Грошові перекази до України у 2023 році зменшились до $11,6 млрд
Як зазначили в Національному банку України, мова про перекази через офіційні та неофіційні канали, зокрема, банки, міжнародні системи грошових переказів, поштові відділення та шляхом передавання грошей із рук у руки.
У 2022 році НБУ оцінював обсяг грошових переказів у $13 млрд
Як зазначили в Національному банку України, мова про перекази через офіційні та неофіційні канали, зокрема, банки, міжнародні системи грошових переказів, поштові відділення та шляхом передавання грошей із рук у руки.
У 2022 році НБУ оцінював обсяг грошових переказів у $13 млрд
❗ЄБА: збитки від протестів на кордоні сягають 700 тис. євро на компанію
Блокування пунктів пропуску на кордоні України з Польщею призвело до значних втрат бізнесу, йдеться в опитуванні Європейської бізнес асоціації. За даними 36 компаній-членів ЄБА, загальна сума збитків за весь час протестів, що розпочалися в листопаді 2023 року, сягнуа 24,8 млн євро. В перерахунку на одну компанію – це майже 700 тис. євро.
В опитуванні топ-менеджери членських компаній ЄБА також говорили про такі негативні наслідки страйків на польсько-українських пунктах пропуску:
◾98% опитаних компаній зіштовхнулись зі зростанням цін на послуги транспортування продукції;
◾57% опитаних компаній втратили замовлення через блокування кордону та відчули зменшення нових замовлень;
◾Страйки вплинули як на імпортерів, так і на експортерів. Серед компаній, що взяли участь у опитуванні, 66% ведуть експортну діяльність та 91% проводять імпортні операції.
Крім прямих фінансових втрат, бізнес також повідомляв про негативний вплив страйків на поточні і майбутні контракти компаній, порушення ланцюгів постачань, зростання цін та зменшення конкурентоздатності, зростання складських затрат та перенавантаження складів, загрозу зупинки виробництва та навіть закриття підприємств.
Блокування пунктів пропуску на кордоні України з Польщею призвело до значних втрат бізнесу, йдеться в опитуванні Європейської бізнес асоціації. За даними 36 компаній-членів ЄБА, загальна сума збитків за весь час протестів, що розпочалися в листопаді 2023 року, сягнуа 24,8 млн євро. В перерахунку на одну компанію – це майже 700 тис. євро.
В опитуванні топ-менеджери членських компаній ЄБА також говорили про такі негативні наслідки страйків на польсько-українських пунктах пропуску:
◾98% опитаних компаній зіштовхнулись зі зростанням цін на послуги транспортування продукції;
◾57% опитаних компаній втратили замовлення через блокування кордону та відчули зменшення нових замовлень;
◾Страйки вплинули як на імпортерів, так і на експортерів. Серед компаній, що взяли участь у опитуванні, 66% ведуть експортну діяльність та 91% проводять імпортні операції.
Крім прямих фінансових втрат, бізнес також повідомляв про негативний вплив страйків на поточні і майбутні контракти компаній, порушення ланцюгів постачань, зростання цін та зменшення конкурентоздатності, зростання складських затрат та перенавантаження складів, загрозу зупинки виробництва та навіть закриття підприємств.
Позиція України на переговорах про вступ до ЄС має формуватись економікою і бізнесом – Стефанішина
Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час зустрічі з представниками ЄБА зазначила, що наразі українська сторона розпочали процес скринінгу українського законодавства за всіма напрямками майбутнього договору про членство.
Він передбачає визначення зобов’язань, які Україна бере на себе, і початок формування застережень, включень та перехідних періодів, необхідних для переходу на умови внутрішнього ринку Євросоюзу.
«Для нас як для уряду принципово, щоб переговорна позиція формувалась українською економікою, українським бізнесом. Ми зі свого боку забезпечуємо юридичну складову процесу, але першоджерелом позиції даних оцінок має слугувати проактивна позиція і бачення бізнесу», – наголосила Стефанішина.
Україна також звернуась до ЄС із проханням змінити графік розгляду глав під час скринінгу, надавши пріоритет переговорним розділам у сфері аграрної політики, харчової безпеки та транспорту.
Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час зустрічі з представниками ЄБА зазначила, що наразі українська сторона розпочали процес скринінгу українського законодавства за всіма напрямками майбутнього договору про членство.
Він передбачає визначення зобов’язань, які Україна бере на себе, і початок формування застережень, включень та перехідних періодів, необхідних для переходу на умови внутрішнього ринку Євросоюзу.
«Для нас як для уряду принципово, щоб переговорна позиція формувалась українською економікою, українським бізнесом. Ми зі свого боку забезпечуємо юридичну складову процесу, але першоджерелом позиції даних оцінок має слугувати проактивна позиція і бачення бізнесу», – наголосила Стефанішина.
Україна також звернуась до ЄС із проханням змінити графік розгляду глав під час скринінгу, надавши пріоритет переговорним розділам у сфері аграрної політики, харчової безпеки та транспорту.
Споживання фарбованого металу в Україні у 2023 році зросло на 82%
У 2023 році в Україні видиме споживання металу з полімерним покриттям зросло на 82% відносно 2022 року і склало 277 тис. т., повідомив керівник Metipol Денис Рисухін під час засідання комітету УЦСБ з покрівельних, фасадних конструкцій та ЛСТК.
Водночас вын зазначив, що внутрішній ринок досі не відновився від наслідків широкомасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а споживання фарбованого металу знаходиться нарівні, який фіксувався у 2016 році.
У 2023 році в Україні видиме споживання металу з полімерним покриттям зросло на 82% відносно 2022 року і склало 277 тис. т., повідомив керівник Metipol Денис Рисухін під час засідання комітету УЦСБ з покрівельних, фасадних конструкцій та ЛСТК.
Водночас вын зазначив, що внутрішній ринок досі не відновився від наслідків широкомасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а споживання фарбованого металу знаходиться нарівні, який фіксувався у 2016 році.
Український ринок оцинкованого прокату продемонстрував зростання на 41%
У 2023 році споживання оцинкованого прокату в Україні зросло на 41% у річному вимірі до 243 тис. т, тоді як у 202 році цей показник був на рівні 172 тис. т. Такі дані озвучив директор з продажів у сфері металообробки Метінвест СМЦ Денис Ярко під час засідання комітету УЦСБ з покрівельних, фасадних конструкцій та ЛСТК.
Основними драйверами для росту стали збільшення попиту в сегменті цивільного будівництва та серед кінцевих споживачів, а також стабілізація ситуації із постачанням електроенергії із другого кварталу минулого року.
У 2023 році споживання оцинкованого прокату в Україні зросло на 41% у річному вимірі до 243 тис. т, тоді як у 202 році цей показник був на рівні 172 тис. т. Такі дані озвучив директор з продажів у сфері металообробки Метінвест СМЦ Денис Ярко під час засідання комітету УЦСБ з покрівельних, фасадних конструкцій та ЛСТК.
Основними драйверами для росту стали збільшення попиту в сегменті цивільного будівництва та серед кінцевих споживачів, а також стабілізація ситуації із постачанням електроенергії із другого кварталу минулого року.
Ринок фарбованої сталі: українська продукція посуне китайську
У 2023 році українські виробники прокату з полімерним покриттям повернулись до довоєнних обсягів виробництва. Підприємства не планують зупинятися на цьому шляху, розраховуючи відвоювати частку ринку, яку займає китайська продукція.
Минулого року в Україну завезли блилько 100 тис. тонн фарбованої сталі з Китаю, однак учасники ринку прогнозують суттєве скорочення імпорту з КНР на фоні запровадження в Україні антидемпінгового мита на відповідну продукцію.
Заходи торгового захисту почали діяти із вересня 2023-го, а цього року ринок розраховує на повноцінний ефект. Тож всі українські підприємства запланували збільшення обсягів виробництва. Деталі - тут.
У 2023 році українські виробники прокату з полімерним покриттям повернулись до довоєнних обсягів виробництва. Підприємства не планують зупинятися на цьому шляху, розраховуючи відвоювати частку ринку, яку займає китайська продукція.
Минулого року в Україну завезли блилько 100 тис. тонн фарбованої сталі з Китаю, однак учасники ринку прогнозують суттєве скорочення імпорту з КНР на фоні запровадження в Україні антидемпінгового мита на відповідну продукцію.
Заходи торгового захисту почали діяти із вересня 2023-го, а цього року ринок розраховує на повноцінний ефект. Тож всі українські підприємства запланували збільшення обсягів виробництва. Деталі - тут.
🟢ЄС продовжить безмитний експорт для України, але з обмеженнями
Європарламент і Рада ЄС досягли попередньої домовленості щодо продовження заходів лібералізації торгівлі для України.
Вона передбачає, що дію ввізних мит та квот на експорт української сільськогосподарської продукції призупинять ще на рік, до 5 червня 2025 року.
Водночас євродепутати домоглися посилення обмежень. Зокрема, Єврокомісія матиме право вжити швидких дій та запровадити будь-які необхідні заходи, якщо український імпорт спричинить значні порушення на ринку ЄС або на ринках однієї чи кількох країн-членів ЄС.
Інструмент “екстреного гальмування” може бути вжитий стосовно особливо чутливої сільськогосподарської продукції - птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, круп та меду.
Євродепутати також домоглися твердих зобов’язань від ЄК вжити заходів у разі різкого зростання імпорту пшениці з України.
❗️Якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги за два попередні роки, ЄС відновить дію тарифів.
Європарламент і Рада ЄС досягли попередньої домовленості щодо продовження заходів лібералізації торгівлі для України.
Вона передбачає, що дію ввізних мит та квот на експорт української сільськогосподарської продукції призупинять ще на рік, до 5 червня 2025 року.
Водночас євродепутати домоглися посилення обмежень. Зокрема, Єврокомісія матиме право вжити швидких дій та запровадити будь-які необхідні заходи, якщо український імпорт спричинить значні порушення на ринку ЄС або на ринках однієї чи кількох країн-членів ЄС.
Інструмент “екстреного гальмування” може бути вжитий стосовно особливо чутливої сільськогосподарської продукції - птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, круп та меду.
Євродепутати також домоглися твердих зобов’язань від ЄК вжити заходів у разі різкого зростання імпорту пшениці з України.
❗️Якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги за два попередні роки, ЄС відновить дію тарифів.
Споживання прокату в Україні скоротилося на 25% з початку року
У січні-лютому ємність внутрішнього ринку металопрокату склала 370,2 тис. т, що відображає падіння споживання на 24,95% у річному вимірі.
За даними Укрметалургпрому, на внутрішнє виробництво припадає 53,75% або ж 199 тис. тонн продукції. Частка імпортного металопрокату склала 46,25% або 171,2 тис. тонн.
У січні-лютому ємність внутрішнього ринку металопрокату склала 370,2 тис. т, що відображає падіння споживання на 24,95% у річному вимірі.
За даними Укрметалургпрому, на внутрішнє виробництво припадає 53,75% або ж 199 тис. тонн продукції. Частка імпортного металопрокату склала 46,25% або 171,2 тис. тонн.
Заготівля брухту з початку року досягла майже 260 тис. тонн
У січні-лютому 2024 року підприємства брухтозаготівельної галузі зібрали 258,7 тис. тонн брухту чорних металів, що на 70% більше за показник січня-лютого 2023 року.
За даними УАВтормет, у лютому заготівя зросла до 140,4 тис. тонн, тоді як у січні було зібрано 118,3 тис. тонн.
За перші два місяці року внутрішнє споживання брухту зросло на 71,4% у річному вимірі. Загальний обсяг постачань на металургійні комбінати за цей період склав 206 тис. тонн проти 120,2 тис. тонн минулоріч. Технологічні запаси брухту станом на 1 березня оцінювались у 20-30 тис. тонн.
Експорт вторсировини з України у січні-лютому зріс на 63% рік до року, склавши 40,4 тис. тонн.
У січні-лютому 2024 року підприємства брухтозаготівельної галузі зібрали 258,7 тис. тонн брухту чорних металів, що на 70% більше за показник січня-лютого 2023 року.
За даними УАВтормет, у лютому заготівя зросла до 140,4 тис. тонн, тоді як у січні було зібрано 118,3 тис. тонн.
За перші два місяці року внутрішнє споживання брухту зросло на 71,4% у річному вимірі. Загальний обсяг постачань на металургійні комбінати за цей період склав 206 тис. тонн проти 120,2 тис. тонн минулоріч. Технологічні запаси брухту станом на 1 березня оцінювались у 20-30 тис. тонн.
Експорт вторсировини з України у січні-лютому зріс на 63% рік до року, склавши 40,4 тис. тонн.
Україна зберегла 23 місце у світовому рейтингу виробників сталі
У січні-лютому світова виплавка сталі зросла на 2,77% у річному вимірі, до 306,2 млн т.
Лідером за обсягами виробництва є Китай, підприємства якого виплавили 167,96 млн т (+1,6% р/р). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 54,9%.
Україна із результатом в 1,08 млн т (+152,05% р/р) залишилася на 23 місці серед 71 країни-виробника сталі.
У січні-лютому світова виплавка сталі зросла на 2,77% у річному вимірі, до 306,2 млн т.
Лідером за обсягами виробництва є Китай, підприємства якого виплавили 167,96 млн т (+1,6% р/р). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 54,9%.
Україна із результатом в 1,08 млн т (+152,05% р/р) залишилася на 23 місці серед 71 країни-виробника сталі.
UAprom
🟢ЄС продовжить безмитний експорт для України, але з обмеженнями Європарламент і Рада ЄС досягли попередньої домовленості щодо продовження заходів лібералізації торгівлі для України. Вона передбачає, що дію ввізних мит та квот на експорт української сіл…
❗На саміті лідерів ЄС погоджено продовження режиму безмитної торгівлі для України ще на рік у редакції, яку запропонувала Європейська комісія. Про це повідомила Ольга Стефанішина під час Саміту експортерів.
Україна добиватиметься обмеження на імпорт в ЄС російської металургійної продукції по аналогії із зерном
У ЄС досягли консенсусу щодо необхідності запровадити обмеження на імпорт продовольства з Росії та Білорусі, повідомив торговий представник України Тарас Качка. Принципову згоду на це лідери країн Євросоюзу надали під час саміту ЄС 21-22 березня, а юридичне рішення може бути оформлене вже у квітні.
Качка додав, що уряд України добиватиметься розширення цього рішення на непродовольчу продукцію російського виробництва, зокрема, металургійну.
«Це гарний документ, який дозволяє нам розширювати аналогічний механізм на непродовольчі товари, які не підпали під санкції. В першу чергу це стосується продукції металургії. Для нас це важливо, оскільки допоможе реалізувати ініціативу із витіснення російської сировини та напівфабрикатів та заміни їх українськими», - сказав Качка.
У ЄС досягли консенсусу щодо необхідності запровадити обмеження на імпорт продовольства з Росії та Білорусі, повідомив торговий представник України Тарас Качка. Принципову згоду на це лідери країн Євросоюзу надали під час саміту ЄС 21-22 березня, а юридичне рішення може бути оформлене вже у квітні.
Качка додав, що уряд України добиватиметься розширення цього рішення на непродовольчу продукцію російського виробництва, зокрема, металургійну.
«Це гарний документ, який дозволяє нам розширювати аналогічний механізм на непродовольчі товари, які не підпали під санкції. В першу чергу це стосується продукції металургії. Для нас це важливо, оскільки допоможе реалізувати ініціативу із витіснення російської сировини та напівфабрикатів та заміни їх українськими», - сказав Качка.
uaprom - бізнес портал
Качка: Україна добиватиметься заборони на імпорт в ЄС російської металургійної продукції по аналогії із зерном - UAprom - бізнес…
Лідери країн ЄС досягли консенсусу з приводу необхідності запровадити обмеження на імпорт продовольства з Росії та Білорусі, повідомив торговий представник
❗Робота морського коридору забезпечує перевезення 75% довоєнного товарообігу України
🔺Україна збільшила перевезення товарів морем до 75% від довоєнних обсягів, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.
🔹Водночас повністю відновити обсяги перевезень, які Україна мала до 2022 року, буде важко, оскільки значна частина підприємств опинилась на окупованих територіях, зазнала руйнувань внаслідок російських обстрілів або ж працює на прифронтових територіях, що негативно впливає на виробничі показники, додав заступник міністра.
🟢Із середини вересня 2023 року Україні вдалося забезпечити стабільну роботу морського коридору. І тепер порти Великої Одеси разом з портами Дунаю забезпечують 90% зовнішнього товарообігу країни.
📈Загалом за понад півроку новим маршруом у Чорному морі було перевезено близько 33 млн тонн вантажів, тоді як на обробку аналогічного обсягу продукції в умовах дії зернової угоди між Україною, Туреччиною та ООН знадобився рік, підкреслив Васьков.
🔺Україна збільшила перевезення товарів морем до 75% від довоєнних обсягів, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.
🔹Водночас повністю відновити обсяги перевезень, які Україна мала до 2022 року, буде важко, оскільки значна частина підприємств опинилась на окупованих територіях, зазнала руйнувань внаслідок російських обстрілів або ж працює на прифронтових територіях, що негативно впливає на виробничі показники, додав заступник міністра.
🟢Із середини вересня 2023 року Україні вдалося забезпечити стабільну роботу морського коридору. І тепер порти Великої Одеси разом з портами Дунаю забезпечують 90% зовнішнього товарообігу країни.
📈Загалом за понад півроку новим маршруом у Чорному морі було перевезено близько 33 млн тонн вантажів, тоді як на обробку аналогічного обсягу продукції в умовах дії зернової угоди між Україною, Туреччиною та ООН знадобився рік, підкреслив Васьков.
uaprom - бізнес портал
Робота морського коридору забезпечує перевезення 75% довоєнного товарообігу України
Функціонування морського коридору забезпечує перевезення 75% довоєнного товарообігу України.
Укрзалізниця цьогоріч спрямує на закупівлі понад 65 млрд грн
Серед напрямів, на які передбачено витратити кошти – відновлення та побудова інфраструктури, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко
УЗ також планує продовжувати реалізацію проєктів, спрямованих на збільшення експортного потенціалу України. Йдеться не лише про прикордонні переходи з ЄС, а й про інфраструктуру у напрямку портів.
«Ми великий внесок зробили у розбудову інфраструктури до дунайських портів. Зараз працюємо над збільшенням можливості транспортування до портів Великої Одеси», – зауважив Лященко.
Серед напрямів, на які передбачено витратити кошти – відновлення та побудова інфраструктури, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко
УЗ також планує продовжувати реалізацію проєктів, спрямованих на збільшення експортного потенціалу України. Йдеться не лише про прикордонні переходи з ЄС, а й про інфраструктуру у напрямку портів.
«Ми великий внесок зробили у розбудову інфраструктури до дунайських портів. Зараз працюємо над збільшенням можливості транспортування до портів Великої Одеси», – зауважив Лященко.