✅Запрошуємо на презентацію та обговорення доповіді «Україна на ринку напівпровідників».
Подія відбудеться 24 жовтня, о 18:00, за адресою: Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.
Щоб потрапити на захід просимо заповнити форму 👉
🎥Також подія транслюватиметься на Фейсбуці Українського інституту майбутнього.
Під час заходу поговоримо про те:
📍1. Як виглядає індустрія напівпровідників сьогодні і які тренди змінять галузь у найближчому майбутньому;
📍2. За якими правилами працює галузь і хто їх встановлює;
📍3. Як Україна може втрутитися у боротьбу за найважливішу технологію у світі.
Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм UIF Анатолія Амеліна та економіста Євгенія Астахова.
✅Приєднуйтесь до перегляду!
Подія відбудеться 24 жовтня, о 18:00, за адресою: Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.
Щоб потрапити на захід просимо заповнити форму 👉
🎥Також подія транслюватиметься на Фейсбуці Українського інституту майбутнього.
Під час заходу поговоримо про те:
📍1. Як виглядає індустрія напівпровідників сьогодні і які тренди змінять галузь у найближчому майбутньому;
📍2. За якими правилами працює галузь і хто їх встановлює;
📍3. Як Україна може втрутитися у боротьбу за найважливішу технологію у світі.
Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм UIF Анатолія Амеліна та економіста Євгенія Астахова.
✅Приєднуйтесь до перегляду!
✅Український інститут майбутнього запрошує до перегляду трансляції заходу “Зима 2023-2024: енергетичні і політичні виклики для України в умовах війни”, що відбудеться 19 жовтня (четвер) о 17:00.
🎥Подія транслюватиметься онлайн на нашому 👉Фейсбуці.
Під час заходу обговоримо наступні питання:
📍Нова кампанія ворога проти енергосектору: чого чекати?
📍Які основні сценарії проходження зими для енергетики?
📍Чи виростуть протестні настрої під час холодної зими?
📍Чи можна і чи треба проводити вибори під час воєнного стану?
📍Як зберегти демократію під час війни?
🎤Спікери:
- Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього
- Андріан Прокіп, керівник програми “Енергетика” Українського інституту майбутнього
🖍Долучайтеся!
🎥Подія транслюватиметься онлайн на нашому 👉Фейсбуці.
Під час заходу обговоримо наступні питання:
📍Нова кампанія ворога проти енергосектору: чого чекати?
📍Які основні сценарії проходження зими для енергетики?
📍Чи виростуть протестні настрої під час холодної зими?
📍Чи можна і чи треба проводити вибори під час воєнного стану?
📍Як зберегти демократію під час війни?
🎤Спікери:
- Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього
- Андріан Прокіп, керівник програми “Енергетика” Українського інституту майбутнього
🖍Долучайтеся!
‼️Просимо звернути увагу!
Презентація та обговорення доповіді «Україна на ринку напівпровідників» відбудеться не 17 жовтня, а 24 жовтня о 18:00.
Нагадаємо, подія проходитиме за адресою: Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.
Щоб потрапити на захід просимо заповнити форму.👉
🎥Також подія транслюватиметься на Фейсбуці Українського інституту майбутнього.
Під час заходу поговоримо про те:
📍1. Як виглядає індустрія напівпровідників сьогодні і які тренди змінять галузь у найближчому майбутньому;
📍2. За якими правилами працює галузь і хто їх встановлює;
📍3. Як Україна може втрутитися у боротьбу за найважливішу технологію у світі.
Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм UIF Анатолія Амеліна та економіста Євгенія Астахова.
✅Приєднуйтесь до перегляду!
Презентація та обговорення доповіді «Україна на ринку напівпровідників» відбудеться не 17 жовтня, а 24 жовтня о 18:00.
Нагадаємо, подія проходитиме за адресою: Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.
Щоб потрапити на захід просимо заповнити форму.👉
🎥Також подія транслюватиметься на Фейсбуці Українського інституту майбутнього.
Під час заходу поговоримо про те:
📍1. Як виглядає індустрія напівпровідників сьогодні і які тренди змінять галузь у найближчому майбутньому;
📍2. За якими правилами працює галузь і хто їх встановлює;
📍3. Як Україна може втрутитися у боротьбу за найважливішу технологію у світі.
Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм UIF Анатолія Амеліна та економіста Євгенія Астахова.
✅Приєднуйтесь до перегляду!
⚡️Зима 2023-2024: енергетичні і політичні виклики для України в умовах війни
Експерти Андріан Прокіп та Ігор Попов презентували доповідь щодо енергетичних та політичних викликів для України протягом зими 2023-2024.
Незважаючи на практичну відсутність профіцитних потужностей з виробництва та передачі електроенергіı̈, які були доступними під час минулорічноı̈ кампаніı̈ енерготерору ворога, за іншими критеріями краı̈на є більш готовою. Передусім, це наявність досвіду диспетчеризаціı̈ енергосистеми під час атак та відновлення енергопостачання після них, будівництво систем пасивного захисту від повітряних ударів, вища активність з формування запасів обладнання та запчастин.
У базовому сценаріı̈ щодо стійкості енергосистеми та безперебійності електропостачання експерти налаштовані достатньо оптимістично. Так, протягом зими ми все ж зіткнемося із аварійними відключеннями електропостачання після повітряних атак, а також графіками обмеження електропостачання подібними до тих, що мали місце минулого року. Проте експерти не очікують масштабних системних аварій та відключення електропостачання тривалістю в тижні. При цьому, однозначно енергосистема покладатиметься на імпорт електроенергіı̈. Найімовірніше, доступних потужностей імпорту не вистачатиме для покриття пікового попиту.
Водночас ворог намагатиметься знайти слабкі та вузькі місця в енергетичній інфраструктурі краı̈ни. Тож, на фоні невдалих спроб «погасити» енергосистему, фокус повітряних атак може зміститися із електроенергетичноı̈ інфраструктури (потужності з виробництва та передачі електроенергіı̈) на інші елементи критичноı̈ енергетичноı̈ інфраструктури. Це, зокрема, можуть бути потужності видобутку вугілля та газу, газотранспортна і розподільна інфраструктура, постачання нафтопродуктів тощо.
У кінцевому рахунку, цілком імовірними є триваліші проблеми із газо- та електропостачанням в окремих районах і регіонах, проте не слід очікувати колапсу загальнонаціонально масштабу. Критично важливим чинником, що визначатиме наслідки цих перебоı̈в, будуть погодно-температурні умови, які крім цього визначатимуть рівень достатності енергетичних потужностей і запасів енергоресурсів.
Звісно, можливий і песимістичний сценарій розвитку подій з енергозабезпеченням. Але він передусім пов’язаний із форс-мажорними обставинами. Мова про одночасне настання великоı̈ кількості критичних чинників, зокрема й не очікуваних з нинішньої перспективи природного (аномально холодна зима), техногенного чи політичного (сплеск цін на світових чи регіональних енергетичних ринках внаслідок політичних маніпуляцій , російського втручання в європейську енергетичну систему чи нових воєнних конфліктів) характеру, а також внутрішні фактори ризику тощо. Але такий сценарій, з одночасним настанням великоı̈ кількості несприятливих подій, експерти розглядають як вкрай малоймовірний .
Слід пам’ятати, що окрім спроб паралізувати економіку, однією із найважливіших цілей, які ворог ставить перед кампанією енерготерору, є посіяти паніку, зневіру, спроби розколоти політичну систему і стимулювати недовіру до влади, провокування протестів на фоні перебоı̈в з енергопостачанням.
У переважній більшості, украı̈нські громадяни єдиним винуватцем проблем із перебоями в енергопостачанні називають російську армію, яка здій снює удари по цивільних об’єктах.
Водночас украı̈нські органи влади повинні максимально виконати своı̈ завдання з підготовки краı̈ни до осінньо-зимового сезону і до можливих відключень електропостачання.
На фоні потенційних проблем зими, окремим чинником загострення внутрішньоı̈ ситуаціı̈ може бути питання проведення виборів, які, відповідно до встановлених термінів, припадають на 2024 рік.
📒Ознайомитись із повним текстом доповіді можна на сайті UIF.
Експерти Андріан Прокіп та Ігор Попов презентували доповідь щодо енергетичних та політичних викликів для України протягом зими 2023-2024.
Незважаючи на практичну відсутність профіцитних потужностей з виробництва та передачі електроенергіı̈, які були доступними під час минулорічноı̈ кампаніı̈ енерготерору ворога, за іншими критеріями краı̈на є більш готовою. Передусім, це наявність досвіду диспетчеризаціı̈ енергосистеми під час атак та відновлення енергопостачання після них, будівництво систем пасивного захисту від повітряних ударів, вища активність з формування запасів обладнання та запчастин.
У базовому сценаріı̈ щодо стійкості енергосистеми та безперебійності електропостачання експерти налаштовані достатньо оптимістично. Так, протягом зими ми все ж зіткнемося із аварійними відключеннями електропостачання після повітряних атак, а також графіками обмеження електропостачання подібними до тих, що мали місце минулого року. Проте експерти не очікують масштабних системних аварій та відключення електропостачання тривалістю в тижні. При цьому, однозначно енергосистема покладатиметься на імпорт електроенергіı̈. Найімовірніше, доступних потужностей імпорту не вистачатиме для покриття пікового попиту.
Водночас ворог намагатиметься знайти слабкі та вузькі місця в енергетичній інфраструктурі краı̈ни. Тож, на фоні невдалих спроб «погасити» енергосистему, фокус повітряних атак може зміститися із електроенергетичноı̈ інфраструктури (потужності з виробництва та передачі електроенергіı̈) на інші елементи критичноı̈ енергетичноı̈ інфраструктури. Це, зокрема, можуть бути потужності видобутку вугілля та газу, газотранспортна і розподільна інфраструктура, постачання нафтопродуктів тощо.
У кінцевому рахунку, цілком імовірними є триваліші проблеми із газо- та електропостачанням в окремих районах і регіонах, проте не слід очікувати колапсу загальнонаціонально масштабу. Критично важливим чинником, що визначатиме наслідки цих перебоı̈в, будуть погодно-температурні умови, які крім цього визначатимуть рівень достатності енергетичних потужностей і запасів енергоресурсів.
Звісно, можливий і песимістичний сценарій розвитку подій з енергозабезпеченням. Але він передусім пов’язаний із форс-мажорними обставинами. Мова про одночасне настання великоı̈ кількості критичних чинників, зокрема й не очікуваних з нинішньої перспективи природного (аномально холодна зима), техногенного чи політичного (сплеск цін на світових чи регіональних енергетичних ринках внаслідок політичних маніпуляцій , російського втручання в європейську енергетичну систему чи нових воєнних конфліктів) характеру, а також внутрішні фактори ризику тощо. Але такий сценарій, з одночасним настанням великоı̈ кількості несприятливих подій, експерти розглядають як вкрай малоймовірний .
Слід пам’ятати, що окрім спроб паралізувати економіку, однією із найважливіших цілей, які ворог ставить перед кампанією енерготерору, є посіяти паніку, зневіру, спроби розколоти політичну систему і стимулювати недовіру до влади, провокування протестів на фоні перебоı̈в з енергопостачанням.
У переважній більшості, украı̈нські громадяни єдиним винуватцем проблем із перебоями в енергопостачанні називають російську армію, яка здій снює удари по цивільних об’єктах.
Водночас украı̈нські органи влади повинні максимально виконати своı̈ завдання з підготовки краı̈ни до осінньо-зимового сезону і до можливих відключень електропостачання.
На фоні потенційних проблем зими, окремим чинником загострення внутрішньоı̈ ситуаціı̈ може бути питання проведення виборів, які, відповідно до встановлених термінів, припадають на 2024 рік.
📒Ознайомитись із повним текстом доповіді можна на сайті UIF.
🔥Як Україна може розвинути виробництво напівпровідників – найважливішу технологію у світі
Директор економічних програм Анатолій Амелін та економіст Євгеній Астахов презентували доповідь «Україна на ринку напівпровідників: стратегія стрибка у втікаючий потяг».
Експерти розповіли як виглядає індустрія напівпровідників сьогодні, які тренди змінять галузь у найближчому майбутньому, за якими правилами працює галузь і хто їх встановлює та як Україна може втрутитися у боротьбу за найважливішу технологію у світі.
Отже, план із залучення в Україну виробництва напівпровідників та його подальшого розвитку можна сформулювати у вигляді 7 кроків різного рівня складності.
1️⃣ Вікно можливостей для України відкрито до 2025-2027р. Відповідно, якнайшвидше Україна має пред’явити світу short-term план (до 2025 р.) та розробити long-term стратегію розвитку галузі (до/після 2030 р.). Це мають бути ухвалені на державному рівні програми, як це зробили США, ЄС, Китай та Індія.
2️⃣ Перші особи держави мають задекларувати наміри та публічно заявити про бажання та готовність України стати майданчиком для розміщення сектора напівпровідників.
3️⃣ З огляду на домінуючу роль США у цій індустрії, необхідно буде досягти домовленості з керівництвом США щодо політичного рішення розгортання в Україні виробництва напівпровідників. Це може реалізуватися у вигляді спеціальних стимулів від американського уряду для американських виробників у разі їх локалізації в Україні або подібні стимули на адресу іноземних урядів для мотивації їх національних корпорацій.
4️⃣ Досягти домовленостей з компаніями ЄС та США щодо придбання ліцензій, програмного забезпечення та обладнання, необхідних для виробництва напівпровідників.
5️⃣Продемонструвати готовність до партнерських відносин із інвесторами. Йдеться про відсутність корупції, силового тиску на бізнес, гнучкість бюрократії та вміння ухвалювати екстраординарні рішення. Це може реалізуватися у вигляді створення спеціальної економічної зони з британським правом та під зовнішнім управлінням. Спеціальний та унікальний аналог «ДіяСіті» для галузі напівпровідників.
6️⃣ Залучення західних партнерів для надання спеціальних гарантій безпеки такого проекту. Це може бути виражено в спеціальній зоні для інвесторських проектів, особливо захищеною ППО, а також спеціальний фонд страхування військових ризиків.
7️⃣Фінансові стимули для виробників можуть бути надані шляхом інтеграції до європейської програми розвитку галузі. Крім цього, необхідно включити проект із виробництва напівпровідників у пакет проектів післявоєнного від- новлення України.
Що отримає Україна натомість? Крім кумулятивного ефекту, який забезпечить сам факт заходу інвестицій в економіку, створення робочих місць та податкових надхо- джень до бюджету, окремо варто відзначити такі фактори як збільшення торгових зв’язків, за рахунок включення до міжнародних ланцюжків поставок та процесів ви- робництва. Крім цього, якщо Україна зможе успішно розвивати технологію та за- пропонує низку унікальних рішень, наприклад, для оборонної сфери, вона отримає чималу геополітичну вагу, засновану не лише на політичних рішеннях союзників, а й на цілком зрозумілих та прагматичних інтересах.
📘Ознайомитись із доповіддю можна на нашому сайті👇
Директор економічних програм Анатолій Амелін та економіст Євгеній Астахов презентували доповідь «Україна на ринку напівпровідників: стратегія стрибка у втікаючий потяг».
Експерти розповіли як виглядає індустрія напівпровідників сьогодні, які тренди змінять галузь у найближчому майбутньому, за якими правилами працює галузь і хто їх встановлює та як Україна може втрутитися у боротьбу за найважливішу технологію у світі.
Отже, план із залучення в Україну виробництва напівпровідників та його подальшого розвитку можна сформулювати у вигляді 7 кроків різного рівня складності.
1️⃣ Вікно можливостей для України відкрито до 2025-2027р. Відповідно, якнайшвидше Україна має пред’явити світу short-term план (до 2025 р.) та розробити long-term стратегію розвитку галузі (до/після 2030 р.). Це мають бути ухвалені на державному рівні програми, як це зробили США, ЄС, Китай та Індія.
2️⃣ Перші особи держави мають задекларувати наміри та публічно заявити про бажання та готовність України стати майданчиком для розміщення сектора напівпровідників.
3️⃣ З огляду на домінуючу роль США у цій індустрії, необхідно буде досягти домовленості з керівництвом США щодо політичного рішення розгортання в Україні виробництва напівпровідників. Це може реалізуватися у вигляді спеціальних стимулів від американського уряду для американських виробників у разі їх локалізації в Україні або подібні стимули на адресу іноземних урядів для мотивації їх національних корпорацій.
4️⃣ Досягти домовленостей з компаніями ЄС та США щодо придбання ліцензій, програмного забезпечення та обладнання, необхідних для виробництва напівпровідників.
5️⃣Продемонструвати готовність до партнерських відносин із інвесторами. Йдеться про відсутність корупції, силового тиску на бізнес, гнучкість бюрократії та вміння ухвалювати екстраординарні рішення. Це може реалізуватися у вигляді створення спеціальної економічної зони з британським правом та під зовнішнім управлінням. Спеціальний та унікальний аналог «ДіяСіті» для галузі напівпровідників.
6️⃣ Залучення західних партнерів для надання спеціальних гарантій безпеки такого проекту. Це може бути виражено в спеціальній зоні для інвесторських проектів, особливо захищеною ППО, а також спеціальний фонд страхування військових ризиків.
7️⃣Фінансові стимули для виробників можуть бути надані шляхом інтеграції до європейської програми розвитку галузі. Крім цього, необхідно включити проект із виробництва напівпровідників у пакет проектів післявоєнного від- новлення України.
Що отримає Україна натомість? Крім кумулятивного ефекту, який забезпечить сам факт заходу інвестицій в економіку, створення робочих місць та податкових надхо- джень до бюджету, окремо варто відзначити такі фактори як збільшення торгових зв’язків, за рахунок включення до міжнародних ланцюжків поставок та процесів ви- робництва. Крім цього, якщо Україна зможе успішно розвивати технологію та за- пропонує низку унікальних рішень, наприклад, для оборонної сфери, вона отримає чималу геополітичну вагу, засновану не лише на політичних рішеннях союзників, а й на цілком зрозумілих та прагматичних інтересах.
📘Ознайомитись із доповіддю можна на нашому сайті👇
📊41% росіян вважають, що Росія вже досягла усіх цілей СВО
Згідно з результатами опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з компанією «Нью Імідж Груп» у жовтні 2023 року, кількість тих росіян, хто вважає, що Росія досягла цілей СВО збільшилася на 5% порівняно з травнем 2023 року (з 39% до 41%).
Зокрема, опитування показало, що зберіглася тенденція до збільшення кількості тих, хто би підтримав завершення СВО, якби путін її припинив на тій лінії фронту, на якій росія зупинилася. Зараз таких 67%, а серед більш молодих таких ще більше. «Заплатити» за мир відведенням військ з захоплених Херсонської та Запорізької областей готові 40%, Херсонської та Запорізької областей та з Донбасу – вже 34%, а взагалі з України – 24%.
⚡️Детальніше ознайомитися з результатами опитування можна на нашому сайті 👇
Згідно з результатами опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з компанією «Нью Імідж Груп» у жовтні 2023 року, кількість тих росіян, хто вважає, що Росія досягла цілей СВО збільшилася на 5% порівняно з травнем 2023 року (з 39% до 41%).
Зокрема, опитування показало, що зберіглася тенденція до збільшення кількості тих, хто би підтримав завершення СВО, якби путін її припинив на тій лінії фронту, на якій росія зупинилася. Зараз таких 67%, а серед більш молодих таких ще більше. «Заплатити» за мир відведенням військ з захоплених Херсонської та Запорізької областей готові 40%, Херсонської та Запорізької областей та з Донбасу – вже 34%, а взагалі з України – 24%.
⚡️Детальніше ознайомитися з результатами опитування можна на нашому сайті 👇
⚡️Росіяни вважають покійного Пригожина найефективнішим воєначальником під час «СВО»
За результатами опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з компанією «Нью Імідж Груп» у жовтні 2023 року, 19% росіян зазначили, що Пригожин зарекомендував себе як найефективніший воєначальник під час «СВО».
18% респондентів зокрема назвали Рамзана Кадирова, 16% - Сєргєя Суровікіна, 15% - Сєргєя Шойгу. 21% респондентів не визначились із відповіддю.
Детальніше з результатами соціологічного опитування можна ознайомитися на нашому сайті👇
За результатами опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з компанією «Нью Імідж Груп» у жовтні 2023 року, 19% росіян зазначили, що Пригожин зарекомендував себе як найефективніший воєначальник під час «СВО».
18% респондентів зокрема назвали Рамзана Кадирова, 16% - Сєргєя Суровікіна, 15% - Сєргєя Шойгу. 21% респондентів не визначились із відповіддю.
Детальніше з результатами соціологічного опитування можна ознайомитися на нашому сайті👇
⚡️⚡️Чеченський сепаратизм: 46% росіян думають, що чеченці не відмовилися від ідеї відокремлення від рф
Такі дані були отримані у ході опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з компанією «Нью Імідж Груп» у жовтні 2023 року.
Чеченське питання в опитуванні є чи не єдиним питанням, відповідь на яке розколює россуспільство приблизно навпіл. 34% вважає, що Чечня – це фактично некерована Кремлем республіка, де не діють росзакони. Ще 13% вагаються у цьому питанні. 53% з цим твердженням не погоджуються.
Проте тих, хто вважає, що Чечня відмовилася від планів відокремитися від рф вже менше – 46%. Можна також сказати, що чеченське питання хоч і продовжує бути гострим, проте останні події навколо Чечні залишилися мало помітними. Тобто ця тема завжди «фонить».
📊Детальніше ознайомитися з результатами опитування можна на нашому сайті 👇
Такі дані були отримані у ході опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з компанією «Нью Імідж Груп» у жовтні 2023 року.
Чеченське питання в опитуванні є чи не єдиним питанням, відповідь на яке розколює россуспільство приблизно навпіл. 34% вважає, що Чечня – це фактично некерована Кремлем республіка, де не діють росзакони. Ще 13% вагаються у цьому питанні. 53% з цим твердженням не погоджуються.
Проте тих, хто вважає, що Чечня відмовилася від планів відокремитися від рф вже менше – 46%. Можна також сказати, що чеченське питання хоч і продовжує бути гострим, проте останні події навколо Чечні залишилися мало помітними. Тобто ця тема завжди «фонить».
📊Детальніше ознайомитися з результатами опитування можна на нашому сайті 👇
💻📈За останні сім років Український інститут майбутнього став впливовим аналітичним центром, який прогнозує та моделює ситуації.
А після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року інститут зосередився на вивченні та аналізі нашого безпосереднього ворога — Росії.
Сьогодні маємо гарні новини. Раді вітати в нашій команді Марію Чумак, яка працюватиме виконавчою директоркою Українського інституту майбутнього.
Віримо, що не існує межі для нездійсненного і прагнемо стати аналітичним центром № 1 в Україні.
Будемо рости, масштабуватися та розвивати країну разом! 🇺🇦
А після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року інститут зосередився на вивченні та аналізі нашого безпосереднього ворога — Росії.
Сьогодні маємо гарні новини. Раді вітати в нашій команді Марію Чумак, яка працюватиме виконавчою директоркою Українського інституту майбутнього.
Віримо, що не існує межі для нездійсненного і прагнемо стати аналітичним центром № 1 в Україні.
Будемо рости, масштабуватися та розвивати країну разом! 🇺🇦
⚡️В Українському інституті майбутнього представили нову виконавчу директорку
14 листопада в Українському інституті майбутнього представили нову виконавчу директорку — Марію Чумак, а також поділилися планами щодо розвитку
Інститут був створений у 2016 році і за цей час провів більше сотні досліджень. А після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року аналітичний центр зосередився на вивченні та аналізі безпосереднього ворога — Росії.
Проте ця осінь принесла для Українського інституту майбутнього перезавантаження та зміни. Так, фундацію очолила нова виконавча директорка — Марія Чумак.
Водночас постулати інституту, серед яких проектування успішного майбутнього країни, через експертні та соціальні дослідження, дискусії та круглі столи, що стимулюватимуть прийняття якісних політичних рішень як в українській, так і міжнародній політиці, залишилися незмінними.
“Ще в 2016 році засновники Українського інституту майбутнього розробили меморандум, в якому написали, що у 2030 році ми хочемо, щоб Україна мала $ 1 трл ВВП завдяки ефективній економіці. Але, на жаль, на 32 році Незалежності України ми знаємо, що доведеться дуже багато працювати, щоб цього вдалося досягти”, – наголосив Антон Геращенко, співзасновник Українського інституту майбутнього.
Однією з умов ефективного розвитку країни є наявність стратегії розвитку. Так, у США, Британії, Німеччині цими речами у першу чергу займаються аналітичні центри, а не депутати та чиновники. Наприклад, у Лондоні працює більше 200 think thanks.
“7,5 років тому ми зрозуміли, що в Україні немає конкуренції ідей. Тому вирішили створити інституцію, яка буде проектувати та програмувати українське майбутнє”, – підкреслив Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього.
Водночас Україна є стартапом з необмеженими можливостями та потенціалом для розвитку, наголосила Марія Чумак, виконавча директорка Українського інституту майбутнього. За її словами, у нашої держави є всі шанси стати успішною країною і здивувати світ темпами розвитку. Зрештою, історія знає чимало прикладів, коли країни всього лише за 10 років показували разючі результати свого розвитку.
В Українському інституті майбутнього докладатимуть зусиль, аби максимально стимулювати ці зміни в Україні завдяки проведенню якісних досліджень, експертним дискусіям, круглим столам тощо.
Крім того, на найближчий час в інституті окреслили наступні стратегічні напрямки:
📍Візія майбутнього країни та української ідентичності;
📍Економіка, що є потенціалом для росту та драйвером нової осмисленої України;
📍 Проект “Україна” та її інтеграції в Європу та світ;
📍 Human capital, культура та освіта, промо України у світі, українська ідентичність;
📍Національна безпека, забезпечення якої є запорукою сталого розвитку суспільства;
📍 Вивчення та аналіз Росії, або як допомогти Росії програти цю війну.
14 листопада в Українському інституті майбутнього представили нову виконавчу директорку — Марію Чумак, а також поділилися планами щодо розвитку
Інститут був створений у 2016 році і за цей час провів більше сотні досліджень. А після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року аналітичний центр зосередився на вивченні та аналізі безпосереднього ворога — Росії.
Проте ця осінь принесла для Українського інституту майбутнього перезавантаження та зміни. Так, фундацію очолила нова виконавча директорка — Марія Чумак.
Водночас постулати інституту, серед яких проектування успішного майбутнього країни, через експертні та соціальні дослідження, дискусії та круглі столи, що стимулюватимуть прийняття якісних політичних рішень як в українській, так і міжнародній політиці, залишилися незмінними.
“Ще в 2016 році засновники Українського інституту майбутнього розробили меморандум, в якому написали, що у 2030 році ми хочемо, щоб Україна мала $ 1 трл ВВП завдяки ефективній економіці. Але, на жаль, на 32 році Незалежності України ми знаємо, що доведеться дуже багато працювати, щоб цього вдалося досягти”, – наголосив Антон Геращенко, співзасновник Українського інституту майбутнього.
Однією з умов ефективного розвитку країни є наявність стратегії розвитку. Так, у США, Британії, Німеччині цими речами у першу чергу займаються аналітичні центри, а не депутати та чиновники. Наприклад, у Лондоні працює більше 200 think thanks.
“7,5 років тому ми зрозуміли, що в Україні немає конкуренції ідей. Тому вирішили створити інституцію, яка буде проектувати та програмувати українське майбутнє”, – підкреслив Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього.
Водночас Україна є стартапом з необмеженими можливостями та потенціалом для розвитку, наголосила Марія Чумак, виконавча директорка Українського інституту майбутнього. За її словами, у нашої держави є всі шанси стати успішною країною і здивувати світ темпами розвитку. Зрештою, історія знає чимало прикладів, коли країни всього лише за 10 років показували разючі результати свого розвитку.
В Українському інституті майбутнього докладатимуть зусиль, аби максимально стимулювати ці зміни в Україні завдяки проведенню якісних досліджень, експертним дискусіям, круглим столам тощо.
Крім того, на найближчий час в інституті окреслили наступні стратегічні напрямки:
📍Візія майбутнього країни та української ідентичності;
📍Економіка, що є потенціалом для росту та драйвером нової осмисленої України;
📍 Проект “Україна” та її інтеграції в Європу та світ;
📍 Human capital, культура та освіта, промо України у світі, українська ідентичність;
📍Національна безпека, забезпечення якої є запорукою сталого розвитку суспільства;
📍 Вивчення та аналіз Росії, або як допомогти Росії програти цю війну.
21 листопада - День Гідності та Свободи в Україні. Одне із знакових державних свят встановлене на честь двох революцій - Помаранчевої 2004 року та Революції Гідності 2013-го.
Ми пам’ятаємо, як в цей день десять років тому на Майдан Незалежності вийшло 1,5 тис людей - в знак протесту проти того, що тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Тоді українці гучно заявили про те, що вони прагнуть свободи, мають гідність, а також хочуть рухатися в напрямку Євросоюзу.
За ці десять років нам довелося пережити чимало сумних та трагічних подій. Однак протягом цього часу наша волелюбність та сміливість лише загартувалися та стали міцнішими.
З Днем Гідності та Свободи!
Українці — нескоренні та є вільною нацією, яка неодмінно переможе.🇺🇦
Ми пам’ятаємо, як в цей день десять років тому на Майдан Незалежності вийшло 1,5 тис людей - в знак протесту проти того, що тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Тоді українці гучно заявили про те, що вони прагнуть свободи, мають гідність, а також хочуть рухатися в напрямку Євросоюзу.
За ці десять років нам довелося пережити чимало сумних та трагічних подій. Однак протягом цього часу наша волелюбність та сміливість лише загартувалися та стали міцнішими.
З Днем Гідності та Свободи!
Українці — нескоренні та є вільною нацією, яка неодмінно переможе.🇺🇦
Сьогодні, 23 листопада, відзначають День подяки.🙏
Це свято з тривалою історією, що відзначається у багатьох країнах світу серед яких Канада 🇨🇦та США🇺🇸.
У цей день прийнято висловлювати слова вдячності та підтримки.
Цей рік для України був непростим через повномасштабну агресію з боку рф, численні злочини, вчинені проти звичайних українців. Нам довелося пройти через непрості випробування і ще раз продемонструвати всьому світу свою єдність, силу духу, стійкість та жагу до перемоги.
Однак вистояти в цей непростий період без допомоги друзів нам навряд чи би вдалося.
Тож, в цей день хочеться висловити щирі слова вдячності за міцне плече і постійну підтримку в цей непростий період для України всім нашим друзям та партнерам.
Лише разом ми переможемо!🇺🇦🇺🇸
Це свято з тривалою історією, що відзначається у багатьох країнах світу серед яких Канада 🇨🇦та США🇺🇸.
У цей день прийнято висловлювати слова вдячності та підтримки.
Цей рік для України був непростим через повномасштабну агресію з боку рф, численні злочини, вчинені проти звичайних українців. Нам довелося пройти через непрості випробування і ще раз продемонструвати всьому світу свою єдність, силу духу, стійкість та жагу до перемоги.
Однак вистояти в цей непростий період без допомоги друзів нам навряд чи би вдалося.
Тож, в цей день хочеться висловити щирі слова вдячності за міцне плече і постійну підтримку в цей непростий період для України всім нашим друзям та партнерам.
Лише разом ми переможемо!🇺🇦🇺🇸
🇺🇦25 листопада у центрі Ніжина було відкрито меморіал “Героям захисникам України, побудований за ініціативи Українського інституту майбутнього та реалізований за кошти українських меценатів.
У центрі комплексу розміщена скульптура Героя України Олександра Мацієвського, який став одним з символів мужньої боротьби українців проти російської військової агресії. Саме його окупанти з особливим цинізмом розстріляли після слів “Слава Україні!”, а потім виклали відео у мережу в березні цього року. Тоді цей жорстокий відеозапис шокував не тільки Україну, а й світ.
Скульптура Олександра Мацієвського висотою 2,2 метри виготовлена з бронзи. Сам монумент виконаний у червоно-чорних кольорах, що символізують кров захисників та українську землю. Меморіал зроблений у формі великого козацького хреста. Імена 158 загиблих ніжинців викарбувані на ньому золотими літерами.
Олександр Ревтюк, побратим загиблого воїна, військовий ЗСУ, під час відкриття пам'ятника розповів, що Олександр Мацієвський виявив особливий вчинок, сказавши ворогові в очі "Слава Україні". "І весь світ це побачив”, - підкреслив військовій.
Відкриття таких монументів навіть під час війни, на думку Антона Геращенка, співзасновника Українського інституту майбутнього та ідейного натхненника проекту, є вкрай важливим. Адже у першу чергу - це шана і пам’ять про наших Героїв, яка передаватиметься через покоління.
Зрештою, коли ми говоримо про здобуття перемоги для України йдеться не лише про купівлю сотні дронів. Надзвичайно важлива жага до перемоги. А подібні проекти її підсилюють.
Комплекс повністю збудовано за благодійні кошти. У фінансуванні будівництва Меморіалу взяли участь компанії: Перша Приватна Броварня, Агрохолдінг "Астарта", мережа АЗК "WOG", оператор систем звʼязку "Дата Груп", компанія “SkyFall” та інші компанії та приватні особи.
Ініціатива побудови Меморіалу належала Українському інституту майбутнього.
Слава Україні! Героям слава!🇺🇦
У центрі комплексу розміщена скульптура Героя України Олександра Мацієвського, який став одним з символів мужньої боротьби українців проти російської військової агресії. Саме його окупанти з особливим цинізмом розстріляли після слів “Слава Україні!”, а потім виклали відео у мережу в березні цього року. Тоді цей жорстокий відеозапис шокував не тільки Україну, а й світ.
Скульптура Олександра Мацієвського висотою 2,2 метри виготовлена з бронзи. Сам монумент виконаний у червоно-чорних кольорах, що символізують кров захисників та українську землю. Меморіал зроблений у формі великого козацького хреста. Імена 158 загиблих ніжинців викарбувані на ньому золотими літерами.
Олександр Ревтюк, побратим загиблого воїна, військовий ЗСУ, під час відкриття пам'ятника розповів, що Олександр Мацієвський виявив особливий вчинок, сказавши ворогові в очі "Слава Україні". "І весь світ це побачив”, - підкреслив військовій.
Відкриття таких монументів навіть під час війни, на думку Антона Геращенка, співзасновника Українського інституту майбутнього та ідейного натхненника проекту, є вкрай важливим. Адже у першу чергу - це шана і пам’ять про наших Героїв, яка передаватиметься через покоління.
Зрештою, коли ми говоримо про здобуття перемоги для України йдеться не лише про купівлю сотні дронів. Надзвичайно важлива жага до перемоги. А подібні проекти її підсилюють.
Комплекс повністю збудовано за благодійні кошти. У фінансуванні будівництва Меморіалу взяли участь компанії: Перша Приватна Броварня, Агрохолдінг "Астарта", мережа АЗК "WOG", оператор систем звʼязку "Дата Груп", компанія “SkyFall” та інші компанії та приватні особи.
Ініціатива побудови Меморіалу належала Українському інституту майбутнього.
Слава Україні! Героям слава!🇺🇦
Збройні сили України🇺🇦 завжди були нашою гордістю та славою, але після початку повномасштабної вторгнення про відвагу та професіоналізм українських воїнів дізнався весь світ. У прямому сенсі слова ЗСУ захищають нас на землі, у воді, в повітрі.
Щодня наші військові роблять це професійно, ризикуючи своїм життям та здоров’ям.
Тож, у цей день особливо хочеться подякувати всім нашим військовим за те, що дають нам можливість прокидатися у власних домівках, працювати, навчатися і просто жити в Україні! Без вас би цього точно не було.🙏
Також на честь свята закликаємо Вас зробити донати ЗСУ, привітати рідних, друзів та всіх знайомих військовослужбовців із Днем Збройних сил України!
Слава Україні!🇺🇦
Лише разом переможемо.💪
Щодня наші військові роблять це професійно, ризикуючи своїм життям та здоров’ям.
Тож, у цей день особливо хочеться подякувати всім нашим військовим за те, що дають нам можливість прокидатися у власних домівках, працювати, навчатися і просто жити в Україні! Без вас би цього точно не було.🙏
Також на честь свята закликаємо Вас зробити донати ЗСУ, привітати рідних, друзів та всіх знайомих військовослужбовців із Днем Збройних сил України!
Слава Україні!🇺🇦
Лише разом переможемо.💪
⚡️Сім ключових моментів. Про що говорив Путін на великій пресконференції
Пропустивши велику пресконференцію у 2022 році, Путін не міг скасувати її у 2023-му, напередодні виборів. Ігор Тишкевич, експерт UIF, виділив сім ключових тем із сьогоднішньої пресконференції Путіна:
📍1. Продовження шантажу довгою війною. Тут є і правдива складова — РФ дійсно має резерви на кілька років війни. А є і запрошення до договорняка. Але не зараз — після виборів. І тут не дарма з’явився пасаж Путіна про можливе припинення допомоги Україні: кремлівська інформаційна машина активно розгортає тему «занадто дорогої» для ЄС і США війни в Україні.
РФ поспішатиме — 2024 рік стане роком масового переселення
📍2. Окуповані території та політика заміщення населення. Постановочне запитання про лікарню в Запорізькій області та брак лікарів. Кумедні деталі ідей — є іпотека під 2% на «нові території» (тобто окуповану частину України), але «виправдане» її поширення на вторинний ринок і збільшення «підйомних». Рішення, ймовірно, буде ухвалено. І тут же питання про програму переселення з крайньої півночі. До речі, успішно застосовану в Криму. Але тут РФ буде поспішати — 2024 рік стане роком масового переселення. Куди? Не виключаю формату «конфіскації» житла в українців, які виїхали з-під окупації.
📍3. Проговорився (або сказав спеціально) про кількість на фронті — 617 тисяч, а також про найм. Тут нічого нового, його оцінка в 480 тисяч «набраних» збіглася з розрахунками, які робили з колегами. Тобто механізм найму ув’язнених, в’язнів СІЗО і жителів депресивних регіонів буде продовжено.
📍4. Старанно уникає теми втрат, але тут цікава арифметика. Набрати понад 800 тисяч за рік (листопад 2022-листопад 2023) з урахуванням рекрутингу у 2022-му році (сили вторгнення приблизно 300 тисяч + ПВК приблизно 150 + ЛДНР приблизно 50 + БАРС та інші «добровольці» приблизно 200) і отримати в сухому залишку 617 тисяч на фронті — цікавий результат.
📍5. Щодо нових проєктів (наприклад, високошвидкісні дороги), фактично озвучив нових наглядачів за великими проєктами (які мають намір почати). І тут, пам’ятаємо про «Вежі Кремля», уряд «осторонь», а ось куратори-технократи (група Грефа-Кирієнка) і старий перевірений боєць Собянін.
📍6. ПВК. Путін не ухвалив рішення про те, як функціонуватиме галузь. Набір потрібен, потрібні як підрозділи на фронті, так і ПВК за кордоном. На зарубіжну частину поки що будуть, як і раніше, «закривати очі», а «фронтові» поки що в «різних руках». Але три запитання з цієї теми говорять про кількість «нерегулярів» на фронті (і після нього). І перед виборами цим людям обіцяють легалізацію і пільги. Логічно. Похідна з цього — ймовірність появи «імперського» політичного проєкту. Поки що Путін забирає «радикалів» на себе. Пов’язує зміни їхнього статусу зі своїм президентським майбутнім.
📍7. КНР. Кумедна ситуація. Путін не тільки усвідомлює, але починає і визнавати свою слабшу позицію в парі Москва-Пекін. Як Лукашенко, бажаючи надати додаткової ваги своїм словам, любив ввернути «Ми і Росія», так само і Путін почав говорити на адресу КНР. Навіть пряме запитання про перспективи БРІКС звів до формату «важливості відносин із Китаєм».
Пропустивши велику пресконференцію у 2022 році, Путін не міг скасувати її у 2023-му, напередодні виборів. Ігор Тишкевич, експерт UIF, виділив сім ключових тем із сьогоднішньої пресконференції Путіна:
📍1. Продовження шантажу довгою війною. Тут є і правдива складова — РФ дійсно має резерви на кілька років війни. А є і запрошення до договорняка. Але не зараз — після виборів. І тут не дарма з’явився пасаж Путіна про можливе припинення допомоги Україні: кремлівська інформаційна машина активно розгортає тему «занадто дорогої» для ЄС і США війни в Україні.
РФ поспішатиме — 2024 рік стане роком масового переселення
📍2. Окуповані території та політика заміщення населення. Постановочне запитання про лікарню в Запорізькій області та брак лікарів. Кумедні деталі ідей — є іпотека під 2% на «нові території» (тобто окуповану частину України), але «виправдане» її поширення на вторинний ринок і збільшення «підйомних». Рішення, ймовірно, буде ухвалено. І тут же питання про програму переселення з крайньої півночі. До речі, успішно застосовану в Криму. Але тут РФ буде поспішати — 2024 рік стане роком масового переселення. Куди? Не виключаю формату «конфіскації» житла в українців, які виїхали з-під окупації.
📍3. Проговорився (або сказав спеціально) про кількість на фронті — 617 тисяч, а також про найм. Тут нічого нового, його оцінка в 480 тисяч «набраних» збіглася з розрахунками, які робили з колегами. Тобто механізм найму ув’язнених, в’язнів СІЗО і жителів депресивних регіонів буде продовжено.
📍4. Старанно уникає теми втрат, але тут цікава арифметика. Набрати понад 800 тисяч за рік (листопад 2022-листопад 2023) з урахуванням рекрутингу у 2022-му році (сили вторгнення приблизно 300 тисяч + ПВК приблизно 150 + ЛДНР приблизно 50 + БАРС та інші «добровольці» приблизно 200) і отримати в сухому залишку 617 тисяч на фронті — цікавий результат.
📍5. Щодо нових проєктів (наприклад, високошвидкісні дороги), фактично озвучив нових наглядачів за великими проєктами (які мають намір почати). І тут, пам’ятаємо про «Вежі Кремля», уряд «осторонь», а ось куратори-технократи (група Грефа-Кирієнка) і старий перевірений боєць Собянін.
📍6. ПВК. Путін не ухвалив рішення про те, як функціонуватиме галузь. Набір потрібен, потрібні як підрозділи на фронті, так і ПВК за кордоном. На зарубіжну частину поки що будуть, як і раніше, «закривати очі», а «фронтові» поки що в «різних руках». Але три запитання з цієї теми говорять про кількість «нерегулярів» на фронті (і після нього). І перед виборами цим людям обіцяють легалізацію і пільги. Логічно. Похідна з цього — ймовірність появи «імперського» політичного проєкту. Поки що Путін забирає «радикалів» на себе. Пов’язує зміни їхнього статусу зі своїм президентським майбутнім.
📍7. КНР. Кумедна ситуація. Путін не тільки усвідомлює, але починає і визнавати свою слабшу позицію в парі Москва-Пекін. Як Лукашенко, бажаючи надати додаткової ваги своїм словам, любив ввернути «Ми і Росія», так само і Путін почав говорити на адресу КНР. Навіть пряме запитання про перспективи БРІКС звів до формату «важливості відносин із Китаєм».
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🎄Різдво є одним з найбільших свят року.
І цього року воно є незвичним для України. Вперше його відзначатимуть за новим календарем.
Але, на жаль, чимала кількість чоловіків і жінок, які захищають державу на лінії фронту, не зможуть провести Різдво за святковим столом у родинному колі.
🙏Тож, у першу чергу хочеться привітати наших воїнів з цим світлим святом, а також подякувати їм за щоденну важку, але надзвичайно важливу для всієї України працю.
І ще хочеться побажати всім нам якомога швидшої Перемоги! Нехай це свято принесе добро, радість та благополуччя до кожної української родини.
Щирі вітання з Різдвом Христовим та прийдешнім Новим роком!🇺🇦
І цього року воно є незвичним для України. Вперше його відзначатимуть за новим календарем.
Але, на жаль, чимала кількість чоловіків і жінок, які захищають державу на лінії фронту, не зможуть провести Різдво за святковим столом у родинному колі.
🙏Тож, у першу чергу хочеться привітати наших воїнів з цим світлим святом, а також подякувати їм за щоденну важку, але надзвичайно важливу для всієї України працю.
І ще хочеться побажати всім нам якомога швидшої Перемоги! Нехай це свято принесе добро, радість та благополуччя до кожної української родини.
Щирі вітання з Різдвом Христовим та прийдешнім Новим роком!🇺🇦
📖📚Добірка книг 2023 р, варта до прочитання. (ЧАСТИНА I)
Цей рік добігає кінця. Він був насиченим на різні події і багатим на цікаві літературні новинки.
Експерти UIF склали список книг, вартих Вашої уваги. До нього увійшли видання 2023 р. від експертів самого Інституту, українських та іноземних істориків, релігієзнавців, політологів, економістів, психологів тощо.
Рекомендуємо взяти на озброєння список і провести свята з максимальною користю:
📍 Вадим Денисенко «Як зруйнувати русский мир»
Автор досліджує виникнення, розвиток та функціонування русского міра від часів Івана Грозного до сучасності.
📍 Сергій Громенко «Чому Україна виграє»
Автор книги пропонує власні, часто неочікувані відповіді на головні питання сьогодення. Але ми всі і цивілізований світ навколо розуміємо росія програла.
📍 Сергій Плохій «Російсько-українська війна: повернення історії»
24 лютого 2022 року світ здригнувся від жаху. Здається, ніхто не очікував війни такого масштабу. Один із провідних істориків України, вичерпно аналізує повномасштабне вторгнення Росії, його витоки, перебіг та можливі результати.
📍 Шон Макфейт «Нові правила війни. Перемога в епоху тривалого хаосу»
Автор пропонує сміливе й глибоке керівництво для війни майбутнього, беручи найкраще від Карла фон Клаузевіца, Сунь Цзи, сучасних військових мислителів та з власного досвіду.
📍 Одед Галор «Подорож людства. Витоки багатства і нерівності»
Для всіх, кого цікавить питання людського розвитку, а саме: соціології, які унікальні чинники привели людство від стагнації до розвитку, гендерної рівності й інвестицій в освіту.
📍 Юджин М. Фішел «Московський фактор. Політика США щодо суверенної України та Кремля»
Чи враховували дві республіканські та дві демократичні адміністрації США статус України як суверенної держави, вибудовуючи відносини з РФ. Автор має відповідь на болюче питання.
📍 Макс Кідрук «Теорія неймовірності»
Чому ми старіємо? Чи правда, що більшість бактерій нешкідливі? Яка користь із мертвого восьминога у нічному клубі? Автор відповідає на ці та інші запитання у своїй новій книзі.
📍 Андрій Зелінський «Анатомія Воїна: Дух, Шлях, Сила»
Про самого Воїна і про те, як його віднайти у глибині свого серця – докладно описано у захоплюючий подорожі на сторінках книги.
📍 Ігор Козловський «Людина на перехресті. Роздуми про екзистенційний інтелект»
Це роздуми видатного українського релігієзнавця про глибинні питання людської особистості і внутрішню свободу.
📍 Герберт Макмастер «Поля битв. Боротьба за захист вільного світу»
У книжці автор, американський генерал-лейтенант і радник президента з нацбезпеки, детально аналізує «російську війну нового покоління», експансіоністську політику Китаю, проксі-війни Ірану, ситуацію на Близькому Сході, в Афганістані та Східній Азії.
📍 Тара Захра. «Проти всього світу: антиглобалізм і масова політика між світовими війнами»
Авторка описує міжвоєнні роки минулого століття, та наводить приклади того, як багато держав скочувалися від демократії до авторитаризму. На її думку, головна причина цієї тенденції — зростання антиглобалістських настроїв, що й вилилося у крах молодих демократичних систем того часу.
Цей рік добігає кінця. Він був насиченим на різні події і багатим на цікаві літературні новинки.
Експерти UIF склали список книг, вартих Вашої уваги. До нього увійшли видання 2023 р. від експертів самого Інституту, українських та іноземних істориків, релігієзнавців, політологів, економістів, психологів тощо.
Рекомендуємо взяти на озброєння список і провести свята з максимальною користю:
📍 Вадим Денисенко «Як зруйнувати русский мир»
Автор досліджує виникнення, розвиток та функціонування русского міра від часів Івана Грозного до сучасності.
📍 Сергій Громенко «Чому Україна виграє»
Автор книги пропонує власні, часто неочікувані відповіді на головні питання сьогодення. Але ми всі і цивілізований світ навколо розуміємо росія програла.
📍 Сергій Плохій «Російсько-українська війна: повернення історії»
24 лютого 2022 року світ здригнувся від жаху. Здається, ніхто не очікував війни такого масштабу. Один із провідних істориків України, вичерпно аналізує повномасштабне вторгнення Росії, його витоки, перебіг та можливі результати.
📍 Шон Макфейт «Нові правила війни. Перемога в епоху тривалого хаосу»
Автор пропонує сміливе й глибоке керівництво для війни майбутнього, беручи найкраще від Карла фон Клаузевіца, Сунь Цзи, сучасних військових мислителів та з власного досвіду.
📍 Одед Галор «Подорож людства. Витоки багатства і нерівності»
Для всіх, кого цікавить питання людського розвитку, а саме: соціології, які унікальні чинники привели людство від стагнації до розвитку, гендерної рівності й інвестицій в освіту.
📍 Юджин М. Фішел «Московський фактор. Політика США щодо суверенної України та Кремля»
Чи враховували дві республіканські та дві демократичні адміністрації США статус України як суверенної держави, вибудовуючи відносини з РФ. Автор має відповідь на болюче питання.
📍 Макс Кідрук «Теорія неймовірності»
Чому ми старіємо? Чи правда, що більшість бактерій нешкідливі? Яка користь із мертвого восьминога у нічному клубі? Автор відповідає на ці та інші запитання у своїй новій книзі.
📍 Андрій Зелінський «Анатомія Воїна: Дух, Шлях, Сила»
Про самого Воїна і про те, як його віднайти у глибині свого серця – докладно описано у захоплюючий подорожі на сторінках книги.
📍 Ігор Козловський «Людина на перехресті. Роздуми про екзистенційний інтелект»
Це роздуми видатного українського релігієзнавця про глибинні питання людської особистості і внутрішню свободу.
📍 Герберт Макмастер «Поля битв. Боротьба за захист вільного світу»
У книжці автор, американський генерал-лейтенант і радник президента з нацбезпеки, детально аналізує «російську війну нового покоління», експансіоністську політику Китаю, проксі-війни Ірану, ситуацію на Близькому Сході, в Афганістані та Східній Азії.
📍 Тара Захра. «Проти всього світу: антиглобалізм і масова політика між світовими війнами»
Авторка описує міжвоєнні роки минулого століття, та наводить приклади того, як багато держав скочувалися від демократії до авторитаризму. На її думку, головна причина цієї тенденції — зростання антиглобалістських настроїв, що й вилилося у крах молодих демократичних систем того часу.
⚡️ Добірка книг 2023 р, варта до прочитання. (ЧАСТИНА II)
Цей рік добігає кінця. Він був насиченим на різні події і багатим на цікаві літературні новинки.
Експерти Українського інституту майбутнього склали список книг, вартих Вашої уваги.
До нього увійшли видання 2023 р. від експертів самого Інституту, українських та іноземних істориків, релігієзнавців, політологів, економістів, психологів тощо.
Рекомендуємо взяти на озброєння цей список і провести ці свята з максимальною користю:
📍 Мартін Вольф «Криза демократичного капіталізму»
Автор-економіст пояснює, як розпад зв'язків між ліберально-демократичними принципами та капіталізмом призвів до кризи сучасних демократичних капіталістичних держав, і чому чимало з них зараз не можуть ефективно боротися з нерівністю та бідністю.
📍 Браян Бургун, Пітер Трубовіц «Геополітика і демократія»
Автори просувають ідею, що крах Західного світопорядку коріннями сягає у 1990-і роки, коли західні демократії почали просувати глобалізацію за рахунок внутрішніх питань, тим самим породивши ресентимент, який породив ревізіонізм частини суспільств відносно світопорядку як такого.
📍 Абрахам Л. Ньюман, Генрі Фаррелл «Підпільна імперія: як Америка перетворила світову економіку в зброю»
Автори розповідають, як заради безпеки США створили систему, якою часто зловживають. Вашингтон перетворив світові економічні мережі, що розширюються, в інструменти власного домінування.
📍 Бетані Аллен «Пекінські правила: Китай у пошуках глобального впливу»
Автор вивчає геоекономічний вплив Китаю, що розширюється, і попереджає, що решта світу має діяти зараз, щоб приборкати «авторитарне економічне управління» Китаю, що виражається в торговельній політиці, непрямому впливі на західні бренди, інвестиціях у технології тощо.
📍 Мустафа Сулейман та Майкл Бхаскар «Майбутня хвиля»
Переконливий погляд на потенціал штучного інтелекту для перетворення економіки та суспільства, поряд із ризиками зловживань та стеження
📍Ліза Хоффман «Аварійна посадка»
Це внутрішня історія про те, як найбільші компанії світу вижили в умовах, коли економіка перебуває на межі через пандемію, спричинену коронавірусом
📍 Френк Вільчек «Основи. 10 ключів до реальності»
Щодня ми не замислюємося про якісь фундаментальні фізичні закони. А насправді ж, вони всюди навколо нас. І автор цієї книжки нам це покаже.
📍Наталя Удріс-Бородавко «Графічний дизайн з українським обличчям»
Представлене видання є результатом аналітики українського графічного дизайну останніх 10 років, а також художньо-проєктних експериментів авторки книги і студентської молоді, що опановує професію графічного дизайнера.
📍Радомир Мокрик «Бунт проти імперії: українські шістдесятники»
Під поняттям «шістдесятництво» приховується безліч культурних феноменів, людських доль та літературних творів. Ця книжка пропонує читачеві мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників – молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської «відлиги».
Читайте ЧАСТИНУ I за посиланням.👉
Цей рік добігає кінця. Він був насиченим на різні події і багатим на цікаві літературні новинки.
Експерти Українського інституту майбутнього склали список книг, вартих Вашої уваги.
До нього увійшли видання 2023 р. від експертів самого Інституту, українських та іноземних істориків, релігієзнавців, політологів, економістів, психологів тощо.
Рекомендуємо взяти на озброєння цей список і провести ці свята з максимальною користю:
📍 Мартін Вольф «Криза демократичного капіталізму»
Автор-економіст пояснює, як розпад зв'язків між ліберально-демократичними принципами та капіталізмом призвів до кризи сучасних демократичних капіталістичних держав, і чому чимало з них зараз не можуть ефективно боротися з нерівністю та бідністю.
📍 Браян Бургун, Пітер Трубовіц «Геополітика і демократія»
Автори просувають ідею, що крах Західного світопорядку коріннями сягає у 1990-і роки, коли західні демократії почали просувати глобалізацію за рахунок внутрішніх питань, тим самим породивши ресентимент, який породив ревізіонізм частини суспільств відносно світопорядку як такого.
📍 Абрахам Л. Ньюман, Генрі Фаррелл «Підпільна імперія: як Америка перетворила світову економіку в зброю»
Автори розповідають, як заради безпеки США створили систему, якою часто зловживають. Вашингтон перетворив світові економічні мережі, що розширюються, в інструменти власного домінування.
📍 Бетані Аллен «Пекінські правила: Китай у пошуках глобального впливу»
Автор вивчає геоекономічний вплив Китаю, що розширюється, і попереджає, що решта світу має діяти зараз, щоб приборкати «авторитарне економічне управління» Китаю, що виражається в торговельній політиці, непрямому впливі на західні бренди, інвестиціях у технології тощо.
📍 Мустафа Сулейман та Майкл Бхаскар «Майбутня хвиля»
Переконливий погляд на потенціал штучного інтелекту для перетворення економіки та суспільства, поряд із ризиками зловживань та стеження
📍Ліза Хоффман «Аварійна посадка»
Це внутрішня історія про те, як найбільші компанії світу вижили в умовах, коли економіка перебуває на межі через пандемію, спричинену коронавірусом
📍 Френк Вільчек «Основи. 10 ключів до реальності»
Щодня ми не замислюємося про якісь фундаментальні фізичні закони. А насправді ж, вони всюди навколо нас. І автор цієї книжки нам це покаже.
📍Наталя Удріс-Бородавко «Графічний дизайн з українським обличчям»
Представлене видання є результатом аналітики українського графічного дизайну останніх 10 років, а також художньо-проєктних експериментів авторки книги і студентської молоді, що опановує професію графічного дизайнера.
📍Радомир Мокрик «Бунт проти імперії: українські шістдесятники»
Під поняттям «шістдесятництво» приховується безліч культурних феноменів, людських доль та літературних творів. Ця книжка пропонує читачеві мандрівку в мікросвіт українських шістдесятників – молодих людей, які творили нову культуру в час хрущовської «відлиги».
Читайте ЧАСТИНУ I за посиланням.👉
⚡️Що на нас чекає у 2024 році?
Експерти Українського інституту майбутнього провели обговорення у форматі щодо основних викликів та подій 2024 року, які вплинуть на нашу країну. Нижче тезово нотатки:
📍1. Що відбувається у світі?
• Подальше загострення конкуренції між Китаєм та США. Це не пряма ворожнеча, а збільшення кількості сфер, де конкуренція загострюється.
• США та Китай почали більш активно змагатися у сфері високих технологій (ШІ, рідкісноземельні метали, чіпи)
• Суперництво у сфері регіональної безпеки (в Азії), США та Китай намагаються схилити до співпраці з собою нових гравців (Соломонові острови – Китай) у США – Таїланд, Папуа Нова Гвінея…
• Така співпраця дає доступ до військових баз цих держав. Формуються блоки партнерств в Азіатсько-тихоокеанському регіоні.
• США замикаються на своєму внутрішньому порядку. У Європі стає більше економічних проблем, одна з причин - зростання цін на енергоресурси
• Для глобального Півдня – Україна сприймається як «проксі» Заходу, за нами тільки спостерігають.
• росія консолідує владу навколо путіна.
• Головна мета росії сьогодні - припустити розширення НАТО
• Не виключено, що грошей може ставати дедалі менше.
• Ми для світу як фронтир для стримування росії і не виключено, що певні гравці можуть піти на заморожування конфлікту
• Наступне десятиліття - повна дефрагментація Світу: і Заходу, і Сходу, і Півдня. Не виключено, що стабільності буде менше.
📍2. Що відбувається в Україні?
• 2024 рік - рік капканів та пасток для України. Наша країна більше не буде у пріоритеті, як у 2022 році
• У нас буде три головних питання, від яких залежить наше майбутнє:
📌Наскільки ми інтегруємося в Захід (НАТО, ЄС)
📌Чи буде люфт із зовнішньої політики та можливості для економіки? Наступні роки ми перебуватимемо у вузькому фарватері Заходу, не формуючи самостійно повістку.
📌Яка наша роль у новому Світі? Якщо ми форпост, це не дає нам можливості розвиватися економічно. Нам потрібно відповісти на питання обраної моделі: ми - Південна Корея або Південний В'єтнам?
• Критично стає питання суб'єктності. Якщо ми не матимемо власного плану, то будемо виключно ресурсом для інших гравців. І такою фігурою у грі можуть знехтувати для вирішення своїх завдань.
• Не виключено, що нас будуть змушувати до переговорів
• Тимчасове вікно «вирішення українського питання» - квітень – серпень 2024 року.
• Якщо не станеться «заморозки» влітку 2024, війна триватиме до 2025 року, але не виключено, що Україна може отримати мінімальну допомогу. Тож, розраховувати можемо лише на себе.
📍3. Що відбувається в рф?
• Російський бюджет - залежить від цін на нафту та від успіхів внутрішньої економіки. Торік (2022) росія знімала вершки з нафти. 2023 року починаються проблеми.
• 2024 рік – рік початку економічних проблем у росії: Дефіцит трудових ресурсів, висока інфляція. Це гальмуватиме економіку.
ЦБ продовжить підвищувати відсоткову ставку. Але для заповнення бюджету росії, в якому зростають витрати на війну, необхідна девальвація, а вони (ЦБРФ) не готові до послаблення рубля і зниження ставок.
• путіну буде вигідно розпочинати війни в регіонах де є нафта, щоб підтримати високі ціни, що залишилося головним ресурсом фінансування військових витрат.
• Внутрішня економіка в росії слабка
• Примітивізація мислення росії відбувається за рахунок мігрантів
• У росії спостерігається технологічна пауза у розвитку, але крім ВПК. Технологічні проблеми стануть помітними через 5-7 років
Експерти Українського інституту майбутнього провели обговорення у форматі щодо основних викликів та подій 2024 року, які вплинуть на нашу країну. Нижче тезово нотатки:
📍1. Що відбувається у світі?
• Подальше загострення конкуренції між Китаєм та США. Це не пряма ворожнеча, а збільшення кількості сфер, де конкуренція загострюється.
• США та Китай почали більш активно змагатися у сфері високих технологій (ШІ, рідкісноземельні метали, чіпи)
• Суперництво у сфері регіональної безпеки (в Азії), США та Китай намагаються схилити до співпраці з собою нових гравців (Соломонові острови – Китай) у США – Таїланд, Папуа Нова Гвінея…
• Така співпраця дає доступ до військових баз цих держав. Формуються блоки партнерств в Азіатсько-тихоокеанському регіоні.
• США замикаються на своєму внутрішньому порядку. У Європі стає більше економічних проблем, одна з причин - зростання цін на енергоресурси
• Для глобального Півдня – Україна сприймається як «проксі» Заходу, за нами тільки спостерігають.
• росія консолідує владу навколо путіна.
• Головна мета росії сьогодні - припустити розширення НАТО
• Не виключено, що грошей може ставати дедалі менше.
• Ми для світу як фронтир для стримування росії і не виключено, що певні гравці можуть піти на заморожування конфлікту
• Наступне десятиліття - повна дефрагментація Світу: і Заходу, і Сходу, і Півдня. Не виключено, що стабільності буде менше.
📍2. Що відбувається в Україні?
• 2024 рік - рік капканів та пасток для України. Наша країна більше не буде у пріоритеті, як у 2022 році
• У нас буде три головних питання, від яких залежить наше майбутнє:
📌Наскільки ми інтегруємося в Захід (НАТО, ЄС)
📌Чи буде люфт із зовнішньої політики та можливості для економіки? Наступні роки ми перебуватимемо у вузькому фарватері Заходу, не формуючи самостійно повістку.
📌Яка наша роль у новому Світі? Якщо ми форпост, це не дає нам можливості розвиватися економічно. Нам потрібно відповісти на питання обраної моделі: ми - Південна Корея або Південний В'єтнам?
• Критично стає питання суб'єктності. Якщо ми не матимемо власного плану, то будемо виключно ресурсом для інших гравців. І такою фігурою у грі можуть знехтувати для вирішення своїх завдань.
• Не виключено, що нас будуть змушувати до переговорів
• Тимчасове вікно «вирішення українського питання» - квітень – серпень 2024 року.
• Якщо не станеться «заморозки» влітку 2024, війна триватиме до 2025 року, але не виключено, що Україна може отримати мінімальну допомогу. Тож, розраховувати можемо лише на себе.
📍3. Що відбувається в рф?
• Російський бюджет - залежить від цін на нафту та від успіхів внутрішньої економіки. Торік (2022) росія знімала вершки з нафти. 2023 року починаються проблеми.
• 2024 рік – рік початку економічних проблем у росії: Дефіцит трудових ресурсів, висока інфляція. Це гальмуватиме економіку.
ЦБ продовжить підвищувати відсоткову ставку. Але для заповнення бюджету росії, в якому зростають витрати на війну, необхідна девальвація, а вони (ЦБРФ) не готові до послаблення рубля і зниження ставок.
• путіну буде вигідно розпочинати війни в регіонах де є нафта, щоб підтримати високі ціни, що залишилося головним ресурсом фінансування військових витрат.
• Внутрішня економіка в росії слабка
• Примітивізація мислення росії відбувається за рахунок мігрантів
• У росії спостерігається технологічна пауза у розвитку, але крім ВПК. Технологічні проблеми стануть помітними через 5-7 років
⚡️В Українському інституті майбутнього окреслили три можливі сценарії закінчення війни.
Експерти Українського інституту майбутнього провели зустріч з експертами-футурологами, де спробували спрогнозувати майбутнє України, з урахуванням світових реалій.
Фахівці дійшли висновку, що у світі наростає поляризація. Мова йде про умовний Захід і «Глобальний Південь», G7 та BRICS, і водночас – Індію та Китай, США і Китай, Стару і Нову Європу, Ізраїль та арабський світ.
Варто відзначити, що архітектура світової безпеки зруйнувалася, міжнародні структури на кшталт ООН та ОБСЄ втратили вплив. Разом з тим США усувається з ролі світового жандарма і все більше зосереджується на внутрішніх проблемах. Це розігріває заморожені чи латентні конфлікти (на Корейському півострові, Близькому Сході, у Південній Америці, Центральній Африці тощо). Все більше держав тяжіють до кластерів: регіональних, ідеологічних, логістичних тощо.
Західна модель демократії і економічного розвитку більше не сприймається країнами третього світу, як еталонний шлях. Президентські вибори у США 2024 р. відбуватимуться у ситуації соціальної напруги та протистояння між демократами і республіканцями. Ймовірна заборона для Дональда Трампа балотуватися, або невизнання ним результатів праймеріз, чи виборів у цілому може спровокувати за собою ризики для інших країн, особливо тих, які залежать від допомоги США.
Що ж стосується можливості завершення війни в Україні, то експерти Українського інституту майбутнього окреслили наступні сценарії:
📍1. Загострення ситуації зі спробами проривів російських військ з подальшим схилянням України до капітуляції. Передумовами можуть виступити різке згортання фінансової та військової допомоги з боку США , Великобританії та ЄС, чвари між політиками і військовими в Україні.
📍2. Замороження конфлікту на умовах США та/чи ЄС: поступове зменшення допомоги під гарантії безпеки.
📍3. Завершення на умовах України. Передбачає надання Україні далекобійної високоточної зброї, підтримку у навчанні військових, фінансову допомогу. В результаті ЗСУ виходять до Чорного (або й Азовського) моря, отримують контроль над Кримом чи навіть звільняють півострів. Чи наносить удар по легітимності путіна. «Башти кремля» хитаються і схиляються до перемовин за посередництва західних країн.
Існує і варіант затяжної війни на виснаження, де Україна отримує рівно стільки, щоби оборонятися, але не перейти у контрнаступ. Захід використовує цей формат аби виснажити і максимально послабити росію. Водночас уникнути її розпаду.
Ймовірність третього, відносно сприятливого для України сценарію невелика, проте він залишається реальним. Чинниками, що наближатимуть його може стати уряд Національної єдності, кадрові рішення в ОП, консолідована риторика Президента , ОП, Головнокомандувача ЗСУ. Значною мірою розгортання подій залежатиме і від того, як відбуватиметься мобілізація у 2024 р. Набір у військо за принципом «чим більше, тим краще» без врахуванням спроможності до виконання бойових завдань і грамотного використання умінь і навичок призовника може спровокувати соціальний вибух.
Натомість смарт-мобілізація з якісною комунікацією, коректними і кваліфікованими діями ТЦК може дати позитивний результат. По суті ідея смарт-мобілізації у тому, щоби дати усім верствам суспільства відчуття причетності до наближення української перемоги, незалежно від того чи ти військовозобов'язаний чи ні. Для цього необхідна національна стратегія і план дій, що охопить такі аспекти мобілізації як психологічний, інтелектуальний, громадянський, економічний, військовий.
Перемога означає тут не лише дії на полі бою і звільнення територій, але й досягнення геополітичної суб’єктності нашої держави, трансформацію економічної моделі, інноваційний перехід, використання асиметричних підходів до ведення бойових дій тощо.
Експерти Українського інституту майбутнього провели зустріч з експертами-футурологами, де спробували спрогнозувати майбутнє України, з урахуванням світових реалій.
Фахівці дійшли висновку, що у світі наростає поляризація. Мова йде про умовний Захід і «Глобальний Південь», G7 та BRICS, і водночас – Індію та Китай, США і Китай, Стару і Нову Європу, Ізраїль та арабський світ.
Варто відзначити, що архітектура світової безпеки зруйнувалася, міжнародні структури на кшталт ООН та ОБСЄ втратили вплив. Разом з тим США усувається з ролі світового жандарма і все більше зосереджується на внутрішніх проблемах. Це розігріває заморожені чи латентні конфлікти (на Корейському півострові, Близькому Сході, у Південній Америці, Центральній Африці тощо). Все більше держав тяжіють до кластерів: регіональних, ідеологічних, логістичних тощо.
Західна модель демократії і економічного розвитку більше не сприймається країнами третього світу, як еталонний шлях. Президентські вибори у США 2024 р. відбуватимуться у ситуації соціальної напруги та протистояння між демократами і республіканцями. Ймовірна заборона для Дональда Трампа балотуватися, або невизнання ним результатів праймеріз, чи виборів у цілому може спровокувати за собою ризики для інших країн, особливо тих, які залежать від допомоги США.
Що ж стосується можливості завершення війни в Україні, то експерти Українського інституту майбутнього окреслили наступні сценарії:
📍1. Загострення ситуації зі спробами проривів російських військ з подальшим схилянням України до капітуляції. Передумовами можуть виступити різке згортання фінансової та військової допомоги з боку США , Великобританії та ЄС, чвари між політиками і військовими в Україні.
📍2. Замороження конфлікту на умовах США та/чи ЄС: поступове зменшення допомоги під гарантії безпеки.
📍3. Завершення на умовах України. Передбачає надання Україні далекобійної високоточної зброї, підтримку у навчанні військових, фінансову допомогу. В результаті ЗСУ виходять до Чорного (або й Азовського) моря, отримують контроль над Кримом чи навіть звільняють півострів. Чи наносить удар по легітимності путіна. «Башти кремля» хитаються і схиляються до перемовин за посередництва західних країн.
Існує і варіант затяжної війни на виснаження, де Україна отримує рівно стільки, щоби оборонятися, але не перейти у контрнаступ. Захід використовує цей формат аби виснажити і максимально послабити росію. Водночас уникнути її розпаду.
Ймовірність третього, відносно сприятливого для України сценарію невелика, проте він залишається реальним. Чинниками, що наближатимуть його може стати уряд Національної єдності, кадрові рішення в ОП, консолідована риторика Президента , ОП, Головнокомандувача ЗСУ. Значною мірою розгортання подій залежатиме і від того, як відбуватиметься мобілізація у 2024 р. Набір у військо за принципом «чим більше, тим краще» без врахуванням спроможності до виконання бойових завдань і грамотного використання умінь і навичок призовника може спровокувати соціальний вибух.
Натомість смарт-мобілізація з якісною комунікацією, коректними і кваліфікованими діями ТЦК може дати позитивний результат. По суті ідея смарт-мобілізації у тому, щоби дати усім верствам суспільства відчуття причетності до наближення української перемоги, незалежно від того чи ти військовозобов'язаний чи ні. Для цього необхідна національна стратегія і план дій, що охопить такі аспекти мобілізації як психологічний, інтелектуальний, громадянський, економічний, військовий.
Перемога означає тут не лише дії на полі бою і звільнення територій, але й досягнення геополітичної суб’єктності нашої держави, трансформацію економічної моделі, інноваційний перехід, використання асиметричних підходів до ведення бойових дій тощо.