⚡️Український інститут майбутнього запрошує на презентацію та обговорення концепції ліберальної податкової реформи та економічних ефектів від її реалізації.
🗺Подія відбудеться 22 лютого, о 18:00 за адресою: Київ, провулок Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.
🎥Також захід буде транслюватися на Фейсбук-сторінці інституту.
Під час презентації ми поговоримо про:
📍Проблеми чинної податкової системи;
📍 Чому запропонована урядом Національна стратегія доходів не є єдиним можливим шляхом податкової політики України в умовах війни;
📍Якою ми бачимо альтернативну податкову систему, що передбачає зниження податкового навантаження і водночас не призводить до бюджетного колапсу;
📍 Чому ліберальна податкова реформа є реалістичною і дієвою та які економічні ефекти ми прогнозуємо в результаті її реалізації (на основі економічного моделювання);
📍 Якими є необхідні кроки/рекомендації для втілення цієї концепції
Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм УІМ Анатолія Амеліна та експертки економічних програм УІМ Яни Лаврик.
Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити форму👉
Цей захід проводиться УІМ за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст презентації не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
Реєструйтеся та приходьте!
👏До зустрічі!
🗺Подія відбудеться 22 лютого, о 18:00 за адресою: Київ, провулок Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.
🎥Також захід буде транслюватися на Фейсбук-сторінці інституту.
Під час презентації ми поговоримо про:
📍Проблеми чинної податкової системи;
📍 Чому запропонована урядом Національна стратегія доходів не є єдиним можливим шляхом податкової політики України в умовах війни;
📍Якою ми бачимо альтернативну податкову систему, що передбачає зниження податкового навантаження і водночас не призводить до бюджетного колапсу;
📍 Чому ліберальна податкова реформа є реалістичною і дієвою та які економічні ефекти ми прогнозуємо в результаті її реалізації (на основі економічного моделювання);
📍 Якими є необхідні кроки/рекомендації для втілення цієї концепції
Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм УІМ Анатолія Амеліна та експертки економічних програм УІМ Яни Лаврик.
Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити форму👉
Цей захід проводиться УІМ за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст презентації не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
Реєструйтеся та приходьте!
👏До зустрічі!
⚖️Чи потрібна Україні нова Конституція?
У четвер, 15 лютого, в Українському інституті майбутнього відбулася лекція-презентація «Чи потрібна Україні нова Конституція?».
Виконавча директорка UIF Марія Чумак підкреслила, що це перший захід із циклу присвяченого Верховенству права в Україні.
💬«Ми розпочинаємо низку заходів, що стосуються змін в українській нормативно-правій базі, починаючи з Основого Закону, для того, щоб українці мали міцне підґрунтя для побудови майбутнього», – зазначила вона.
Під час презентації Геннадій Друзенко, очільник Центру конституційного моделювання, представив генезу творення конституцій у світі, виділив голові типи конституцій та вказав на головні дисбаланси в Конституції України.
☝️«Якщо розглядати Конституцію як проєкт, то вона має ті ж завдання, що і у автомобіля – бути надійним, швидким (реагувати швидко на виклики часу) та економічним (не розкидатися завжди обмеженими ресурсами)», – вважає Геннадій Друзенко.
Спікер розповів про новий підхід до категоризації конституцій від викладача Єльського університету професора Брюса Акермана на революційні, еволюційні та елітарні. Головну роль у цьому поділі відіграє суспільна легітимність.
🤝«Якщо в конституцію ніхто не вірить – вона залишається брошуркою на полиці. Коли ми в неї віримо і розуміємо, чому цей документ має працювати, коли ми відчуваємо свою співпричетність – конституція працює», – пояснив Друзенко.
Українська конституція належить до елітарних конституцій. Це був пакт між президентом Кучмою та лівою більшістю у парламенті. «Проте на відмінно від прапора чи гімну, вона так і не стала символом української держави»,– зазначив спікер.
❗️На думку Друзенка, однією з причин недовіри українців до Основого Закону є суперечливі положення в Українській Конституції.
Приклад діяльності добровольчих батальйонів показово ілюструє дану проблему.
Згоідно зі ст. 17 Конституції «на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом». Тож, добровольчі батальйони існують в Україні поза конституційним полем.
«Замість того, щоб уконституювати територіальну оборону чи народне ополчення, держава залишила добровольців поза конституційним полем», – прокоментував Друзенко.
Проте з іншого боку маємо ст. 65 Конституції, яка говорить, що «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України». Тож, добровольці пішли виконувати ст. 65 Конституції – але вона суперечить ст. 17, що ставить їх поза законом.
Тож, чи потрібна Україні нова Конституція – питання доволі категоричне, проте очевидним є те, що Конституція потребує важливих змін, що дозволить українцям довіряти Основному Закону.
З прикладами інших дисбалансів в Конституції України пропонуємо ознайомитись у презентації за посиланням нижче👇
У четвер, 15 лютого, в Українському інституті майбутнього відбулася лекція-презентація «Чи потрібна Україні нова Конституція?».
Виконавча директорка UIF Марія Чумак підкреслила, що це перший захід із циклу присвяченого Верховенству права в Україні.
💬«Ми розпочинаємо низку заходів, що стосуються змін в українській нормативно-правій базі, починаючи з Основого Закону, для того, щоб українці мали міцне підґрунтя для побудови майбутнього», – зазначила вона.
Під час презентації Геннадій Друзенко, очільник Центру конституційного моделювання, представив генезу творення конституцій у світі, виділив голові типи конституцій та вказав на головні дисбаланси в Конституції України.
☝️«Якщо розглядати Конституцію як проєкт, то вона має ті ж завдання, що і у автомобіля – бути надійним, швидким (реагувати швидко на виклики часу) та економічним (не розкидатися завжди обмеженими ресурсами)», – вважає Геннадій Друзенко.
Спікер розповів про новий підхід до категоризації конституцій від викладача Єльського університету професора Брюса Акермана на революційні, еволюційні та елітарні. Головну роль у цьому поділі відіграє суспільна легітимність.
🤝«Якщо в конституцію ніхто не вірить – вона залишається брошуркою на полиці. Коли ми в неї віримо і розуміємо, чому цей документ має працювати, коли ми відчуваємо свою співпричетність – конституція працює», – пояснив Друзенко.
Українська конституція належить до елітарних конституцій. Це був пакт між президентом Кучмою та лівою більшістю у парламенті. «Проте на відмінно від прапора чи гімну, вона так і не стала символом української держави»,– зазначив спікер.
❗️На думку Друзенка, однією з причин недовіри українців до Основого Закону є суперечливі положення в Українській Конституції.
Приклад діяльності добровольчих батальйонів показово ілюструє дану проблему.
Згоідно зі ст. 17 Конституції «на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом». Тож, добровольчі батальйони існують в Україні поза конституційним полем.
«Замість того, щоб уконституювати територіальну оборону чи народне ополчення, держава залишила добровольців поза конституційним полем», – прокоментував Друзенко.
Проте з іншого боку маємо ст. 65 Конституції, яка говорить, що «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України». Тож, добровольці пішли виконувати ст. 65 Конституції – але вона суперечить ст. 17, що ставить їх поза законом.
Тож, чи потрібна Україні нова Конституція – питання доволі категоричне, проте очевидним є те, що Конституція потребує важливих змін, що дозволить українцям довіряти Основному Закону.
З прикладами інших дисбалансів в Конституції України пропонуємо ознайомитись у презентації за посиланням нижче👇
🇺🇦16 лютого в Україні відзначається День єднання. Ця державна ініціатива вперше була проведена два роки тому. Ідея Дня єдності виникла на початку лютого 2022, коли з’явилася інформація, що росія планує здійснити повномасштабне вторгнення в Україну.
Цей день став символом єдності та солідарності українського народу перед обличчям зовнішніх викликів та загроз. Українці довели і продовжують доводити не тільки собі, а й усьому світові, що вони можуть згуртуватися і протистояти злу. Адже у єдності – справжня сила та міць, яка здатна творити дива.
Нехай і надалі наша єдність залишається міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас та Україну. А наше єднання дарує нам надію навіть у найважчі часи!
З Днем єднання, українці!🇺🇦
Цей день став символом єдності та солідарності українського народу перед обличчям зовнішніх викликів та загроз. Українці довели і продовжують доводити не тільки собі, а й усьому світові, що вони можуть згуртуватися і протистояти злу. Адже у єдності – справжня сила та міць, яка здатна творити дива.
Нехай і надалі наша єдність залишається міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас та Україну. А наше єднання дарує нам надію навіть у найважчі часи!
З Днем єднання, українці!🇺🇦
⚡️Ігор Тишкевич: Смерть Навального – це демонстрація права “царя” вбивати тих, хто може стати загрозою
Російські ЗМІ повідомили про смерть Навального. Нібито відірвався тромб під час прогулянки та “головний критик Путіна” помер. У звʼязку з цим, Головний експерт Інституту вивчення Росії Ігор Тишкевич пояснив логіку політичного процесу всередині РФ👇
«1. Активність Навального унеможливила посилення “ідеологічної” опозиції в РФ. Навальний говорив про корупцію в оточенні “царя”, але не ставив під сумнів існування системи, або ж не створював альтернативи.
2. Тези Навального зайшли широко і виникло організаційне ядро, яке могло переродитися в "не схвалену в Кремлі" політичну партію. Проте не системну.
3. Навальний був ізольований. Його структури здебільшого розгромлені. Але вакуум треба було заповнювати та з'явилися (на полі опонентів) підконтрольні "Новые люди" з Нечаєвим.
4. Проте Навальний залишався певним символом. Зокрема, символом протестів проти б водночас не маючи ресурсів для організації протестів усередині країни.
5. Перед виборами, у процесі збору підписів, відбувається мобілізація частини ліберального електорату у містах (кейс Надєждіна).
6. Навальний вмирає. Тобто, живого символу немає. Інші або підконтрольні (включно з Надєждіним) або за кордоном.
Тож, незалежно від причин смерті, маємо подію, що сталася у потрібний час. Для розуміння варто згадати кейс Пригожина. Це демонстрація можливості та права “царя” вбивати тих, хто може стати загрозою. Навіть не йому особисто (Пригожин був вірним Путіну до кінця), а бути певним обурювачем спокою. Оточення Путіна тоді це прийняло. Тобто прийняло право “царя” страчувати навіть лояльних, але з керованих.
2024 рік – це вибори саме “царя”, а не президента. І тут смерть Навального стає знаком, що “цар” може прибрати (незалежно від реальних причин) навіть символа опозиції. До того ж, варіант вбивства вважають найімовірнішим як противники так і прихильники (прихильники при цьому будуть говорити на публіку звичне "немає доказів").
Суть в іншому – “цар” може робити що захоче. І це найкраща демонстрація “сили” у внутрішньополітичному порядку денному перед виборами. Звісно, якщо найближчий тиждень пройде спокійно. Адже ймовірність реально масових протестів невелика, тому що популярність Пригожина перед смертю була вищою за сьогоднішню популярність Навального, а група підтримки - люди, які знають, що таке зброя і що таке держпереворот.
Тому маємо підтвердження ставки Путіна на формат “царя” із утриманням населення у послуху за рахунок страху, а не “любові”. Для Росії, з іншого боку, це звично: боятися і любити одночасно».
Російські ЗМІ повідомили про смерть Навального. Нібито відірвався тромб під час прогулянки та “головний критик Путіна” помер. У звʼязку з цим, Головний експерт Інституту вивчення Росії Ігор Тишкевич пояснив логіку політичного процесу всередині РФ👇
«1. Активність Навального унеможливила посилення “ідеологічної” опозиції в РФ. Навальний говорив про корупцію в оточенні “царя”, але не ставив під сумнів існування системи, або ж не створював альтернативи.
2. Тези Навального зайшли широко і виникло організаційне ядро, яке могло переродитися в "не схвалену в Кремлі" політичну партію. Проте не системну.
3. Навальний був ізольований. Його структури здебільшого розгромлені. Але вакуум треба було заповнювати та з'явилися (на полі опонентів) підконтрольні "Новые люди" з Нечаєвим.
4. Проте Навальний залишався певним символом. Зокрема, символом протестів проти б водночас не маючи ресурсів для організації протестів усередині країни.
5. Перед виборами, у процесі збору підписів, відбувається мобілізація частини ліберального електорату у містах (кейс Надєждіна).
6. Навальний вмирає. Тобто, живого символу немає. Інші або підконтрольні (включно з Надєждіним) або за кордоном.
Тож, незалежно від причин смерті, маємо подію, що сталася у потрібний час. Для розуміння варто згадати кейс Пригожина. Це демонстрація можливості та права “царя” вбивати тих, хто може стати загрозою. Навіть не йому особисто (Пригожин був вірним Путіну до кінця), а бути певним обурювачем спокою. Оточення Путіна тоді це прийняло. Тобто прийняло право “царя” страчувати навіть лояльних, але з керованих.
2024 рік – це вибори саме “царя”, а не президента. І тут смерть Навального стає знаком, що “цар” може прибрати (незалежно від реальних причин) навіть символа опозиції. До того ж, варіант вбивства вважають найімовірнішим як противники так і прихильники (прихильники при цьому будуть говорити на публіку звичне "немає доказів").
Суть в іншому – “цар” може робити що захоче. І це найкраща демонстрація “сили” у внутрішньополітичному порядку денному перед виборами. Звісно, якщо найближчий тиждень пройде спокійно. Адже ймовірність реально масових протестів невелика, тому що популярність Пригожина перед смертю була вищою за сьогоднішню популярність Навального, а група підтримки - люди, які знають, що таке зброя і що таке держпереворот.
Тому маємо підтвердження ставки Путіна на формат “царя” із утриманням населення у послуху за рахунок страху, а не “любові”. Для Росії, з іншого боку, це звично: боятися і любити одночасно».
🪖Мілітаризація дитячих садочків в Росії перестала бути лише джерелом інтернет-мемів
З лютого 2024 року критика насадження кремлівської ідеології серед дошкільнят реально карається за Адміністративним кодексом. Включення дитячих садочків в перелік цілей державної пропаганди в Росії стало невідворотним.
✍️Про це пише Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього.
На думку експерта, запровадження єдиного ланцюга пропаганди: садочок – школа – виш, – відтворює традиційну радянську практику (жовтенята – піонери – комсомольці) та покликане полегшити Кремлю підготовку нових когорт лояльного електорату та солдат-контрактників в наступні десятиліття.
❗️Як саме розкручується маховик пропаганди в садочках Росії, Сергій Громенко детально описує. «Наприкінці січня 2024 року мешканка Іркутська Наталя, коли привела свою дитину до садочка, звернула увагу виховательки на надлишок іграшок на воєнну тематику. Та, за словами Наталії, відповіла, що у садочку «проводиться патріотичне виховання, і дітям пояснюють, що їм необхідно служити в армії та воювати, щоб не боялися вмирати за Батьківщину». Мама попросила давати її дитині менше військових іграшок, після чого вихователька написала на неї донос. На суді вихователька висунула свою версію події: Наталя, зайшовши в садочок і «поглянувши на портрет президента Путіна, образливо висловилася на його адресу, говорила, що Росія напала на Україну і тому там гинуть мирні люди». Ленінський районний суд Іркутська оштрафував Наталю за статтею 20.3.3 Адміністративного кодексу «За дискредитацію збройних сил» на 35 тисяч рублів. 8 лютого про цю історію повідомило видання «Люди Байкала».
🚸Донедавна дитячі садочки, нарівні зі школами, були захищені російським законодавством від впливу державної пропаганди. Пункт 12 статті 27 закону №273 «Про освіту» не дозволяє політичну та релігійну діяльність в освітніх організаціях. Аналогічним за змістом є пункт 5 статті 9 закону №95 «Про політичні партії» (однак зроблений виняток для органів державної влади та місцевого самоврядування).
Також педагогічним працівникам та іншим посадовим особам забороняється використовувати освітню діяльність для політичної агітації, примусу учнів до прийняття політичних переконань чи відмови від них (п. 3 ст. 48 закону №273 «Про освіту»; пп. б п. 7 ст. 48 закону №67 «Про основні гарантії виборчих прав»). Заборонений примус учнів і вихованців до вступу до громадських об'єднань, у тому числі до політичних партій, не допускається примусове залучення їх до діяльності цих об'єднань та участі в агітаційних кампаніях та політичних акціях (п. 6 ст. 34 закону №273 «Про освіту»).
❗️Однак у 2022-2023 рр. школи були фактично перетворені на осередки прокремлівської агітації, чому присвячена спеціальна доповідь Українського інституту майбутнього «Фабрики зомбі: яким вийде зі школи нове покоління росіян?».
🚸А віднедавна цей процес торкнувся ще й дитячих садочків. Слідом за школами та вишами, де вже працюють радники з виховання та проректори з виховної роботи, аналогічні посади можуть з'явитися в дитячих садочках, повідомила 1 вересня 2023 року голова Росмолоді Ксєнія Разуваєва. За її словами, зараз відповідальні за роботу з молоддю є навіть у всіх великих компаніях, а окремі відомства з молодіжної політики створені у 60 суб'єктах РФ. «Поки що тут немає дитячих садків. Але це наш наступний крок – і до дитячих садків обов'язково прийдемо!», – сказала Разуваєва.
Більше читайте за посиланням👉👉👉
З лютого 2024 року критика насадження кремлівської ідеології серед дошкільнят реально карається за Адміністративним кодексом. Включення дитячих садочків в перелік цілей державної пропаганди в Росії стало невідворотним.
✍️Про це пише Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього.
На думку експерта, запровадження єдиного ланцюга пропаганди: садочок – школа – виш, – відтворює традиційну радянську практику (жовтенята – піонери – комсомольці) та покликане полегшити Кремлю підготовку нових когорт лояльного електорату та солдат-контрактників в наступні десятиліття.
❗️Як саме розкручується маховик пропаганди в садочках Росії, Сергій Громенко детально описує. «Наприкінці січня 2024 року мешканка Іркутська Наталя, коли привела свою дитину до садочка, звернула увагу виховательки на надлишок іграшок на воєнну тематику. Та, за словами Наталії, відповіла, що у садочку «проводиться патріотичне виховання, і дітям пояснюють, що їм необхідно служити в армії та воювати, щоб не боялися вмирати за Батьківщину». Мама попросила давати її дитині менше військових іграшок, після чого вихователька написала на неї донос. На суді вихователька висунула свою версію події: Наталя, зайшовши в садочок і «поглянувши на портрет президента Путіна, образливо висловилася на його адресу, говорила, що Росія напала на Україну і тому там гинуть мирні люди». Ленінський районний суд Іркутська оштрафував Наталю за статтею 20.3.3 Адміністративного кодексу «За дискредитацію збройних сил» на 35 тисяч рублів. 8 лютого про цю історію повідомило видання «Люди Байкала».
🚸Донедавна дитячі садочки, нарівні зі школами, були захищені російським законодавством від впливу державної пропаганди. Пункт 12 статті 27 закону №273 «Про освіту» не дозволяє політичну та релігійну діяльність в освітніх організаціях. Аналогічним за змістом є пункт 5 статті 9 закону №95 «Про політичні партії» (однак зроблений виняток для органів державної влади та місцевого самоврядування).
Також педагогічним працівникам та іншим посадовим особам забороняється використовувати освітню діяльність для політичної агітації, примусу учнів до прийняття політичних переконань чи відмови від них (п. 3 ст. 48 закону №273 «Про освіту»; пп. б п. 7 ст. 48 закону №67 «Про основні гарантії виборчих прав»). Заборонений примус учнів і вихованців до вступу до громадських об'єднань, у тому числі до політичних партій, не допускається примусове залучення їх до діяльності цих об'єднань та участі в агітаційних кампаніях та політичних акціях (п. 6 ст. 34 закону №273 «Про освіту»).
❗️Однак у 2022-2023 рр. школи були фактично перетворені на осередки прокремлівської агітації, чому присвячена спеціальна доповідь Українського інституту майбутнього «Фабрики зомбі: яким вийде зі школи нове покоління росіян?».
🚸А віднедавна цей процес торкнувся ще й дитячих садочків. Слідом за школами та вишами, де вже працюють радники з виховання та проректори з виховної роботи, аналогічні посади можуть з'явитися в дитячих садочках, повідомила 1 вересня 2023 року голова Росмолоді Ксєнія Разуваєва. За її словами, зараз відповідальні за роботу з молоддю є навіть у всіх великих компаніях, а окремі відомства з молодіжної політики створені у 60 суб'єктах РФ. «Поки що тут немає дитячих садків. Але це наш наступний крок – і до дитячих садків обов'язково прийдемо!», – сказала Разуваєва.
Більше читайте за посиланням👉👉👉
🕯️🇺🇦20 лютого в Україні вшановують День памʼяті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші події під час Революції Гідності 2013-2014 років
Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів мирних, беззбройних протестувальників у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.
Всього Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони власним життям, своєю жертовністю довели щире прагнення українців жити у вільній, демократичній і суверенній державі. Усі Герої залишаться в пам’яті народу назавжди, є гордістю й прикладом для майбутніх поколінь.
Світла памʼять кожному Герою!
Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів мирних, беззбройних протестувальників у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.
Всього Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони власним життям, своєю жертовністю довели щире прагнення українців жити у вільній, демократичній і суверенній державі. Усі Герої залишаться в пам’яті народу назавжди, є гордістю й прикладом для майбутніх поколінь.
Світла памʼять кожному Герою!
⚡️Як зберегти віру молоді у майбутнє України та молодь у країні? Як зупинити дефолт людського капіталу?
✍️Відповіді на ці хвилюючі питання пропонує Микола Скиба, експерт з освітніх програм Українського інституту майбутнього.
На думку експерта, створення і розширення зон безпеки в середині країни, посилення обороноздатності країни за рахунок нового озброєння і технологій, створенням умов для стійкої економіки, а значить — і сприятливих умов для бізнесу, допоможуть уникнути негативних сценаріїв.
«У безпекових і макроекономічних питаннях Україна суттєво залежить від допомоги партнерів. Проте і політичному керівництву необхідно зробити усе від нього залежне на зовнішньополітичній арені. І не замикати все на собі. Необхідно делегувати, активніше залучати представників експертного середовища і громадських організацій, у тому числі — молодіжних, до перемовин з партнерами», - упевнений Микола Скиба.
Більш детальний розгляд питання можна знайти за 👉посиланням.
✍️Відповіді на ці хвилюючі питання пропонує Микола Скиба, експерт з освітніх програм Українського інституту майбутнього.
На думку експерта, створення і розширення зон безпеки в середині країни, посилення обороноздатності країни за рахунок нового озброєння і технологій, створенням умов для стійкої економіки, а значить — і сприятливих умов для бізнесу, допоможуть уникнути негативних сценаріїв.
«У безпекових і макроекономічних питаннях Україна суттєво залежить від допомоги партнерів. Проте і політичному керівництву необхідно зробити усе від нього залежне на зовнішньополітичній арені. І не замикати все на собі. Необхідно делегувати, активніше залучати представників експертного середовища і громадських організацій, у тому числі — молодіжних, до перемовин з партнерами», - упевнений Микола Скиба.
Більш детальний розгляд питання можна знайти за 👉посиланням.
🇺🇦🇵🇱Польські фермери продовжують блокувати україно-польський кордон.
Українські перевізники у відповідь почали блокувати польські фури. Економічна проблема вийшла на політичний рівень, яку обговорюють перші особи обох держав. Проте ефективного вирішення поки не знайдено.
📍 «Поляки вдаються до радикальних методів, блокуючи кордони з однією метою, щоб українського зерна в Польщі поменшало, - пояснює Ігар Тишкевич, експерт Українського інституту майбутнього. - Якими методами їм не так важливо. Квоти, заборона, розгляд із трейдерами, які, використовуючи напівконтрабандні схеми, "зливають" на польський ринок зерно, оформлене для транзиту. Хто ухвалить рішення – їм теж не так важливо. Але простіше, зрозуміло, тиснути на свій уряд. Адже у Польщі вже навесні відбудуться місцеві вибори, а наступного року – президентські. Позбавлятися мільйонів голосів виборців (фермери, члени їхніх сімей) ніхто не хоче. Тож ситуація буде постійно гарячою, якщо не вживати заходів".
📣Безумовно, Росія не залишається осторонь і використовує протести польських фермерів, маніпулюючи наративами з обох боків україно-польського кордону. На думку експерта, зараз украй важливо виокремити суть проблеми – і не дати їй перейти на рівень відносин між націями, суспільствами.
«Україна має протидіяти російській пропаганді за допомогою проактивних інформаційних операцій. Росія застосовує різноманітні тактики, включаючи використання ботів і фінансування від різних організацій. Вирішення цього виклику вимагає проактивних заходів, потрібно діяти на випередження. І це завдання нашого уряду, а також дипломатичної служби", – упевнений Ігор Тишкевич.
Українські перевізники у відповідь почали блокувати польські фури. Економічна проблема вийшла на політичний рівень, яку обговорюють перші особи обох держав. Проте ефективного вирішення поки не знайдено.
📍 «Поляки вдаються до радикальних методів, блокуючи кордони з однією метою, щоб українського зерна в Польщі поменшало, - пояснює Ігар Тишкевич, експерт Українського інституту майбутнього. - Якими методами їм не так важливо. Квоти, заборона, розгляд із трейдерами, які, використовуючи напівконтрабандні схеми, "зливають" на польський ринок зерно, оформлене для транзиту. Хто ухвалить рішення – їм теж не так важливо. Але простіше, зрозуміло, тиснути на свій уряд. Адже у Польщі вже навесні відбудуться місцеві вибори, а наступного року – президентські. Позбавлятися мільйонів голосів виборців (фермери, члени їхніх сімей) ніхто не хоче. Тож ситуація буде постійно гарячою, якщо не вживати заходів".
📣Безумовно, Росія не залишається осторонь і використовує протести польських фермерів, маніпулюючи наративами з обох боків україно-польського кордону. На думку експерта, зараз украй важливо виокремити суть проблеми – і не дати їй перейти на рівень відносин між націями, суспільствами.
«Україна має протидіяти російській пропаганді за допомогою проактивних інформаційних операцій. Росія застосовує різноманітні тактики, включаючи використання ботів і фінансування від різних організацій. Вирішення цього виклику вимагає проактивних заходів, потрібно діяти на випередження. І це завдання нашого уряду, а також дипломатичної служби", – упевнений Ігор Тишкевич.
✍️Адріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього, констатує, що в Україні майже рік минув без масових графіків відключень
Разом із потеплінням матимемо скорочення споживання, а також очікуємо зростання обсягів виробництва сонячними електростанціями. Разом ці два чинники забезпечать можливість експорту електроенергії.
⚡️Скільки триватиме цей період та які результати він принесе?
Щоб дізнатися відповіді на ці питання – читайте за 👉посиланням
Разом із потеплінням матимемо скорочення споживання, а також очікуємо зростання обсягів виробництва сонячними електростанціями. Разом ці два чинники забезпечать можливість експорту електроенергії.
⚡️Скільки триватиме цей період та які результати він принесе?
Щоб дізнатися відповіді на ці питання – читайте за 👉посиланням
dsnews.ua
Весняна виручка. Як допоможе Україні експорт електроенергії
В Україні склалися сприятливі умови для експорту електроенергії. Скільки триватиме цей період та які результати принесе?
📈Ліберальна податкова реформа як дієва альтернатива Національній стратегії доходів
У четвер, 22 лютого, експертка економічних програм UIF Яна Лаврик та директор економічних програм UIF Анатолій Амелін презентували концепцію Ліберальної реформи податкової системи в Україні та економічні ефекти від її реалізації. Спікери наголосили, що дана концепція є відповіддю на затверджену урядом Національну стратегію доходів. Експерти переконані, що Україна потребує нових підходів до відновлення економіки та відносин між платниками податків, зокрема бізнесом, і державою. Реформа, запропонована Інститутом, має усі інструменти для цього.
«Основна ідея Ліберальної податкової реформи з’явилася приблизно 2 роки тому. Проте експерти Інституту ще більше вдосконалили її та адаптували під умови, в яких знаходиться Україна сьогодні», – зазначив Анатолій Амелін.
Експерти пояснили, що результатом недієвої податкової системи в Україні є велика частка тіньової економіки та низька якість державних послуг. Це супроводжується деіндустріалізацією, відтоком людей закордон та зростанням імпортозалежності країни.
Своєю чергою Ліберальна податкова реформа здатна покращити економіку України та запустити її поступове зростання.
☑️Запропонована концепція передбачає зниження податкового навантаження: 10% – податок з роздрібних продажів (замість 20% ПДВ); зниження до 10% – ПДФО (з 18%); 10% – податок на розподілений прибуток (замість 18% податку на прибуток). Водночас передбачається ліквідація ПДВ, податку на прибуток, військового збору (після завершення війни) та інших дрібних податків після війни. Також передбачене зниження ЄСВ з 22% до 10%.
☑️Головними інструментами даної реформи є заміна податку на прибуток податком на розподілений прибуток (ПнРП), заміна податку на додану вартість (ПДВ) на податок з роздрібного продажу (ПРП), брутизація зарплат. Концепція реформи передбачає включення в податок на доходи фізосіб (ПДФО) соціальних зобов’язань, як компенсатора ліквідованих податків з поступовим зниженням ставки.
☑️Крім того, експерти пропонують модифікувати спрощену систему оподаткування з 4-х груп до 2-х: 1 група – це мікробізнес, який як податок сплачує фіксовану суму патенту, та 2 група – це решта бізнесу (до фіксованого рівня обороту), яка сплачує лише податок із продажу.
З очікуваними ефектами від реформи можна ознайомитись у презентації.
У четвер, 22 лютого, експертка економічних програм UIF Яна Лаврик та директор економічних програм UIF Анатолій Амелін презентували концепцію Ліберальної реформи податкової системи в Україні та економічні ефекти від її реалізації. Спікери наголосили, що дана концепція є відповіддю на затверджену урядом Національну стратегію доходів. Експерти переконані, що Україна потребує нових підходів до відновлення економіки та відносин між платниками податків, зокрема бізнесом, і державою. Реформа, запропонована Інститутом, має усі інструменти для цього.
«Основна ідея Ліберальної податкової реформи з’явилася приблизно 2 роки тому. Проте експерти Інституту ще більше вдосконалили її та адаптували під умови, в яких знаходиться Україна сьогодні», – зазначив Анатолій Амелін.
Експерти пояснили, що результатом недієвої податкової системи в Україні є велика частка тіньової економіки та низька якість державних послуг. Це супроводжується деіндустріалізацією, відтоком людей закордон та зростанням імпортозалежності країни.
Своєю чергою Ліберальна податкова реформа здатна покращити економіку України та запустити її поступове зростання.
☑️Запропонована концепція передбачає зниження податкового навантаження: 10% – податок з роздрібних продажів (замість 20% ПДВ); зниження до 10% – ПДФО (з 18%); 10% – податок на розподілений прибуток (замість 18% податку на прибуток). Водночас передбачається ліквідація ПДВ, податку на прибуток, військового збору (після завершення війни) та інших дрібних податків після війни. Також передбачене зниження ЄСВ з 22% до 10%.
☑️Головними інструментами даної реформи є заміна податку на прибуток податком на розподілений прибуток (ПнРП), заміна податку на додану вартість (ПДВ) на податок з роздрібного продажу (ПРП), брутизація зарплат. Концепція реформи передбачає включення в податок на доходи фізосіб (ПДФО) соціальних зобов’язань, як компенсатора ліквідованих податків з поступовим зниженням ставки.
☑️Крім того, експерти пропонують модифікувати спрощену систему оподаткування з 4-х груп до 2-х: 1 група – це мікробізнес, який як податок сплачує фіксовану суму патенту, та 2 група – це решта бізнесу (до фіксованого рівня обороту), яка сплачує лише податок із продажу.
З очікуваними ефектами від реформи можна ознайомитись у презентації.
Український інститут майбутнього спільно з Офісом розвитку публічної політики запрошують вас на презентацію міжнародної доповіді:
«СЦЕНАРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПОДІЙ У МОЛДОВІ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКО-МОЛДОВСЬКИХ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН: 2024-2025»
📍Подія відбудеться: 1 березня 2024 (п’ятниця), о 18.00, пров. Памви Беринди,6, м. Київ
📍Доповідатимуть: Руслан Рохов, політичний аналітик, керуючий партнер PGR Consulting Group LLC (Україна);
Сергій Остаф, експерт в сфері демократії та державних політик (Молдова);
Джейсон Смарт, американський політтехнолог
📍Питання які будуть обговорюватись:
- Які шанси Кремля на реванш під час цьогорічних президентських виборів у Молдові?
- За яких умов реваншу можна уникнути і як його не допустити?
- Якими будуть двосторонні відносини України та Молдови після президентських виборів?
📍Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити 👉 форму реєстрації.
📍Подія також буде транслюватись онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Реєструйтеся та приходьте!
До зустрічі!✋
«СЦЕНАРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПОДІЙ У МОЛДОВІ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКО-МОЛДОВСЬКИХ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН: 2024-2025»
📍Подія відбудеться: 1 березня 2024 (п’ятниця), о 18.00, пров. Памви Беринди,6, м. Київ
📍Доповідатимуть: Руслан Рохов, політичний аналітик, керуючий партнер PGR Consulting Group LLC (Україна);
Сергій Остаф, експерт в сфері демократії та державних політик (Молдова);
Джейсон Смарт, американський політтехнолог
📍Питання які будуть обговорюватись:
- Які шанси Кремля на реванш під час цьогорічних президентських виборів у Молдові?
- За яких умов реваншу можна уникнути і як його не допустити?
- Якими будуть двосторонні відносини України та Молдови після президентських виборів?
📍Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити 👉 форму реєстрації.
📍Подія також буде транслюватись онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Реєструйтеся та приходьте!
До зустрічі!✋
⚡️Два роки від початку повномасштабної війни, розв’язаної росіянами проти нашої країни
Два роки невиправданої, жорстокої агресії. Тисячі обірваних життів, сотні зламаних доль, руйнування, втрати…
Випробування, які не кожен витримає. Українці гідно тримаються, захищаються і боряться. Щоденно ми усі доводимо, що заслуговуємо на кращу долю, на мирне життя у вільній країні🇺🇦!
В цей день не можливо не згадати тих, хто став на захист нашої держави, хто продовжує захищати усіх нас, сплачуючи інколи найвищу ціну – власне життя.
Безмежна вдячність і шана нашим мужнім Захисникам, завдяки яким Україна встояла, є і буде!
Слава Україні!
🩵💛
Два роки невиправданої, жорстокої агресії. Тисячі обірваних життів, сотні зламаних доль, руйнування, втрати…
Випробування, які не кожен витримає. Українці гідно тримаються, захищаються і боряться. Щоденно ми усі доводимо, що заслуговуємо на кращу долю, на мирне життя у вільній країні🇺🇦!
В цей день не можливо не згадати тих, хто став на захист нашої держави, хто продовжує захищати усіх нас, сплачуючи інколи найвищу ціну – власне життя.
Безмежна вдячність і шана нашим мужнім Захисникам, завдяки яким Україна встояла, є і буде!
Слава Україні!
🩵💛
⚡️Нинішня війна почала десять років тому – із захоплення Росією півострова Крим. Сергій Громенко, керівник програм «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього дає відповіді на найбільш гострі питання до десятої річниці анексії Криму.
📍1. Чому Росія взагалі напала на Україну?
Тому що путінський режим понад 20 років використовував зовнішню агресію як ефективний інструмент розв'язання внутрішніх проблем.
📍2. Чому російське вторгнення у 2014 році розпочалося з Криму?
а) Бази ЧФ РФ, б) 60% російського населення, в) найбільший призовий ефект
📍3. Чому Крим настільки важливий для Росії?
а) Бази ЧФ РФ, б) поклади газу на шельфі та територія для трубопроводів, в) "кримський міф"
📍4. Чи правда, що Крим - споконвіку російська земля, яку Україні сп'яну подарував Хрущов?
Ні, ні
📍5. Чому Росія не захопила Крим ще 1991 року?
Намагалася. Але: а) слабкість Москви, б) сила Києва, в) орієнтація кримських татар на Україну
📍6. Чим Росія виправдовувала окупацію Криму?
Юридичних аргументів у неї не було, тому в хід пішли псевдоісторичні
📍7. Чому Україна не змогла втримати Крим?
Після революції будь-яка країна може стати жертвою хижих сусідів, а надто та, якою до того керували зрадники та ворожі агенти
📍8. А що ж кримчани?
20% за Україну, 40% за Росію, 40% за ковбасу (десь навпіл реальних квіточок поза політикою і хитрих крутіїв)
📍9. Чому світ не відреагував на російське вторгнення в Крим?
Покоління сніжинок + гроші не пахнуть
📍10. Чи поверне України Крим?
Обов'язково. Ця війна 10 років тому почалася в Криму, в Криму ж вона і закінчиться.
📍1. Чому Росія взагалі напала на Україну?
Тому що путінський режим понад 20 років використовував зовнішню агресію як ефективний інструмент розв'язання внутрішніх проблем.
📍2. Чому російське вторгнення у 2014 році розпочалося з Криму?
а) Бази ЧФ РФ, б) 60% російського населення, в) найбільший призовий ефект
📍3. Чому Крим настільки важливий для Росії?
а) Бази ЧФ РФ, б) поклади газу на шельфі та територія для трубопроводів, в) "кримський міф"
📍4. Чи правда, що Крим - споконвіку російська земля, яку Україні сп'яну подарував Хрущов?
Ні, ні
📍5. Чому Росія не захопила Крим ще 1991 року?
Намагалася. Але: а) слабкість Москви, б) сила Києва, в) орієнтація кримських татар на Україну
📍6. Чим Росія виправдовувала окупацію Криму?
Юридичних аргументів у неї не було, тому в хід пішли псевдоісторичні
📍7. Чому Україна не змогла втримати Крим?
Після революції будь-яка країна може стати жертвою хижих сусідів, а надто та, якою до того керували зрадники та ворожі агенти
📍8. А що ж кримчани?
20% за Україну, 40% за Росію, 40% за ковбасу (десь навпіл реальних квіточок поза політикою і хитрих крутіїв)
📍9. Чому світ не відреагував на російське вторгнення в Крим?
Покоління сніжинок + гроші не пахнуть
📍10. Чи поверне України Крим?
Обов'язково. Ця війна 10 років тому почалася в Криму, в Криму ж вона і закінчиться.
⚡️Український інститут майбутнього запрошує вас на експертну дискусію на тему:
«СТАН КОНСТРУЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ»
6 БЕРЕЗНЯ 2024 (середа), 17.30, пров. Памви Беринди,6, м. Київ.
Модератор: Богдан Бевза, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності» УІМ, політичний психолог.
Питання, які будемо обговорювати:
📍- Чому ідентичність — це не об'єктивна статична даність, а постійний динамічний процес спільного конструювання?
📍- Як конструювання ідентичності пов'язано із фразою про "якщо ви займаєтеся політикою, політика займається вами"?
📍- Хто і де конструює ідентичність?
⚡️Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити 👉реєстраційну форму.
📹Подія також буде транслюватися онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Реєструйтеся та приходьте!
До зустрічі! ✋
«СТАН КОНСТРУЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ»
6 БЕРЕЗНЯ 2024 (середа), 17.30, пров. Памви Беринди,6, м. Київ.
Модератор: Богдан Бевза, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності» УІМ, політичний психолог.
Питання, які будемо обговорювати:
📍- Чому ідентичність — це не об'єктивна статична даність, а постійний динамічний процес спільного конструювання?
📍- Як конструювання ідентичності пов'язано із фразою про "якщо ви займаєтеся політикою, політика займається вами"?
📍- Хто і де конструює ідентичність?
⚡️Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити 👉реєстраційну форму.
📹Подія також буде транслюватися онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Реєструйтеся та приходьте!
До зустрічі! ✋
⚡️💡Як вітчизняна енергетика стала полем бою з ворожими фейками
«Широкі верстви населення дуже чутливі до проблем в енергетиці, що дає родючий ґрунт для російських вкидів, - пояснює Андріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього, - Проблема в тому, що питання енергетики у нас завжди були сприятливим ґрунтом для маніпуляцій. Велика частина громадян вважає, що тарифи несправедливі, а власники (чи бенефіціари) енергетичних компаній наживаються на споживачах, ще й з’являлися адепти тотальної націоналізації. Звісно, в таких умовах громадянин легко повірить, що є таємний план, як його, маленького українця, хочуть надурити».
❓Питання енергетики стало дуже чутливими для багатьох верств населення, а відтак – і родючим ґрунтом для вкидів. Тим більше, що в енергосекторі проблем вистачає. Їх було багато й до вторгнення, але масштабні воєнні дії та ворожа кампанія енергетичного терору лише погіршили ситуацію. І це спрощує можливості для маніпулювання. Адже коли є проблеми, то значно простіше перекручувати факти про причини негараздів.
«Запустити ворожу інформаційну кампанію на пустому місці довго, дорого і складно. І природно те, що вороги моніторять у нас всі процеси. Це дуже добре видно навіть з їхніх галузевих медіа, де інформація про наш енергосектор подається швидко і часто з потрібним перекручуванням. А якщо в Україні вже є назріла проблема, то її легко використати для розгону потрібних меседжів і сіяння зерен зневіри», - переконаний експерт.
Який рецепт, щоб хоч трохи запобігати ворожим ІПСО? На думку Адріана Прокіпа, потрібно бути чесними із самим собою та говорити правду про проблеми в енергетиці і можливості їх вирішення.
«Широкі верстви населення дуже чутливі до проблем в енергетиці, що дає родючий ґрунт для російських вкидів, - пояснює Андріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього, - Проблема в тому, що питання енергетики у нас завжди були сприятливим ґрунтом для маніпуляцій. Велика частина громадян вважає, що тарифи несправедливі, а власники (чи бенефіціари) енергетичних компаній наживаються на споживачах, ще й з’являлися адепти тотальної націоналізації. Звісно, в таких умовах громадянин легко повірить, що є таємний план, як його, маленького українця, хочуть надурити».
❓Питання енергетики стало дуже чутливими для багатьох верств населення, а відтак – і родючим ґрунтом для вкидів. Тим більше, що в енергосекторі проблем вистачає. Їх було багато й до вторгнення, але масштабні воєнні дії та ворожа кампанія енергетичного терору лише погіршили ситуацію. І це спрощує можливості для маніпулювання. Адже коли є проблеми, то значно простіше перекручувати факти про причини негараздів.
«Запустити ворожу інформаційну кампанію на пустому місці довго, дорого і складно. І природно те, що вороги моніторять у нас всі процеси. Це дуже добре видно навіть з їхніх галузевих медіа, де інформація про наш енергосектор подається швидко і часто з потрібним перекручуванням. А якщо в Україні вже є назріла проблема, то її легко використати для розгону потрібних меседжів і сіяння зерен зневіри», - переконаний експерт.
Який рецепт, щоб хоч трохи запобігати ворожим ІПСО? На думку Адріана Прокіпа, потрібно бути чесними із самим собою та говорити правду про проблеми в енергетиці і можливості їх вирішення.
🔍Що стоїть за зверненням депутатів «ПМР» до Росії і не лише
У Придністров'ї після довгої перерви відбувся з'їзд депутатів усіх рівнів ПМР, під час якого депутати звернулися до РФ. Точніше, не лише до Росії, а й до ООН, Європарламенту, ОБСЄ, МКК, міжпарламентської асамблеї СНД та учасників формули 5+2 (куди входить і Україна). Ігор Тишкевич, Головний експерт Інституту вивчення Росії в Українському інституті майбутнього пояснив які можливості та варіанти для дій Кремля розкриває звернення депутатів «ПМР» до Росії з проханням їхнього захисту.
"У зверненні до Росії особливо наголошується на необхідності «захищати» понад 200 тисяч «громадян Російської Федерації», які проживають на цій території і стверджується майже про геноцид (як мінімум, економічну блокаду) з боку Молдови. Слова гучні, але це не прохання увійти до складу Росії. До речі, у документі-зверненні немає жодної згадки про референдум 2006 року, де «громадяни висловилися за незалежність із пізнішим входженням до складу Росії». Як мінімум, кумедно. Але й логічно як з боку еліт так званої ПМР, так і з боку Кремля", – вважає Тишкевич.
Документ у вигляді «прохання захистити» розкриває безліч можливостей та варіантів для дій Кремля:
• Посилання на 200 тисяч «громадян Росії» автоматично означає загрозу можливого застосування сили з боку Москви та якусь легітимізацію такого варіанту – це ж захист «своїх громадян».
• Загроза завжди діє сильніше, ніж сама дія. На тлі інформації про можливі домовленості щодо України ближче до літа, загроза розширення географії є звичним для Кремля методом підняття ставок. Простіше кажучи, для політиків ЄС та США формується «давайте поговоримо зараз, адже потім можливе розширення конфлікту».
• У 2024 році в Молдові відбудуться вибори президента, на яких Майа Санду має шанси як зберегти місце, так і втратити його, програвши умовному «проросійському» кандидату. Тим паче, що такі настрої поширені в країні. І на цьому фоні будь-яка реакція президента має ризики. Санду почне тиснути у придністровському питанні – опоненти з проросійських партій заявлять про загрозу розпаду країни. М'якість та компроміси означатимуть широку участь жителів «ПМР» у виборах (як це було до 2020 року). Тобто, кілька сотень тисяч голосів у скарбничку «проросійського» кандидата.
• Загроза дестабілізації Молдови стане проблемою №1 для Румунії у регіоні. Це автоматично зменшить увагу до українського питання.
• Але найголовніше — Кремль отримує можливість розігрувати «гойдалку» без зобов'язань. Починаючи від пам'ятного «грошей немає, але ви тримаєтеся» на адресу сепаратистів з ПМР, закінчуючи реальною підготовкою анексії або погрозами застосування військової сили.
Зважаючи на все, в оточенні Путіна поки немає єдиної думки. Є розуміння необхідності шантажу та підняття ставок, але на запитання «а що буде з ПМР» відповідь знаходиться десь у полі значень, близьких до «а чорт його знає».
У Придністров'ї після довгої перерви відбувся з'їзд депутатів усіх рівнів ПМР, під час якого депутати звернулися до РФ. Точніше, не лише до Росії, а й до ООН, Європарламенту, ОБСЄ, МКК, міжпарламентської асамблеї СНД та учасників формули 5+2 (куди входить і Україна). Ігор Тишкевич, Головний експерт Інституту вивчення Росії в Українському інституті майбутнього пояснив які можливості та варіанти для дій Кремля розкриває звернення депутатів «ПМР» до Росії з проханням їхнього захисту.
"У зверненні до Росії особливо наголошується на необхідності «захищати» понад 200 тисяч «громадян Російської Федерації», які проживають на цій території і стверджується майже про геноцид (як мінімум, економічну блокаду) з боку Молдови. Слова гучні, але це не прохання увійти до складу Росії. До речі, у документі-зверненні немає жодної згадки про референдум 2006 року, де «громадяни висловилися за незалежність із пізнішим входженням до складу Росії». Як мінімум, кумедно. Але й логічно як з боку еліт так званої ПМР, так і з боку Кремля", – вважає Тишкевич.
Документ у вигляді «прохання захистити» розкриває безліч можливостей та варіантів для дій Кремля:
• Посилання на 200 тисяч «громадян Росії» автоматично означає загрозу можливого застосування сили з боку Москви та якусь легітимізацію такого варіанту – це ж захист «своїх громадян».
• Загроза завжди діє сильніше, ніж сама дія. На тлі інформації про можливі домовленості щодо України ближче до літа, загроза розширення географії є звичним для Кремля методом підняття ставок. Простіше кажучи, для політиків ЄС та США формується «давайте поговоримо зараз, адже потім можливе розширення конфлікту».
• У 2024 році в Молдові відбудуться вибори президента, на яких Майа Санду має шанси як зберегти місце, так і втратити його, програвши умовному «проросійському» кандидату. Тим паче, що такі настрої поширені в країні. І на цьому фоні будь-яка реакція президента має ризики. Санду почне тиснути у придністровському питанні – опоненти з проросійських партій заявлять про загрозу розпаду країни. М'якість та компроміси означатимуть широку участь жителів «ПМР» у виборах (як це було до 2020 року). Тобто, кілька сотень тисяч голосів у скарбничку «проросійського» кандидата.
• Загроза дестабілізації Молдови стане проблемою №1 для Румунії у регіоні. Це автоматично зменшить увагу до українського питання.
• Але найголовніше — Кремль отримує можливість розігрувати «гойдалку» без зобов'язань. Починаючи від пам'ятного «грошей немає, але ви тримаєтеся» на адресу сепаратистів з ПМР, закінчуючи реальною підготовкою анексії або погрозами застосування військової сили.
Зважаючи на все, в оточенні Путіна поки немає єдиної думки. Є розуміння необхідності шантажу та підняття ставок, але на запитання «а що буде з ПМР» відповідь знаходиться десь у полі значень, близьких до «а чорт його знає».
🇲🇩Вибори в Молдові 2024: роль Кремля, вплив російсько-української війни та перспективи українсько-молдовських відносин
Український інститут майбутнього спільно з Офісом розвитку публічної політики презентували міжнародну доповідь щодо сценаріїв політичних подій у Молдові та їх наслідків для українсько-молдовських відносин у 2024-2025 роках.
У п’ятницю, 1 березня, Руслан Рохов, політичний аналітик, керуючий партнер PGR Consulting Group LLC (Україна) та Сергій Остаф, експерт в сфері демократії та державних політик (Молдова) презентували доповідь у стінах Українського інституту майбутнього. Також до обговорення долучився Джейсон Смарт, американський політтехнолог, який консультував чинну президентку Молдови Майю Санду.
Під час заходу спікери поділися оцінкою потенційних результатів президентських і парламентських виборів 2024 року в Молдові, з фокусом на можливих форматах майбутнього уряду на 2025-2029 роки. Зокрема, було підняте питання потенційних коаліційних урядів у Молдові, їхньої євроатлантичної позиції та ключових двосторонніх питань у сфері безпеки, економіки, дипломатії та соціальних питань на тлі агресивної війни Росії проти України.
Експерти наголосили, що Росія спробує використати високий рівень запиту на зміну президента, щоб здобути політичний реванш в Республіці Молдова.
Для цього Кремль продовжить культивування у мешканців Молдови відчуття автократичного режиму правління, звинувачуючи Санду в антидемократичних практиках, з одночасним нагнітанням ситуації в Придністров'ї, звинувачуючи Майю Санду в ескалації конфлікту, що створюватиме відчуття загроз для миру в Молдові.
З огляду на те, що Кремль має своїх людей в Молдові та важелі впливу на них, у Кремля є дві можливі стратегії дій у Республіці Молдова, що може запустити два різні сценарії.
«Перший сценарій полягає у виході до другого туру на лівому електоральному полі нового кандидата зі значно меншим антирейтингом. Він можливий за рахунок менш відвертої афіляції кандидата з Кремлем та концентрації фінансових, медійних та людських ресурсів агентів кремля на ньому. Це могла б бути, до прикладу, Ірина Влах.
Другий сценарій полягає в тому, що до другого туру на голосах центристів вийде Іван Чебан. Цей сценарій західні партнери категорично не розглядають, бо вони докладають всіх зусиль, щоб мер Кишинева не балотувався. В момент його висунення партнерам стане очевидно, що він агент Кремля, який був умисне дистанційовиний від лівих проросійських сил, щоб зайшовши на голосах іншого електорального поля «забрати» у другому турі лівих, чим легко переможе Санду», – пояснив Руслан Рохов.
Зокрема, автори доповіді приділили увагу українсько-молдовським відносинам. Вони зазначили, що динаміка російсько-української війни впливатиме на можливий розвиток виборів у Молдові. Зокрема, відносини між двома державами мають зосереджуватись у чотирьох площинах, згрупованих за типом безпеки, економіки, дипломатичних та соціальних відносин, і вони впорядковані за пріоритетом (важливіший – вищий).
📕Пропонуємо ознайомитись із доповіддю на нашому сайті (доповідь доступна англійською мовою)
Український інститут майбутнього спільно з Офісом розвитку публічної політики презентували міжнародну доповідь щодо сценаріїв політичних подій у Молдові та їх наслідків для українсько-молдовських відносин у 2024-2025 роках.
У п’ятницю, 1 березня, Руслан Рохов, політичний аналітик, керуючий партнер PGR Consulting Group LLC (Україна) та Сергій Остаф, експерт в сфері демократії та державних політик (Молдова) презентували доповідь у стінах Українського інституту майбутнього. Також до обговорення долучився Джейсон Смарт, американський політтехнолог, який консультував чинну президентку Молдови Майю Санду.
Під час заходу спікери поділися оцінкою потенційних результатів президентських і парламентських виборів 2024 року в Молдові, з фокусом на можливих форматах майбутнього уряду на 2025-2029 роки. Зокрема, було підняте питання потенційних коаліційних урядів у Молдові, їхньої євроатлантичної позиції та ключових двосторонніх питань у сфері безпеки, економіки, дипломатії та соціальних питань на тлі агресивної війни Росії проти України.
Експерти наголосили, що Росія спробує використати високий рівень запиту на зміну президента, щоб здобути політичний реванш в Республіці Молдова.
Для цього Кремль продовжить культивування у мешканців Молдови відчуття автократичного режиму правління, звинувачуючи Санду в антидемократичних практиках, з одночасним нагнітанням ситуації в Придністров'ї, звинувачуючи Майю Санду в ескалації конфлікту, що створюватиме відчуття загроз для миру в Молдові.
З огляду на те, що Кремль має своїх людей в Молдові та важелі впливу на них, у Кремля є дві можливі стратегії дій у Республіці Молдова, що може запустити два різні сценарії.
«Перший сценарій полягає у виході до другого туру на лівому електоральному полі нового кандидата зі значно меншим антирейтингом. Він можливий за рахунок менш відвертої афіляції кандидата з Кремлем та концентрації фінансових, медійних та людських ресурсів агентів кремля на ньому. Це могла б бути, до прикладу, Ірина Влах.
Другий сценарій полягає в тому, що до другого туру на голосах центристів вийде Іван Чебан. Цей сценарій західні партнери категорично не розглядають, бо вони докладають всіх зусиль, щоб мер Кишинева не балотувався. В момент його висунення партнерам стане очевидно, що він агент Кремля, який був умисне дистанційовиний від лівих проросійських сил, щоб зайшовши на голосах іншого електорального поля «забрати» у другому турі лівих, чим легко переможе Санду», – пояснив Руслан Рохов.
Зокрема, автори доповіді приділили увагу українсько-молдовським відносинам. Вони зазначили, що динаміка російсько-української війни впливатиме на можливий розвиток виборів у Молдові. Зокрема, відносини між двома державами мають зосереджуватись у чотирьох площинах, згрупованих за типом безпеки, економіки, дипломатичних та соціальних відносин, і вони впорядковані за пріоритетом (важливіший – вищий).
📕Пропонуємо ознайомитись із доповіддю на нашому сайті (доповідь доступна англійською мовою)
⚡️Ілія Куса: Попри гучні заяви Макрона, НАТО не відправлятиме війська в Україну
Експерт з міжнародної політики UIF Ілія Куса спеціально для "Телеграфу" пояснив, що означають слова Макрона👇
💬«В останній місяць активно обговорюється ймовірність війни між Росією та НАТО. В останні дні – заява президента Франції Еммануеля Макрона про те, що нібито не можна виключати введення військ Альянсу в Україну – для допомоги у відбитті російської агресії.
Немає сумнівів, що ймовірність війни з РФ дуже непокоїть країни НАТО. І вони постійно про це говорять саме в контексті – як уникнути такого сценарію.
Одні лякають можливістю такої війни в якості аргументу, чому треба домовлятися з РФ. І змушувати Україну вести переговори з агресором.
Інші тим самим аргументують необхідність надавати Україні більше допомоги. Щоб воювала саме Україна, а не НАТО. Найкраще це висловив глава Пентагону Ллойд Остін, який наголосив, що у разі поразки України воювати з Росією змушені будуть уже країни Альянсу.
Щодо ймовірності надсилання на допомогу Україні військовослужбовців з тих чи інших країн НАТО. Я не бачу жодного підводного каменя в даній заяві Макрона, яка так бурхливо обговорюється в останні дні.
З одного боку, Макрон намагається вивести Францію в лідери не просто Європи, а загалом Західного світу. Зокрема, в контексті нездатності США вже котрий місяць виділити допомогу Україні, поступового скочування Штатів у внутрішню повістку на тлі президентських виборів, що наближаються.
З іншого боку, у стилі Макрона робитимуть гучні заяви політичного характеру.
Наприклад, у листопаді 2019-го він говорив про "смерть мозку НАТО", що викликало тоді великий резонанс.
Отже, заяви Макрона – це просто заяви Макрона, а не така собі стратегія Альянсу. НАТО не відправлятиме війська в Україну. І реакція багатьох країн на слова французького президента це чудово продемонструвала».
Експерт з міжнародної політики UIF Ілія Куса спеціально для "Телеграфу" пояснив, що означають слова Макрона👇
💬«В останній місяць активно обговорюється ймовірність війни між Росією та НАТО. В останні дні – заява президента Франції Еммануеля Макрона про те, що нібито не можна виключати введення військ Альянсу в Україну – для допомоги у відбитті російської агресії.
Немає сумнівів, що ймовірність війни з РФ дуже непокоїть країни НАТО. І вони постійно про це говорять саме в контексті – як уникнути такого сценарію.
Одні лякають можливістю такої війни в якості аргументу, чому треба домовлятися з РФ. І змушувати Україну вести переговори з агресором.
Інші тим самим аргументують необхідність надавати Україні більше допомоги. Щоб воювала саме Україна, а не НАТО. Найкраще це висловив глава Пентагону Ллойд Остін, який наголосив, що у разі поразки України воювати з Росією змушені будуть уже країни Альянсу.
Щодо ймовірності надсилання на допомогу Україні військовослужбовців з тих чи інших країн НАТО. Я не бачу жодного підводного каменя в даній заяві Макрона, яка так бурхливо обговорюється в останні дні.
З одного боку, Макрон намагається вивести Францію в лідери не просто Європи, а загалом Західного світу. Зокрема, в контексті нездатності США вже котрий місяць виділити допомогу Україні, поступового скочування Штатів у внутрішню повістку на тлі президентських виборів, що наближаються.
З іншого боку, у стилі Макрона робитимуть гучні заяви політичного характеру.
Наприклад, у листопаді 2019-го він говорив про "смерть мозку НАТО", що викликало тоді великий резонанс.
Отже, заяви Макрона – це просто заяви Макрона, а не така собі стратегія Альянсу. НАТО не відправлятиме війська в Україну. І реакція багатьох країн на слова французького президента це чудово продемонструвала».
Телеграф
Війська НАТО в Україні та війна НАТО з Росією: що слід розуміти - Ілія Куса
Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього спеціально для "Телеграфу" пояснив, що означають слова Макрона
🇺🇦⚡️Українська національна ідентичність: у якому стані процес конструювання та які базові терміни напрямку?
В Українському інституті майбутнього відбулася експертна дискусія про конструювання української національної ідентичності.
У середу, 6 березня, Голова наглядової ради УКФ, докторка філософських наук Наталія Кривда, політолог, доктор політичних наук, філософ Максим Розумний, президентка АППУ та кандидатка психологічних наук Ірина Гебуладзе, громадський діяч, голова правління Центру реформ та місцевого розвитку Андрій Гінкул та Богдан Бевза, політичний психолог, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності» і модератор дискусії, провели експертний діалог у стінах Українського інституту майбутнього.
Під час заходу експерти визначили національну ідентичність як сукупність ментальних і соціальних репрезентацій та контекстуальних моделей, що позначає багатовимірні зв’язки між членами спільнот, виражені у відчутті приналежності до одної нації та використанні спільних когнітивних, поведінкових та ціннісних патернів.
Експерти сформулювали 2 ключові тези, які формують дискурс конструювання української ідентичності сьогодні: Ідентичність — це конструкт, який не може бути до кінця нав’язаний зовнішнім регулюванням, звідки б воно не походило. Натомість, навіть базова спроба чи мінімальна, але систематична процесна діяльність із внутрішнього мережевого дискурс-конструювання дає швидкі та ефективні результати відновлення чи адаптації національної ідентичності.
Однією із тем діалогу також було питання недопустимості примусового нав’язування будь-яких позицій: «Важливим аспектом всіх процесів конструювання ідентичності є відсутність в їх суті аспектів примусу чи наявності сталої «еталонно правильної» конструкції ідентичності, до якої все повинно бути приведено у відповідність вже зазначеним примусом. Слід відрізняти консенсус та прийняття суспільством базових цінностей та принципів від примусових ідеологем, спрямованих на їх одноманітне безальтернативне застосування».
📕Ознайомитись із текстом доповіді на цю тему можна на нашому сайті.
В Українському інституті майбутнього відбулася експертна дискусія про конструювання української національної ідентичності.
У середу, 6 березня, Голова наглядової ради УКФ, докторка філософських наук Наталія Кривда, політолог, доктор політичних наук, філософ Максим Розумний, президентка АППУ та кандидатка психологічних наук Ірина Гебуладзе, громадський діяч, голова правління Центру реформ та місцевого розвитку Андрій Гінкул та Богдан Бевза, політичний психолог, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності» і модератор дискусії, провели експертний діалог у стінах Українського інституту майбутнього.
Під час заходу експерти визначили національну ідентичність як сукупність ментальних і соціальних репрезентацій та контекстуальних моделей, що позначає багатовимірні зв’язки між членами спільнот, виражені у відчутті приналежності до одної нації та використанні спільних когнітивних, поведінкових та ціннісних патернів.
Експерти сформулювали 2 ключові тези, які формують дискурс конструювання української ідентичності сьогодні: Ідентичність — це конструкт, який не може бути до кінця нав’язаний зовнішнім регулюванням, звідки б воно не походило. Натомість, навіть базова спроба чи мінімальна, але систематична процесна діяльність із внутрішнього мережевого дискурс-конструювання дає швидкі та ефективні результати відновлення чи адаптації національної ідентичності.
Однією із тем діалогу також було питання недопустимості примусового нав’язування будь-яких позицій: «Важливим аспектом всіх процесів конструювання ідентичності є відсутність в їх суті аспектів примусу чи наявності сталої «еталонно правильної» конструкції ідентичності, до якої все повинно бути приведено у відповідність вже зазначеним примусом. Слід відрізняти консенсус та прийняття суспільством базових цінностей та принципів від примусових ідеологем, спрямованих на їх одноманітне безальтернативне застосування».
📕Ознайомитись із текстом доповіді на цю тему можна на нашому сайті.
Український інститут майбутнього
Конструювання української ідентичності. Базові поняття та український контекст
UIF презентує вступну доповідь дослідницького напрямку «Національна ідентичність». Проблематика аналізу та конструювання національної ідентичності повністю заснована на горизонтальній мережевій комунікації. Водночас підґрунтям для ефективного супроводу такої…
⚡️Український інститут майбутнього запрошує на презентацію та обговорення концепції:
🔝Ліберальна податкова реформа як дієва альтернатива Національній стратегії доходів.
🗺️Подія відбудеться 14 березня о 11:00 за адресою: Київ, вул. Рейтарська, буд. 8/5А, у приміщенні інформаційного агентства Інтерфакс-Україна.
Під час презентації ми поговоримо про:
📍Проблеми чинної податкової системи;
📍Чому запропонована урядом Національна стратегія доходів не є єдиним можливим шляхом податкової політики України в умовах війни;
📍Якою ми бачимо альтернативну податкову систему, що передбачає зниження податкового навантаження і водночас не призводить до бюджетного колапсу;
📍Якими є необхідні кроки/рекомендації для втілення цієї концепції
Головні спікери: директор економічних програм УІМ Анатолій Амелін та експертка економічних програм УІМ Яна Лаврик.
❗️Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити 👉форму реєстрації.
📹Захід також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.
До зустрічі!✋
🔝Ліберальна податкова реформа як дієва альтернатива Національній стратегії доходів.
🗺️Подія відбудеться 14 березня о 11:00 за адресою: Київ, вул. Рейтарська, буд. 8/5А, у приміщенні інформаційного агентства Інтерфакс-Україна.
Під час презентації ми поговоримо про:
📍Проблеми чинної податкової системи;
📍Чому запропонована урядом Національна стратегія доходів не є єдиним можливим шляхом податкової політики України в умовах війни;
📍Якою ми бачимо альтернативну податкову систему, що передбачає зниження податкового навантаження і водночас не призводить до бюджетного колапсу;
📍Якими є необхідні кроки/рекомендації для втілення цієї концепції
Головні спікери: директор економічних програм УІМ Анатолій Амелін та експертка економічних програм УІМ Яна Лаврик.
❗️Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити 👉форму реєстрації.
📹Захід також транслюватиметься на фб-сторінці нашого інституту.
До зустрічі!✋