🤝Візит Сунака, договір із Великою Британією і розмови про «заморожування» війни

📍Чи було це прелюдією до консультацій про заморожування або перемир’я?

✍️На ці та інші питання відповідає Ігор Тишкевич, експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього у новому дописі.

Читайте більше 👉за посиланням

​​Вітаємо нових експертів UIF 🎊

Як і обіцяли, друзі, час оновлення і трансформації в Українському інституті майбутнього настав. Ми маємо чудові новини, адже наша команда зміцнилася новими кваліфікованими спеціалістами та експертами, які зможуть розширити сфери діяльності та досліджень інституту.
Отже, раді вітати в колективі УІМ:
 
Павла Вернівського, експерта з оборонно-промислової політики. Павло раніше працював радником голови правління Експортно-кредитного агентства, був позаштатним консультантом Комітету з питань економічної політики Верховної ради, радником Голови Федерації роботодавців України. Закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю міжнародні фінанси.
 
Олександра Гузуна,  експерта з напрямку національна безпека. Олександр працював слідчим у прокуратурі, розслідуючи економічні злочини та злочини проти особи.  А також він має досвід понад 20 років успішної адвокатської практики. Закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого.
 
Богдана Бевзу, який буде працювати експертом з конструювання національної ідентичності. Раніше працював радником Міністра розвитку громад та територій України,  спічрайтером та політичним консультантом. Бакалавр політології та магістр політичної психології. Нині є співзасновником Академії розвитку території та аспірантом кафедри теорії та історії політичної науки ЛНУ ім. Івана Франка.
 
Ельміру Федорук, яка буде координувати два напрямки досліджень Візії та Human  capital. Ельміра є учасником громадської організації «ЗЕ Молодіжка» та студенткою Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
 
Також щиро вітаємо нашого давнього шанованого колегу Ігара Тишкевича з тим, що він тепер буде головним експертом Інституту вивчення Росії.
 
Для будь-якого аналітичного центру зміцнення команди експертів є надзвичайно важливим та потужним кроком, який розширює інтелектуальні горизонти. Для Українського інституту майбутнього, окрім цього, це також чудова можливість втілити нові проекти та охопити нові сфери дослідження. Тож, будьте з нами, слідкуйте.

😉Далі буде!

⏳Історія хуситів: від підкорення до маргіналізації і повстання.

✍️Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього детально розказує, хто такі хусити, що створюють зараз у світі ще одну точку напруги.

Детальніше читайте 👉
👉за посиланням

❌💡Боржників відключатимуть. Що зміниться для споживачів комунальних послуг.

✍️Про це пише у своїй свіжій колонці Адріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього.

«Скасування мораторію на відключення деяких житлово-комунальних послуг за борги стало найбільш резонансною подією минулого тижня в українській енергетиці.

Нові правила стосуватимуться тих територій, на яких не ведуться бойові дії. Відключення за борги не будуть застосовуватись до споживачів, у яких постраждало житло внаслідок обстрілів чи бойових дій. Відключатимуть тих, у кого борг понад два місяці та перевищує 3 тис. грн.»

Продовження читайте 👉за посиланням

​​​​🔺Росії після 2024 року будуть притаманні наступні ознаки:

📌“Залізна завіса”, побудована зсередини

Курс влади, спрямований на обмеження контактів росіян з зовнішнім світом, визначено чітко. Конкретні ж рішення визначатимуть темп руху РФ до повної ізоляції і “товщину залізної завіси”. Режим не ставитиме за мету досягнення повної ізоляції, однак він обмежуватиме міжнародну мобільність (вилучення паспортів, скорочення можливостей перетину кордонів, навіть запровадження виїзних віз). Туреччина залишатиметься головним “вікном у світ” для населення. Китай – головним каналом руху товарів, капіталів, послуг. Всередині “муру” в найближчій перспективі залишаться Білорусь та країни Центральної Азії.

📌Політика макаронів і анальгіну

На суб’єктивному рівні росіяни відчувають погіршення рівня життя, хоча впродовж першого року війни і не визнавали цього. Кримський консенсус (“хоч камені з неба”) пережив ренесанс (гордість, викликана “вставанням з колін”) і підживлювався впевненістю в тому, що перемога буде швидкою. Однак під кінець другого року війни учасники фокус-групових досліджень визнають, що відчувають дискомфорт у побуті, і “шукають винних”, називаючи прізвища не тільки топ-чиновників уряду, а й Путіна. Суттєво знизились і очікування щодо покращення життя. При цьому впевненість у тому, що РФ рухається у правильному напрямку, залишається на рівні 70%. Такі реалії неминуче вестимуть до зниження рівня життя та спрощення структури споживання більшості населення.

📌“Слово пацана” як модель

Серіал про Казань періоду пізнього СРСР став соціокультурним явищем в Росії саме через схожість пізньорадянських реалій до сучасних російських. Коли фальш офіційної ідеології зрозуміла інтуїтивно, порожнеча заповнюється іншими сенсами, моделями поведінки, інтересами та мотивами. Путінська Росія перебуває у нисхідному тренді. Контури майбутнього незрозумілі, розрив між елітами і масою наростає. Відтак “втеча від офіціозу” стає прийнятною альтернативою для значної частини населення. Однак на відміну від 80-х років минулого століття, криміногенне і/або неформальне середовище не єдиний варіант. Їх буде більше. Асиметричний опір системі зростатиме. Вертикальний конфлікт стане головним для пізньопутінського періоду.

📌Війна – “килим”, під який “замітаються” внутрішні проблеми

Один з головних наративів російської пропаганди – “війна до останнього українця”. Цей наратив спрямований не стільки на українську аудиторію, скільки на російську. Путіну потрібно пояснити росіянам, чому війна триває попри те, що запит на її закінчення вже “інстальований” навіть в російське інфополе. Згідно з опитуванням, проведеним у листопаді 2023 року, 48% росіян виступають за початок мирних переговорів, а 74% підтримали б Путіна, якби він “підписав мирну угоду завтра”. Але поки триває війна, режиму легко пояснювати нею всі внутрішні проблеми, всі обмеження прав і свобод. Врешті, проти спільного ворога легше об’єднати населення. А “перемоги” (навіть якщо вони умовні або й вигадані) дозволяють підтримувати віру росіян у те, що влада веде країну “правильним шляхом”.

📒Читайте більше у доповіді «Росія-2024. Політичні та соціальні перспективи».

​​🕯Без перебільшення, Денис Монастирський та Євген Єнін були державними діячами нової прогресивної формації, патріотами своєї Батьківщини, її надією та опорою.

Пишаємося, що Денис та Євген працювали в Українському інституті майбутнього. Вони мали прогресивні погляди, як змінити нашу країну на краще. І не лише мали та говорили, а й активно діяли.

Ще у березні 2017 року Денис Монастирський представив в УІМ доповідь «Реформа Нацполіції: план дій на 100 днів», яка потім успішно втілювалась у життя. У вересні 2022 року, на посаді керівника МВС, Денис взяв участь в операції з наймасштабнішого обміну полоненими між Україною та РФ. Тоді додому повернулися 215 українських захисників, у тому числі понад 100 бійців і командирів «Азову».

Євген Єнін, маючи чималий досвід міжнародної роботи на державному рівні, активно відстоював інтереси та право України в міжнародних судах та брав участь у законотворчій діяльності.

Та рік тому жахлива авіакатастрофа в одну мить трагічно обірвала життя світлих, розумних людей.

Гіркота та біль втрати не пройшли. І навряд чи це можливо. Адже залишається лише здогадуватися, скільки ще Денис Монастирський та Євген Єнін не встигли зробити. На жаль, це правда - найкращі йдуть рано.

Та попри все, такі світлі люди продовжують існувати, поки ми про них пам'ятаємо. Поки продовжуємо їх незавершені справи.

Нам вас дуже не вистачає, друзі!

Вічна пам'ять!🙏🇺🇦

📌💥Як російські обстріли України наближають колапс РФ

“Терористи в Газі роблять ракети з водопровідних труб - у прямому сенсі. Дещо схоже роблять і росіяни, але у сенсі переносному.

Грошей, витрачених Кремлем на обстріли України, вистачило б для того, щоб запобігти інфраструктурному колапсу Росії. Але пріоритети там були розставлені по-іншому”.

Розмірковує Сергій Громенко, керівник програми «Історична культурна політика» Українського інституту майбутнього.

Продовження читайте за 👉посиланням

​​22 січня - ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ💙💛

Свято з’явилося в 1919 році, в день проголошення Акту возз’єднання Української народної республіки та Західно-Української народної республіки. Із утвердженням влади російських більшовиків всі українські свята намагалися стерти із суспільної свідомості.

Та пам'ять про цей день відродилася вже в сучасній Україні. В січні 1990 року, декілька мільйонів українців взялися за руки та з'єднали Івано-Франківськ, Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир і Київ, продемонструвавши Соборність України на шляху до незалежності.

Сьогодні це одне з найважливіших свят нашої країни, яке символізує те, що ми всі — один народ і жодні кордони не зможуть розділити нас.

Україна була, є і буде Соборною!

Вітаємо всіх українців із Днем Соборності!🇺🇦

​​🇺🇦Сергій Громенко: 22 січня має бути святом Дня першої незалежності

«І здоровий глузд в цілому, і актуальність через війну з Росією просто таки благають встановити 22 січня святом Дня першої незалежності чи чогось в такому роді. Як в країнах Балтії. Щоб перестати давати можливість західним невігласам повторювати путінські мантри про Лєніна», – пропонує експерт UIF Сергій Громенко.

Альтернативою може бути встановлення 22 січня – Дня незалежності та соборності, а 24 серпня – Дня відновлення незалежності, – вважає він.

💙💛У будь якому разі, усіх нас із Днем незалежності УНР та Днем соборності України!

🗂️«Кейс Мазепи» і точка неповернення. Які незворотні сценарії відкрилися перед Україною.

✍️Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього у своїй колонці висловився про так званий «кейс Мазепи».

На думку експерта, погана новина у тому, що це справжній рубікон. Точка неповернення після якого відкривається кілька незворотних сценаріїв для України.

Яких саме, читайте 👉за посиланням

⚡️У День Соборності 🇺🇦22 січня президент Володимир Зеленський підписав указ “Про історично населені українцями території Російської Федерації”.

Поява такого документу означає рух у правильному напрямку, але рух лише на пів кроку.

✍️Чому саме, відповідає у своїй авторській колонці Сергій Громенко, експерт Українського інституту майбутнього

Більш детально читайте 👉за посиланням

🔥📊 Ділимось головними висновками з соціологічного дослідження щодо сприйняття росіянами війни в Україні ⬇️

📌 В листопаді 2023 року рівень підтримки загального напрямку руху країни знизився до серпневих («пригожинських») показників. Але при цьому кількість тих, хто вважає, що
країна рухається не туди, залишився таким як був у 2023 році загалом (за винятком серпня). Тож, зменшення кількості прихильників нинішнього кремлівського курсу зменшилася за рахунок тих, кому важко оцінити правильність вектору розвитку рф.

📌Події, пов’язані з війною в Україні, не потрапили на перші позиції в рейтингу найбільш резонансних подій листопада. Їх затьмарили шторм в південних регіонах, оголошення
про підвищення цін на комунальні послуги та заворушення в Махачкалі. Рух дружин мобілізованих запам’ятався 19% опитаних, хоча їх вимоги і підтримує більша частина
опитаних (56%) проти 22% тих, хто вважає їхні вимоги не обґрунтованими.
Серед проблемних видів товарів виділяються авто та автозапчастини, гаджети та побутова техніка, а також ліки – уряд не може забезпечити ними тих, хто їх потребує.

📌Станом на листопад 2023 за путіна планує віддати свої голоси половина росіян. Рейтинг всіх інших кандидатів знаходиться в межах статистичної похибки. Водночас 8% хочуть
голосувати за якогось іншого кандидата, якого немає в списку, а 16% взагалі не знає за кого. Парадоксальним є те, що збираючись голосувати за кандидата, який вже 24 роки знаходиться при владі, 66% опитаних очікують від виборів змін на краще. Головне відчуття, яке виникає в думках про те, що буде з рф після виборах – це надія, тобто відчуття, яке пов’язане з майбутнім, а не минулим.
Головні цінності, які поділяються опитаними – це персональні цінності, або цінності пов’язані з малою групою – сім’єю (сім’я, здоров’я, добробут). Цінності, пов’язані з державою та суспільством (справедливість, патріотизм) значно поступаються вище
згаданим. При цьому більшість вважає російське суспільство достатньо справедливим і вільним. Серед свобод важко виділити найбільш важливу, але очевидними є найменш значимі для росіян свободи – свобода мітингів та свобода висловлення думки.

📌Щодо корупції, то тут думки опитаних розділилися приблизно навпіл. 42% вважає корупцію головною проблемою суспільства, а 43% вважає, що є проблеми більш серйозні. Парадоксальним є й те, що найбільш розповсюдженою та шкідливою, на думку респондентів, корупцією є корупція на рівні центральної влади, проте відповідальність за корупцію чомусь несуть не президент та уряд, а чиновники та прості люди.

📌Регуляція абортів є доволі помітною темою в рф – про неї чули / знають 61%. При цьому, чверть вважає, що в рф треба впроваджувати нові обмеження для абортів, а 66% проти
обмежень.

📌Хоча 68% опитаних вважає, що всі релігії в рф рівні, привілейованою конфесією в рф 52% респондентів назвали православ’я, а 29% – іслам. При цьому близько третини опитаних (36%) вважають, що іслам в рф може стати домінуючою релігією.

📌70% респондентів не вірять в те, що у путіна є двійники, і навіть якби був, то це нормальна, на думку більшості, практика для політика.

👉Ознайомитись з усіма результатами соціологічного дослідження можна тут.

💡⚡️Півзими позаду. Що насправді потрібно, щоб уникнути відключень світла.

Україні вдалося уникнути зимової кризи енергосистеми, аналогічної торішній. Ми, безумовно, пройдемо другу половину цієї зими, упевнений Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбтнього. Інше питання: як ми проходитимемо всі наступні?

✍️Відповіді на це та інші питання читайте за 👉 посиланням

⚡️У нас знову гарні новини - продовжуємо підсилювати свою аналітичну команду.

👉Отже, раді вітати Сергія Пінькаса, який приєднався до Українського інституту майбутнього як експерт з напрямку інфраструктури.

Сергій працює директором з розвитку національної інвестиційної Групи Компаній «Ефективні Інвестиції». Раніше працював СЕО Групи Компаній ORUM (єдиного в Україні інфраструктурного холдингу «останньої милі»), Першим заступником Генерального Директора Держконцерну УКРОБОРОНПРОМ.

📚Має чотири вищі освіти, економічних наук (напрямок Державного управління), має ступінь Senior Executive MBA (МІМ Київ).

З такими потужними спеціалістами як Сергій Пінькас віримо в успішне втілення нових проектів та досліджень.

Тож, в добру путь! Будьте з нами!

❓Чому Туреччина розблокувала вступ Швеції до НАТО?

✍️На думку Іллі Куси експерта з міжнародної політики та питань Близького Сходу Українського інституту майбутнього, для цього є кілька найпростіших причин.

Яких саме, читайте більш детально за 👉посиланням

❓🦢«Чорні лебеді» для Путіна? До яких сценаріїв готується Кремль.

Прикро, але Путін, як і раніше, має підтримку свого населення. Його висунення у 2024 зняло основний страх росіян — відхід царя без призначеного наступника. Що ж не так?

Відповіді на це та інші питання знає Ігор Тишкевич, головний експерт з питань вивчення Росії Українського інституту майбутнього.

Детально читайте за 👉посиланням

​​💬 Сергій Громенко: США ще на пів кроку ближчі до громадянської війни і, водночас, на крок далі від допомоги Україні

Штат Техас відсторонює федеральних агентів від охорони кордону і покладає це на свою Нацгвардію. Уздовж кордону з Мексикою натягують колючі дроти. Протести Мінюсту ігноруються.

Верховний суд мінімальною більшістю (5-4) постановляє, що федеральні агенти можуть різати дроти.

Техас прокладає нові дроти.

Федеральний уряд зобов'язує до п'ятниці поновити доступ своїх службовців до кордону

25 губернаторів-республіканців підтримують Техас.

Боже, бережи Америку і всіх нас!

​​🇺🇦29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут

Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, боронили українську державність та зупинили нападника.

Трішки історії. У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий "український червоний уряд", який і оголосив війну незалежній частині держави.

Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку і там тримало найбільш боєздатні частини своєї армії. Проте наступ почався з іншого боку – на Чернігівщині. Вранці 29 січня 1918 року більшовики атакували залізничну станцію Крути, оборону якої тримали зовсім юні хлопці: 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців (студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира, гімназисти старших класів).

За різними даними більшовиків було від 4 до 7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: бойові втрати більшовиків склали до 300 убитих, було багато поранених та полонених. Проте сили були надто нерівні. Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення.

Бій під Крутами дехто оцінює як трагічний: загиблі студенти, безладний відступ…

Та варто пам’ятати і цінувати – найголовніше, що зробили Крутяни – це виграли час, який дав змогу укласти Берестейський мир. Тоді УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у подальшій боротьбі з більшовиками.

Пам’ятаємо, шануємо наших героїв! Цінуємо нашу державність та продовжуємо боротись за її збереження!💙💛

❗️Нова реальність для України. До чого нас готують❓

"На жаль (або на щастя, зрозуміємо через пару років) усе йде за сценарієм, який описав іще минулого літа.
1. Нас готують до «заморожування» конфлікту".

✍️Переконаний Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього.

Більш детально читайте за 👉посиланням

⚡️Проблема (не)визнання сучасних геноцидів -це небезпечна тенденція

«Днями був день пам'яті жертв Голокосту. Побачив у Сергія Кошмана статистику: 20% молодих американців вважають Голокост міфом, ще 30% не мають визначеної думки.

Судячи з тенденцій останніх 50 років в США, як в економіці, так і конкретно в освіті, далі буде лише гірше».

✍️Переконаний Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього.

Більш детально читайте за 👉посиланням