних ризиків;
• стимули для інвестицій в приватний сектор;
• фінансування капітальних інвестицій та оновлення обладнання вітчизняних підприємств, що постраждали внаслідок війни.
Як зазначила перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, такі дані містяться у дослідженні Світового банку про збитки та потреби України на відновлення.
Зокрема, в СБ зазначили, що українська промисловість та комерційний сектор є основою української економіки та генерують близько 1/3 ВВП, а також надають робочі місця для близько 6 млн людей. Загальні збитки цих двох секторів внаслідок війни оцінюються приблизно в 15,6 млрд дол.
«Тому відновлення приватного сектору є ключовим пріоритетом для уряду України. Лише у 2024 році потреби промисловості й комерції в інвестиціях становлять 4,2 млрд дол., а робочого капіталу – 1,6 млрд доларів, тобто разом - 5,8 млрд доларів. Це загальна потреба у фінансуванні сектору, яку ми з міжнародними партнерами маємо намір забезпечити», - зазначила Свириденко.
Йдеться про такі інструменти:
• гранти для відновлення та модернізацію бізнесу;
• часткова компенсація відсоткових ставок за програмою доступних кредитів 5-7-9%;
• підтримка українських експортерів через Експортно-кредитне агентство;
• програми страхування воєнних ризиків;
• стимули для інвестицій в приватний сектор;
• фінансування капітальних інвестицій та оновлення обладнання вітчизняних підприємств, що постраждали внаслідок війни.
📉Метінвест за рік скоротив виробництво сталі на 31%
🏭За підсумками 2023 року на підприємствах групи виготовили 1,76 млн тонн чавуну та 2,02 млн тонн сталі, що менше за 2022 рік на 36% і на 31% відповідно. Це відбулося головним чином через відсутність виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року.
⬇️Група також повідомила про річне зниження виробництва товарних напівфабрикатів на 19% - до 832 тис. тонн та падіння виробництва готової продукції на 18% р/р - до 2,29 млн т.
⬇️Зокрема, у сегменті готової продукції виробництво плоского прокату знизилося на 36%, до 1,1 млн тонн через зупинку маріупольських комбінатів. Частково цей обсяг був компенсований збільшенням виробництва гарячекатаного товстого листа на перекатних заводах в Італії та Великобританії на фоні налагодження поставок слябів від третіх осіб, в тому числі слябів від МК «Запоріжсталь».
⬆️Водночас виробництво довгого прокату минулого року збільшилось на 17%, склавши 1,19 млн тонн. Як зазначили в компанії, такого результату вдалося досягти за рахунок стабілізації виробництва заготовки на Каметсталі та нормалізації поставок на Promet Steel в Болгарії.
🚫Виробництво рейкової та трубної продукції було відсутнім, оскільки продукція виготовлялась на маріупольських комбінатах Метінвесту.
🏭За підсумками 2023 року на підприємствах групи виготовили 1,76 млн тонн чавуну та 2,02 млн тонн сталі, що менше за 2022 рік на 36% і на 31% відповідно. Це відбулося головним чином через відсутність виробництва на маріупольських комбінатах з кінця лютого 2022 року.
⬇️Група також повідомила про річне зниження виробництва товарних напівфабрикатів на 19% - до 832 тис. тонн та падіння виробництва готової продукції на 18% р/р - до 2,29 млн т.
⬇️Зокрема, у сегменті готової продукції виробництво плоского прокату знизилося на 36%, до 1,1 млн тонн через зупинку маріупольських комбінатів. Частково цей обсяг був компенсований збільшенням виробництва гарячекатаного товстого листа на перекатних заводах в Італії та Великобританії на фоні налагодження поставок слябів від третіх осіб, в тому числі слябів від МК «Запоріжсталь».
⬆️Водночас виробництво довгого прокату минулого року збільшилось на 17%, склавши 1,19 млн тонн. Як зазначили в компанії, такого результату вдалося досягти за рахунок стабілізації виробництва заготовки на Каметсталі та нормалізації поставок на Promet Steel в Болгарії.
🚫Виробництво рейкової та трубної продукції було відсутнім, оскільки продукція виготовлялась на маріупольських комбінатах Метінвесту.
Брухтарі у січні зібрали 118 тисяч тонн сировини
Це майже в 2 рази більше за показник січня 2023 року (60,5 тис. тонн).
Обсяг постачань на металургійні комбінати країни склав 95,5 тис. тонн проти 49,4 тис. тонн у січні минулого року. Технологічні запаси брухту станом на 1 лютого оцінювались у 25-30 тис. тонн.
Експорт вторсировини з України у січні зріс у понад 2 рази в річному вимірі і склав 17,2 тис. тонн.
УАВтормет прогнозує, що у 2024 році брухтозаготівля зросте до 1,5-1,7 млн тонн.
Це майже в 2 рази більше за показник січня 2023 року (60,5 тис. тонн).
Обсяг постачань на металургійні комбінати країни склав 95,5 тис. тонн проти 49,4 тис. тонн у січні минулого року. Технологічні запаси брухту станом на 1 лютого оцінювались у 25-30 тис. тонн.
Експорт вторсировини з України у січні зріс у понад 2 рази в річному вимірі і склав 17,2 тис. тонн.
УАВтормет прогнозує, що у 2024 році брухтозаготівля зросте до 1,5-1,7 млн тонн.
📉Січневе споживання металопрокату в Україні скоротилося на 37%
⛓За підсумками першого місяця року ємність внутрішнього ринку склала 137,7 тис. тонн проти 219,1 тис. тонн у січні-2023.
🇺🇦За даними об'єднання Укрметалургпром, на ринок надійшло 52,6 тис. тонн металу, виготовленого в Україні, що складає 11,6% від загального обсягу вітчизняного виробництва металопрокату за січень (453 тис. т).
🔴Частка імпорту в металоспоживанні у січні склала 61,8% або 85,1 тис. тонн (у січні 2023 - 24,3% або 53,4 тис. тонн).
⛓За підсумками першого місяця року ємність внутрішнього ринку склала 137,7 тис. тонн проти 219,1 тис. тонн у січні-2023.
🇺🇦За даними об'єднання Укрметалургпром, на ринок надійшло 52,6 тис. тонн металу, виготовленого в Україні, що складає 11,6% від загального обсягу вітчизняного виробництва металопрокату за січень (453 тис. т).
🔴Частка імпорту в металоспоживанні у січні склала 61,8% або 85,1 тис. тонн (у січні 2023 - 24,3% або 53,4 тис. тонн).
Фонд держмайна отримав в управління акції ЗАлКу
Раніше частка акцій Запорізького виробничого алюмінієвого комбінату, що надійшла ФДМУ (29,54%), належала російському олігарху Олегу Дерипасці.
Раніше в управлінні фонду вже було понад 68% акцій підприємства, тому зараз держава контролює 97,5% ЗАлКу – єдиного виробника алюмінію в Україні.
Раніше частка акцій Запорізького виробничого алюмінієвого комбінату, що надійшла ФДМУ (29,54%), належала російському олігарху Олегу Дерипасці.
Раніше в управлінні фонду вже було понад 68% акцій підприємства, тому зараз держава контролює 97,5% ЗАлКу – єдиного виробника алюмінію в Україні.
UAprom
Євроколія від Мостиської до Львова коштуватиме близько 1,8 млрд грн Україна планує побудувати колію шириною 1435 мм від станції Мостиська до Львова для швидкісних перевезень за донорської підтримки USAID. Загальна протяжність існуючої колії від польського…
Будівництво євроколії зі Львова до кордону з Польщею розпочнуть цього року
Як зазначив віцепрем’єр Олександр Кубраков, ділянка Мостиська-Скнилів допоможе з’єднати українську залізницю з європейською мережею. Проект буде реалізовуватись разом із європейськими партнерами та донорами.
Крім того, за його словами, цього року планується відкриття кількох пунктів пропуску для автомобільного транспорту на кордоні з Молдовою, Румунією, Угорщиною та Польщею. Також триває процес модернізації 23 пунктів пропуску зусиллями Агентства відновлення.
Як зазначив віцепрем’єр Олександр Кубраков, ділянка Мостиська-Скнилів допоможе з’єднати українську залізницю з європейською мережею. Проект буде реалізовуватись разом із європейськими партнерами та донорами.
Крім того, за його словами, цього року планується відкриття кількох пунктів пропуску для автомобільного транспорту на кордоні з Молдовою, Румунією, Угорщиною та Польщею. Також триває процес модернізації 23 пунктів пропуску зусиллями Агентства відновлення.
Європарламент схвалив створення фонду допомоги для України й надання 50 млрд євро впродовж 2024-2027 років
Програма Ukraine Facility розділена на три ключових складові:
◾Перша – пряма підтримка державного бюджету – 38,27 млрд євро, з яких 33 млрд євро у формі кредитів та 5,27 млрд євро у формі грантів;
◾Друга – спеціальний інвестиційний інструмент для покриття ризиків у пріоритетних секторах – 6,97 млрд євро;
◾Третя – технічна підтримка у здійсненні реформ, а також покриття відсотків за кредитами, включно з отриманими раніше – 4,76 млрд євро.
Окрім того, програма передбачає механізм перехідного фінансування, який дозволить Україні отримати підтримку для державного бюджету ще до моменту повноцінного запуску Ukraine Facility.
Бюджетна підтримка надаватиметься щоквартально за виконання визначених у плані критеріїв щодо проведення передбачених реформ. Зокрема, очікується реформування державного сектору, проведення економічних реформ, спрямованих на розвиток бізнес-клімату та підприємництва, а також кроки для розвитку пріоритетних секторів, що можуть забезпечити швидке економічне зростання.
Програма Ukraine Facility розділена на три ключових складові:
◾Перша – пряма підтримка державного бюджету – 38,27 млрд євро, з яких 33 млрд євро у формі кредитів та 5,27 млрд євро у формі грантів;
◾Друга – спеціальний інвестиційний інструмент для покриття ризиків у пріоритетних секторах – 6,97 млрд євро;
◾Третя – технічна підтримка у здійсненні реформ, а також покриття відсотків за кредитами, включно з отриманими раніше – 4,76 млрд євро.
Окрім того, програма передбачає механізм перехідного фінансування, який дозволить Україні отримати підтримку для державного бюджету ще до моменту повноцінного запуску Ukraine Facility.
Бюджетна підтримка надаватиметься щоквартально за виконання визначених у плані критеріїв щодо проведення передбачених реформ. Зокрема, очікується реформування державного сектору, проведення економічних реформ, спрямованих на розвиток бізнес-клімату та підприємництва, а також кроки для розвитку пріоритетних секторів, що можуть забезпечити швидке економічне зростання.
АМКР у січні виготовив понад пів мільйона тонн залізорудного концентрату
За підсумками місяця виробництво зросло на 41% порівняно з груднем, склавши 552 тис. тонн. Як зазначили на підприємстві, на результат вплинуло зростання обсягу експортних замовлень, та збільшення внутрішнього споживання.
У січні на потужностях АМКР також виготовили:
◾149 тис. т чавуну (+10% м/м),
◾76 тис. т сталі (+23% м/м)
◾72 тис. т прокату (+26% м/м)
За підсумками місяця виробництво зросло на 41% порівняно з груднем, склавши 552 тис. тонн. Як зазначили на підприємстві, на результат вплинуло зростання обсягу експортних замовлень, та збільшення внутрішнього споживання.
У січні на потужностях АМКР також виготовили:
◾149 тис. т чавуну (+10% м/м),
◾76 тис. т сталі (+23% м/м)
◾72 тис. т прокату (+26% м/м)
В Покровській вугільній групі, що входить до складу Метінвесту, ввели в експлуатацію 11-ту лаву з видобутку коксівного вугілля в 10-му блоці шахтоуправління «Покровське».
За даними компанії, 11-та лава є одним із перспективних напрямів роботи. Її запаси становлять 993 тис. тонн вугілля. Очікується, що відпрацювання запасів триватиме понад рік.
Від початку 2024 року підприємства Метінвесту в Україні видобули близько 698 тис. тонн вугілля, з якого вироблено майже 373 тис. тонн концентрату. А до кінця року Група планує видобути 5,3 млн тонн вугілля, виготовити 2,8 млн тонн концентрату та ввести в експлуатацію ще два очисні забої.
Зокрема, зараз на шахтоуправлінні «Покровське» триває будівництво 11-го блоку з видобутку вугілля, який планується ввести в роботу у 2025 році.
За даними компанії, 11-та лава є одним із перспективних напрямів роботи. Її запаси становлять 993 тис. тонн вугілля. Очікується, що відпрацювання запасів триватиме понад рік.
Від початку 2024 року підприємства Метінвесту в Україні видобули близько 698 тис. тонн вугілля, з якого вироблено майже 373 тис. тонн концентрату. А до кінця року Група планує видобути 5,3 млн тонн вугілля, виготовити 2,8 млн тонн концентрату та ввести в експлуатацію ще два очисні забої.
Зокрема, зараз на шахтоуправлінні «Покровське» триває будівництво 11-го блоку з видобутку вугілля, який планується ввести в роботу у 2025 році.
Єврокомісія запропонувала зміни до транспортного безвізу з Україною
Щоб продовжити дію угоди про лібералізацію вантажних перевезень з Україною та Молдовою ще на рік, до неї пропонують внести такі зміни:
▪зробити обов’язковим наявність документів, які підтверджують, що транспортний оператор належним чином уповноважений здійснювати міжнародні перевезення, і що перевезення здійснюється відповідно до угоди;
▪зробити обов’язковим наявність спеціальних документів, які засвідчують, що операція без вантажу безпосередньо пов’язана з транзитною або двосторонньою операцією, як того вимагає угода;
▪посилити контроль за дотриманням автоперевізниками зобов’язань, пов’язаних з операціями, дозволеними угодою, боротьбу з шахрайством та підробкою водійських документів, а також з правопорушеннями, пов’язаними з безпекою дорожнього руху;
▪додати нове захисне застереження: якщо на національному ринку автомобільних перевезень у певному географічному регіоні спостерігається значне порушення, яке може бути пов’язане з угодою, дія угоди може бути призупинена в цьому географічному регіоні.
Пропозиції зараз перебувають у Раді ЄС, яка має надати Комісії мандат на переговори з Україною та Молдовою. Після цього, ЄК офіційно звернеться до країн-партнерів для отримання згоди.
Щоб продовжити дію угоди про лібералізацію вантажних перевезень з Україною та Молдовою ще на рік, до неї пропонують внести такі зміни:
▪зробити обов’язковим наявність документів, які підтверджують, що транспортний оператор належним чином уповноважений здійснювати міжнародні перевезення, і що перевезення здійснюється відповідно до угоди;
▪зробити обов’язковим наявність спеціальних документів, які засвідчують, що операція без вантажу безпосередньо пов’язана з транзитною або двосторонньою операцією, як того вимагає угода;
▪посилити контроль за дотриманням автоперевізниками зобов’язань, пов’язаних з операціями, дозволеними угодою, боротьбу з шахрайством та підробкою водійських документів, а також з правопорушеннями, пов’язаними з безпекою дорожнього руху;
▪додати нове захисне застереження: якщо на національному ринку автомобільних перевезень у певному географічному регіоні спостерігається значне порушення, яке може бути пов’язане з угодою, дія угоди може бути призупинена в цьому географічному регіоні.
Пропозиції зараз перебувають у Раді ЄС, яка має надати Комісії мандат на переговори з Україною та Молдовою. Після цього, ЄК офіційно звернеться до країн-партнерів для отримання згоди.
📈Виробництво труб в Україні у 2023 році зросло на 10%
🟢Підприємства, що входять до Об’єднання «Укртрубопром», у 2023 році збільшили виробництво труб порівняно з аналогічним періодом минулого року на 10,2%, до 495,6 тис. тонн. Це становить близько 70% від рівня довоєнного 2021 року.
Якщо говорити про конкретні підприємства, то динаміка була різноспрямованою:
▪«Інтерпайп Ніко Тьюб» збільшив випуск безшовних труб на 13,3%, тоді як ТОВ НВО «Трубосталь» – скоротило на 42,5%;
▪НВП з ІІ «Укртрубоізол» наростив виробництво електрозварювальних труб на 43,8%, тоді як «Інтерпайп НМТЗ» – знизив на 53,8%;
▪«Сентравіс» збільшив випуск нержавіючих труб на 11,7%;
Виробництво труб ВО «Оскар» знизилося на 30,5%.
💬Директор «Укртрубопрому» Георгій Польський зазначив, що галузь продемонструвала зростання вперше з початку великої війни, проте наголосив, що підприємства відчувають тиск через зростаючий імпорт китайської продукції: “Китайська трубна продукція просто «заповнила» український ринок як у приватному сегменті, так і на тендерах державних компаній”.
🟢Підприємства, що входять до Об’єднання «Укртрубопром», у 2023 році збільшили виробництво труб порівняно з аналогічним періодом минулого року на 10,2%, до 495,6 тис. тонн. Це становить близько 70% від рівня довоєнного 2021 року.
Якщо говорити про конкретні підприємства, то динаміка була різноспрямованою:
▪«Інтерпайп Ніко Тьюб» збільшив випуск безшовних труб на 13,3%, тоді як ТОВ НВО «Трубосталь» – скоротило на 42,5%;
▪НВП з ІІ «Укртрубоізол» наростив виробництво електрозварювальних труб на 43,8%, тоді як «Інтерпайп НМТЗ» – знизив на 53,8%;
▪«Сентравіс» збільшив випуск нержавіючих труб на 11,7%;
Виробництво труб ВО «Оскар» знизилося на 30,5%.
💬Директор «Укртрубопрому» Георгій Польський зазначив, що галузь продемонструвала зростання вперше з початку великої війни, проте наголосив, що підприємства відчувають тиск через зростаючий імпорт китайської продукції: “Китайська трубна продукція просто «заповнила» український ринок як у приватному сегменті, так і на тендерах державних компаній”.
У лютому перевезення руди залізницею наблизились до довоєнних показників
Протягом місяця Укрзалізниця перевезла 14,55 млн т вантажів (+29% відносно лютого-2023). При цьому в експортному сполученні перевезено 7,76 млн т вантажів, що на 53% більше порівняно з лютим минулого року.
Перше місце за обсягом перевезень на експорт займає залізна руда - 3,329 млн тонн. На другому місці зернові – 3,304 млн тонн, на третьому чорні метали - 386,4 тис. тонн.
Як зазначили в УЗ, щомісячні обсяги вантажних перевезень поступово зростають з жовтня минулого року.
Протягом місяця Укрзалізниця перевезла 14,55 млн т вантажів (+29% відносно лютого-2023). При цьому в експортному сполученні перевезено 7,76 млн т вантажів, що на 53% більше порівняно з лютим минулого року.
Перше місце за обсягом перевезень на експорт займає залізна руда - 3,329 млн тонн. На другому місці зернові – 3,304 млн тонн, на третьому чорні метали - 386,4 тис. тонн.
Як зазначили в УЗ, щомісячні обсяги вантажних перевезень поступово зростають з жовтня минулого року.