Путінське однонародництво: мовний аспект
https://uchoose.info/putinske-odnonarodnytstvo-movnyj-aspekt/

12 липня президент РФ опублікував текст під назвою «Про історичну єдність росіян та українців», опублікував двома мовами – російською і українською. Зупинимося на мовному аспекті, бо він у путінському тексті відіграє доволі важливу роль. Слова «мова» і «мовний» вживаються аж 18 разів...

Розбір читайте на сайті Uchoose/UCMC.
Поширюйте серед друзів цей текст #промову.
Путінська стаття продемонструвала, що мова має значення. І саме мова є нашим захистом та зброєю одночасно.

Українська латинка: за і проти
https://uchoose.info/ukrayinska-latynka-za-i-proty/

Сьогодні на сайті Uchoose/UCMC коротенько розглядаємо сильні та слабкі боки української латинки.

Читайте і залишайте коментарі: чи ви особисто були б "за" чи "проти" переходу на масове використання української латинки?

#промову

Як плекати мову?
https://uchoose.info/yak-plekaty-movu/

В цьому матеріалі ми розглянемо практичні підходи до "плекання мови". І говорити будемо не про особисті мовні навички, а про загальне нормування мови. Тема ця доволі важлива, бо підходи до мовного стандарту часто викликають жваві дискусії.


#промову #новітняУкраїна #modernUkraine

Мови світу: цифри і статуси
https://uchoose.info/movy-svitu-tsyfry-i-statusy/

Українську мовну ситуацію під час дискусій дуже люблять порівнювати з іншими країнами, особливо з Канадою, Швейцарією, Бельгією чи Іспанією. Багатомовних країн у світі багато. Бувають не тільки дво-, але і три- і чотиримовні. Баланс між мовами всюди унікальний. Мовна ситуація, як на долоні, показує історію країни. У цьому матеріалі пробіжимося цифрами статистики мов. Це доволі своєрідна перспектива, що дає можливість по-новому подивитися на геополітику та культурологію.

#промову

Читайте нашу нову статтю "Дерусифікація української мови" з рубрики #промову 👇

https://uchoose.info/derusyfikatsiya-ukrayinskoyi-movy/

та пишіть у коментарях вашу думку щодо змін у правила написання деяких власних назв 🤔

*ілюстрація Oleksandr Grekhov

«Допустити дві державні мови, або одну державну, а одну – офіційну – значить, зруйнувати державу. Я завжди наводжу в приклад євреїв, які відродили вже мертву мову і об’єдналися навколо неї». В'ячеслав Чорновіл

#критичномислячі #промову

🤔 #промову
©Iryna Tsilyk
"Зловила себе на тому, що знову і знову повертаюся до цього фото. Чому воно мене так тригерить? Ну бо воно так яскраво говорить про "какуюразніцу". Є різниця. Як бачимо, перше, що роблять росіяни на нашій землі після вбивств, катувань, зґвалтувань і мародерств, - це встановлення леніних, а також зміни в шкільній програмі і табличках на окупованих територіях. Для них є різниця - "и" чи "і". А для нас?

Плювати - на часі це чи ні, але чесно скажу, після шести-семи тижнів життя у Львові мене зараз фізично ламає від засилля російської мови в Києві. Київ нині прекрасний, люди трапляються на шляху переважно чуйні й уважні одне до одного, щось особливе дзвенить між нами усіма. Але від російської мови ламає. Особливо ж, коли я чую її з вуст дітей. Я вчора збрехала про дітей у парку (ну як збрехала, просто переклала репліки для єдності розповіді), вони грали і спілкувалися переважно російською. І мене завжди ріже оце "чому?" Чому їхнім батькам не важливо розірвати замкнене коло? Добре, ми - покоління людей, що виросло на зламі часів, спостерігаючи агонію совка, вигрібаючи якось з хитких 90-тих і 2000-них. Але ці маленькі діти, вони мали би бути вже іншими, більш вільними від наслідків колоніального минулого. А їх ще на старті знову чіпують ним.

Тим цінніше спостерігати, як чимало моїх знайомих опановують українську або просто спілкуються нею тепер значно частіше. Від декого - не чекала навіть. Але завжди гаряче підтримуватиму. Був момент, мені моя подруга з Красногорівки (героїня мого фільму) щось писала чи то записувала аудіо і така: "Тільки не смійся з моєї української". А я ніколи не сміятимуся. Тим паче, спостерігаючи за тим, як Аня, живучи тепер у Вільнюсі, опановує українську фактично з нуля. Було би бажання, знаєте. Рано чи пізно. Хоча ні, ніколи не пізно усвідомити, що "і", як і знання та використовування мови своєї країни, має значення. Та й таке."

Нація, котра мислить про світ і себе в ньому категоріями позиченої мови, неминуче мислить несамостійно.
Оксана Забужко - українська письменниця, поетеса і публічна інтелектуалка. Її твори перекладено багатьма мовами.

До речі, в Україні сьогодні День філолога☝

#промову
#будьстійким #beresilient

Куншт досліджує як політика впливає на мову 👇
https://kunsht.com.ua/z-yazika-znyali-yak-politika-vplivaye-na-movu/

*ілюстрація Каталіна Маєвська

#промову

Читайте на нашому сайті у рубриці #дваабзаци #промову що означає термін ЛІНГВІЦИЗМ 🤔👇
https://uchoose.info/lingvitsyzm/

Вітаємо всіх з Днем української писемності та мови! 🇺🇦
Та нагадуємо про нашу тематичну рубрику #промову 👇
https://uchoose.info/category/kolonky/promovu/

Минулого року ми вже писали як правильно вітати українською в #дваабзаци #промову, - принагідно нагадуємо 😉 - https://uchoose.info/z-nastupayuchym-pryjdeshnim/
та всією редакцією бажаємо світлих свят і переможного нового року!

Мовна ситуація не могла не відреагувати на повномасштабне вторгнення Росії. І це логічно, оскільки окупанти послуговуються тією ж мовою, що й частина населення нашої країни. Те, що української стало суттєво більше, очевидно усім, хто подорожує країною та спілкується з людьми, однак цю тенденцію було варто дослідити соціологічно 👇
https://uchoose.info/movna-sytuatsiya-pid-chas-povnomasshtabnoyi-vijny/

#промову

*ілюстрація Артема Гусєва

#дваабзаци #промову
Рідна мова чи мова вибору 🤔🇺🇦
https://uchoose.info/mova-vyboru/

*ілюстрація Андрія Єрмоленка

Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | twitter | FB | telegram

👨‍💻На початку року ми публікували матеріал, у якому наводили дані репрезентативного дослідження КМІС про те, що близько 10-20% українців змінили свою мовну поведінку на більш проукраїнську після повномасштабного вторгнення. У рамках загальної мовної ситуації країни, яка змінюється повільно, протягом кількох поколінь – це надзвичайно швидка і кардинальна зміна.

🕵️‍♂️Щоб детальніше дослідити ці процеси у серпні 2023 року, ми провели власне добровільне анкетування (Дякуємо всім підписникам, які відгукнулись!💗😉). У ньому взяли участь 1520 респондентів з усієї країни віком від 13 до 66+ років. Питання стосувалися окреслення власної мовної поведінки респондентів, особливості перемикання кодів (переходів з української на російську і навпаки), ситуативного використання російської та споживання російськомовного контенту до і після вторгнення. Респондентів також запитували про причини зміни мовної поведінки, наявність труднощів і реакцію оточення.

Тож, представляємо вашій увазі ЧАСТИНУ 1 авторського дослідження як повномасштабна війна змінила мовну поведінку українців
👇
https://uchoose.info/yak-povnomasshtabna-vijna-zminyla-movnu-povedinku-ukrayintsiv-chastyna-1-zagalni-rezultaty/

👉У наступних частинах ми покажемо, як відрізнялися процеси зміни мовної поведінки у різних соціальних групах, розглянемо фактори, що впливали на ймовірність зміни мовної поведінки, а також труднощі, що виникали в респондентів.

Автори: Лесь Белей - журналіст, Олександр Ровняк - аналітик

#промову

Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | twitter | FB | telegram | УКМЦ

🕵Як повномасштабна війна змінила мовну поведінку українців. Частина 2.

У попередній частині дослідження ми розглядали загальні результати динаміки змін у мовній поведінці українців під впливом повномасштабного вторгнення.
У цій частині ми опишемо, як відбувалися ці зміни залежно від статі, віку та освіти респондентів 👇
https://uchoose.info/yak-povnomasshtabna-vijna-zminyla-movnu-povedinku-ukrayintsiv-chastyna-2-stat-vik-osvita/

#промову

Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | twitter | FB | telegram | УКМЦ

Як повномасштабна війна змінила мовну поведінку українців🤔
Щоб дослідити ці процеси у серпні 2023 року, ми провели власне добровільне анкетування, а тепер публікуємо результати нашого дослідження у чотирьох частинах.

У попередніх двох частинах описано загальні результати опитування про зміну мовної поведінки та особливості цих процесів залежно від статі, віку та освіти респондентів.

У третій частині розглянемо також інші фактори: регіон, досвід переселення та бойових дій, а також проаналізуємо, які фактори збільшують і зменшують імовірність зміни мовної поведінки
👇
https://uchoose.info/yak-povnomasshtabna-vijna-zminyla-movnu-povedinku-ukrayintsiv-chastyna-3/

А вже наступного тижня чекайте на заключну частину дослідження про мотивацію до змін мовної поведінки, основні труднощі та додаткові спостереження респондентів.

#промову

Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | twitter | FB | telegram | УКМЦ

«Маю цікаве спостереження: якщо російською розмовляє мій знайомий (і я знаю що він/вона не “сепар”), то я сприймаю це цілком нормально/спокійно; але якщо російська заучить від незнайомого або, тим паче, кацапа – то це дратує до стану “вбив би”»

У заключній, четвертій, частині дослідження про те, як повномасштабна війна змінила мовну поведінку українців ми детально розглянемо найпоширеніші мотивації, що спонукали до зміни мовної поведінки, а також труднощі, що виникали в процесі.
Насамкінець, надамо слово самим респондентам.

Дізнавайтеся більше за посиланням👇
https://uchoose.info/yak-povnomasshtabna-vijna-zminyla-movnu-povedinku-ukrayintsiv-chastyna-4-motyvatsiya-i-trudnoshhi-pry-zmini-movnoyi-povedinky/

#промову

Підписатися «ОбираєшТи!»
сайт | twitter | FB | telegram | УКМЦ