Рівень міграції падає

Для Кіра Стармера нарешті хороші новини оприлюднив Офіс національної статистики (ОНС).

Згідно з доповіддю ОНС загальний рівень міграції скоротився на 50% порівняно з минулим роком.

Для не громадян ЄС кількість робочої міграції скоротилася на 49%. Навчальна імміграція - на 17%.

Найбільше скорочення у 88% зазнала міграція родичів студентів. На 35% скоротилася міграція родичів тих, хто працює за робочою візою.

Заслуг Стармера тут особливо не має, бо це наслідок реформ Ріші Сунака та колишнього міністра внутрішніх справ Джеймса Клеверлі, які зробили значно жорсткішим процес міграції родичів студентів та робітників.

Втім для Стармера це добре, бо навряд чи широкі маси будуть прослідковувати причинно-наслідковий звʼязок до уряду Сунака, а позитивні цифри оприлюднені зараз, тому Стармер зможе приписати успіхи собі.

​​Як і варто було очікувати, Кір Стармер приписав відповідальність за зменшення міграції своєму уряду, хоча це результат реформ попереднього уряду

Уряд таки підписав угоду по Чагосу, адже Верховний суд в кінці кінців дозволив.

Безглузда угода, сенс якої так ніхто і не зрозумів, так само як і ніхто не спитав думку корінного населення. На жаль.

Схоже зараз варто напружитися мешканцям Гібралтару, бо Лондон маніакально ставить своє бачення «хороших відносин» з іншими країнами вище за бажання місцевих мешканців.

​​Найджел Фарадж змінює політичний ландшафт Шотландії

Шотландія довгий час була центром робітничого руху та стронгхолдом Лейбористської партії. Здавалося це назавжди. Але часом багато чого змінилося (зокрема і те, що Шотландія стала найбагатшим регіоном Британії з переважаючим середнім класом) і кермо вхопили націоналісти, які обіцяли привести заможній регіон до незалежності.

Але падіння Старджен та Юсафа лишило від націоналістів тінь минулих успіхів, ідея незалежності згасла і здавалося до влади повернуться лейбористи. Довгий час опитування це демонстрували.

Проте з моменту приходу Стармера до влади підтримка лейбористів просіла. Новий лідер націоналістів Джон Свінні перевів партію на помірковані рейки, відмовившись від контроверсійної прогресистської політики Старджен та Юсафа і стабілізував ситуацію.

Проте відновити минулу міць партії Свінні поки не вдається, натомість, шокуючи усіх, зростає підтримка «Партії реформ» Найджела Фараджа, яка вже обігнала за рейтингами лейбористів. Шотландія завжди вважалася оплотом лівих сил в Британії і колись навіть візити Фараджа в Единбург закінчувались заворушеннями.

Однак додавши трохи «робітничої риторики» в свою програму і скориставшись падінням довіри шотландців до основних партій «реформісти» досягають значного прориву.

Завтра мають відбутися додаткові вибори в окрузі Хамілтон, Ларкхолл та Стоунхаус, який вважається стронхолдом шотландських націоналістів. І несподівано в цьому оплоті націоналістів соціологи передбачають близьку боротьбу між націоналістами та реформістами. Навіть якщо кандидат «реформістів» Росс Лембі програє, проте прийде другим - це буде свідченням значної зміни політичного ландшафту Шотландії.

Камбек лейбористів в Шотландії?

На до-виборах в окрузі Хамілтон, Ларкхолл та Стоунхаус у Шотландії усі соціологи пророкували близьку боротьбу шотландських націоналістів та "реформістів" і вона дійсно була близькою - націоналісти випередили "реформістів" усього на 869 голосів. Але нюанс в тому, що не ті, не ті вибори не виграли, оскільки першим прийшов лейборист Деві Расселл, який мінімально на 602 голос випередив кандидата від націоналістів і таким чином Лейбористська партія здобуває шокуючу перемогу в окрузі, який вважався стронгхолдом шотландських націоналістів.

Безумовно те, що трапилось в окрузі Хамілтон, Ларкхолл та Стоунхаус має пряме відношення до різкого посилення позицій "реформістів" в Шотландії. Джон Свінні, лідер Шотландської національної партії, проводив кампанію під лозунгом "це двопартійна гонка - або ми, або "реформісти", таким чином намагаючись мобілізувати електорат не стільки за націоналістів, скільки проти партії Найджела Фараджа.

Але це зіграло злий жарт з націоналістами, оскільки схоже багато виборців вважають, що лейбористи більш сильна протидія "реформістам" і голосували тактично саме за них, а не за націоналістів. Це яскраве свідчення падіння колись здавалось всемогутньої партії Шотландії, яка тепер має проблеми навіть в утриманні своїх головних оплотів, а в очах виборця лівих чи центристських поглядів партія занадто слабка, щоб бути противагою наступу Найджела Фараджа на регіон.

Ця перемога може стати плейбуком для шотландсьских лейбористів на наступні вибори, на яких Анас Сарвар, лідер лейбористів, може переконувати виборця, що націоналісти занадто слабкі, щоб дати бій "реформістам".

Лідер шотландських націоналістів Анас Сарвар вже назвав ШНП - прогнившою партією, яка не має чого запропонувати виборцю, окрім лозунга "ми або Фарадж". І це якоюсь мірою правда, адже дійсно сенс існування ШНП все більш примарний, оскільки питання незалежності Шотландії не є пріоритетом більшості виборців, а підтримка цієї незалженості вже давно стагнує на позначці 40-45%. Неактуальність ідей незалежності штовхає Свінні шукати інші формати і таким форматом і став лозунг "ми або Фарадж", однак схоже виборці поки не вірять, що ШНП найкраща протидія Фараджу і його партії. Поки частина виборців взагалі Фараджа не боїться і віддає йому голоси, інша схоже вирішила, що лейбористи більш надійні в цьому питанні.

"Реформісти" залишились без голови

Формальний голова "Партії реформ" Зія Юсуф оголосив, що покидає свою посаду і йде з партії. Юсуф заявив, що він не вбачає за доцільне "надалі витрачати час, щоб привести "Партію реформ" до влади".

Оголошення Юсуфа сталося після того, як новообрана депутат від "реформістів" Сара Почін закликала в парламенті Кіра Стармера заборонити в Британії носіння мусульманської бурки. Лідери партії Фарадж та Тайс швидко заявили, що позиція Почін не є офіційною позицією партії, тому не зрозуміло чи пов'язаний відхід мусульманина Юсуфа з партії з пропозицією Почін, яку, за словами інсайдерів, підтримує багато хто в середині партії.

Відхід Юсуфа як мінімум буде болючим в матеріальному плані, адже інвестиційний банкір та мультмільйонер Юсуф був одним з головних спонсорів "Партії реформ". І це вже третій високопосадовий "реформіст", який йде з партії - раніше партію покинув колишній спів-голова і будівельний магнат Бен Хабіб, ставленик Ілона Маска Руперт Лоу і ось тепер Зія Юсуф.

Але окрім матеріальних проблем, це вчергове підсвітлює ще одну проблему "Партії реформ". Усім зрозуміло, що Зія Юсуф, як до нього й інший будівельний магнат і мультимільйонер Річард Тайс, були "весільними генералами", а реальним лідером партії був, є і скоріше за все буде Найджел Фарадж. У Фараджа довга історія конфліктів з усіма підряд і усі свої партії він будує суто за харизматично-лідерською моделлю, яка побудована виключно навколо його персони.

І не важливо які причини спонукають до конфліктів - Бен Хабіб вимагав, щоб партія була більш право-радкикальною і більш агресивною в питанні міграції, Руперт Лоу (не без інтриг Ілона Маска) вимагав більшої децентралізації, а Юсуф, можливо, хотів би бачити більш поміркований варіант партії. Однак все скінчилось з одним результатом - усі, хто суперечать Фараджу йдуть на мороз.

Це ставить питання того, чи зможе "Партія реформ" власне стати партією в повному сенсі цього слова - як політично-ідеологічною структурою, що має намір керувати державою, а не лишатися п'єсою одного актора. "Реформісти" зараз на гребні хвилі, бо вони по-суті і не партія в повному сенсі, а просто символ невдоволення і протесту - такий собі середній палець конвенційним політичним гравцям. Однак щоб стати партією в повному сенсі, потрібна інша модель. Чи є життя для "реформістів" після і поза Фараджем? Все ще відкрите питання.

Активіст, пов'язаний з "Хамас", відправив Грету Тунберг в Палестину

Як з'ясували журналісти The Telegraph, одним з засновників та фінансистів так званої "Флотилії свободи", яка організувала поїздку судна "Мадлен" з Гретою Тунберг на борту в Палестину, є активіст з Британії Захер Біраві, якого підозрюють у близьких зв'язках з терористичною організацією "Хамас".

Пан Біраві, який називає себе "палестинсько-британським журналістом" і заперечує будь-які зв'язки з "Хамас", однак в цьому його звинувачували навіть парламентарі.

Так депутат від Лейбористської партії Крістіан Вейкфорд в стінах британського парламенту у 2023 році заявляв: "Він зареєстрований як засновник британського фонду "Education Aid for Palestinians" і є відеодокази того, як у 2019 році ця організація проводила захід в Лондоні під назвою "Зрозуміти Хамас". Також Вейкфорд звинуватив Біраві у тому, що той отримав британське громадянство по підробним документам і закликав позбавити його громадянства, оскільки "оперативник Хамас" становить загрозу національній безпеці.

Є фотографія 2012 року, де Біраві зображений поруч з колишнім лідером "Хамас" Ісмаїлом Ханієй, якого в Тегерані ліквідував Ізраїль.

Також Біраві один з основних організаторів анти-ізраїльських "протестів", які часто носили антисемітський характер. Education Aid for Palestinians, де Біраві є одним з засновників, витратила з 2019 року на свою діяльність коло 2 мільйонів фунтів.

Британський банк NatWest заблокував рахунки організацій Біраві у 2021 році, оскільки Біраві фігурує в "чорному списку" міжнародної датабази World-Check, яку використовують банки, щоб блокувати операції осіб пов'язаних з тероризмом та відміванням коштів.

Кір Стармер створює національну комісію з розслідування банд ґвалтівників

Під тиском громадськості Кір Стармер покинув спроби блокувати створення комісії з розслідування діяльності банд ґвалтівників - груп, які складалися переважно з пакистанців і гвалтували дівчат, проте поліція і державні органи роками ніяк на це не реагували, щоб їх не звинуватили у расизмі.

Переломним моментом став звіт баронеси Кейсі, якій уряд поручив провести огляд. На цьому тижні звіт був готовий, проте не ясно було чи буде він оприлюднений.

Однак журналіст The Times Обрі Алегретті опублікував висновки звіту, відповідно до яких «повідомлення білих дівчат інституційно ігнорувались через страх звинувачень у расизмі». Також звіт прямо рекомендував створити національну комісію.

Публікація звіту баронеси Кейсі не залишила жодних шансів, що уряд зможе й надалі ігнорувати вимоги зі створення національної комісії.

Тому Стармер пообіцяв її створити і наділити відповідними повноваженнями, в тому числі правом виклику і допиту свідків під присягою

Блейз Метревелі - новий керівник МІ-6

Новим керівником МІ-6 стане Q (голова технологічного відділу МІ-6), справжне ім'я якої Блейз Метревелі, яка стане першою жінкою керівником МІ-6, нагадавши усім медіафриншизу про Джеймса Бонда, де керівником агентства була М.

До останнього часу головним фаворитом на посаду вважалася Барбара Вудворд, колишня посол в Китаї, проте вона отримала безліч публічної критики за своє китаєфільство та навіть отримала прізвисько "Пекінська Барбара". Через це призначення Брабрари зірвалося і уряду довелося шукати нову кандидатуру.

Нинішній голова МІ-6 сер Річард Мур привітав призначення Метревелі, назвавши її "висококваліфікованим офіцером розвідки та лідером, а також "нашим провідним мислителем в галузі високих технологій".

Звіт баронеси Кейсі встановив факти брехні та маніпуляцій державних органів

Звіт баронеси Кейсі з приводу банд ґвалтівників демонструє масштабні факти брехні та маніпуляцій з боку державних органів з метою приховати етнічну належність злочинців.

Баронеса Кейсі встановила, що державні органи використовували "невірні данні, щоб спростувати твердження про етнічну належність злочинців як "сенсаційні, упереджені або неправдиві".

Також було встановлені факти того, що поліція та державні органи не розслідували випадки зґвалтувань неповнолітніх дівчат, щоб їх не звинуватили у расизмі.

Згідно з висновків баронеси, у 2/3 випадків зґвалтувань неповнолітніх дівчат етнічна належність злочинців не була навіть зафіксована.

Міністр внутрішніх справ Іветт Купер заявила, що згідно звіту, гвалтівники 10-річних дівчат були на свободі, бо ніхто не хотів розслідувати справи". Державні органи не виявили здібності захистити дівчат-підлітків від згвалтувань та експлуатації.

За словами Купер, звіт встановив "занадто багато довіри до брехливих даних, дуже багато заперечення, дуже мало правосуддя, дуже багато злочинців просто уникнули покарання".

Купер обіцяє, що щодо 800-та нерозкритих справ відновлять розслідування, а їх кількість може зрости і до 1000.

Звіт баронеси Кейсі: поліція тисла на місцеві ради для приховування фактів та інші невтішні висновки

Майже 200-сторінковий звіт баронеси Кейсі, не дивлячись на те, що деякі факти були відомі давно, всеодно спричинив шок, а дехто називає це навіть "політичним Чорнобилем". Проте чи спричинить він такий вже великий "політични вибух" лишається незрозумілим, але що точно можна казати, що звіт руйнує безліч нарративів, які проголошували провідні політики, аналітики, журналісти роками, а деякі речі, які ще років десять тому наважувалися казати лише маргінали.

"Не дивлячись на те, що докази свідчили про те, що непропорційно велика кількість злочинців з банд, які гвалтували неповнолітніх дівчат, мали азійське походження, їхня роль приховувалась урядами, що змінювали один одного та державними органами, щоб уникнути зростання напруги в спільнотах".

Згідно звіту баронеси Кейсі, щорічно близько 500 000 дітей стають жертвами сексуального насилля, проте у 2024 році лише 100 000 були зареєстровані органами поліції. З них 17 000 були кваліфіковані як сексуальна експлуатація дітей. В той же час, згідно поліцейської бази, в Британії діє лише 700 банд, що за оцінками Кейсі "дуже маловірогідно" відображає реальний стан речей, адже скоріше за все таких банд, які займаються гвалтуваннями та експлуатацією дітей набагато більше і поліція про них нічого не знає.

"Це багаторічний провал державної політики, що через стільки років в нас все ще досі вкрай мало надійних даних в цьому питанні. Ми виявили, що ентічна належність злочинців ігнорується й досі не реєструється для двох третин злочинців, тому ми не можемо надати будь-яку точну оцінку на підставі зібраних національних даних".

Тим не менш, зазначено в звіті, "існує достатньо доказів, зокрема звітів з трьох поліцейських управлінь, матеріалів судових слухань, звітів органів місцевого самоврядування, які свідчать про непропорційно велику участь чоловіків азійського походження серед підозрюваних в сексуальній експлуатації дітей".

Далі в звіті йдеться про те, що не дивлячись на те, що докази вказували на цей факт, поліція та органи влади замість з'ясування обставин намагалися все приховати та заплутати.

"Сексуальна експлуатація дітей жахлива, хто б її не здійснював, однак по усій країні існувало достатньо обвинувальних вироків чоловікам азійського походження, щоб це потребувало необхідність більш пильної уваги. Однак замість цього ми побачили факти заплутування. Неповні та ненадійні дані використовувались тими, хто намагався досягнути своїх цілей. Система натомість стверджувала, що існує велика проблема з білими злочинцями, проте доказів цього не було.

Такий стан речей не приносить користі нікому, і менше за все тим, хто представляє азійську, пакистанську чи мусульманську спільноти, оскільки неповність та недостовірність даних дозволяє заплутувати та сіяти ненависть".

Згідно звіту, поліція "дала зрозуміти місцевим радам, що їм не варто оголошувати інформацію про успішні випадки засудження злочинців судом через страх зростання напруги у спільнотах, хоча це є доведеним методом, щоб сприяти тому, щоб інші жертви насилля звернулись до поліції чи іншим чином повідомили про випадки насилля проти них".

"Замість того" - йдеться в звіті - щоб вивчити питання чи існує співзмірність етнічних чи культурних факторів в певних видах злочинів, ми з'ясували, що більшість державних органів та оргнізацій взагалі уникали цієї теми через страх звинувачень у расизмі, зростання напруги в суспільстві або викликати проблеми єдності у суспільстві".

Холодний прийом іранського посла в парламенті

На слуханням Комітета з міжнародних справ посол Ірана Сейед Алі Мусаві у Великобританії пожалівся депутатам на "терористичну та злочинну агресію Ізраїля" та запевнив депутатів, що Іран не має наміру створювати ядерну зброю.

Однак пан Мусаві не зумів викликати співчуття депутатів, натомість зустрівся з критикою, а з деякими депутатами навіть вступив в публічну перепалку.

Депутати нагадали Мусаві, що лише тиждень тому МАГАТЕ звинуватила Іран у порушенні зобов'язань з нерозповсюдження ядерної зброї, коли Іран збагатив уран на 60% і потребував незначних технічних кроків для збагачення його до "збройних" 90%.

Депутат від Лейбористської партії Блер Макдугалл назвав владу Ірану - "режимом", що викликало обурення посла, який наполягав на тому, що він представляє "юридично законну та відповідальну державу".

Однак Макдугалл нагадав послу його поставки зброї в Росію для війни з Україною. "Який легальний базис для Путіна щодо ведення війни проти України, якщо ви такий великий прихильних міжнародного права?" - запитав Макдугалл. Однак Мусаві відмовився відповідати, порадивши "адресувати це питання Російській Федерації".

Інші депутати звинуватили Іран в тому, що він планував і здійснював замахи на іранських журналістів в Британії, що посол заперечував і пропонував "співпрацю з іранськими спецслужбами".

Таким чином, Іран не зумів заручитись підтримкою британських законодавців, отримавши скептицизм та критику і від провладних депутатів, і від опозиційних.

Про-палестинці завдають удару по літакам Королівських ВПС

Двоє активістів про-палестинського руху "Palestine Action" проникли на авіа-базу в Оксфордширі і пошкодили літаки. При чому після цього спокійно втекли.

Неймовірно. Декілька клоунів спокійно проникають на військовий об'єкт і пошкоджують військові літаки.

Це зовсім не схоже на "бойову готовність", про яку розповідає Кір Стармер. Влада та поліція допустили розгул про-терористичних рухів і тепер вони не просто марширують вулицями, а й нападають на військові бази.

Цікаво, що нещодавно пройшла інформація, що Кір Стармер просив Дональда Трампа не атакувати Іран, бо це викличе "хвилю терористичних атак по всвй Європі". Але в мене питання: "Хіба це проблема Трампа, що у вас по всій Європі терористичні осередки і ви з ними не можете нічого зробити?". Дивно, як так виявилось, що в Європі повно террористів і єдиним методом боротьби Стармер бачить "не провокувати їх". Нісенітниця якась.

Тепер вони атакують військові бази.

До речі "Palestine Action" має офіційний сайт, де в тому числі пропоноує "воркшопи" з тренінгу "прямих дій". Кір Стармер може приїхитаи до них в Ньюкасл 22 червня і спитати: хіба їм не соромно таке робити. Головне, щоб не було ескалації.

Ізраїль ліквідував «шотландських націоналістів»

12 червня 2025 року десятки анонімних аккаунтів в соцмережах, які адвокатували шотландську незалежність раптом замовчали. Зазвичай активно ще напередодні вони постили лозунги про шотландську незалежність, анти-британські лозунги та «прогресивну повістку» - десятки постів у день. І раптом повна тиша. «Джейк», «Фіона», «Люсі» - де ви? З вами все добре, хлопці та дівчата?

І це співпало з масовим бомбардування Ірану з боку Ізраїля, яке викликало в Ірані відключення електроенергії та інтернету. Що вкотре підтвердило, що тисячі ботів-індепендентів контролювалися КВІР з Тенерану, а відключення світла та інтернету в Ірані завдало нищівної поразки онлайн-руху за суверенну Шотландію.

Кров «Джейка» та «Фіони» на твоїх руках, Ізраїлю!

Раніше наприклад Clemson University писав в статті «Що ховається під кілтом» про десятки про-незалежницьких аккаунтів, які ведуть іранські спецслужби. Тепер же чергове підтвердження цього після атаки на Іран.

Отже «Маски знято» (і кілти теж!). Ізраїль не дає побудувати велику палестинську державу і тепер кинув око на хоробрий шотландський народ. From the river to the sea Scotland will be free 😃

Кір Стармер у глухому куті

Чергова капітуляція Кіра Стармера вже навряд чи когось здивує. Остання амбітна реформа - реформа соціального забезпечення була провалена, коли прем'єр-міністр капітулював перед внутріпартійною лівою фрондою і відмовився скорочувати роздутий та неефективний механізм соціального забезпечення.

Пет Макфадден вже натякнув, що британцям варто очікувати підвищення податків, адже економії у 4,6 мільярди фунтів більше не передбачається. Нагадаю, що сьогодні в Британії податковий тягар є найбілший з часів закінчення Другої світової війни. В часи Холодної війни, коли Британія витрачала до 7% ВВП на оборонні витрати, громадянам доводилось платити менше державі, ніж коли, вона не здатна дотягнути до 3% ВВП (ще одна "кульягава реформа" Стармера).

Заступаючи на посаду, Стармер обіцяв вирішити чи хоча б почати вирішувати три основні проблеми, які хвилюють громадян найбільше: неконтрольована нелегальна міграція, повернути зростання економіки та збільшити витрати на оборону, повернувши боєготовність британській армії.

По усім трьом пунктам Стармер зайшов в глухий кут.

Рівень міграції не зменшився, а скандал з бандами-гвалтівниками і постійне хитання Стармера в питанні створення національної комісії з розсілдування підкосило довіру до нього, вибачення за слова про "острів чужинців" не додають йому балів ані в прогресивному електораті, ані серед більшості населення.

Питання збільшення фінансування армії і переозброєння буксує, а рівень готовності армії до небезпеки продемонтсрували декілька придурків з про-палестинської тусовки, які вільно зайшли на авіабазу і пошкодили літаки Королівських ВПС.

Тепер Кір підняв білий прапор і в третьому питанні - питанні економічних реформ, які б дозволили повернути зростання економіки. Мільярдери та мільйонери продовжують масово покидати Лондон, колись столицю багатіїв Європи. Натомість зростає кількість антисемітів та прихильників террористів, які марширують вулицями міста. Напевно "про-палестинці" кращі за мільйонерів.

Тому не дивує, що рейтинг лейбористів невпинно падає і "Партія реформ" йде у відрив.

Останній електоральний аналіз YouGov передбачає перемогу "реформістів", які проведуть у парламент 271 депутата, натомість лейбористи лише 178 (вони втратять 233 депутата).

Згідно з того ж YouGov, рівень схвалення Стармера складає лише 24%, в той час як 65% не схвалюють його діяльності. Несприйняття Стармера в Британії більше за несприйняття Трампа в США. Ось де опинився Кір Стармер.

І виходу для нього з цього глухого кута не видно.

Відтепер Кір Стармер - "лідер на валізах"

Сльози міністра фінансів Рейчел Рівз в залі парламенту під час виступу прем'єр-міністра Кіра Стармера, який намагався довести, що "реформи тривають" і у сера Кіра "є шлях вперед", засвідчили, що у цю бутафорію більше ніхто не вірить. Райчел Рівз, яка прийшла разом з Кіром до уряду, щоб реалізувати своє бачення економічних реформ, добре зрозуміла, що Стармер "кинув її під автобус", схиливши коліна перед лівою фрондою і їхнім ватажком - Анджелою Райнер. Райнер тріумфує, Рівз - плаче. І головне, що ілюзія повного контролю Стармера над партією розялись як марево.

"Повстанці" не приховують свого тріумфу і що головне - не збираються зупинятись. В кулуарах вони відверто казали репортеру Дену Ходжесу, що "зсув влади" вже відбувався і він незворотній. Стармера вже не сприймають інакше, як "папервого тигра" і перехідну фігуру.

Символічно, що це відбувається на фоні чуток, що скоро піде "сірий кардинал" Стармера - Морган Максвіні (як і Рейчел Рівз). Морган це людина, яка "зробила Стармера". Його відхід був би символічний, щоб продемонструвати, що "король лишився голий". Відхід Рейчел Рівз продемонструє, що нічого не лишилось ані від іміджу команди Стармера, ані від суті політичної програми, з якої вони заїхали на Даунінг-Стріт.

Тим паче головні претенденти на крісло лідера не зважають на заяви Стармера про "все добре" і "нічого не змінилося" та за повідомленням Ходжеса, вже почали свої тіньові кампанії.

На полювання за "головою" Кіра Стармера висунулись три претенденти: тріумфатор цього тижня і лідер лівих Анджела Райнер, остання надія "блеритів" і міністр охорони здоров'я Вес Стрітінг, а також давній шукач завітного лідерського крісла мер Манчестера Енді Бернхем.

Кір Стармер стікає "політичною кров'ю" і всі "хижаки політичного лісу" її відчули. Тепер почався відлік до відходу Стармера з політичного життя. Він, як і лідер Торі Кемі Баденок, тепер "лідер на валізах". Питання лише одне: коли?

​​Це схоже найбільш «дорогі» сльози в історії

Кір Стармер може піти

Журналіст Sky News Сем Коутс повідомляє, що два високопоставлених джерела в Лейбористській партії, одне з уряду і одне з керівництва партії повідомили йому, що «Стармеру може доведеться піти протягом місяців».

Якщо в наступному році партія погано виступить на місцевих виборах, його можуть змістити.

Коутс стверджує: «Рівень невдоволення та відчаю в деяких частинах Лейбористської партії настільки вражаючий, що прямо зараз, у першу річницю, я чую від міністрів уряду, що Стармеру, можливо, доведеться піти у відставку за кілька місяців».

​​Удар по лейбористах зліва

В той час, як з правого флангу лейбористів "їсть" "Партія реформ", особливо, що стосується робітничих районів Півночі Англії, Шотландії та Вельсу, тепер схоже проти лейбористів, які на межі "громадянської війни", відкрито "другий фронт".

Джеремі Корбін, якого здавалось би Кір Стармер нейтралізував, намагається довести, що чутки про його смерть перебільшені і він оголосив про створення нової партії. І більш того, до нього вже приєднуються депутати від Лейбористської партії.

Співзасновницею нової партії разом з Корбіним стане депутат Зара Султана, яка оголосила, що йде з Лейбористської партії, щоб створити нову партію. Султана стверджує, що до них з Корбіним приєднаються інші депутати та активісти.

​​"Партія Корбіна" може відкусити шматки від лейбористів і зелених

Згідно з останнім опитуванням, нова "партія Корбіна" може отримати 10% голосів, передусім зменшивши підтримку лейбористів та зелених. Так лейбористи втрачають 3% голосів, а зелені - 4%.

Хоч втрати для Стармера та лейбористів не виглядають великими, в перспективі це погані новини. За такого сценарію де-факто лейбористи можуть навіть впасти на третє місце, опинившись позаду Торі, які перебувають у глибоків кризі. Втім схоже, що процеси, які почались у лейбористів, аналогічні тим, що вже пережили Торі і далі їх очікує повномасштабна партійна криза.

Для зелених "партія Корбіна" теж проблема, оскільки зелені явно сподіваються відкусити шмат ультра-лівого електорату у лейбористів, а тепер схоже їм цей шматок до рота просто так не впаде - їм доведеться боротись за цей електорат.

Загалом тенденція фрагментації британської політики ще дужче посилюється.

​​Британія очолила рейтинг найбільш непривабливих місць для мільйонерів

У 2025 році Британія стала країною, яку покинуло найбільше мільйонерів в світі. При чому Британію покинуло майже в два рази більше заможніх мешканців ніж Китай, який посів друге місце за відтоком багатіїв.

В той час лідерами за припливом мільйонерів є ОАЕ, США та Італія.