Верховна Рада провалила включення в порядок денний проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи».
Цей законопроект був надзвичайно важливий для нашого бюджету та для перемовин з МВФ.
Цей законопроект був надзвичайно важливий для нашого бюджету та для перемовин з МВФ.
😁4🤬4🤔1
❌ Верховна Рада не підтримала ратифікацію угоди з Польщею щодо діяльності BGK в Україні
Верховна Рада України відхилила проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) в Україні (урядовий проєкт подано 18.11.2025).
📄 Угода мала створити правову основу для роботи польського державного банку BGK в Україні та дозволити йому надавати фінансову й технічну допомогу нашій державі.
Зокрема, відповідно до ст. 3 Угоди, BGK міг:
▪️ надавати позики, гранти, гарантії та інші фінансові інструменти в євро, доларах США чи інших валютах Уряду України, органам місцевого самоврядування, державним і приватним компаніям;
▪️ надавати технічну допомогу, навчання та підтримку розвитку спроможностей для державних і приватних суб’єктів та фінансових установ;
▪️ надавати безумовні та безвідкличні гарантії на першу вимогу українським банкам.
⚖️ Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про міжнародні договори України», така угода підлягала обов’язковій ратифікації парламентом.
➡️ Рішення про відхилення означає, що її перереєструють та подадуть на розгляд ВР наступної сесії.
Верховна Рада України відхилила проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про діяльність Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) в Україні (урядовий проєкт подано 18.11.2025).
📄 Угода мала створити правову основу для роботи польського державного банку BGK в Україні та дозволити йому надавати фінансову й технічну допомогу нашій державі.
Зокрема, відповідно до ст. 3 Угоди, BGK міг:
▪️ надавати позики, гранти, гарантії та інші фінансові інструменти в євро, доларах США чи інших валютах Уряду України, органам місцевого самоврядування, державним і приватним компаніям;
▪️ надавати технічну допомогу, навчання та підтримку розвитку спроможностей для державних і приватних суб’єктів та фінансових установ;
▪️ надавати безумовні та безвідкличні гарантії на першу вимогу українським банкам.
⚖️ Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про міжнародні договори України», така угода підлягала обов’язковій ратифікації парламентом.
➡️ Рішення про відхилення означає, що її перереєструють та подадуть на розгляд ВР наступної сесії.
😢4🤬2👍1🤯1
Розпочалась година запитань до уряду. Доповідає новопризначений міністр енергетики Денис Шмигаль.
В залі присутні десь 40 нардепів, тобто 10% від персонального складу.
В повному складі відсутні представники фракції Батьківщина, вони на суді з обрання запобіжного заходу Юлії Тимошенко.
В залі присутні десь 40 нардепів, тобто 10% від персонального складу.
В повному складі відсутні представники фракції Батьківщина, вони на суді з обрання запобіжного заходу Юлії Тимошенко.
👍5😢4🔥3😁3❤2🥰2👎1🤯1🤬1😍1😡1
Forwarded from Телеканал Рада
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
❄️Зима в умовах дефіциту: як працюватимуть школи та бізнес, - народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк
Навчальні заклади переходять на канікули до 1 лютого з урахуванням безпекової ситуації в регіонах. Енергосистема зазнала значних пошкоджень, тривають ремонти та опрацьовується імпорт електроенергії для бізнесу, тоді як запаси пального і газу є достатніми.
Телеканал Рада
Навчальні заклади переходять на канікули до 1 лютого з урахуванням безпекової ситуації в регіонах. Енергосистема зазнала значних пошкоджень, тривають ремонти та опрацьовується імпорт електроенергії для бізнесу, тоді як запаси пального і газу є достатніми.
Телеканал Рада
👍9🤔2🤬2👎1🥰1😁1
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко разом із народними депутатами та головою Київської ОВА Миколою Калашником перебуває з робочою поїздкою на Київщині.
Першочергову увагу під час візиту приділили підтримці бізнесу в умовах надзвичайної ситуації в енергетиці. На Київщині вже працює понад півсотні когенераційних установок. Уряд надає повне сприяння їх підключенню та запустив єдине вікно для звернень бізнесу на платформі «Пульс».
Безумовним пріоритетом залишається допомога людям. В області розгорнуто 456 пунктів незламності, працюють вагони незламності Укрзалізниці. Критична інфраструктура забезпечена резервним живленням, будинки з електроопаленням підключені до потужних генераторів, додатково працюють 36 мобільних котелень. Ліквідація наслідків російських обстрілів триває, ситуація ускладнена сильними морозами.
Під час поїздки Премʼєр-міністр презентувала програму «Зроблено в Україні», спрямовану на зміну структури економіки та збільшення частки ВВП за рахунок товарів із доданою вартістю. Ключовий акцент — розвиток переробної промисловості та зростання несировинного експорту.
За два роки фінансування програм підтримки економіки становило 70 млрд грн, що забезпечило 0,95% зростання ВВП.
У межах політики локалізації з 2026 року українська складова у публічних закупівлях становитиме 30%, з 2028 року — 40%. Локалізацію розширять на машинобудування, легку промисловість, освітлювальну техніку та металоконструкції. Купуючи українське, 40% коштів залишаються в економіці країни.
Діють програми компенсацій:
• 25% — на українську сільгосптехніку;
• 15% — на енергетичне обладнання, колісну техніку та ліфти.
Програма «Доступні кредити 5–7–9» вже забезпечила бізнес фінансуванням на 462 млрд грн. Під час війни в індустріальних парках будується 37 заводів, загалом в Україні працює 118 індустріальних парків. Для великих інвесторів передбачена компенсація до 30% інвестицій, уже підписано 5 спеціальних договорів на 259 млн євро.
Першочергову увагу під час візиту приділили підтримці бізнесу в умовах надзвичайної ситуації в енергетиці. На Київщині вже працює понад півсотні когенераційних установок. Уряд надає повне сприяння їх підключенню та запустив єдине вікно для звернень бізнесу на платформі «Пульс».
Безумовним пріоритетом залишається допомога людям. В області розгорнуто 456 пунктів незламності, працюють вагони незламності Укрзалізниці. Критична інфраструктура забезпечена резервним живленням, будинки з електроопаленням підключені до потужних генераторів, додатково працюють 36 мобільних котелень. Ліквідація наслідків російських обстрілів триває, ситуація ускладнена сильними морозами.
Під час поїздки Премʼєр-міністр презентувала програму «Зроблено в Україні», спрямовану на зміну структури економіки та збільшення частки ВВП за рахунок товарів із доданою вартістю. Ключовий акцент — розвиток переробної промисловості та зростання несировинного експорту.
За два роки фінансування програм підтримки економіки становило 70 млрд грн, що забезпечило 0,95% зростання ВВП.
У межах політики локалізації з 2026 року українська складова у публічних закупівлях становитиме 30%, з 2028 року — 40%. Локалізацію розширять на машинобудування, легку промисловість, освітлювальну техніку та металоконструкції. Купуючи українське, 40% коштів залишаються в економіці країни.
Діють програми компенсацій:
• 25% — на українську сільгосптехніку;
• 15% — на енергетичне обладнання, колісну техніку та ліфти.
Програма «Доступні кредити 5–7–9» вже забезпечила бізнес фінансуванням на 462 млрд грн. Під час війни в індустріальних парках будується 37 заводів, загалом в Україні працює 118 індустріальних парків. Для великих інвесторів передбачена компенсація до 30% інвестицій, уже підписано 5 спеціальних договорів на 259 млн євро.
👍5🤬3👎2❤1😁1
Forwarded from Олександр Півненко | НГУ
Посилюємо захист і охорону ЧАЕС та поглиблюємо взаємодію з підрозділами Сил оборони для забезпечення безпеки у зоні відчуження.
Це наша системна робота не лише на лінії фронту, а й у всіх регіонах держави. Важливою складовою загальної безпеки є надійний захист прикордонних територій, ефективна протидія диверсійним загрозам, розвиток фортифікацій та постійний аналіз загроз.
Під час робочої поїздки перевірив роботу наших блокпостів, облаштування оборони, стан опорних пунктів, а також оцінив готовність підрозділів і ефективність виконання завдань з охорони та оборони об’єктів на Чорнобильській АЕС і в зоні відчуження.
За останні кілька місяців ми провели комплекс заходів, спрямованих на посилення безпеки та бойової готовності підрозділів, які виконують завдання на цьому напрямку. З урахуванням досвіду перших місяців повномасштабної збройної агресії рф та специфіки подібних завдань було проведено організаційно-штатні зміни: збільшено чисельність особового складу, посилено підрозділи сучасним озброєнням, протитанковими ракетними комплексами, мінометами, системами протиповітряної оборони, необхідною технікою та оснащенням.
Значну увагу приділяємо розвитку підрозділів безпілотних систем. Цей напрямок і надалі нарощуватиметься як один із ключових елементів безпеки, що підсилює інші підрозділи.
Використання безпілотних літальних апаратів забезпечує безперервний моніторинг обстановки, своєчасний збір інформації та підвищує готовність до негайного реагування на будь-які зміни ситуації.
Регулярно відпрацьовуємо різні сценарії оборонних дій під час міжвідомчих навчань разом з іншими військовими та правоохоронними формуваннями.
Така координація є критично важливою для стійкості оборони й захисту об’єктів критичної інфраструктури держави.
Окремо провів зустріч із представниками керівництва ДСП ЧАЕС. Наша взаємодія спрямована на забезпечення надійної охорони стратегічно важливого об’єкта. Послідовна підтримка наших підрозділів з боку адміністрації підприємства дає змогу оперативно вирішувати нагальні питання та підвищувати ефективність служби.
Продовжуємо послідовно підвищувати готовність і спроможності підрозділів Національної гвардії України, щоб гарантовано виконувати визначені завдання із захисту держави та її критичної інфраструктури.
Дякую гвардійцям за професіоналізм, відповідальність і вірну службу Україні.
Це наша системна робота не лише на лінії фронту, а й у всіх регіонах держави. Важливою складовою загальної безпеки є надійний захист прикордонних територій, ефективна протидія диверсійним загрозам, розвиток фортифікацій та постійний аналіз загроз.
Під час робочої поїздки перевірив роботу наших блокпостів, облаштування оборони, стан опорних пунктів, а також оцінив готовність підрозділів і ефективність виконання завдань з охорони та оборони об’єктів на Чорнобильській АЕС і в зоні відчуження.
За останні кілька місяців ми провели комплекс заходів, спрямованих на посилення безпеки та бойової готовності підрозділів, які виконують завдання на цьому напрямку. З урахуванням досвіду перших місяців повномасштабної збройної агресії рф та специфіки подібних завдань було проведено організаційно-штатні зміни: збільшено чисельність особового складу, посилено підрозділи сучасним озброєнням, протитанковими ракетними комплексами, мінометами, системами протиповітряної оборони, необхідною технікою та оснащенням.
Значну увагу приділяємо розвитку підрозділів безпілотних систем. Цей напрямок і надалі нарощуватиметься як один із ключових елементів безпеки, що підсилює інші підрозділи.
Використання безпілотних літальних апаратів забезпечує безперервний моніторинг обстановки, своєчасний збір інформації та підвищує готовність до негайного реагування на будь-які зміни ситуації.
Регулярно відпрацьовуємо різні сценарії оборонних дій під час міжвідомчих навчань разом з іншими військовими та правоохоронними формуваннями.
Така координація є критично важливою для стійкості оборони й захисту об’єктів критичної інфраструктури держави.
Окремо провів зустріч із представниками керівництва ДСП ЧАЕС. Наша взаємодія спрямована на забезпечення надійної охорони стратегічно важливого об’єкта. Послідовна підтримка наших підрозділів з боку адміністрації підприємства дає змогу оперативно вирішувати нагальні питання та підвищувати ефективність служби.
Продовжуємо послідовно підвищувати готовність і спроможності підрозділів Національної гвардії України, щоб гарантовано виконувати визначені завдання із захисту держави та її критичної інфраструктури.
Дякую гвардійцям за професіоналізм, відповідальність і вірну службу Україні.
❤5👍2👎1😁1
Сьогодні відбулося друге засідання міжкомітетської робочої групи щодо проблеми непрацюючих кредитів (NPL). Участь взяли більше 70 учасників, серед них представники IFC, JICA, ЦОВВ, банки, представники асоціацій та ринку стягнення.
На першій зустрічі ми детально проаналізували цифри, стан банківського сектору та структуру кредитних портфелів. Це дозволило чітко зрозуміти масштаб проблеми.
Тепер переходимо від статистики до конкретних інструментів і практичних рішень.
У фокусі робочої групи ключові питання, які сьогодні стримують відновлення кредитування:
▪️ спрощення стягнення заборгованості через запровадження судового наказу та можливе відновлення виконавчого напису нотаріуса;
▪️ проблема продажу активів банків нижче балансової вартості та ризики кримінального переслідування керівників за такі рішення;
▪️ потреба у механізмі прозорого порядку оцінки та торгів заставним майном;
▪️ податкові наслідки списання боргів, коли небанківські фінансові компанії фактично стають податковими агентами за своїх боржників;
▪️ перевантаженість судової системи, що суттєво затягує розгляд кредитних спорів .
Наше спільне завдання не косметичні зміни, а створення системних правил, які:
✔️ знизять юридичні та кримінальні ризики для банків;
✔️ зроблять ринок проблемних активів прозорим;
✔️ розблокують кредитування економіки;
✔️ дозволять банкам працювати не зі страху, а за правилами.
Продовжуємо роботу разом із ринком, регуляторами та міжнародними партнерами, щоб кредит знову став інструментом розвитку, а не джерелом ризику.
На першій зустрічі ми детально проаналізували цифри, стан банківського сектору та структуру кредитних портфелів. Це дозволило чітко зрозуміти масштаб проблеми.
Тепер переходимо від статистики до конкретних інструментів і практичних рішень.
У фокусі робочої групи ключові питання, які сьогодні стримують відновлення кредитування:
▪️ спрощення стягнення заборгованості через запровадження судового наказу та можливе відновлення виконавчого напису нотаріуса;
▪️ проблема продажу активів банків нижче балансової вартості та ризики кримінального переслідування керівників за такі рішення;
▪️ потреба у механізмі прозорого порядку оцінки та торгів заставним майном;
▪️ податкові наслідки списання боргів, коли небанківські фінансові компанії фактично стають податковими агентами за своїх боржників;
▪️ перевантаженість судової системи, що суттєво затягує розгляд кредитних спорів .
Наше спільне завдання не косметичні зміни, а створення системних правил, які:
✔️ знизять юридичні та кримінальні ризики для банків;
✔️ зроблять ринок проблемних активів прозорим;
✔️ розблокують кредитування економіки;
✔️ дозволять банкам працювати не зі страху, а за правилами.
Продовжуємо роботу разом із ринком, регуляторами та міжнародними партнерами, щоб кредит знову став інструментом розвитку, а не джерелом ризику.
👍9😁2🤬2👎1
Вчора провела першу робочу групу в рамках Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, де ми розглянули поданий Кабінетом Міністрів пакет законопроєктів щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро — SEPA.
У присутності всіх ключових стейкхолдерів — НБУ, Мінфіну, профільних органів, експертної та банківської спільноти — було ухвалено рішення:
➡️ розглянути законопроєкт на найближчому засіданні Комітету;
➡️ рекомендувати винести його до порядку денного Верховної Ради для ухвалення в першому читанні.
Чому цей закон критично важливий?
🔹 Приєднання України до SEPA — це обов’язкова умова європейської інтеграції та один із ключових елементів вільного руху капіталу між Україною та ЄС.
🔹 Це так званий «фінансовий безвіз», який дозволить українцям і бізнесу здійснювати євро-перекази швидко, безпечно та з мінімальними комісіями — на рівних умовах із країнами ЄС.
🔹 За оцінками Уряду, економія на міжнародних переказах може становити 70–100 млн євро щороку, а для малого та середнього бізнесу — до кількох тисяч євро на підприємство.
Окремий блок законопроєкту — створення реєстрів банківських рахунків фізичних осіб та трастів.
Це не лише вимога європейського законодавства, а й пряме зобов’язання України в межах Ukraine Facility, спрямоване на:
• фінансову прозорість;
• ефективну боротьбу з відмиванням коштів;
• виконання стандартів FATF та ЄС.
Як цей шлях проходили інші країни?
Досвід держав ЄС та країн-кандидатів показує:
приєднання до SEPA — це завжди поетапний процес із гнучкими перехідними періодами.
🔹 Словаччина імплементувала правила SEPA ще до переходу на євро, а запуск реєстру рахунків було відтерміновано до завершення технічної підготовки.
🔹 Хорватія запровадила стандарти SEPA задовго до введення євро у 2023 році, створивши єдиний реєстр рахунків та реєстр бенефіціарів.
🔹 Литва стала прикладом успішної інтеграції, поєднавши SEPA з розвитком фінтеху та відкритим банкінгом.
🔹 Болгарія і Естонія імплементували окремі норми із затримками — і це є нормальною європейською практикою.
🔹 Чорногорія, Албанія, Молдова, Північна Македонія приєдналися до SEPA навіть без членства в ЄС, довівши регуляторну та інституційну еквівалентність своїх фінансових систем.
Рухаємось далі. 🇺🇦🇪🇺
У присутності всіх ключових стейкхолдерів — НБУ, Мінфіну, профільних органів, експертної та банківської спільноти — було ухвалено рішення:
➡️ розглянути законопроєкт на найближчому засіданні Комітету;
➡️ рекомендувати винести його до порядку денного Верховної Ради для ухвалення в першому читанні.
Чому цей закон критично важливий?
🔹 Приєднання України до SEPA — це обов’язкова умова європейської інтеграції та один із ключових елементів вільного руху капіталу між Україною та ЄС.
🔹 Це так званий «фінансовий безвіз», який дозволить українцям і бізнесу здійснювати євро-перекази швидко, безпечно та з мінімальними комісіями — на рівних умовах із країнами ЄС.
🔹 За оцінками Уряду, економія на міжнародних переказах може становити 70–100 млн євро щороку, а для малого та середнього бізнесу — до кількох тисяч євро на підприємство.
Окремий блок законопроєкту — створення реєстрів банківських рахунків фізичних осіб та трастів.
Це не лише вимога європейського законодавства, а й пряме зобов’язання України в межах Ukraine Facility, спрямоване на:
• фінансову прозорість;
• ефективну боротьбу з відмиванням коштів;
• виконання стандартів FATF та ЄС.
Як цей шлях проходили інші країни?
Досвід держав ЄС та країн-кандидатів показує:
приєднання до SEPA — це завжди поетапний процес із гнучкими перехідними періодами.
🔹 Словаччина імплементувала правила SEPA ще до переходу на євро, а запуск реєстру рахунків було відтерміновано до завершення технічної підготовки.
🔹 Хорватія запровадила стандарти SEPA задовго до введення євро у 2023 році, створивши єдиний реєстр рахунків та реєстр бенефіціарів.
🔹 Литва стала прикладом успішної інтеграції, поєднавши SEPA з розвитком фінтеху та відкритим банкінгом.
🔹 Болгарія і Естонія імплементували окремі норми із затримками — і це є нормальною європейською практикою.
🔹 Чорногорія, Албанія, Молдова, Північна Македонія приєдналися до SEPA навіть без членства в ЄС, довівши регуляторну та інституційну еквівалентність своїх фінансових систем.
Рухаємось далі. 🇺🇦🇪🇺
❤7👍2🤬1
Forwarded from Податкова служба - ОФІЦІЙНИЙ КАНАЛ
ДПС свідомо працює над зменшенням кількості перевірок. Це зміна підходу у взаємодії з бізнесом. Бо довіра та постійний діалог – більш ефективні, ніж тиск.
Після запровадження мораторію кількість фактичних перевірок скоротилася більше ніж на чверть – 27 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Якщо у липні 2025 року ми провели близько 3,6 тисячі фактичних перевірок, то вже у грудні їх кількість зменшилася до 2,6 тисячі. Ми прибираємо штучні перепони. Бізнес, який тримає економіку, платить податки та зарплати, попри постійні атаки ворога, має отримувати належну підтримку від держави», – додала вона.
Водночас Леся Карнаух зазначила, що підтримка буде там, де все чесно та прозоро. Вона нагадала, що мораторій на перевірки – це не про повну заборону. Контроль не зникає, ДПС активно впроваджує ризико-орієнтований підхід.
Фокусуємося лише на реальних ризиках та порушеннях.
Аналогічний підхід був застосований і при складанні плану-графіка перевірок на цей рік. Все відкрито та зрозуміло.
Ще одна важлива річ. Перевірки не скасовані для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері обігу підакцизних товарів.
«Виклики – надзвичайні. І кожен має бути відповідальним. Від цього виграють всі: і бізнес, і держава», – додала Леся Карнаух.
Після запровадження мораторію кількість фактичних перевірок скоротилася більше ніж на чверть – 27 %. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.
«Якщо у липні 2025 року ми провели близько 3,6 тисячі фактичних перевірок, то вже у грудні їх кількість зменшилася до 2,6 тисячі. Ми прибираємо штучні перепони. Бізнес, який тримає економіку, платить податки та зарплати, попри постійні атаки ворога, має отримувати належну підтримку від держави», – додала вона.
Водночас Леся Карнаух зазначила, що підтримка буде там, де все чесно та прозоро. Вона нагадала, що мораторій на перевірки – це не про повну заборону. Контроль не зникає, ДПС активно впроваджує ризико-орієнтований підхід.
Фокусуємося лише на реальних ризиках та порушеннях.
Аналогічний підхід був застосований і при складанні плану-графіка перевірок на цей рік. Все відкрито та зрозуміло.
Ще одна важлива річ. Перевірки не скасовані для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері обігу підакцизних товарів.
«Виклики – надзвичайні. І кожен має бути відповідальним. Від цього виграють всі: і бізнес, і держава», – додала Леся Карнаух.
👍6🤬2
Forwarded from Кулуари Забєліної
Цікаво, що Sky news пише, що в перемовинах в Абу Дабі в Україні є козир - це Кирило Буданов.
Що його поважає американська адміністрація.
Але в цілому, і це те, що я говорила в ефірі: нашу оновлену переговорну команду сприймають дуже добре.
Давид Арахамія представляє парламент, бо якщо ми апелюємо, в тому числі, до рішень, які треба проводити через парламент (сподіваюсь, до того часу він доживе, і не перетвориться у філіал НАБУ), то без голосу лідера більшості неможливо. Тим більше, з відповідним досвідом.
Кирило Буданов новий очільник офісу, але в минулому (але таких посад не буває в минулому) голова ГУР, людина, яка має відповідні контакти та навички.
Приступати до обговорення енергетичного перемир’я, яке ми пропонуємо (і підтримують європейці, скажімо так), не було б можливо без попереднього схвалення декількох сторін: американської та рф. Для більшого успіху треба одне: більший тиск і наполегливість США.
Вперше з початку вторгнення запрацювали технічні тристоронні групи, не очікую там повного вирвшення питань по Донбасу, але щодо енергетичного перемир’я я менш скептична.
Важлива деталь, на яку я теж звернула увагу в ефірі: склад російської делегації. Вона не представлена казкарем Медінським, а представниками ГШ, ГРУ та фсб.
Подивимось і проаналізуємо завтра 👀
Що його поважає американська адміністрація.
Але в цілому, і це те, що я говорила в ефірі: нашу оновлену переговорну команду сприймають дуже добре.
Давид Арахамія представляє парламент, бо якщо ми апелюємо, в тому числі, до рішень, які треба проводити через парламент (сподіваюсь, до того часу він доживе, і не перетвориться у філіал НАБУ), то без голосу лідера більшості неможливо. Тим більше, з відповідним досвідом.
Кирило Буданов новий очільник офісу, але в минулому (але таких посад не буває в минулому) голова ГУР, людина, яка має відповідні контакти та навички.
Приступати до обговорення енергетичного перемир’я, яке ми пропонуємо (і підтримують європейці, скажімо так), не було б можливо без попереднього схвалення декількох сторін: американської та рф. Для більшого успіху треба одне: більший тиск і наполегливість США.
Вперше з початку вторгнення запрацювали технічні тристоронні групи, не очікую там повного вирвшення питань по Донбасу, але щодо енергетичного перемир’я я менш скептична.
Важлива деталь, на яку я теж звернула увагу в ефірі: склад російської делегації. Вона не представлена казкарем Медінським, а представниками ГШ, ГРУ та фсб.
Подивимось і проаналізуємо завтра 👀
❤6😁3👍1🥰1🤬1