​​⚡️Український інститут майбутнього оголошує конкурс на посаду виконавчого директора.

Ми вдячні Вадиму Денисенку, який очолював заклад останні три роки. За цей період Інститут закріпився у статусі найбільшого та найсерйознішого аналітичного центру країни.

Починаючи з 24 лютого 2022 р., коли розпочалося повномасштабне військове вторгнення, Інститут зосередився на вивченні Росії і став єдиним аналітичним центром в країні, який системно та глибоко досліджує це питання. Ця ґрунтовна робота допомагає розуміти та прогнозувати кроки ворога.

Щиро зичимо Вадиму Денисенку нових звершень та успіхів у нових починаннях!🙏

​​Професії та навички майбутнього

Експерт напряму "Освіта" Микола Скиба та експертка економічних програм Яна Лаврик презентували нову доповідь «Професії та навички майбутнього».

У доповіді ви дізнаєтесь:

• Ключові мегатренди, що впливатимуть на ринок праці i майбутнє професій наступні 5-7 років;
• Навички, які дозволять вигравати конкуренцію в сучасному світі;
• Головнi виклики, які будуть стояти перед Україною після війни і які навички та професії дозволять релевантно відповісти на ці виклики;
• Професії, які будуть найбільш затребувані у повоєнній Україні;
• Рекомендації для органів влади.

🙌Доповідь вже доступна на нашому сайті 👇

​​✅Запрошуємо на презентацію доповіді та дискусію на тему "ФАБРИКИ ЗОМБІ. Яким вийде зі школи нове покоління росіян?".

Подія відбудеться 5 жовтня, о 18:00, за адресою: Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.

Упродовж десятиліть російська школа була відносно захищена від кремлівської пропаганди.

Однак 2013 року стартував процес стрімкої політизації навчального процесу, а з 2022 року школи почали перетворюватися на «фабрики зомбі». Не змігши охопити молодь телевізійною пропагандою, влада зробила ставку на «промивку мізків» під час навчання.

Для цього були відроджені радянські практики піонерії, політруків, політінформації, єдиних підручників та мілітаризації освіти. Але чи допоможе це швидко виростити нове покоління відданих солдатів Росії та вірних виборців Путіна?

Ключові питання презентації:

📍Як телевізор програв Telegram битву за російську молодь?
📍Якими шляхами Кремль впроваджує пропаганду в школах?
📍Чи вийдуть зі вчорашніх учнів віддані прихильники Путіна?

Щоб потрапити на захід просимо заповнити форму👉

🎥Також подія транслюватиметься на сторінці у Фейсбуці Українського інституту майбутнього.

Спікер: Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього

У рамках заходу також передбачена подальша відкрита дискусія за участі гостей.

Дякуємо нашим захисникам і захисницям! 💙💛

Дякуємо, що завжди перші і завжди поруч.

Ви - найкращі! Зі святом!♥️

🎥Відео створив режисер Любомир Левицький за підтримки співзасновника Українського інституту майбутнього Ігоря Ліскі, інвестиційної компанії EFI Group та партнерів.

​​⚡️ВАКАНСІЯ ВИКОНАВЧОГО ДИРЕКТОРА АНАЛІТИЧНОГО ЦЕНТРУ "УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ МАЙБУТНЬОГО"

Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який проводить дослідження в сфері економіки, безпеки, міжнародної політики, правосуддя, та освіти.

Інститут бере участь у створенні умов для того, щоб Україна стала успішною правовою державою, європейським лідером, країною з високою якістю життя громадян.

Посада: Виконавчий директор

Вид зайнятості: Повна зайнятість

Основні вимоги: Стратегічний тип мислення, досвід управління проектами, досвід адвокаційної діяльності, досвід управління та координації команд, практичний досвід роботи з державними інституціями, успішний досвід фандрайзингу, у тому числі участь у грантових програмах, ефективний комунікатор та експерт з побудови репутації, бренду.

Обов’язки:

📍Загальна організація діяльністю Інституту для виконання стратегії розвитку UIF;

📍Координація работи алалітичних/дослідницьких команд;

📍Залучення партнерів до реалізації спільних дослідницьких проектіворганізація адвокаційних компаній;

📍Організація системи фандрайзінгу для проектів Інституту;

📍Побудова ефективної системи взаємодії з міжнародними організаціями, у тому числі ThinkTanks;

📍Представлення інтересів Інституту в державних органах, міжнародних організаціях.

Вимоги:

Обов’язково:

📍Вища освіта;

📍Досвід роботи від 5 років в державних чи приватних компаніях, аналітичних центрах, органах влади тощо на керівних посадах;

📍Досвід управління проектами від 3 років та ефективного управління командами від 20 осіб;

📍Вільне володіння українською, російською та англійською (upper intermediate) мовами.

Переваги:

📍Наявність стратегічного мислення;

📍Здатність швидко включатися в роботу;

📍Креативність;

📍Висока працездатність;

📍Комунікабельнисть;

📍Висока репутація та мережа контактів;

📍Досвід роботи на керівних державних посадах, знання принципів функціонування державних інститутів;

📍Досвід отримання та виконання грантів міжнародних організацій.

Умови:

📍Офіційне оформлення;

📍Гідна зарплата;

📍Графік роботи з 09:00—18:00 пн.-пт. (може бути ненормований);

📍Місце роботи: пров. Беринди, 6 (Печерськ), м. Київ.

Резюме надсилати на електронну пошту 👉 uifuture@gmail.com в темі листа вказати: вакансія керівника Інституту.

​​👽Фабрики зомбі: яким вийде зі школи нове покоління росіян?

Сергій Громенко, керівник програми “Історична та культурна політика” UIF презентував доповідь щодо нового покоління росіян, яким «промивають мізки» під час навчання. Експерт проаналізував, якими шляхами Кремль впроваджує пропаганду в школах та чи вийдуть зі вчорашніх учнів віддані прихильники Путіна.

📕Ознайомитись із доповіддю можна тут.

📎Резюме:

І.1. Телебачення наразі є головним інструментом російської пропаганди, однак рівень його впливу поступово, але неухильно зменшується (з 85-90% до 60% упродовж останніх 10 років).

І.2. Молодь найменше дивиться телевізор (37%) і найчастіше дізнається новини з соцмереж (64%). Вона ж демонструє найнижчу підтримку діям влади. Саме неможливість вповні контролювати Інтернет змусила Кремль активніше насаджувати пропаганду у школах під виглядом навчального процесу.

ІІ.1. Російське законодавство забороняє політичну діяльність в школах, і до 2013 року влада зважала на це. Однак «закручування гайок» в добу пізнього путінізму торкнулося й шкіл. У влади існує більш-менш деталізований план перетворення дитячих садків, шкіл та вишів на взаємопов’язані осередки пропаганди.

ІІ.2. Інституційне забезпечення процесу здійснюють загальноросійські організації «Юнармия» та «Движение первых» («піонерія 2.0»), які уже охоплюють 3 млн учнів. У школах процесом виховання в патріотичному дусі опікуватимуться спеціально призначені для цього радники директорів («політруки 2.0»).

ІІ.3. Частину ідеологічного навантаження несуть щотижневі позакласні заняття «Розмови про важливе» та додатковий інтегрований курс «Росія – моя історія» («політпросвіта 2.0»). Втім, «Розмови» формально є необов’язковими і в будь-якому разі не передбачають підсумкової атестації. «Росія – моя історія» буде введена до Єдиного державного іспиту не раніше 2025/26 навчального року.

ІІ.4. Відтак основним інструментом пропаганди буде єдиний підручник з історії, який був анонсований ще 2013 року, але з’явився лише 2023 року. Оскільки повторення формулювань з нього є обов’язковою умовою складання іспиту, учні будуть змушені вивчити офіційну позицію Кремля щодо анексії Криму чи повномасштабного вторгнення в Україну.

ІІ.5. Додатковим інструментом пропаганди є мілітаризація освіти: кадетські класи; «Парти героїв» і меморіальні дошки; «Z»-символіка; масові воєнні заходи; примусова робота в школах; початкова воєнна підготовка; мілітаризація літніх таборів.

ІІ.6. Завдяки архаїзації, ідеологізації та уніфікації шкільної освіти російські учні перетворюються з пасивних споживачів на активних ретрансляторів пропаганди.

ІІІ.1. За всієї своєї недосконалості соцопитування в Росії свідчать, що масова підтримка патріотичних нововведень в школах – ілюзія. Найбільше вони подобаються старшому поколінню, натомість молодь дивиться на них скептично, а майже половина з них вважає, що патріотизму неможливо навчити в школі. При цьому лише третина доросилих обговорює сучасну історію зі своїми дітьми, ще третина – ні (а ще третина не має з ким).

ІІІ.2. Більшість опитаних експертів погоджуються, що в найближчій перспективі (1-4 роки) нововведення не матимуть значного впливу на російську молодь – теперішні підлітки мають достатньо бажання і можливості опиратися валу пропаганди. Натомість в подальшому, коли пропаганда охопить молодших школярів, нездатних до свідомого інформаційного спротиву, рівень лояльності до Кремля з боку молоді в цілому виросте.

​​⚡️Про тригодинний виступ Путіна. Коротко

Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, прокоментував виступ Володимира Путіна на форумі у Валдаї:

📍1. Він говорив довше ніж Брєжнєв. Чому? Бо завтра йому 71, йому треба весь час доводити, що він не старий. Адже це одна з головних претензій росіян до нього. Росіяни живуть в середньому близько 70 років і вони справді бояться, що він може в будь-який момент померти. Три години нудоти - це про те, який він ще ого-го.

📍2. Я неодноразово говорив, що Путін має лише один переговорний прийом - підняття ставок. І, як би це дивно не звучало, цією промовою він підняв ставки (в його розумінні). Він відкрито сказав: я хочу довгої війни, торгуйтесь зі мною. Досі я вас лякав тим, що ви замерзнете, але ви не замерзли, тим, що Африка помре з голоду, але Африка чомусь вижила, я вам говорив про ядерний попіл, але крім Маска чомусь ніхто не злякався. Добре. Я тоді вас лякатиму, що буду вести довгу війну. Він знає, що це зараз дискусійне питання, а українська дипломатична машина дала певний збій. Тому він так підняв ставки. Але всього лише підняття ставок. Ми це маємо саме так розглядати.

📍3. Ми маємо чітко розуміти: все це йде не стільки від реальної сили (Росію реально перестали боятися), скільки від іншого: від бажання нагАдити всім, включно з союзниками. Формула «вєлічіє дорівнює Росію бояться» тепер звучить інакше: «вєлічіє дорівнює Я можу всім все напаскудити».

📍4. Він, справді, живе в ілюзорному світі, але після переляку від Пригожина (дуже довго він про нього говорив і, де-факто, виправдовувався) Путін зрозумів: серед еліт немає змови. Всі укакалися, навіть більше, ніж він. Тому він дещо окрилився і увірував в свій фарт.

📍5. А тепер про нас. Наш головний ворог сьогодні - це втома. Але ми маємо памʼятати: якщо говорити марафонськими термінами, ми біжимо 23-25 км. Це одна з тих точок, де найбільше хочеться зійти з дистанції.

​​🇮🇱⚡️По Ізраїлю. Коротко

Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, прокоментував останні події в Ізраїлі:

📍1. Ізраїль повністю програв інформаційну війну. І Ізраїль (ми, між іншим, також) стає заручником цієї самої інформаційної війни. Будь-які подальші дії для Ізраїля не хороші. Почати масштабну сухопутну операцію - розсваритися з усім Близьким Сходом. Не робити цього - наступить серйозна внутрішньополітична криза.

📍2. В той же час, серйозна воєнна ескалація поки не потрібна нікому (крім росіян, які поки особливо не впливають на ситуацію).

📍3. Головні проблемні наслідки для нас - ми зникаємо з перших шпальт і перестаємо бути, як мінімум, на деякий час, мейнстрімом світових ЗМІ, можливе підняття цін на нафту та зрив (перенесення на невідомий термін) запуску індійського аналога «великого шовкового шляху), який є противагою китайського «один пояс - один шлях).

📍4. Якщо на два останніх пункти ми майже не можемо впливати, то для нас зараз вкрай важливо не проґавити перший. Власне, тут важливо виробити політику єдиного голосу для влади і опозиції і запустити єдині месиджі по всьому світу.

Які це меседжі? Вісь зла Росія -Іран є загрозою всьому світу. Конфлікт в Ізраїлі є продовженням війни в Україні. Ми маємо в головах колективного заходу зробити знак рівняння між Ізраїлем та Україною, а для глобального півдня ми маємо запустити страшилку: ескалація конфлікту в Україні та Ізраїлі призведе до третьої світової війни. І це потрібно робити вже вчора.

​​✅Запрошуємо на презентацію та обговорення доповіді «Україна на ринку напівпровідників».

Подія відбудеться 24 жовтня, о 18:00, за адресою: Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.

Щоб потрапити на захід просимо заповнити форму 👉

🎥Також подія транслюватиметься на Фейсбуці Українського інституту майбутнього.

Під час заходу поговоримо про те:

📍1. Як виглядає індустрія напівпровідників сьогодні і які тренди змінять галузь у найближчому майбутньому;
📍2. За якими правилами працює галузь і хто їх встановлює;
📍3. Як Україна може втрутитися у боротьбу за найважливішу технологію у світі.

Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм UIF Анатолія Амеліна та економіста Євгенія Астахова.

✅Приєднуйтесь до перегляду!

​​✅Український інститут майбутнього запрошує до перегляду трансляції заходу “Зима 2023-2024: енергетичні і політичні виклики для України в умовах війни”, що відбудеться 19 жовтня (четвер) о 17:00.

🎥Подія транслюватиметься онлайн на нашому 👉Фейсбуці.

Під час заходу обговоримо наступні питання:
📍Нова кампанія ворога проти енергосектору: чого чекати?
📍Які основні сценарії проходження зими для енергетики?
📍Чи виростуть протестні настрої під час холодної зими?
📍Чи можна і чи треба проводити вибори під час воєнного стану?
📍Як зберегти демократію під час війни?

🎤Спікери:

- Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього
- Андріан Прокіп, керівник програми “Енергетика” Українського інституту майбутнього

🖍Долучайтеся!

​​‼️Просимо звернути увагу!

Презентація та обговорення доповіді «Україна на ринку напівпровідників» відбудеться не 17 жовтня, а 24 жовтня о 18:00.

Нагадаємо, подія проходитиме за адресою: Памви Беринди, 6, у приміщенні Українського інституту майбутнього.

Щоб потрапити на захід просимо заповнити форму.👉

🎥Також подія транслюватиметься на Фейсбуці Українського інституту майбутнього.

Під час заходу поговоримо про те:

📍1. Як виглядає індустрія напівпровідників сьогодні і які тренди змінять галузь у найближчому майбутньому;
📍2. За якими правилами працює галузь і хто їх встановлює;
📍3. Як Україна може втрутитися у боротьбу за найважливішу технологію у світі.

Про це ви дізнаєтесь від директора економічних програм UIF Анатолія Амеліна та економіста Євгенія Астахова.

✅Приєднуйтесь до перегляду!

​​⚡️Зима 2023-2024: енергетичні і політичні виклики для України в умовах війни

Експерти Андріан Прокіп та Ігор Попов презентували доповідь щодо енергетичних та політичних викликів для України протягом зими 2023-2024.

Незважаючи на практичну відсутність профіцитних потужностей з виробництва та передачі електроенергіı̈, які були доступними під час минулорічноı̈ кампаніı̈ енерготерору ворога, за іншими критеріями краı̈на є більш готовою. Передусім, це наявність досвіду диспетчеризаціı̈ енергосистеми під час атак та відновлення енергопостачання після них, будівництво систем пасивного захисту від повітряних ударів, вища активність з формування запасів обладнання та запчастин.

У базовому сценаріı̈ щодо стійкості енергосистеми та безперебійності електропостачання експерти налаштовані достатньо оптимістично. Так, протягом зими ми все ж зіткнемося із аварійними відключеннями електропостачання після повітряних атак, а також графіками обмеження електропостачання подібними до тих, що мали місце минулого року. Проте експерти не очікують масштабних системних аварій та відключення електропостачання тривалістю в тижні. При цьому, однозначно енергосистема покладатиметься на імпорт електроенергіı̈. Найімовірніше, доступних потужностей імпорту не вистачатиме для покриття пікового попиту.

Водночас ворог намагатиметься знайти слабкі та вузькі місця в енергетичній інфраструктурі краı̈ни. Тож, на фоні невдалих спроб «погасити» енергосистему, фокус повітряних атак може зміститися із електроенергетичноı̈ інфраструктури (потужності з виробництва та передачі електроенергіı̈) на інші елементи критичноı̈ енергетичноı̈ інфраструктури. Це, зокрема, можуть бути потужності видобутку вугілля та газу, газотранспортна і розподільна інфраструктура, постачання нафтопродуктів тощо.

У кінцевому рахунку, цілком імовірними є триваліші проблеми із газо- та електропостачанням в окремих районах і регіонах, проте не слід очікувати колапсу загальнонаціонально масштабу. Критично важливим чинником, що визначатиме наслідки цих перебоı̈в, будуть погодно-температурні умови, які крім цього визначатимуть рівень достатності енергетичних потужностей і запасів енергоресурсів.

Звісно, можливий і песимістичний сценарій розвитку подій з енергозабезпеченням. Але він передусім пов’язаний із форс-мажорними обставинами. Мова про одночасне настання великоı̈ кількості критичних чинників, зокрема й не очікуваних з нинішньої перспективи природного (аномально холодна зима), техногенного чи політичного (сплеск цін на світових чи регіональних енергетичних ринках внаслідок політичних маніпуляцій , російського втручання в європейську енергетичну систему чи нових воєнних конфліктів) характеру, а також внутрішні фактори ризику тощо. Але такий сценарій, з одночасним настанням великоı̈ кількості несприятливих подій, експерти розглядають як вкрай малоймовірний .

Слід пам’ятати, що окрім спроб паралізувати економіку, однією із найважливіших цілей, які ворог ставить перед кампанією енерготерору, є посіяти паніку, зневіру, спроби розколоти політичну систему і стимулювати недовіру до влади, провокування протестів на фоні перебоı̈в з енергопостачанням.

У переважній більшості, украı̈нські громадяни єдиним винуватцем проблем із перебоями в енергопостачанні називають російську армію, яка здій снює удари по цивільних об’єктах.

Водночас украı̈нські органи влади повинні максимально виконати своı̈ завдання з підготовки краı̈ни до осінньо-зимового сезону і до можливих відключень електропостачання.

На фоні потенційних проблем зими, окремим чинником загострення внутрішньоı̈ ситуаціı̈ може бути питання проведення виборів, які, відповідно до встановлених термінів, припадають на 2024 рік.

📒Ознайомитись із повним текстом доповіді можна на сайті UIF.

​​🔥Як Україна може розвинути виробництво напівпровідників – найважливішу технологію у світі

Директор економічних програм Анатолій Амелін та економіст Євгеній Астахов презентували доповідь «Україна на ринку напівпровідників: стратегія стрибка у втікаючий потяг».

Експерти розповіли як виглядає індустрія напівпровідників сьогодні, які тренди змінять галузь у найближчому майбутньому, за якими правилами працює галузь і хто їх встановлює та як Україна може втрутитися у боротьбу за найважливішу технологію у світі.

Отже, план із залучення в Україну виробництва напівпровідників та його подальшого розвитку можна сформулювати у вигляді 7 кроків різного рівня складності.

1️⃣ Вікно можливостей для України відкрито до 2025-2027р. Відповідно, якнайшвидше Україна має пред’явити світу short-term план (до 2025 р.) та розробити long-term стратегію розвитку галузі (до/після 2030 р.). Це мають бути ухвалені на державному рівні програми, як це зробили США, ЄС, Китай та Індія.

2️⃣ Перші особи держави мають задекларувати наміри та публічно заявити про бажання та готовність України стати майданчиком для розміщення сектора напівпровідників.

3️⃣ З огляду на домінуючу роль США у цій індустрії, необхідно буде досягти домовленості з керівництвом США щодо політичного рішення розгортання в Україні виробництва напівпровідників. Це може реалізуватися у вигляді спеціальних стимулів від американського уряду для американських виробників у разі їх локалізації в Україні або подібні стимули на адресу іноземних урядів для мотивації їх національних корпорацій.

4️⃣ Досягти домовленостей з компаніями ЄС та США щодо придбання ліцензій, програмного забезпечення та обладнання, необхідних для виробництва напівпровідників.

5️⃣Продемонструвати готовність до партнерських відносин із інвесторами. Йдеться про відсутність корупції, силового тиску на бізнес, гнучкість бюрократії та вміння ухвалювати екстраординарні рішення. Це може реалізуватися у вигляді створення спеціальної економічної зони з британським правом та під зовнішнім управлінням. Спеціальний та унікальний аналог «ДіяСіті» для галузі напівпровідників.

6️⃣ Залучення західних партнерів для надання спеціальних гарантій безпеки такого проекту. Це може бути виражено в спеціальній зоні для інвесторських проектів, особливо захищеною ППО, а також спеціальний фонд страхування військових ризиків.

7️⃣Фінансові стимули для виробників можуть бути надані шляхом інтеграції до європейської програми розвитку галузі. Крім цього, необхідно включити проект із виробництва напівпровідників у пакет проектів післявоєнного від- новлення України.

Що отримає Україна натомість? Крім кумулятивного ефекту, який забезпечить сам факт заходу інвестицій в економіку, створення робочих місць та податкових надхо- джень до бюджету, окремо варто відзначити такі фактори як збільшення торгових зв’язків, за рахунок включення до міжнародних ланцюжків поставок та процесів ви- робництва. Крім цього, якщо Україна зможе успішно розвивати технологію та за- пропонує низку унікальних рішень, наприклад, для оборонної сфери, вона отримає чималу геополітичну вагу, засновану не лише на політичних рішеннях союзників, а й на цілком зрозумілих та прагматичних інтересах.

📘Ознайомитись із доповіддю можна на нашому сайті👇

​​📊41% росіян вважають, що Росія вже досягла усіх цілей СВО

Згідно з результатами опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з компанією «Нью Імідж Груп» у жовтні 2023 року, кількість тих росіян, хто вважає, що Росія досягла цілей СВО збільшилася на 5% порівняно з травнем 2023 року (з 39% до 41%).

Зокрема, опитування показало, що зберіглася тенденція до збільшення кількості тих, хто би підтримав завершення СВО, якби путін її припинив на тій лінії фронту, на якій росія зупинилася. Зараз таких 67%, а серед більш молодих таких ще більше. «Заплатити» за мир відведенням військ з захоплених Херсонської та Запорізької областей готові 40%, Херсонської та Запорізької областей та з Донбасу – вже 34%, а взагалі з України – 24%.

⚡️Детальніше ознайомитися з результатами опитування можна на нашому сайті 👇

​​⚡️Росіяни вважають покійного Пригожина найефективнішим воєначальником під час «СВО»

За результатами опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з компанією «Нью Імідж Груп» у жовтні 2023 року, 19% росіян зазначили, що Пригожин зарекомендував себе як найефективніший воєначальник під час «СВО».

18% респондентів зокрема назвали Рамзана Кадирова, 16% - Сєргєя Суровікіна, 15% - Сєргєя Шойгу. 21% респондентів не визначились із відповіддю.

Детальніше з результатами соціологічного опитування можна ознайомитися на нашому сайті👇

​​⚡️⚡️Чеченський сепаратизм: 46% росіян думають, що чеченці не відмовилися від ідеї відокремлення від рф

Такі дані були отримані у ході опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з компанією «Нью Імідж Груп» у жовтні 2023 року.

Чеченське питання в опитуванні є чи не єдиним питанням, відповідь на яке розколює россуспільство приблизно навпіл. 34% вважає, що Чечня – це фактично некерована Кремлем республіка, де не діють росзакони. Ще 13% вагаються у цьому питанні. 53% з цим твердженням не погоджуються.

Проте тих, хто вважає, що Чечня відмовилася від планів відокремитися від рф вже менше – 46%. Можна також сказати, що чеченське питання хоч і продовжує бути гострим, проте останні події навколо Чечні залишилися мало помітними. Тобто ця тема завжди «фонить».

📊Детальніше ознайомитися з результатами опитування можна на нашому сайті 👇

​​💻📈За останні сім років Український інститут майбутнього став впливовим аналітичним центром, який прогнозує та моделює ситуації.

А після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року інститут зосередився на вивченні та аналізі нашого безпосереднього ворога — Росії.

Сьогодні маємо гарні новини. Раді вітати в нашій команді Марію Чумак, яка працюватиме виконавчою директоркою Українського інституту майбутнього.

Віримо, що не існує межі для нездійсненного і прагнемо стати аналітичним центром № 1 в Україні.

Будемо рости, масштабуватися та розвивати країну разом! 🇺🇦

​​⚡️В Українському інституті майбутнього представили нову виконавчу директорку

14 листопада в Українському інституті майбутнього представили нову виконавчу директорку — Марію Чумак, а також поділилися планами щодо розвитку

Інститут був створений у 2016 році і за цей час провів більше сотні досліджень. А після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року аналітичний центр зосередився на вивченні та аналізі безпосереднього ворога — Росії.

Проте ця осінь принесла для Українського інституту майбутнього перезавантаження та зміни. Так, фундацію очолила нова виконавча директорка — Марія Чумак.

Водночас постулати інституту, серед яких проектування успішного майбутнього країни, через експертні та соціальні дослідження, дискусії та круглі столи, що стимулюватимуть прийняття якісних політичних рішень як в українській, так і міжнародній політиці, залишилися незмінними.

“Ще в 2016 році засновники Українського інституту майбутнього розробили меморандум, в якому написали, що у 2030 році ми хочемо, щоб Україна мала $ 1 трл ВВП завдяки ефективній економіці. Але, на жаль, на 32 році Незалежності України ми знаємо, що доведеться дуже багато працювати, щоб цього вдалося досягти”, – наголосив Антон Геращенко, співзасновник Українського інституту майбутнього.

Однією з умов ефективного розвитку країни є наявність стратегії розвитку. Так, у США, Британії, Німеччині цими речами у першу чергу займаються аналітичні центри, а не депутати та чиновники. Наприклад, у Лондоні працює більше 200 think thanks.

“7,5 років тому ми зрозуміли, що в Україні немає конкуренції ідей. Тому вирішили створити інституцію, яка буде проектувати та програмувати українське майбутнє”, – підкреслив Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього.

Водночас Україна є стартапом з необмеженими можливостями та потенціалом для розвитку, наголосила Марія Чумак, виконавча директорка Українського інституту майбутнього. За її словами, у нашої держави є всі шанси стати успішною країною і здивувати світ темпами розвитку. Зрештою, історія знає чимало прикладів, коли країни всього лише за 10 років показували разючі результати свого розвитку.

В Українському інституті майбутнього докладатимуть зусиль, аби максимально стимулювати ці зміни в Україні завдяки проведенню якісних досліджень, експертним дискусіям, круглим столам тощо.

Крім того, на найближчий час в інституті окреслили наступні стратегічні напрямки:

📍Візія майбутнього країни та української ідентичності;

📍Економіка, що є потенціалом для росту та драйвером нової осмисленої України;

📍 Проект “Україна” та її інтеграції в Європу та світ;

📍 Human capital, культура та освіта, промо України у світі, українська ідентичність;

📍Національна безпека, забезпечення якої є запорукою сталого розвитку суспільства;

📍 Вивчення та аналіз Росії, або як допомогти Росії програти цю війну.

​​21 листопада - День Гідності та Свободи в Україні. Одне із знакових державних свят встановлене на честь двох революцій - Помаранчевої 2004 року та Революції Гідності 2013-го.

Ми пам’ятаємо, як в цей день десять років тому на Майдан Незалежності вийшло 1,5 тис людей - в знак протесту проти того, що тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. Тоді українці гучно заявили про те, що вони прагнуть свободи, мають гідність, а також хочуть рухатися в напрямку Євросоюзу.

За ці десять років нам довелося пережити чимало сумних та трагічних подій. Однак протягом цього часу наша волелюбність та сміливість лише загартувалися та стали міцнішими.

З Днем Гідності та Свободи!

Українці — нескоренні та є вільною нацією, яка неодмінно переможе.🇺🇦

​​Сьогодні, 23 листопада, відзначають День подяки.🙏

Це свято з тривалою історією, що відзначається у багатьох країнах світу серед яких Канада 🇨🇦та США🇺🇸.

У цей день прийнято висловлювати слова вдячності та підтримки.

Цей рік для України був непростим через повномасштабну агресію з боку рф, численні злочини, вчинені проти звичайних українців. Нам довелося пройти через непрості випробування і ще раз продемонструвати всьому світу свою єдність, силу духу, стійкість та жагу до перемоги.

Однак вистояти в цей непростий період без допомоги друзів нам навряд чи би вдалося.

Тож, в цей день хочеться висловити щирі слова вдячності за міцне плече і постійну підтримку в цей непростий період для України всім нашим друзям та партнерам.

Лише разом ми переможемо!🇺🇦🇺🇸