И снова АННА ГИН.
‐-----------
Харьков с утра играет в игру "А чего нет у вас?!". Во всех дворовых чатах транслируют традиционную викторину прифронтового города. Собери пазлик называется. У одних нет электричества, у других газа, у третьих воды. У счастливчиков с 533-го микрорайона – ни того, ни другого, ни третьего. Джек пот.
Оголтелые вновь запустили беспилотники по энергетической инфраструктуре.
Светофоры в городе не работают, троллейбусы не ходят, метро – "в режиме укрытия".
Но знаете, что удивляет? Настроение в наших переписках. Года два назад в похожее утро там сыпались бы проклятия, а сегодня заходишь и улыбаешься. Люди шутят.
– Эй, кто с Немышли? Можно к вам с феном? Очень нужно голову высушить!
– Пятихатки, встречайте, мы всей Салтовкой едем к вам купаться!
И забавные смайлики.
С утра перечитываю, смеюсь. У меня тоже воды нет, свет постоянно мигает, лифт не работает.
Помню, какой это вызывало ужас в двадцать втором. Тащишься по пустой серой лестнице на семнадцатый этаж с тяжеленной баклажкой воды из родника и плачешь. Телефон разряжен, подсветить нечем, собака упирается, идти не хочет. Холодина, еда всухомятку, интернета нет. Даже ощущения свои помню – такая тревога была, аж подташнивало.
А сейчас в каждом тамбуре – годовой запас воды в баках. Фонарики на батарейках, заряженные пауэрбанки, генераторы, туристические горелки, консервы, термобелье…
Не люди, а престарелые бойскауты 😊
У меня только одних свечей в доме хватит на 364 романтических вечера. Такая, правда, себе романтика – я их зажигаю и расставляю вокруг вольера с попугаем, когда отопление вырубает.
Хотя, это тоже смешно, согласитесь. Надо будет как-нибудь сфоткать и подписать "магический обряд гадания на алохвостом жако".
Ладно, надо идти гулять с собакой.
Лифт, правда, так и не работает. Ну и хорошо, попу подкачаю.
П.С. Хочется взять за шквариник этого любителя кремля, управляющего ночными шахедами, тряхнуть хорошенько и спросить: И ШО? И шо, блядь?!
И расхохотаться ему в лицо.
___________
КИЕВЛЯНКА.
П,С ДОКТОР,ПОСЛУШАЛА ВАШЕ ИНТЕРВЬЮ С НАТАШЕЙ ВЛАЩЕНКО. ВСЕГДА СЛУШАЮ ВСЕ ВАШИ ИНТЕРВЬЮ. ❤️
‐-----------
Харьков с утра играет в игру "А чего нет у вас?!". Во всех дворовых чатах транслируют традиционную викторину прифронтового города. Собери пазлик называется. У одних нет электричества, у других газа, у третьих воды. У счастливчиков с 533-го микрорайона – ни того, ни другого, ни третьего. Джек пот.
Оголтелые вновь запустили беспилотники по энергетической инфраструктуре.
Светофоры в городе не работают, троллейбусы не ходят, метро – "в режиме укрытия".
Но знаете, что удивляет? Настроение в наших переписках. Года два назад в похожее утро там сыпались бы проклятия, а сегодня заходишь и улыбаешься. Люди шутят.
– Эй, кто с Немышли? Можно к вам с феном? Очень нужно голову высушить!
– Пятихатки, встречайте, мы всей Салтовкой едем к вам купаться!
И забавные смайлики.
С утра перечитываю, смеюсь. У меня тоже воды нет, свет постоянно мигает, лифт не работает.
Помню, какой это вызывало ужас в двадцать втором. Тащишься по пустой серой лестнице на семнадцатый этаж с тяжеленной баклажкой воды из родника и плачешь. Телефон разряжен, подсветить нечем, собака упирается, идти не хочет. Холодина, еда всухомятку, интернета нет. Даже ощущения свои помню – такая тревога была, аж подташнивало.
А сейчас в каждом тамбуре – годовой запас воды в баках. Фонарики на батарейках, заряженные пауэрбанки, генераторы, туристические горелки, консервы, термобелье…
Не люди, а престарелые бойскауты 😊
У меня только одних свечей в доме хватит на 364 романтических вечера. Такая, правда, себе романтика – я их зажигаю и расставляю вокруг вольера с попугаем, когда отопление вырубает.
Хотя, это тоже смешно, согласитесь. Надо будет как-нибудь сфоткать и подписать "магический обряд гадания на алохвостом жако".
Ладно, надо идти гулять с собакой.
Лифт, правда, так и не работает. Ну и хорошо, попу подкачаю.
П.С. Хочется взять за шквариник этого любителя кремля, управляющего ночными шахедами, тряхнуть хорошенько и спросить: И ШО? И шо, блядь?!
И расхохотаться ему в лицо.
___________
КИЕВЛЯНКА.
П,С ДОКТОР,ПОСЛУШАЛА ВАШЕ ИНТЕРВЬЮ С НАТАШЕЙ ВЛАЩЕНКО. ВСЕГДА СЛУШАЮ ВСЕ ВАШИ ИНТЕРВЬЮ. ❤️
❤172👍19💩14💔11💊7👏6🤣5😭5🌭1
Предложение создать научный сборник из переписок.
Здравствуйте доктор!
Спасибо вам за вашу работу и ваши слова, что вы для нас всегда находите.
С первых дней полномасштабного вторжения россии в Украину вы поддерживали меня своими видео. Благодаря им я смогла взять себя в руки, перестать рыдать от безысходности и найти в себе силы действовать и дальше жить.
Сперва я бросилась освещать происходящее в Украине на просторах социальных площадок, где есть русские. «Они же не знают»- думала я. «Разве они могли бы такое допустить, если бы знали правду?». Ах, как наивна я была. Много месяцев я сражалась с ветряными мельницами. Полностью измотавшись, после бессонниц , с приступами панических атак и полным разрывом отношений со своими «друзьями» и совковыми родственниками я решила сконцентрироваться на реальной помощи украинцам, которые в этом нуждались. И это спасло меня от полного разрушения себя и разочаровании в этом мире. Но переписки остались. Огромный материал, где отлично просматривается психическое расстройство людей, подвергшихся промыванию мозгов, со всеми цитатами вроде «зачем нам мир, если в нем нет россии» и «русский солдат на такое не способен». На мой взгляд- это ценный материал, который ещё много лет после войны можно будет исследовать и не одну научную работу по таким перепискам написать.
Уверена, что таких как я было много и подобные переписки сохранились и у них. Но нужно собрать этот бесценный материал в сборник. Лучше, чтобы этим занимался человек имеющий отношение к психиатрической медицине. Практикант с кафедры или студент. У меня нет таких знакомых. Поэтому я пишу здесь с этим предложением и надеюсь, что найдутся интересующиеся люди и поддержат мою идею.
Очень хочется, чтобы наши попытки открыть глаза россиянам в первые месяцы полномасштабного вторжения всё-таки не были сражением с ветряными мельницами, а принесли хоть такую пользу обществу!
С уважением, Нана
Здравствуйте доктор!
Спасибо вам за вашу работу и ваши слова, что вы для нас всегда находите.
С первых дней полномасштабного вторжения россии в Украину вы поддерживали меня своими видео. Благодаря им я смогла взять себя в руки, перестать рыдать от безысходности и найти в себе силы действовать и дальше жить.
Сперва я бросилась освещать происходящее в Украине на просторах социальных площадок, где есть русские. «Они же не знают»- думала я. «Разве они могли бы такое допустить, если бы знали правду?». Ах, как наивна я была. Много месяцев я сражалась с ветряными мельницами. Полностью измотавшись, после бессонниц , с приступами панических атак и полным разрывом отношений со своими «друзьями» и совковыми родственниками я решила сконцентрироваться на реальной помощи украинцам, которые в этом нуждались. И это спасло меня от полного разрушения себя и разочаровании в этом мире. Но переписки остались. Огромный материал, где отлично просматривается психическое расстройство людей, подвергшихся промыванию мозгов, со всеми цитатами вроде «зачем нам мир, если в нем нет россии» и «русский солдат на такое не способен». На мой взгляд- это ценный материал, который ещё много лет после войны можно будет исследовать и не одну научную работу по таким перепискам написать.
Уверена, что таких как я было много и подобные переписки сохранились и у них. Но нужно собрать этот бесценный материал в сборник. Лучше, чтобы этим занимался человек имеющий отношение к психиатрической медицине. Практикант с кафедры или студент. У меня нет таких знакомых. Поэтому я пишу здесь с этим предложением и надеюсь, что найдутся интересующиеся люди и поддержат мою идею.
Очень хочется, чтобы наши попытки открыть глаза россиянам в первые месяцы полномасштабного вторжения всё-таки не были сражением с ветряными мельницами, а принесли хоть такую пользу обществу!
С уважением, Нана
👍88💯31❤20💊13💩11🤮4👏3🤣3😢1🍌1
Здравствуйте, доктор.
Здравствуйте, все.
Нас продолжают обстреливать. Не каждый день, но часто. Работать с детками это не мешает,
Один детеныш даже пошел в школу и вроде неплохо справляется. Зато к нам пришли ещё новенькие. Активные и умные - нужно только правильно уметь смотреть.
К нам добавилось много людей онлайн, желающих помогать детям, и это здорово. Купили генератор, и запасаемся готовыми для употребления продуктами. В условиях жизни без света (включают на пару часов утром и на пару часов вечером) это то, что нужно, чтобы кормить детей.
Жаль только, что нашим защитникам мало кто добавляется с помощью. Приходится говорить ребятам - сейчас не может, ждите очереди или пока соберём нужную сумму. Это долго. Это стоит жизней.
Жить в условиях блекаутов - это непросто. Это павербанки, жесткое планирование помыть и постирать, про покупаться дольше 5 минут речь не идёт. Но мы держимся. Покупаем листовое железо и делаем буржуйки. Ремонтируем машины ребятам. Дома одеваемся теплее. Держимся.
Кто все ещё хочет помогать ВСУ - присоединяйтесь к моему телеграм каналу. Сборы делаем там.
https://xn--r1a.website/+kelGzJZwDa85OTMy
Тримаймося
Виктория, Сумская область
Здравствуйте, все.
Нас продолжают обстреливать. Не каждый день, но часто. Работать с детками это не мешает,
Один детеныш даже пошел в школу и вроде неплохо справляется. Зато к нам пришли ещё новенькие. Активные и умные - нужно только правильно уметь смотреть.
К нам добавилось много людей онлайн, желающих помогать детям, и это здорово. Купили генератор, и запасаемся готовыми для употребления продуктами. В условиях жизни без света (включают на пару часов утром и на пару часов вечером) это то, что нужно, чтобы кормить детей.
Жаль только, что нашим защитникам мало кто добавляется с помощью. Приходится говорить ребятам - сейчас не может, ждите очереди или пока соберём нужную сумму. Это долго. Это стоит жизней.
Жить в условиях блекаутов - это непросто. Это павербанки, жесткое планирование помыть и постирать, про покупаться дольше 5 минут речь не идёт. Но мы держимся. Покупаем листовое железо и делаем буржуйки. Ремонтируем машины ребятам. Дома одеваемся теплее. Держимся.
Кто все ещё хочет помогать ВСУ - присоединяйтесь к моему телеграм каналу. Сборы делаем там.
https://xn--r1a.website/+kelGzJZwDa85OTMy
Тримаймося
Виктория, Сумская область
Telegram
Про волонтерство та інше
Vika Barsuk invites you to join this group on Telegram.
❤113🙏28💩13🥱2💔2🖕2🥰1💊1
❤35💔24🤮6💩3😢2🙏2🤡1
Відповідь на запитання Нани
Нано, ви підіймаєте дуже важливі питання, і ваші матеріали можуть бути корисними не тільки для психологів, психіатрів, а також для сценаристів, письменників, режисерів.
Щодо психологів/психіатрів:
Я зробила невеличкий пошук і аналіз, а також спитала деяких психологів із свого оточення. Ось деякі "свіжі" роботи і їх автори.
Ви можете написати напряму, такби мовити зконтактувати психологів через ФБ, скоріше за все в їх оточенні є ті, що пишуть дисертації на теми "поламана, нищівна психіка і велика кількість лайна в головах 140 мільйонів і їх вплив на всю планету", а також самі психологи працюють над книжками, статтями.
☆ Мар'яна Великодна
Написала книгу "Psychoanalitic practices and Russia's war against Ukraine".
https://www.facebook.com/100001277891347/posts/pfbid0JmdDpRPV38VjvA5YdUNuCBHp9uNAgrWcT4cXb3Yg8RkQXDL8ZmjK7RrHB3P4sUjUl/?app=fbl
☆ Валерій Дорожкін
"Рефлексії небайдужого на тему нової релігії Московії "Безсмертний полк"
https://www.psyportal.org/texts/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96/%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%97-%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D1%83%D0%B6%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97-%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%97-%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%97-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA.html
Це посилання на сторінку конференції "путін і війна".
Проскрольте там пости. Та є англ мовою і деякі матеріали укр мовою.
https://www.facebook.com/profile.php?id=61560611036935
Надія з Києва
Нано, ви підіймаєте дуже важливі питання, і ваші матеріали можуть бути корисними не тільки для психологів, психіатрів, а також для сценаристів, письменників, режисерів.
Щодо психологів/психіатрів:
Я зробила невеличкий пошук і аналіз, а також спитала деяких психологів із свого оточення. Ось деякі "свіжі" роботи і їх автори.
Ви можете написати напряму, такби мовити зконтактувати психологів через ФБ, скоріше за все в їх оточенні є ті, що пишуть дисертації на теми "поламана, нищівна психіка і велика кількість лайна в головах 140 мільйонів і їх вплив на всю планету", а також самі психологи працюють над книжками, статтями.
☆ Мар'яна Великодна
Написала книгу "Psychoanalitic practices and Russia's war against Ukraine".
https://www.facebook.com/100001277891347/posts/pfbid0JmdDpRPV38VjvA5YdUNuCBHp9uNAgrWcT4cXb3Yg8RkQXDL8ZmjK7RrHB3P4sUjUl/?app=fbl
☆ Валерій Дорожкін
"Рефлексії небайдужого на тему нової релігії Московії "Безсмертний полк"
https://www.psyportal.org/texts/%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96/%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%97-%D0%BD%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D1%83%D0%B6%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%83-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97-%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%97-%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%97-%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA.html
Це посилання на сторінку конференції "путін і війна".
Проскрольте там пости. Та є англ мовою і деякі матеріали укр мовою.
https://www.facebook.com/profile.php?id=61560611036935
Надія з Києва
👍40💩12❤3🤡3🤮2🍌1
детские новогодние рисунки для отправки на фронт
Уважаемый Евгений Олегович, здравствуйте!
Подходит к концу ещё один непростой год для Украины и для каждого из нас. Но несмотря на все трудности, усталость и боль, которые он принес, так хочется верить, что победа не за горами.
Огромная благодарность Вам за то, что несмотря и вопреки продолжаете выпускать новые видео, писать посты, напоминать нам о здравом смысле и важности правильных выводов! Ваше чувство юмора особенно ценно в нынешние времена!
Снова обращаюсь к Вам с просьбой. Если сочтёте возможным и уместным - разместите, пожалуйста, анонс нашего проекта о сборе детских рисунков для зимней отправки календарей на фронт. Так хочется хотя бы немного поднять настроение и передать частичку наших сердец защитникам и защитникам Украины! Мы ждём рождественские и новогодние патриотичные рисунки до 23 ноября в нашем телеграм-канале https://xn--r1a.website/virumoUA.
Заранее благодарю за содействие!
Сил Вам и крепкого здоровья!
С глубоким уважением, Ирина.
Уважаемый Евгений Олегович, здравствуйте!
Подходит к концу ещё один непростой год для Украины и для каждого из нас. Но несмотря на все трудности, усталость и боль, которые он принес, так хочется верить, что победа не за горами.
Огромная благодарность Вам за то, что несмотря и вопреки продолжаете выпускать новые видео, писать посты, напоминать нам о здравом смысле и важности правильных выводов! Ваше чувство юмора особенно ценно в нынешние времена!
Снова обращаюсь к Вам с просьбой. Если сочтёте возможным и уместным - разместите, пожалуйста, анонс нашего проекта о сборе детских рисунков для зимней отправки календарей на фронт. Так хочется хотя бы немного поднять настроение и передать частичку наших сердец защитникам и защитникам Украины! Мы ждём рождественские и новогодние патриотичные рисунки до 23 ноября в нашем телеграм-канале https://xn--r1a.website/virumoUA.
Заранее благодарю за содействие!
Сил Вам и крепкого здоровья!
С глубоким уважением, Ирина.
❤102🤮9👍3💩3👏2❤🔥1🤣1💊1
И снова АННА ГИН .
Коли Паша попросив знайти та заказати півників на паличці "пам’ятаєш, як у дитинстві, Ань", я не здивувалась. Паша завжди ставить нетривіальні задачі.
В шпиталі він Пан Павло – волонтер, який буквально живе у медзакладі. Іноді мені здається, що у Паши така місія – викликати у поранених посмішку.
Що він тільки не вигадував – і труселя чудернацькі дарував хлопцям, і іграшки, і прапори. І тут раптом придумав нове – півники!
– Тільки не сучасні, Ань, а саме такі знайди, як були у дитинстві!
А шо Аня, Аня солдат, сказали роздобудь – роздобула. Заказала відразу ящик, щоб всім вистачило.
Але сумнів був.
Думала – то ж з нашого з Пашою дитинства ці півники, а більшість хлопців зростали вже в епоху чупа-чупсів.
Але я помилялася. Радіють поранені військові тим смаколикам, як діти, правда.
Я взагалі завжди плачу, коли вони посміхаються. Тому що не повинні вони, ці молоді гарні чоловіки та парубки, взагалі тут бути. Перебинтовані, оперовані, без кінцівок.
Я не часто розповідаю про шпиталь, тому що це важко. Важко бачити, важко говорити, важко дивитись.
Але іноді вони посміхаються. Захисники. Ця мить – дуже коштовна річь. Дорожче за мілліон міліардів, чи скільки там накрали наші чиновники, хай їм грець.
Ворогам – горіти у пеклі, захисникам – сил та одужання, нам всім – тихої ночі. Тримаємось.
ДОКТОР, Евгений Олегович, может быть Вы знакомы с Анной Гин.? Она же харьковчанка. А вдруг..
Кивлянка.
Коли Паша попросив знайти та заказати півників на паличці "пам’ятаєш, як у дитинстві, Ань", я не здивувалась. Паша завжди ставить нетривіальні задачі.
В шпиталі він Пан Павло – волонтер, який буквально живе у медзакладі. Іноді мені здається, що у Паши така місія – викликати у поранених посмішку.
Що він тільки не вигадував – і труселя чудернацькі дарував хлопцям, і іграшки, і прапори. І тут раптом придумав нове – півники!
– Тільки не сучасні, Ань, а саме такі знайди, як були у дитинстві!
А шо Аня, Аня солдат, сказали роздобудь – роздобула. Заказала відразу ящик, щоб всім вистачило.
Але сумнів був.
Думала – то ж з нашого з Пашою дитинства ці півники, а більшість хлопців зростали вже в епоху чупа-чупсів.
Але я помилялася. Радіють поранені військові тим смаколикам, як діти, правда.
Я взагалі завжди плачу, коли вони посміхаються. Тому що не повинні вони, ці молоді гарні чоловіки та парубки, взагалі тут бути. Перебинтовані, оперовані, без кінцівок.
Я не часто розповідаю про шпиталь, тому що це важко. Важко бачити, важко говорити, важко дивитись.
Але іноді вони посміхаються. Захисники. Ця мить – дуже коштовна річь. Дорожче за мілліон міліардів, чи скільки там накрали наші чиновники, хай їм грець.
Ворогам – горіти у пеклі, захисникам – сил та одужання, нам всім – тихої ночі. Тримаємось.
ДОКТОР, Евгений Олегович, может быть Вы знакомы с Анной Гин.? Она же харьковчанка. А вдруг..
Кивлянка.
❤🔥72❤48💊8💩5👍3👏3🙏3🍌1🖕1
И снова Анна Гин.
У мамы сегодня день рождения. На кладбище пусто, тихо, только дождь барабанит по надгробьям.
Я снова зашла за оградку со словами "Прости, мамуль, война еще идет". Поклялась им с папой еще в двадцать втором, что мы вместе отметим Перемогу. И теперь всякий раз извиняюсь.
Говорят, слезы уходят с годами. Неправда. Сегодня четвертый день рождения без нее, а я рыдаю, не могу успокоиться.
Не хватает ее невероятного тепла "доченька, обязательно шапку надень, на улице минус". Не хватает седой пряди волос, которая вечно выбивалась из-под вязанного беретика. Не хватает дома, где всегда пахло пирогом с яблоками.
Прости, мамуль, сегодня хризантемы белые. Знаю, ты любишь желтые, но сегодня я не смогла выбрать другой цвет. Это видео, где отец укачивает крохотный белоснежный гроб в Тернополе, оно навсегда теперь с нами, с каждым украинцем.
Поэтому сегодня белые, мам. Хочется хоть немного, хоть на частичку, быть сегодня с этим папой.
Война не кончилась, мам. Вчера в Харькове был жуткий обстрел, взрывы российских беспилотников гремели один за одним, каждый раз казалось – это точно в мой дом.
Мимо. Но в городе погибли три человека.
Мы сидели с Гектором в ванной и так захотелось тебя набрать. Прям схватилась за телефон, а там звонок – дочка звонит.
– Мамуль, ты как там?
Так устроен мир. Так прекрасно и так чудовищно.
Я обязательно приеду к вам праздновать нашу Перемогу. Испеку яблочный пирог по твоему рецепту и привезу, обещаю.
Люблю тебя, мам_______ Киевлянка. У нас была страшная ночь. Впрочем,как и у всех в Украине. Обнимаю. Киевлянка.
У мамы сегодня день рождения. На кладбище пусто, тихо, только дождь барабанит по надгробьям.
Я снова зашла за оградку со словами "Прости, мамуль, война еще идет". Поклялась им с папой еще в двадцать втором, что мы вместе отметим Перемогу. И теперь всякий раз извиняюсь.
Говорят, слезы уходят с годами. Неправда. Сегодня четвертый день рождения без нее, а я рыдаю, не могу успокоиться.
Не хватает ее невероятного тепла "доченька, обязательно шапку надень, на улице минус". Не хватает седой пряди волос, которая вечно выбивалась из-под вязанного беретика. Не хватает дома, где всегда пахло пирогом с яблоками.
Прости, мамуль, сегодня хризантемы белые. Знаю, ты любишь желтые, но сегодня я не смогла выбрать другой цвет. Это видео, где отец укачивает крохотный белоснежный гроб в Тернополе, оно навсегда теперь с нами, с каждым украинцем.
Поэтому сегодня белые, мам. Хочется хоть немного, хоть на частичку, быть сегодня с этим папой.
Война не кончилась, мам. Вчера в Харькове был жуткий обстрел, взрывы российских беспилотников гремели один за одним, каждый раз казалось – это точно в мой дом.
Мимо. Но в городе погибли три человека.
Мы сидели с Гектором в ванной и так захотелось тебя набрать. Прям схватилась за телефон, а там звонок – дочка звонит.
– Мамуль, ты как там?
Так устроен мир. Так прекрасно и так чудовищно.
Я обязательно приеду к вам праздновать нашу Перемогу. Испеку яблочный пирог по твоему рецепту и привезу, обещаю.
Люблю тебя, мам_______ Киевлянка. У нас была страшная ночь. Впрочем,как и у всех в Украине. Обнимаю. Киевлянка.
💔169❤42😢22💊5💩4🖕3🥱2👍1
Тяжка ніч, і до нас дістали
Доброго дня Любий Лікарю
1:30. Я не зрозуміла одразу. Спочатку крізь сон почула тривогу. А далі... Вибух. Ще один. Світло зникло. Схопилася перевірила обігрівачі. Вимкнула. Побігла до рубильника на електролічильнику і все вимкнула. Коти попросилися у галірею до їжі. Вибух. Розбудили дітей. Сіли за двома стінами. Із галіреї залетіли котики. Туляться. Вибух у вікно бачимо відблиски, як при грозі освячуються кімнати. Діти сидять тихенько. Вони знають що то далеко. Хлопці просто сидять мовчки. А племіниця малює в телефоні. Вибух - ближче. Позвонили мамі. Сказали де ми. Попередили, якщо не буде по телевізору інформації влучання в приватний сектор, і ми не відподатимемо, то у нас зникло світло і немає зв'язку. На щастя зв'язок не зник. Ввімкнули аудіо файл який прислали знайомі. Слухаємо. Ще вибух - ближче. Сестра каже, що ми біля трансформатора невже в нього цілять. Затихло. Ми посиділи, ще півгодини. Почали клювати носом. Тихо розбрелися по ліжкам. Виявляється тривога досі. ДТЕК повідомив, що буде світло о 12:00. В телеграмі інформація, що били по ТЕЦ, запускали Калібри. Ох. З ранку подруга, з Чернігівщини, розповіла, що через них шахеди летіли. Але щось нове надали ЗСУ коли збивають вильоти гучніші хоч і далеко від них, а чінко чують коли збивають. І набагато ефективніше збивають. Видно, щось надали союзники. Щиро дякую їм за це. Що ж тривога минула, світла нема. Ми живі. Тож треба жити цей день. Зараз розтоплю грубку і вичистимо у птахів. Так і живимо між атаками, відключенням і тривогами.
Слава Україні.
Катерина Ізюмський район
Доброго дня Любий Лікарю
1:30. Я не зрозуміла одразу. Спочатку крізь сон почула тривогу. А далі... Вибух. Ще один. Світло зникло. Схопилася перевірила обігрівачі. Вимкнула. Побігла до рубильника на електролічильнику і все вимкнула. Коти попросилися у галірею до їжі. Вибух. Розбудили дітей. Сіли за двома стінами. Із галіреї залетіли котики. Туляться. Вибух у вікно бачимо відблиски, як при грозі освячуються кімнати. Діти сидять тихенько. Вони знають що то далеко. Хлопці просто сидять мовчки. А племіниця малює в телефоні. Вибух - ближче. Позвонили мамі. Сказали де ми. Попередили, якщо не буде по телевізору інформації влучання в приватний сектор, і ми не відподатимемо, то у нас зникло світло і немає зв'язку. На щастя зв'язок не зник. Ввімкнули аудіо файл який прислали знайомі. Слухаємо. Ще вибух - ближче. Сестра каже, що ми біля трансформатора невже в нього цілять. Затихло. Ми посиділи, ще півгодини. Почали клювати носом. Тихо розбрелися по ліжкам. Виявляється тривога досі. ДТЕК повідомив, що буде світло о 12:00. В телеграмі інформація, що били по ТЕЦ, запускали Калібри. Ох. З ранку подруга, з Чернігівщини, розповіла, що через них шахеди летіли. Але щось нове надали ЗСУ коли збивають вильоти гучніші хоч і далеко від них, а чінко чують коли збивають. І набагато ефективніше збивають. Видно, щось надали союзники. Щиро дякую їм за це. Що ж тривога минула, світла нема. Ми живі. Тож треба жити цей день. Зараз розтоплю грубку і вичистимо у птахів. Так і живимо між атаками, відключенням і тривогами.
Слава Україні.
Катерина Ізюмський район
❤105🙏45💔15💩7😭7👍1🥰1🎉1🤮1🤡1🍾1
Фастів знищили вокзал
Доброго дня Любий Лікарю
05.12.2025 світло було цілий день нарешті енергосистеми полагодили після атаки 29.11.2025. купила магній заснула швидко о 21:30. Ні що не передвіщадо біди.
05.12.2025 23:23 вибух, перевернувся з боку на бік. 23:25 вибух схопилися. 23:26 на вулиці чую повітряну тривогу. Буджу дітей, схоплюємося з сестрою, хапаємо котиків і у куток без вікон. Кіт нервує, бурчить. Вибух, освітило всі кімнати. Кіт більше не пручається. У нас у хаті лікується тяжко поранена півнем курка, вона у підгузку і у фартушку, щоб сама не розкльовувавла рани. Вибух, тьоп тьоп, я не зрозуміла що це, всі п'ять котів біля нас. У черговому спалаху бачу обриси курки між ногами, вибух. Затихло.
00:45 гул, спалах, і ми і діти і коти і курка всі притислися в кутку. Вибух задрижала хата. Спалах, притислися вибух. Потім чую постріли артилерії, радість, радісний вигук племіниці " наші, нас захищають". Спалах, притислися вибух. 01:03 спалах, притислися, сестра кудись кинулася, вибух, хата підстрибнув. Я питаю у сестри, що вона витворяє. Відповідає, що щось велике було і при відкрила двері, щоб не вилетіли вікна. Судячи по тому, як трухонуло, не відкрила двері вікна вилитіли б. З'явилися перші відео і новини. Десь біля вокзалу. Виглянула сестра у галірею все місто у диму, все місто у зареві, щось палає.
01:34 в телеграм каналі про вибух у Боярці. А тільки 27.11.2025 звідти з лікарні додому з хлопцями повернулася. Який жах у тій лікарні навіть ховатися немає де. Як же діти там поперелякувалися.
01:54 на карті повітряних тривог частина Вінницької області чомусь жовтий. Я показую сестрі, що це може бути. І ледь не впустила телефон. Сигнал радіаційної небезпеки. Порада ввімкнути телевізор, або радіо. Ми в шоці, телевізора у нас нема. Звоне мама, ми просимо ввімкнути телевізор. Підчас розмови лунає відбій радіаційної небезпеки. Хух. Тиша.
02:18 спалах, притислися, вибух і так ще 10 раз. Повідомлення про балістику. Чули як мінімум дві пронеслися над нами. Знову гудять, спалахи, притислися, 5 вибухів підряд. Хата дрижить. Тиша.
Змерзли, змучилися, годину нічого не чути. Моє ліжко між двома вікнами, страшно. Взяла подушку і одіяло і лягла із сином на одне ліжко, воно в куточку, без вікон. Сестра пішла до племіниці. Заснули.
5:30 два вибухи, втислися в стіни, почекали і знову заснули.
6:10 проліт ракети, летять гудять шахеди. Схопилися побігли в укриття притислися два вибухи підряд. Почекали півгодини тихо. Полягали спати. Прокинулися о 7:29. Продовжується тривога. Гудять шахеди але у нас не вибухають. Найдивовижніше, що весь цей час світло було. 7:45:повідомлення у телеграмі від енергетиків, щоб заряжали все що можемо, доки є напруга. Балістика летить на захід, на електростанції. Тільки зараз ми дізналися про вокзал.
7:50 у телеграм каналах, являється повідомлення скопійоване з російських пабліка, що по Фастові всі цілі відпрацьовані. Сестра дивиться і каже, що на сьогодні все. Ми поставили все на зарядку. Коти туляться, курочка скаржиться кокає, треться об ноги. Пішли вичистили у курей , постелили нове сіно, Погодували. Нас зачепила сусідка сказала, що її родича залізничника швидко викликали на вокзал. Від вокзалу нічого не лишилося. Наносили дрова все вправили. Розтопляємо і готуємо їсти.
9:03 нарешті відбій, розслабилися. Тепер почався процес відповідати на дзвінки наляканих знайомих і родичів.
"- Ой, ми привіт, ми в новинах бачили ...
- ми живі, здорові, з нами все добре. Ми від вокзалу далеко живимо".
Потім повідомили про закриття станції і зміну рухів поїздів.
Вчителька племіниці влаштувала перекличку у шкільній вайбер групі.
Прогріваємо грубкою хату, на грубкі готуємо їсти, зайві електроприбори вмикати не ризикуємо. Переробляю капусту і гарбузи. Живемо далі
Тримаймося. Слава Україні
Катерина Ізюмський район
Доброго дня Любий Лікарю
05.12.2025 світло було цілий день нарешті енергосистеми полагодили після атаки 29.11.2025. купила магній заснула швидко о 21:30. Ні що не передвіщадо біди.
05.12.2025 23:23 вибух, перевернувся з боку на бік. 23:25 вибух схопилися. 23:26 на вулиці чую повітряну тривогу. Буджу дітей, схоплюємося з сестрою, хапаємо котиків і у куток без вікон. Кіт нервує, бурчить. Вибух, освітило всі кімнати. Кіт більше не пручається. У нас у хаті лікується тяжко поранена півнем курка, вона у підгузку і у фартушку, щоб сама не розкльовувавла рани. Вибух, тьоп тьоп, я не зрозуміла що це, всі п'ять котів біля нас. У черговому спалаху бачу обриси курки між ногами, вибух. Затихло.
00:45 гул, спалах, і ми і діти і коти і курка всі притислися в кутку. Вибух задрижала хата. Спалах, притислися вибух. Потім чую постріли артилерії, радість, радісний вигук племіниці " наші, нас захищають". Спалах, притислися вибух. 01:03 спалах, притислися, сестра кудись кинулася, вибух, хата підстрибнув. Я питаю у сестри, що вона витворяє. Відповідає, що щось велике було і при відкрила двері, щоб не вилетіли вікна. Судячи по тому, як трухонуло, не відкрила двері вікна вилитіли б. З'явилися перші відео і новини. Десь біля вокзалу. Виглянула сестра у галірею все місто у диму, все місто у зареві, щось палає.
01:34 в телеграм каналі про вибух у Боярці. А тільки 27.11.2025 звідти з лікарні додому з хлопцями повернулася. Який жах у тій лікарні навіть ховатися немає де. Як же діти там поперелякувалися.
01:54 на карті повітряних тривог частина Вінницької області чомусь жовтий. Я показую сестрі, що це може бути. І ледь не впустила телефон. Сигнал радіаційної небезпеки. Порада ввімкнути телевізор, або радіо. Ми в шоці, телевізора у нас нема. Звоне мама, ми просимо ввімкнути телевізор. Підчас розмови лунає відбій радіаційної небезпеки. Хух. Тиша.
02:18 спалах, притислися, вибух і так ще 10 раз. Повідомлення про балістику. Чули як мінімум дві пронеслися над нами. Знову гудять, спалахи, притислися, 5 вибухів підряд. Хата дрижить. Тиша.
Змерзли, змучилися, годину нічого не чути. Моє ліжко між двома вікнами, страшно. Взяла подушку і одіяло і лягла із сином на одне ліжко, воно в куточку, без вікон. Сестра пішла до племіниці. Заснули.
5:30 два вибухи, втислися в стіни, почекали і знову заснули.
6:10 проліт ракети, летять гудять шахеди. Схопилися побігли в укриття притислися два вибухи підряд. Почекали півгодини тихо. Полягали спати. Прокинулися о 7:29. Продовжується тривога. Гудять шахеди але у нас не вибухають. Найдивовижніше, що весь цей час світло було. 7:45:повідомлення у телеграмі від енергетиків, щоб заряжали все що можемо, доки є напруга. Балістика летить на захід, на електростанції. Тільки зараз ми дізналися про вокзал.
7:50 у телеграм каналах, являється повідомлення скопійоване з російських пабліка, що по Фастові всі цілі відпрацьовані. Сестра дивиться і каже, що на сьогодні все. Ми поставили все на зарядку. Коти туляться, курочка скаржиться кокає, треться об ноги. Пішли вичистили у курей , постелили нове сіно, Погодували. Нас зачепила сусідка сказала, що її родича залізничника швидко викликали на вокзал. Від вокзалу нічого не лишилося. Наносили дрова все вправили. Розтопляємо і готуємо їсти.
9:03 нарешті відбій, розслабилися. Тепер почався процес відповідати на дзвінки наляканих знайомих і родичів.
"- Ой, ми привіт, ми в новинах бачили ...
- ми живі, здорові, з нами все добре. Ми від вокзалу далеко живимо".
Потім повідомили про закриття станції і зміну рухів поїздів.
Вчителька племіниці влаштувала перекличку у шкільній вайбер групі.
Прогріваємо грубкою хату, на грубкі готуємо їсти, зайві електроприбори вмикати не ризикуємо. Переробляю капусту і гарбузи. Живемо далі
Тримаймося. Слава Україні
Катерина Ізюмський район
❤101💔54🙏23🤡6💩3😭2🥰1😁1🎉1🤮1
Третя ніч постіль
Доброго дня Любий Лікарю
7.12.2025 22:50 лунає повітряна тривога.
23:50 перший вибух, хапаю подушку і одіяло і біжу до сина в ліжко у куток. Курочка прибігла під ліжко племінника,кокає на всю хату скаржиться. До нас застрибнуло у ліжко три кота. Сестра помчала у ліжко племіниці подалі від вікон, до них прибіг один кіт. Спимо.
01:30 вибух, кинулася, син спить, подивилася на час. Спимо.
02:20 вибух, підстрибнула. Син прокинувся. Близенько, щось бурчить сестра. Почекали. Повторних вибухів нема. Лягли спати.
3:47 вибух, кинулися. Далекий подивилася час спимо далі.
4:15 вибух, кинулися. Далеко спимо. В телеграмі написали, що працює ППО.
Прокинулися о 6:59 подзвонила мама, що у Фастов приїжджають журналісти Сніданку з 1+1.
У телеграмі повідомляють про пошкодження триповерхового будинку і приватного будинку.
Тримаймося. Слава Україні
Катерина Ізюмський район
Доброго дня Любий Лікарю
7.12.2025 22:50 лунає повітряна тривога.
23:50 перший вибух, хапаю подушку і одіяло і біжу до сина в ліжко у куток. Курочка прибігла під ліжко племінника,кокає на всю хату скаржиться. До нас застрибнуло у ліжко три кота. Сестра помчала у ліжко племіниці подалі від вікон, до них прибіг один кіт. Спимо.
01:30 вибух, кинулася, син спить, подивилася на час. Спимо.
02:20 вибух, підстрибнула. Син прокинувся. Близенько, щось бурчить сестра. Почекали. Повторних вибухів нема. Лягли спати.
3:47 вибух, кинулися. Далекий подивилася час спимо далі.
4:15 вибух, кинулися. Далеко спимо. В телеграмі написали, що працює ППО.
Прокинулися о 6:59 подзвонила мама, що у Фастов приїжджають журналісти Сніданку з 1+1.
У телеграмі повідомляють про пошкодження триповерхового будинку і приватного будинку.
Тримаймося. Слава Україні
Катерина Ізюмський район
❤61💔39😢11💩6🤡3🙏2🎉1😭1
Здравствуйте, доктор.
Здравствуйте, все.
Очень... Туманы. Солнца нет, нет, нет.
Депрессия (да-да, та самая, клиническая) накрыла новой волной. Повысили дозу антидепрессанта. Добавили витамин D. Пользуюсь любой возможностью поспать, потому что организм стремится именно к этому.
На фото я на работе отключилась, ну не было сил, на следующий день дали выходной и я сутки дрыхла.
Дети... Дети приходят. У нас погуляла ветрянка. И Коксаки. Переболели многие, но все равно работаем. Работаем с молодыми людьми с инвалидностью 18+. Им после всех возможных мест учебы всё равно идти некуда, найти работу ну почти невозможно. У нас учатся кулинарии и проводят занятия спортом.
Работаем и с младшими. Ради них самих. Ради их родителей. Для родителей периодически проводим групповые занятия с психологом. Тоже что-то.
С волонтерством трудно - людей, готовых помогать, всё меньше. Все устали. Все измучены и измотаны. Нервы на пределе и можно сорваться от любой мелочи.
Я держусь. Потому что если нет, то конец будет печальный.
Бытовые трудности из-за лаптестана - со светом, водой, теплом не так страшны как то, когда друзья, родные ранены или погибли. Лишились жилья. Ненавижу. Как же я вас, орков, ненавижу, потому что каждый день - новая и новая боль.
Освободили нас... От жизни, здоровья, дома... Сволочи. Какие же сволочи.
Виктория, Сумская область
Здравствуйте, все.
Очень... Туманы. Солнца нет, нет, нет.
Депрессия (да-да, та самая, клиническая) накрыла новой волной. Повысили дозу антидепрессанта. Добавили витамин D. Пользуюсь любой возможностью поспать, потому что организм стремится именно к этому.
На фото я на работе отключилась, ну не было сил, на следующий день дали выходной и я сутки дрыхла.
Дети... Дети приходят. У нас погуляла ветрянка. И Коксаки. Переболели многие, но все равно работаем. Работаем с молодыми людьми с инвалидностью 18+. Им после всех возможных мест учебы всё равно идти некуда, найти работу ну почти невозможно. У нас учатся кулинарии и проводят занятия спортом.
Работаем и с младшими. Ради них самих. Ради их родителей. Для родителей периодически проводим групповые занятия с психологом. Тоже что-то.
С волонтерством трудно - людей, готовых помогать, всё меньше. Все устали. Все измучены и измотаны. Нервы на пределе и можно сорваться от любой мелочи.
Я держусь. Потому что если нет, то конец будет печальный.
Бытовые трудности из-за лаптестана - со светом, водой, теплом не так страшны как то, когда друзья, родные ранены или погибли. Лишились жилья. Ненавижу. Как же я вас, орков, ненавижу, потому что каждый день - новая и новая боль.
Освободили нас... От жизни, здоровья, дома... Сволочи. Какие же сволочи.
Виктория, Сумская область
💔127😢30❤16💊11💩7👍2🥰1🕊1🍌1🍾1
И снова АННА ГИН.
– Что в Харькове думают о "мирном плане" и о ходе переговоров? – спросил корреспондент европейского издания.
Честно? Ничего не думают. Вот ни разу не слышала, чтобы в очереди на роднике (воды нет) кто-то обсуждал очередной "твитт" Трампа.
Я лично думаю: как поднять эту двадцатилитровую баклагу с водой на семнадцатый этаж (лифт не работает).
Моя подруга Света думает, как приготовить ужин на пятерых с помощью маленькой туристической горелки. А Марина пошла сушить волосы на почту – там генератор.
– Мне на собеседование вечером, – говорит Марина – не идти же с мокрой головой.
В последнюю очередь Марина думает о том, как именно виткофф смотрел на путина. С подобострастием или без. Марина ищет работу, потому что прошлой работы больше нет – на месте офиса руины.
Сегодня "тётка", которая объявляет в громкоговорители, что именно летит на город: "авиабомбы", "беспилотники" или "ракеты" хотела было сообщить про отбой и недоговорила. Запнулась на последнем слоге
– Відбій повітряної трево
"Ги" она сказать не успела, тревога снова заорала. Я не преувеличиваю, между отбоем и новым "прибоем" (так харьковчане называют начало тревоги) не прошло и секунды.
"Доброго ранку" у нас друг ругу говорят, если ночью в городе никто не погиб. А когда все каналы транслировали восхищенного Рубио про "самые плодотворные переговоры", в Харькове все следили за тем, как спасатели пытаются достать из-под завалов еще живых людей.
Я не говорю, что мы заняты выживанием настолько, что не интересуемся событиями в мире. Интересуемся. Но по-другому.
Например, нам очень важны звуки. Все слышали вчера ночью новый? Скажите, страшный?! Этот звук в чатах обсуждался значительно эмоциональнее, чем любое заявление Макрона.
Мы не невежды, правда. Я пытаюсь пояснить, что в прифронтовых городах немного другой угол зрения. Отсюда всё видится через вспышки от российских дронов, через разрушенные здания, через бесконечные похороны знакомых.
Мировой общественности хочется сказать: "дайте томагавки и отвалите", но это невежливо. И если получится какой-то дипломатический диалог о реальном прекращении огня и гарантиях безопасности – отлично, будем считать это неожиданным бонусом.
А поки тримаємось, підтримуємо ЗСУ, наряджаємо ялинки.
-----‐-----------------------------
Вы верите,что в 2026 закончится война??? И еще, можно попросить у дедушки Мороза,мне это имя ближе,чем Санта -Клаус,уж извините. Я не дам считать деда Мороза только российским, это герой и моего детства. У меня под елочкой, дома, стоял именно дед Мороз,а не Санта -Клаус. Так во, я хочу попросить Деда Мороза,чтобы путиногитлер и его окружение 2026 году сдохло. А,что пожелать Трампу... Пусть он получит по своим заслугам. С наступающим 2026 годом всех, у меня только одно пожелание всем: пусть наступит Мир.. Киевлянка.
– Что в Харькове думают о "мирном плане" и о ходе переговоров? – спросил корреспондент европейского издания.
Честно? Ничего не думают. Вот ни разу не слышала, чтобы в очереди на роднике (воды нет) кто-то обсуждал очередной "твитт" Трампа.
Я лично думаю: как поднять эту двадцатилитровую баклагу с водой на семнадцатый этаж (лифт не работает).
Моя подруга Света думает, как приготовить ужин на пятерых с помощью маленькой туристической горелки. А Марина пошла сушить волосы на почту – там генератор.
– Мне на собеседование вечером, – говорит Марина – не идти же с мокрой головой.
В последнюю очередь Марина думает о том, как именно виткофф смотрел на путина. С подобострастием или без. Марина ищет работу, потому что прошлой работы больше нет – на месте офиса руины.
Сегодня "тётка", которая объявляет в громкоговорители, что именно летит на город: "авиабомбы", "беспилотники" или "ракеты" хотела было сообщить про отбой и недоговорила. Запнулась на последнем слоге
– Відбій повітряної трево
"Ги" она сказать не успела, тревога снова заорала. Я не преувеличиваю, между отбоем и новым "прибоем" (так харьковчане называют начало тревоги) не прошло и секунды.
"Доброго ранку" у нас друг ругу говорят, если ночью в городе никто не погиб. А когда все каналы транслировали восхищенного Рубио про "самые плодотворные переговоры", в Харькове все следили за тем, как спасатели пытаются достать из-под завалов еще живых людей.
Я не говорю, что мы заняты выживанием настолько, что не интересуемся событиями в мире. Интересуемся. Но по-другому.
Например, нам очень важны звуки. Все слышали вчера ночью новый? Скажите, страшный?! Этот звук в чатах обсуждался значительно эмоциональнее, чем любое заявление Макрона.
Мы не невежды, правда. Я пытаюсь пояснить, что в прифронтовых городах немного другой угол зрения. Отсюда всё видится через вспышки от российских дронов, через разрушенные здания, через бесконечные похороны знакомых.
Мировой общественности хочется сказать: "дайте томагавки и отвалите", но это невежливо. И если получится какой-то дипломатический диалог о реальном прекращении огня и гарантиях безопасности – отлично, будем считать это неожиданным бонусом.
А поки тримаємось, підтримуємо ЗСУ, наряджаємо ялинки.
-----‐-----------------------------
Вы верите,что в 2026 закончится война??? И еще, можно попросить у дедушки Мороза,мне это имя ближе,чем Санта -Клаус,уж извините. Я не дам считать деда Мороза только российским, это герой и моего детства. У меня под елочкой, дома, стоял именно дед Мороз,а не Санта -Клаус. Так во, я хочу попросить Деда Мороза,чтобы путиногитлер и его окружение 2026 году сдохло. А,что пожелать Трампу... Пусть он получит по своим заслугам. С наступающим 2026 годом всех, у меня только одно пожелание всем: пусть наступит Мир.. Киевлянка.
❤144💔27💩8😢6🤮5💊5🤣4👍3🤡2
Приїхали журналісти до розбитого вокзалу
Доброго дня Любий Лікарю
От 6:59 телефонує мама і каже, що сьогодні журналіст Сніданку з 1+1 приїде до розбитого вокзалу у Фастові. Я вімкнула передивилася той фрагмент. Дійсно приїдуть. Повідомила, це родині. І почалося. Звонять із Ізюмщини батьки, у хаті всі напосілися іди до них привітайся. Я їм пояснюю, що я не супер зірка я не стремлюсь в екран. Що уже пізно я їх не застану і невстигну. Що журналісти поїдуть з вокзалу швидше, ніж я до нього доберуся. Але всі як один їдь і все. Їдь та їдь. Що ж встала одягалася і поїхала автобусом на вокзал. Автобус тричі глох. Все я нікого не застану. Звоне сестра наче там де зупиняються автобуси буде. Виходжу нема. Іду до вокзалу не бачу. Виходжу на інший бік- нема. Вмикаю прямий ефір і бачу, що стоїть біля вокзалу на платформі. Я іду туди. Приходжу на платформу і бачу, що камера повернута у мій бік. Я знімаю капюшон стаю біля них за кадром і чекаю доки мине ввімкнення. У журналіста нема переносного мікрофона, мікрофон лише на жінці, у якої беруть інтерв'ю. Вимкнення минуло. Підходжу і кажу, що мене прислали з ними поздоровкатися. Журналіст вітається дуже здивований і питає хто прислав. Я відповідаю. Попитав як пережили ніч. Я розповіла. Розповіла про Миколая і гуртки. Побажала хорошої дороги, побажали залізничниками, щоб більше такого не було. Розійшлися. Журналіст фотографує вокзал, я теж. Я згадую, що селфі не зробили. Я підходжу і прошу селфі. Відкриваю фото і розумію, що у мене пристум я не пам'ятаю, що натискати і трясуться руки. Кажу це журналісту. Він дуже здивований і допомагає пермкнути і ми зробили селфі. Подякувала. Потім ледве перекинула на іншу камеру. Сфотографувала інший бік вокзалу і пішла у своїх справах. Вдома зробила публікацію про вокзал. Ми з сестрою довго її дивилися і жалкували хороший був вокзал. А приїзд журналістів розцінили як акт турботи про нас. За що ми їм дуже вдячні.
Дякую всім хто переживає за нас. І переживаю за всіх своїх земляків.
Слава Україні
Катерина Ізюмський район
Доброго дня Любий Лікарю
От 6:59 телефонує мама і каже, що сьогодні журналіст Сніданку з 1+1 приїде до розбитого вокзалу у Фастові. Я вімкнула передивилася той фрагмент. Дійсно приїдуть. Повідомила, це родині. І почалося. Звонять із Ізюмщини батьки, у хаті всі напосілися іди до них привітайся. Я їм пояснюю, що я не супер зірка я не стремлюсь в екран. Що уже пізно я їх не застану і невстигну. Що журналісти поїдуть з вокзалу швидше, ніж я до нього доберуся. Але всі як один їдь і все. Їдь та їдь. Що ж встала одягалася і поїхала автобусом на вокзал. Автобус тричі глох. Все я нікого не застану. Звоне сестра наче там де зупиняються автобуси буде. Виходжу нема. Іду до вокзалу не бачу. Виходжу на інший бік- нема. Вмикаю прямий ефір і бачу, що стоїть біля вокзалу на платформі. Я іду туди. Приходжу на платформу і бачу, що камера повернута у мій бік. Я знімаю капюшон стаю біля них за кадром і чекаю доки мине ввімкнення. У журналіста нема переносного мікрофона, мікрофон лише на жінці, у якої беруть інтерв'ю. Вимкнення минуло. Підходжу і кажу, що мене прислали з ними поздоровкатися. Журналіст вітається дуже здивований і питає хто прислав. Я відповідаю. Попитав як пережили ніч. Я розповіла. Розповіла про Миколая і гуртки. Побажала хорошої дороги, побажали залізничниками, щоб більше такого не було. Розійшлися. Журналіст фотографує вокзал, я теж. Я згадую, що селфі не зробили. Я підходжу і прошу селфі. Відкриваю фото і розумію, що у мене пристум я не пам'ятаю, що натискати і трясуться руки. Кажу це журналісту. Він дуже здивований і допомагає пермкнути і ми зробили селфі. Подякувала. Потім ледве перекинула на іншу камеру. Сфотографувала інший бік вокзалу і пішла у своїх справах. Вдома зробила публікацію про вокзал. Ми з сестрою довго її дивилися і жалкували хороший був вокзал. А приїзд журналістів розцінили як акт турботи про нас. За що ми їм дуже вдячні.
Дякую всім хто переживає за нас. І переживаю за всіх своїх земляків.
Слава Україні
Катерина Ізюмський район
❤108💩9💊6👏2
Евгений Олегович, здравствуйте!
Благодарим Вас за поддержку в сборе детских рисунков для новогодних календарей - получилась красота!
Отправляем исходник календаря А3 - возможно, разместите среди своих подписчиков и они смогут напечатать его для себя.
Не бывает маленьких дел. Каждое – часть большего!
Надеемся и верим - все будет Украина! С наступающим 2026 годом!
И пусть он станет победным!
С глубоким уважением, Ирина
Благодарим Вас за поддержку в сборе детских рисунков для новогодних календарей - получилась красота!
Отправляем исходник календаря А3 - возможно, разместите среди своих подписчиков и они смогут напечатать его для себя.
Не бывает маленьких дел. Каждое – часть большего!
Надеемся и верим - все будет Украина! С наступающим 2026 годом!
И пусть он станет победным!
С глубоким уважением, Ирина
❤80👍5👎4💩3💊3