👑Неоцаризм: динаміка та конфлікти в оточенні Путіна
📢В Українському інституті майбутнього відбулась перша дискусійна зустріч у рамках заходів, присвячених вивченню Росії. Головний експерт Інституту вивчення Росії UIF Ігар Тышкевіч розповів про зміни у відносинах Путіна з ключовими групами еліт.
У 2022 році Український інститут майбутнього пояснював систему функціонування «Веж Кремля» (груп впливу та систему влади у Росії). Проте з середини-кінця 2022 року почалась формуватись нова система відносин та прийняття рішень в РФ. Трансформація почалась, коли групу впливу «Сім’я Єльцина» почали розтягувати на частини і на межі 2023 року вона зникла. Ця подія є знаковою, адже до цього руйнування «Веж Кремля» не відбувалось.
За словами Тишкевича, якщо влада Путіна до 2023 року була владою «арбітра» між групами впливу, то вибори 2024 року закріпили за Путіним роль царя.
«Роль Путіна до 2023 року передбачала посередництво у вирішенні суперечок між ключовими елітами. Він був постаттю, яка, хай і була вищою, але намагалася знаходити у конфліктних ситуаціях компромісне рішення, водночас не даючи посилитися одній із груп, щоб не було спокуси замінити її. Формат царя дещо інший. «Вежі Кремля» можуть звертатися до Путіна, але вже не інформуючи про проблему, а просячи захисту. Цар може милувати і страчувати, а може і змінювати свою думку. Тобто функції арбітражу залишаються, але з'являється опція рішення за принципом бажання однієї особи», – пояснив Тишкевич.
Таким чином, Путін вибудовує своє царство, де, крім царя, є «бояри». Тобто відбувається капсулювання системи на її верхівці. Це означає, що у перспективі 4-5 років в РФ зупиняться соціальні ліфти👇
«Тут ми маємо «міну під системою» – активність «технократів» (групи Грефа-Кирієнка) щодо підготовки нових еліт. Поки управлінець молодий, який подає надії, він може рости, вибудовувати свою кар'єру. Але до певного рівня. Архаїчна закапсульована система передбачає реалізацію старого анекдоту часів СРСР "у генерала теж є діти". Далі капсулюється рівень, до якого встигла «дорасти» молода поросль. І соціальні сходи для нової генерації управлінців стають на кілька ступенів коротшими. Як результат, отримуємо «чайник, що поволі закипає», закопаний в основі піраміди влади».
Більше про нову систему відносин та прийняття рішень в РФ, яка поділяється на групи впливу «Силовий Блок», «Групу ВПК», «Газпром-Новатек», «Роснєфть-Лукойл», «Банк Росія», «Технократи» читайте у доповіді від Ігоря Тишкевича, яку ми опублікуємо вже зовсім скоро!
😉Слідкуйте за нашими соціальними мережами!
–––
Презентацію Ігоря Тишкевича у PPTX можна знайти тут.
📢В Українському інституті майбутнього відбулась перша дискусійна зустріч у рамках заходів, присвячених вивченню Росії. Головний експерт Інституту вивчення Росії UIF Ігар Тышкевіч розповів про зміни у відносинах Путіна з ключовими групами еліт.
У 2022 році Український інститут майбутнього пояснював систему функціонування «Веж Кремля» (груп впливу та систему влади у Росії). Проте з середини-кінця 2022 року почалась формуватись нова система відносин та прийняття рішень в РФ. Трансформація почалась, коли групу впливу «Сім’я Єльцина» почали розтягувати на частини і на межі 2023 року вона зникла. Ця подія є знаковою, адже до цього руйнування «Веж Кремля» не відбувалось.
За словами Тишкевича, якщо влада Путіна до 2023 року була владою «арбітра» між групами впливу, то вибори 2024 року закріпили за Путіним роль царя.
«Роль Путіна до 2023 року передбачала посередництво у вирішенні суперечок між ключовими елітами. Він був постаттю, яка, хай і була вищою, але намагалася знаходити у конфліктних ситуаціях компромісне рішення, водночас не даючи посилитися одній із груп, щоб не було спокуси замінити її. Формат царя дещо інший. «Вежі Кремля» можуть звертатися до Путіна, але вже не інформуючи про проблему, а просячи захисту. Цар може милувати і страчувати, а може і змінювати свою думку. Тобто функції арбітражу залишаються, але з'являється опція рішення за принципом бажання однієї особи», – пояснив Тишкевич.
Таким чином, Путін вибудовує своє царство, де, крім царя, є «бояри». Тобто відбувається капсулювання системи на її верхівці. Це означає, що у перспективі 4-5 років в РФ зупиняться соціальні ліфти👇
«Тут ми маємо «міну під системою» – активність «технократів» (групи Грефа-Кирієнка) щодо підготовки нових еліт. Поки управлінець молодий, який подає надії, він може рости, вибудовувати свою кар'єру. Але до певного рівня. Архаїчна закапсульована система передбачає реалізацію старого анекдоту часів СРСР "у генерала теж є діти". Далі капсулюється рівень, до якого встигла «дорасти» молода поросль. І соціальні сходи для нової генерації управлінців стають на кілька ступенів коротшими. Як результат, отримуємо «чайник, що поволі закипає», закопаний в основі піраміди влади».
Більше про нову систему відносин та прийняття рішень в РФ, яка поділяється на групи впливу «Силовий Блок», «Групу ВПК», «Газпром-Новатек», «Роснєфть-Лукойл», «Банк Росія», «Технократи» читайте у доповіді від Ігоря Тишкевича, яку ми опублікуємо вже зовсім скоро!
😉Слідкуйте за нашими соціальними мережами!
–––
Презентацію Ігоря Тишкевича у PPTX можна знайти тут.
⏳Український інститут майбутнього ініціює презентацію-дискусію на тему «Як історія пояснює російсько-українську війну»
Запрошуємо вас приєднатися до цього заходу, якій відбудеться 26 березня, вівторок, о 17.30, за адресою: пров. Памви Беринди, 6, м. Київ.
Під час заходу ми обговоримо такі питання:
📍Чи була війна Росії з Україною невідворотною?
📍Як Кремль дійшов до рішення напасти на Україну?
📍Коли саме почалася війна, і чому це не сталося раніше чи пізніше?
📍Як і коли закінчиться ця війна?
📍Чому Захід так боїться поразки Росії?
📍І чи може Росія стати на шлях демократизації та перестати ворогувати з Україною?
✍️Щоб потрапити на цей захід, просимо заповнити 👉форму реєстрації.
📹Подія також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.
Приходьте, буде цікаво!✋
Запрошуємо вас приєднатися до цього заходу, якій відбудеться 26 березня, вівторок, о 17.30, за адресою: пров. Памви Беринди, 6, м. Київ.
Під час заходу ми обговоримо такі питання:
📍Чи була війна Росії з Україною невідворотною?
📍Як Кремль дійшов до рішення напасти на Україну?
📍Коли саме почалася війна, і чому це не сталося раніше чи пізніше?
📍Як і коли закінчиться ця війна?
📍Чому Захід так боїться поразки Росії?
📍І чи може Росія стати на шлях демократизації та перестати ворогувати з Україною?
✍️Щоб потрапити на цей захід, просимо заповнити 👉форму реєстрації.
📹Подія також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.
Приходьте, буде цікаво!✋
🚀🇺🇦 В Українському інституті майбутнього відбулась презентація першої частини дослідження «Візія 2035. Проект Україна 2.0». У рамках даного проекту експерти Інституту ділитимуться баченням того, яку країну ми уявляємо, можемо та маємо побудувати.
Директор економічних програм Анатолій Амелін пояснив, що війна внесла корективи щодо безпеки, можливостей і ролі України на європейській та світовій мапі. Саме тому ми маємо мати візію, куди рухається наша держава.
Під час заходу спікери Анатолій Амелін та економіст Євгеній Астахов поділились візією глобального світу у 2035 році.
💬«Наша мета – це розуміти інтереси наших стратегічних партнерів, ризики та можливості найближчого десятиліття та розвиток сценаріїв майбутнього, і головне – знайти місце у цьому для України», – зазначив Євгеній Астахов.
🌍За словами експертів, ми наразі знаходимось у фазі так званого міжсистемного переходу – визнання неспроможності існуючих правил і пошуці рішень накопичених суперечностей. Іншими словами, ми вступаємо у зону турбулентності, де ніхто не знає, яким буде новий світовий порядок і яка буде роль України у цьому порядку.
Інша сфера, через яку експерти прогнозують глобальний світ 2035 року – це глобальна безпека. Спікери зазначили, що у третьому десятилітті світові стане очевидним наступне: питання безпеки – це питання цінностей, які потребують захисту. Світ чітко розділиться на країни-донори глобальної безпеки і країни-реципієнти. І тут для України виникає можливість з країни-рецепієнта стати країною-донором глобальної безпеки.
Наступним важливим фактором є технології. Технології створять майбутнє, яке буде радикально відрізнятися навіть від недавнього минулого і до 2035 року світові доведеться винаходити технології, які будуть стримувати інші, раніше винайдені. Наприклад, Штучний Інтелект зробить ключовий внесок у вирішення фундаментальних проблем: продовження життя, кіборгізація людини, автономне управління транспортом, виробництво штучної їжі, кардинальне зниження фактора людини у війнах. Грандіозних змін зазнає робототехніка, квантові обчислення, фармацевтика та напівпровідники. Зокрема, космічна індустрія має потенціал розпочати етап експоненційного зростання до 2035 року.
📗Про ключові тренди та виклики перехідного періоду, а також головні зміни у демографії, економіці, освіті та інших галузях читайте у презентації.
Директор економічних програм Анатолій Амелін пояснив, що війна внесла корективи щодо безпеки, можливостей і ролі України на європейській та світовій мапі. Саме тому ми маємо мати візію, куди рухається наша держава.
Під час заходу спікери Анатолій Амелін та економіст Євгеній Астахов поділились візією глобального світу у 2035 році.
💬«Наша мета – це розуміти інтереси наших стратегічних партнерів, ризики та можливості найближчого десятиліття та розвиток сценаріїв майбутнього, і головне – знайти місце у цьому для України», – зазначив Євгеній Астахов.
🌍За словами експертів, ми наразі знаходимось у фазі так званого міжсистемного переходу – визнання неспроможності існуючих правил і пошуці рішень накопичених суперечностей. Іншими словами, ми вступаємо у зону турбулентності, де ніхто не знає, яким буде новий світовий порядок і яка буде роль України у цьому порядку.
Інша сфера, через яку експерти прогнозують глобальний світ 2035 року – це глобальна безпека. Спікери зазначили, що у третьому десятилітті світові стане очевидним наступне: питання безпеки – це питання цінностей, які потребують захисту. Світ чітко розділиться на країни-донори глобальної безпеки і країни-реципієнти. І тут для України виникає можливість з країни-рецепієнта стати країною-донором глобальної безпеки.
Наступним важливим фактором є технології. Технології створять майбутнє, яке буде радикально відрізнятися навіть від недавнього минулого і до 2035 року світові доведеться винаходити технології, які будуть стримувати інші, раніше винайдені. Наприклад, Штучний Інтелект зробить ключовий внесок у вирішення фундаментальних проблем: продовження життя, кіборгізація людини, автономне управління транспортом, виробництво штучної їжі, кардинальне зниження фактора людини у війнах. Грандіозних змін зазнає робототехніка, квантові обчислення, фармацевтика та напівпровідники. Зокрема, космічна індустрія має потенціал розпочати етап експоненційного зростання до 2035 року.
📗Про ключові тренди та виклики перехідного періоду, а також головні зміни у демографії, економіці, освіті та інших галузях читайте у презентації.
📜У стінах Українського інституту майбутнього відбулась перша зустріч «Президенціалізм vs парламентаризм» із циклу заходів «Конституційна кузня».
Геннадій Друзенко, очільник Центру конституційного моделювання розповів, що цикл із 7 лекцій експерти планують завершити до 33-річчя Незалежності України, а тема президенціалізму і парламентаризму була обрана першою не просто так.
«Тема президенціалізму і парламентаризму є центральною, адже якщо ми говоримо про інституції, то завжди є особа, яка є наріжним каменем інституційної конструкції. Відповідно дана тема розкриває питання, хто є центральною особою в державі. Ця тема задає тон усім подальшим дискусіям», – пояснив Друзенко.
Під час заходу спікери обговорили те, за якої форми правління ми насправді живемо, в чому переваги та недоліки президенціалізму та парламентаризму під час війни і яка модель влади найкраще забезпечить повоєнне процвітання України.
⚡️Ми дякуємо почесному гостю заходу, в.о. Голови Конституційного Суду України Сергію Головатому за участь у дискусії, а також ми вдячні усім спікерам події: Максиму Андрущенко, кандидату політичних наук; Галині Зеленько, доктору політичних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України та Дональду Горовіцу, професору права та професору політичних наук в університеті Дюка (США).
🎥Запрошуємо вас до перегляду запису події за посиланням.
Геннадій Друзенко, очільник Центру конституційного моделювання розповів, що цикл із 7 лекцій експерти планують завершити до 33-річчя Незалежності України, а тема президенціалізму і парламентаризму була обрана першою не просто так.
«Тема президенціалізму і парламентаризму є центральною, адже якщо ми говоримо про інституції, то завжди є особа, яка є наріжним каменем інституційної конструкції. Відповідно дана тема розкриває питання, хто є центральною особою в державі. Ця тема задає тон усім подальшим дискусіям», – пояснив Друзенко.
Під час заходу спікери обговорили те, за якої форми правління ми насправді живемо, в чому переваги та недоліки президенціалізму та парламентаризму під час війни і яка модель влади найкраще забезпечить повоєнне процвітання України.
⚡️Ми дякуємо почесному гостю заходу, в.о. Голови Конституційного Суду України Сергію Головатому за участь у дискусії, а також ми вдячні усім спікерам події: Максиму Андрущенко, кандидату політичних наук; Галині Зеленько, доктору політичних наук, професору, члену-кореспонденту НАН України та Дональду Горовіцу, професору права та професору політичних наук в університеті Дюка (США).
🎥Запрошуємо вас до перегляду запису події за посиланням.
⚡️Український інститут майбутнього запрошує на експертну дискусію «Механізми залучення культурної та інтелектуальної еліти до конструювання національної ідентичності».
🗺️Подія відбудеться 29 березня, 2024 року, 0 17.30, за адресою - пров. Памви Бединди, 6, м. Київ.
Питання, які обговоримо:
📍Який досвід конструювання української ідентичності в українських еліт?
📍Як можна ефективно залучити до конструювання фахівців з різних сфер і з різними (часто протилежними) позиціями?
📍Яке майбутнє спільного конструювання української ідентичності культурними та інтелектуальними елітами?
Модератор: Богдан Бевза, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності», політичний психолог.
Щоб відвідати наш захід, просимо заповнити 👉форму реєстрації.
📹Подія також транслюватиметься онлайн на фб-сторінці інституту.
Приєднуйтесь! ✋
🗺️Подія відбудеться 29 березня, 2024 року, 0 17.30, за адресою - пров. Памви Бединди, 6, м. Київ.
Питання, які обговоримо:
📍Який досвід конструювання української ідентичності в українських еліт?
📍Як можна ефективно залучити до конструювання фахівців з різних сфер і з різними (часто протилежними) позиціями?
📍Яке майбутнє спільного конструювання української ідентичності культурними та інтелектуальними елітами?
Модератор: Богдан Бевза, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності», політичний психолог.
Щоб відвідати наш захід, просимо заповнити 👉форму реєстрації.
📹Подія також транслюватиметься онлайн на фб-сторінці інституту.
Приєднуйтесь! ✋
🇺🇦Культурні джерела конструювання української національної ідентичності
📹Експертна дискусія «Культурні джерела конструювання української національної ідентичності» доступна до перегляду.
22 березня 2024 року в Українському інституті майбутнього відбулася експертна дискусія за участі мистецтвознавиці, есеїстки та публічної лекторки Діани Клочко, історика та народного депутата Володимира В’ятровича, кінорежисера та кінопродюсера Володимира Мули, юриста та експерта з розвитку територій Андрія Гінкула та експерта напрямку «Конструювання національної ідентичності», політичного психолога та модератора дискусії Богдана Бевзи.
До вашої уваги основні питання дискусії:
1. Яка відповідальність культурних дієвців у становленні української національної ідентичності?
2. Як держава та суспільство замовляють культурний продукт?
3. Технологічний ланцюжок конструювання національної ідентичності в культурному продукті
👉Запрошуємо до перегляду дискусії!
📹Експертна дискусія «Культурні джерела конструювання української національної ідентичності» доступна до перегляду.
22 березня 2024 року в Українському інституті майбутнього відбулася експертна дискусія за участі мистецтвознавиці, есеїстки та публічної лекторки Діани Клочко, історика та народного депутата Володимира В’ятровича, кінорежисера та кінопродюсера Володимира Мули, юриста та експерта з розвитку територій Андрія Гінкула та експерта напрямку «Конструювання національної ідентичності», політичного психолога та модератора дискусії Богдана Бевзи.
До вашої уваги основні питання дискусії:
1. Яка відповідальність культурних дієвців у становленні української національної ідентичності?
2. Як держава та суспільство замовляють культурний продукт?
3. Технологічний ланцюжок конструювання національної ідентичності в культурному продукті
👉Запрошуємо до перегляду дискусії!
⚡️Минулого тижня трапилося те, до чого всі мали б психологічно приготуватися, але сподівалися, що цього не станеться — масовані обстріли енергосистеми. Чого очікувати тепер?
✍️Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього аналізує та робить прогнози, як розвиватиметься ця ситуація далі.
💡«Енергетична система зазнала серйозних уражень і втрат. ДТЕК, наприклад, повідомляє про вибуття половини потужностей на тривалий період. Вагома втрата частини потужностей ДніпроГЕСу. Фактично серйозних ушкоджень зазнали балансуючі потужності. Здебільшого йдеться втрати у прифронтових областях, але й в інших регіонах є серйозні руйнування.
Удару зазнала й газова інфраструктура. А за ним пішла інформаційна атака ворога з метою поставити під сумнів надійність зберігання газу нерезидентів в українських сховищах», - пише експерт.
❗️Тож, які висновки слід зробити і головне - чого чекати далі? Відповіді на ці питання читайте 👉за посиланням.
✍️Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього аналізує та робить прогнози, як розвиватиметься ця ситуація далі.
💡«Енергетична система зазнала серйозних уражень і втрат. ДТЕК, наприклад, повідомляє про вибуття половини потужностей на тривалий період. Вагома втрата частини потужностей ДніпроГЕСу. Фактично серйозних ушкоджень зазнали балансуючі потужності. Здебільшого йдеться втрати у прифронтових областях, але й в інших регіонах є серйозні руйнування.
Удару зазнала й газова інфраструктура. А за ним пішла інформаційна атака ворога з метою поставити під сумнів надійність зберігання газу нерезидентів в українських сховищах», - пише експерт.
❗️Тож, які висновки слід зробити і головне - чого чекати далі? Відповіді на ці питання читайте 👉за посиланням.
📜Як історія пояснює російсько-українську війну
📢 В Українському інституті майбутнього відбулась презентація-дискусія на тему «Як історія пояснює російсько-українську війну». Під час заходу керівник програми «Історична та культурна політика» Сергій Громенко поділився історичною ретроспективою на перебіг російсько-української війни.
💬«Мій головний висновок роботи за останні роки полягає у тому, що теперішня російсько-українська війна може бути описана з російської точки зору як війна колоніальна: війна колишньої метрополії проти своєї бунтівної периферії або колонії, а з української точки зору, ця подія може бути описана як війна за незалежність», – зазначив Громенко.
☝️За словами експерта, насправді конкретна причина цієї війни полягає у тому, що Росія, особливо за часів Путіна, завжди вирішує внутрішні проблеми за рахунок зовнішньої агресії. І на жаль, їм так часто сходило це з рук, що Кремль не зміг втриматися від спокуси це повторити.
💬«Путін – це лише симптом російського імперіалізму. І він не створив, а успадкував російський курс на авторитаризм. А курс цей був закладений ще у 1993 році, коли після імпічменту Президента був знищений парламент Росії і встановлена суперпрезидентська влада Єльцина. Єльцин вже тоді поводився так само як Путін, але в межах міжнародно визнаної території РФ. Тут був закладений фатальний зв’язок між внутрішньою нестабільністю та зовнішньою агресію. Щойно в Росії починаються внутрнішні проблеми, чекай агресії назовні», – розповів Громенко.
Зокрема, спікер поділився важливими історичними фактами щодо вторгнення Росії до України. Експерт зазначив, що російська війна за Крим почалась навіть раніше за 2014 рік. Саме у 1992 почалась холодна російсько-українська війна за Крим. Холодна війна тоді не переросла у гарячу, тому що Росії не вистачило часу: у 1994 році вона була зайнята Чеченською війною. Зокрема, у Криму була чверть українців та потужний кримськотатарський рух.
💬«У 1992 році в Сімферополі Кримський парламент проголосив окрему республіку Крим, яка має вступити в договірний зв’язок з Україною. Того ж року у Москві парламент проголосував за те, щоб визнати передачу Україні Криму в 1954 році нечинним актом, а в 1993 році ухвалив постанову про те, що Севастополь – це «город федирального значения России», – розповів Громенко, описуючи початок холодної російсько-української війни за Крим.
📹Пропонуємо до перегяду повний запис події за участі гостів Інституту Євгена Магди (Інститут світової політики) і Володимира Горбачука (Інститут трансформації Північної Євразії) на нашій Фейсбук-сторінці.
📢 В Українському інституті майбутнього відбулась презентація-дискусія на тему «Як історія пояснює російсько-українську війну». Під час заходу керівник програми «Історична та культурна політика» Сергій Громенко поділився історичною ретроспективою на перебіг російсько-української війни.
💬«Мій головний висновок роботи за останні роки полягає у тому, що теперішня російсько-українська війна може бути описана з російської точки зору як війна колоніальна: війна колишньої метрополії проти своєї бунтівної периферії або колонії, а з української точки зору, ця подія може бути описана як війна за незалежність», – зазначив Громенко.
☝️За словами експерта, насправді конкретна причина цієї війни полягає у тому, що Росія, особливо за часів Путіна, завжди вирішує внутрішні проблеми за рахунок зовнішньої агресії. І на жаль, їм так часто сходило це з рук, що Кремль не зміг втриматися від спокуси це повторити.
💬«Путін – це лише симптом російського імперіалізму. І він не створив, а успадкував російський курс на авторитаризм. А курс цей був закладений ще у 1993 році, коли після імпічменту Президента був знищений парламент Росії і встановлена суперпрезидентська влада Єльцина. Єльцин вже тоді поводився так само як Путін, але в межах міжнародно визнаної території РФ. Тут був закладений фатальний зв’язок між внутрішньою нестабільністю та зовнішньою агресію. Щойно в Росії починаються внутрнішні проблеми, чекай агресії назовні», – розповів Громенко.
Зокрема, спікер поділився важливими історичними фактами щодо вторгнення Росії до України. Експерт зазначив, що російська війна за Крим почалась навіть раніше за 2014 рік. Саме у 1992 почалась холодна російсько-українська війна за Крим. Холодна війна тоді не переросла у гарячу, тому що Росії не вистачило часу: у 1994 році вона була зайнята Чеченською війною. Зокрема, у Криму була чверть українців та потужний кримськотатарський рух.
💬«У 1992 році в Сімферополі Кримський парламент проголосив окрему республіку Крим, яка має вступити в договірний зв’язок з Україною. Того ж року у Москві парламент проголосував за те, щоб визнати передачу Україні Криму в 1954 році нечинним актом, а в 1993 році ухвалив постанову про те, що Севастополь – це «город федирального значения России», – розповів Громенко, описуючи початок холодної російсько-української війни за Крим.
📹Пропонуємо до перегяду повний запис події за участі гостів Інституту Євгена Магди (Інститут світової політики) і Володимира Горбачука (Інститут трансформації Північної Євразії) на нашій Фейсбук-сторінці.
⚡️Український інститут майбутнього запрошує на презентацію доповіді «Майнова агресія кремля»
⏳Подія відбудеться 5 квітня, п’ятниця, о 17.30, за адресою пров. Памви Беринди, 6, м. Київ.
Ключові питання для обговорення:
• Що відбувалося з українською власністю на захоплених росією територіях?
• Чому Україні вже сьогодні варто фіксувати не тільки воєнні злочини, але факти майнової агресії рф?
• Як Україні створити передумови для повернення захопленого майна?
• Які п’ять першочергових кроків можна реалізовувати вже зараз для забезпечення належного захисту прав громадян після деокупації?
Спікер — Ольга Оніщук, керівниця програми «Правова безпека власності» Українського інституту майбутнього.
Вхід вільний. Проте просимо зареєструватися 👉за посиланням.
📹Подія також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.
Долучайтесь, буде цікаво!✋
⏳Подія відбудеться 5 квітня, п’ятниця, о 17.30, за адресою пров. Памви Беринди, 6, м. Київ.
Ключові питання для обговорення:
• Що відбувалося з українською власністю на захоплених росією територіях?
• Чому Україні вже сьогодні варто фіксувати не тільки воєнні злочини, але факти майнової агресії рф?
• Як Україні створити передумови для повернення захопленого майна?
• Які п’ять першочергових кроків можна реалізовувати вже зараз для забезпечення належного захисту прав громадян після деокупації?
Спікер — Ольга Оніщук, керівниця програми «Правова безпека власності» Українського інституту майбутнього.
Вхід вільний. Проте просимо зареєструватися 👉за посиланням.
📹Подія також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.
Долучайтесь, буде цікаво!✋
🤝🗣️У стінах Українського інституту майбутнього відбулись “Відкриті діалоги про Human Capital”. Під час заходу спікери обговорили етичність в організації та бізнесі; роль керівництва в утворенні етичної культури; вирішення етичних дилем в сучасних умовах; глобальні етичні стандарти та як етичність впливає на організації в Україні.
За словами спікерів, з питанням етичності в робочих процесах ми зіштовхуємось щодня. У житті – з прийняттям та реакцією інших людей на події, рішення та думки; в організації – з рольовими моделями неетичної поведінки (крадіжка, шахрайство, обман, залякування та домагання, саботаж); у суспільстві – з недоброчесністю організацій, компаній задекларованим етичним нормам (КСВ). Саме тому, це питання стало настільки актуальним сьогодні, що навіть опинилось у перших рядках міжнародних стандартів професій.
📢До панельної дискусії долучились: Марія Чумак - виконавча директорка Українського інституту майбутнього; Олександр Новіков - Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (2020-2024), автор Посібника з розбудови доброчесних та ефективних організацій; Ігор Шишко - LL.M, юрист практики інтелектуальної власності, технологій, медіа та телекомунікацій в АО Arzinger та Ярина Ключковська - консультантка зі стратегічних комунікацій.
📹 Запрошуємо до перегляду запису панельної дискусії на нашому Фейсбуці.
За словами спікерів, з питанням етичності в робочих процесах ми зіштовхуємось щодня. У житті – з прийняттям та реакцією інших людей на події, рішення та думки; в організації – з рольовими моделями неетичної поведінки (крадіжка, шахрайство, обман, залякування та домагання, саботаж); у суспільстві – з недоброчесністю організацій, компаній задекларованим етичним нормам (КСВ). Саме тому, це питання стало настільки актуальним сьогодні, що навіть опинилось у перших рядках міжнародних стандартів професій.
📢До панельної дискусії долучились: Марія Чумак - виконавча директорка Українського інституту майбутнього; Олександр Новіков - Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (2020-2024), автор Посібника з розбудови доброчесних та ефективних організацій; Ігор Шишко - LL.M, юрист практики інтелектуальної власності, технологій, медіа та телекомунікацій в АО Arzinger та Ярина Ключковська - консультантка зі стратегічних комунікацій.
📹 Запрошуємо до перегляду запису панельної дискусії на нашому Фейсбуці.
⚡️Український інститут майбутнього запрошує на дискусійну зустріч «Від путінізму до рашизму: еволюція російської ідеології»
🗺️Подія відбудеться 2 квітня, вівторок, о 17.30 за адресою: пров. Памви Беринди, 6, м.Київ.
Поговоримо на такі теми:
- Як Кремль обґрунтовує свій терор та зовнішню агресію
- Чи є т.зв. «рашизм» справжньою ідеологією?
- З яких елементів складається колективна свідомість росіян?
- Що таке «Основи російської державності»?
- Навіщо Кремль веде пропаганду в школах і дитячих садочках?
- Як можна протидіяти поширенню російських наративів в Україні та світі?
🗣️Спікери: Сергій Громенко, Український інститут майбутнього
Лариса Якубова, Інститут історії України НАН
Дмитро Золотухін, Інститут постінформаційного суспільства
🗣️Модератор: Ігар Тишкевіч, Український інститут майбутнього
📍Участь у заході є вільною. Проте просимо пройти попередню реєстрацію 👉за посиланням.
Подія також транслюватиметься онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Приєднуйтесь, буде цікаво!✋
🗺️Подія відбудеться 2 квітня, вівторок, о 17.30 за адресою: пров. Памви Беринди, 6, м.Київ.
Поговоримо на такі теми:
- Як Кремль обґрунтовує свій терор та зовнішню агресію
- Чи є т.зв. «рашизм» справжньою ідеологією?
- З яких елементів складається колективна свідомість росіян?
- Що таке «Основи російської державності»?
- Навіщо Кремль веде пропаганду в школах і дитячих садочках?
- Як можна протидіяти поширенню російських наративів в Україні та світі?
🗣️Спікери: Сергій Громенко, Український інститут майбутнього
Лариса Якубова, Інститут історії України НАН
Дмитро Золотухін, Інститут постінформаційного суспільства
🗣️Модератор: Ігар Тишкевіч, Український інститут майбутнього
📍Участь у заході є вільною. Проте просимо пройти попередню реєстрацію 👉за посиланням.
Подія також транслюватиметься онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Приєднуйтесь, буде цікаво!✋
📹Друзі, запис експертної дискусії «Механізми залучення культурної та інтелектуальної еліти до конструювання національної ідентичності» вже завантажений на нашу сторінку та чекає ваших переглядів!
🗣️Цього разу до дискусії долучились: Владлен Мараєв, історик, к.і.н, співавтор і ведучий Ютюб-каналу "Історія без міфів"; Мирослав Откович, пресофіцер 241-ої бригади територіальної оборони Києва; Рена Марутян, доктор наук з державного правління, професор кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка; Андрій Гінкул, юрист та експерт з розвитку територій, а також модератор дискусії Богдан Бевза, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності», політичний психолог.
📢Експерти обговорили наступні питання:
1. Який досвід конструювання української ідентичності в українських еліт?
2. Як можна ефективно залучити до конструювання фахівців з різних сфер і з різними (часто протилежними) позиціями?
3. Яке майбутнє спільного конструювання української ідентичності культурними та інтелектуальними елітами?
🤝Дякуємо експертам за змістовну та конструктивну дискусію!
🗣️Цього разу до дискусії долучились: Владлен Мараєв, історик, к.і.н, співавтор і ведучий Ютюб-каналу "Історія без міфів"; Мирослав Откович, пресофіцер 241-ої бригади територіальної оборони Києва; Рена Марутян, доктор наук з державного правління, професор кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка; Андрій Гінкул, юрист та експерт з розвитку територій, а також модератор дискусії Богдан Бевза, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності», політичний психолог.
📢Експерти обговорили наступні питання:
1. Який досвід конструювання української ідентичності в українських еліт?
2. Як можна ефективно залучити до конструювання фахівців з різних сфер і з різними (часто протилежними) позиціями?
3. Яке майбутнє спільного конструювання української ідентичності культурними та інтелектуальними елітами?
🤝Дякуємо експертам за змістовну та конструктивну дискусію!
⚡️Український інститут майбутнього та «Ділова столиця» запрошують на презентацію доповіді «Синдикат Двадцяти. Люди, яким довірив своє життя Путін»
⏳Подія відбудеться 9 квітня, вівторок, о 18.00, за адресою: пров. Памви Беринди, 6 (Печерськ), м. Київ.
Під час зустрічі ви дізнаєтесь:
📍Чому Путін не буде призначати «спадкоємця»
📍Хто увійде в «Синдикат Двадцяти» і чому Путін їм довіряє
📍Коли «Синдикат Двадцяти» стане надбудовою над «баштами Кремля»
📍Чого чекати Україні від Росії під керівництвом «Синдикату Двадцяти»
Спікер: Вадим Денисенко, доктор історичних наук, політолог
Модератор: Ігар Тишкевич, головний експерт з питань вивчення Росії Українського інституту майбутнього
Участь у заході є вільною, проте просимо попередньо заповнити 👉форму реєстрації.
📹Захід також буде транслюватися онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Не пропустіть!👀
⏳Подія відбудеться 9 квітня, вівторок, о 18.00, за адресою: пров. Памви Беринди, 6 (Печерськ), м. Київ.
Під час зустрічі ви дізнаєтесь:
📍Чому Путін не буде призначати «спадкоємця»
📍Хто увійде в «Синдикат Двадцяти» і чому Путін їм довіряє
📍Коли «Синдикат Двадцяти» стане надбудовою над «баштами Кремля»
📍Чого чекати Україні від Росії під керівництвом «Синдикату Двадцяти»
Спікер: Вадим Денисенко, доктор історичних наук, політолог
Модератор: Ігар Тишкевич, головний експерт з питань вивчення Росії Українського інституту майбутнього
Участь у заході є вільною, проте просимо попередньо заповнити 👉форму реєстрації.
📹Захід також буде транслюватися онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Не пропустіть!👀
🎉Команда UIF вітає Анатолія Амеліна на посаді виконавчого директора
✍️Співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін був призначений на посаду виконавчого директора.
Анатолій є невід’ємною частиною Інституту від початку його заснування. Під його пильним наглядом економічний відділ уже майже восьмий рік поспіль робить якісні дослідження та проектує успішне майбутнє України. Відтепер Анатолій Амелін очолить усю команду інституту, яка продовжить стимулювати важливі зміни у країні за допомогою ґрунтовних досліджень та цікавих експертних дискусій.
Бажаємо успіхів Анатолію на новій посаді!
✍️Співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін був призначений на посаду виконавчого директора.
Анатолій є невід’ємною частиною Інституту від початку його заснування. Під його пильним наглядом економічний відділ уже майже восьмий рік поспіль робить якісні дослідження та проектує успішне майбутнє України. Відтепер Анатолій Амелін очолить усю команду інституту, яка продовжить стимулювати важливі зміни у країні за допомогою ґрунтовних досліджень та цікавих експертних дискусій.
Бажаємо успіхів Анатолію на новій посаді!
⚡️ В українському інституті майбутнього відбулась експертна дискусія щодо трансформації російської ідеології від путінізму до рашизму.
Модератор дискусії, головний експерт Інституту вивчення Росії в UIF Ігар Тышкевіч пояснив, що наразі ми спостерігаємо трансформацію системи влади в РФ на більш автократичну, зокрема трансформується і російська ідеологія.
💬«Війни, політика, оновлення еліт – усе це однозначно походить від ідеологем, які є в російському суспільстві», – зазначив Тишкевич.
Своєю чергою Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» UIF розповів про те, як наразі функціонує ідеологія в Росії.
💬«Головним джерелом ідеології в нинішній Росії є Володимир Путін – його особисті погляди впливають на внутрішню та зовнішню політику країни. Можна упевнено стверджувати, що тріада: необмежений суверенітет (нерозрізнений з імперіалізмом) – консерватизм/традиціоналізм (з акцентом на гомофобію) – патріотизм (точніше, лояльність державі та йому особисто), – становить стрижень світоглядної картини президента, а відтак і всієї російської держави», – зазначив Громенко.
Експерт також охарактеризував російську ідеологію тріадою: імперіалізм – авторитаризм – шовінізм. Саме у напрямку посилення кожного з цих елементів і буде скерована діяльність російської влади в найближчому майбутньому. Зокрема, реакція на нещодавній теракт у «Крокусі» підтверджує, що расизм є фактично формою державної внутрішньої політики в РФ.
🤝Дякуємо Ларисі Якубовій (Інститут історії України НАН) та Дмитру Золотухіну (Інститут постінформаційного суспільства) та усім гостям заходу за цікаву дискусію!
📹Про роботу пропаганди в школах та ВНЗ в РФ, сценарії майбутнього Росії «після Путіна» та про протидію поширенню російських наративів в Україні та світі дивіться у записі дискусії.
Модератор дискусії, головний експерт Інституту вивчення Росії в UIF Ігар Тышкевіч пояснив, що наразі ми спостерігаємо трансформацію системи влади в РФ на більш автократичну, зокрема трансформується і російська ідеологія.
💬«Війни, політика, оновлення еліт – усе це однозначно походить від ідеологем, які є в російському суспільстві», – зазначив Тишкевич.
Своєю чергою Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» UIF розповів про те, як наразі функціонує ідеологія в Росії.
💬«Головним джерелом ідеології в нинішній Росії є Володимир Путін – його особисті погляди впливають на внутрішню та зовнішню політику країни. Можна упевнено стверджувати, що тріада: необмежений суверенітет (нерозрізнений з імперіалізмом) – консерватизм/традиціоналізм (з акцентом на гомофобію) – патріотизм (точніше, лояльність державі та йому особисто), – становить стрижень світоглядної картини президента, а відтак і всієї російської держави», – зазначив Громенко.
Експерт також охарактеризував російську ідеологію тріадою: імперіалізм – авторитаризм – шовінізм. Саме у напрямку посилення кожного з цих елементів і буде скерована діяльність російської влади в найближчому майбутньому. Зокрема, реакція на нещодавній теракт у «Крокусі» підтверджує, що расизм є фактично формою державної внутрішньої політики в РФ.
🤝Дякуємо Ларисі Якубовій (Інститут історії України НАН) та Дмитру Золотухіну (Інститут постінформаційного суспільства) та усім гостям заходу за цікаву дискусію!
📹Про роботу пропаганди в школах та ВНЗ в РФ, сценарії майбутнього Росії «після Путіна» та про протидію поширенню російських наративів в Україні та світі дивіться у записі дискусії.
⚡️Український інститут майбутнього запрошує приєднатися до онлайн-перегляду презентації доповіді на тему «2024 – де точка визначеності. Прогноз експертів UIF»
📹Подія транслюватиметься на фейсбук-сторінці UIF 11 квітня. Початок 0 18.00.
Експерти UIF оприлюднять свій прогноз на рік для України. На основі цих прогнозів наші топ-гості розроблять спільний план дій з метою покращення ефективності використання наявних ресурсів країни.
Заплановані наступні виступи:
📍Що не так в економіці України на третьому році війни. Спікер – Анатолій Амелін, виконавчий директор UIF;
📍Коли можливі переговори та як не піти по найгіршому сценарію. Спікер – Ігар Тишкевич, головний експерт UIF з питань вивчення росії ;
📍Чи втримаємо енергетичний фронт? Спікер – Андріан Прокіп, експерт з енергетичних програм UIF;
📍Глобальні тренди та дипломатичні задачі України у 2024 році. Спікер – Ілля Куса, експерт UIF з міжнародної політики;
📍Людський капітал: як зміняться суспільні настрої, демографія, ринок праці і сфера освіти. Спікер - Микола Скиба, експерт UIF з освітніх програм.
Не пропустіть. Долучайтеся творити та моделювати майбутнє разом з нами!🌟
📹Подія транслюватиметься на фейсбук-сторінці UIF 11 квітня. Початок 0 18.00.
Експерти UIF оприлюднять свій прогноз на рік для України. На основі цих прогнозів наші топ-гості розроблять спільний план дій з метою покращення ефективності використання наявних ресурсів країни.
Заплановані наступні виступи:
📍Що не так в економіці України на третьому році війни. Спікер – Анатолій Амелін, виконавчий директор UIF;
📍Коли можливі переговори та як не піти по найгіршому сценарію. Спікер – Ігар Тишкевич, головний експерт UIF з питань вивчення росії ;
📍Чи втримаємо енергетичний фронт? Спікер – Андріан Прокіп, експерт з енергетичних програм UIF;
📍Глобальні тренди та дипломатичні задачі України у 2024 році. Спікер – Ілля Куса, експерт UIF з міжнародної політики;
📍Людський капітал: як зміняться суспільні настрої, демографія, ринок праці і сфера освіти. Спікер - Микола Скиба, експерт UIF з освітніх програм.
Не пропустіть. Долучайтеся творити та моделювати майбутнє разом з нами!🌟
✍️Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса пояснив, у чому інтерес Китаю і чому Сі Цзіпінь не може вплинути на Путіна
🇨🇳«Коли деякі експерти, політики, чиновники міркують про можливість Китаю впливати на російську політику, вони явно переоцінюють ті ж таки можливості», - переконаний експерт.
💬На його думку, Китай дійсно має набір торгово-економічних аргументів, які він теоретично може використовувати у відносинах з РФ. Наприклад, погрожувати скороченням обсягів торгівлі, інвестицій або відмовою у підтримці паралельного імпорту. Тим самим схиляючи Росію до конструктивних переговорів.
Але є кілька моментів, що ігноруються деякими аналітиками.
«По-перше, немає гарантій, що ці аргументи вплинуть на Путіна (з огляду на те, що його цілі у цій війні – політичні, ідеологічні, а не економічні). Путін мислить в іншому вимірі, не як той самий Сі. І на нього, можливо, раціо не вплине.
По-друге, Китай не факт, що пускатиме у хід свої аргументи, тому що це може нашкодити його власним інтересам. Адже КНР отримує вигоду від відносин з ослабленою війною РФ.
По-третє, деякі китайські банки і так обмежують операції з російськими, остерігаючись потрапити під американські санкції. Але це не зупиняє війни. І не змінює навіть на рівні риторики позицію Москви щодо переговорів за її сценарієм.
І нарешті четвертий фактор, позиція Китаю щодо війни завжди була в ракурсі дипломатичного рішення. Пекін не вірить у воєнну перемогу жодної зі сторін. Проблема в тому, що зараз ані для України, ані для Росії питання переговорів не є актуальним. Відповідно, і китайські ініціативи, як показав нещодавній візит спецпосланника Лі Хуея до Москви, Києва та Європи, також неактуальні. І не розглядаються як серйозні», - резюмує Ілля Куса.
Деталі читайте 👉за посиланням
🇨🇳«Коли деякі експерти, політики, чиновники міркують про можливість Китаю впливати на російську політику, вони явно переоцінюють ті ж таки можливості», - переконаний експерт.
💬На його думку, Китай дійсно має набір торгово-економічних аргументів, які він теоретично може використовувати у відносинах з РФ. Наприклад, погрожувати скороченням обсягів торгівлі, інвестицій або відмовою у підтримці паралельного імпорту. Тим самим схиляючи Росію до конструктивних переговорів.
Але є кілька моментів, що ігноруються деякими аналітиками.
«По-перше, немає гарантій, що ці аргументи вплинуть на Путіна (з огляду на те, що його цілі у цій війні – політичні, ідеологічні, а не економічні). Путін мислить в іншому вимірі, не як той самий Сі. І на нього, можливо, раціо не вплине.
По-друге, Китай не факт, що пускатиме у хід свої аргументи, тому що це може нашкодити його власним інтересам. Адже КНР отримує вигоду від відносин з ослабленою війною РФ.
По-третє, деякі китайські банки і так обмежують операції з російськими, остерігаючись потрапити під американські санкції. Але це не зупиняє війни. І не змінює навіть на рівні риторики позицію Москви щодо переговорів за її сценарієм.
І нарешті четвертий фактор, позиція Китаю щодо війни завжди була в ракурсі дипломатичного рішення. Пекін не вірить у воєнну перемогу жодної зі сторін. Проблема в тому, що зараз ані для України, ані для Росії питання переговорів не є актуальним. Відповідно, і китайські ініціативи, як показав нещодавній візит спецпосланника Лі Хуея до Москви, Києва та Європи, також неактуальні. І не розглядаються як серйозні», - резюмує Ілля Куса.
Деталі читайте 👉за посиланням
Телеграф
Сі Цзіньпін може вплинути на Путіна? Чотири причини, чому це не так - Ілія Куса
Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілія Куса спеціально для "Телеграфу" пояснив, у чому інтерес Китаю
📢⚡️Майнова агресія Кремля: як забезпечити належний захист майнових прав громадян після деокупації
У п’ятницю, 5 квітня, керівниця програми «Правова безпека власності» UIF Ольга Оніщук презентувала нову доповідь експертів UIF «Майнова агресія Кремля».
☝️Як свідчить проведене експертами Українського інституту майбутнього дослідження, після повномасштабного вторгнення Росії на територію нашої держави агресивна політика окупаційної влади щодо майнових питань на непідконтрольних Україні територіях тільки посилилася, а у регіонах, які були захоплені після 24 лютого 2022 року, розпочався тотальний перерозподіл власності, що здійснювався під керівництвом кремлівських кураторів.
З-поміж усіх способів захоплення власності на тимчасово окупованих територіях експерти виділили чотири загальні тренди:
📌Перший тренд — це «паспортний терор». Його можна розглядати як непряму форму майнової агресії, коли всіх громадян України, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, країна-агресорка змушувала протягом певного періоду отримувати громадянство і паспорти рф, наслідком чого мала стати подальша перереєстрація власності згідно з законодавством рф. Якщо цього не відбувалося впродовж відведеного часового проміжку, до власника, який не прийняв громадянство рф, могли застосуватися різні важелі впливу. Скажімо, соціальні, комунальні, податкові, трудові «антибонуси», або ж навішування ярлика резидента «недружніх країн», що відкривало шлях до націоналізації чи іншого способу експропріації майна.
📌Другий тренд — націоналізація. Особливої популярності такий прояв майнової агресії росії набув у Криму вже під час повномасштабного російського вторгнення на територію України. Наприкінці минулого року в Криму націоналізували вже 2600 різних об’єктів, які належали українським фізичним та юридичним особам. А перші відкриті торги з продажу таких активів, за оцінками колаборантів, збагатили країну-агресорку на понад 1 млрд. рублів.
📌Третій тренд майнової агресії — це привласнення «безхазяйного» майна. З особливим розмахом цей процес запустили у так званій днр. На тимчасово окупованих територіях Донецької області в червні 2023 року почали формувати реєстр безхазяйного майна з метою подальшої «інтеграції таких активів у економіку республіки». Попри публічну риторику місцевих колаборантів про те, що цей реєстр буде охоплювати так звані довгобуди, насправді «безхазяйною» визнавалася здебільшого житлова і комерційна нерухомість.
📌Четвертий тренд — заборона для іноземців на володіння кримськими землями. Таке майнове обмеження наразі застосували тільки для анексованого Криму. Ймовірно, включення тимчасово окупованих регіонів Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей до переліку прикордонних територій, на яких громадяни України не можуть володіти земельними ділянками, — це лише питання часу.
❗️Ольга Оніщук також виділила 5 першочергових кроків, які Україна може реалізовувати для забезпечення належного захисту майнових прав громадян після деокупації. Автори доповіді вважають, що ці кроки можна реалізовувати вже зараз, не чекаючи реітеграції територій.
⚡️Крок 1. Провести комплексний аудит власності, розташованої на тимчасово окупованих територіях.
⚡️Крок 2. Створити Центр протидії майновій агресії Росії.
⚡️Крок 3. Сформувати реєстр майна, доступ до якого тимчасово втрачено внаслідок військової агресії Росії.
⚡️Крок 4. Передбачити спеціальну процедуру державної реєстрації майна, розташовано- го на тимчасово окупованих територіях.
⚡️Крок 5. Запровадити інститут конвалідації окремих правочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях.
✅Запрошуємо ознайомитсь з повним текстом доповіді.
У п’ятницю, 5 квітня, керівниця програми «Правова безпека власності» UIF Ольга Оніщук презентувала нову доповідь експертів UIF «Майнова агресія Кремля».
☝️Як свідчить проведене експертами Українського інституту майбутнього дослідження, після повномасштабного вторгнення Росії на територію нашої держави агресивна політика окупаційної влади щодо майнових питань на непідконтрольних Україні територіях тільки посилилася, а у регіонах, які були захоплені після 24 лютого 2022 року, розпочався тотальний перерозподіл власності, що здійснювався під керівництвом кремлівських кураторів.
З-поміж усіх способів захоплення власності на тимчасово окупованих територіях експерти виділили чотири загальні тренди:
📌Перший тренд — це «паспортний терор». Його можна розглядати як непряму форму майнової агресії, коли всіх громадян України, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, країна-агресорка змушувала протягом певного періоду отримувати громадянство і паспорти рф, наслідком чого мала стати подальша перереєстрація власності згідно з законодавством рф. Якщо цього не відбувалося впродовж відведеного часового проміжку, до власника, який не прийняв громадянство рф, могли застосуватися різні важелі впливу. Скажімо, соціальні, комунальні, податкові, трудові «антибонуси», або ж навішування ярлика резидента «недружніх країн», що відкривало шлях до націоналізації чи іншого способу експропріації майна.
📌Другий тренд — націоналізація. Особливої популярності такий прояв майнової агресії росії набув у Криму вже під час повномасштабного російського вторгнення на територію України. Наприкінці минулого року в Криму націоналізували вже 2600 різних об’єктів, які належали українським фізичним та юридичним особам. А перші відкриті торги з продажу таких активів, за оцінками колаборантів, збагатили країну-агресорку на понад 1 млрд. рублів.
📌Третій тренд майнової агресії — це привласнення «безхазяйного» майна. З особливим розмахом цей процес запустили у так званій днр. На тимчасово окупованих територіях Донецької області в червні 2023 року почали формувати реєстр безхазяйного майна з метою подальшої «інтеграції таких активів у економіку республіки». Попри публічну риторику місцевих колаборантів про те, що цей реєстр буде охоплювати так звані довгобуди, насправді «безхазяйною» визнавалася здебільшого житлова і комерційна нерухомість.
📌Четвертий тренд — заборона для іноземців на володіння кримськими землями. Таке майнове обмеження наразі застосували тільки для анексованого Криму. Ймовірно, включення тимчасово окупованих регіонів Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей до переліку прикордонних територій, на яких громадяни України не можуть володіти земельними ділянками, — це лише питання часу.
❗️Ольга Оніщук також виділила 5 першочергових кроків, які Україна може реалізовувати для забезпечення належного захисту майнових прав громадян після деокупації. Автори доповіді вважають, що ці кроки можна реалізовувати вже зараз, не чекаючи реітеграції територій.
⚡️Крок 1. Провести комплексний аудит власності, розташованої на тимчасово окупованих територіях.
⚡️Крок 2. Створити Центр протидії майновій агресії Росії.
⚡️Крок 3. Сформувати реєстр майна, доступ до якого тимчасово втрачено внаслідок військової агресії Росії.
⚡️Крок 4. Передбачити спеціальну процедуру державної реєстрації майна, розташовано- го на тимчасово окупованих територіях.
⚡️Крок 5. Запровадити інститут конвалідації окремих правочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях.
✅Запрошуємо ознайомитсь з повним текстом доповіді.
⚖️Український інститут майбутнього та Центр конституційного моделювання запрошують на другу зустріч “Суди як правотворці: Верховний суд vs Конституційний суд” з циклу заходів «Конституційна кузня»
⏳Захід відбудеться 12 квітня, четвер, о 17.30, за адресою пров. Памви Беринди,6, м. Київ.
Питання, які будуть обговорювати:
📍суди як правоохоронці,
📍суди як правовтворці: парламенти vs суди,
📍судове правотворення в континентальній та прецедентній системі права,
📍конституційний суд як антидот від авторитаризму,
📍чи впорався зі своєю місією Конституційний суд України?
📍чи потрібний редизайн судової правотворчості в Україні?
Вхід вільний. Проте просимо попередньо заповнити реєстраційну форму.
Подія також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.
Приєднуйтесь!✋
⏳Захід відбудеться 12 квітня, четвер, о 17.30, за адресою пров. Памви Беринди,6, м. Київ.
Питання, які будуть обговорювати:
📍суди як правоохоронці,
📍суди як правовтворці: парламенти vs суди,
📍судове правотворення в континентальній та прецедентній системі права,
📍конституційний суд як антидот від авторитаризму,
📍чи впорався зі своєю місією Конституційний суд України?
📍чи потрібний редизайн судової правотворчості в Україні?
Вхід вільний. Проте просимо попередньо заповнити реєстраційну форму.
Подія також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.
Приєднуйтесь!✋
🌏Якщо країни глобального Півдня збережуть нейтралітет, тоді у Заходу буде більше шансів протистояти альянсу авторитарних держав
Таку думку висловив Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього.
🪖Він звернув увагу, що глава НАТО Єнс Столтенберг в інтерв’ю ВВС озвучив ідеологічну платформу того, як він та західний альянс бачать наступну війну.
“З одного боку — це західна демократія, з іншого боку — це авторитарні країни. І він чітко перераховує чотири країни, які вони вважають авторитарними і які будуть основним противником для західного альянсу в наступній війні.
Звичайно, на думку Столтенберга, добре було б, щоб Захід не вів війну з усім глобальним Півднем, а щоб решта країн глобального Півдня щонайменше зберігали нейтралітет або ж надавали пасивну допомогу, надаючи свою територію для польоту літаків або військових баз західного альянсу, тоді в цій війні, звісно, більше шансів”, — сказав Попов.
✍️Експерт зазначив, що вже йде війна РФ проти України, воює Ізраїль із ХАМАС. При цьому багато країн хотіли б, щоб війна пройшла стороною, щоб їхні війська не брали безпосередньої участі в бойових діях.
“Крім безпосередніх гарячих зіткнень триває економічна війна, фінансова війна. У світі накопичилося стільки розбіжностей, що їхній обсяг уже наблизився до того рівня розбіжностей, який був у 1914 або 1938 роках. І тому багато західних політиків кажуть, що з повоєнної ситуації, вони вважають, їхні країни перейшли в передвоєнну ситуацію, й відповідним чином будують свої стратегії та політики”, — підсумував Ігор Попов.
Більше деталей читайте та дивіться 👉за посиланням.
Таку думку висловив Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього.
🪖Він звернув увагу, що глава НАТО Єнс Столтенберг в інтерв’ю ВВС озвучив ідеологічну платформу того, як він та західний альянс бачать наступну війну.
“З одного боку — це західна демократія, з іншого боку — це авторитарні країни. І він чітко перераховує чотири країни, які вони вважають авторитарними і які будуть основним противником для західного альянсу в наступній війні.
Звичайно, на думку Столтенберга, добре було б, щоб Захід не вів війну з усім глобальним Півднем, а щоб решта країн глобального Півдня щонайменше зберігали нейтралітет або ж надавали пасивну допомогу, надаючи свою територію для польоту літаків або військових баз західного альянсу, тоді в цій війні, звісно, більше шансів”, — сказав Попов.
✍️Експерт зазначив, що вже йде війна РФ проти України, воює Ізраїль із ХАМАС. При цьому багато країн хотіли б, щоб війна пройшла стороною, щоб їхні війська не брали безпосередньої участі в бойових діях.
“Крім безпосередніх гарячих зіткнень триває економічна війна, фінансова війна. У світі накопичилося стільки розбіжностей, що їхній обсяг уже наблизився до того рівня розбіжностей, який був у 1914 або 1938 роках. І тому багато західних політиків кажуть, що з повоєнної ситуації, вони вважають, їхні країни перейшли в передвоєнну ситуацію, й відповідним чином будують свої стратегії та політики”, — підсумував Ігор Попов.
Більше деталей читайте та дивіться 👉за посиланням.
Freedom
У світі накопичилося достатньо розбіжностей для початку нової глобальної війни — розбір Попова - Freedom
Якщо країни глобального Півдня збережуть нейтралітет, тоді у Заходу буде більше шансів ...