Від Чорного моря до Польщі: як змінилася логістика українського зерна

Ще кілька років тому понад 90% українського зерна експортувалося через чорноморські порти.

Після повномасштабного вторгнення цю модель було зруйновано — агроекспорт переорієнтували на сухопутні маршрути через ЄС.

Це змінило не лише напрямок, а й економіку перевезень:
логістика подорожчала у 2–4 рази, прикордонна інфраструктура працює на межі, а перевезення залежать від обмеженої кількості маршрутів.

Альтернативні маршрути дозволили зберегти експорт — але не зробили його стабільним.

У новому матеріалі серії «Агро та євроінтеграція» — як трансформувалася логістика українського зерна, де виникають ключові вузькі місця і які рішення можуть змінити ситуацію.

🔗 Читати повний аналіз на сайті UIF

Авторка: Зоряна Гбур, експертка економічного відділу з напрямку євроінтеграції UIF. Доктор наук з державного управління, професор.

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

⚔️ Війна стає масовою, дистанційною і дешевшою в засобах ураження — але значно дорожчою у виснаженні.

Дешеві рішення виснажують дорогі системи. Сотні дронів за одну атаку, тисячі — за тиждень.

Кожен з них змушує систему ППО реагувати і витрачати ресурс. Запаси протибалістичних перехоплювачів можуть закінчитися будь-якого тижня — не через прорив фронту, а через математику виснаження, попередив Президент України.

Війна більше не прив’язана до лінії фронту.
Оператор дрона може бути за 2000 км від поля бою. Позиції беруть без піхоти. Фронт стає дедалі більш дистанційним і технологічним.

Ця логіка вже визначає не лише поле бою — а й політику Європи

Німеччина формує нову оборонну доктрину. Британія готує країну до можливого переходу у стан війни. Нідерланди оцінюють: росія може відновити потенціал протягом року після завершення конфлікту.

Ці зміни відбуваються швидше, ніж встигає адаптуватися стратегічне планування.

🔗 Детальніше: на сайті UIF

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

Україна може бути аутсорсом для Європи. Що потрібно змінити в школі, бізнесі і управлінні державою.

Гість інтерв'ю — Артем Бородатюк, засновник і CEO FRACTAL, автор книги "Для менеджерів" у розмові з Анатолієм Амеліним, CEO та співзасновником UIF — про:

— bootstrapping vs венчурні інвестиції
— що насправді визначає успіх компанії
— як будувати компанії, в яких сам хочеш купувати
— рекрутинг як головна інвестиція бізнесу
— безоплатний курс «Для менеджерів»: доступ за QR-кодом у відео
— що в Україні краще, ніж в ЄС
— чому Європа програє через регуляції

🔗 Дивіться інтерв'ю сьогодні о 19:00

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

🌾 Чому село пустіє — і що може зупинити депопуляцію сільських громад

За 14 років кількість зайнятих у сільському господарстві скоротилася майже на 40% — з понад 800 тисяч до менш ніж 500 тисяч осіб. Агрохолдинги вирощують більше зерна з меншою кількістю людей — і це раціональне рішення для бізнесу.

Але що відбувається з громадами, де агросектор — єдиний роботодавець?

Автоматизація без соціальної компенсації, мобілізація, відтік молоді до міст — ці процеси не нові, але війна їх різко прискорила.
В окремих громадах ця динаміка вже набуває незворотного характеру.

Польща, Чехія, країни Балтії вже проходили цей шлях — але не через автоматичне вирівнювання ринком, а через активну соціальну політику та партнерство держави, громад і бізнесу.

🔗 Детальніше: на сайті UIF

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

Український інститут майбутнього презентував «Атлас російського імперіалізму і колоніалізму» — перше картографічне дослідження п’ятисотлітньої історії російського колоніалізму та імперіалізму.

Атлас системно показує механізми російської експансії — від підкорення Казанського ханства у XVI столітті до повномасштабного вторгнення 2022 року.

Видання охоплює 55 розділів і понад 200 сторінок аналітичних мап, що дозволяють простежити цю логіку як безперервний процес.

Упорядник Атласу — Сергій Громенко:
«Жоден рів і жодна стіна не вбережуть нас ані від російських ракет, ані від диверсантів, ані тим більше від інформаційної війни. Саме тому досліджувати Росію тут і зараз — це важливо».

Атлас уже доступний онлайн. Невдовзі з’явиться англомовна версія для міжнародної аудиторії.

👉 Ознайомитися з Атласом можна на сайті UIF

Керівник проєкту — Антон Гулідін, операційний директор аналітичного центру UIF

Захід реалізовано за підтримки Міжнародний фонд "Відродження"

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Сайт UIF

🚆 Понад 800 атак на українську залізничну інфраструктуру у 2025 році. 176 млрд доларів прямих руйнувань, з яких 78 млрд — транспортний сектор. Укрзалізниця не зупинила жодного поїзда.

За цим результатом — рішення, відпрацьовані в умовах повномасштабної війни: децентралізоване командування з мобільними центрами управління, аналогові мережі зв’язку замість зруйнованих цифрових систем, модульні мости, що скоротили відновлення інфраструктури втричі, та персонал, здатний перейти на ручні режими за години.

Ці підходи вже актуальні для Скандинавії та Балтії: за 14 місяців — десять інцидентів із підводними кабелями Балтійського моря, 20-кратне зростання GPS-глушіння, а один дроновий інцидент над Копенгагеном скасував понад 100 рейсів.

Звіт Володимира Шульмейстера та Анатолія Амеліна систематизує досвід України і пропонує кроки для країн, які ще мають час діяти на випередження. Превентивні інвестиції у стійкість у 10–15 разів дешевші за відновлення.

🔗 Детальніше: на сайті UIF

🔔Підписатися / Instagram /Facebook

Ваш бізнес готовий до розмови з інвестором?

Дайте чесну відповідь — Так або Ні:

—  Ви знаєте обґрунтовану ринкову оцінку свого бізнесу і можете її аргументувати цифрами?
—  У вас є Pitch Deck, який пояснює не продукт, а інвестиційну логіку?
—  Ваша фінансова модель витримає перше запитання інвестора про EBITDA і мультиплікатори?
—  Ви знаєте що можна розкривати інвестору в defence-контексті, а що — ні?
—  У вас є чітка стратегія виходу, яку інвестор побачить у вашій пропозиції?
—  Ви пройшли б due diligence вже сьогодні — без додаткової підготовки?

Якщо хоча б на одне запитання відповідь "ні" або "не впевнений" — у вас є конкретна прогалина перед інвестором. Investment-Ready закриває кожну з них.

Перша освітня програма Ukrainian Institute for the Future для defence-tech компаній. 

📆 15 травня 2026. 15 місць.

🔗 Залишити заявку

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

🌱 Зелений курс ЄС: загроза чи можливість для українського агровиробника?

До 2030 року екологічні стандарти ЄС стануть де-факто умовою імпорту. Вуглецевий слід, органічна сертифікація, ресурсоефективні технології — не побажання, а вимоги ринку з 500 мільйонами споживачів.

Україна має реальні переваги: земельний потенціал для carbon farming, умови для органічного виробництва, біоенергетика здатна покрити до 11% потреб у природному газі.

Але ЄС субсидує зелену трансформацію власних виробників трильйонами. Україна проходить той самий шлях за значно обмеженіших ресурсів — і без узгодженої політики між міністерствами.

Для великих агрохолдингів це керований виклик. Для малих і середніх — ні.
У результаті частина виробників ризикує втратити доступ до ринку ЄС, не маючи можливості адаптуватися.

🔗 Детальніше на сайті UIF

Авторка: Зоряна Гбур, експертка економічного відділу з напрямку євроінтеграції UIF. Доктор наук з державного управління, професор.

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

Події квітня 2026 в українській енергетиці

У квітні імпорт електроенергії впав на 40%: після скасування тимчасових прайс-кепів закупівля частини електроенергії на зовнішніх ринках стала економічно недоцільною для постачальників.

Ліквідація PSO для газової генерації додала тиску: станції зупинялись, дефіцит зростав.
Експорт залишився мінімальним.

Серед інших подій місяця:
— відновився транзит нафти через «Дружбу»
— Угорщина запропонувала потужності для постачання газу
— президент підписав закон про маркет каплінг — інтеграцію з європейським ринком електроенергії
— в енергосистемі вже працює 600 МВт установок зберігання

Детальніше:  на сайті UIF

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

💶 90 млрд євро від ЄС — найбільший фінансовий пакет підтримки України за час повномасштабної війни.

30 млрд євро передбачено на макрофінансову підтримку, ще 60 млрд — на розвиток оборонно-промислового потенціалу України. Погашення кредиту має відбуватися за рахунок майбутніх репарацій Росії.

Водночас макроекономічна ситуація залишається напруженою: торговий дефіцит України за перший квартал 2026 року вже сягнув 17,4 млрд доларів, а імпорт — 25 млрд $ лише за три місяці. НБУ підвищив прогноз інфляції з 7,5% до 9,4% та знизив прогноз зростання ВВП з 1,8% до 1,3%.

🔗 Що це означає для економіки України у 2026 році — детальний аналіз на сайті UIF

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

🎯 Deep strike — зброя війни на виснаження

Ще рік тому Росія мала монополію на удари вглиб — без відповіді. Зараз це змінилось.

За квітень — 21 удар по нафтовій інфраструктурі РФ. Удари на глибину 20+ км зросли вдвічі vs березень. Результат: переробка нафти — з грудня з 2009 року, експорт через Новоросійськ -38%, Усть-Лугу -43%.

Але головне — змінюється сама логіка війни:
— дрони завдають до 80% втрат на фронті
— перехоплювачі збивають ~40% повітряних цілей
— технологічна перевага важливіша за кількість техніки

Швидкість адаптації та розвиток безпілотних систем стають факторами, які можуть визначити баланс сил на фронті

🔗 Детальніше: на сайті UIF

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

⚡️ Як підготувати енергетику до наступної зими в умовах війни?

На п’ятому році повномасштабної війни вже нікому не потрібно пояснювати критичну важливість енергетики.
Крах енергосистеми взимку означатиме параліч цивільної та критичної інфраструктури, зупинку виробництв і масштабні втрати для економіки.

Масштаби атак лише зростають: понад 50 тисяч «шахедів» у 2025 році проти 1900 у 2022-му. Під ударами дедалі частіше опиняються не лише великі енергооб’єкти, а й системи теплопостачання.

Тому підготовка до зими — це вже не лише питання ремонтів, а стійкості всієї енергосистеми.

🔗 Які рішення можуть зменшити ризики наступної зими — від нової генерації та захисту підстанцій до резервного живлення і мобільної інфраструктури — читайте у повному матеріалі Андріана Прокіпа на сайті UIF

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

Цього тижня Китай відвідали президент США Дональд Трамп і очільник Кремля — світові гравці вибудовують свої відносини з Пекіном. Як Україні будувати стосунки з Китаєм?

Гість інтерв’ю — В'ячеслав Лисенко, співвласник Meest і CEO Club Ukraine, у розмові з Анатолієм Амеліним, CEO та співзасновником UIF — про:

— Китай як економічного гравця з довгостроковою стратегією
— відносини у трикутнику Україна — США — Китай
— китайські інвестиції у відбудову України
— що сьогодні заважає поверненню капіталу в Україну
— як працює захист інвесторів у США і Китаї
— що потрібно для формування нормального бізнес-клімату в Україні
— чому релокований бізнес може не повернутися

🔗 Дивіться інтерв'ю сьогодні о 19:00

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

🇺🇦🇹🇷 Україна і Туреччина: партнерство без союзництва

Чим довше Росія продовжує війну, тим більше вона втрачає позиції у Чорноморсько-Кавказькому просторі. Регіональна конфігурація сил поступово зміщується у бік Туреччини.

Анкара навряд чи стане союзником Києва у класичному розумінні. Але саме логіка прагматичного балансування сьогодні формує основу українсько-турецької співпраці — у ВПК, логістиці, безпеці Чорного моря та післявоєнній реконструкції.

🔗 Чи може це партнерство вийти за межі ситуативного стримування Росії — читайте у повному матеріалі на сайті UIF

Автор статті: Владислав Мартинюк, молодший експерт напряму зовнішньої політики та національної безпеки.

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

⚠️ Північний напрямок: чи є загроза розширення агресії?

У травні тема можливого наступу з території Білорусі знову повернулася в центр уваги. Спільні ядерні навчання РФ і РБ, заяви про розміщення «Орешника», посилення військової інфраструктури біля кордону та підготовка оборони на Київщині — усе це формує нову хвилю загроз для України.

Водночас головне питання — не лише у ймовірності нового наступу, а у тому, чи намагається Росія змусити Україну розпорошувати ресурси та відкривати ще один фронт напруги.

Попри обмежені можливості білоруської армії для масштабної наступальної операції, Білорусь уже давно використовується Росією як платформа для ракетних ударів, логістики та тиску на північний напрямок.

👉 Які сценарії реальні, а які — частина інформаційного тиску? Читайте повний аналіз на сайті UIF

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

12 матеріал серії «Анатомія імперії» — про те, як Сталін отримав пів Європи за столом переговорів. І чому ця логіка відтворюється сьогодні.

— 1944, Москва: «відсоткова угода» — Румунія 90% росія, Греція 90% Британія, Болгарія 75% росія. Сфери впливу зафіксували на папері
— Ялта 1945: «вільні вибори» — але уряди мають бути «дружніми до СРСР». Що це означає — вирішує Москва
— Як це виглядало: Польща — фальсифікації; Чехословаччина 1948 — захоплення влади комуністами; Болгарія, Румунія, Угорщина — ті самі сценарії
— Угорщина 1956: спроба вийти — радянські танки, тисячі загиблих. Чехословаччина 1968 — те саме
— Чому Захід мовчав: ядерна зброя, втома від війни і сприйняття росії як «держави зі сферою впливу»
— 1989–1991: система впала, бо трималась на примусі

Ялтинська логіка не зникла. Вона повертається у розмовах про «сфери впливу» і «поступки» у війні проти України.

🔗 Деталі: на сайті UIF

#ФондВідродження

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

Поки ворог намагається тиснути масою, наш єдиний шлях до переваги — це тотальна технологічна трансформація. Але чи готові ми до війни майбутнього

В інтерв’ю Анатолія Амеліна з Володимиром Гавриловим (генерал-майором запасу, колишнім заступником міністра оборони України та співзасновником DREAM HUB) розбираємо критично важливі питання:

— Як створити систему обізнаності на 100 км та повноцінний «діпстрайк» на 2000 км?
— Чому армії  майбутнього потрібно більше технологій, а не людей?
— Чи реально технологічно повернути статус ядерної держави та чи маємо ми потенціал для власного виробництва мікросхем?
— Чи є ахист від балістики: технології США та Ізраїлю
— Яку роль відіграватиме Україна в європейській системі оборони та чому ми вже є незамінним партнером для Заходу?

🔗 Дивіться інтерв'ю сьогодні о 19:00

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF

Долучайтеся до перегляду👇

13-ий матеріал серії «Анатомія імперії» — про те, як Путін перетворив росію з федерації на унітарну державу. І чому це важливо для розуміння «федералізації» України.

— 1990–1994: реальна федерація. Татарстан, Башкирія, Якутія — власні конституції, економіка, мова. ~50 договорів із центром
— Єльцин погоджувався через слабкість центру і страх сепаратизму (Чечня 1994–1996 — де-факто незалежність)
— 2000–2017: Путін демонтує систему. Намісники, скасування виборів губернаторів, ліквідація автономій, заборона «президентів» регіонів, кінець особливого статусу Татарстану
— Мова: кирилиця обов’язкова, освіта російською, регіональні мови — факультатив. Носії мов зменшуються
— Мобілізація 2022: найбільші втрати — на периферії. Центр перекладає ціну війни на регіони
— «Федералізація» Донбасу — це не децентралізація, а вбудовані анклави з правом вето

Висновок: федералізація від Москви — це інструмент контролю, а не розподіл влади.

🔗 Деталі

#ФондВідродження

🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF