И опять Анна Гин.
-------------

Чергова пекельна ніч у Харкові.

Мы сегодня не спали, даже не ложились. Первый мощнейший взрыв прогремел около одиннадцати вечера. Я сидела за компьютером, писала текст для женского журнала. Внезапно стены вздрогнули, всё тело пронизала до боли знакомая вибрация.

Началось.

"Баллистическая ракета по многоэтажке" – коротко написал официальный тг-канал. В окнах нашего двора, как по команде, зажегся свет. Дальше каждые пять минут – новые подробности: взрыв пришелся между жилыми домами в соседнем районе, двенадцатилетняя девочка ранена, шестидесятилетняя женщина, сорокачетырехлетний мужчина…

Предварительно: россия ударила по Харькову ракетой "Искандер".

Количество пострадавших выросло до одиннадцати человек. Выбито больше тысячи окон, горят девять автомобилей на парковке.

В два часа ночи объявили "отбой воздушной тревоги". Пока мы созванивались со знакомыми, которые живут в районе взрыва, пока успокаивали собак и укладывали детей, в Харькове стало рассветать.

В полпятого утра новое сообщение: на город идут российские ударные беспилотники. И тут же, практически без паузы:

У Харкові було чутно вибух
Другий вибух у Харкові
Третій вибух пролунав у місті
Четвертий вибух у Харкові

Новые удары тоже пришлись по жилым домам. Горит несколько подъездов, падают перекрытия. Под завалами – люди, сообщают спасатели.

Один мужчина погиб. Пятерых людей увезла скорая, среди них десятилетний мальчик. Под обрушившимися бетонными перекрытиями слышны голоса людей.

Шесть утра. Спасатели достают из-под завалов тело полуторагодовалой девочки. Погибший мужчина – её папа. Мама жива. "Ей требуется помощь психологов" – пишет сотрудник скорой помощи.

Восемь утра, новое сообщение: "только что из-под завалов достали тело шестнадцатилетнего мальчика".
На сейчас известно о четырех погибших и восемнадцать раненых. Еще пятеро людей считаются пропавшими без вести.

"Пукин хочет мира" – с улыбкой сообщил нам вчера самый влиятельный человек планеты. Расстилая красную дорожку перед тираном.

Скажите это в лицо молодому парню, спасателю, который час назад доставал труп грудного младенца из-под бетонной плиты. Скажите это матери, которой "требуется помощь психолога".

Всё, что нам, украинцам, действительно сейчас требуется, это оружие. Больше мы уже ничего не просим и не ждем. Ни сочувствия, ни понимания, ни санкций.

Господи, дай нам сил. Мир, дай нам оружие. Эти две мольбы уже стали равнозначными.

П.С. Пока писала текст в городе снова объявили воздушную тревогу. А официальный тг-канал сообщил, что тело еще одного погибшего нашли. Пятая смерть за ночь.
________________
Зачем я все,что пишет Анна Гин, пересылаю сюда, спросите вы. В Украине об этом знают... Это я делаю для тех людей надеюсь, что людей, из россии, которые здесь присутствуют. Для нормальных людей,потому что, только психи могут ставить под такими письмами смеющиеся смайлики. Хочу,чтобы люди из россии знали правду,а не российскую пропаганду. А Трамп принимает путина и стелит ему красную дорожку. Чертов трамподолбодятел. Киевлянка.

Дорогой Евгений Олегович, дорогие участники канала!!!!!
Сердечно поздравляю с днём державного прапора Украины, днём города Харькова и Днём независимости Украины!!!!!!
Искренне желаю и верю, что Украина обязательно будет свободной, с мирным небом  над ней и населением, которое будет независимым и счастливым!!!!!!
Крепко обнимаю и поздравляю всех,кто вносит  вклад в независимость Украины и любит эту чудесную страну!!!!!!
З днем державного прапора!!!!! З днем незалежности!!!!!! З днем народження Харькове!!!!!!

Всього самого найкращого!!!!!
Елiзавета, Вiдень

Здравствуйте, доктор.
Здравствуйте, все.

Немного успокоились нервы. Антидепрессанты работают.

Две машины на подходе в ремонт. Будут большие расходы.

В Сумах был очень сложный день.

Ось такий День Незалежності.
Ненавиджу.

Тримаймося
Вікторія, Сумська область

Всіх читачів і дописувачів вітаю.

У тисячу-надцятий-не-можу-пригадати-скільки раз вислухала в чат-рулетці «просто живемо», «просто платимо податки», «політика не цікавить», «за мир у всьому світі» тощо…

Виникло таке питання: ті чорти, що в пеклі «просто підносять дрова до казанів», – то вони – янголи??? Чи все ж таки чорти?

Олена, укробандерівка у першому поколінні

Швейна машинка із під завалів і мишине гніздо
Доброго дня Любий Лікарю.
Розповім вам історію. В наш будинок на Харківщині влетіло три снаряди. Навіть горіти починала. Знесло дах, і пішов дощ, і загасив пожежу. Уявіть наш шок коли виявили не пошкоджену швейну машинку, холодильник.Всю іншу техніку я винесла у погріб. Швейну машинку банально не встигли, нас вивезли із того пекла. От ми вивезли техніку, помили, просушили і черговий шок- швейна машинка працює. Привезли на Чернігівщину. Користуємося, от тільки відчувається, що з нею щось не так, рипить, диренчить. Перед самим переїздом, коли із малого одягу шили на переїзд сумочки і мішочки машинка почала рвати нитки і пропускати строчки. Вирішили не морочити голову. Переїхати і тоді ремонтувати. Ну ми переїхали, ледве знайшли майстра, в ательє його ховали. Ми відали в ремонт і чекаємо. Майстер рази 4 телефонував і питав де була швейна машинка, як ми нею користувалися. Ми зрозуміти нічого не можемо. Ну привіз ми роботу оплатили і майстер розповідає. В середині швейна машинка була закопчена, заржавівша, а ще в середині швейної машинка намостила гніздо миша. Сестра злякалася, що миша у чоловіка вискочила, але той заспокоїв, що ніякої миші не було. Виявляється при прильоті швейна машинка впала закаптилася, у подальшому під завалами набиралася вологи і ржавіла, а оскільки корпус при падінні вцілів, то там було сухіше ніж зовні, і її примітила миша. Намостила гніздо і жила там, доки не деокупували Балаклію, а слідом і нашу громаду, а там і обстріли завершидися. А там і люди в село поверталися і ми. Мишу на щастя не забрали лише швейну машинку. От така історія
Слава Україні
Катерина Ізюмський район

Приветствую ,Евгений Олегович. Добрый/ недобрый день ,вечер ,ночь,утро. Я все время думаю,ну почему стрелок,который стрелял в Трампа, промахнулся??? Ужасная мысль,я понимаю... сейчас вспомнился стих Маяковского . "Мы говорим партия-подразумеваем -Ленин, мы говорим Ленин-подразумеваем партия". Перефразируя. Мы говорим трамп-подразумеваем путин мы говорим путин-подразумеваем трамп. . Хочу выразить соболезнование Украине по поводу того ,что трамп является президентом США. Писала и повторяю в 1000 раз,нет политики более подлой и продажной, чем политика США. Мои соболезнования всем у кого есть погибшие в Киеве и по все Украине.Европа и Америка не дали возможности Украине придавить росию в 2022 году,когда она была растеряна ,в какой-то мере ,а теперь не только Украина,но и Европа будет пожинать плоды своего бездействия. Россия так обстреливает Украину сейчас,только с согласия США. Но больше всех над США смеётся не россия, а Китай . ДУМАЮ,ЧТО ПРОЙДЕТ СОВСЕМ НЕБОЛЬШОЕ ВРЕМЯ И РАКЕТЫ Китая полетят на территорию США. И моё скромное предположение-не утопия.
Киевлянка.

Вітаю, лікарю.
Вітаю всіх.

Жахливі ночі. І сьогодні теж. Сирену вже зовсім не чую крізь сон, вибухи - коли як.
Прильоти близько були, але ми цілі.

Загибель дітей у Києві, тих, що показують, 2 років і менше - не дає гніву й ненависті до клятого сусіда охолонути. Ці діти народились і загинули під час війни через ту нечисть. Не можна здаватись.

Новий навчальний рік майже у всіх закладах міста онлайн, тільки там де укриття краще, частково приходять. Бо тривоги майже цілодобово. Племінник зі мною консультується час від часу щодо того, що я ще знаю (і це все не алгебра, не хімія і не фізика). 13 років хлопцю, розумний, робимо що можемо.

Страшно їздити - прилітає і по автобусах, і по поїздах. Будь-де ризик. Знову ж через тих же московитів.

Машинки для хлопців ремонтуємо. Це їх життя і безпека. І наша, бо захищають нас тільки вони.
На фото одна з них, у якої ремонт завершується.
Дякую вам, кожному хто постійно підтримує. Нас небагато, та разом вдається зробити чимало.
Зупинитися - це загинути, тому працюємо.

Хто хоче підтримати - інформація у моєму телеграм каналі.

https://xn--r1a.website/+kelGzJZwDa85OTMy

Тримаймося
Вікторія, Сумська область

Беспилотники в Польше. ЕВРОПА дождалась ,что у путина выросли три головы. Он -трехголовый змей. Путин-Си Цзиньпин -и это матюк из Северной Кореи. Когда 2022 году у него была только одна голова,голова китайская ,если и была ,то не очень заметная. США И Европе было страшно рубить одну голову,теперь им придётся рубит 3 головы..Мне кажется,что они и сейчас этого не понимают.. Зло умеет быстро объединяться ,в то время, как, вроде бы, добро чешет себе затылок, и думу думает. Но ещё не совсем поздно,ещё есть шанс отрубить эти три головы. Отрубить главную , путинскую,а две остальные сами отпадут. Но,если этого не сделать сию минуту,то головы окрепнут и своим пламенем сожгут весь Мир. Киевлянка.

Здравствуйте, доктор. Смотрю все ваши интервью
Последнее в передаче "И грянул Грэм". Евгений Олегович, я Вас слушаю и слышу столько горечи и боли в голосе. Я очень отчётливо помню Ваши выходы в эфир,когда началась война. Сначала было недоумение в голосе,как ,почему это произошло. Потом в голосе появилась надежда ,а сейчас в вашем голосе слышу ноты потерянной надежды. И Вы больше не произносите в конце: трымаемось и еднаемось... Киевлянка.

Розмова із подругою із Чернігівщини

Доброго дня Любий Лікарю

Було влучання по критичній інфраструктурі в Бахмачі, повідомила сестрі подруга. Вони півдоби сиділи без світла. Телефонувала тиждень тому бабусі із села, де жили три роки. Вона розповідає, що у них шазеди безкінечно гатять, кожен день прильоти на околицях. Баче, що із села люди виїжджають. Бідкається, що страшно, світла часто нема, але нікуди їхати не хоче.

От 26 вересня говорила сестра з подругою, вона розповідає, що кожного дня кудись у Бахмачі чи на околицях влучають шахеди. Потім чоловік сестри каже:

- дівчати, як вам пощастило, як вчасно ви поїхали. Тут як ви поїхали таке пекло почалося. Так нас шахеди тероризують. Тут дуже страшно стало.

- А ви не зрозуміли? Це не удача, ми тікали. Ми вдруге від війни тікали. Ми розуміли до чого йде, ми вже таке на Ізюмщині бачили. Ми ж вам казали, що так буде. Ви що не чула?

- Ми не розуміли, на скільки ви праві будете!

- Ми загостреня завжди відчуємо, після того що на Ізюмщині пережили. Бережіть себе.

- І ви бережіть себе дівчата.

Слава Україні

Катерина Ізюмський район

Здравствуйте, доктор.
Здравствуйте, все.

Сегодня была ужасная ночь. Наш город лупили шахедами несколько часов. Поспать не удалось. Наш дом чудом уцелел.

Где мы сейчас? На работе, конечно!

Скучаю по письмам Катерини з Ізюмщини. Где вы сейчас? Хотя бы область.

Скучаю по стихам Макса.

Тримаймося
Виктория, Сумская область

Вікторія Сумська область
Доброго дня Любий Лікар
Ми в Київській області. Живемо менше 3 місяців. Бігом ремонтуємо, робимо загороду курям, зробили меблі власноруч. Поставили отоплення з нуля. Допомогли лише з електрикою і зробити підлогу, все інше самі без допомоги. Плюс куртки і всі практично речі із Чернігівщині тхнуть цвілю і довелося все вручну перестірувати. І більше 20 курток і дублянок все чистити і прати в ручну. Уявляєте, тут воно просихає повністю, аж дивно. За враженням тут дощовий день, як сухий день на Чернігівщині. Щойно приїхала сюди протягом трьох огиду обгоріла так, що облазила двічі і довелося навіть в аптеці брати препарати, щоб пекти перестали. Плюс лікарі і переоформлення купи документів. Писати щось у мене немає часу, просто немає сил. Ще трішки і морози, і я дуже сподіваюся хоча б тоді будуть вільніші руки.
Дякую що мене читаєте
Слава Україні
Катерина Ізюмський район

Здравствуйте,доктор❤️
В третий раз пересмотрела,Ваше интервью с Гордоном-это же Дофомин чистой воды😻такое теплое и на понятном языке приятно слушать общение друзей🙌🙌🙌обменялись подарками ,так мило 🥰 я когда вижу ежиков,тоже хочется купить вам в подарок,чтобы теплилась надежда,что когда то я вас увижу в своей жизни,наверно обняла бы и расплакалась((
Сейчас так мало приятностей,а в вашем интервью всегда получается,душевно,круто когда у людей есть чувство юмора…я все ваши интервью смотрю,не всегда об этом пишу,благодарю за каждое,но и писем поубавилось на канале,и пришла мысль а вдруг уже из ваших подписчиков нет кого то в живых🥲
Сейчас так много злого,удивляет как на такого человека как Вы,выливают Хейт🤦‍♀️🤦‍♀️🤦‍♀️🤦‍♀️🤦‍♀️кто эти пешки?!!!
Вы с такой грустью и болью в глазах говорили ,с чем приходиться столкнуться
Врачу !!!с таким опытом работы,который спас столько детских жизней!!!
Вы даже в этот раз не говорили про ваш канал со сказками…Хотя сейчас они так спасают ,слушаешь сказку ребенок доволен,взрослый нервы успокоил,за окном дождь а тут доктор сказку читает🤗
Хоть у вас и отчаяние ,что где в ролике указываю слово ДЕТИ,меньше всего просмотра,но я жду про пубертат 🙏🙏🙏
Мира,добра,15 октября обвила в календаре кружочек,обязательно поздравлю с днем рождения 🫶🫶🫶🫶обняла

Доброго дня доктор Комаровский. Хочу срефлексировать на письмо Катерины. Катерина, я знаю советы если их не просят никому не нужны. Но все таки. У меня в молодости было,- снимали времянку, ооочень сырую, когда переехали все вещи "воняли" плесенью. И запах тот не брали никакие стирки и чистки. А однажды я снова собрала стирку зимой, и вынесла белье на сушку на балкон. Дверь на балконе заклинило. И вещи остались на морозе неделю. Когда дверь разблокировали вещи благоухали стороной свежестью. Плесень умирает на морозе. Даже кипячение не всегда с этим справляется. И есть масса вещей которые не покипятишь. А мороз в этом огромный помощник. Удачи вам на новом месте, сил в ремонтах и здоровья и вам и детям. Берегите себя.

Відповідь невідомому автору.
Доброго дня Любий Лікарю.
Щиро дякую за пораду, але мороз не скора, а все вирішилося, щойно виїздила з Чернігівщини. Переправа і все налагодилося, ледве встигла до холодів, але роботи, ще багато. Тож дякую. Бережіть себе.
Катерина Ізюмський район

Здравствуйте, доктор.
Здравствуйте, все.
Спасла ребенку жизнь благодаря доктору.

Есть среди моих подопечных мальчик с аутизмом и глубочайшими нарушениями интеллекта. Ему 12 лет. За ним нужен постоянный присмотр. В большинстве случаев он очень ласковый и обнимательный, обожает тактильность ровно на моем уровне и просто сидеть на полу в обнимку - лучший контакт.
Он плохо жует, жадно заглатывает любую еду. С трудом отучили его есть несъедобные предметы. И он охотник за большими кусками хлеба, которые пихает в рот целиком. Хватка рукой и челюстью железная. На этой неделе, кажется, это был четверг, он сумел утащить такой кусок хлеба после обеда и потом подавился им в позе сидя. Я рядом сидела, стерегла его. И вижу как свело челюсть, он сделал полувдох, а дальше не дышит и не может кашлянуть.
Я посмотрела этот выпуск школы "Школы доктора Комаровского". Я проходила трижды курсы оказания до медицинской помощи. Словом, не раздумывая, наклоняю его головой вниз так что он руками достал до пола и два сильных удара между лопаток. Изо рта вылетает кусок хлеба и он начинает кашлять. Фух.
Прокашлялся, умыли его и дальше он счастливый то бегал, то сидел со мной в обнимку.
Хорошо, что с другими детьми в этот момент ничего не случилось, так вышло, что больше взрослых в комнате не было.

Спасибо, доктор.
Тримаймось

Виктория, Сумская область

Здравствуйте, Доктор!
Здравствуйте, все!
Привет, это Макс

и 192 неделя Войны:

День 1335. Персона года Time. '57: Никита Хрущëв (За укрепление личной власти и запуск Спутника)
День 1336. Стоптайм (Дело уличных музыкантов)
День 1337. Интервью Манучаров — Львова-Белова (Явка с повинной)
День 1338. Венгерское восстание (годовщина событий 1956 года)
День 1339. Памяти Имре Надя (лидера Венгерского восстания)
День 1340. Будапешт: Отмена рейса (Встречи не будет)
День 1341. Саркози: Бывший в тюрьме (Хотите, как в Париже?)
======

Война. День 1335. Персона года Time. '57: Никита Хрущëв

Исторический курьëз?
Смена поколения?
Развенчал ли он всерьез
И Отца, и Гения?

Миротворец? Миролюб?
Бросил мысли дерзкие?
И задвинул танки вглубь
В улочки венгерские?

Главный трюк, коронный ход —
Писк жестянки-спутника.
Тут и замер дух господ
В области нагрудника.

Остальное всë потом:
И попкорны вëдрами,
И ботинок, и дурдом
С матерками бодрыми.

И Карибы, и конвой
С ядерной сигарою,
И ума хватило: «Стой!» —
Крикнуть кулуарами.

И на пенсию домой
В комнату без вымпела,
Но сегодня он Герой
На обложке импортной.

Война ФМ | @voina_fm
#timeperson

15.04.1894 — 11.09.1971 | 20.10.2025
======

Война. День 1336. Стоптайм

Сухо щëлкнут браслеты.
Суд пройдëт не спеша.
Чья там песенка спета?
Чья трепещет душа?

Смотрит хмуро, сердито
Вдаль мундир-прокурор:
«Рать лишила кредита.
К стенке. Весь разговор.

Боль, душевные муки
Дыры бьют в паруса.
Вбить Наоке науки!
Выбить “свет”, “полоса”,

Выбить “озеро”, “лебедь”,
Выбить чëртов “балет”,
Выбить с искрами “нелюдь”,
“Восемь траурных лет”».

Тремор бьëт Голиафа,
Глиной хрустнул Колóсс.
Срок в нагрузку до штрафа,
Чтоб чего не стряслось?

Суд в упряжке, в тандеме
Ищет тени вины.
Стой, безумное время,
Время подлой Войны.

Война ФМ | @voina_fm

21.10.2025
======

Война. День 1337. Интервью Манучаров — Львова-Белова

Явка с повинной?
Никак не иначе.
Речи рутинны,
Спокойна подача,
С пресною миной —
Беседа-удача
С главной из мачех.

Выбить мальчишке,
Имея причину
В белой манишке,
Язык, Украину…
Буднично слишком
Рисует картину,
Как на витрину.

Детская фея
С эмблемой зигзага
Молча умнее.
Забыта бумага?
Хвалит трофея
Державного стяга.
Слушай, Гаага!

Явка с повинной?
Никак не иначе.
Главной из мачех.

Война ФМ | @voina_fm

22.10.2025
======

Война. День 1338. Венгерское восстание

Осенний воздух с дымкой и золой,
И смятый профиль Родины, полотна.
Народ пошëл на приступ под стеной,
Стеною став для силы чужеродной.

И вот уже поднявшиеся в рост,
Нет, не рабы Союза-гегемона
Прошли развилку — тень или погост,
Развилку воли с жизнью по талонам.

О, эта власть не терпит лишних слов,
Она, как цинк, бездушно герметична,
Загнать по шляпку каждого готов
Что серп, что молот буднично привычно.

Она пришла, Империя. Зачем?
Здесь брат на брата плотью против стали,
Чужой беды союзник без дилемм
Был возмущен: «Без спросу задышали!»

И пахнет снег, не выпавший пока,
Безумной гарью, страхом и свинцами,
Идут года, сменяются века,
Но «что же будет с Родиной и с нами?»

И несть числа таким осенним дням,
И нас ведëт История по кругу.
Мы все в долгу за бьющих по гвоздям,
За Будапешт, октябрьскую вьюгу.

Война ФМ | @voina_fm

23.10.1956 — 11.11.1956 | 23.10.2025
======

Война. День 1339. Памяти Имре Надя

За туманом осенним и пряным дымком
Уходил от властей Отречëнный,
Уходил на своих, уходил напролом,
Нарушая порядок казëнный.

Уходил от парадов кремлëвской стены,
От обложек рутинных докладов,
И поверили люди, и видели сны,
И считали — «Пора бы» и «Надо».

Он решился на выбор — нелëгкий, прямой —
Бросить вызов Империи грозной.
Чтобы каждый скорей возвратился домой,
И чем раньше, тем лучше, чем поздно.

И пошли за мечтой не чины и полки,
Но простое угорское племя,
Чтобы судьбы писались с венгерской строки,
Только ими писались, не теми.

«Не положен вам пряник. Встречайте же кнут!» —
Возвестила орда-чужестранка.
Был недолог поход, переехал маршрут
Гегемон в тесной башне от танка.

И сгущается дым, как могу — не молчу,
Вновь ворвались под знаменем дружбы.
В Будапеште поставьте за Надя свечу,
В тëмный час этой траурной службы.
Война ФМ | @voina_fm
#X9

07.06.1896 — 16.06.1958 | 24.10.2025
======

Война. День 1340. Будапешт: Отмена рейса

Бегóм примчался, рысью,
И, не жалея сил,
Сидит в эфире лисьем
Посланник спец-Кирилл.

Мотает на качелях
Слона всея Руси:
«Мы вместе. В параллелях.
Мы в дамки, во ферзи.

Куда везëт телегу
Твой Статский Секретарь?
Тебе, геостратегу,
Кого кричит “Ударь”?

Другое — друг-риелтор.
Весь вывернув архив,
Вещал ему наш Лектор:
“Вот, так всë было, Стив”.

Я верю — саммит будет,
Случится Будапешт,
Когда большие люди
Полны больших надежд».

Сидит и крутит бейцы,
Сияя, как футляр,
Но нет, отмена рейса
К мадьяру всех мадьяр.

Война ФМ | @voina_fm

25.10.2025
======

Война. День 1341. Саркози: Бывший в тюрьме

Тянуть? Куда? Довольно.
Вступил. Назначен срок.
— Тату не делай — больно.
Такой себе урок…

Оставлен пин от карты,
Пароли на Wi-Fi.
— Домой приеду к марту…
— В каком году? Узнай…

Жена запишет соло,
В Tik Tok загрузит трек,
Другой бы — балоболом,
А этот — Человек!

Твердил все годы кряду,
Чего теперь жалеть:
«Судом осудят — сяду!» —
Придëтся посидеть.

— Таков теперь порядок! —
Судачат строки лент, —
Ему восьмой десяток!
Он бывший президент!

Лоснишься от престижа,
Но дверью хлопнут — мел?
— Хотите, как в Париже?..
— Ну, я бы посмотрел!..

Война ФМ | @voina_fm

26.10.2025
======

Это мир наизнанку, где абсурд стал нормой: Смертельная болезнь без жалоб. Исцеление, сопряжëнное с утратами. «Полный регресс» и «положительная динамика», доводящие до полного истощения духа.

Знакомо до боли? Это же тот самый оруэлловский мир, где язык служит лжи: «Война — это мир, свобода — это рабство, незнание — сила». И в этой системе лжи болтается живой человек, живое противоречие, живой парадокс.

Живой человек вернулся...

Береги себя. До Понедельника.

Твой Макс

Повернувся черговий спогад з окупації. Я досі в шоці.
Доброго дня Любий Лікарю
Це сталося три роки тому. Було два подібних випадки:один я сиділа під забором із сторони двору і чекала чи буде ломитися окупант в двір, другий я поперла на окупанта з кирпичем. Окупація була не найлегшим досвідом три рази на день повз хату ходили окупанти. Вони змінювалися між позиціями. Коли нормально пройдуть, коли щось вичудять. То у двір ломляться, то нам в спину нам у спину стріляють. Ми їх боялися зайвий раз за двір не виходили, але іноді вимушені були- раз у день навідували батьків. Через нервове перенапруження і недосипання, постійний стрес і стрибання між гранатами в городі у нас все менше було контролю і все більше було люті. Не надихали голодні очі дітей перший раз наточила кирпича на окупанта коли продвигалася перебіжками від батьків я несла трішки молока дітям бо наші кози вигодовували козенят. Окупант йшов мені назустріч коли побачив сумку у мене в руці пришвидшив кроки я пустилася бігом заскочила у двір зачинила за собою хвіртку. Присіла під хвірткою вхопила в руку перше що здалося важкеньким. Окупант рушив за мною наближається до хвіртки я приготувалася до різкого ривка стиснула в руці те що схопила. В метрі від хвіртки окупант зупинився я чітко бачила його в щілину хвіртки. Він став і не мигаючи дивився на хвіртку, наставив на хвіртку автомат і зробив ще крок я зібралася як пружина готова завдати удару щойно підійде ближче. У нього під кирзом хруснула гілочка він аж підстрибнув я затамувала подих. Він подивився на свою ногу на хвіртку опустив автомат розвернувся і пішов я важко обіперлася на землю руки тремтіли рука з предметом заніміла. Я не могла віддихатися ніби бігла крос поглянула в на руку, а там пів кирпичини якою хвіртку підпирали. Я віддихалася, одягла посмішку і пішла до хати не можна домашнім казати вони на межі паніки.

На другий день коли повернулася на хвірці була розтяжка, якби не сонячна погода я її не помітила б. Дядя Коля зняв.

Наступний знову поверталася від батьків, цього разу батьку помагала з козою бо вночі був сильний обстріл і він сам здоїти перелякану козу не міг на повороті ледь не вилетіла на окупанта. За день до цього в селі розповідали, як ровесника мого сина ледь не розстріляли за хліб і молоко. Я була така люта і тут він зростом як мій тринадцятирічний син, очі перелякані. Він наставив на мене автомат те що я зробила у відповідь нормальна людина не зробить, потім коли я згадувала я не могла повірити що це було насправді: я не зводячи з нього погляд підняла під ногами частину кирпичини в одній руці сумка в іншому шматок кирпичу руки по швам і я вся натягнута як струна. Я маленькими кроками рушила на нього. Автомат в його руках тремтить, я чую як він цокотить. Я не звожу з нього погляд, всередині бурлить лють, в голові думка: "не віддам, не буду дивитися в голодні очі дітям". В сумці щавель, гречка яку батьки багато наварили, в з'їсти не можуть і трохи молока. Я була така люта, що думки що він вистрілить у мене не було і раптом він розвертається на каблуках і так тримаючи автомат пішов швидким кроком. Я так і застигла з роззявленим ротом до тями привів гул коптера я швидко рушила додому прийшла дала їсти дітям і вирубилась на 3 години. Зараз якщо станеться подібне, я не зможу так себе поводити, я не розумію чому я так себе тоді повела. Мабуть то була лють і відчай.

Не повторюйте за мною, це небезпечно. Не знаю яким дивом вони мене тоді не розстріляли. Бережіть себе.

Слава Україні

Катерина Ізюмський район

Цілителі

Доброго дня, любий лікарю! Доброго дня, шановна спільното!
Пам’ятаю, якось Євген Олегович пропонував ділитися історіями про чудових людей. Сьогодні я про це згадала, мені взагалі все життя щастило на прекрасних людей, але саме цією розповіддю мені захотілося поділитися тут.
Минулої ночі я повернулася із міста, в якому була вперше в житті і яке закарбувалося в моїй памʼяті назавжди. Я зовсім не подивилася місто, бо мене цікавила одна єдина конкретна адреса, куди я мчала з усіх ніг. І при тому, що за моїми розрахунками мала опинитися у місті в 7 ранку, опинилася за адресою, яку шукала, вже о 5.06. Це особливе місто, місто Дніпро, і в ньому я зустріла людей, які підкорили моє серце. Розповім як це було.
Заходжу я із темряви у світле фойє, шукаю заздалегідь придбані бахіли, і бачу величезну табличку з написом: режим відвідування хворих з 11.00…
І розумію, що я майже у відчаї, адже я не знаю ні палати, ні навіть відділення і 5 ранку... Набираюся мужності і відкриваю двері найпершого відділення. Пошепки питаю. І що чую у відповідь? Ми все розуміємо. Саме цю фразу того ранку (чи ще ночі) я чула постійно, за кожними новими дверима відділень мене розуміли.
І ось відкриваю я чергові двері, вітаюся, і вже готова вимовити той самий набір слів, які повторювала вже кілька разів… І раптом бачу стриману посмішку літньої жіночки, і вона мене питає: «А Ви, напевне, Альонка? На Вас чекають».
Кожен українець чув про цю чудову лікарню у цьому прекрасному місті. Багато репортажів і дописів про високу професійність лікарів Дніпра, але ця щира турбота, материнська, справжня, буквально на кожному кроці не лише по відношенню до хворих, але й навіть до відвідувачів, для мене стала неочікуваним і дуже приємним відкриттям.
Цим листом я хочу дуже подякувати людям, для яких медицина - це не просто професія чи місце роботи, а сенс їх буття. Від Вас не страшно повертатися додому, бо наші рідні залишилися у найтурботливіших руках. Дякую!

Альона, м. Буча

Приветствую, Евгений Олегович и всех участников этого канала. Сейчас в Фейсбуке мне попался на глаза этот стих. Я хочу им поделится со всеми. Эго автор Даниил Андреев. Стих написанный в сталинских застенках или ещё до того, как он туда попал. Этот стих про ТОГДА и ,к сожалению, про СЕГОДНЯ, Сегодняшнюю россию
.......................................................................................................................
Вижу, как строится. Слышу, как рушится.
Все холодней на земной стезе...
Кто же нам даст железное мужество.
Чтобы взглянуть в глаза грозе?
Сегодня с трибуны слово простое
В громе оваций вождь говорил.
Завтра - обломки дамб и устоев
Жадно затянет медленный ил.
Шумные дети учатся в школах.
Завтра - не будет этих детей:
Завтра - дожди на равнинах голых,
Месиво из чугуна и костей.
Скрытое выворотится наружу.
После замолкнет и дробь свинца,
И тихое зеркало в красных лужах
Не отразит ничьего лица.
1937.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Киевлянка.

Про остальное писать не хочется: Трапм , путиногитлер ,игры их ,которые стоят миллионы человеческих жизней в Украине . Единственно,что порадовало -пародия Юрия Великого на Трампа..Смотрела раз 10,не преувеличиваю ,еще буду смотреть. Её бы на английский перевести и дать Трампу посмотреть.. Я считаю ,что Юрий Великий заслужил звание Герой Украины с вручением ему награды... Пусть скорее наступит мир... Обнимаю.