📍Інтер’вю Путіна Карлсону: як має відповісти Україна
✍️Ілля Куса, експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього пояснив, якими мають бути дії українського керівництва.
«Я вважаю, що не слід ставитись драматично до інтерв’ю Путіна американському журналістові Такеру Карлсону.
Так, сам факт появи такого інтерв’ю, де Путін просуває зручні для себе меседжі на американську аудиторію, неприємний. Але, як би ми не ставилися до Такера Карлсона, він один із найпопулярніших у США ведучих.
📍Відомо, що Карлсон готовий взяти таке ж інтерв’ю у Зеленського. Я вважаю, що потрібно обов’язково прийняти цю пропозицію.
Якщо ми відмовимося, це буде безглуздо. Потрібно бути на порядку денному. Правильно буде, якщо на платформах Карлсона з’явиться інтерв’ю двох президентів країн, що воюють. Так з’явиться баланс».
Подробиці читайте за 👉посиланням
✍️Ілля Куса, експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього пояснив, якими мають бути дії українського керівництва.
«Я вважаю, що не слід ставитись драматично до інтерв’ю Путіна американському журналістові Такеру Карлсону.
Так, сам факт появи такого інтерв’ю, де Путін просуває зручні для себе меседжі на американську аудиторію, неприємний. Але, як би ми не ставилися до Такера Карлсона, він один із найпопулярніших у США ведучих.
📍Відомо, що Карлсон готовий взяти таке ж інтерв’ю у Зеленського. Я вважаю, що потрібно обов’язково прийняти цю пропозицію.
Якщо ми відмовимося, це буде безглуздо. Потрібно бути на порядку денному. Правильно буде, якщо на платформах Карлсона з’явиться інтерв’ю двох президентів країн, що воюють. Так з’явиться баланс».
Подробиці читайте за 👉посиланням
Телеграф
Інтерв’ю Путіна Карлсону: як має відповісти Україна - Ілія Куса
Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього спеціально для "Телеграфу" пояснив, якими мають бути дії українського керівництва
❓Хто сьогодні найбільш зацікавлений у закінченні війни в Україні
✍️На це запитання дав відповідь у своїй колонці Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього.
🇨🇳«За моєю інформацією, Китай тисне на Росію для заморожування конфлікту. Пам’ятаєте: «Чим більше шафа, тим гучніше падає»? Так ось, ця шафа — Китай, і він сьогодні, схоже, головна зацікавлена особа у завершенні війни в Україні», - переконаний експерт.
Які є підстави так вважати, читайте за 👉посиланням
✍️На це запитання дав відповідь у своїй колонці Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього.
🇨🇳«За моєю інформацією, Китай тисне на Росію для заморожування конфлікту. Пам’ятаєте: «Чим більше шафа, тим гучніше падає»? Так ось, ця шафа — Китай, і він сьогодні, схоже, головна зацікавлена особа у завершенні війни в Україні», - переконаний експерт.
Які є підстави так вважати, читайте за 👉посиланням
NV
Хто сьогодні найбільш зацікавлений у закінченні війни в Україні
За моєю інформацією, Китай тисне на Росію для заморожування конфлікту
❗️Ворог посилює удари по енергетиці. Але з новою тактикою
Після відносно тихих місяців, коли лише Курахівська ТЕС потрапляла під обстріли, дедалі більше атак спрямовується на інфраструктуру прифронтових регіонів.
✍️Про це пише у своєму блозі Адріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього.
💡Яку саме тактику обрали росіяни, читайте детальніше за 👉посиланням
Після відносно тихих місяців, коли лише Курахівська ТЕС потрапляла під обстріли, дедалі більше атак спрямовується на інфраструктуру прифронтових регіонів.
✍️Про це пише у своєму блозі Адріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього.
💡Яку саме тактику обрали росіяни, читайте детальніше за 👉посиланням
dsnews.ua
Ворог посилює удари по енергетиці. Але з новою тактикою
Після відносно тихих місяців, коли лише Курахівська ТЕС потрапляла під обстріли, дедалі більше атак спрямовується на інфраструктуру прифронтових регіонів
❓Чи справді економіка росії зростає, незважаючи на санкції і чи все так добре, як стверджують офіційні органи рф?
✍️Відповіді на ці питання дає Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього, у своєму аналітичному розборі економіки росії. Наведені експертом факти і цифри свідчать, що запас міцності в рф, на жаль, ще є. Проте російська економіка впевнено деградує.
Декілька фактів, що показують так зване "зростання":
📍1. Загальний обсяг експорту росії у 2023 році скоротився на 28,3% до $425,1 млрд. .
Найбільш відчутним стало падіння постачання до Європи – на 68% до $84,9 мільярда.
📍2. Експорт газу з рф обвалився до рівня часів СРСР.
За підсумками 2023 року "Газпром" продав на експорт лише близько 69 млрд. кубометрів газу - мінімум з 1985 року. І фактично відкотившись на 40 років у минуле, російський газовий гігант планує підвищити тарифи на газ для самих росіян.
📍3. S&P знизило суверенний рейтинг росії до спекулятивного рівня.
📍4. Видобуток газу системно падає.
У 2021 році в росії було видобуто 762,3 млрд. кубометрів газу, за підсумками 2023 року видобуток знизився до 636,7 млрд. кубометрів.
📍5. Чистий прибуток Газпрому за перші дев'ять місяців 2023 року обвалився на 44% у річному вираженні, з 779,8 мільярда рублів до 446,1 мільярда рублів (за поточним обмінним курсом - з $8,46 мільярда до $4,84 мільярда).
📍6. За підсумками 2023 року позитивне зовнішньоторговельне сальдо рф становило $140 млрд. Це на 58,5% менше, ніж роком раніше ($337,2 млрд).
У червні 2023 року платіжний баланс росії взагалі пішов у негативну зону, повідомив ЦБ.
Дефіцит рахунку поточних операцій становив $1,4 млрд.
📍7. Представники російської влади приватно схиляються до думки, що заморожені Заходом резерви центрального банку РФ (не менше $300 млрд доларів) втрачені.
📍8. росія активно друкує гроші. За 2023 рік карбованцева грошова маса (М2) зросла на 19,4%, тоді як у 2022 році темп її приросту був вищим і становив 24,4%.
📍9. Друк рублів призвів до інфляції у 2022 році до 12% та у 2023 році до 7,5%.
📍10. Обсяг Фонду національного добробуту (ФНБ) росії, створеного під керівництвом путіна, продовжує скорочуватись. Так, станом на 1 січня 2024 року він склав 11,97 трильйона рублів або $133,4 млрд (у 2021 році було $188 млрд). Євро на рахунках ФНБ вже скінчилося, а куди подіти індійські рупії ніхто не знає.
📍11. У росії зростає кількість корпоративних банкрутств.
📍12. Число громадян-банкрутів у росії перевищило 1 млн.
📍13. Дефіцит кадрів у росії за підсумками 2023 року становив 4,8 млн осіб.
📍14.За межею бідності знаходилися 13,5% жителів росії — 19,6 млн осіб.
📍15. Споживчі кредити в банках росії подорожчали в грудні до 26%.
📍16. Прискорюється відтік капіталу з росії. У третьому кварталі поточного року чистий відтік капіталу з росії становив $18 млрд — порівняно з попереднім кварталом показник зріс удвічі. Загалом за 9 місяців року вивезення капіталу з країни досягне майже $50 млрд. Однак цифра в кілька разів менша від показника за весь минулий рік, коли відтік капіталу становив рекордні $243 млрд або 13,5% ВВП.
📍17. У річному вираженні обсяги випуску промисловості в країні скоротилися рекордно з початку війни в Україні — на 3,1%.
📍18. Влада росії визнає головні проблеми галузі: серйозне технологічне відставання на 10-15 років від світового рівня.
"Загалом, ви бачите, наскільки «добре» справи в економіці у агресора.
Запас міцності, звісно, вони мають ще великий, але динаміка падіння очевидна", - підсумовує Анатолій Амелін.
✍️Відповіді на ці питання дає Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього, у своєму аналітичному розборі економіки росії. Наведені експертом факти і цифри свідчать, що запас міцності в рф, на жаль, ще є. Проте російська економіка впевнено деградує.
Декілька фактів, що показують так зване "зростання":
📍1. Загальний обсяг експорту росії у 2023 році скоротився на 28,3% до $425,1 млрд. .
Найбільш відчутним стало падіння постачання до Європи – на 68% до $84,9 мільярда.
📍2. Експорт газу з рф обвалився до рівня часів СРСР.
За підсумками 2023 року "Газпром" продав на експорт лише близько 69 млрд. кубометрів газу - мінімум з 1985 року. І фактично відкотившись на 40 років у минуле, російський газовий гігант планує підвищити тарифи на газ для самих росіян.
📍3. S&P знизило суверенний рейтинг росії до спекулятивного рівня.
📍4. Видобуток газу системно падає.
У 2021 році в росії було видобуто 762,3 млрд. кубометрів газу, за підсумками 2023 року видобуток знизився до 636,7 млрд. кубометрів.
📍5. Чистий прибуток Газпрому за перші дев'ять місяців 2023 року обвалився на 44% у річному вираженні, з 779,8 мільярда рублів до 446,1 мільярда рублів (за поточним обмінним курсом - з $8,46 мільярда до $4,84 мільярда).
📍6. За підсумками 2023 року позитивне зовнішньоторговельне сальдо рф становило $140 млрд. Це на 58,5% менше, ніж роком раніше ($337,2 млрд).
У червні 2023 року платіжний баланс росії взагалі пішов у негативну зону, повідомив ЦБ.
Дефіцит рахунку поточних операцій становив $1,4 млрд.
📍7. Представники російської влади приватно схиляються до думки, що заморожені Заходом резерви центрального банку РФ (не менше $300 млрд доларів) втрачені.
📍8. росія активно друкує гроші. За 2023 рік карбованцева грошова маса (М2) зросла на 19,4%, тоді як у 2022 році темп її приросту був вищим і становив 24,4%.
📍9. Друк рублів призвів до інфляції у 2022 році до 12% та у 2023 році до 7,5%.
📍10. Обсяг Фонду національного добробуту (ФНБ) росії, створеного під керівництвом путіна, продовжує скорочуватись. Так, станом на 1 січня 2024 року він склав 11,97 трильйона рублів або $133,4 млрд (у 2021 році було $188 млрд). Євро на рахунках ФНБ вже скінчилося, а куди подіти індійські рупії ніхто не знає.
📍11. У росії зростає кількість корпоративних банкрутств.
📍12. Число громадян-банкрутів у росії перевищило 1 млн.
📍13. Дефіцит кадрів у росії за підсумками 2023 року становив 4,8 млн осіб.
📍14.За межею бідності знаходилися 13,5% жителів росії — 19,6 млн осіб.
📍15. Споживчі кредити в банках росії подорожчали в грудні до 26%.
📍16. Прискорюється відтік капіталу з росії. У третьому кварталі поточного року чистий відтік капіталу з росії становив $18 млрд — порівняно з попереднім кварталом показник зріс удвічі. Загалом за 9 місяців року вивезення капіталу з країни досягне майже $50 млрд. Однак цифра в кілька разів менша від показника за весь минулий рік, коли відтік капіталу становив рекордні $243 млрд або 13,5% ВВП.
📍17. У річному вираженні обсяги випуску промисловості в країні скоротилися рекордно з початку війни в Україні — на 3,1%.
📍18. Влада росії визнає головні проблеми галузі: серйозне технологічне відставання на 10-15 років від світового рівня.
"Загалом, ви бачите, наскільки «добре» справи в економіці у агресора.
Запас міцності, звісно, вони мають ще великий, але динаміка падіння очевидна", - підсумовує Анатолій Амелін.
⚡️Український інститут майбутнього запрошує на презентацію та обговорення концепції ліберальної податкової реформи та економічних ефектів від її реалізації.
🗺Подія відбудеться 22 лютого, о 18:00 за адресою: Київ, провулок Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.
🎥Також захід буде транслюватися на Фейсбук-сторінці інституту.
Під час презентації ми поговоримо про:
📍Проблеми чинної податкової системи;
📍 Чому запропонована урядом Національна стратегія доходів не є єдиним можливим шляхом податкової політики України в умовах війни;
📍Якою ми бачимо альтернативну податкову систему, що передбачає зниження податкового навантаження і водночас не призводить до бюджетного колапсу;
📍 Чому ліберальна податкова реформа є реалістичною і дієвою та які економічні ефекти ми прогнозуємо в результаті її реалізації (на основі економічного моделювання);
📍 Якими є необхідні кроки/рекомендації для втілення цієї концепції
Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм УІМ Анатолія Амеліна та експертки економічних програм УІМ Яни Лаврик.
Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити форму👉
Цей захід проводиться УІМ за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст презентації не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
Реєструйтеся та приходьте!
👏До зустрічі!
🗺Подія відбудеться 22 лютого, о 18:00 за адресою: Київ, провулок Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.
🎥Також захід буде транслюватися на Фейсбук-сторінці інституту.
Під час презентації ми поговоримо про:
📍Проблеми чинної податкової системи;
📍 Чому запропонована урядом Національна стратегія доходів не є єдиним можливим шляхом податкової політики України в умовах війни;
📍Якою ми бачимо альтернативну податкову систему, що передбачає зниження податкового навантаження і водночас не призводить до бюджетного колапсу;
📍 Чому ліберальна податкова реформа є реалістичною і дієвою та які економічні ефекти ми прогнозуємо в результаті її реалізації (на основі економічного моделювання);
📍 Якими є необхідні кроки/рекомендації для втілення цієї концепції
Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм УІМ Анатолія Амеліна та експертки економічних програм УІМ Яни Лаврик.
Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити форму👉
Цей захід проводиться УІМ за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст презентації не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.
Реєструйтеся та приходьте!
👏До зустрічі!
⚖️Чи потрібна Україні нова Конституція?
У четвер, 15 лютого, в Українському інституті майбутнього відбулася лекція-презентація «Чи потрібна Україні нова Конституція?».
Виконавча директорка UIF Марія Чумак підкреслила, що це перший захід із циклу присвяченого Верховенству права в Україні.
💬«Ми розпочинаємо низку заходів, що стосуються змін в українській нормативно-правій базі, починаючи з Основого Закону, для того, щоб українці мали міцне підґрунтя для побудови майбутнього», – зазначила вона.
Під час презентації Геннадій Друзенко, очільник Центру конституційного моделювання, представив генезу творення конституцій у світі, виділив голові типи конституцій та вказав на головні дисбаланси в Конституції України.
☝️«Якщо розглядати Конституцію як проєкт, то вона має ті ж завдання, що і у автомобіля – бути надійним, швидким (реагувати швидко на виклики часу) та економічним (не розкидатися завжди обмеженими ресурсами)», – вважає Геннадій Друзенко.
Спікер розповів про новий підхід до категоризації конституцій від викладача Єльського університету професора Брюса Акермана на революційні, еволюційні та елітарні. Головну роль у цьому поділі відіграє суспільна легітимність.
🤝«Якщо в конституцію ніхто не вірить – вона залишається брошуркою на полиці. Коли ми в неї віримо і розуміємо, чому цей документ має працювати, коли ми відчуваємо свою співпричетність – конституція працює», – пояснив Друзенко.
Українська конституція належить до елітарних конституцій. Це був пакт між президентом Кучмою та лівою більшістю у парламенті. «Проте на відмінно від прапора чи гімну, вона так і не стала символом української держави»,– зазначив спікер.
❗️На думку Друзенка, однією з причин недовіри українців до Основого Закону є суперечливі положення в Українській Конституції.
Приклад діяльності добровольчих батальйонів показово ілюструє дану проблему.
Згоідно зі ст. 17 Конституції «на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом». Тож, добровольчі батальйони існують в Україні поза конституційним полем.
«Замість того, щоб уконституювати територіальну оборону чи народне ополчення, держава залишила добровольців поза конституційним полем», – прокоментував Друзенко.
Проте з іншого боку маємо ст. 65 Конституції, яка говорить, що «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України». Тож, добровольці пішли виконувати ст. 65 Конституції – але вона суперечить ст. 17, що ставить їх поза законом.
Тож, чи потрібна Україні нова Конституція – питання доволі категоричне, проте очевидним є те, що Конституція потребує важливих змін, що дозволить українцям довіряти Основному Закону.
З прикладами інших дисбалансів в Конституції України пропонуємо ознайомитись у презентації за посиланням нижче👇
У четвер, 15 лютого, в Українському інституті майбутнього відбулася лекція-презентація «Чи потрібна Україні нова Конституція?».
Виконавча директорка UIF Марія Чумак підкреслила, що це перший захід із циклу присвяченого Верховенству права в Україні.
💬«Ми розпочинаємо низку заходів, що стосуються змін в українській нормативно-правій базі, починаючи з Основого Закону, для того, щоб українці мали міцне підґрунтя для побудови майбутнього», – зазначила вона.
Під час презентації Геннадій Друзенко, очільник Центру конституційного моделювання, представив генезу творення конституцій у світі, виділив голові типи конституцій та вказав на головні дисбаланси в Конституції України.
☝️«Якщо розглядати Конституцію як проєкт, то вона має ті ж завдання, що і у автомобіля – бути надійним, швидким (реагувати швидко на виклики часу) та економічним (не розкидатися завжди обмеженими ресурсами)», – вважає Геннадій Друзенко.
Спікер розповів про новий підхід до категоризації конституцій від викладача Єльського університету професора Брюса Акермана на революційні, еволюційні та елітарні. Головну роль у цьому поділі відіграє суспільна легітимність.
🤝«Якщо в конституцію ніхто не вірить – вона залишається брошуркою на полиці. Коли ми в неї віримо і розуміємо, чому цей документ має працювати, коли ми відчуваємо свою співпричетність – конституція працює», – пояснив Друзенко.
Українська конституція належить до елітарних конституцій. Це був пакт між президентом Кучмою та лівою більшістю у парламенті. «Проте на відмінно від прапора чи гімну, вона так і не стала символом української держави»,– зазначив спікер.
❗️На думку Друзенка, однією з причин недовіри українців до Основого Закону є суперечливі положення в Українській Конституції.
Приклад діяльності добровольчих батальйонів показово ілюструє дану проблему.
Згоідно зі ст. 17 Конституції «на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом». Тож, добровольчі батальйони існують в Україні поза конституційним полем.
«Замість того, щоб уконституювати територіальну оборону чи народне ополчення, держава залишила добровольців поза конституційним полем», – прокоментував Друзенко.
Проте з іншого боку маємо ст. 65 Конституції, яка говорить, що «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України». Тож, добровольці пішли виконувати ст. 65 Конституції – але вона суперечить ст. 17, що ставить їх поза законом.
Тож, чи потрібна Україні нова Конституція – питання доволі категоричне, проте очевидним є те, що Конституція потребує важливих змін, що дозволить українцям довіряти Основному Закону.
З прикладами інших дисбалансів в Конституції України пропонуємо ознайомитись у презентації за посиланням нижче👇
🇺🇦16 лютого в Україні відзначається День єднання. Ця державна ініціатива вперше була проведена два роки тому. Ідея Дня єдності виникла на початку лютого 2022, коли з’явилася інформація, що росія планує здійснити повномасштабне вторгнення в Україну.
Цей день став символом єдності та солідарності українського народу перед обличчям зовнішніх викликів та загроз. Українці довели і продовжують доводити не тільки собі, а й усьому світові, що вони можуть згуртуватися і протистояти злу. Адже у єдності – справжня сила та міць, яка здатна творити дива.
Нехай і надалі наша єдність залишається міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас та Україну. А наше єднання дарує нам надію навіть у найважчі часи!
З Днем єднання, українці!🇺🇦
Цей день став символом єдності та солідарності українського народу перед обличчям зовнішніх викликів та загроз. Українці довели і продовжують доводити не тільки собі, а й усьому світові, що вони можуть згуртуватися і протистояти злу. Адже у єдності – справжня сила та міць, яка здатна творити дива.
Нехай і надалі наша єдність залишається міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас та Україну. А наше єднання дарує нам надію навіть у найважчі часи!
З Днем єднання, українці!🇺🇦
⚡️Ігор Тишкевич: Смерть Навального – це демонстрація права “царя” вбивати тих, хто може стати загрозою
Російські ЗМІ повідомили про смерть Навального. Нібито відірвався тромб під час прогулянки та “головний критик Путіна” помер. У звʼязку з цим, Головний експерт Інституту вивчення Росії Ігор Тишкевич пояснив логіку політичного процесу всередині РФ👇
«1. Активність Навального унеможливила посилення “ідеологічної” опозиції в РФ. Навальний говорив про корупцію в оточенні “царя”, але не ставив під сумнів існування системи, або ж не створював альтернативи.
2. Тези Навального зайшли широко і виникло організаційне ядро, яке могло переродитися в "не схвалену в Кремлі" політичну партію. Проте не системну.
3. Навальний був ізольований. Його структури здебільшого розгромлені. Але вакуум треба було заповнювати та з'явилися (на полі опонентів) підконтрольні "Новые люди" з Нечаєвим.
4. Проте Навальний залишався певним символом. Зокрема, символом протестів проти б водночас не маючи ресурсів для організації протестів усередині країни.
5. Перед виборами, у процесі збору підписів, відбувається мобілізація частини ліберального електорату у містах (кейс Надєждіна).
6. Навальний вмирає. Тобто, живого символу немає. Інші або підконтрольні (включно з Надєждіним) або за кордоном.
Тож, незалежно від причин смерті, маємо подію, що сталася у потрібний час. Для розуміння варто згадати кейс Пригожина. Це демонстрація можливості та права “царя” вбивати тих, хто може стати загрозою. Навіть не йому особисто (Пригожин був вірним Путіну до кінця), а бути певним обурювачем спокою. Оточення Путіна тоді це прийняло. Тобто прийняло право “царя” страчувати навіть лояльних, але з керованих.
2024 рік – це вибори саме “царя”, а не президента. І тут смерть Навального стає знаком, що “цар” може прибрати (незалежно від реальних причин) навіть символа опозиції. До того ж, варіант вбивства вважають найімовірнішим як противники так і прихильники (прихильники при цьому будуть говорити на публіку звичне "немає доказів").
Суть в іншому – “цар” може робити що захоче. І це найкраща демонстрація “сили” у внутрішньополітичному порядку денному перед виборами. Звісно, якщо найближчий тиждень пройде спокійно. Адже ймовірність реально масових протестів невелика, тому що популярність Пригожина перед смертю була вищою за сьогоднішню популярність Навального, а група підтримки - люди, які знають, що таке зброя і що таке держпереворот.
Тому маємо підтвердження ставки Путіна на формат “царя” із утриманням населення у послуху за рахунок страху, а не “любові”. Для Росії, з іншого боку, це звично: боятися і любити одночасно».
Російські ЗМІ повідомили про смерть Навального. Нібито відірвався тромб під час прогулянки та “головний критик Путіна” помер. У звʼязку з цим, Головний експерт Інституту вивчення Росії Ігор Тишкевич пояснив логіку політичного процесу всередині РФ👇
«1. Активність Навального унеможливила посилення “ідеологічної” опозиції в РФ. Навальний говорив про корупцію в оточенні “царя”, але не ставив під сумнів існування системи, або ж не створював альтернативи.
2. Тези Навального зайшли широко і виникло організаційне ядро, яке могло переродитися в "не схвалену в Кремлі" політичну партію. Проте не системну.
3. Навальний був ізольований. Його структури здебільшого розгромлені. Але вакуум треба було заповнювати та з'явилися (на полі опонентів) підконтрольні "Новые люди" з Нечаєвим.
4. Проте Навальний залишався певним символом. Зокрема, символом протестів проти б водночас не маючи ресурсів для організації протестів усередині країни.
5. Перед виборами, у процесі збору підписів, відбувається мобілізація частини ліберального електорату у містах (кейс Надєждіна).
6. Навальний вмирає. Тобто, живого символу немає. Інші або підконтрольні (включно з Надєждіним) або за кордоном.
Тож, незалежно від причин смерті, маємо подію, що сталася у потрібний час. Для розуміння варто згадати кейс Пригожина. Це демонстрація можливості та права “царя” вбивати тих, хто може стати загрозою. Навіть не йому особисто (Пригожин був вірним Путіну до кінця), а бути певним обурювачем спокою. Оточення Путіна тоді це прийняло. Тобто прийняло право “царя” страчувати навіть лояльних, але з керованих.
2024 рік – це вибори саме “царя”, а не президента. І тут смерть Навального стає знаком, що “цар” може прибрати (незалежно від реальних причин) навіть символа опозиції. До того ж, варіант вбивства вважають найімовірнішим як противники так і прихильники (прихильники при цьому будуть говорити на публіку звичне "немає доказів").
Суть в іншому – “цар” може робити що захоче. І це найкраща демонстрація “сили” у внутрішньополітичному порядку денному перед виборами. Звісно, якщо найближчий тиждень пройде спокійно. Адже ймовірність реально масових протестів невелика, тому що популярність Пригожина перед смертю була вищою за сьогоднішню популярність Навального, а група підтримки - люди, які знають, що таке зброя і що таке держпереворот.
Тому маємо підтвердження ставки Путіна на формат “царя” із утриманням населення у послуху за рахунок страху, а не “любові”. Для Росії, з іншого боку, це звично: боятися і любити одночасно».
🪖Мілітаризація дитячих садочків в Росії перестала бути лише джерелом інтернет-мемів
З лютого 2024 року критика насадження кремлівської ідеології серед дошкільнят реально карається за Адміністративним кодексом. Включення дитячих садочків в перелік цілей державної пропаганди в Росії стало невідворотним.
✍️Про це пише Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього.
На думку експерта, запровадження єдиного ланцюга пропаганди: садочок – школа – виш, – відтворює традиційну радянську практику (жовтенята – піонери – комсомольці) та покликане полегшити Кремлю підготовку нових когорт лояльного електорату та солдат-контрактників в наступні десятиліття.
❗️Як саме розкручується маховик пропаганди в садочках Росії, Сергій Громенко детально описує. «Наприкінці січня 2024 року мешканка Іркутська Наталя, коли привела свою дитину до садочка, звернула увагу виховательки на надлишок іграшок на воєнну тематику. Та, за словами Наталії, відповіла, що у садочку «проводиться патріотичне виховання, і дітям пояснюють, що їм необхідно служити в армії та воювати, щоб не боялися вмирати за Батьківщину». Мама попросила давати її дитині менше військових іграшок, після чого вихователька написала на неї донос. На суді вихователька висунула свою версію події: Наталя, зайшовши в садочок і «поглянувши на портрет президента Путіна, образливо висловилася на його адресу, говорила, що Росія напала на Україну і тому там гинуть мирні люди». Ленінський районний суд Іркутська оштрафував Наталю за статтею 20.3.3 Адміністративного кодексу «За дискредитацію збройних сил» на 35 тисяч рублів. 8 лютого про цю історію повідомило видання «Люди Байкала».
🚸Донедавна дитячі садочки, нарівні зі школами, були захищені російським законодавством від впливу державної пропаганди. Пункт 12 статті 27 закону №273 «Про освіту» не дозволяє політичну та релігійну діяльність в освітніх організаціях. Аналогічним за змістом є пункт 5 статті 9 закону №95 «Про політичні партії» (однак зроблений виняток для органів державної влади та місцевого самоврядування).
Також педагогічним працівникам та іншим посадовим особам забороняється використовувати освітню діяльність для політичної агітації, примусу учнів до прийняття політичних переконань чи відмови від них (п. 3 ст. 48 закону №273 «Про освіту»; пп. б п. 7 ст. 48 закону №67 «Про основні гарантії виборчих прав»). Заборонений примус учнів і вихованців до вступу до громадських об'єднань, у тому числі до політичних партій, не допускається примусове залучення їх до діяльності цих об'єднань та участі в агітаційних кампаніях та політичних акціях (п. 6 ст. 34 закону №273 «Про освіту»).
❗️Однак у 2022-2023 рр. школи були фактично перетворені на осередки прокремлівської агітації, чому присвячена спеціальна доповідь Українського інституту майбутнього «Фабрики зомбі: яким вийде зі школи нове покоління росіян?».
🚸А віднедавна цей процес торкнувся ще й дитячих садочків. Слідом за школами та вишами, де вже працюють радники з виховання та проректори з виховної роботи, аналогічні посади можуть з'явитися в дитячих садочках, повідомила 1 вересня 2023 року голова Росмолоді Ксєнія Разуваєва. За її словами, зараз відповідальні за роботу з молоддю є навіть у всіх великих компаніях, а окремі відомства з молодіжної політики створені у 60 суб'єктах РФ. «Поки що тут немає дитячих садків. Але це наш наступний крок – і до дитячих садків обов'язково прийдемо!», – сказала Разуваєва.
Більше читайте за посиланням👉👉👉
З лютого 2024 року критика насадження кремлівської ідеології серед дошкільнят реально карається за Адміністративним кодексом. Включення дитячих садочків в перелік цілей державної пропаганди в Росії стало невідворотним.
✍️Про це пише Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього.
На думку експерта, запровадження єдиного ланцюга пропаганди: садочок – школа – виш, – відтворює традиційну радянську практику (жовтенята – піонери – комсомольці) та покликане полегшити Кремлю підготовку нових когорт лояльного електорату та солдат-контрактників в наступні десятиліття.
❗️Як саме розкручується маховик пропаганди в садочках Росії, Сергій Громенко детально описує. «Наприкінці січня 2024 року мешканка Іркутська Наталя, коли привела свою дитину до садочка, звернула увагу виховательки на надлишок іграшок на воєнну тематику. Та, за словами Наталії, відповіла, що у садочку «проводиться патріотичне виховання, і дітям пояснюють, що їм необхідно служити в армії та воювати, щоб не боялися вмирати за Батьківщину». Мама попросила давати її дитині менше військових іграшок, після чого вихователька написала на неї донос. На суді вихователька висунула свою версію події: Наталя, зайшовши в садочок і «поглянувши на портрет президента Путіна, образливо висловилася на його адресу, говорила, що Росія напала на Україну і тому там гинуть мирні люди». Ленінський районний суд Іркутська оштрафував Наталю за статтею 20.3.3 Адміністративного кодексу «За дискредитацію збройних сил» на 35 тисяч рублів. 8 лютого про цю історію повідомило видання «Люди Байкала».
🚸Донедавна дитячі садочки, нарівні зі школами, були захищені російським законодавством від впливу державної пропаганди. Пункт 12 статті 27 закону №273 «Про освіту» не дозволяє політичну та релігійну діяльність в освітніх організаціях. Аналогічним за змістом є пункт 5 статті 9 закону №95 «Про політичні партії» (однак зроблений виняток для органів державної влади та місцевого самоврядування).
Також педагогічним працівникам та іншим посадовим особам забороняється використовувати освітню діяльність для політичної агітації, примусу учнів до прийняття політичних переконань чи відмови від них (п. 3 ст. 48 закону №273 «Про освіту»; пп. б п. 7 ст. 48 закону №67 «Про основні гарантії виборчих прав»). Заборонений примус учнів і вихованців до вступу до громадських об'єднань, у тому числі до політичних партій, не допускається примусове залучення їх до діяльності цих об'єднань та участі в агітаційних кампаніях та політичних акціях (п. 6 ст. 34 закону №273 «Про освіту»).
❗️Однак у 2022-2023 рр. школи були фактично перетворені на осередки прокремлівської агітації, чому присвячена спеціальна доповідь Українського інституту майбутнього «Фабрики зомбі: яким вийде зі школи нове покоління росіян?».
🚸А віднедавна цей процес торкнувся ще й дитячих садочків. Слідом за школами та вишами, де вже працюють радники з виховання та проректори з виховної роботи, аналогічні посади можуть з'явитися в дитячих садочках, повідомила 1 вересня 2023 року голова Росмолоді Ксєнія Разуваєва. За її словами, зараз відповідальні за роботу з молоддю є навіть у всіх великих компаніях, а окремі відомства з молодіжної політики створені у 60 суб'єктах РФ. «Поки що тут немає дитячих садків. Але це наш наступний крок – і до дитячих садків обов'язково прийдемо!», – сказала Разуваєва.
Більше читайте за посиланням👉👉👉
🕯️🇺🇦20 лютого в Україні вшановують День памʼяті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші події під час Революції Гідності 2013-2014 років
Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів мирних, беззбройних протестувальників у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.
Всього Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони власним життям, своєю жертовністю довели щире прагнення українців жити у вільній, демократичній і суверенній державі. Усі Герої залишаться в пам’яті народу назавжди, є гордістю й прикладом для майбутніх поколінь.
Світла памʼять кожному Герою!
Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів мирних, беззбройних протестувальників у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.
Всього Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони власним життям, своєю жертовністю довели щире прагнення українців жити у вільній, демократичній і суверенній державі. Усі Герої залишаться в пам’яті народу назавжди, є гордістю й прикладом для майбутніх поколінь.
Світла памʼять кожному Герою!
⚡️Як зберегти віру молоді у майбутнє України та молодь у країні? Як зупинити дефолт людського капіталу?
✍️Відповіді на ці хвилюючі питання пропонує Микола Скиба, експерт з освітніх програм Українського інституту майбутнього.
На думку експерта, створення і розширення зон безпеки в середині країни, посилення обороноздатності країни за рахунок нового озброєння і технологій, створенням умов для стійкої економіки, а значить — і сприятливих умов для бізнесу, допоможуть уникнути негативних сценаріїв.
«У безпекових і макроекономічних питаннях Україна суттєво залежить від допомоги партнерів. Проте і політичному керівництву необхідно зробити усе від нього залежне на зовнішньополітичній арені. І не замикати все на собі. Необхідно делегувати, активніше залучати представників експертного середовища і громадських організацій, у тому числі — молодіжних, до перемовин з партнерами», - упевнений Микола Скиба.
Більш детальний розгляд питання можна знайти за 👉посиланням.
✍️Відповіді на ці хвилюючі питання пропонує Микола Скиба, експерт з освітніх програм Українського інституту майбутнього.
На думку експерта, створення і розширення зон безпеки в середині країни, посилення обороноздатності країни за рахунок нового озброєння і технологій, створенням умов для стійкої економіки, а значить — і сприятливих умов для бізнесу, допоможуть уникнути негативних сценаріїв.
«У безпекових і макроекономічних питаннях Україна суттєво залежить від допомоги партнерів. Проте і політичному керівництву необхідно зробити усе від нього залежне на зовнішньополітичній арені. І не замикати все на собі. Необхідно делегувати, активніше залучати представників експертного середовища і громадських організацій, у тому числі — молодіжних, до перемовин з партнерами», - упевнений Микола Скиба.
Більш детальний розгляд питання можна знайти за 👉посиланням.
🇺🇦🇵🇱Польські фермери продовжують блокувати україно-польський кордон.
Українські перевізники у відповідь почали блокувати польські фури. Економічна проблема вийшла на політичний рівень, яку обговорюють перші особи обох держав. Проте ефективного вирішення поки не знайдено.
📍 «Поляки вдаються до радикальних методів, блокуючи кордони з однією метою, щоб українського зерна в Польщі поменшало, - пояснює Ігар Тишкевич, експерт Українського інституту майбутнього. - Якими методами їм не так важливо. Квоти, заборона, розгляд із трейдерами, які, використовуючи напівконтрабандні схеми, "зливають" на польський ринок зерно, оформлене для транзиту. Хто ухвалить рішення – їм теж не так важливо. Але простіше, зрозуміло, тиснути на свій уряд. Адже у Польщі вже навесні відбудуться місцеві вибори, а наступного року – президентські. Позбавлятися мільйонів голосів виборців (фермери, члени їхніх сімей) ніхто не хоче. Тож ситуація буде постійно гарячою, якщо не вживати заходів".
📣Безумовно, Росія не залишається осторонь і використовує протести польських фермерів, маніпулюючи наративами з обох боків україно-польського кордону. На думку експерта, зараз украй важливо виокремити суть проблеми – і не дати їй перейти на рівень відносин між націями, суспільствами.
«Україна має протидіяти російській пропаганді за допомогою проактивних інформаційних операцій. Росія застосовує різноманітні тактики, включаючи використання ботів і фінансування від різних організацій. Вирішення цього виклику вимагає проактивних заходів, потрібно діяти на випередження. І це завдання нашого уряду, а також дипломатичної служби", – упевнений Ігор Тишкевич.
Українські перевізники у відповідь почали блокувати польські фури. Економічна проблема вийшла на політичний рівень, яку обговорюють перші особи обох держав. Проте ефективного вирішення поки не знайдено.
📍 «Поляки вдаються до радикальних методів, блокуючи кордони з однією метою, щоб українського зерна в Польщі поменшало, - пояснює Ігар Тишкевич, експерт Українського інституту майбутнього. - Якими методами їм не так важливо. Квоти, заборона, розгляд із трейдерами, які, використовуючи напівконтрабандні схеми, "зливають" на польський ринок зерно, оформлене для транзиту. Хто ухвалить рішення – їм теж не так важливо. Але простіше, зрозуміло, тиснути на свій уряд. Адже у Польщі вже навесні відбудуться місцеві вибори, а наступного року – президентські. Позбавлятися мільйонів голосів виборців (фермери, члени їхніх сімей) ніхто не хоче. Тож ситуація буде постійно гарячою, якщо не вживати заходів".
📣Безумовно, Росія не залишається осторонь і використовує протести польських фермерів, маніпулюючи наративами з обох боків україно-польського кордону. На думку експерта, зараз украй важливо виокремити суть проблеми – і не дати їй перейти на рівень відносин між націями, суспільствами.
«Україна має протидіяти російській пропаганді за допомогою проактивних інформаційних операцій. Росія застосовує різноманітні тактики, включаючи використання ботів і фінансування від різних організацій. Вирішення цього виклику вимагає проактивних заходів, потрібно діяти на випередження. І це завдання нашого уряду, а також дипломатичної служби", – упевнений Ігор Тишкевич.
✍️Адріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього, констатує, що в Україні майже рік минув без масових графіків відключень
Разом із потеплінням матимемо скорочення споживання, а також очікуємо зростання обсягів виробництва сонячними електростанціями. Разом ці два чинники забезпечать можливість експорту електроенергії.
⚡️Скільки триватиме цей період та які результати він принесе?
Щоб дізнатися відповіді на ці питання – читайте за 👉посиланням
Разом із потеплінням матимемо скорочення споживання, а також очікуємо зростання обсягів виробництва сонячними електростанціями. Разом ці два чинники забезпечать можливість експорту електроенергії.
⚡️Скільки триватиме цей період та які результати він принесе?
Щоб дізнатися відповіді на ці питання – читайте за 👉посиланням
dsnews.ua
Весняна виручка. Як допоможе Україні експорт електроенергії
В Україні склалися сприятливі умови для експорту електроенергії. Скільки триватиме цей період та які результати принесе?
📈Ліберальна податкова реформа як дієва альтернатива Національній стратегії доходів
У четвер, 22 лютого, експертка економічних програм UIF Яна Лаврик та директор економічних програм UIF Анатолій Амелін презентували концепцію Ліберальної реформи податкової системи в Україні та економічні ефекти від її реалізації. Спікери наголосили, що дана концепція є відповіддю на затверджену урядом Національну стратегію доходів. Експерти переконані, що Україна потребує нових підходів до відновлення економіки та відносин між платниками податків, зокрема бізнесом, і державою. Реформа, запропонована Інститутом, має усі інструменти для цього.
«Основна ідея Ліберальної податкової реформи з’явилася приблизно 2 роки тому. Проте експерти Інституту ще більше вдосконалили її та адаптували під умови, в яких знаходиться Україна сьогодні», – зазначив Анатолій Амелін.
Експерти пояснили, що результатом недієвої податкової системи в Україні є велика частка тіньової економіки та низька якість державних послуг. Це супроводжується деіндустріалізацією, відтоком людей закордон та зростанням імпортозалежності країни.
Своєю чергою Ліберальна податкова реформа здатна покращити економіку України та запустити її поступове зростання.
☑️Запропонована концепція передбачає зниження податкового навантаження: 10% – податок з роздрібних продажів (замість 20% ПДВ); зниження до 10% – ПДФО (з 18%); 10% – податок на розподілений прибуток (замість 18% податку на прибуток). Водночас передбачається ліквідація ПДВ, податку на прибуток, військового збору (після завершення війни) та інших дрібних податків після війни. Також передбачене зниження ЄСВ з 22% до 10%.
☑️Головними інструментами даної реформи є заміна податку на прибуток податком на розподілений прибуток (ПнРП), заміна податку на додану вартість (ПДВ) на податок з роздрібного продажу (ПРП), брутизація зарплат. Концепція реформи передбачає включення в податок на доходи фізосіб (ПДФО) соціальних зобов’язань, як компенсатора ліквідованих податків з поступовим зниженням ставки.
☑️Крім того, експерти пропонують модифікувати спрощену систему оподаткування з 4-х груп до 2-х: 1 група – це мікробізнес, який як податок сплачує фіксовану суму патенту, та 2 група – це решта бізнесу (до фіксованого рівня обороту), яка сплачує лише податок із продажу.
З очікуваними ефектами від реформи можна ознайомитись у презентації.
У четвер, 22 лютого, експертка економічних програм UIF Яна Лаврик та директор економічних програм UIF Анатолій Амелін презентували концепцію Ліберальної реформи податкової системи в Україні та економічні ефекти від її реалізації. Спікери наголосили, що дана концепція є відповіддю на затверджену урядом Національну стратегію доходів. Експерти переконані, що Україна потребує нових підходів до відновлення економіки та відносин між платниками податків, зокрема бізнесом, і державою. Реформа, запропонована Інститутом, має усі інструменти для цього.
«Основна ідея Ліберальної податкової реформи з’явилася приблизно 2 роки тому. Проте експерти Інституту ще більше вдосконалили її та адаптували під умови, в яких знаходиться Україна сьогодні», – зазначив Анатолій Амелін.
Експерти пояснили, що результатом недієвої податкової системи в Україні є велика частка тіньової економіки та низька якість державних послуг. Це супроводжується деіндустріалізацією, відтоком людей закордон та зростанням імпортозалежності країни.
Своєю чергою Ліберальна податкова реформа здатна покращити економіку України та запустити її поступове зростання.
☑️Запропонована концепція передбачає зниження податкового навантаження: 10% – податок з роздрібних продажів (замість 20% ПДВ); зниження до 10% – ПДФО (з 18%); 10% – податок на розподілений прибуток (замість 18% податку на прибуток). Водночас передбачається ліквідація ПДВ, податку на прибуток, військового збору (після завершення війни) та інших дрібних податків після війни. Також передбачене зниження ЄСВ з 22% до 10%.
☑️Головними інструментами даної реформи є заміна податку на прибуток податком на розподілений прибуток (ПнРП), заміна податку на додану вартість (ПДВ) на податок з роздрібного продажу (ПРП), брутизація зарплат. Концепція реформи передбачає включення в податок на доходи фізосіб (ПДФО) соціальних зобов’язань, як компенсатора ліквідованих податків з поступовим зниженням ставки.
☑️Крім того, експерти пропонують модифікувати спрощену систему оподаткування з 4-х груп до 2-х: 1 група – це мікробізнес, який як податок сплачує фіксовану суму патенту, та 2 група – це решта бізнесу (до фіксованого рівня обороту), яка сплачує лише податок із продажу.
З очікуваними ефектами від реформи можна ознайомитись у презентації.
Український інститут майбутнього спільно з Офісом розвитку публічної політики запрошують вас на презентацію міжнародної доповіді:
«СЦЕНАРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПОДІЙ У МОЛДОВІ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКО-МОЛДОВСЬКИХ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН: 2024-2025»
📍Подія відбудеться: 1 березня 2024 (п’ятниця), о 18.00, пров. Памви Беринди,6, м. Київ
📍Доповідатимуть: Руслан Рохов, політичний аналітик, керуючий партнер PGR Consulting Group LLC (Україна);
Сергій Остаф, експерт в сфері демократії та державних політик (Молдова);
Джейсон Смарт, американський політтехнолог
📍Питання які будуть обговорюватись:
- Які шанси Кремля на реванш під час цьогорічних президентських виборів у Молдові?
- За яких умов реваншу можна уникнути і як його не допустити?
- Якими будуть двосторонні відносини України та Молдови після президентських виборів?
📍Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити 👉 форму реєстрації.
📍Подія також буде транслюватись онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Реєструйтеся та приходьте!
До зустрічі!✋
«СЦЕНАРІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПОДІЙ У МОЛДОВІ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКО-МОЛДОВСЬКИХ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН: 2024-2025»
📍Подія відбудеться: 1 березня 2024 (п’ятниця), о 18.00, пров. Памви Беринди,6, м. Київ
📍Доповідатимуть: Руслан Рохов, політичний аналітик, керуючий партнер PGR Consulting Group LLC (Україна);
Сергій Остаф, експерт в сфері демократії та державних політик (Молдова);
Джейсон Смарт, американський політтехнолог
📍Питання які будуть обговорюватись:
- Які шанси Кремля на реванш під час цьогорічних президентських виборів у Молдові?
- За яких умов реваншу можна уникнути і як його не допустити?
- Якими будуть двосторонні відносини України та Молдови після президентських виборів?
📍Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити 👉 форму реєстрації.
📍Подія також буде транслюватись онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Реєструйтеся та приходьте!
До зустрічі!✋
⚡️Два роки від початку повномасштабної війни, розв’язаної росіянами проти нашої країни
Два роки невиправданої, жорстокої агресії. Тисячі обірваних життів, сотні зламаних доль, руйнування, втрати…
Випробування, які не кожен витримає. Українці гідно тримаються, захищаються і боряться. Щоденно ми усі доводимо, що заслуговуємо на кращу долю, на мирне життя у вільній країні🇺🇦!
В цей день не можливо не згадати тих, хто став на захист нашої держави, хто продовжує захищати усіх нас, сплачуючи інколи найвищу ціну – власне життя.
Безмежна вдячність і шана нашим мужнім Захисникам, завдяки яким Україна встояла, є і буде!
Слава Україні!
🩵💛
Два роки невиправданої, жорстокої агресії. Тисячі обірваних життів, сотні зламаних доль, руйнування, втрати…
Випробування, які не кожен витримає. Українці гідно тримаються, захищаються і боряться. Щоденно ми усі доводимо, що заслуговуємо на кращу долю, на мирне життя у вільній країні🇺🇦!
В цей день не можливо не згадати тих, хто став на захист нашої держави, хто продовжує захищати усіх нас, сплачуючи інколи найвищу ціну – власне життя.
Безмежна вдячність і шана нашим мужнім Захисникам, завдяки яким Україна встояла, є і буде!
Слава Україні!
🩵💛
⚡️Нинішня війна почала десять років тому – із захоплення Росією півострова Крим. Сергій Громенко, керівник програм «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього дає відповіді на найбільш гострі питання до десятої річниці анексії Криму.
📍1. Чому Росія взагалі напала на Україну?
Тому що путінський режим понад 20 років використовував зовнішню агресію як ефективний інструмент розв'язання внутрішніх проблем.
📍2. Чому російське вторгнення у 2014 році розпочалося з Криму?
а) Бази ЧФ РФ, б) 60% російського населення, в) найбільший призовий ефект
📍3. Чому Крим настільки важливий для Росії?
а) Бази ЧФ РФ, б) поклади газу на шельфі та територія для трубопроводів, в) "кримський міф"
📍4. Чи правда, що Крим - споконвіку російська земля, яку Україні сп'яну подарував Хрущов?
Ні, ні
📍5. Чому Росія не захопила Крим ще 1991 року?
Намагалася. Але: а) слабкість Москви, б) сила Києва, в) орієнтація кримських татар на Україну
📍6. Чим Росія виправдовувала окупацію Криму?
Юридичних аргументів у неї не було, тому в хід пішли псевдоісторичні
📍7. Чому Україна не змогла втримати Крим?
Після революції будь-яка країна може стати жертвою хижих сусідів, а надто та, якою до того керували зрадники та ворожі агенти
📍8. А що ж кримчани?
20% за Україну, 40% за Росію, 40% за ковбасу (десь навпіл реальних квіточок поза політикою і хитрих крутіїв)
📍9. Чому світ не відреагував на російське вторгнення в Крим?
Покоління сніжинок + гроші не пахнуть
📍10. Чи поверне України Крим?
Обов'язково. Ця війна 10 років тому почалася в Криму, в Криму ж вона і закінчиться.
📍1. Чому Росія взагалі напала на Україну?
Тому що путінський режим понад 20 років використовував зовнішню агресію як ефективний інструмент розв'язання внутрішніх проблем.
📍2. Чому російське вторгнення у 2014 році розпочалося з Криму?
а) Бази ЧФ РФ, б) 60% російського населення, в) найбільший призовий ефект
📍3. Чому Крим настільки важливий для Росії?
а) Бази ЧФ РФ, б) поклади газу на шельфі та територія для трубопроводів, в) "кримський міф"
📍4. Чи правда, що Крим - споконвіку російська земля, яку Україні сп'яну подарував Хрущов?
Ні, ні
📍5. Чому Росія не захопила Крим ще 1991 року?
Намагалася. Але: а) слабкість Москви, б) сила Києва, в) орієнтація кримських татар на Україну
📍6. Чим Росія виправдовувала окупацію Криму?
Юридичних аргументів у неї не було, тому в хід пішли псевдоісторичні
📍7. Чому Україна не змогла втримати Крим?
Після революції будь-яка країна може стати жертвою хижих сусідів, а надто та, якою до того керували зрадники та ворожі агенти
📍8. А що ж кримчани?
20% за Україну, 40% за Росію, 40% за ковбасу (десь навпіл реальних квіточок поза політикою і хитрих крутіїв)
📍9. Чому світ не відреагував на російське вторгнення в Крим?
Покоління сніжинок + гроші не пахнуть
📍10. Чи поверне України Крим?
Обов'язково. Ця війна 10 років тому почалася в Криму, в Криму ж вона і закінчиться.
⚡️Український інститут майбутнього запрошує вас на експертну дискусію на тему:
«СТАН КОНСТРУЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ»
6 БЕРЕЗНЯ 2024 (середа), 17.30, пров. Памви Беринди,6, м. Київ.
Модератор: Богдан Бевза, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності» УІМ, політичний психолог.
Питання, які будемо обговорювати:
📍- Чому ідентичність — це не об'єктивна статична даність, а постійний динамічний процес спільного конструювання?
📍- Як конструювання ідентичності пов'язано із фразою про "якщо ви займаєтеся політикою, політика займається вами"?
📍- Хто і де конструює ідентичність?
⚡️Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити 👉реєстраційну форму.
📹Подія також буде транслюватися онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Реєструйтеся та приходьте!
До зустрічі! ✋
«СТАН КОНСТРУЮВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ»
6 БЕРЕЗНЯ 2024 (середа), 17.30, пров. Памви Беринди,6, м. Київ.
Модератор: Богдан Бевза, експерт напрямку «Конструювання національної ідентичності» УІМ, політичний психолог.
Питання, які будемо обговорювати:
📍- Чому ідентичність — це не об'єктивна статична даність, а постійний динамічний процес спільного конструювання?
📍- Як конструювання ідентичності пов'язано із фразою про "якщо ви займаєтеся політикою, політика займається вами"?
📍- Хто і де конструює ідентичність?
⚡️Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити 👉реєстраційну форму.
📹Подія також буде транслюватися онлайн на фб-сторінці нашого інституту.
Реєструйтеся та приходьте!
До зустрічі! ✋
⚡️💡Як вітчизняна енергетика стала полем бою з ворожими фейками
«Широкі верстви населення дуже чутливі до проблем в енергетиці, що дає родючий ґрунт для російських вкидів, - пояснює Андріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього, - Проблема в тому, що питання енергетики у нас завжди були сприятливим ґрунтом для маніпуляцій. Велика частина громадян вважає, що тарифи несправедливі, а власники (чи бенефіціари) енергетичних компаній наживаються на споживачах, ще й з’являлися адепти тотальної націоналізації. Звісно, в таких умовах громадянин легко повірить, що є таємний план, як його, маленького українця, хочуть надурити».
❓Питання енергетики стало дуже чутливими для багатьох верств населення, а відтак – і родючим ґрунтом для вкидів. Тим більше, що в енергосекторі проблем вистачає. Їх було багато й до вторгнення, але масштабні воєнні дії та ворожа кампанія енергетичного терору лише погіршили ситуацію. І це спрощує можливості для маніпулювання. Адже коли є проблеми, то значно простіше перекручувати факти про причини негараздів.
«Запустити ворожу інформаційну кампанію на пустому місці довго, дорого і складно. І природно те, що вороги моніторять у нас всі процеси. Це дуже добре видно навіть з їхніх галузевих медіа, де інформація про наш енергосектор подається швидко і часто з потрібним перекручуванням. А якщо в Україні вже є назріла проблема, то її легко використати для розгону потрібних меседжів і сіяння зерен зневіри», - переконаний експерт.
Який рецепт, щоб хоч трохи запобігати ворожим ІПСО? На думку Адріана Прокіпа, потрібно бути чесними із самим собою та говорити правду про проблеми в енергетиці і можливості їх вирішення.
«Широкі верстви населення дуже чутливі до проблем в енергетиці, що дає родючий ґрунт для російських вкидів, - пояснює Андріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього, - Проблема в тому, що питання енергетики у нас завжди були сприятливим ґрунтом для маніпуляцій. Велика частина громадян вважає, що тарифи несправедливі, а власники (чи бенефіціари) енергетичних компаній наживаються на споживачах, ще й з’являлися адепти тотальної націоналізації. Звісно, в таких умовах громадянин легко повірить, що є таємний план, як його, маленького українця, хочуть надурити».
❓Питання енергетики стало дуже чутливими для багатьох верств населення, а відтак – і родючим ґрунтом для вкидів. Тим більше, що в енергосекторі проблем вистачає. Їх було багато й до вторгнення, але масштабні воєнні дії та ворожа кампанія енергетичного терору лише погіршили ситуацію. І це спрощує можливості для маніпулювання. Адже коли є проблеми, то значно простіше перекручувати факти про причини негараздів.
«Запустити ворожу інформаційну кампанію на пустому місці довго, дорого і складно. І природно те, що вороги моніторять у нас всі процеси. Це дуже добре видно навіть з їхніх галузевих медіа, де інформація про наш енергосектор подається швидко і часто з потрібним перекручуванням. А якщо в Україні вже є назріла проблема, то її легко використати для розгону потрібних меседжів і сіяння зерен зневіри», - переконаний експерт.
Який рецепт, щоб хоч трохи запобігати ворожим ІПСО? На думку Адріана Прокіпа, потрібно бути чесними із самим собою та говорити правду про проблеми в енергетиці і можливості їх вирішення.
🔍Що стоїть за зверненням депутатів «ПМР» до Росії і не лише
У Придністров'ї після довгої перерви відбувся з'їзд депутатів усіх рівнів ПМР, під час якого депутати звернулися до РФ. Точніше, не лише до Росії, а й до ООН, Європарламенту, ОБСЄ, МКК, міжпарламентської асамблеї СНД та учасників формули 5+2 (куди входить і Україна). Ігор Тишкевич, Головний експерт Інституту вивчення Росії в Українському інституті майбутнього пояснив які можливості та варіанти для дій Кремля розкриває звернення депутатів «ПМР» до Росії з проханням їхнього захисту.
"У зверненні до Росії особливо наголошується на необхідності «захищати» понад 200 тисяч «громадян Російської Федерації», які проживають на цій території і стверджується майже про геноцид (як мінімум, економічну блокаду) з боку Молдови. Слова гучні, але це не прохання увійти до складу Росії. До речі, у документі-зверненні немає жодної згадки про референдум 2006 року, де «громадяни висловилися за незалежність із пізнішим входженням до складу Росії». Як мінімум, кумедно. Але й логічно як з боку еліт так званої ПМР, так і з боку Кремля", – вважає Тишкевич.
Документ у вигляді «прохання захистити» розкриває безліч можливостей та варіантів для дій Кремля:
• Посилання на 200 тисяч «громадян Росії» автоматично означає загрозу можливого застосування сили з боку Москви та якусь легітимізацію такого варіанту – це ж захист «своїх громадян».
• Загроза завжди діє сильніше, ніж сама дія. На тлі інформації про можливі домовленості щодо України ближче до літа, загроза розширення географії є звичним для Кремля методом підняття ставок. Простіше кажучи, для політиків ЄС та США формується «давайте поговоримо зараз, адже потім можливе розширення конфлікту».
• У 2024 році в Молдові відбудуться вибори президента, на яких Майа Санду має шанси як зберегти місце, так і втратити його, програвши умовному «проросійському» кандидату. Тим паче, що такі настрої поширені в країні. І на цьому фоні будь-яка реакція президента має ризики. Санду почне тиснути у придністровському питанні – опоненти з проросійських партій заявлять про загрозу розпаду країни. М'якість та компроміси означатимуть широку участь жителів «ПМР» у виборах (як це було до 2020 року). Тобто, кілька сотень тисяч голосів у скарбничку «проросійського» кандидата.
• Загроза дестабілізації Молдови стане проблемою №1 для Румунії у регіоні. Це автоматично зменшить увагу до українського питання.
• Але найголовніше — Кремль отримує можливість розігрувати «гойдалку» без зобов'язань. Починаючи від пам'ятного «грошей немає, але ви тримаєтеся» на адресу сепаратистів з ПМР, закінчуючи реальною підготовкою анексії або погрозами застосування військової сили.
Зважаючи на все, в оточенні Путіна поки немає єдиної думки. Є розуміння необхідності шантажу та підняття ставок, але на запитання «а що буде з ПМР» відповідь знаходиться десь у полі значень, близьких до «а чорт його знає».
У Придністров'ї після довгої перерви відбувся з'їзд депутатів усіх рівнів ПМР, під час якого депутати звернулися до РФ. Точніше, не лише до Росії, а й до ООН, Європарламенту, ОБСЄ, МКК, міжпарламентської асамблеї СНД та учасників формули 5+2 (куди входить і Україна). Ігор Тишкевич, Головний експерт Інституту вивчення Росії в Українському інституті майбутнього пояснив які можливості та варіанти для дій Кремля розкриває звернення депутатів «ПМР» до Росії з проханням їхнього захисту.
"У зверненні до Росії особливо наголошується на необхідності «захищати» понад 200 тисяч «громадян Російської Федерації», які проживають на цій території і стверджується майже про геноцид (як мінімум, економічну блокаду) з боку Молдови. Слова гучні, але це не прохання увійти до складу Росії. До речі, у документі-зверненні немає жодної згадки про референдум 2006 року, де «громадяни висловилися за незалежність із пізнішим входженням до складу Росії». Як мінімум, кумедно. Але й логічно як з боку еліт так званої ПМР, так і з боку Кремля", – вважає Тишкевич.
Документ у вигляді «прохання захистити» розкриває безліч можливостей та варіантів для дій Кремля:
• Посилання на 200 тисяч «громадян Росії» автоматично означає загрозу можливого застосування сили з боку Москви та якусь легітимізацію такого варіанту – це ж захист «своїх громадян».
• Загроза завжди діє сильніше, ніж сама дія. На тлі інформації про можливі домовленості щодо України ближче до літа, загроза розширення географії є звичним для Кремля методом підняття ставок. Простіше кажучи, для політиків ЄС та США формується «давайте поговоримо зараз, адже потім можливе розширення конфлікту».
• У 2024 році в Молдові відбудуться вибори президента, на яких Майа Санду має шанси як зберегти місце, так і втратити його, програвши умовному «проросійському» кандидату. Тим паче, що такі настрої поширені в країні. І на цьому фоні будь-яка реакція президента має ризики. Санду почне тиснути у придністровському питанні – опоненти з проросійських партій заявлять про загрозу розпаду країни. М'якість та компроміси означатимуть широку участь жителів «ПМР» у виборах (як це було до 2020 року). Тобто, кілька сотень тисяч голосів у скарбничку «проросійського» кандидата.
• Загроза дестабілізації Молдови стане проблемою №1 для Румунії у регіоні. Це автоматично зменшить увагу до українського питання.
• Але найголовніше — Кремль отримує можливість розігрувати «гойдалку» без зобов'язань. Починаючи від пам'ятного «грошей немає, але ви тримаєтеся» на адресу сепаратистів з ПМР, закінчуючи реальною підготовкою анексії або погрозами застосування військової сили.
Зважаючи на все, в оточенні Путіна поки немає єдиної думки. Є розуміння необхідності шантажу та підняття ставок, але на запитання «а що буде з ПМР» відповідь знаходиться десь у полі значень, близьких до «а чорт його знає».