Заработная плата иностранного члена Набсовета Укрзалізниці составляет от 50 до 160 тысяч гривен в день.
Шевки 13.833.333грн. : 267 дней = 51.810грн. в день
Кристиан 11.733.333грн. : 75 дней = 156.444грн. в день
Андреас матье 11.733.333грн. : 107 дней = 109.657грн в день
Информация о том, как и когда они посещали Украину и выполняли свои наисложнейшие задачи по спасению Украинского предприятия от прибыли ниже в таблицах.
Шевки 13.833.333грн. : 267 дней = 51.810грн. в день
Кристиан 11.733.333грн. : 75 дней = 156.444грн. в день
Андреас матье 11.733.333грн. : 107 дней = 109.657грн в день
Информация о том, как и когда они посещали Украину и выполняли свои наисложнейшие задачи по спасению Украинского предприятия от прибыли ниже в таблицах.
Бляха, не можу мовчати.
Пацієнти України заявляють, що МОЗ провалив закупівлю ліків для орфанних хворих, в результаті чого померло двоє дітей. Так і не дочекались своїх препаратів. В мене питання, коли вже хтось сяде з міністерства охорони здоров’я за це? Я ще в квітні зверталась до Степанова змінити схему закупівлі ліків не під соросят, не під вітчизняних ділків, а під українців.
Нижченаведену інфу я вже неодноразово озвучувала. Але у відповідь - тиша.
Спочатку про кошти. З 2015 по 2020 роки для здійснення завдань для МОЗ України з Державного бюджету виділено 220 млрд. 506 млн.грн. Як бачимо, гроші держава виділяла. Наші з вами гроші. Може і невеликі, але й не такі малі.
Але Доступних ліків в поліклініках та лікарнях стало ще менше.
МОЗ у 2015–2018 роках здійснювало закупівлі ліків та медичних виробів через 3 спеціалізовані міжнародні організації: програму розвитку ООН в Україні (ПРООН), Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Представництво Краун Ейджентс в Україні (КРАУН), з якими було укладено 13 договорів на загальну суму понад 18,0 млрд. гривень.
При цьому, договори були укладені на кабальних умовах:
- проведення МОЗ стовідсоткової попередньої оплати у доларах;
- можливість поставки ліків у строки не раніше як через 12 - 24 місяці після проведення МОЗ попередньої оплати;
- можливість додаткової пролонгації поставок ліків ще 12-18 місяців;
- відсутність чітких строків поставки медикаментів та медичних виробів;
- відсутність можливості контролювати кошти Державного бюджету та відстоювати права за українським законодавством.
Виконання договорів здійснювалось, прямо скажімо, паскудно.
Ліки поставлялися через роки після підписання договору, як наслідок потреба в ліках, яку визначали конкретні лікарні, не дотримувалась, хворі українці ліків не отримували. Після підписання договорів МОЗ неодноразово погоджувалось на пролонгацію строків поставок. Деякі партії ліків надходили зі значно коротким терміном придатності. Близько 100 млн. грн. після трирічного «гуляння закордоном» були повернуті, а відповідні ліки так й не потрапили в Україну.
Станом на 01 січня 2019 року третину лікарських засобів, на загальну суму понад 7 млрд. 108 млн. грн., так і не було поставлено в Україну, у тому числі за договорами, укладеними у 2015-2017 роках на суму майже 2 млрд. грн.
І за «це все» МОЗ ще заплатив 428,4 млн. грн. ПРООН, ЮНІСЕФ і Краун за послуги із забезпечення загального управління закупівлями.
Крім того, МОЗ за рахунок державних коштів ухитрився заплатити ПРООН ще суму, еквівалентну 425,0 тис. дол. США, через коливання курсу валюти та розбіжності, що виникли між сумами погоджених кошторисів та проведеної оплати.
Відтак МОЗ у 2015–2018 роках не забезпечило ефективне використання бюджетних коштів, виділених на придбання ліків та медичних виробів, на суму понад 18 млрд. грн., що призвело до їх тривалого відволікання з Державного бюджету; не забезпечило своєчасну закупівлю ліків та медичних виробів для лікувальних закладів України відповідно до заявленої потреби, порушило конституційне право громадян на охорону здоров’я. Степанов на одному з останніх засідань спокійно сидячи у кріслі заявляє про наявність дебіторської заборгованості перед Україною міжнародних посередників на 7,5 мільярдів гривень. А це означає, що на ці кошти не поставлено ліків. Саме тих, через відсутність яких померло дві дитини і помре ще не одна наша людина. Хтось за це сяде?
Пацієнти України заявляють, що МОЗ провалив закупівлю ліків для орфанних хворих, в результаті чого померло двоє дітей. Так і не дочекались своїх препаратів. В мене питання, коли вже хтось сяде з міністерства охорони здоров’я за це? Я ще в квітні зверталась до Степанова змінити схему закупівлі ліків не під соросят, не під вітчизняних ділків, а під українців.
Нижченаведену інфу я вже неодноразово озвучувала. Але у відповідь - тиша.
Спочатку про кошти. З 2015 по 2020 роки для здійснення завдань для МОЗ України з Державного бюджету виділено 220 млрд. 506 млн.грн. Як бачимо, гроші держава виділяла. Наші з вами гроші. Може і невеликі, але й не такі малі.
Але Доступних ліків в поліклініках та лікарнях стало ще менше.
МОЗ у 2015–2018 роках здійснювало закупівлі ліків та медичних виробів через 3 спеціалізовані міжнародні організації: програму розвитку ООН в Україні (ПРООН), Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Представництво Краун Ейджентс в Україні (КРАУН), з якими було укладено 13 договорів на загальну суму понад 18,0 млрд. гривень.
При цьому, договори були укладені на кабальних умовах:
- проведення МОЗ стовідсоткової попередньої оплати у доларах;
- можливість поставки ліків у строки не раніше як через 12 - 24 місяці після проведення МОЗ попередньої оплати;
- можливість додаткової пролонгації поставок ліків ще 12-18 місяців;
- відсутність чітких строків поставки медикаментів та медичних виробів;
- відсутність можливості контролювати кошти Державного бюджету та відстоювати права за українським законодавством.
Виконання договорів здійснювалось, прямо скажімо, паскудно.
Ліки поставлялися через роки після підписання договору, як наслідок потреба в ліках, яку визначали конкретні лікарні, не дотримувалась, хворі українці ліків не отримували. Після підписання договорів МОЗ неодноразово погоджувалось на пролонгацію строків поставок. Деякі партії ліків надходили зі значно коротким терміном придатності. Близько 100 млн. грн. після трирічного «гуляння закордоном» були повернуті, а відповідні ліки так й не потрапили в Україну.
Станом на 01 січня 2019 року третину лікарських засобів, на загальну суму понад 7 млрд. 108 млн. грн., так і не було поставлено в Україну, у тому числі за договорами, укладеними у 2015-2017 роках на суму майже 2 млрд. грн.
І за «це все» МОЗ ще заплатив 428,4 млн. грн. ПРООН, ЮНІСЕФ і Краун за послуги із забезпечення загального управління закупівлями.
Крім того, МОЗ за рахунок державних коштів ухитрився заплатити ПРООН ще суму, еквівалентну 425,0 тис. дол. США, через коливання курсу валюти та розбіжності, що виникли між сумами погоджених кошторисів та проведеної оплати.
Відтак МОЗ у 2015–2018 роках не забезпечило ефективне використання бюджетних коштів, виділених на придбання ліків та медичних виробів, на суму понад 18 млрд. грн., що призвело до їх тривалого відволікання з Державного бюджету; не забезпечило своєчасну закупівлю ліків та медичних виробів для лікувальних закладів України відповідно до заявленої потреби, порушило конституційне право громадян на охорону здоров’я. Степанов на одному з останніх засідань спокійно сидячи у кріслі заявляє про наявність дебіторської заборгованості перед Україною міжнародних посередників на 7,5 мільярдів гривень. А це означає, що на ці кошти не поставлено ліків. Саме тих, через відсутність яких померло дві дитини і помре ще не одна наша людина. Хтось за це сяде?
Україна знаходиться в стані війни 7 рік. Не дивно, що витрати на оборону становлять значну частину держбюджету. Надаю дані, скільки пiшло коштiв на утримання Міноборони і ЗСУ з початку війни.
У 2014 році витрати на оборону становились лише 1% ВВП - 15,3 млрд грн. У 2015 році держава на оборону виділила 45,8 млрд грн. Через рік витрати зросли до 59,4 млрд грн.
У 2017 році на оборону пішло 68,8 млрд грн, в 2018 сумма виросла до 86,6 млрд грн.
Останні 2 роки взагалi можна вважати рекордними: в 2019 році - 103 млрд грн., а на 2020 рік передбачено 117,5 млрд грн. Якщо пiдсумувати, з початку війни відсоток ВВП на оборону виріс з 1 до 2,9%.
Доречi, найбільше витрачають на оборону США - 3,42% ВВП. Далі йдут Болгарія - 3,25%, та Греція - 2,28%.
У 2014 році витрати на оборону становились лише 1% ВВП - 15,3 млрд грн. У 2015 році держава на оборону виділила 45,8 млрд грн. Через рік витрати зросли до 59,4 млрд грн.
У 2017 році на оборону пішло 68,8 млрд грн, в 2018 сумма виросла до 86,6 млрд грн.
Останні 2 роки взагалi можна вважати рекордними: в 2019 році - 103 млрд грн., а на 2020 рік передбачено 117,5 млрд грн. Якщо пiдсумувати, з початку війни відсоток ВВП на оборону виріс з 1 до 2,9%.
Доречi, найбільше витрачають на оборону США - 3,42% ВВП. Далі йдут Болгарія - 3,25%, та Греція - 2,28%.
Як ви вважаєте чи достатньо 117,5 млрд грн в рік на оборону в Українi?
Anonymous Poll
42%
Дастатньо
24%
Нi, пiд час вiйни треба бiльше
34%
Не знаю 🤷♀️
Forwarded from MINTRANS
Кастинг шефа Укрзалізниці заканчивается
В MINTRANS попал прелюбопытнейший документ. Он называется «Матрица оценки кандидатов на ПП УЗ. Вариант №2». Таблица дает примерное представление о том, чем может руководствоваться наблюдательный совет при формировании шорт-листа кандидатов. В списке - 30 претендентов.
В MINTRANS попал прелюбопытнейший документ. Он называется «Матрица оценки кандидатов на ПП УЗ. Вариант №2». Таблица дает примерное представление о том, чем может руководствоваться наблюдательный совет при формировании шорт-листа кандидатов. В списке - 30 претендентов.
Рожкова переводить всіх працівників Нацбанку на контракт. Щоб новий голова Нацбанку не зміг звільнити всіх цих людей, коли очолить установу. За трудовим договором звільнили особу набагато важче, потрібна вагома причина: смерть або доведений в суді вирок. Або ж виплатити йому серйозну компенсацію.
Передвиборна кампанія ще не почалася, а мер Києва рішуче налаштований на перемогу. Я вже писала раніше про ремонт доріг в тих місцях, де це не потрібно.
Також, стало відомо, що Віталій Кличко використовує кошти благодійного фонду «Майбутній Київ» для фінансування своєї передвиборної кампанії. Саме цей фонд, зокрема, надавав допомогу на відновлення документів жителям будинку, що вибухнув на Позняках, на чому Кличко згодом піарився. Засновники фонду - сам Кличко (цю інформацію легко можна перевірити в інтернеті) і забудовник Ігор Ніконов. Фонд - хабар Кличко від Никонова за те, що Кличко будує спуски з Подільського моста на заказник Горбачиха, де Ніконов збирається побудувати елітне житло.
Також, стало відомо, що Віталій Кличко використовує кошти благодійного фонду «Майбутній Київ» для фінансування своєї передвиборної кампанії. Саме цей фонд, зокрема, надавав допомогу на відновлення документів жителям будинку, що вибухнув на Позняках, на чому Кличко згодом піарився. Засновники фонду - сам Кличко (цю інформацію легко можна перевірити в інтернеті) і забудовник Ігор Ніконов. Фонд - хабар Кличко від Никонова за те, що Кличко будує спуски з Подільського моста на заказник Горбачиха, де Ніконов збирається побудувати елітне житло.
Ви би вибрали мера, який піариться за рахунок платників податків?
Anonymous Poll
85%
Нiколи!
7%
Так
8%
Не знаю 🤷♀️
У першому півріччі Аномально швидко зростала готівка в обігу. Українці на час карантину запасали готівку, НБУ з початку року довелось надрукувати 64 млрд грн. готівка в обігу зросла на 18%. При валютній паніці це може підсилювати ефект від зростання курсу і працювати як каталізатор панічних настроїв серед населення. Проблема зростання на 64 млрд грн ще у тому, що готівку в обігу досить складно миттєво вийняти з обігу на відміну від безготівкових коштів. Це відбулось на фоні зниження ВВП та спаду економічної активності.
Затягування кадрових призначень в НБУ створює атмосферу для реалізації інфляційних та девальваційних ризиків на практиці.
Один із ймовірних варіантів якій обговорюється в офісі правління НБУ – це затягування призначення голови НБУ з метою, щоб на час літніх канікул парламенту в.о. голови в НБУ залишилась Катерина Рожкова.
Затягування кадрових призначень в НБУ створює атмосферу для реалізації інфляційних та девальваційних ризиків на практиці.
Один із ймовірних варіантів якій обговорюється в офісі правління НБУ – це затягування призначення голови НБУ з метою, щоб на час літніх канікул парламенту в.о. голови в НБУ залишилась Катерина Рожкова.
Катерина Рожкова спробувала перерозподілити ресурси, які виділила Рада НБУ в рамках кошторису адміністративних витрат на проект спору по «Привату», на спори та розшук активів по кредитам рефінансування Бахматюка, Жеваго та ін. олігархів. Пропозиція полягала у перерозподілі активів на 40 млн грн, 23 млн з яких передбачалось направити саме на пошук активів олігархів за кордоном.
Правління зрозуміло, що не встигає освоїти всі кошти в рамках виділених на Приватбанк і захотіло перерозподілити кошти для їх «освоєння» в рамках інших проектів. Серед претендентів на 40 млн грн називалась знову юридична фірма Астерс, яка веде проект «Приват» і яка була буфером при крадіжці 16 млн грн через PR-агентство «Республіка».
Правління зрозуміло, що не встигає освоїти всі кошти в рамках виділених на Приватбанк і захотіло перерозподілити кошти для їх «освоєння» в рамках інших проектів. Серед претендентів на 40 млн грн називалась знову юридична фірма Астерс, яка веде проект «Приват» і яка була буфером при крадіжці 16 млн грн через PR-агентство «Республіка».
🏦 В государственных Ощадбанке и ПриватБанке объясняют, что закрытие отделений нужно воспринимать как трансформацию.
"Это не просто механическое сокращение, а трансформация и оптимизация, которые сопровождаются существенным изменением качества за счет развития сети учреждений нового формата, увеличения количества полноценных универсальных отделений и укрупнения нескольких маленьких отделений на базе вновь созданного", - сказала директор департамента розничного бизнеса Ощадбанка Валерия Малахова.
До конца 2020 года Ощадбанк планирует сократить сеть на 297 отделений (до 1800), а Приват - на 33 (до 1800).
"Это не просто механическое сокращение, а трансформация и оптимизация, которые сопровождаются существенным изменением качества за счет развития сети учреждений нового формата, увеличения количества полноценных универсальных отделений и укрупнения нескольких маленьких отделений на базе вновь созданного", - сказала директор департамента розничного бизнеса Ощадбанка Валерия Малахова.
До конца 2020 года Ощадбанк планирует сократить сеть на 297 отделений (до 1800), а Приват - на 33 (до 1800).
Голосування постанови про утворення і ліквідацію районів перенесли. Сьогодні в 15.00 збирається комітет і ймовірно, текст постанови переглядатимуть.
Вранці перед ВР зібрались люди, щоб висловити свою позицію стосовно майбутніх районів.
Я вкотре вийшла поспілкуватись із мешканцями Вишгородщини та запевнити у підтримці їхньої позиції, повідомити про те, які кроки зробила на підтримку саме Вишгородського району. Про звернення до міністра та про результати ініційованого мною учора засідання Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Впевнена, що люди, які дійсно переймаються питання районування - мене почули!
Важливо, що про нове районування говорять вже кілька років. Питання про утворення Вишгородського району піднялось лише 20 червня 2020 року.
Керівники Вишгородського району та КОДА на чолі з керівником профільного департаменту ратували за Ірпінський район (є багато підтверджуючих документів). З осені 2019 року не робилось абсолютно нічого, щоб довести необхідність змін конфігурацій районів. На робочих групах і засіданнях Комітету, про які я інформувала особисто, представники Вишгородського району або не брали слово, або не наводили прийнятних аргументів.
Тому, я не впевнена, що правильним є прикривати свою управлінську неспроможність спинами простих людей.
Особисто проведу на сьогоднішнє засідання керівників Вишгородського району, щоб вони взяли слово. Вже замовила перепустки.
Вранці перед ВР зібрались люди, щоб висловити свою позицію стосовно майбутніх районів.
Я вкотре вийшла поспілкуватись із мешканцями Вишгородщини та запевнити у підтримці їхньої позиції, повідомити про те, які кроки зробила на підтримку саме Вишгородського району. Про звернення до міністра та про результати ініційованого мною учора засідання Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Впевнена, що люди, які дійсно переймаються питання районування - мене почули!
Важливо, що про нове районування говорять вже кілька років. Питання про утворення Вишгородського району піднялось лише 20 червня 2020 року.
Керівники Вишгородського району та КОДА на чолі з керівником профільного департаменту ратували за Ірпінський район (є багато підтверджуючих документів). З осені 2019 року не робилось абсолютно нічого, щоб довести необхідність змін конфігурацій районів. На робочих групах і засіданнях Комітету, про які я інформувала особисто, представники Вишгородського району або не брали слово, або не наводили прийнятних аргументів.
Тому, я не впевнена, що правильним є прикривати свою управлінську неспроможність спинами простих людей.
Особисто проведу на сьогоднішнє засідання керівників Вишгородського району, щоб вони взяли слово. Вже замовила перепустки.
На засідання комітету ВР щодо районування прийшов заступник голови ОП Сергій Трофімов. Накал пристрастей досяг апогею.