31 травня 1957 року в небі над островом Мальден у Тихому океані вибухнула британська атомна бомба "Orange Herald" з енерговиділенням 720 кт. Це була найбільша бомба, що працювали за принципом поділу (без термоядерного бустування), з найбільшим енерговиділенням яку коли-небудь випробовували.

Джерело

VANGUARD

#ВБ #ЯЗ

17 червня 1967 року Китай випробував свою першу водневу бомбу. Вона була підірвана на висоті 2960 м над полігоном Лоп Нур після скидання з реактивного бомбардувальника H-6. Енерговиділення вибуху досягло 3,3 мегатонн. Для тих, кому цікаво, діаметр вогняної кулі становив близько 1,7 кілометра. Радіус - близько 850 метрів.

Джерело

VANGUARD

#КНР #ЯЗ

9 серпня 1945 року об 11:02 за місцевим часом бомбардувальник B-29 "Bockscar" скинув атомну плутонієву бомбу "Fat Man" (Товстун) на японське місто Наґасакі. Бомба вибухнула на висоті 503 м і мала енерговиділення 21 кілотонну.

Джерело

VANGUARD

#США #Японія #ЯЗ

70 років тому, 12 серпня 1953 року в Радянському Союзі було випробувано перший у світі пристрій з термоядерним бустуванням, що використовує як пальне дейтерид літію-6 - РДС-6с. Енерговиділення бомби склало 400 Кт.

Використання даного пального дозволяло створити на основі радянського виробу транспортабельний ЯБП (отже, бомба отримала можливість бойового застосування), коли ж американський пристрій, випробуваним роком раніше, такої можливості не мав.

Хоч РДС-6с і декларалася як перша у світі воднева бомба, придатна до практичного військового застосування, вона містила значну кількість тритію, і тому вартість заряду була дуже великою, а сам він мав порівняно обмежену живучість за терміном придатності (близько півроку), через що можливість її використання в ядерному арсеналі СРСР була практично виключена.

Для однієї бомби РДС-6с було потрібно 1200 г тритію, щою його отримати був потрібен майже рік роботи комплексу ядерного реактора "АИ" з річним обсягом виробництва 1500 г тритію.

Джерело

VANGUARD

#СРСР #ЯЗ

НГ52П6 – унікальна радянська машина для постановки і керування ядерними мінами. Створена на базі легендарного тягача МТ-ЛБ. Мінування виконувалось краном-маніпулятором, яким керував оператор за допомогою пульта. Потужність ядерної міни становила 1 кт. Активувалась міна дистанційно по радіолінії. Сама міна зображена на фото 6.

#Бронетехніка #Міни #СРСР #ЯЗ

Як повідомляє ЦТАК, 6 вересня в КНДР за участю Генерального секретаря ТПК, Голови державних справ КНДР Кім Чен Ина відбулася урочиста церемонія спуску на воду підводного човна "з ядерними наступальними озброєннями". За наказом Центрального Військового Комітету ТПК перший підводний човен із тактичним ядерним наступальним озброєнням № 841 передано відповідному підводному дивізіону при Східноморському флоті ВМС КНА і він отримав найменування "Герой Кім Гун Ок". Імовірно, що ПЧ може нести 10 балістичних ракет з ЯБЧ.

VANGUARD

#КНДР #АПЧ #ВМФ #БР #ЯЗ

Радянські ядерні кийки для американських АПЧ.

РЮ-1 (5Ф48) "Скальп" і РЮ-2 (5Ф59) "Скат" — радянські атомні протичовнові глибинні бомби створені для авіації ВМС СРСР.

"Скальп" створювалась як відповідь на американські бомби аналогічного призначення "Betty" і "Lulu", і була розроблена в 1961 році, і згодом прийнята на озброєння в 1964 році.

РЮ-1 підривалася на глибинах від 200 до 400 метрів. Вага "Скальпа" становила 1600 кг, а потужність бомби складала 10 кт. Головною ціллю "Скальпу" були американські АПЧ із балістичними ракетами на борту. Радіус ураження АПЧ, залежно від глибини занурення, складав від 600 до 700 метрів. Крім ураження підводних цілей, конструкція бомби дозволяла застосовувати її по надводних та наземних цілях. Носієм РЮ-1 були гідролітаки Бе-12.

В 70-х була розроблена нова бомба РЮ-2 (5Ф59) "Скат", конструкція та маса якої дозволяла використовувати її з літаків Іл-38, Ту-142 і гелікоптерів Ка-25ПЛЮ, Ка-27 та Мі-14. На флоті цю бомбу лагідно прозвали "рюшкою".

#ЯЗ #CРСР #Бомба

1 листопада 1952 року США було здійснене перше у світі повномасштабне випробування термоядерного вибухового пристрою (конструкція Теллера-Улама, двоступеневий пристрій). Енерговиділення пристрою склало 10,4 мегатонни.

Зазначимо, що вся термоядерна зброя, що існує сьогодні у світі, базується на схемі, яку зазвичай називають "Теллер-Улан" (на честь її винахідників Станіслава Улана і Едварда Теллера), або "стадійний ядерний вибух" для позначення.

Джерело
Джерело

VANGUARD

#США #ЯЗ

#рандомна_інормація

Найшвидший зафіксований об'єкт

Операція Plumbbob- серія ядерних випробувань США у проміжку з 28 травня по 10 жовтня 1957. Під час тестів вперше був випробуваний підземний ядерний вибух.

Перший підземний вибух пристрою Pascal A, закопаного на 150м в землю виявився в 50000 разів потужніше від запланованого.

Під час другого підземного вибуху, пристрій Pascal B (енергія вибуху 300т в тротиловому еквіваленті) був закопаний на 150м та зверху прикритий сталевим люком вагою 900кг та діаметром 1.5м.

За 31 мілісекунду після вибуху, вибухова хвиля підняла сталевий люк в повітря і був зафіксований камерою. Одного знімку вистачило, щоб розрахувати його швидкість.

За підрахунками вчених, люк був запущений в повітря зі швидкістю 66км/c або 240000км/г. Люк не був знайдений. Вважається, що він згорів в атмосфері.

#ЯЗ #США

Американський пєрвомай

1 травня 1952 року на полігоні в Неваді відбулося ядерне випробування "Tumbler Dog". Це був повітряний ядерний вибух на висоті 317 м з енерговиділенням 19 кілотонн.

Під час випробування проводилися військові навчання за участі 2000 морських піхотинців.

Джерело

VANGUARD

#США #ЯЗ

Дєнь побєди american edition

Американський пєрвомай уже був, тепер буде дєнь побєди.

Вибух "Джордж" потужністю 225 кілотонн, проведений 9 травня 1951 року на атолі Еніветок, став першим у світі термоядерним вибухом. Успіх цього випробування підтвердив можливість створення термоядерної зброї як такої. Це стало відправною точкою для нового витка ядерної гонки.

Джерело

VANGUARD

#США #ЯЗ

Ядерне випробування "Гаррі" з енерговиділенням 32 кілотонни 19 травня 1953 року, полігон у Неваді. Через прорахунки і неочікувану зміну напрямку вітру під час цього випробування в атмосферу було викинуто надзвичайно велику кількість радіоактивних матеріалів, значна частина яких згодом осіла в околицях міста Сент-Джордж, штат Юта.

Джерело

VANGUARD

#США #ЯЗ