По коментарях в твіторі бачу, шо не дуже зрозуміло.

Мужік і'свінє
Їдж і'свінє
У'скурвісін собак
Дідько
Ябу тьой матєр
Насеру тобі голове
Дідько холопче
Насраг у ніс
Ябу ті утчя (*отця)

Варто додати трохи контексту.

Люди на фото з Кірком — християни. В Пакистані живе 3,3 мільйони християн, що складає 1,37% населення. Є представники різних конфесій, у тому числі навіть московського православ'я та російського старообрядництва.

Бути пакистанцем взагалі не дуже легко, а пакистанським християнином і поготів.

Державна ідеологія декларує всебічну підтримку меншин. Існувало навіть Міністерство у справах меншин, яке потім об'єднали з іншим органом влади з не менш промовистою назвою — Міністерство у справах релігій та міжконфесійної гармонії. Але на практиці християни часто бувають дискриміновані.

В Пакистані богохульство є кримінальним злочином — цю норму встановили ще колонізатори. Хоча більшість засуджених за цією статтею в Пакистані — мусульмани, цей закон дає ґрунт для позасудових покарань та погромів. Останні часто трапляються на підставі чуток або спрямованої дезінформації. Хтось десь ляпнув, що якийсь християнин розірвав у себе вдома Коран — і ось вже натовп обурених селян біжить громити християнські райони. Як швидко можна накрутити людей через месенджери в умовах обмеженої інформації, ми могли бачити і в Україні під час ковіду.

І до цього всього додамо ще цілеспрямовані атаки радикалів, наприклад, вибухи в церквах.

Невідомо, де саме відбувається молитва за Кірка, але, скоріше за все, це Панджаб. Переважна більшість пакистанських християн живе саме тут. А переважна більшість християн Панджабу — це представники місцевих далітів ("недоторканих"), яки прийняли християнство ще за британських часів. З переходом з індуїзму у християнство вони залишили кастову ціннісну систему, але їхнє життя від цього не дуже покращилось.

Що за двір на фото, теж не зрозуміло. Можливо, це церква в процесі будови, а може й просто приміщення, яке вони знайшли для зібрання. Церкви в Пакистані мають дуже різний вигляд. Католицькі й англіканські храми, зведені за колонізаторів, виглядають помпезно. Маленькі сільські церкви — це зазвичай невеликі будинки з аскетичними декораціями у вигляді хрестів та гасел. Іноді проповіді проводяться і на таких відкритих подвір'ях чи в наметах на вулиці — в Панджабі завжди тепло.

На банері за спиною пастора — назви благодійної організації та імовірно євангельської церкви. Базуються вони в США, але таргетуються на панджабську діаспору і панджабців Індії та Пакистану. Як ми бачимо на банері, відбувається безкоштовна медична допомога та роздача їжі. Інший банер, який складніше розгледіти, пише щось про допомогу постраждалим від повені — Пакистан потерпає від стихії вже кілька тижнів. Ці християнські організації проводять подібні гуманітарні акції регулярно.

Тому навряд чи не тільки прихожани, а й сам пастор в курсі, хто такий Кірк. Можу припустити, що їхнє панджабсько-американське керівництво просто попросили помолитися за вбитого християнина. Вдячні люди погодились — і ось ми маємо такі крінжові фотографії.

І щоб проілюструвати розмаїття пакистанського населення, я прикреплю відео, яке ви навряд чи могли проасоціювати із цією країною