​​📚Не читає книги лише чверть населення України

📊Резульатати соціологічного дослідження щодо практик читання українців під час повномасштабної війни показали, що лише 14% (з 2021 року до початку 2022 року) та 23% (після 24.02.2022) не прочитали жодної книги.

📉Зокрема, було виявлено, що під час повномасштабної війни кількість прочитаних книжок знизилася. Так, 42% респондентів зазначили, що після 24 лютого 2022 року прочитали/прослухали (бодай фрагментарно) до 5 книг, 16% – від 5 до 10 книг, 10% – від 10 до 20 книг, 9% – більше 20 книг, 23% – не прочитали жодної книги. При цьому в період 2021 року та за початок 2022 року не прочитали жодної книги 14% респондентів, 37% – прочитали до 5 книг, 22% – від 5 до 10 книг, 12% – від 10 до 20 книг, 15% – більше 20 книг, лише 14% - не прочитали жодної книги, бодай фрагментарно.

Жінки, респонденти старшої вікової категорії та кияни в середньому прочитали більшу кількість книг як до повномасштабного вторгнення, так і після його початку.

📌Детальніше ознайомитися з дослідженням, проведеним Українським інститутом майбутнього спільно з "Нью Імідж Маркетинг Груп" можна тут.

​​🔝Шевченко, Костенко та Жадан: українці назвали топ авторів, яких читають

📊Під час соціологічного опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з "Нью Імідж Маркетинг Груп", українцям було запропоновано назвати авторів, які допомагають краще зрозуміти ситуацію сучасності.

❗️Загалом серед наданих відповідей були запропоновані не лише автори книг чи статей/дописів, але і діячі з різних сфер діяльності. Серед авторів частіше за інших згадували Т. Шевченка, Л. Костенко, С. Жадана, Дж. Орвелла.

Крім того, частина респондентів (25%) не змогла надати відповідь на це питання, ще 7% – зазначили, що жоден автор не допомагає краще зрозуміти ситуацію сучасності.

📄Детальні дані щодо відповідей респондентів наведені у звіті опитування, з яким можна ознайомитись тут.

​​🤯Переписування української історії в Росії сягнуло точки неповернення

На третьому тижні квітня 2023 року в Росії майже одночасно відбулися три події, пов’язані з вивченням української історії, що не виглядає випадковим збігом.

17 квітня побачила світ колективна праця Фонду досліджень проблем демократії «История Украины» із передмовою міністра закордонних справ Сергія Лаврова. 19 квітня «Медиазона» повідомила про вихід шкільних підручників «Окружающий мир» без згадувань Києва в параграфах про Русь. Також 19 квітня Федеральне архівне агентство (Росархів) та Російський державний гуманітарний університет (РДГУ) випустили збірку «Об историческом единстве русских и украинцев. Документы» – хрестоматію архівних джерел до однойменної статті президента Володимира Путіна.

☝️Це може свідчити про початок формування в Росії нового «канону» історії України – вже не окремих регіонів, а всієї держави в цілому.

📌Детальніше читайте у новому дайджесті👇

🇺🇦 UKR
🇬🇧 ENG
# RUS

Розмова Зеленського та Сі. Короткі підсумки🇺🇦🇨🇳

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, підбив підсумки телефонної розмови Володимира Зеленського, президента України, з Сі Цзіньпіном, лідером Китаю:

📍1. Сам факт розмови - це вже позитив, зважаючи на відсутність контактів з початку війни. Проте, ніяких домовленостей, окрім призначення нового посла нема.

📍2. Поява посередника зі сторони Китаю - це ознака (дуже) довгої гри. Тобто мирний план Китаю на цей момент не має на меті, або не може бути реалізований в короткий термін.

📍3. Посередником став екс-посол Китаю в РФ. І тут не треба шукати ніякої зради. Особливо, виходячи з пункту 2. Поки це, всього лише, початок довгої гри.

​​⚡️Росстат опублікував статистику за 1 квартал 2023 року: виробництво тримає лише війна

☝️Економіка зростає - заявляють в уряді РФ. Не уточнюючи, що саме зростає.

Виходячи з даних Росстату, зростання показують лише сфери, пов'язані з військово-промисловим комплексом, де виробництво працює за рахунок державного замовлення. Тобто вироблятися буде, доки держава вливає туди гроші.

Інший момент – усе, що виробляється у таких галузях не продається (багато країн відмовилися від купівлі російського озброєння), а прямує до України, де, власне, і знищується (як-от танки, снаряди та патрони).

🤷🏻‍♀️Тобто виробництво начебто є, але ефекту для економіки від цього не буде. Точніше буде, але негативний. Адже витрачаються гроші, які можна було вкладати у реальні внутрішні виробничі проєкти, а не в продукцію для знищення в Україні.

📌Читайте більше у новому дайджесті 👇
🇺🇦 UKR
🇬🇧 ENG
# RUS

​​Миротворча місія Папи Римського. Що потрібно про це знати

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, підбив підсумки «миротворчої місії» Папи Римського, яка днями відбулася в Будапешті:

📍1. Заява про секретну миротворчу місію з’явилася після будапештської зустрічі Папи з прем’єром Угорщини Орбаном на єпископ РПЦ Іларіоном Алфеєвим, колишнім головним дипломатом російської церкви. Важливо звернути увагу, що переведення цього ієрарха в Будапешт багатьма сприймалася як опала. І навіть дехто почав його вписувати в коло «хороших росіян». Але, ми маємо чітко розуміти - він високопоставлений працівник однієї з російських розвідок і його нинішня місія саме й полягає в тому, щоб з позицій «хорошого росіянина» мати можливість брати участь в таких переговорах.

📍2. Папа Римський не сприймається Путіним всерйоз. Але, будучи ліваком і навіть прихильником СРСР Франциск потрібен Москві для просування саме російських наративів в католицьких країнах, які не входять в «пояс колективного Заходу».

📍3. З великою долею ймовірності ми можемо говорити, що найближчим часом ми побачимо якісь прояви цієї самої секретної переговорної місії. Напевне, це буде пов‘язано з обміном полонених (тут Папа виступить, як білий голуб миру).

📍4. Але ми маємо всі розуміти: все, що робить російська світська і церковна дипломатія на цьому фронті - це не про мир. Це виключно про створення антизахідні коаліції та розколу колективного Заходу, де одну з ключових ролей має зіграти Папа Римський.

📍5. Щодо України, то нам просто треба з тверезою головою дивитися на всі ці процеси. Нічого екстраординарного не відбувається.

​​⚡️Кадиров заявив про бажання "створити армію, призначену для захисту пригноблених народів від країн Заходу"

Кадиров послідовно проводить політику нарощування підконтрольних собі військових формувань. Ініціатива створення армії «для захисту пригноблених народів від країн Заходу» – це завуальована ідея створення кадирівської ПВК.

🤔Ключове питання – чи вдасться Кадирову «продати» ідею Кремлю?

☝️Москва не може бути впевнена в тому, що підконтрольні правителю Чечні сили не будуть використані проти неї.

Більше про це читайте у новому аналітичному огляді ⤵️

🇺🇦UKR
🇬🇧ENG
# RUS

Російська влада заявляє про удар безпілотника по Кремлю🔥🔥🔥

Нагадаємо, раніше в Москві показово встановили системи ППО. У тому числі на даху будівлі Міноборони і не тільки.

​​Що означає удар по Кремлю?🔥

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, проаналізував ситуацію.

Удар по Кремлю це:

📍1. Бездарність російського ПВО?
📍2. Спланована самими росіянами акція?

Виключати жоден із цих варіантів ми не можемо. Хоча, як на мене, другий варіант менш вірогідний - хлопок над Кремлем не змусить росіян записуватися в добровольці. А іншої причини показати такі провали ППО, після встановлених на дахах Панцирів - важко вигадати. Чи може Кремль зробити якусь супервідповідь? Теоретично так, але знищення будівлі офісу Президента ніяк, підкреслю: ніяк не вплине на хід бойових дій.

Отже, Кремль витримав паузу в 12 годин, перш ніж дати офіційне підтвердження: безпілотник вибухнув над головним флагштоком РФ (хто запустив безпілотник: росіяни чи партизани тут не має значення).

Давайте спробуємо розібратися, що може і що не може зробити Кремль?

👉1. Ніякого ядерного асемитричного удару не буде, хоча хтось, по типу Медвєдєва, це може заявити.

👉2. Кремль може зробити жорстку заяву і навіть ударити кількома кинжалами по центру Києва. Виключати цього не можна, тому будьте обережні. Хоча, вірогідність удару саме сьогодні, відносно невелика.

👉3. Головна проблема Кремля - що робити з парадом на 9.05. Відміняти - означає слабкість влади. Не відміняти - небезпечно і всі почнуть говорити про двійників з потрійною силою. Путін боягуз. І це для нього найскладніше питання.

👉4. Судячи з усього, в Росії зараз з‘являться конспірологічні версії, що безпілотник запустив хтось із росіян-недругів Шойгу та Герасимова. Хоча поки це виглядає, як чиста конспірологія. Але ця версія може отримати багато апологетів. Адже тепер Путін повинен розпочати чистки в вищому командуванні російської армії. А це якраз на руку тому самому пригожину.

Одиночний вибух над Кремлем сколихне всю РФ. Але не може змінити докорінно ситуацію. Будемо сподіватися, що подальші подібні вибухи і неправильні кадрові та управлінські рішення будуть ще більше дестабілізовувати систему. Це і є розхвалена герасимовим гібридна війна. От так виглядає гібридний контрнаступ.

​​💡В UIF презентували доповідь “Якою бути українській енергетиці”.

💬 "Без відновлення енергосектору не буде економіки України. А рівень економіки своєю чергою визначатиме, як громадяни, які тимчасово покинули країну, повертатимуться до України. Тож за нишішніх умов фактично в ранг імперативу зведено необхідність модернізації економіки. І сьогоднішня ситуація відкриває вікно можливостей для України, щоб побудувати нову енергетику: зелену, низьковуглецеву, ефетивну і сучасну. Питання в тому, чи скористаємось ми цією можливістю", – зазначив експерт програми "Енергетика" Андріан Прокіп.

☝️Також, за його словами, говорити про конкретні проєкти відновлення в умовах війни немає сенсу. Проте вже зараз потрібно думати, якою повинна бути економіка та енергетика, чого потрібно уникнути, а чого точно потрібно досягнути.

📄Тож у доповіді ви дізнаєтеся:

– Якою може бути післявоєнна енергетика України?
– Що визначатиме майбутнє української енергетики?
– Яких помилок та проблем із минулого потрібно уникнути створюючи енергетику майбутнього?

📌 Ознайомитись з доповіддю можна на нашому сайті.

​​Пригожин заявив про те, що ПВК “Вагнер” залишить Бахмут 10 травня і змушений віддати свої позиції підрозділам Міноборони РФ.

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, пояснив, що означає ця заява:

📍1. Справді, Пригожин розпочав президентську кампанію. Але є одне маленьке «але»: він не знає, що він розпочав цю кампанію. Поки все це в «уяві» його опонентів.

📍2. Досі Пригожин не був (і зараз не являється) опозицією до Путіна. Він робив і робить все, що йому не забороняє влада. Але на відміну від інших політичних гравців він має дві переваги: він говорить правду (правда, як ви всі розумієте, поняття відносне) і щось реально робить, а не лише триндить. Але повторюся: він не є опозиціонером.

📍3. Протягом останніх тижнів намітилося певне перемир‘я між Пригожиним і армійським керівництвом. Нинішній зрив цього перемир‘я пов‘язаний з двома речами: у Пригожина починають частково закінчуватися люди і він починає потихеньку готуватися до згортання активностей на Донбасі (піти без перемоги не можна, тому мають бути винні). Друга причина: є підозри, що йому не дають можливості вклинитись в воєнний конфлікт в Судані (там він підтримував керівника сил спецпризначень, а Кремль підтримує чинну владу). Хоча це питання потребує окремого, більш глибокого, дослідження, зважаючи на те, що Судан може стати новою найгарячішою точкою Африки з загрозою перекидання конфлікту на сусідні території.

Отже, яка ціль Пригожина на цьому етапі?

📍1. Він хоче красиво і без політичних втрат отримати можливість вийти з війни на Донбасі. Відео з трупами - це не про цих людей (він безжально посилає на смерть сотню таких мужиків щодня). Це про його політичне майбутнє. Інший варіант - залишитися на Донбасі, але отримати доступ до людського ресурсу тюрем.

📍2. Він поки взагалі не мислить категорією президентських виборів в РФ, якби нам цього не хотілося. Для нього зараз важливо зберегти високий рівень довіри російського суспільства і, паралельно, зберегти впливи в Африці. Навколо нього вибудовуються нові і ворожі до нього приватні воєнні кампанії, які хочуть зайняти його місце під африканським сонцем.

Саме ці дві речі складають його порядок денний сьогодні. Що буде далі і чи реально в нього з‘являться політичні амбіції більш високого рівня сказати дуже складно. Хоча спекуляції на цю тему вигідні всім, хто сьогодні воює з Пригожиним. Він справді став занадто великим, щоб на нього не зважати. Але він все ще достатньо малий, щоб стати самостійним гравцем. Саме тому він поки боїться навіть подумати, що можна піти в опозицію до Путіна. Опозиціонером він стане тільки тоді, коли йому особисто загрожуватиме фізична смерть.

​​⚡️Ультиматум Пригожина підштовхує російську владу до системної кризи

5 травня керівник військового формування «Вагнер» Є.Пригожин опублікував публічне звернення до В.Путіна, С.Шойгу та В.Герасимова із ультиматумом щодо ситуації в Бахмуті. Пригожин звинуватив Міністерство оборони РФ та Генеральний штаб у свідомій відмові від постачання снарядів його підрозділам. Також Пригожин оголосив, що 10 травня його формування покине позиції біля Бахмуту на знак протесту проти зриву поставок боєприпасів. Того ж дня Р.Кадиров оголосив, що підконтрольний йому підрозділ «Ахмат» готовий замінити вагнерівців у боях за Бахмут. Пригожин одразу погодився, і публічно звернувся до С.Шойгу з пропозицією видати такий наказ.

Американська газета The Washington Post опублікувала матеріал, в якому описано конфлікт між Пригожиним і Міністерством оборони, а також дані про те, що В.Путін заборонив Пригожину вербувати ув’язнених до свого підрозділу, таким чином російський президент став на бік С.Шойгу у цьому конфлікті.

7 травня Пригожин оголосив, що він отримав гарантії того, що Міноборони забезпечить всі необхідні поставки боєприпасів, а також організує взаємодії на флангах із його підрозділами, для захисту від можливого оточеннями підрозділами ЗСУ. У зв’язку з цим формування «Вагнер» продовжить участь у бойових діях.

☝️Конфлікт між російськими групами впливу пригальмовано, проте не вирішено, і виявлені протиріччя будуть наростати.

📌Аналіз ситуації та сценарії розвитку події читайте у новому аналітичному матеріалі від наших експертів:

🇺🇦UKR
🇬🇧ENG
# RUS

​​Сьогодні - нарешті останній день СРСР

Зараз ми ще не можемо до кінця оцінити символічної глибини цього 9 травня, переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF:

І вона (символіка) полягає не лише в тому, що «могутня» російська імперія змушена просити президентів країн, які є головним джерелом гастарбайтерів, приїхати в Москву, щоб Україна не обстрілювала Красну площу.

І навіть не в тому, що Путіну нічого сказати ні росіянам, ні світу. Що б він не сказав - буде смішним і вторинним.

Це 9 травня - кінець останнього міфу СРСР, міфу про велику спільну перемогу радянського народу. Саме 9.05.2023 цей міф помер. Він помирав довго. Але навіть після того, як Путін визнав васалітет Китаю під час візиту Сі до Москви, цей міф був ще живим. А от сьогодні він вмер.

Чому саме сьогодні? Бо від сьогодні цей міф перестав обʼєднувати будь-кого за межами Росії. Звичайно, деякий час ми ще будемо бачити агонію цього міфу. Але нова дата дня Перемоги вже не буде 9.05. Ніколи.

Якщо коротко підсумувати - сьогодні, саме сьогодні, останній день СРСР. На жаль не путінської Росії. Але це теж не за горами.

І наостанок. Вчора, коли я читав про візити центральноазіатських лідерів до Москви, то подумав: злобний карлик ніколи не зможе їм пробачити цього приниження (кошмарний сон роспатріота - узбек (киргиз, казах, вірменин) врятував Москву. А потім я зрозумів: карлик може тільки злитися. Він нічого їм не зможе зробити. Взагалі нічого. Тому він буде улесливим і перелякано-приниженим.

У мене є теорія: Путін найбільше в цьому житті боїться приниження. Сподіваюся, це 9 травня трохи вкоротить йому віку. Психосоматику ніхто не відміняв.

На сьогоднішньому параді в Росії не було жодного танка, за винятком музейного Т-34. 🤷

Крім того, не була продемонстрована авіація, не показано жодного САУ.

Також не були показані ракетні системи “Кинжал”.

Центром Москви проїхали бронеавтомобілі, зенітні комплекси С-400, ракетні комплекси “Ярс”, “Іскандер”.

​​📉Є брехня, а є російська статистика. Завдяки чому зростає Фонд національного добробуту РФ

Фонд національного добробуту РФ зростає. Від початку 2023 року, тобто за січень-квітень, загальні активи фонду збільшилися на 2,04 трлн рублів, і станом на кінець квітня склали 12,5 трлн руб.

📌Чи це говорить про поліпшення стану російської економіки і завдяки чому відбулося зростання можна дізнатись у аналізі нижче, оформивши підписку👇

🇺🇦 UKR
🇬🇧 ENG
# RUS

​​🔥Лісові пожежі нищать Росію з моменту анексії Криму, але Кремль може використовувати їх для відвернення уваги від поразок на війні

З 2014 року кількість і площа лісових пожеж в Росії збільшилася у кілька разів, порівняно із попереднім двадцятиліттям, навіть за офіційною статистикою.

☝️Однак незважаючи на матеріальні та людські втрати, таке становище може бути вигідне російській владі, оскільки дозволяє швидко перемкнути суспільну увагу з війни проти України на внутрішні проблеми.

В міру того, як погіршуватиметься обстановка на російсько-українському фронті, Кремль все частіше нагнітатиме «пожежну» паніку в регіонах.

📄Більше про це – у матеріалі, доступному за підпискою👇

🇺🇦 UKR
🇬🇧 ENG
# RUS

Передача ікони Троїці Андрія Рубльова російській православній церкві - це явно початок пошуку вундерваффе. ⛪️

У цьому переконаний Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF:

На жаль, це ще не не весна 1945 р. і очікування вальпургієвоі ночі Гітлером, але карлик йде правильним шляхом.

РПЦ просило цю ікону багато десятиліть, але від них відмахуватися, як від мух. Нинішнє рішення явно продиктоване містичними, а не раціональними речами. Адже Гундяєв, мʼяко кажучи, не в фаворі і давати цей «царський» подарунок просто так, як мінімум, дивно.

Логіка Путіна, судячи з усього, будується на наступному: Троїця має сакральну силу тільки в церкві. А зараз саме нераціональні речі потрібні Росії і, можливо, йому персонально. Тому, найвідоміша ікона Росії має працювати на повну.

Це все ще не віра в вундерваффе, але точно це вже початок хапання за соломинки.

Це ще не агонія. Але похід в сакральність і сучасну блаватщину чи рєріховщину - це те, що нам потрібно. Це шлях до прийняття неправильних та ірраціональних рішень.

​​🇺🇦🌏Якою має бути зовнішня політика України після війни

В Українському інституті майбутнього презентували доповідь “Якою має бути зовнішня політика України після війни”.

2022-й рік можна вважати одним з найскладніших в історії нашої держави. Ми пережили перший шок від початку повномасштабної агресії РФ, втратили частину територій, оговталися, повернули частину територій, адаптувалися до потреб війни та увійшли у період війни на виснаження. Щоправда, ще рано говорити про кінець війни, попереду — не менші виклики, адже перемогти у війні — це лише одна задача, яка нині стоїть перед нами. Інша задача — перемогти у боротьбі за післявоєнний мир. Іншими словами, здобути не просто військову, але й гуманітарну перемогу.

Обидві задачі базуються не лише на цілях та перебігу воєнної кампанії на нашій території, і не лише на процесах, які відбуватимуться усередині Росії, але й на тенденціях у міжнародній політиці, як на регіональному рівні, так і на глобальному. На наш погляд, ця війна навчила нас, що світові тенденції, навіть найменш очевидні та не пов’язані з Україною, можуть впливати на нашу ситуацію. А отже, стан зовнішнього середовища є для нас не менш важливим, аніж те, що коїться на нашій території або у нашого ворога.

👉У доповіді визначені топ-3 ключові тенденції 2022 року у міжнародній політиці, які при цьому впливають на Україну:

🔹Загострення стратегічного суперництва США із Китаєм
🔹Автономізація регіональних держав
🔹Остаточна смерть старого “західного” світового порядку

Водночас в України у найближчі роки є два головні виклики.

⚡️Перший – це Росія. Виклик, пов’язаний з “російською загрозою”, є нелінійним, має декілька блоків завдань, різних за характером та смислом. Зокрема це стратегічне стримування РФ; адаптація до нових реалій; пошук нового балансу; реалізація нашого транзитного потенціалу; участь у/ ініціювання постросійських інтеграційних проектів; формування регіональних партнерств/союзів; ліквідація або мінімізація “сірих зон” у регіоні.

⚡️Другий – це післявоєнна відбудова. Для нас важливо знайти своє гідне місце між інтересами усіх цих гравців, щоб не було такої ситуації, коли ми виграли війну, але програли мир, і опинилися на периферії нового світового порядку.

📄Детальніше про це – у новій доповіді “Якою має бути зовнішня політика України після війни”.