UIF | Український інститут майбутнього
2.79K subscribers
227 photos
20 videos
32 files
1.34K links
🇺🇦UIF – незалежний український аналітичний центр, що прогнозує зміни та моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні.
👨🏻‍💻Сайт: https://uifuture.org/
Download Telegram
🤔Що робити з реформою СБУ?

📄У сьогоднішньому відео експерт УІМ Ігор Попов проаналізує ситуацію із новим законом «Про Службу безпеки України», що так і не був прийнятим. Зокрема експерт розповість, які основні питання повинен вирішувати новий нормативний акт і як досягти консенсусу у його прийнятті парламентом.

🎥Не пропустіть новий випуск WHITE HOUSE TALKS!

https://youtu.be/1aEdtKl1jGA
​​🇺🇦64% українців підтримують вступ України до НАТО

📊За результатами нового соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з Нью Імідж Маркетинг Груп з 21 січня до 23 січня 2022 року, більше половини українців підтримують ідею вступу України до НАТО.

Так, 40% респондентів повністю підтримують цю ініціативу, 24% – скоріше підтримують, 8% - скоріше не підтримують і зовсім не підтримують 9%. 13% не мають однозначної думки з цього питання.

🙍🏻‍♀️🙍🏻‍♂️Зокрема, чоловіки сумарно дещо більше висловивились за вступ до НАТО ніж жінки – 73% проти 59%. Щодо вікового розподілу, то представники вікової категорії 45+ підтримують вступ найбільше, а респонденти віком 18-27 - найменше: 69% проти 54% відповідно.

▫️Також у м. Києві та на Заході України виявилося найбільше прихильників вступу до НАТО - 71% та 73%. Найменеше цю ідею підтримують на Сході – 47%.

📒Деталтніше з результатами соціологічного дослідження можна ознайомитись тут.
​​⚔️56% українців готові особисто взяти участь у лавах тероборони, у разі їх створення у їхній громаді

📊Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з Нью Імідж Маркетинг Груп з 21 січня до 23 січня 2022 року.

Водночас 44% респондентів опитування навпаки – вказали, що не готові на цей крок.

🙍‍♀️🙍‍♂️Серед жінок 48% відповіли, що готові брати участь у теробороні, а серед чоловіків – 68%. Також респонденти віком 45+ найбільше готові до участі у теробороні – серед них 63% погодились би на це. Своєю чергою у віковій категорії 28-35 найменше охочих увійти до лав тероборони – 43%.

🇺🇦Найбільше респондентів, які готові особисто взяти участь у лавах тероборони виявилися з Півдня (65%) та Заходу (62%). Найменше – зі Сходу (39%).

📒Деталтніше з результатами соціологічного дослідження можна ознайомитись тут.
​​​​💣33% українців переконані, що існує реальна та серйозна загроза нападу Росії на Україну

📊У рамках соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з Нью Імідж Маркетинг Груп з 21 січня до 23 січня 2022 року, респонденти відповіли, як вони ставляться до новини про те, що Російська Федерація нарощує сили на кордонах з Україною.

🔺Так, найбільше респондентів відповіли, що нарощування кількості російських військ біля кордонів України - це торг з боку Росії з тим, щоб країни НАТО гарантували невступ України до Альянсу (37%). Проте не набагато менше підтримало варіант, що існує реальна та серйозна загроза нападу Росії/введення російських військ на територію України (33%).

Також 14% вважає, що загрози повномаштабного вторгнення немає: 5% вважає, що подібні новини – це результат інформаційної політики з боку західних партнерів, зокрема США, ще 5%, що Росія просто «брязкає» зброєю і ще 4%, , що це – результат інформаційної політики з боку української влади та ЗМІ.

Зокрема, респонденти з м. Києва найбільше підтримали варіант, що існує реальна та серйозна загроза введення російських військ на територію України (40%), найменше цей варіант підтримали респонденти з Півдня (22%).

📒Деталтніше з результатами соціологічного дослідження можна ознайомитись тут.
​​64% українців вважають, що дій влади недостатньо для забезпечення захисту України

📊Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з Нью Імідж Маркетинг Груп, з 21 січня до 23 січня 2022 року, лише 36% респондентів вважають, що дій з боку чинної влади достатньо для забезпечення захисту країни. Більшість респондентів (64%) зазначила, що влада не вживає достатніх заходів для захисту країни.

🔸Респонденти у віковій категорії 36-45 найбільше незадоволені діями влади (67%), найменше незадоволені - представники вікової категорії 18-28 (58%).

🔺Щодо регіонального розподілу, то найбільше респондентів, які вважають, що дій влади недостаньо виявилось із Центру (70%) та м. Києва (71%). Найменше - із Заходу (57%).

📒Деталтніше з результатами соціологічного дослідження можна ознайомитись тут.
​​💸 Бюджет України на 2022 рік: економічна невизначеність та політична турбулентність?

📈Зараз Україні необхідно скорочувати дефіцит бюджету, який був суттєво розширений під час кризового 2020 року. Тому Міністерство фінансів підготувало обмежений у зростанні державних видатків Бюджет на 2022 рік, у якому закладено дефіцит 3,7% ВВП за номінального ВВП у 2022 році у 5369 млрд грн.

🤔Чи дійсно буде виконаний бюджет і чи реалістичні його доходи або витрати, враховуючи невизначеність розвитку економіки цього року?

📊За оцінками експертів Українського інституту майбутнього в доповіді «Прогноз 2022», бюджет може бути виконаний доволі легко, якщо реалізується базовий інфляційний сценарій розвитку економіки на цей рік:

🔹доходи за базовим сценарієм розвитку будуть перевиконані на 130 млрд грн. Насамперед за рахунок ПДВ (ефект бази 2021 року та зростання імпорту, особливо – енергоресурсів) – на 30 млрд. Власні доходи бюджетних підприємств мають резерв у 60 млрд грн;

🔹за статтею про обслуговування боргу, держава матиме економію у 25 млрд грн від базового прогнозу Мінфіну. Але також, за оцінкою експертів УІМ, потрібно більше коштів на виплати пенсій, а саме до 30 млрд, і компенсацій населенню за дорогі енергоресурси, які вимагатимуть не менше 60 млрд грн;

🔹дефіцит Бюджету 2022 року, за базовим планом Мінфіну, поданого до першого читання, складе менше 1,5% ВВП, що значно нижче за прогноз Мінфіну;

🔹цей рік є простим з огляду на зовнішні виплати кредиторам. У 2022 році Міністерству фінансів необхідно погасити тіло зовнішніх кредитів у розмірі 2,5 млрд дол., з яких 1,4 млрд припадає на вересень 2021 року. І виплатити приблизно 1,8 млрд відсотків за зовнішніми позиками. Також виплати НБУ тіла та відсотків МВФ становитимуть близько 1 млрд дол.;

🔹отримання 700 млн дол. від МВФ, 600 млн євро від ЄС та випуск валютних ОВДП Мінфіном дозволить на початок року мати на своїх рахунках 1,5-2 млрд дол. резервів для покриття зобов’язань 2022 року;

🔹не варто очікувати, що у 2022 році за базовим сценарієм розвитку, на тлі політичної турбулентності та економічної невизначеності, Мінфін ще отримає гроші від МВФ. Водночас Міністерство фінансів планує залучити наступного року ще 3 млрд від МВФ. Найбільш ймовірним є залучення 3 млрд євробондів під 5-6% річних;

🔹за внутрішніми боргами у 2022 році через низький прогнозний дефіцит бюджету не очікуються проблеми із заміщенням ОДВП;

🔹експерти УІМ прогнозують зростання ставок за внутрішніми запозиченнями до 13-14% річних за базовим сценарієм. Лише закінчення року вимагатиме від Міністерства фінансів додаткових зусиль для фінансування дефіциту бюджету наприкінці року.

✔️Прочитати доповідь "Прогноз 2022" можна тут.
​​​​🇺🇦Сценарії «Української кризи». Як пройти її без Великої війни і без втрати частини суверенітету

🔺Останнім часом існує багато апокаліптичних та примітивістичних текстів про те, як буде далі розвиватися ситуація в Україні. На жаль, більша їхня частина зводиться до переоповідання відомих, або часто вигаданих чи надуманих фактів.

Ми пропонуємо Вашій увазі аналіз ситуації, зроблений експертами Українського інституту майбутнього, в основі якого лежить, перш за все, мотивація ключових гравців нинішньої кризи — США, Великої Британії, Німеччини та Росії.

Зміст документу:

1️⃣🇷🇺Логіка/мотивація РФ
2️⃣🇺🇸Логіка/мотивація США
3️⃣🇬🇧Логіка/мотивація Великої Британії
4️⃣🇩🇪Логіка/мотивація Німеччини
5️⃣Три базових сценарії розвитку ситуації, які може застосувати РФ
6️⃣Висновки

👀Читати детальніше
⚡️Коли Україна отримає сучасну спецслужбу?

🇺🇦В Україні із 2019 року у парламенті намагаються прийняти нове законодавство, що стосується реформування Служби безпеки. Якщо раніше це було необхідним як умова для вступу в ЄС та НАТО, то зараз, на 8 році війни, стоїть питання про формування ефективної спецслужби, що зможе відповідати викликам в умовах «гібридних конфліктів».

☝️Та і створення нових структур, таких як Бюро економічної безпеки України, які беруть на себе частину повноважень, що виконувалися старою спецслужбою, диктує нову логіку змін у законодавчому полі.

У сьогоднішньому випуску WHITE HOUSE TALKS поговоримо про необхідність змін у питаннях безпеки та органів, що її забезпечують, разом із експертом УІМ Іваном Ступаком👇

https://m.youtube.com/watch?v=IomzGdrLEn4
​​​​🤽‍♀️Як перетворити 1$ на 15$ або особливості впливу фізичної активності громадян на економіку України

📗Український інститут майбутнього (UIF) презентував перше всеукраїнське дослідження щодо особливостей впливу фізичної активності громадян на економіку України. Воно було проведене разом з незалежним аналітичним центром U.Sport у співпраці з Big City Lab і Асоціацією спортивного девелопменту.

📈За словами директора економічних програм UIF Анатолія Амеліна, це дослідження підтверджує ефективність масового спорту і регулярної фізичної активності, як інструменту, що здатний подовжити тривалість якісного життя українців, знизити витрати на медицину, підвищити ефективність праці, стати поштовхом для індустрії спорту та дотичних галузей і як результат – значно збільшити ВВП України.

💬«Українці – одна з найбільш фізично неактивних націй у Європі. Низька фізична активність і відсутність культури занять аматорським спортом у країні тісно корелюють зі способом життя українців, його якістю і тривалістю: у нашій країні найнижча очікувана тривалість здорового життя серед усіх європейських країн – 61,7 років – і один з найнижчих показників загальної очікуваної тривалості життя у Європі.

Тож не дивно, що в Україні, зазвичай, коли говорять про спорт, то мають на увазі великий спорт. Проте варто розуміти, що масовий спорт та фізична активність є не менш важливими. Ми в Українському інституті майбутнього вирішили простежити взаємозв’язок масового спорту та економічного розвитку, але по мірі просування дослідження, відкрили багато «сюрпризів», які будуть корисні кожному українцю та на глобальному рівні управління зокрема», – заявив Анатолій Амелін.

☝️Так, експерти UIF прийшли до висновку, що вища продуктивність, більша кількість економічно активного і зайнятого населення могли б забезпечити більшу кількість створених у країні товарів і послуг. У результаті до Бюджету України надійшло б більше податків. Сукупні втрати Бюджету України за останні 10 років, за оцінками UIF, становлять не менше 23 млрд дол.

💰Крім того, у разі стимулювання підвищення рівня фізичної активності та занять спортом в Україні сукупний ефект для нашої економіки за 9 років у вигляді додаткового ВВП складе 298 млрд дол., додаткових доходів Бюджету – 98 млрд дол.

Витрати Бюджету на створення умов і стимулювання громадян до фізичної активності та занять аматорським спортом, зокрема на будівництво інфраструктури, просвітництво, фінансові стимули та ін., становитимуть 19 млрд дол. (сукупно у 2022-2030 рр.).

⚡️Таким чином, результати розрахунків і моделювання UIF показують, що кожен долар, інвестований державою у підвищення фізичної активності громадян, дає ефект у вигляді 15 дол. додаткового ВВП і 5 дол. додаткових доходів Бюджету.

💬«1 дол., який ми вкладаємо у фізичну активність і аматорський спорт дає на виході 15 дол. додаткового ВВП і відповідно – надходження до бюджету. Спробуйте знайти ще один такий сектор української економіки! Ані нафта, ані газ не дають такого повернення інвестицій. Мені здається, що влада має звертати увагу, що це дуже вигідно для економіки», – вважає Анатолій Амелін.

Тож стимулювання підвищення фізичної активності населення напряму залежить від дій влади: воно починається з реалізації комунікаційної стратегії, яка мотивує і прищеплює культуру занять спортом та фізичною активністю. Одночасно держава повинна створювати умови для фізичної активності і занять спортом, насамперед - забезпечити необхідною інфраструктурою.

📌Детальніше ознайомитись із дослідженням можна тут.
UIF | Український інститут майбутнього pinned «​​​​🤽‍♀️Як перетворити 1$ на 15$ або особливості впливу фізичної активності громадян на економіку України 📗Український інститут майбутнього (UIF) презентував перше всеукраїнське дослідження щодо особливостей впливу фізичної активності громадян на економіку…»
UIF | Український інститут майбутнього pinned «​​​​🇺🇦Сценарії «Української кризи». Як пройти її без Великої війни і без втрати частини суверенітету 🔺Останнім часом існує багато апокаліптичних та примітивістичних текстів про те, як буде далі розвиватися ситуація в Україні. На жаль, більша їхня частина…»
​​​​🇷🇺🇨🇳Договір Москва-Пекін. Чому це погано для нас

Те, чого так хотіли уникнути в Вашингтоні - сталося. Китай і Росія розпочали активне зближення. Для тих, хто після цього скаже, що Китай тепер з’їсть Росію, є погана новина - цього поки не передбачається.

🤝Великий договір Росії та Китаю багато в чому безпрецедентний, як мінімум, за формою. Пекін і Москва, де-факто, оголосили про новий Євразійський блок, зі своїми правилами гри і уявленнями про демократію. І тепер визначення демократії звучить так: сам народ визначає, що для нього є демократія. Тобто є російська демократія і демократія умовного Їді Аміна. Головне, щоб формально були проведені вибори.

🌍Звичайно, від завтра світ не зміниться. Цей договір - це початок шляху по розділу світу. І цей шлях дуже довгий.

Перш ніж перейти до того, де ми в цій схемі, окремо хочу звернути увагу на газовий договір Росія - Китай і будівництво газопроводу Сили Сибіру-2. До 2025 року РФ наростить газові потужності по транспортуванню палива до Піднебесної до майже 100 млрд кубів (між іншим, поки є велике питання чи вистачить росіянам власного газу на всі проекти).

⚡️Але як би там не було, практично повністю контролюючи логістику поставок газу в ЄС із Казахстану та Узбекистану і частково з Туркменії, РФ не просто замикає на собі енергобезпеку Європи. Завдяки китайцям росіяни отримують можливості диверсифікації поставок газу. РФ робить все вд себе залежне, щоб стати глобальним гравцем без енергоносіїв якого не може обійтися значна частина Євразії. І поки це влаштовує Китай, який слідкуватиме за тим, щоб ситуація в Центральній Азії могла б бути проблемою для Заходу, і не загрожувала самому Китаю. Тому, перші реальні кроки по імплементації цієї угоди ми побачимо, очевидно саме в Центральній Азії.

☝️Але сам проект, як би до нього хто зараз не ставився скептично, націлений на весь світ і після чи парарлельно з ЦА ми будемо бачити певні кроки в Африці та Латинській Америці.

🇺🇦⚔️Хоча ключовим для обох сторін є новий переділ світу: війна з Тайванем та з Україною. І це є справді величезною загрозою для нас.

🇺🇸На жаль, ми знаходимося поза цими процесами. І найгірше, ми досі живемо в парадигмі 90-х, коли є один глобальний гравець - США.

⚖️Крім того, ми посварилися з Китаєм і ми маємо доволі складні стосунки з США. Тобто ми знаходимося на розтині обох цивілізацій, які вступають в глобальну боротьбу за зміну моделі світу.

❗️Але навіть не в цьому наша головна проблема. Проблема полягає в тому, що ми навіть не ставимо діагнози і не пробуємо грати свою гру.

Ми вистрілили з кримською платформою і зараз благополучно зливаємо її, граючи в гру «імплементація Мінських угод». Ми закапсулювалися в цьому Мінську, не бажаючи бодай почати говорити про щось інше і піднімати ставки. Ми черепаховими кроками будуємо тероборону, ми думаємо про вибори, а не про війну.

Світ змінюється щодня, а ми продовжуємо жити так, ніби надворі 1990-і. І, на жаль, це проблема не лише влади. Це проблема і опозиції.

——
👤 Вадим Денисенко, виконавчий директор UIF
​​🇺🇦🇫🇷Візит Макрона до Києва: які варіанти пропонує нам Париж?

🤝Візит Макрона до Києва одразу після зустрічі з Путіним у Москві вже встиг наробити галасу у вітчизняному інформаційному середовищі. Але які стратегічні висновки ми можемо зробити з цієї події?

🗣Експерт УІМ Ілія Куса проаналізує причини та наслідки нещодавнього візиту у нашому новому випуску WHITE HOUSE TALKS!
💣Що означають поставки летального озброєння до України?

🇺🇦Звичайно, поставка летального озброєння для України є важливим кроком підтримки з боку наших міжнародних партнерів. Але чи є у цієї події зворотна сторона медалі?

🤔Неочікувані висновки від експерта УІМ - Володимира Пікузо у новому випуску WHITE HOUSE TALKS!

https://youtu.be/okaage4vPSM
🇺🇦🇹🇷Зона вільної торгівлі між Україною та Туреччиною: виклики та перспективи

🎥У нашому новому випуску WHITE HOUSE TALKS директор економічних програм УІМ Анатолій Амелін аналізує перспективи підписаних між Україною та Туреччиною економічних угод та повідомляє про їхні можливі виклики.

🔥WHITE HOUSE TALKS – не пропустіть найголовніше!

https://youtu.be/bV7prfuv8EI
​​📊Український інститут майбутнього провів велике соціологічне дослідження на території Російської Федерації на тему: «Хотят ли русские войны».

❗️Ми переконані, що «ворога треба знати в обличчя» та розуміти, як налаштовані жителі сусідньої держави щодо нас. У дослідженні взяли участь більше 2000 респондентів. Його результати ми оприлюднимо вже наступного тижня.

💬«Думаю, що результати стануть холодним душем для всіх тих, хто щойно відсвяткував перемогу у війні, якої не було.

Окремо хочу звернутися до влади і опозиції: ми готові робити для вас закриті брифінги про реальну ситуацію в РФ з демонстрацією всіх можливих кореляцій і перетоків. Маючи цю інформацію буде легше будувати нашу зовнішню політику і наші внутрішні меседжі», - заявив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.
​​📊Зеленський продовжує очолювати президентські рейтинги

Станом на лютий 2022 року за чинного Президента проголосувало б 28% серед тих, хто визначився і піде на вибори. Такі дані були отримані у ході соціологічного дослідження щодо президентських та парламентських рейтингів, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з Нью імідж Мркетинг Груп серед 2400 респондентів, у період з 8 лютого по 18 лютого 2022 року.

📉Загалом рейтинги лютого 2022 року несуттєво відрізняються від отриманих результатів у лютому 2021 року. Таким чином, рейтинг В. Зеленського залишився приблизно на тому ж рівні, що і рік тому: у лютому 2021 року за нього готові були голосувати 25% тих, хто визначився і піде на вибори.

🔺Рейтинги П. Порошенка також не зазнали суттєвих змін. У лютому 2021 року його підтримували 16% опитаних, у лютому 2022 року – 15%. Тож Порошенко стабільно посідає друге місце у президентському рейтингу.

🔺Як і рік тому Ю.Бойко не поступається місцем Ю. Тимошенко та обганяє її на 2%: 8% проти 10% у лютому 2021 року та 9% проти 11% у лютому 2022 року.

🔺Зокрема, на початку цього року рейтинги І. Смешка, Д. Разумкова, М. Мураєва та В. Гройсмана зрівнялись та складають 7%.

📄З результатами дослідження можна ознайомились тут.
​​🇺🇦⚔️🇷🇺Російсько-українська війна: як Україні створити свою суб’єктність і вижити?

⚡️Український інстиут майбутнього підготував аналітичну доповідь з чіткими рекомендаціями до дій для України.

📄Документ містить:
🔺Обґрунтування мотивації та інтересів основних гравців
🔺Причини визнання «ЛНР» та «ДНР»
🔺Сценарії розвитку ситуації
🔺Рекомендації для України


Ознайомитись із документом можна тут.
⚡️⚡️Чому Росія визнала «ЛДНР»?

🔺Визнання самопроголошених ДНР та ЛНР Росією у будь-якому разі змінює усі попередні досягнуті домовленості навколо ситуації з українським Донбасом. Але чому Путін пішов на цей крок саме зараз та які причини спонукали його до такого рішення?

🎥Відповіді почуємо у нашому новому відео разом із експертом Українського інституту майбутнього Ілії Куси👇

https://youtu.be/0kdJ-HsfKXM
UIF | Український інститут майбутнього pinned «​​🇺🇦⚔️🇷🇺Російсько-українська війна: як Україні створити свою суб’єктність і вижити? ⚡️Український інстиут майбутнього підготував аналітичну доповідь з чіткими рекомендаціями до дій для України. 📄Документ містить: 🔺Обґрунтування мотивації та інтересів основних…»