​​⚡️Микола Скиба, експерт з напряму «Освіта» Українського інституту майбутнього UIF запропонував методи вирішення демографічної кризи, яка стає дедалі актуальнішою в Україні.

«Точну кількість населення станом на зараз сказати не можна. Можемо обережно говорити про цифру населення України в 2024 році близько 30 млн або в діапазоні від 29 до 30,5, орієнтуючись на дані міграційної служби», – розказав експерт.

У світі існує такий метод, як перепис населення, але під час війни в Україні він неможливий. Всі інші методи, які зараз використовуються, дають лише приблизне уявлення про кількість населення в Україні.

Експерт зазначає, що на майбутнє є прогноз по ще більшому скороченню населення України. У нас вже давно спостерігається негативний приріст (0,7) та іде скорочення населення. Мінсоцполітики в проєкті демографічної стратегії називає те, що у нас співвідношення становить 1 до 1, тобто на одну людину, яка потребує піклування (пенсіонери, діти) на яку ідуть додаткові витрати (на дошкільну освіту) чи витрати на пенсійне забезпечення іде одна активна людина, тобто та, яка працює. Надалі ця тенденція буде тільки погіршуватися, зазначає експерт, адже в Україні зараз дуже мало людей у віці 15-18 років, які незабаром повинні вийти на ринок праці.

«Це все приводить до висновку, що нам потрібне міграційне заміщення, тобто, ми не зможемо сподіватися на природний приріст населення, навіть за умови настання миру в країні чи гарантії безпеки. Все одно, цих умов буде недостатньо для того, щоб методом народжуваності у нас з’явилася необхідна кількість людей, - розмірковує Микола Скиба, - Питання ще в тому, хто буде працювати до цього моменту? Саме тому ми і говоримо про демографічне (міграційне) заміщення і це лише мова про повернення тих, хто виїхав. Це питання інколи підіймається, але в цілому воно відсутнє на радарах управлінців. Це доволі тривожний сигнал, тому думати про контакти з потенційними країнами-донорами потрібно вже зараз».

Демографічне (міграційне) заміщення необхідне для збалансованого співвідношення на ринку праці – тих, хто економічно активний, і тих, хто потребує піклування. Тобто, для поповнення чисельності населення в Україні необхідно, щоб приїхали освічені, економічно активні, працездатні люди. Також важливо, щоб вони приймали українську культуру.
«Ми маємо говорити, що ми країна різноманіття, ми країна, в якій кар’єру та бізнес роблять люди різного етнічного походження, навіть, різного кольору шкіри, - пропонує експерт, - Також ми говоримо, що Україна - країна можливостей для тих людей, хто хоче розвиватися та навчатися нового. Люди з країн, де немає таких можливостей, де немає розвинених технологій, можуть приїхати в Україну та отримати це. Також можливі міграції через зміни клімату, тобто, з тих країн, де, в силу якихось причин, вони не придатні для проживання. Тоді ми вже маємо комунікувати та пропонувати варіанти, що можуть їх зацікавити».
Як приклад для наслідування, Микола Скиба згадує досвід Німеччини, де входження в професію відбувається через профтех, тобто, це вивчення мови, знайомство з суспільством. Відбувається м’яка адаптація в суспільство через навчання і працю. «Ми також сьогодні маємо дивитися на сферу профтеху саме під таким кутом. Ми маємо пропонувати такі професії, які люди не можуть отримати в інших країнах, і отримання їх в Україні має мати конкурентні переваги. Наприклад, це оператор БПЛа.
Потрібно й надалі розширювати коло таких професій, робити промоцію цьому сектору професійної освіти. І вже тепер думати над залученням людей для збільшення чисельності людей в Україні у 2024 році і надалі.

Звичайно, більш масштабно це можна буде зробити за іншої безпекової ситуації, але готуватися потрібно вже тепер, оскільки потім зробити це буде важче», - пропонує експерт.

Більш детально читайте за посиланням.👉👉👉

🗣 Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» в Українському Інституті Майбутнього, розкриває ключові аспекти нового Указу, який змінить історичну просвіту в росії.

Указ, виданий Президентом Путіним, що передбачає впровадження обов'язкового вивчення одного загального минулого для всіх росіян.

"Цей Указ - не лише документ, але й важлива ключова точка в історії росії, - зазначає експерт. - Він має потенціал переписати історію з позицій влади та вплинути на свідомість усього суспільства".

💬 Сергій Громенко вважає, що цей крок може викликати значну реакцію у громадськості та серед істориків. "путін намагається зміцнити контроль над історичним наративом та сформувати єдину історичну свідомість, - додає експерт. - Це може мати далекосяжні наслідки для майбутнього росії".

Указ окреслює загрози і виклики, які стоять перед росією: "реабілітація і воскресіння неоколоніалізму, неоімперіалізму і неонацизму", "заперечення чи применшення історичного внеску росії у розвиток світової цивілізації", "негативні оцінки подій та періодів вітчизняної історії, поширення хибних уявлень про росію" та "використання колективним Заходом фальсифікації історії в якості зброї в інформаційній війні".

На думку експерта, для отримання повної картини про цей Указ та його вплив на суспільство, важливо ознайомитися з самим текстом Указу та вивчити його політичний контекст.

Більше інформації та аналізу можна знайти в статті за посиланням 👉👉👉читати статтю

«Макроекономічний Дайджест України» на травень 2024 року вже на сайті Українського інституту майбутнього

Що таке Макроекономіний дайджест?

Щомісячна рубрика, присвячена макроекономічному аналізу України, який надасть глибокий огляд ключових аспектів економічного розвитку країни протягом останнього місяця. Дайджест висвітлює важливі події та тенденції, що відбулися за цей період, і надасть прогноз їх наслідків для майбутнього

Серед питань, які включені до першого випуску:

➡️Оцінка пакету допомоги від Сполучених Штатів Америки: реальний вплив на економіку України

➡️Аналіз змін у сфері енергетики та їх можливі наслідків

➡️Критичний огляд прогнозів Національного банку України щодо облікової ставки: чому експерти Українського інституту майбутнього не поділяють думку регулятора

➡️Прогноз курсу долара на кінець 2024 року та основні фактори, що впливають на його динаміку

Переходьте ⏩⏩⏩
за посиланням, щоб бути в курсі економічної ситуації в Україні

Гучні заголовки про «корейський варіант»

Напередодні зустрічей G7 та мирної конференції в Женеві актуалізувалося питання перемир’я російсько-української війни і частіше в мережі звучить фраза «корейський варіант»

Сергій Громенко, експерт Українського інституту майбутнього, написав спеціальну статтю про абсурдність цієї аналогії

Повну версію можна прочитати на Лівому Березі за лінком ➡️ https://lb.ua/society/2024/05/22/614315_chomu_rosiyskoukrainska_viyna.html

На своїй сторінці на Facebook Сергій Громенко написав коротко відмінності нашого та корейського кейсів:

1️⃣ Корея напередодні війни (у 1945-1949 рр.) перебувала під окупацією двох зовнішніх сил. Україна 24 роки до війни була незалежною, як і Росія.

2️⃣ У Кореї відразу виникли два локальні уряди, що претендували на зверхність над усім півостровом, а з 1948 року існували дві різні держави. В Україні російським окупантам жодного разу не вдалося створити якусь альтернативну державність. Захоплені території або односторонньо
анексувалися Москвою, або управлялися окупантами за ширмою самозваних «народних республік». Причому «ДНР» і «ЛНР» не спромоглися формально обʼєднатися в «Новоросію», а у 2022-му їх офіційно поглинула Poci.

3️⃣ До початку війни 38-ма паралель була технічним орієнтиром для розмежування сил США та СРСР, а не міжнародно визнаним кордоном котроїсь Кореї. Кордони України до російського вторгнення були визнані міжнародним правом.

4️⃣ Війна в Кореї мала одночасно характер і громадянської, і світової — півострів став полем бою американців проти радянців і китайців. Україна з 2014 року відбиває агресію іноземної держави, а «громадянська війна» в ній — вологі фантазії кремлівських пропагандистів.

5️⃣ Державні кордони обох Корей пройшли там, де вдалося зафіксувати фронт, причому з обох сторін іноземних військ було значно більше, ніж власне корейських. Українці сидять в окопах майже самостійно (нечисленні добровольці-іноземці погоди не роблять).

Тож чому Сергій так рішуче виступає проти терміну «корейський»?

Тому, що корейці, хай там як, були одним народом в одній країні й не з власної волі розділені наддержавами. А отже, колись, раніше чи пізніше, питання про об’єднання Кореї знову постане. А українці не розділений народ, і росіяни з українцями не один народ

А які у вас думки щодо цього питання?

⚡️Ігар Тишкевич, експерт УІМ програми "Міжнародна та внутрішня політика" коментує візит Путіна в Білорусь для видання «Коментарі»

До певної міри це був протокольний візит, зважаючи на статус РБ як союзника РФ

Також Москва хотіла б отримати від Мінська певні технології та технологічні вироби, яких не має РФ. Є низка таких напрацювань у РБ, які зроблено під протекцією Китаю. І без його згоди ділитися ними не можна. Як приклад - авіабомби, в Білорусі досконаліший варіант з дальністю 60-70 км. Також Росії цікаві Система РЕБ "Гроза" білорусько-китайського виробництва і схожий на HIMARS - РСЗВ "Полонез"

Піднімалася також і тема нафтопродуктів. Росія після ударів України по її НПЗ зазнає тут певних складнощів. І Білорусь може допомогти в цьому питанні. Оскільки російські калійні добрива умовно під санкціями, а білоруські – під санкціями, у РФ знову з'являється шанс поглинути калійну галузь РБ через створення спільних підприємств

Можна припустити, якби Путін натиснув на Лукашенко і той заявив про нелегітимність Зеленського, то могли б дістати Януковича, як чорта з табакерки – ось, мовляв, легітимний - зазначив Ігар Тишкевич. - Але, наскільки я розумію, Лукашенко побоявся залазити ще й у таку авантюру. Заява про легітимність Зеленського - явний розрахунок на якусь зміну влади в Україні (вигіднішої РФ), після чого, мовляв, не виключена ймовірність якогось діалогу

В статті розглядаються наступні питання:
⏩ Відносини РБ і РФ
⏩ Відносини КНР і РФ
⏩ ІПСО від Путіна і Лукашенко щодо легитимності президента України

Детальніше з повним текстом статті можна ознайомитися за посиланням: https://society.comments.ua/ua/news/developments/yakiy-privit-putin-peredav-si-pro-scho-govoryat-yogo-zayavi-u-bilorusi-732830.html

🌍 7 із 10 лідерів світового ринку готові інвестувати у відновлення України

Дослідження, проведене Київським міжнародним економічним форумом (КМЕФ) та Українським інститутом майбутнього (UIF), показало, що бізнес-лідери готові інвестувати у відновлення України, якщо будуть запроваджені антикорупційні системи світового рівня

📈 Дослідження, яке оприлюднили напередодні Ukraine Recovery Con в Берліні, співорганізаторами якої є UIF, охопило представників компаній із сукупним доходом понад $5 трлн та працевлаштовують понад 20 млн людей

🔍 Основні результати:

72% компаній хочуть співпрацювати з Україною для її відновлення після конфлікту

71% розглядають бізнес з Україною як частину своєї корпоративної соціальної мети

75% вважають, що світова економіка швидко відновиться після завершення конфлікту в Україні

77% закликають свої країни підтримувати компанії, що працюють з Україною

❗️Однак 81% респондентів вважають, що для залучення інвестицій необхідні антикорупційні закони світового рівня

За словами Анатолія Амеліна, виконавчого директора UIF, такі закони, як «Закон США про боротьбу з корупцією за кордоном» та «Закон Великобританії про боротьбу з хабарництвом», є важливими для компаній з американськими або британськими офісами

💼 Лідери бізнесу також віддають перевагу співпраці з українськими компаніями:

76% вважають, що наявність українського бізнес-партнера сприятиме ефективним інвестиціям

66% надають перевагу приватним партнерам для кращого розуміння місцевого середовища.

Повну оригінальну версію дослідження можна переглянути за посиланням ▶️▶️, незабаром презентуємо переклад дослідження на українській мові

#Україна #Інвестиції #Бізнес #Антикорупція #ВідновленняУкраїни #КМЕФ #UIFuture

Другий щомісячний випуск «Макроекономічний Дайджест України» на червень 2024 року вже на сайті Українського інституту майбутнього

Серед питань, які включені до другого випуску:

➡️Ситуація в енергетичній системі України: відключення та обмеження постачання електроенергії, потенційні наслідки для економіки, варіанти заходів як покращити ситуацію

➡️Введення в дію Закону про мобілізацію: вплив на економічні процеси до кінця 2024 року

➡️Інфляція сьогодні та очікування до кінця 2024 року

➡️Зміни в експорті: експорт зернових б'є рекорди, залізорудної сировини - активно відновлюється

➡️Аналіз поточного стану боргів у 2024 році та прогноз на наступний рік

➡️Огляд Платіжного балансу за результатами 4 міс. 2024 року

➡️Курс долара, очікування до кінця 2024 року

➡️Прогноз міжнародних резервів на кінець 2024 року

Переходьте ⏩⏩⏩
за посиланням, щоб бути в курсі економічної ситуації в Україні
https://uifuture.org/publications/makroekonomichnyj-dajdzhest-ukrayiny-06-2024/

⚡️Ігар Тишкевич, експерт програми УІМ «Міжнародна та внутрішня політика», надав коментар щодо візиту Путіна до Азії - удар по двох напрямках

Українські ЗМІ широко освітлювали, як російську урядову делегацію
"попросили" покинути зал
перемовин. Це було приниженням для них, але головне - це не їхні емоції, а текст фінального документа, який залишився недоступним. За складом урядової делегації можна зрозуміти напрямки перемовин, зокрема у сфері військово-технічної співпраці.

Ключові моменти перемовин:
🔸КНДР запропонувала постачання балістичних ракет середньої дальності і боєприпасів для артилерійських систем.
🔸Можливість використання північнокорейських підприємств для виробництва компонентів для російської бронетехніки та модернізації військових зразків.
🔸Обговорювалася необхідність забезпечення постачання нафти з урахуванням санкцій та складнощів на інших ринках.
🔸Питання забезпечення логістичної підтримки для реалізації розширення співпраці між двома країнами.

Причина присутності у делегації Білоусова, Кривоушка, Мантурова та Борисова була зв'язана з питанням енергетичних та економічних відносин між Росією і Північною Кореєю. Російські міністри оцінювали потенціал співпраці з Північною Кореєю щодо корисних копалин та інших ресурсів, особливо у контексті санкцій, які обмежують інші напрямки торгівлі Росії.

Нафта була особливо важливою для Північної Кореї, і Росія виявила готовність підтримати її в цьому питанні. Розширення співпраці потребувало ефективної логістики, що стимулювало присутність міністра транспорту РФ в делегації. Деталі співпраці, включаючи потенційний договір «про всеосяжне стратегічне партнерство», також важливі для обговорення.

Тому, підводячи межу під цією логічною послідовністю, можна припустити, що після візиту Путіна до КНР, що завершився нічим, російська влада вирішила показати свою здатність «самостійно вести справи» в зоні, яку в Пекіні сприймають як зону свого безумовного домінування. А заразом вирішити для себе питання постачання товарів і технологій, які очікували, але так і не отримали від китайських партнерів.

📆В Українському інституті майбутнього відбулася презентація дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього та Київським міжнародним економічним форумом (КМЕФ)

На заході були представлені основні підсумки URC24 та презентовано перше міжнародне інвестиційне дослідження, яке розкриває, як залучити $800 млрд для відновлення та модернізації України

📌Ключові теми дослідження:
▫️Транспортна та логістична інфраструктура
▫️Державна підтримка інвестиційних проєктів
▫️Юридична безпека та незалежність
▫️Доступність ринку, розмір і перспективи зростання
▫️Стабільне регуляторне та політичне середовище

Дякуємо всім учасникам за вашу активність та цінні внески у обговорення. Ми впевнені, що обговорені ідеї стануть основою для подальших стратегій та ініціатив з відновлення економіки України.

Нацизм як криве дзеркало путінізму

Сергій Громенко, керівник програми «Історична та політична політика» UIF презентує нову статтю

Заборона та заміна слів — давня практика, що й сьогодні використовується в Росії, як інструмент політичного контролю та маніпуляцій. Ця практика здатна перетворювати звичайні слова в мовні табу, що служать для укріплення влади й формування певних ідеологій.

Влада активно просуває "правильні" терміни, замінюючи "неправильні". Це стає причиною конфліктів і навіть юридичних наслідків, особливо коли йдеться про порівняння сучасних політичних режимів з нацизмом. Російська пропаганда активно ставить нацизм як синонім Абсолютного Зла, щоб зменшити значення власних злочинів.

Ця політика знайшла відображення в різних аспектах життя, включаючи історію та освіту, де влада активно маніпулює інформацією, зокрема, щодо подій Другої світової війни. Останнім часом Росія активно використовує націоналістичні аналогії, намагаючись накласти на Україну образ "українського нацизму". Це виявляється в пропозиції включити до російських навчальних посібників матеріали про злочини київського уряду, які порівнюють з нацистськими злочинами XX століття.

Ці спроби демонізації уряду України свідчать про те, що ідеологічна війна та маніпуляції історією лише зглиблюються.

В статті розкриваються наступні моменти:
🔸Зміна у використанні слів та їх заборона в сучасній Росії.
🔸Мовні та політичні обмеження у повсякденному житті жителів Росії.
🔸Чутливість до порівнянь із нацизмом у політиці Росії.
🔸Маніпулювання історичними фактами та перепис історії.

Ознайомитися з повним текстом статті можна за посиланням:
https://lb.ua/society/2024/06/27/620575_natsizm_yak_krive_dzerkalo_putinizmu.html

💡«Світло» за графіком як «Нова «нормальність» наступного року

🗣️ Андріан Прокіп, експерт УІМ програми “Енергетика” розповідає про серйозні проблеми з електропостачанням в Україні, які стали "новою нормальністю" через воєнний конфлікт.

Наприкінці 2022 року в усій країні відбувалися часті відключення електропостачання, включаючи тривалий блекаут у багатьох районах, коли світла, зв'язку та води не було протягом трьох діб.

Травень і червень минулого року принесли щоденні обстріли в Києві з боку ворожих дронів та ракет, навіть коли електропостачання було в нормі. Ми всі намагалися адаптуватись до цих умов.

Цього літа у нас нова проблема, до якої нам потрібно пристосуватись - відключення електроенергії. Складність в тому, що ця проблема не зникне в найближчі місяці, і вочевидь, і протягом наступного року. Відтак, цей режим життя в умовах перерв у електропостачанні можна сміливо назвати «новою нормальністю».

Масштаб відключень у липні дає уявлення про те, як ми будемо жити взимку, за умови, що не виникнуть нові проблеми з електропостачанням через обстріли. Протягом зими планується, що всі атомні енергоблоки будуть працювати, хоча деякі з них зараз находяться на планових ремонтах. Зимою збільшується попит на електроенергію на 30% через холод, а сонячні електростанції стають менш продуктивними.

У цій новій реальності важливо пам'ятати, що причина всіх цих проблем - обстріли. Не слід вірити в міфи і поширювати їх.

Ключове - чи продемонструємо ми єдність у відповідь на цей виклик, які робили це протягом повномасштабної війни.

❌Коаліція з лівими - не найкращий сценарій

🗣️Ілія Куса, експерт УІМ з питань міжнародної політики та Близького Сходу,
розглядає різні варіанти політичної коаліції у Франції після виборів

Існує ймовірність, що блоку Макрона доведеться домовлятися з лівими, але при цьому уникнути конкуренції з ультраправими урядом і більшістю в парламенті, які представляють Ле Пен та Барделли. Проте, цей крок не є оптимальним для президента Макрона, оскільки це може змусити його здійснити значні уступки, починаючи від негативного ставлення лівих до його особистості і закінчуючи різними поглядами на політику щодо Палестини, внутрішніх справ, міграції та інших питань. Якщо вони вирішать домовлятися, їм доведеться укласти коаліційну угоду, яка передбачатиме компроміси з обох сторін, що може спричинити негативну реакцію суспільства.

Однак, існує другий, кращий сценарій для президента Франції - не входити в жодну коаліцію. Таким чином Макрон може зберегти парламент у паралізованому стані і продовжувати керувати країною через адміністрацію та уряд.
Щодо підтримки України, ліві сили вважають, що це питання не повинно бути центральним у французькій політиці, і можуть пропонувати скорочення видатків на ці цілі. Питання про включення цієї позиції до можливої коаліційної угоди залишається відкритим для майбутнього.

Посилання для ознайомлення з повним текстом:
https://informator.ua/uk/odniyeyu-livoyu-yak-makron-zbirayetsya-peremogti-le-pen-na-parlamentskih-viborah-u-franciji

⚡️За тиждень у Вашингтоні відбудеться саміт НАТО, і перед українською делегацією стоїть низка завдань і викликів

🗣️Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього розповідає про ключові аспекти, пов'язані з майбутнім саміту НАТО:

1️⃣ Максимально прояснити, за яких умов може з'явитися запрошення до вступу до альянсу. В декларації цього саміту фігуруватиме «інституційний міст», але міст має виводити на якийсь твердий берег. Річну адаптовану програму Україна виконає, і всі розуміють, що головна перепона - політична, коли частина лідерів країн-членів НАТО вважають, що для них тримати Україну поза альянсом несе менше ризиків, аніж запросити її до системи колективної безпеки. Прогноз виборів у цих країнах не додає оптимізму. Тож неформальні розмови мають бути відвертими і раціональними.
Відповідь «Отримаєте запрошення тоді, коли повністю і остаточно подолаєте корупцію» - в принципі теж відповідь, в якій легко читати поміж рядків

2️⃣ Обʼєднати підписані безпекові угоди в єдину систему та визначити систему координації. Планується, що це буде NATO Security Assistance and Training for Ukraine, із окремою штаб-квартирою у Вісбадені та представництвом у Києві. Цей інструмент візьме на себе функції «формату Рамштайн», і зніме з США безпосередню координацію військової допомоги

3️⃣ Визначити обсяги і механізми фінансової допомоги з боку країн-членів НАТО. Важливо, що кошти, які виділяються на різні механізми підтримки України, мали різне походження і різні бюджетні рядки у бюджетах країн-партнерів

4️⃣ В рамках коаліції спроможностей отримати додаткові системи протиракетної оборони та ППО. Уточнити кількість та терміни поставок бойової авіації

За результатами саміту та переговорів Україна матиме розуміння, на які терміни і якого типу систему національної безпеки ми будемо будувати.
Найбільш вірогідним варіантом є «країна-фортеця», де власні Сили Оборони та оборонно-промисловий комплекс - головні гаранти безпеки

⚖️ Міфи про «прописку»: чи анулюється реєстрація місця проживання у знищеному житлі, чи можна без відповідного дозволу «виписати» дитину або військовозобов’язаного⁉️

🗣️ Ольга Оніщук, керівниця програми "Правова безпека власності" Українського інституту майбутнього презентує статтю про прописні істини: найпопулярніші міфи про "прописку" і факти, які їх спростовують .

Сучасні міфи народжуються на зламі старих і нових правил. Яскравий приклад — інститут «прописки», який пройшов декілька етапів реформування, що призвело до появи в українському суспільстві багатьох стереотипів і хибних уявлень про процедуру офіціалізації статусу мешканця конкретного житла.

Скажімо, дехто вважає, що «прописка» сьогодні взагалі не потрібна, або що вона автоматично анулюється у випадку знищення оселі, або ж, що не можна без згоди батьків зняти з реєстрації малолітню дитину.

Втім, це не так!

Міф 1. "Прописка" в Україні сьогодні необов’язкова.
Факт. Реєстрація місця проживання — це обов’язок усіх осіб, які змінюють адресу проживання, а також батьків новонародженої дитини, які повинні офіціалізувати місце проживання немовляти.

Міф 2. "Виписати" малолітню дитину без згоди її батьків неможливо.
Факт. Дитина підлягає зняттю із зареєстрованого місця проживання разом із батьками у разі подання відповідної заяви власником житла.

Міф 3. "Прописка" автоматично анулюється у разі знищення житла.
Факт. Руйнування житла не є окремою підставою для зняття з реєстрації

Для отримання більш детальної інформації запрошуємо ознайомитися зі статтею за цим
👉🏻 посиланням

⚡️Генерація по-новому. Чи вистачить Україні газу взимку?

🗣️Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм «Український інститут майбутнього» презентує нову статтю

Унаслідок ворожих обстрілів енергосистема України втратила значну частину маневрових потужностей: знищено більшість блоків ТЕС та суттєво пошкоджено деякі важливі ГЕС. Тепер увага прикута до будівництва генерації на природному газі. Але чи вистачить цього ресурсу взимку?

Так, місцеві муніципалітети вже будують малу когенерацію. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) через Проєкт енергетичної безпеки передало для регіонів 91 когенераційну установку сумарною потужністю 56,5 МВт, з яких 18 вже підключено, а решта знаходяться в процесі. Ці установки забезпечать стабільне теплопостачання для понад 1 мільйона мешканців та близько 1000 соціальних об’єктів. Також вони можуть забезпечувати резервне електропостачання до сусідніх лікарень, обʼєктів водопостачання та водовідведення.

Крім цього, великі промислові споживачі розглядають можливість встановлення газопоршневих та газотурбінних установок для власного електропостачання.Однак є обмеження, пов’язані зі збільшеним використанням газу внаслідок зруйнування газотранспортної інфраструктури та підвищеного попиту з боку нових газових генеруючих потужностей.

Незважаючи на це, українські державні компанії "Укргазвидобування" та "Укрнафта" зробили великий крок видобутку природного газу на цьому році, зокрема збільшивши його обсяги на 8% у першому півріччі, а це чи не найвищі темпи зростання за останні 20 р.

Україна має широкі можливості імпортувати газ, ситуація на європейських енергетичних ринках досить сприятлива, як за ціною, так і за наявністю ресурсу. Тому можна з великою часткою ймовірності стверджувати, що наступної зими Україна буде з газом, а це ресурс для нової газової генерації.

Отже, до початку опалювального сезону 2024-2025 рр. планується накопичити у сховищах не менше 13 млрд куб.м газу, яких має вистачити для проходження зими навіть в умовах збільшення попиту на цей ресурс для генерації електроенергії.

Детальніше ознайомитися з статтею можна за посиланням

🚀Росія вилітає з космосу (і що нам із цього?)

🗣️Ігар Тишкевич, експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" Український інститут майбутнього презентує свою авторську статтю

У 2024 році Росія здійснила лише вісім космічних запусків, що суттєво відстає від США, які провели 73 запуски, і Китаю з 30 запусками. Цей розвиток подій свідчить про зниження активності в російській космічній програмі порівняно з іншими країнами, зокрема з Новою Зеландією, яка лише декілька років тому не мала жодного космічного запуску, а тепер на шляху до статусу однієї з провідних космічних держав.

Агресія РФ проти України у 2014 році спричинила значне посилення санкційного тиску на Кремль. США вперше ввели санкції щодо російських компаній ще в 2010-2011 роках. Після анексії Криму частина українського населення вважала, що санкції можуть змусити Путіна відступити через економічний тиск. Українські політики також говорили про "пекельні санкції" з боку США.

У 2022 році санкційний тиск значно зріс і ідея вирішення проблем через зовнішній тиск отримала нові аспекти.
Тим часом, російська економіка демонструє зростання, є валютні надходження, які дозволяють вести війну ще досить довго. Проте це не означає, що всі надії втрачені або що санкції не мають впливу.

Експерти виділили, що санкції впливають на економіку в два етапи:
- Перший етап - санкційний шок включає миттєву втрату ринків збуту і руйнування ланцюжків постачання, що наносять тяжкий удар по економіці. Однак при частковому застосуванні санкцій економіка адаптується, і тривалість санкційного шоку зазвичай не перевищує 18 місяців.
- Другий етап - технологічне відставання, яке виникає внаслідок заборони на передачу технологій. Це може призводити до зростання економіки на застарілих технологіях, але з часом продукція може стати менш конкурентоспроможною і дорожчою.

Наприклад, криза в російській космічній галузі в 2017 році показала, що заборона на технології суттєво ускладнила її розвиток, змушуючи використовувати застарілі технології.

Суть у кейсі Нової Зеландії полягає в тому що, коли проти РФ запроваджуються санкції, у наших ЗМІ з'являється хвиля радості. Мовляв, ось зараз їм стане погано, але аналізу які санкції найважливіші для нас немає. Україні потрібно аналізувати, які саме санкції найбільше впливають на технологічну базу її економіки. Це ключовий аспект, який визначає, які технології вже наявні у країні і які можуть бути освоєні на основі наукової школи та існуючої бази. Грамотна політика щодо санкцій полягає у використанні їх у власних інтересах, з урахуванням цих факторів.

Ключові питання,які розглядаються в статті:
▪️Санкції та їх вплив на російську економіку
▪️Стан російської космічної програми
▪️Україна в контексті санкційної політики
▪️Технології та ринки

Посилання для ознайомлення з повним змістом статті

📢 Росія запустила ланцюжок подій, щоб змусити Україну до "миру"

🗣️Анатолій Амелін співзасновник і директор економічних програм Українського інституту майбутнього ділиться своєю експертною думкою

Те, що сталося 8 липня у Києві, не було випадковістю. Масована ракетна атака, вартістю 250 мільйонів доларів, мала 4 цілі.
• Завдання збитків стратегічному об'єкту – стандартна мета.
• Завдання шкоди найвідомішому медичному об'єкту (де лікують дітей) – показова кара безневинних як форма примусу.
• Подання світовій спільноті готовності йти на непередбачувані крайні заходи.
• Тиск на українське суспільство (насамперед жінок) на формування запиту на припинення війни.

Найбільший інтерес ворога представляють санкції.Це, схоже, частина ланцюжка подій для підняття ставок у переговорах про мир. Але Росії не потрібен мир. Росії критично потрібен перепочинок і підготовка до наступного етапу війни. Цей перепочинок їй потрібен на умовах зняття санкцій. Саме це найбільше цікавить ворога.

Росія систематично збільшує свої вимоги. По-перше, вони завдали серйозних втрат українській енергетиці. Це спричинило зростання міграційного потоку з України та підвищення тривожності в суспільстві. Потім терористичний акт – ракетний удар по стратегічних та цивільних об'єктах. Паралельно із цим спостерігається переговорний трек.

Можна виділити три сценарії розвитку подій:
Сценарій 1. Прийняття умов Росії
Сценарій 2. Ухвалення плану України
Сценарій 3. Компромісний варіант

Ключові питння:
▫️Масована ракетна атака по Києву 8 липня мала 4 цілі.
▫️Найбільше ворога цікавлять санкції
▫️Росіяни постійно підіймають ставки
▫️Переговорний трек
▫️Три сценарії розвитку подій

Для отримання більш детальної інформації запрошуємо ознайомитися зі статтею за цим посиланням

🇺🇦 «Політично союзники не готові» : чому Україна не отримала запрошення до членства в НАТО

🗣️Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього ділиться своєю експертною думкою

Країни НАТО зобов’язалися надати Україні впродовж 2025 року щонайменше 40 млрд євро безпекової допомоги. Однак запрошення до переговорів про вступ до альянсу Київ так і не отримав. У керівництва НАТО забракло політичної волі.

Ми не могли розраховувати на запрошення. Ми боролися, ми робили максимально для того, шоб отримати запрошення до переговорів про членство, але зрозуміло, що політично союзники не готові.

- З одного боку, це сигнал для росії, що НАТО не запрошує Україну, щоб росія утримувалася від подальшої ескалації.
- З іншого боку, ми розуміємо, що Україна виконала всі критерії, окрім того, що у нас іде війна.

І тому Україна буде реалізовувати річну адаптовану програму, виконувати всі необхідні реформи. Але запрошення ми отримаємо, коли на це буде політична воля найбільших членів НАТО. А вона буде тоді, коли зміниться геополітична ситуація.
Тому треба зробити максимальну інституційну готовність, а потім, якщо зміниться ситуація, отримати запрошення та стати членом, так само швидко, як Швеція та Фінляндія.

Якби там насправді були якісь технічні умови, які ми не виконали, нам би дали список цих умов. А якщо його напишуть, ми його виконаємо за три місяці, тому що таким є консолідоване прагнення суспільства та політичних еліт до отримання гарантій колективної безпеки.

👉🏻 Посиланням для детального ознайомлення з статтею

⚡️Українська економіка виграє від повної лібералізації енергетики

🗣️ Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм «Український інститут майбутнього» розкриває подану тему

Україні потрібна повна лібералізація енергоринку, щоб він зміг об’єднатися з європейським ринком.

Дефіцити електроенергії можуть серйозно змінити енергетичні ринки у перспективі кількох років. Бізнеси, які є великими споживачами електроенергії, рухатимуться у бік розвитку власної генерації

Таким чином вони захищаються від дефіцитів та відключень, шукаючи варіанти, щоб забезпечити конкурентну собівартість електроенергії.
Завдяки промисловості, що розвиватиме власне виробництво електроенергії для своїх потреб, зростатиме частка розподіленої генерації. З’являться нові гравці на ринку електроенергії — середнього розміру, а це означатиме меншу концентрацію та вищу конкуренцію.

Все це вимагатиме цілковитої лібералізації ринків і усунення таких бар’єрів, як борги. Лібералізація, зокрема, означатиме ринкові ціни для комерційних споживачів, тобто жодних прайс-кепів та інших обмежень. Це також і повна гармонізація правил на ринку електроенергії із тими, які діють в країнах ЄС, що зрештою дасть можливість цілковито об’єднати вітчизняний ринок електроенергії із європейським

Раніше в International Finance Corporation (IFC) заявляли, що для розблокування 97 млрд доларів інвестицій в енергетику потрібна лібералізація цін на енергоносії.

👉🏻 Посилання на статтю