Фабрика огрудкування АМКР перетворилася на промисловий довгобуд
Корпорація ArcelorMittal виключила із переліку актуальних проєктів будівництво нової фабрики огрудкування на комбінаті «AрселорМіттал Кривий Ріг»
АМКР розпочав реалізацію проєкту вартістю 250 млн дол. та потужністю 5 млн т. сировини на рік у жовтні 2020 року. Генеральним підрядником та постачальником обладнання була обрана китайська компанія Sinosteel. Завершити будівництво планували у 2023 році.
Однак у квітні 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну материнська компанія зупинила реалізацію інвестиційних проєктів на криворізькому комбінаті, зокрема й будівництва фабрики огрудкування. Натомість кошти направили на проєкти ArcelorMittal в Індії.
Більш як через рік після цього оголошення компанія вирішила відкласти будівництво у довгий ящик. Пресслужба АМКР пояснила, що до нього повернуться після завершення війни.
Корпорація ArcelorMittal виключила із переліку актуальних проєктів будівництво нової фабрики огрудкування на комбінаті «AрселорМіттал Кривий Ріг»
АМКР розпочав реалізацію проєкту вартістю 250 млн дол. та потужністю 5 млн т. сировини на рік у жовтні 2020 року. Генеральним підрядником та постачальником обладнання була обрана китайська компанія Sinosteel. Завершити будівництво планували у 2023 році.
Однак у квітні 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну материнська компанія зупинила реалізацію інвестиційних проєктів на криворізькому комбінаті, зокрема й будівництва фабрики огрудкування. Натомість кошти направили на проєкти ArcelorMittal в Індії.
Більш як через рік після цього оголошення компанія вирішила відкласти будівництво у довгий ящик. Пресслужба АМКР пояснила, що до нього повернуться після завершення війни.
UAprom.info
ArcelorMittal виключив з актуальних проєкт фабрики огрудкування, яку мала будувати китайська Sinosteel
Транснаціональна сталеливарна корпорація ArcelorMittal виключила із переліку актуальних проєктів будівництво нової фабрики огрудкування на комбінаті «ArcelorMittal Кривий Ріг».
Трубні підприємства України за півроку збільшили виробництво на 5%
Підприємства, що входять до Об’єднання «Укртрубопром», у січні-червні 2023 року збільшили виробництво труб порівняно з аналогічним періодом минулого року на 5,2% до 253,5 тис. т.
Окремі трубні підприємства продемонстрували різноспрямовану динаміку:
▪️«Інтерпайп Ніко Тьюб» +12,4% р/р (безшовні труби)
▪️НВП з ІІ «Укртрубоізол» +81,8% р/р (безшовні труби)
▪️«Трубосталь» -69,4% р/р (безшовні труби)
▪️«Сентравіс» -3% р/р (нержавіючі труби)
▪️«Інтерпайп НМТЗ» -79,5% р/р (електрозварювальні труби)
▪️ВО «Оскар» -27,7% р/р
Підприємства, що входять до Об’єднання «Укртрубопром», у січні-червні 2023 року збільшили виробництво труб порівняно з аналогічним періодом минулого року на 5,2% до 253,5 тис. т.
Окремі трубні підприємства продемонстрували різноспрямовану динаміку:
▪️«Інтерпайп Ніко Тьюб» +12,4% р/р (безшовні труби)
▪️НВП з ІІ «Укртрубоізол» +81,8% р/р (безшовні труби)
▪️«Трубосталь» -69,4% р/р (безшовні труби)
▪️«Сентравіс» -3% р/р (нержавіючі труби)
▪️«Інтерпайп НМТЗ» -79,5% р/р (електрозварювальні труби)
▪️ВО «Оскар» -27,7% р/р
UAprom.info
Трубні підприємства України за півроку збільшили виробництво на 5%
Підприємства, що входять до Об’єднання «Укртрубопром», у січні-червні 2023 року збільшили виробництво труб порівняно з аналогічним періодом минулого року на 5,2% до 253,5 тис. т.
Україна повернулась до зростання виробництва сталі
За даними "Укрметалургпрому", в липні металургійні підприємства збільшили виплавку сталі на 38% до 601,5 тис. т, тоді як у червні вона була на рівні 436,3 тис. т.
Липневий показник також дещо перевищує результат травня (583,3 тис. т), коли галузь демонструвала висхідний тренд на фоні нормалізації ситуації з постачанням електроенергії.
Минулого місяця помітним було й зростання виробництва чавуну (538 тис. т, +11% м/м) та сталевого прокату (525,7 тис. т, +34% м/м).
Загалом із січня по липень меткомбінати виготовили 3,43 млн т. сталі, що відображає падіння на 28,8% у річному вимірі. Виробництво чавуну з початку року склало 3,37 млн т (-30% р/р), прокату – 2,9 млн т (-31,5% р/р).
За даними "Укрметалургпрому", в липні металургійні підприємства збільшили виплавку сталі на 38% до 601,5 тис. т, тоді як у червні вона була на рівні 436,3 тис. т.
Липневий показник також дещо перевищує результат травня (583,3 тис. т), коли галузь демонструвала висхідний тренд на фоні нормалізації ситуації з постачанням електроенергії.
Минулого місяця помітним було й зростання виробництва чавуну (538 тис. т, +11% м/м) та сталевого прокату (525,7 тис. т, +34% м/м).
Загалом із січня по липень меткомбінати виготовили 3,43 млн т. сталі, що відображає падіння на 28,8% у річному вимірі. Виробництво чавуну з початку року склало 3,37 млн т (-30% р/р), прокату – 2,9 млн т (-31,5% р/р).
В уряді заговорили про оновлення рухомого складу Укрзалізниці
🚂УЗ забезпечує перевезення продуктів, обладнання, техніки, проводить евакуацію українців з небезпечних районів та вивозить поранених бійців, зазначив прем’єр Денис Шмигаль.
💬«У цьому контексті маємо проблему - застарілий вагонний парк. Необхідно забезпечити виробництво нових і модернізацію старих вагонів», - зазначив він.
🚞Під час наради наради з віцепрем’єр-міністром Олександром Кубраковим, представниками Мінінфраструктури та керівництвом компанії мова йшла про плани з виробництва 100 пасажирських вагонів та п’яти дизель-потягів.
🏭На початку серпня керівництво Укрзалізниці оголосило про намір виготовляти пасажирські вагони на власних потужностях. Також йшлося про освоєння капітально-відновлювального ремонту вагонів, який планують виконувати на чотирьох заводах. Це «Київський електровагоноремонтний завод», ДВРЗ, «Рефрижераторна компанія» та Стрийський вагоноремонтний завод.
🚂УЗ забезпечує перевезення продуктів, обладнання, техніки, проводить евакуацію українців з небезпечних районів та вивозить поранених бійців, зазначив прем’єр Денис Шмигаль.
💬«У цьому контексті маємо проблему - застарілий вагонний парк. Необхідно забезпечити виробництво нових і модернізацію старих вагонів», - зазначив він.
🚞Під час наради наради з віцепрем’єр-міністром Олександром Кубраковим, представниками Мінінфраструктури та керівництвом компанії мова йшла про плани з виробництва 100 пасажирських вагонів та п’яти дизель-потягів.
🏭На початку серпня керівництво Укрзалізниці оголосило про намір виготовляти пасажирські вагони на власних потужностях. Також йшлося про освоєння капітально-відновлювального ремонту вагонів, який планують виконувати на чотирьох заводах. Це «Київський електровагоноремонтний завод», ДВРЗ, «Рефрижераторна компанія» та Стрийський вагоноремонтний завод.
UAprom.info
УЗ планує виготовлення дизель-потягів
АТ «Укрзалізниця» планує виготовлення 100 пасажирських вагонів та п’яти дизель-потягів
📈Метінвест у 2 кв. збільшив виробництво сталі та готової продукції на 10%
🏭Відповідно до звіту компанії, виробництво сталі за підсумками 2 кварталу склало 541 тис т порівняно з 491 тис т у попередньому кварталі.
⚡️На зростання виробництва вплинуло збільшення фонду робочого часу доменної печі No9 на меткомбінаті «Каметсталь» завдяки покращенню ситуації з поставками електроенергії та збільшення портфеля замовлень.
⬇️Водночас у перелому півріччі виробництво сталі Групи склало 1,03 млн т, що відображає падіння на 57% у річному вимірі через зупинку маріупольських комбінатів та перехід на роботу двома доменними печами, замість трьох, на Каметсталі.
✅У 2-му кварталі 2023 року компанія також збільшила внутрішнє споживання напівфабрикатів для подальшого виробництва готової продукції. Тож за підсумками кварталу на підприємствах Метінвесту виготовили 601 тис. тонн готової продукції (+10% кв/кв). Зокрема виробництво плоского прокату склало 294 тис. т (+3%), а довгого прокату - 307 тис. т (+17%).
⬇️Разом з тим у 1-му півріччі 2023 року виробництво готової продукції знизилося на 39% рік до року і становило 1,148 млн т.
🏭Відповідно до звіту компанії, виробництво сталі за підсумками 2 кварталу склало 541 тис т порівняно з 491 тис т у попередньому кварталі.
⚡️На зростання виробництва вплинуло збільшення фонду робочого часу доменної печі No9 на меткомбінаті «Каметсталь» завдяки покращенню ситуації з поставками електроенергії та збільшення портфеля замовлень.
⬇️Водночас у перелому півріччі виробництво сталі Групи склало 1,03 млн т, що відображає падіння на 57% у річному вимірі через зупинку маріупольських комбінатів та перехід на роботу двома доменними печами, замість трьох, на Каметсталі.
✅У 2-му кварталі 2023 року компанія також збільшила внутрішнє споживання напівфабрикатів для подальшого виробництва готової продукції. Тож за підсумками кварталу на підприємствах Метінвесту виготовили 601 тис. тонн готової продукції (+10% кв/кв). Зокрема виробництво плоского прокату склало 294 тис. т (+3%), а довгого прокату - 307 тис. т (+17%).
⬇️Разом з тим у 1-му півріччі 2023 року виробництво готової продукції знизилося на 39% рік до року і становило 1,148 млн т.
UAprom.info
Метінвест у 2 кв. збільшив виробництво сталі та готової продукції на 10%
Група Метінвест за підсумками 2 кварталу 2023 року збільшила виробництво сталі до 541 тис т, що на 10% більше порівняно з попереднім кварталом, коли було виготовлено 491 тис т.
Україна зберігає 25 місце у глобальному рейтингу країн-виробників сталі із результатом у 3,43 млн т за 7 місяців 2023 року.
Разом з тим вітчизняним виробникам вдалося наростити темпи виготовлення чавуну, завдяки чому Україна піднялася з 17 позиції на 16 серед 40 країн-виробників чавуну (3,37 млн т у січні-липні 2023 р.)
Разом з тим вітчизняним виробникам вдалося наростити темпи виготовлення чавуну, завдяки чому Україна піднялася з 17 позиції на 16 серед 40 країн-виробників чавуну (3,37 млн т у січні-липні 2023 р.)
UAprom.info
Світова виплавка сталі з початку року збільшилася: Дані Worldsteel
У січні-липні 2023 року світова виплавка сталі становила 1103,20 млн т, що на 0,12% нижче показника аналогічного періоду 2022 року (1104,58 млн т)
Інтерпайп оголосив про відновлення низки інвестпроєктів
За словами гендиректора Андрія Короткова, компанія повинна «жити, працювати і розвиватися, незважаючи ні на що».
Зокрема мова йде про будівництво ділянки термообробки труб у Нікополі та два проєкта в залізничному дивізіоні у Дніпрі.
«Нині потроху відновлюємо діяльність у цьому напрямку. Але не все від нас залежить, оскільки в цих інвестпроєктах задіяні не лише українці, а й європейці, наші постачальники. Зараз ми намагаємося впроваджувати особливі режими роботи з ними. Ми розуміємо, що потрібно розвиватися, щоб відповідати ринку та його вимогам, вимогам до продуктів», - зауважив він.
За словами гендиректора Андрія Короткова, компанія повинна «жити, працювати і розвиватися, незважаючи ні на що».
Зокрема мова йде про будівництво ділянки термообробки труб у Нікополі та два проєкта в залізничному дивізіоні у Дніпрі.
«Нині потроху відновлюємо діяльність у цьому напрямку. Але не все від нас залежить, оскільки в цих інвестпроєктах задіяні не лише українці, а й європейці, наші постачальники. Зараз ми намагаємося впроваджувати особливі режими роботи з ними. Ми розуміємо, що потрібно розвиватися, щоб відповідати ринку та його вимогам, вимогам до продуктів», - зауважив він.
UAprom.info
«Інтерпайп» перебуває у стабільній фінансовій ситуації, відновлює інвестпроєкти - гендиректор
Українська промислова компанія «Інтерпайп» сьогодні перебуває у стабільній фінансовій ситуації, відновлює реалізацію низки інвестиційних проєктів, які були призупинені з початку війни.
Ще два судна з ГМК-продукцією вийшли з чорноморських портів України
Балкери ANNA-THERESA та OCEAN COURTESY знаходяться в оперуванні сінгапурської судноплавної компанії і перебували в Порту Південний із лютого 2022 року. Зараз вони рухаються встановленим Україною тимчасовим коридором в напрямку Босфору із 56 тис. т чавуну та 172 тис. т залізорудного концентрату на борту.
Перше судно із ГМК-продукцією вийшло з українського порту 27 серпня. Керівник Центру політичного аналізу Володимир Головко у коментарі UAprom наголосив, що такі зусилля української сторони свідчать про систематичні дії, націлені на зняття російської морської блокади та повноцінне відновлення судноплавства у Чорному морі для всього спектру цивільних вантажів.
Балкери ANNA-THERESA та OCEAN COURTESY знаходяться в оперуванні сінгапурської судноплавної компанії і перебували в Порту Південний із лютого 2022 року. Зараз вони рухаються встановленим Україною тимчасовим коридором в напрямку Босфору із 56 тис. т чавуну та 172 тис. т залізорудного концентрату на борту.
Перше судно із ГМК-продукцією вийшло з українського порту 27 серпня. Керівник Центру політичного аналізу Володимир Головко у коментарі UAprom наголосив, що такі зусилля української сторони свідчать про систематичні дії, націлені на зняття російської морської блокади та повноцінне відновлення судноплавства у Чорному морі для всього спектру цивільних вантажів.
UAprom.info
Два судна з рудою та чавуном вийшли з чорноморських портів України
1 вересня ще два балкери вийшли з українського порту Південний і рухаються встановленим коридором в напрямку Босфору, повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
UAprom
Ще два судна з ГМК-продукцією вийшли з чорноморських портів України Балкери ANNA-THERESA та OCEAN COURTESY знаходяться в оперуванні сінгапурської судноплавної компанії і перебували в Порту Південний із лютого 2022 року. Зараз вони рухаються встановленим Україною…
Продукцію Метінвесту відправили морем вперше від початку повномасштабної війни
⛴️Три кораблі із продукцією українських металургів змогли прорвати російську морську блокаду. Мова про судна Primus, Anna Tereza та Ocean Courtesy, які вийшли з портів Одеси та «Південний» наприкінці серпня.
🏭За даними Групи Метінвест, на борту деблокованих суден знаходилась продукція українських металургів та гірників, яку виготовили ще до початку повномасштабної війни. Це понад 76 тисяч тонн металопрокату виробництва комбінатів «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Каметсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також 172 тисячі тонн залізорудного концентрату, виробленого на ГЗК Групи Метінвест. Зараз український метал та залізорудний концентрат прямують до закордонних покупців, які оплатили продукцію ще до початку російської агресії.
🇺🇦Визволити кораблі, які знаходились в українських портах з лютого 2022 року, українському бізнесу вдалося завдяки спільним зусиллям Офісу президента, Міністерства інфраструктури, ВМС ЗСУ та інших причетних силових відомств України.
💪Вихід кораблів з портів попри перешкоди, які чинить Росія, є історичною подією, оскільки це «перший крок до повного розблокування морського експорту для всієї номенклатури української продукції: добрив, металу, руди, продовольства, труб, обладнання тощо. А, значить, і до прискореного відновлення економіки України», зазначив керівник проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз.
⛴️Три кораблі із продукцією українських металургів змогли прорвати російську морську блокаду. Мова про судна Primus, Anna Tereza та Ocean Courtesy, які вийшли з портів Одеси та «Південний» наприкінці серпня.
🏭За даними Групи Метінвест, на борту деблокованих суден знаходилась продукція українських металургів та гірників, яку виготовили ще до початку повномасштабної війни. Це понад 76 тисяч тонн металопрокату виробництва комбінатів «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Каметсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також 172 тисячі тонн залізорудного концентрату, виробленого на ГЗК Групи Метінвест. Зараз український метал та залізорудний концентрат прямують до закордонних покупців, які оплатили продукцію ще до початку російської агресії.
🇺🇦Визволити кораблі, які знаходились в українських портах з лютого 2022 року, українському бізнесу вдалося завдяки спільним зусиллям Офісу президента, Міністерства інфраструктури, ВМС ЗСУ та інших причетних силових відомств України.
💪Вихід кораблів з портів попри перешкоди, які чинить Росія, є історичною подією, оскільки це «перший крок до повного розблокування морського експорту для всієї номенклатури української продукції: добрив, металу, руди, продовольства, труб, обладнання тощо. А, значить, і до прискореного відновлення економіки України», зазначив керівник проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз.
UAprom.info
Трьом кораблям із продукцією Метінвесту вперше від початку війни вдалося прорвати морську блокаду України
Три кораблі із продукцією українських металургів уперше від початку повномасштабної війни прорвали морську блокаду України, яку влаштувала Росія. З портів Одеси та «Південний» вийшли судна Primus, Anna Tereza та Ocean Courtesy, які було заблоковано в українських…
В Україні очікується збільшення брухтозаготівлі у 2023 році на 25%, експорту – майже в 4 рази – проєкт балансу Мінстратегпрому
Робоча група при Міністерстві стратегічних галузей промисловості України узгодила проєкт Балансу утворення та споживання металобрухту в Україні на 2023 рік і рекомендувала його до затвердження на рівні міністерства, повідомила асоціація «УАВтормет».
Відповідно до опублікованого проєкту, заготівля брухту чорних металів у 2023 році очікується на рівні 1200-1250 тис. т проти 997 тис. т у 2022 році.
Також планується зростання внутрішнього споживання вторсировини із 896 тис. т у 2022 р. до 950-1000 тис. т у поточному році при виробництві сталі на рівні 5,2-5,6 млн т. Минулого року цей показник складав 6,2 млн т.
Проєкт балансу також передбачає зростання експорту металобрухту до 180-200 тис. т, що майже в 4 рази більше порівняно з даними 2022 року, коли закордон відправили 53 тис. т сировини.
Засідання групи відбулося під головуванням заступника міністра стратегічних галузей промисловості Олега Можного за участі представників галузевих асоціацій УАВтормет, Уавторметресурс, АЛУ, ОП Укрметалургпром.
Нагадаємо, українські підприємства за 6 місяців поточного року зібрали 531 тис. т брухту чорних металів (-25% р/р). Внутрішнє споживання за півроку склало 413,8 тис. т (-37% р/р), експортні продажі – 92 тис. т (+3,2 рази р/р).
Робоча група при Міністерстві стратегічних галузей промисловості України узгодила проєкт Балансу утворення та споживання металобрухту в Україні на 2023 рік і рекомендувала його до затвердження на рівні міністерства, повідомила асоціація «УАВтормет».
Відповідно до опублікованого проєкту, заготівля брухту чорних металів у 2023 році очікується на рівні 1200-1250 тис. т проти 997 тис. т у 2022 році.
Також планується зростання внутрішнього споживання вторсировини із 896 тис. т у 2022 р. до 950-1000 тис. т у поточному році при виробництві сталі на рівні 5,2-5,6 млн т. Минулого року цей показник складав 6,2 млн т.
Проєкт балансу також передбачає зростання експорту металобрухту до 180-200 тис. т, що майже в 4 рази більше порівняно з даними 2022 року, коли закордон відправили 53 тис. т сировини.
Засідання групи відбулося під головуванням заступника міністра стратегічних галузей промисловості Олега Можного за участі представників галузевих асоціацій УАВтормет, Уавторметресурс, АЛУ, ОП Укрметалургпром.
Нагадаємо, українські підприємства за 6 місяців поточного року зібрали 531 тис. т брухту чорних металів (-25% р/р). Внутрішнє споживання за півроку склало 413,8 тис. т (-37% р/р), експортні продажі – 92 тис. т (+3,2 рази р/р).
Металурги зберегли темпи виробництва у серпні
Протягом місяця на українських метпідприємствах виплавили 602,2 тис. т сталі, що відповідає липневому показнику 601,5 тис т.
Серпневе виробництво чавуну (533,4 тис т.) також трималося на рівні попереднього місяця (538 тис. т.).
Разом з тим виробництво прокату дещо скоротилося – із 525,7 тис. т у липні до 505,9 тис. т у серпні.
Загалом у січні-серпні металургійні підприємства виплавили 4,03 млн т сталі, що на 22,3% менше результату за аналогічний період минулого року. Виробництво чавуну в річному вимірі скоротилося на 24,1% до 3,91 млн т, а виробництво прокату – на 23,9% до 3,41 млн т.
Протягом місяця на українських метпідприємствах виплавили 602,2 тис. т сталі, що відповідає липневому показнику 601,5 тис т.
Серпневе виробництво чавуну (533,4 тис т.) також трималося на рівні попереднього місяця (538 тис. т.).
Разом з тим виробництво прокату дещо скоротилося – із 525,7 тис. т у липні до 505,9 тис. т у серпні.
Загалом у січні-серпні металургійні підприємства виплавили 4,03 млн т сталі, що на 22,3% менше результату за аналогічний період минулого року. Виробництво чавуну в річному вимірі скоротилося на 24,1% до 3,91 млн т, а виробництво прокату – на 23,9% до 3,41 млн т.
Ціни на електроенергію для бізнесу будуть незмінними до весни
🪙Нацкомісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановила граничні ціни на електроенергію на ринках «на добу вперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку на чинному рівні з 4 жовтня 2023 по 4 квітня 2024 року.
Відповідно до постанови НКРЕКП, максимальні граничні ціни на е/е на РДН та ВДР встановили на такому рівні:
▪️з 23:00 до 7:00 – 3000 грн за МВт-год,
▪️з 7:00 до 19:00 – 5600 грн за МВт-год,
▪️з 19:00 до 23:00 – 7200 грн за МВт-год
⚖️Мінімальні граничні ціни на РДН та ВДР встановили на рівні 10 грн за МВт-год. На балансуючому ринку максимальні прайс кепи зафіксували на рівні 125% від ціни РДН, а мінімальні – на рівні 0,01 грн за МВт-год.
🪙Нацкомісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановила граничні ціни на електроенергію на ринках «на добу вперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку на чинному рівні з 4 жовтня 2023 по 4 квітня 2024 року.
Відповідно до постанови НКРЕКП, максимальні граничні ціни на е/е на РДН та ВДР встановили на такому рівні:
▪️з 23:00 до 7:00 – 3000 грн за МВт-год,
▪️з 7:00 до 19:00 – 5600 грн за МВт-год,
▪️з 19:00 до 23:00 – 7200 грн за МВт-год
⚖️Мінімальні граничні ціни на РДН та ВДР встановили на рівні 10 грн за МВт-год. На балансуючому ринку максимальні прайс кепи зафіксували на рівні 125% від ціни РДН, а мінімальні – на рівні 0,01 грн за МВт-год.
UAprom.info
НКРЕКП не планує підвищувати максимальні ціни на е/е для бізнесу до кінця зими
Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, схвалила встановлення граничних цін на електроенергію на ринках «на добу вперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку на чинному рівні на період з…
Кабмін затвердив проєкт бюджету-2024
🔴Доходи загального фонду очікуються на рівні 1 трлн 560 млрд грн, видатки - 3 трлн 108 млрд грн.
▪️Ключовий пріоритет — оборона й безпека, на фінансування якої виділять 1 трлн 685 млрд грн.
▪️Фінансування соціальної сфери передбачено в розмірі 469 млрд грн, освіти - 179 млрд грн, медицини — 202 млрд грн
▪️За словами прем’єра Дениса Шмигаля, наступного року уряд також продовжить фінансування програм пільгового кредитування, безповоротних грантів єРобота, підтримку українських стартапів. Також планується запустити нові програми для індустріальних парків, для реалізації інвестиційних проєктів та підтримки українського виробника.
🔴Доходи загального фонду очікуються на рівні 1 трлн 560 млрд грн, видатки - 3 трлн 108 млрд грн.
▪️Ключовий пріоритет — оборона й безпека, на фінансування якої виділять 1 трлн 685 млрд грн.
▪️Фінансування соціальної сфери передбачено в розмірі 469 млрд грн, освіти - 179 млрд грн, медицини — 202 млрд грн
▪️За словами прем’єра Дениса Шмигаля, наступного року уряд також продовжить фінансування програм пільгового кредитування, безповоротних грантів єРобота, підтримку українських стартапів. Також планується запустити нові програми для індустріальних парків, для реалізації інвестиційних проєктів та підтримки українського виробника.
UAprom.info
Уряд ухвалив проєкт бюджету на 2024 рік
Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт про Держаний бюджет на 2024 рік з власними доходами
Заготівля брухту в Україні скоротилася на 3,5% з початку року
У січні-серпні 2023 року в Україні зібрали 754,5 тис. т брухту чорних металів, що на 3,5% менше за аналогічний показник попереднього року.
Водночас внутрішні постачання сировини за 8 місяців поточного року скоротилися на 15,8% в річному вимірі, склавши 601,1 тис. т. На початок вересня технологічні запаси брухту чорних металів на металургійних комбінатах оцінюються в 17-20 тис. т.
Натомість значне зростання з початку року продемонстрував експорт вторсировини. У січні-серпні 2023 р. закордон вивезли 117,5 тис. т, що у 3,8 р. перевищує показник аналогічного періоду минулого року.
У січні-серпні 2023 року в Україні зібрали 754,5 тис. т брухту чорних металів, що на 3,5% менше за аналогічний показник попереднього року.
Водночас внутрішні постачання сировини за 8 місяців поточного року скоротилися на 15,8% в річному вимірі, склавши 601,1 тис. т. На початок вересня технологічні запаси брухту чорних металів на металургійних комбінатах оцінюються в 17-20 тис. т.
Натомість значне зростання з початку року продемонстрував експорт вторсировини. У січні-серпні 2023 р. закордон вивезли 117,5 тис. т, що у 3,8 р. перевищує показник аналогічного періоду минулого року.
💵УЗ цього року планує придбати пасажирські вагони на 1,9 млрд грн, а в 2024 – на 5 млрд грн
🚆Гроші з бюджету на цьогорічну закупівлю «Укрзалізниця» вже отримала. Оголошення тендеру, який передбачає придбання 44 вагонів, очікується найближчим часом. Якщо тендер відбудеться, залізниця отримає новий рухомий склад наприкінці 2024 - початку 2025 року.
🇺🇦У 2024 році компанія планує придбати ще 100 вагонів за кошти держбюджету, однак фінансування цієї закупівлі ще не погоджене. УЗ розраховує отримати від держави 5 млрд грн, і цю цифру закладено в драфт фінплану компанії на 2024 рік, зазначив голова правління УЗ Євген Лященко.
🚆Гроші з бюджету на цьогорічну закупівлю «Укрзалізниця» вже отримала. Оголошення тендеру, який передбачає придбання 44 вагонів, очікується найближчим часом. Якщо тендер відбудеться, залізниця отримає новий рухомий склад наприкінці 2024 - початку 2025 року.
🇺🇦У 2024 році компанія планує придбати ще 100 вагонів за кошти держбюджету, однак фінансування цієї закупівлі ще не погоджене. УЗ розраховує отримати від держави 5 млрд грн, і цю цифру закладено в драфт фінплану компанії на 2024 рік, зазначив голова правління УЗ Євген Лященко.
❗️Ferrexpo загрожує втрата двох ГЗК через примусове стягнення боргів
🚫Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції наклав арешт на 50,3% акції Єристівського та Біланівсткого ГЗК, що входять до Групи Ferrexpo Костянтина Жеваго.
🧑⚖️За інформацією групи, «арешт є частиною поточної серії судових процесів проти пана Костянтина Жеваго, які стосуються Банку «Фінанси і Кредит» і не пов’язані з Групою Ferrexpo. Арешт було застосовано як початковий етап процесу примусового стягнення заборгованості пана Жеваго перед Національним банком України за рішенням суду в сумі приблизно 44 мільйони доларів США».
🧑💻Ferrexpo вважає арешт незаконним, оскільки частки у Єристівському та Біланвіському ГЗК повністю належать Групі Ferrexpo, а не будь-якій іншій особі. Тож група має намір захищати свої права.
🧾Водночас компанія визнала, що у разі, якщо процес примусового стягнення не буде перервано, це може призвести до «потенційного продажу часток, що становить 50,3% розміру статутного капіталу у кожній з дочірніх компаній, "ЄГЗК" та "БГЗК"».
🚫Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції наклав арешт на 50,3% акції Єристівського та Біланівсткого ГЗК, що входять до Групи Ferrexpo Костянтина Жеваго.
🧑⚖️За інформацією групи, «арешт є частиною поточної серії судових процесів проти пана Костянтина Жеваго, які стосуються Банку «Фінанси і Кредит» і не пов’язані з Групою Ferrexpo. Арешт було застосовано як початковий етап процесу примусового стягнення заборгованості пана Жеваго перед Національним банком України за рішенням суду в сумі приблизно 44 мільйони доларів США».
🧑💻Ferrexpo вважає арешт незаконним, оскільки частки у Єристівському та Біланвіському ГЗК повністю належать Групі Ferrexpo, а не будь-якій іншій особі. Тож група має намір захищати свої права.
🧾Водночас компанія визнала, що у разі, якщо процес примусового стягнення не буде перервано, це може призвести до «потенційного продажу часток, що становить 50,3% розміру статутного капіталу у кожній з дочірніх компаній, "ЄГЗК" та "БГЗК"».
UAprom.info
Мінюст наклав арешт на акції двох ГЗК Ferrexpo
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наклав арешт на частки корпоративних прав у розмірі 50,3%, що належать Ferrexpo AG у Єристівському та Біланівському гірничо-збагачувальних комбінатах, повідомила пресслужба групи.