⚡️Що говорять про Україну🇺🇦 в США🇺🇸

✍️Про це у своєму блозі пише Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього.

«Традиційно, повертаючись із США ділюся рефлексіями.
Головна, на жаль, не найприємніша. В американському порядку денному Україна сильно втратила позиції.

Близький Схід — це топ міжнародного порядку денного. Велику увагу забрала бійка республіканців і демократів (виборчий рік). І Україна залишилася дуже далеко».

Інші подробиці читайте за 👉посиланням

💥Ворожі атаки і планові ремонти. Чому рано забувати про графіки відключень електроенергії

✍️Про це пише у своєму блозі Адріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього.

💡«Місяці без великих проблем з електропостачанням не означають, що минув ризик масових відключень. Що треба зробити, щоб підготуватися до можливих проблем?»

Відповіді на ці та інші питання читайте👉 за посиланням

⚡️Запрошуємо на лекцію-обговорення на тему «Що не так з українською Конституцією і чому це важливо?»

📍Подія відбудеться 15 ЛЮТОГО 2024 (четвер), 16.30, за адресою: пров. Памви Беринди,6, м. Київ.

📍Головний модератор: Геннадій Друзенко, очільник Центру конституційного моделювання, доброволець, ветеран.

Питання, які будуть обговорюватись на заході:

▫️Чому Конституція це важливо?
▫️Що не так з чинною Конституцією України?
▫️Чи потрібна Україні нова конституція?
▫️Як зробити так, аби вона не була мертвонародженою?

Усіх, хто зацікавився подією, просимо заповнити форму реєстрації за 👉посиланням:

Подія транслюватиметься на Facebook сторінці Українського інституту майбутнього.

До зустрічі👋

​​Ігор Попов: Інтерв’ю Такера Карлсона з російським президентом задумується як важливий хід у гібридній війні проти України

«Головна аудиторія інтерв’ю – це, перш за все, «група MAGA» в американському Конгресі та інші україноскептики. Сценаристи планують розігнати саме ті меседжі, які використовують противники допомоги Україні. До того ж, час виходу матеріалу максимально підігнали під момент ухвалення можливого рішення по фінансуванню української допомоги.

Команда Трампа таким чином піднімає українське питання досить високо в порядку денному американських виборів, причому позиція Трампа – демонструвати відсутність успіхів в Україні і таким чином критикувати адміністрацію Байдена», – пояснив експерт UIF Ігор Попов.

На думку експерта, інформаційною лінією України може бути лише демонстрація оновленої стратегії ведення війни, відповідність цілей наявним засобам, і активна комунікація в рамках «формули миру» щодо мирного врегулювання.

🪖Росія зробила черговий крок до тотальної мілітаризації освіти

📍Кремль постійно шукає нових способів впливу на молодь. Так, з 1 вересня урок з «Основ безпеки і захисту Батьківщини стане обов’язковим для учнів 8-11 класів по всій Росії та на окупованих нею українських територіях.

📍«Слід очікувати, що тренд на політизацію та мілітаризацію школярів прямо під час освітнього процесу в найближчому майбутньому лише посилюватиметься. І якщо в короткостроковій перспективі ефект від цих дій буде незначним, то за 4-5 років Кремль отримає додаткові когорти більш лояльної молоді, придатної для використання у воєнних діях», - впевнений Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього.

Більш детально читайте 👉за посиланням

⚡️Війна Ізраїлю у Газі. Ситуація підбирається до критичного моменту

📍«Американці різко активізувалися та включили свою дипломатичну машину на повну. Цього тижня на Близький Схід повертається Ентоні Блінкен, уже вп'яте за 4 місяці. Головна мета — схилити Ізраїль та ХАМАС до угоди щодо звільнення заручників, а потім розширити домовленості до перемир'я та завершення бойових дій», - ✍️відзначає Ілля Куса, експерт з міжнародної політики та питань Близького Сходу Українського інституту майбутнього.

Деталі читайте 👉за посиланням

❗️Мир в Україні стане основою для післявоєнної архітектури безпеки в регіоні

📍«Посол Великобританії в НАТО Девід Куоррі заявив, що Україні не варто сподіватися на суттєвий прогрес у питанні членства на саміті НАТО у Вашингтоні. Саміт відбудеться 9-11 липня 2024 року, і його рішення є пріоритетним викликом для української дипломатії.
📍Мабуть оптимістичним варіантом було би отримання запрошення до членства, нехай навіть із відкладеною датою і з умовою закінчення війни та повернення повного контролю за територіями. Проте, формулювання можуть бути і менш перспективними», - ділиться думками Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього.

Про які саме перспективи йдеться, читайте детально за 👉посиланням

📍Інтер’вю Путіна Карлсону: як має відповісти Україна

✍️Ілля Куса, експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього пояснив, якими мають бути дії українського керівництва.

«Я вважаю, що не слід ставитись драматично до інтерв’ю Путіна американському журналістові Такеру Карлсону.
Так, сам факт появи такого інтерв’ю, де Путін просуває зручні для себе меседжі на американську аудиторію, неприємний. Але, як би ми не ставилися до Такера Карлсона, він один із найпопулярніших у США ведучих.

📍Відомо, що Карлсон готовий взяти таке ж інтерв’ю у Зеленського. Я вважаю, що потрібно обов’язково прийняти цю пропозицію.

Якщо ми відмовимося, це буде безглуздо. Потрібно бути на порядку денному. Правильно буде, якщо на платформах Карлсона з’явиться інтерв’ю двох президентів країн, що воюють. Так з’явиться баланс».

Подробиці читайте за 👉посиланням

❓Хто сьогодні найбільш зацікавлений у закінченні війни в Україні

✍️На це запитання дав відповідь у своїй колонці Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього.

🇨🇳«За моєю інформацією, Китай тисне на Росію для заморожування конфлікту. Пам’ятаєте: «Чим більше шафа, тим гучніше падає»? Так ось, ця шафа — Китай, і він сьогодні, схоже, головна зацікавлена особа у завершенні війни в Україні», - переконаний експерт.

Які є підстави так вважати, читайте за 👉посиланням

❗️Ворог посилює удари по енергетиці. Але з новою тактикою

Після відносно тихих місяців, коли лише Курахівська ТЕС потрапляла під обстріли, дедалі більше атак спрямовується на інфраструктуру прифронтових регіонів.

✍️Про це пише у своєму блозі Адріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього.

💡Яку саме тактику обрали росіяни, читайте детальніше за 👉посиланням

​​❓Чи справді економіка росії зростає, незважаючи на санкції і чи все так добре, як стверджують офіційні органи рф?

✍️Відповіді на ці питання дає Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього, у своєму аналітичному розборі економіки росії. Наведені експертом факти і цифри свідчать, що запас міцності в рф, на жаль, ще є. Проте російська економіка впевнено деградує.
Декілька фактів, що показують так зване "зростання":

📍1. Загальний обсяг експорту росії у 2023 році скоротився на 28,3% до $425,1 млрд. .
Найбільш відчутним стало падіння постачання до Європи – на 68% до $84,9 мільярда.

📍2. Експорт газу з рф обвалився до рівня часів СРСР.
За підсумками 2023 року "Газпром" продав на експорт лише близько 69 млрд. кубометрів газу - мінімум з 1985 року. І фактично відкотившись на 40 років у минуле, російський газовий гігант планує підвищити тарифи на газ для самих росіян.

📍3. S&P знизило суверенний рейтинг росії до спекулятивного рівня.

📍4. Видобуток газу системно падає.
У 2021 році в росії було видобуто 762,3 млрд. кубометрів газу, за підсумками 2023 року видобуток знизився до 636,7 млрд. кубометрів.

📍5. Чистий прибуток Газпрому за перші дев'ять місяців 2023 року обвалився на 44% у річному вираженні, з 779,8 мільярда рублів до 446,1 мільярда рублів (за поточним обмінним курсом - з $8,46 мільярда до $4,84 мільярда).

📍6. За підсумками 2023 року позитивне зовнішньоторговельне сальдо рф становило $140 млрд. Це на 58,5% менше, ніж роком раніше ($337,2 млрд).
У червні 2023 року платіжний баланс росії взагалі пішов у негативну зону, повідомив ЦБ.
Дефіцит рахунку поточних операцій становив $1,4 млрд.

📍7. Представники російської влади приватно схиляються до думки, що заморожені Заходом резерви центрального банку РФ (не менше $300 млрд доларів) втрачені.

📍8. росія активно друкує гроші. За 2023 рік карбованцева грошова маса (М2) зросла на 19,4%, тоді як у 2022 році темп її приросту був вищим і становив 24,4%.

📍9. Друк рублів призвів до інфляції у 2022 році до 12% та у 2023 році до 7,5%.

📍10. Обсяг Фонду національного добробуту (ФНБ) росії, створеного під керівництвом путіна, продовжує скорочуватись. Так, станом на 1 січня 2024 року він склав 11,97 трильйона рублів або $133,4 млрд (у 2021 році було $188 млрд). Євро на рахунках ФНБ вже скінчилося, а куди подіти індійські рупії ніхто не знає.

📍11. У росії зростає кількість корпоративних банкрутств.

📍12. Число громадян-банкрутів у росії перевищило 1 млн.

📍13. Дефіцит кадрів у росії за підсумками 2023 року становив 4,8 млн осіб.

📍14.За межею бідності знаходилися 13,5% жителів росії — 19,6 млн осіб.

📍15. Споживчі кредити в банках росії подорожчали в грудні до 26%.

📍16. Прискорюється відтік капіталу з росії. У третьому кварталі поточного року чистий відтік капіталу з росії становив $18 млрд — порівняно з попереднім кварталом показник зріс удвічі. Загалом за 9 місяців року вивезення капіталу з країни досягне майже $50 млрд. Однак цифра в кілька разів менша від показника за весь минулий рік, коли відтік капіталу становив рекордні $243 млрд або 13,5% ВВП.

📍17. У річному вираженні обсяги випуску промисловості в країні скоротилися рекордно з початку війни в Україні — на 3,1%.

📍18. Влада росії визнає головні проблеми галузі: серйозне технологічне відставання на 10-15 років від світового рівня.
"Загалом, ви бачите, наскільки «добре» справи в економіці у агресора.

Запас міцності, звісно, вони мають ще великий, але динаміка падіння очевидна", - підсумовує Анатолій Амелін.

⚡️Український інститут майбутнього запрошує на презентацію та обговорення концепції ліберальної податкової реформи та економічних ефектів від її реалізації.

🗺Подія відбудеться 22 лютого, о 18:00 за адресою: Київ, провулок Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.

🎥Також захід буде транслюватися на Фейсбук-сторінці інституту.

Під час презентації ми поговоримо про:

📍Проблеми чинної податкової системи;
📍 Чому запропонована урядом Національна стратегія доходів не є єдиним можливим шляхом податкової політики України в умовах війни;
📍Якою ми бачимо альтернативну податкову систему, що передбачає зниження податкового навантаження і водночас не призводить до бюджетного колапсу;
📍 Чому ліберальна податкова реформа є реалістичною і дієвою та які економічні ефекти ми прогнозуємо в результаті її реалізації (на основі економічного моделювання);
📍 Якими є необхідні кроки/рекомендації для втілення цієї концепції

Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм УІМ Анатолія Амеліна та експертки економічних програм УІМ Яни Лаврик.

Щоб потрапити на захід просимо обов’язково заповнити форму👉

Цей захід проводиться УІМ за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст презентації не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

Реєструйтеся та приходьте!

👏До зустрічі!

​​⚖️Чи потрібна Україні нова Конституція?

У четвер, 15 лютого, в Українському інституті майбутнього відбулася лекція-презентація «Чи потрібна Україні нова Конституція?».

Виконавча директорка UIF Марія Чумак підкреслила, що це перший захід із циклу присвяченого Верховенству права в Україні.

💬«Ми розпочинаємо низку заходів, що стосуються змін в українській нормативно-правій базі, починаючи з Основого Закону, для того, щоб українці мали міцне підґрунтя для побудови майбутнього», – зазначила вона.

Під час презентації Геннадій Друзенко, очільник Центру конституційного моделювання, представив генезу творення конституцій у світі, виділив голові типи конституцій та вказав на головні дисбаланси в Конституції України.

☝️«Якщо розглядати Конституцію як проєкт, то вона має ті ж завдання, що і у автомобіля – бути надійним, швидким (реагувати швидко на виклики часу) та економічним (не розкидатися завжди обмеженими ресурсами)», – вважає Геннадій Друзенко.

Спікер розповів про новий підхід до категоризації конституцій від викладача Єльського університету професора Брюса Акермана на революційні, еволюційні та елітарні. Головну роль у цьому поділі відіграє суспільна легітимність.

🤝«Якщо в конституцію ніхто не вірить – вона залишається брошуркою на полиці. Коли ми в неї віримо і розуміємо, чому цей документ має працювати, коли ми відчуваємо свою співпричетність – конституція працює», – пояснив Друзенко.

Українська конституція належить до елітарних конституцій. Це був пакт між президентом Кучмою та лівою більшістю у парламенті. «Проте на відмінно від прапора чи гімну, вона так і не стала символом української держави»,– зазначив спікер.

❗️На думку Друзенка, однією з причин недовіри українців до Основого Закону є суперечливі положення в Українській Конституції.

Приклад діяльності добровольчих батальйонів показово ілюструє дану проблему.

Згоідно зі ст. 17 Конституції «на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом». Тож, добровольчі батальйони існують в Україні поза конституційним полем.

«Замість того, щоб уконституювати територіальну оборону чи народне ополчення, держава залишила добровольців поза конституційним полем», – прокоментував Друзенко.

Проте з іншого боку маємо ст. 65 Конституції, яка говорить, що «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України». Тож, добровольці пішли виконувати ст. 65 Конституції – але вона суперечить ст. 17, що ставить їх поза законом.

Тож, чи потрібна Україні нова Конституція – питання доволі категоричне, проте очевидним є те, що Конституція потребує важливих змін, що дозволить українцям довіряти Основному Закону.

З прикладами інших дисбалансів в Конституції України пропонуємо ознайомитись у презентації за посиланням нижче👇

​​🇺🇦16 лютого в Україні відзначається День єднання. Ця державна ініціатива вперше була проведена два роки тому. Ідея Дня єдності виникла на початку лютого 2022, коли з’явилася інформація, що росія планує здійснити повномасштабне вторгнення в Україну.

Цей день став символом єдності та солідарності українського народу перед обличчям зовнішніх викликів та загроз. Українці довели і продовжують доводити не тільки собі, а й усьому світові, що вони можуть згуртуватися і протистояти злу. Адже у єдності – справжня сила та міць, яка здатна творити дива.

Нехай і надалі наша єдність залишається міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас та Україну. А наше єднання дарує нам надію навіть у найважчі часи!

З Днем єднання, українці!🇺🇦

​​⚡️Ігор Тишкевич: Смерть Навального – це демонстрація права “царя” вбивати тих, хто може стати загрозою

Російські ЗМІ повідомили про смерть Навального. Нібито відірвався тромб під час прогулянки та “головний критик Путіна” помер. У звʼязку з цим, Головний експерт Інституту вивчення Росії Ігор Тишкевич пояснив логіку політичного процесу всередині РФ👇

«1. Активність Навального унеможливила посилення “ідеологічної” опозиції в РФ. Навальний говорив про корупцію в оточенні “царя”, але не ставив під сумнів існування системи, або ж не створював альтернативи.

2. Тези Навального зайшли широко і виникло організаційне ядро, яке могло переродитися в "не схвалену в Кремлі" політичну партію. Проте не системну.

3. Навальний був ізольований. Його структури здебільшого розгромлені. Але вакуум треба було заповнювати та з'явилися (на полі опонентів) підконтрольні "Новые люди" з Нечаєвим.

4. Проте Навальний залишався певним символом. Зокрема, символом протестів проти б водночас не маючи ресурсів для організації протестів усередині країни.

5. Перед виборами, у процесі збору підписів, відбувається мобілізація частини ліберального електорату у містах (кейс Надєждіна).

6. Навальний вмирає. Тобто, живого символу немає. Інші або підконтрольні (включно з Надєждіним) або за кордоном.

Тож, незалежно від причин смерті, маємо подію, що сталася у потрібний час. Для розуміння варто згадати кейс Пригожина. Це демонстрація можливості та права “царя” вбивати тих, хто може стати загрозою. Навіть не йому особисто (Пригожин був вірним Путіну до кінця), а бути певним обурювачем спокою. Оточення Путіна тоді це прийняло. Тобто прийняло право “царя” страчувати навіть лояльних, але з керованих.

2024 рік – це вибори саме “царя”, а не президента. І тут смерть Навального стає знаком, що “цар” може прибрати (незалежно від реальних причин) навіть символа опозиції. До того ж, варіант вбивства вважають найімовірнішим як противники так і прихильники (прихильники при цьому будуть говорити на публіку звичне "немає доказів").

Суть в іншому – “цар” може робити що захоче. І це найкраща демонстрація “сили” у внутрішньополітичному порядку денному перед виборами. Звісно, якщо найближчий тиждень пройде спокійно. Адже ймовірність реально масових протестів невелика, тому що популярність Пригожина перед смертю була вищою за сьогоднішню популярність Навального, а група підтримки - люди, які знають, що таке зброя і що таке держпереворот.

Тому маємо підтвердження ставки Путіна на формат “царя” із утриманням населення у послуху за рахунок страху, а не “любові”. Для Росії, з іншого боку, це звично: боятися і любити одночасно».

​​🪖Мілітаризація дитячих садочків в Росії перестала бути лише джерелом інтернет-мемів

З лютого 2024 року критика насадження кремлівської ідеології серед дошкільнят реально карається за Адміністративним кодексом. Включення дитячих садочків в перелік цілей державної пропаганди в Росії стало невідворотним.

✍️Про це пише Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього.

На думку експерта, запровадження єдиного ланцюга пропаганди: садочок – школа – виш, – відтворює традиційну радянську практику (жовтенята – піонери – комсомольці) та покликане полегшити Кремлю підготовку нових когорт лояльного електорату та солдат-контрактників в наступні десятиліття.

❗️Як саме розкручується маховик пропаганди в садочках Росії, Сергій Громенко детально описує. «Наприкінці січня 2024 року мешканка Іркутська Наталя, коли привела свою дитину до садочка, звернула увагу виховательки на надлишок іграшок на воєнну тематику. Та, за словами Наталії, відповіла, що у садочку «проводиться патріотичне виховання, і дітям пояснюють, що їм необхідно служити в армії та воювати, щоб не боялися вмирати за Батьківщину». Мама попросила давати її дитині менше військових іграшок, після чого вихователька написала на неї донос. На суді вихователька висунула свою версію події: Наталя, зайшовши в садочок і «поглянувши на портрет президента Путіна, образливо висловилася на його адресу, говорила, що Росія напала на Україну і тому там гинуть мирні люди». Ленінський районний суд Іркутська оштрафував Наталю за статтею 20.3.3 Адміністративного кодексу «За дискредитацію збройних сил» на 35 тисяч рублів. 8 лютого про цю історію повідомило видання «Люди Байкала».

🚸Донедавна дитячі садочки, нарівні зі школами, були захищені російським законодавством від впливу державної пропаганди. Пункт 12 статті 27 закону №273 «Про освіту» не дозволяє політичну та релігійну діяльність в освітніх організаціях. Аналогічним за змістом є пункт 5 статті 9 закону №95 «Про політичні партії» (однак зроблений виняток для органів державної влади та місцевого самоврядування).
Також педагогічним працівникам та іншим посадовим особам забороняється використовувати освітню діяльність для політичної агітації, примусу учнів до прийняття політичних переконань чи відмови від них (п. 3 ст. 48 закону №273 «Про освіту»; пп. б п. 7 ст. 48 закону №67 «Про основні гарантії виборчих прав»). Заборонений примус учнів і вихованців до вступу до громадських об'єднань, у тому числі до політичних партій, не допускається примусове залучення їх до діяльності цих об'єднань та участі в агітаційних кампаніях та політичних акціях (п. 6 ст. 34 закону №273 «Про освіту»).

❗️Однак у 2022-2023 рр. школи були фактично перетворені на осередки прокремлівської агітації, чому присвячена спеціальна доповідь Українського інституту майбутнього «Фабрики зомбі: яким вийде зі школи нове покоління росіян?».

🚸А віднедавна цей процес торкнувся ще й дитячих садочків. Слідом за школами та вишами, де вже працюють радники з виховання та проректори з виховної роботи, аналогічні посади можуть з'явитися в дитячих садочках, повідомила 1 вересня 2023 року голова Росмолоді Ксєнія Разуваєва. За її словами, зараз відповідальні за роботу з молоддю є навіть у всіх великих компаніях, а окремі відомства з молодіжної політики створені у 60 суб'єктах РФ. «Поки що тут немає дитячих садків. Але це наш наступний крок – і до дитячих садків обов'язково прийдемо!», – сказала Разуваєва.

Більше читайте за посиланням👉👉👉

🕯️🇺🇦20 лютого в Україні вшановують День памʼяті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші події під час Революції Гідності 2013-2014 років

Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів мирних, беззбройних протестувальників у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.

Всього Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони власним життям, своєю жертовністю довели щире прагнення українців жити у вільній, демократичній і суверенній державі. Усі Герої залишаться в пам’яті народу назавжди, є гордістю й прикладом для майбутніх поколінь.

Світла памʼять кожному Герою!

⚡️Як зберегти віру молоді у майбутнє України та молодь у країні? Як зупинити дефолт людського капіталу?

✍️Відповіді на ці хвилюючі питання пропонує Микола Скиба, експерт з освітніх програм Українського інституту майбутнього.

На думку експерта, створення і розширення зон безпеки в середині країни, посилення обороноздатності країни за рахунок нового озброєння і технологій, створенням умов для стійкої економіки, а значить — і сприятливих умов для бізнесу, допоможуть уникнути негативних сценаріїв.

«У безпекових і макроекономічних питаннях Україна суттєво залежить від допомоги партнерів. Проте і політичному керівництву необхідно зробити усе від нього залежне на зовнішньополітичній арені. І не замикати все на собі. Необхідно делегувати, активніше залучати представників експертного середовища і громадських організацій, у тому числі — молодіжних, до перемовин з партнерами», - упевнений Микола Скиба.

Більш детальний розгляд питання можна знайти за 👉посиланням.

​​🇺🇦🇵🇱Польські фермери продовжують блокувати україно-польський кордон.

Українські перевізники у відповідь почали блокувати польські фури. Економічна проблема вийшла на політичний рівень, яку обговорюють перші особи обох держав. Проте ефективного вирішення поки не знайдено.

📍 «Поляки вдаються до радикальних методів, блокуючи кордони з однією метою, щоб українського зерна в Польщі поменшало, - пояснює Ігар Тишкевич, експерт Українського інституту майбутнього. - Якими методами їм не так важливо. Квоти, заборона, розгляд із трейдерами, які, використовуючи напівконтрабандні схеми, "зливають" на польський ринок зерно, оформлене для транзиту. Хто ухвалить рішення – їм теж не так важливо. Але простіше, зрозуміло, тиснути на свій уряд. Адже у Польщі вже навесні відбудуться місцеві вибори, а наступного року – президентські. Позбавлятися мільйонів голосів виборців (фермери, члени їхніх сімей) ніхто не хоче. Тож ситуація буде постійно гарячою, якщо не вживати заходів".

📣Безумовно, Росія не залишається осторонь і використовує протести польських фермерів, маніпулюючи наративами з обох боків україно-польського кордону. На думку експерта, зараз украй важливо виокремити суть проблеми – і не дати їй перейти на рівень відносин між націями, суспільствами.

«Україна має протидіяти російській пропаганді за допомогою проактивних інформаційних операцій. Росія застосовує різноманітні тактики, включаючи використання ботів і фінансування від різних організацій. Вирішення цього виклику вимагає проактивних заходів, потрібно діяти на випередження. І це завдання нашого уряду, а також дипломатичної служби", – упевнений Ігор Тишкевич.

✍️Адріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього, констатує, що в Україні майже рік минув без масових графіків відключень

Разом із потеплінням матимемо скорочення споживання, а також очікуємо зростання обсягів виробництва сонячними електростанціями. Разом ці два чинники забезпечать можливість експорту електроенергії.

⚡️Скільки триватиме цей період та які результати він принесе?

Щоб дізнатися відповіді на ці питання – читайте за 👉посиланням