​​⚡️Чому Путін програв?

Український інститут майбутнього презентує доповідь "Чому Путін програв?".

Російсько-українська війна триває, проте об’єктивно доказовим є той факт, що РФ приречена на поразку. Фатальна помилка Путіна вторгнутися повномасштабною війною в Україну та ряд стратегічних і тактичних помилок запустили механізм падіння найбільшої імперії сучасності – самої ж Росії. Коли та яким чином це трапиться – залишається відкритим питанням, але вже зараз можна навести ряд незаперечних фактів, які так чи інакше призведуть до поразки РФ не лише на полі бою, а і унеможливлять розвиток Росії щонайменше на найближче десятиліття.

Від початку російська військова розвідка не змогла заволодіти належною інформацією щодо нашої країни. Згодом усім стало зрозуміло, що спорядження російського солдата в середньому застаріле та менш функціональне, ніж українського, а ефективність та злагодженість їхньої армії дуже далека від рівню «другої армії світу». На полі бою російська армія несе величезні втрати особового складу та техніки, а ППО окупантів не відповідають заявленим параметрам.

Технологічний розвиток РФ знаходиться у великій ямі. Від Росії відмежовуються все більше країн та іноземних компаній: уряди країн вводять технологічні санкції, забороняють експорт та імпорт певних товарів, зарубіжні компанії добровільно припиняють свою діяльність в РФ. Відбувається виключення російських виробників із міжнародних виробничих ланцюжків. Російська промисловість втрачає доступ до технологій, комплектуючих, обладнання. Залежність російської економіки від західного ім- порту дуже висока.

Відповідно до найсвіжішого прогнозу Міжнародного енергетичного агентства, Росія уже фактично втратила ключовий для себе енергетичний ринок Європи, а внаслідок цього, вже ніколи не зможе перевершити показників видобутку та експорту енергоресурсів за результатами 2021 року, та починає втрачати статус провідного глобального енергетичного гравця.

І незважаючи на те, що природний газ не є головним експортним продуктом РФ, саме він відіграє ключову роль у програші російської енергетики.

У середньостроковій перспективі РФ відчує гостру нестачу кваліфікованої робочої сили без варіантів її поповнення та зіткнеться з поступовою деградацією вищої освіти. Це своєю чергою може спричинити незворотні наслідки для російської промисловості — падіння рівня кваліфікації працівників без можливості виправити ситуацію. Зокрема, природний приріст у національних автономіях, де немає розвиненої промисловості та обмежений ринок праці, призводить до міграції.

До того ж, Росія вже стратегічно програла у зовнішньополітичному контексті, оскільки не заручилися практичною підтримкою жодної країни світі і не має справжніх союзників для війни в Україні; дозволила країнам НАТО розширити кількість своїх членів, запустити масштабні програми переозброєння та розпочати регулярну пряму військову підтримку України, чого раніше ніколи не було; дала США нову основу для посилення своїх позицій та експансії у світі, розширення контролю над Європою та посилення співпраці з неєвропейськими союзниками в Азії, на Близькому Сході та в Африці; втратила ексклюзивні можливості впливати на колишні радянські республіки; загнала себе у стратегічну залежність від вузького кола партнерів, які будуть користуватися послабленням РФ та її ізоляцією.

📌Детальніше про кожну зі сфер, в яких Росія програє щодня і щогодини, читайте у доповіді українською та англійською мовами.

⚡️Весняний наступ РФ. Де і коли?

Де Росія наступатиме? Коли розпочнеться новий наступ? І, нарешті, який характер він носитиме? Всі ці питання активно обговорюються у ЗМІ і діапазон версій відрізняється від ідей про повторення 2022 року до тези про те, що «наступ вже йде» і ресурсів для посилення тиску РФ не має.

Експерти UIF спробували поглянути на процеси, змоделювати можливі алгоритми виходячи з накопичених Російською Федерацією ресурсів та логіки вже прийнятих управлінських рішень. А також процесів у ключових галузях економіки та процесів усередині суспільства країни-агресора.

📃Більше читайте у новому дайджесті українською, англійською та російською мовами.

📌 Відтепер дайджести щодо РФ виходитимуть на сайті: http://news.uifuture.org

⚡️Бенефіціари кривавої війни: чи виправдаються надії на «велике будівництво»?

У циклі аналітики «Бенефіціари війни» ми писатимемо про сектори економіки та страти населення Росії, які стали вигодонабувачами в результаті війни та пов’язаних із нею наслідків (санкцій, мобілізації, трансформацій бюджетної та економічної політики тощо).

Перший наш випуск у цьому циклі буде присвячений будівельній галузі, яка показала безпрецедентні результати за підсумками 2022 року і, згідно із заявами перших осіб російської держави, включно з президентом Путіним, продовжить свій зліт у 2023 році.

Якими були причини зростання будівельної галузі минулого року і чи є підстави вважати, що результати 2023 року будуть аналогічними, – наші експерти проаналізували у новій аналітичній записці.

Читайте матеріал українською, англійською та російською мовами.

⚡️Розпад Росії: Путін апелює до глибинних страхів еліти та рядових росіян

Сергій Шойгу, Володимир Путін та Дмитро Медведєв синхронно заявили про небезпеку розпаду Росії внаслідок поразки у війні. Збереження територіальної цілісності Росії – ідея-фікс з початку 90-х, яку активно експлуатував Путін з першого року свого правління і яка набула нової актуальності в останні два роки.

Шукаючи додаткової суспільної підтримки агресії проти України, Кремль намагається представити її у вигляді «народної війни». Попередні невдачі та необхідність мобілізації пояснювалися тим, що Україна вже нібито програла, а тепер Росії протистоїть на полі бою «колективний Захід». Віднедавна мова зайшла про неприпустимість поразки, результатами якої начебто стане знищення Росії та колективна відповідальність її населення.
Причинами нинішньої актуалізації наративу про війну за цілісність Росії стали: затягування бойових дій та відсутність помітних успіхів на полі бою; природні страхи росіян перед повторенням «лихих 90-х» внаслідок розвалу країни після поразки; збільшення західної допомоги Україні та виступи окремих аналітиків і публіцистів; актуалізація теми розпаду Росії в Україні та поява емігрантських структур, націлених на проголошення незалежності низки російських регіонів.

Курс на «народну війну», метою якої буде недопущення розпаду Росії – тренд як ближньої, так і далекої перспективи. Використання цього аргументу дозволить закрити рота критикам і укріпити позиції особисто Путіна; мобілізувати громадян якщо не на добровільну участь у війні, то на затягування пасків; підживити антиамериканські та антиукраїнські настрої серед еліт та простонароддя, а також дати відсіч емігрантським ініціативам. Правильне розігрування цієї карти дозволить зберігати сталість режиму Путіна навіть за тривалої війни та відсутності успіхів на фронті (але не за умови тотального зубожіння).

📃Більше читайте у новому дайджесті українською, англійською та російською мовами.

​​⚡️Вежі Кремля. Хто буде ділити спадок Путіна?

Український інститут майбутнього презентував доповідь "Вежі Кремля. Хто буде ділити спадок Путіна?"

Одним із найбільших недоглядів України після 2014 року стала відсутність системного вивчення Росії: економіки, культури, ціннісних рамок мешканців, механізмів політики. У результаті, за 8 років війни (а війна почалася у 2014, а не у 2022), так і не прийшло розуміння того, як приймаються і, найголовніше, як виконуються рішення в РФ. Навіть у спорті тренери та спортсмени вивчають суперника, ми ж вважали це зайвим, намагаючись проєктувати на російську реальність наше сприйняття, звичні для нас механізми. І часто помилялися. Але й далі намагаємося створювати міфи, в які самі віримо. Як, наприклад, широкий "національно-визвольний рух", здатність російської ліберальної опозиції не перехопити владу, а контролювати територію своєї країни. Зрештою, давайте згадаємо, скільки разів відзначали "рік економічного колапсу РФ" і як дивувалися, коли наміченого нами не відбувалося.

З іншого боку, продовжувалось паразитування на російському інформаційному полі. Наприклад, більшість українських ЗМІ інформацію про події в пострадянському просторі, в Азії, та й навіть у ряді країн ЄС, черпали з російських джерел. Потім, змінюючи термінологію, образно кажучи, змінюючи "добре та погане місцями", пропонували продукт українському споживачеві. Тим самим множачи нерозуміння ворога і, при цьому непомітно для себе, поширюючи російську тезову конструкцію висвітлення подій у світі. Заголовки змінювалися, ключові тези, можливо, теж, а решта павутиння неявного російського щедро пропонувалася (і пропонується) українському споживачеві.

Ворога потрібно знати. Саме знання створює фундамент для адекватної оцінки ризиків та грамотного планування своїх дій.

Український інститут майбутнього випустив уже кілька тематичних доповідей щодо РФ. Ця робота замислювалася ще у 2021 році. Лютий 2022 року вніс свої корективи, але до теми повернулися. Ключова ідея роботи – дати розуміння того, як і ким приймаються рішення у Російській Федерації. Тобто розкрити тему "Веж Кремля", про які говорили багато хто, але описати їх здатні одиниці.

Простіше кажучи, це – зріз російських еліт, де, за відправну точку (чи критерій аналізу персони) береться його здатність проводити рішення на своєму рівні, а не публічність, активність у соціальних мережах чи частота згадок російськими ЗМІ.

У доповіді виділено групи впливу, групи взаємної підтримки. Але, найголовніше (і в цьому відмінність від інших аналогічних робіт), зроблено спробу оцінити комплексний потенціал кожної з груп — наскільки вона має весь набір необхідних ресурсів (силовий, економічний, політичний, медійний, кадровий). Тому що від повноти ресурсного забезпечення залежить здатність претендувати на перехоплення влади. Є все необхідне – можеш діяти сам. Бракує одного чи кількох ресурсів — мова вже йде про необхідність коаліції. І тут настав час оцінювати потенційних союзників і противників.

Описана схема, звичайно, не статична. І вже через рік-півтора вимагатиме суттєвого доопрацювання. Ми також не претендуємо на "еталонність" підходу, оскільки впевнені, що є люди, організації, здатні зробити краще. Наше завдання, як ми його бачимо, - дати набір інформації для роботи та аналізу вже зараз та створити стимул для активізації "російських досліджень" іншими. А схеми, наведені в нашій доповіді, будуть регулярно доповнюватися і оновлюватися.

Тож, якщо хочете дізнатись про вірогідне майбутнє владних баталій у рф після смерті Путіна, а також про те, як приймаються рішення в Росії і що таке «Вежі Кремля» – запрошуємо до прочитання нової доповіді.

⚡️Влада рф побоялася весною підвищувати призовний вік з 18 до 21 років

Закопроект внесуть до Держдуми навесні, а чинності він може набути восени, заявив голова оборонного комітету Ради Федерації Віктор Бондарєв.

Судячи з усього, зараз в рф роблять ставку на приховану мобілізацію.

⚡️Путін побоявся скликати Радбез і вирішив не підвищувати ставки?

Вчора до Брянської області нібито завітала українська «диверсійно-розвідувальна група». Після цього анонсувався Радбез.

Однак інформації про його початок немає досі, пишуть рос ЗМІ.

Відео: ФСБ "з місця диверсії"

⚡️Що стоїть за чутками про смертельну хворобу Кадирова?

Кадиров-молодший зустрівся з Путіним напередодні свого весілля. Ця історія обросла масою чуток серед яких головна – Рамзан Кадиров смертельний хворий.

Отже, що це все насправді означає:

✅ Кадиров не збирається завтра помирати, як багато хто вважає, але з якихось, поки нам незрозумілих причин (погіршення фізичного стану також може бути), Кадиров вирішив офіційно вводити сина в політику. І вчорашня зустріч – це перш за все акт благословіння на «цей шлях» зі сторони Путіна.

✅ Той, хто вважає, що завтра Кадиров-молодший стане керівником Чечні помиляється, це лише імовірний початок процесу входження у владу, що займе певний час. Наразі – це насамперед демонстрація наступника (кронпринца) і спостереження за елітами, як вони відреагують.

✅ Зустріч Путіна явно готувалася певний період часу. Перший пробний камінь був «закинутий» Кадировим півтора місяці тому, коли він зробив заяву, що він уже «старий губернатор» і потрібно дати дорогу молодим.

Читати далі…

Матеріал також доступний англійською та російською мовами.

Назад у 90-ті? Діра російського бюджету виявилася вп'ятеро більшою за заплановану. 💸

Далі вона, за прогнозами UIF, збільшиться до 6-7 трл рублів.📈📉

Витрати федерального бюджету тільки за перші два місяці 2023 р. виявилися вищими за доходи на 2,6 трлн рублів, тоді як запланований дефіцит бюджету за весь цей рік повинен скласти 2,9 трлн рублів, кажуть у Мінфіні.

За перші два місяці року нафтогазові доходи в рф впали майже вдвічі і виявилися мінімальними за останні п’ять років.

Дефіцит російського бюджету у січні став найвищим з 1998 року.

При цьому витрати на війну лише зростають.

⚡️Після того, як учора на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача було прийнято рішення продовжити оборону Бахмута, ПВК "Вагнер" може опинитися в оточенні через перекидання нових українських сил. Цікаво, що армія РФ не прийде Пригожину на допомогу.

​​📲 Відтепер Український інститут майбутнього у Twitter

👌Гарантуємо регулярне оновлення новин щодо подій в державі-агресорі, головні тези з щотижневих дайджестів та свіжу аналітику!

🇬🇧Підписуйтесь та поширюйте на англомовну аудиторію!

Вірогідність того, що в Грузії скинуть нинішній уряд — малоймовірна, - Денисенко🇬🇪

Вадим Денисенко, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, переконаний, зараз грузинська влада максимально загальмує ситуацію з проросійським законом про “іноагентів” і спробує втихомирити населення.

З одного боку грузини ненавидять росію, а з іншого боку бояться війни. Тому кардинальних змін у країні найближчим часом не відбудеться.

Вчора грузинська влада жорстко розігнала протестувальників, які вийшли на вулиці Тбілісі через закон про “іноагентів”. Сам документ створює загрозу для євроінтеграції країни.🇪🇺🇬🇪

⚡️Росія на Південному Кавказі: навіщо Лавров літав до Баку?

Візит Лаврова до Азербайджану мав на меті вирішити дві задачі:

✅ Посилити тиск на Вірменію з метою схиляння Єревана до домовленостей з Азербайджаном щодо відкриття транспортних коридорів у регіоні;

✅ «Звірити годинники» з офіційним Баку щодо регіональної ситуації з урахуванням нових обставин: наслідків землетрусу в Туреччині та погіршення відносин між Азербайджаном та Іраном.

Обидві задачі відповідають загальній меті зовнішньої політики РФ на даному етапі – обхід санкцій ЄС та США, розтягування часу в контексті свого протистояння із Заходом, вибудова альтернативної логістики. Для цього Росії необхідно схилити Вірменію до зручних для себе домовленостей з Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху та розблокування транспортних коридорів у регіоні.

Азербайджан користується послабленням РФ в Україні, щоб вибити для себе більш вигідні домовленості, але поки що не виходить за межі «червоних ліній» і не намагається зламати статус-кво, який був створений Туреччиною та Росією після карабахської війни 2020 року.

Поки що Росії не вдалося досягти якогось прориву на переговорах в Азербайджані.

⬇️ Детальніше читайте у дайджесті українською, англійською та російською
мовами.

У Грузії росіяни пробують розхитати ситуацію, аби всадити європейців за стіл переговорів, - Денисенко🇬🇪

Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF, вважає, що зараз росіяни пробують розхитувати ситуацію у сусідніх країнах: раніше у Молдові, а тепер у Грузії.

Росіянам потрібен ще один конфлікт, в якому були б задіяні європейці і з ними сіли за стіл переговорів.

До речі, скандальний закон про іноагентів у Грузії відкликали.

⚡️Нафтові доходи Росії у 2023 році впадуть як мінімум на 25%

Останнім часом можна почути сумніви у тому, чи працюють санкції або і взагалі звинувачення в тому, що санкції беззубі, або й навіть бутафорські. Чи все саме так і які перспективи санкційного впливу?

Санкції покликані скоротити доходи РФ за рахунок скорочення обсягів видобутку та експорту нафти, експорту нафтопродуктів та їхнього внутрішнього виробництва, що звісно ж, впливає на створення доданої вартості та зайнятість у нафтовій промисловості.

З 5 грудня 2022 року набули чинності санкції західної коаліції проти експорту російської нафти: ембарго на морські поставки та запровадження граничної ціни, а з 5 лютого 2023 – аналогічні санкції щодо експорту російських нафтопродуктів. Вже за результатами 2022 року багато хто очікував ефекту обмежень запроваджених проти російського нафтопрому, проте РФ продемонструвала приріст видобутку та експорту нафти, а доходи били рекорди. Природно, це викликало сумніви і питання стосовно того, санкції ефективні. Забігаючи наперед, можна сказати, що санкції матимуть неукникненний ефект, проте відкладений та розтягнутий у часі.

На країни, що запровадили санкції, припадало понад половини експортного кошика російської нафти та нафтопродуктів. Запровадження ембарго на сиру нафту змусило РФ шукати нових покупців, і такими стали «дружні» країни, перш за все Китай, Індія та Туреччина. Лише на Китай та Індію припадає п’ята частина світового споживання нафти, і ці країни цілком можуть поглинути весь російський експорт, навіть після відмови від нього Європейських покупців.

Щоправда, нові ринки означають значно довші відстані транспортування, а отже і суттєво вищі логістичні витрати. В кінцевому рахунку, навіть, якщо РФ цілком переорієнтує свою нафту на ринку дружніх країн, буде змушена демпінгувати, щоб частково покрити видатки на транспортування для забезпечення конкурентоспроможності власної нафти на ринках Азії. А крім цього, у цих країнах, розуміють і безвихідь РФ у дефіциту альтернативних ринків збуту, а відтак намагатимуться отримувати знижки. У 2022 році Китай отримав небачений дефіцит торгового балансу через високі ціни на російські енергоносії, хоча до цього завжди намагався збалансовувати обсяги експорту та імпорту у двосторонній торгівлі. Тобто, навіть збереження фізичного обсягу російського експорту супроводжуватиметься скороченням виручки і доходів.

Початок березня – рання точка для оцінку ефекту санкцій, але достатня для того, щоб розуміти, що вони працюватимуть в тривалій перспективі. Так, вже сьогодні є вагомі свідчення того, що нафтові доходи РФ демонструють потенціал до скорочення, зокрема і пошук Кремлем способів скоротити дефіцит нафтових доходів у майбутньому. Проте, слід відзначити, існування низки факторів, які впливатимуть на швидкість та ефективність санкцій. Це зокрема і глоабальні ціни на нафту, стратегія поведінки країн ОПЕК+, можливість інших країн заміщувати поставки РФ уразі її спекулятивних дій. Крім цього, не слід забувати про достатні валютні резерви які дозволятимуть певний час покривати дефіцит від експортної нафтової виручки.

Як і раніше, ми досі притримуємось нашого попереднього прогнозу, що падіння доходів російського на нафтопромислового сектору, порівняно із 2021 роком, може скласти 25-46 %, залежно від ринкової кон’юнктури нафти і нафтопродуктів.

📕Детальніше читайте у новому дайджесті українською, англійською та російською мовами.

⚡️Путін боїться проводити репресії за сталінським зразком

Нездатність досягти швидкої та переконливої перемоги на полі бою змушує Кремль вдаватися не лише до «реальних» заходів, як мобілізація населення чи націоналізація підприємств («перехід на воєнні рейки»), але й до «віртуальних». Ідеться передовсім про пошук нових наративів для виправдання вторгнення в Україну («народна війна»), а також способів «закрити рота» незгодним.

Серед останніх – монополізація державою медіа і обмеження свободи слова аж до відвертої цензури, встановлення контролю над «військкорами», штрафи і багаторічні строки ув’язнення за «фейки»/«дискредитацію» та системна ліквідація правозахисних організацій.

Імовірними причинами такого становища є загальний курс на посилення авторитаризму в Росії (влада – поза критикою), узурпація Кремлем права на правосуддя, запізніла «помста» силовиків викривачам злочинів радянської держбезпеки, підготовка до продовження зовнішньої агресії та, можливо, масових репресій всередині країни.

Однак навіть якщо такий терор і буде розгорнутий, то навряд чи він досягне «сталінських» масштабів з мільйонами репресованих. До цього не готова російська інфраструктура, та і ризики під час війни можуть переважати над вигодами. Тому, швидше за все, репресії охоплять кількадесят тисяч незгодних, але розправи над ними будуть максимально наочними – для залякування решти нелояльного населення.

🔸Читайте більше у новому дайджесті. Матеріал доступний українською, англійською та російською мовами.