Метінвест оцінює вартість зеленої модернізації своїх активів в Україні приблизно у $9 млрд

«Модернізацію "Запоріжсталі" ми оцінювали близько $2 млрд. Проте зелена металургія потребує багато металобрухту, або високоякісних DR-окатків. В Україні немає стільки металобрухту, скільки потребуватимуть модернізована "Запоріжсталь", "Каметсталь", АМКР. Тому одночасно нам потрібно буде модернізувати наші ГЗК під виробництво високоякісних окатків. Якщо сумувати інвестиції в зелену трансформацію наших українських активів – ГЗК, "Каметсталі" та "Запоріжсталі", то загальна сума приблизно $9 млрд», - зазначив генеральний директор компанії Юрій Риженков в інтерв’ю Форбс.

Він назвав це завдання реалістичним, зазначивши, що для його виконання знадобиться інвестиційна програма на 5-10 років. Розпочати модернізацію компанія планує після закінчення війни.

Україна покращила свої позиції у світовому рейтингу виробників сталі

У січні-листопаді 71 країна світу виробила 1,72 млрд тонн сталі, що на 0,5% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.

Україна за цей час виплавила 5,71 млн тонн сталі і посіла 23 місце в рейтингу. За підсумками січня-жовтня наша країна була на 24 місці.

Президент підписав закон про страхування інвестицій від воєнних ризиків

Документ дозволяє Експортно-кредитному агентству (ЕКА) страхувати українські та іноземні компанії від ризику фінансових втрат, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) з України.

У разі ухвалення документів і затвердження необхідних нормативних актів Кабміном і Нацбанком, український інвестор зможе звернутися безпосередньо в ЕКА, в один із банків або страхову компанію, які співпрацюють з ЕКА, й оформити відповідне страхування.

Закон набирає чинності з 1 січня 2024 року.

Метінвест налагодив виробництво 25 нових видів продукції

Це дозволило частково компенсувати втрату виробничих активів у тимчасово окупованому Маріуполі.

Найбільше нових продуктів освоєно в сегменті напівфабрикатів, гарячекатаного рулонного та сортового прокату (по сім), а також холоднокатаного й оцинкованого рулонного прокату (по два). Мова про сляби, помольні кулі, холоднокатаний рулон з конструкційних марок сталі та ін.

Левова частка нової продукції припала на комбінати «Запоріжсталь» (спільне підприємство групи) та «Каметсталь». Два види нових продуктів освоїв виробник оцинкованого прокату — «Юністіл».

Уряд має забезпечити безперешкодний експорт морем для української металургії – Юлія Свириденко

Віце-прем’єрка назвала це найважливішим завданням для допомоги галузі і зауважила, що в цьому напрямку є важливе досягнення.

«У вересні тимчасовим морським коридором пішли перші судна з металом. А в листопаді ми зафіксували загальне зростання експорту морем на 70%. Експорт металу починає працювати. Це означає, що металурги й гірники матимуть роботу, а український бюджет отримуватиме додаткові податки», – зазначила міністр економіки.

Вона додала, що нині уряд працює над повним розблокуванням морської логістики та запуском механізму страхування суден, який вже напрацьований.

Цього року виплавка сталі в Україні може зрости до 7,2-7,5 млн тонн

Такий сценарій буде можливий, якщо Україна зможе уникнути впливу критичних ризиків, а морський коридор працюватиме стабільно, прогнозує ГМК-Центр.

За підсумками 2023 року випуск сталі може скласти 6,2-6,3 млн тонн. Якщо відбудеться анонсований запуск додаткової доменної печі на АМКР, то у 2024 році виробництво сталі може зрости приблизно на 1 млн т.

Також аналітики вказують на зростання споживання металопрокату в 2023 році і очікують, що цей тренд продовжиться і в 2024-му, в тому числі за рахунок зростання частки продукції, виготовленої в Україні.

Свириденко повідомила про зростання експорту металопродукції морем

За даними міністерки економіки, у грудні обсяги морського експорту напівфабрикатів зросли на 40%, а плаского прокату – на 45% відносно листопада-2023. Загалом минулого місяця експорт морським транспортом всіх груп товарів зріс на 30,7% м/м, склавши 7,34 млн т.

Нагадаємо, що в листопаді через українські порти у Чорному морі було експортовано 760 тис. т продукції ГМК, з яких 620 тис. т залізна руда, 140 тис. т – металопродукція. У жовтні експорт склав 720,5 тис. т, з яких 507 тис т руди та 213,5 тис т металопродукції.

«Україна запустила альтернативний морський коридор. Важливим зрушенням стало те, що цим коридором пішов також метал. Будемо розширювати можливості для експорту українського металу морем», - зауважила Юлія Свириденко.

Вона додала, що наразі вже напрацьований механізм страхування суден від воєнних ризиків: «Завдяки фінансуванню з бюджету ПрАТ Експортно-кредитне агентство уклало угоду з пулом 14 міжнародних страхових компаній. Цей механізм має додатково вплинути на збільшення експорту української продукції морем».

Держенергоефективності працюватиме над розширенням можливостей Фонду декарбонізації

У 2024 році Держагентство з енергоефективності та енергозбереження продовжить роботу над розширенням можливостей Фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації.

За словами голови агентства Ганни Замазєєвої, планується акумулювати близько $26 млн для роботи фонду, розширити кількість регіональних офісів та стимулювати використання альтернативних видів палива.

Минулого року було відкрито перші 2 регіональних офіси декарбонізації та енергоефективності у Дніпрі та Кропивницькому для співпраці з органами місцевого самоврядування. Також вже створена платформа з декарбонізації UANDP, яка об’єднає збір проєктів, надання технічних енергоефективних рішень та фінансові інструменти для їх реалізації, зазначила Замазєєва.

«Нашим незмінним пріоритетом є і буде реалізація держполітики у таких актуальних для євроінтеграції та відбудови напрямах, як підвищення енергоефективності, розвиток сфери альтернативних видів палива, декарбонізація», – додала голова агентства.

Минулого року порти Дунаю обробили понад 29 млн тонн вантажів

За словами голови Адміністраціх морських портів України Юрія Литвина, вантажообіг збільшився майже в 6 разів порівняно з довоєнним періодом.

«В умовах нестабільної безпекової ситуації в Чорному морі дунайські порти лишилися одним з найбільш надійних експортних шляхів. Саме тому велика частка зусиль була спрямована на оптимізацію роботи цих портів”, – зауважив Литвин.

Зокрема за 2023 рік кількість суднозаводів збільшилася вдвічі – 13 045 одиниць порівняно з 8 944 у 2022 році.

⬆️Світовий банк прогнозує зростання української економіки у 2024-му на 3,2%

Минулого року ВВП України зріс на 4,8%. Економіка зростатиме і надалі попри війну, вважають у СБ.

У 2024 році очікується приріст ВВП на рівні 3,2%, а в 2025 – на 6,5%.

Водночас Світовий банк відзначив високі геополітичні ризики через російське вторгнення, які можуть посилити значні людські та економічні втрати.

Ferrexpo у 2023 році скоротила виробництво на 33%

За підсумками минулого року на потужностях групи виробили 4,15 млн тонн залізорудних окатків та концентрату, що на 33% менше за показник 2022 року у 6,17 млн тонн.

Скорочення виробництва насамперед пов’язане з наслідками російської агресії проти України, що призвело до зниження завантаженості виробництва. Наразі компанія працює однією або двома лініями огрудкування із чотирьох.

У 4 кварталі також спостерігалося зниження попиту на залізорудну продукцію та логістичні обмеження. У підсумку виробництво за останні 3 місяці року впало на понад 50% кв/кв до 677 тис. тонн. У 3 кварталі цей показник був на рівні 1,35 млн тонн.

Водночас керівництво Ferrexpo сподівається на успіх експортного коридору в Чорному морі, яким вже відбуваються відправки залізорудної продукції.

«Коли настане відповідний час, Ferrexpo планує запустити додаткову лінію огрудкування і відновити експорт цим маршрутом, якщо він буде безпечним і економічно ефективним. Також обнадійливими є новини стосовно зростання цін на залізну руду більш ніж на 20% протягом останнього кварталу завдяки підтримці Китаєм більш металомістких секторів економіки… На мою думку, покращення попиту та вищі ціни є хорошим передвісником для Ferrexpo на наступний рік», - зазначив тимчасовий виконавчий директор Ferrexpo Лучіо Дженовезе.

Україна за рік експортувала металів та виробів з них на $3,9 млрд

Загальний обсяг експорту у 2023 році склав $36 млрд, повідомила Держмитслужба.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
• продовольчі товари – $21,8 млрд
• метали та вироби з них – $3,9 млрд
• машини, устаткування та транспорт – $2,9 млрд

Протягом 2023 року в Україну також імпортували товарів на $63,5 млрд.
Найбільшими за обсягом були такі категорії:
• машини, устаткування та транспорт – $19,8 млрд;
• продукція хімічної промисловості – $11 млрд;
• паливно-енергетичні товари – $10,3 млрд.

20% українського бізнесу зіткнулись із руйнуваннями, а 70% - втратили доходи через війну

Згідно з опитуванням Світового банку дохід підприємств в середньому впав вдвічі відносно 2021 року.

В регіональному розрізі найбільше постраждали східні області, де дохід скоротився в 3 рази. На півдні країни зафіксоване падіння доходів на рівні 60%, у західних областях – на 40%.

Руйнування також були більш поширені у східних областях – про них повідомили 47% підприємств. У південних областях показник становить 29%.

Найбільш постраждалою галуззю від воєнних дій є металургія, яка втратила більш ніж 60% капіталізації.

У 2024 р. мінімальний рівень локалізації в закупівлях продукції машинобудування зріс до 20%

«Це означає, що у кожному умовному автобусі, який купують органи державної влади, громади та держкомпанії, має бути не менше 20% української складової», – зазначив заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Він зауважив, що до 40% витрачених на закупівлі з локалізацією коштів повертаються у держбюджет і допомагають фінансуванню ЗСУ. Крім того, зростання відсотка локалізації при публічних закупівлях, стимулює розвиток окремих підприємств та галузей промисловості. У якості прикладу він навів зростання виробництва навісного обладнання для комунальної техніки.

Ще одним завданням на 2024 рік Кисилевський назвав посилення контролю за дотриманням законодавства про локалізацію.

Україна та Румунія працюють над запуском нових пунктів пропуску на спільному кордоні

Мова про два вантажні ПП «Біла Криниця – Клімауць» та «Біла Церква – Сигету-Мармацей» на додачу до вже діючих пунктів пропуску «Солотвино – Сігету Мармацієй» у Закарпатській області та «Порубне – Сірет» у Чернівецькій області.

У Дерагентстві з відновлення та розвитку інфраструктури зазначили, що посилення пропускної спроможності, реконструкція самих КПП та інфраструктури навколо них є пріоритетом агентства у 2024-му році.

Ємність українського ринку металопрокату в 2023 році перевищила 3,5 млн тонн

Як зазначили в об'єднанні «Укрметалургпром», це у 2,2 раза більше за показник 2022 року, коли споживання прокату було на рівні 1,59 млн тонн

Дві третини внутрішнього ринку припадає на власне виробництво (2,38 млн т), ще понад 30% - на імпорт (1,12 млн т), переважно з країн Європи. Привізний метал характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (76,08% та 23,87% відповідно).

Ferrexpo виплатить проміжні дивіденди за 2023 рік у розмірі 3,3 цента США за звичайну акцію

У компанії зазначили, що показали хороші результати в другій половині 2023 року. Рішення також було прийняте на фоні покращення цінової кон’юнктури на зовнішніх ринках, що сприятиме відновленню роботи другої лінії огрудкування та збільшенню виробництва залізорудних окатків.