Блейз Метревелі - новий керівник МІ-6

Новим керівником МІ-6 стане Q (голова технологічного відділу МІ-6), справжне ім'я якої Блейз Метревелі, яка стане першою жінкою керівником МІ-6, нагадавши усім медіафриншизу про Джеймса Бонда, де керівником агентства була М.

До останнього часу головним фаворитом на посаду вважалася Барбара Вудворд, колишня посол в Китаї, проте вона отримала безліч публічної критики за своє китаєфільство та навіть отримала прізвисько "Пекінська Барбара". Через це призначення Брабрари зірвалося і уряду довелося шукати нову кандидатуру.

Нинішній голова МІ-6 сер Річард Мур привітав призначення Метревелі, назвавши її "висококваліфікованим офіцером розвідки та лідером, а також "нашим провідним мислителем в галузі високих технологій".

Звіт баронеси Кейсі встановив факти брехні та маніпуляцій державних органів

Звіт баронеси Кейсі з приводу банд ґвалтівників демонструє масштабні факти брехні та маніпуляцій з боку державних органів з метою приховати етнічну належність злочинців.

Баронеса Кейсі встановила, що державні органи використовували "невірні данні, щоб спростувати твердження про етнічну належність злочинців як "сенсаційні, упереджені або неправдиві".

Також було встановлені факти того, що поліція та державні органи не розслідували випадки зґвалтувань неповнолітніх дівчат, щоб їх не звинуватили у расизмі.

Згідно з висновків баронеси, у 2/3 випадків зґвалтувань неповнолітніх дівчат етнічна належність злочинців не була навіть зафіксована.

Міністр внутрішніх справ Іветт Купер заявила, що згідно звіту, гвалтівники 10-річних дівчат були на свободі, бо ніхто не хотів розслідувати справи". Державні органи не виявили здібності захистити дівчат-підлітків від згвалтувань та експлуатації.

За словами Купер, звіт встановив "занадто багато довіри до брехливих даних, дуже багато заперечення, дуже мало правосуддя, дуже багато злочинців просто уникнули покарання".

Купер обіцяє, що щодо 800-та нерозкритих справ відновлять розслідування, а їх кількість може зрости і до 1000.

Звіт баронеси Кейсі: поліція тисла на місцеві ради для приховування фактів та інші невтішні висновки

Майже 200-сторінковий звіт баронеси Кейсі, не дивлячись на те, що деякі факти були відомі давно, всеодно спричинив шок, а дехто називає це навіть "політичним Чорнобилем". Проте чи спричинить він такий вже великий "політични вибух" лишається незрозумілим, але що точно можна казати, що звіт руйнує безліч нарративів, які проголошували провідні політики, аналітики, журналісти роками, а деякі речі, які ще років десять тому наважувалися казати лише маргінали.

"Не дивлячись на те, що докази свідчили про те, що непропорційно велика кількість злочинців з банд, які гвалтували неповнолітніх дівчат, мали азійське походження, їхня роль приховувалась урядами, що змінювали один одного та державними органами, щоб уникнути зростання напруги в спільнотах".

Згідно звіту баронеси Кейсі, щорічно близько 500 000 дітей стають жертвами сексуального насилля, проте у 2024 році лише 100 000 були зареєстровані органами поліції. З них 17 000 були кваліфіковані як сексуальна експлуатація дітей. В той же час, згідно поліцейської бази, в Британії діє лише 700 банд, що за оцінками Кейсі "дуже маловірогідно" відображає реальний стан речей, адже скоріше за все таких банд, які займаються гвалтуваннями та експлуатацією дітей набагато більше і поліція про них нічого не знає.

"Це багаторічний провал державної політики, що через стільки років в нас все ще досі вкрай мало надійних даних в цьому питанні. Ми виявили, що ентічна належність злочинців ігнорується й досі не реєструється для двох третин злочинців, тому ми не можемо надати будь-яку точну оцінку на підставі зібраних національних даних".

Тим не менш, зазначено в звіті, "існує достатньо доказів, зокрема звітів з трьох поліцейських управлінь, матеріалів судових слухань, звітів органів місцевого самоврядування, які свідчать про непропорційно велику участь чоловіків азійського походження серед підозрюваних в сексуальній експлуатації дітей".

Далі в звіті йдеться про те, що не дивлячись на те, що докази вказували на цей факт, поліція та органи влади замість з'ясування обставин намагалися все приховати та заплутати.

"Сексуальна експлуатація дітей жахлива, хто б її не здійснював, однак по усій країні існувало достатньо обвинувальних вироків чоловікам азійського походження, щоб це потребувало необхідність більш пильної уваги. Однак замість цього ми побачили факти заплутування. Неповні та ненадійні дані використовувались тими, хто намагався досягнути своїх цілей. Система натомість стверджувала, що існує велика проблема з білими злочинцями, проте доказів цього не було.

Такий стан речей не приносить користі нікому, і менше за все тим, хто представляє азійську, пакистанську чи мусульманську спільноти, оскільки неповність та недостовірність даних дозволяє заплутувати та сіяти ненависть".

Згідно звіту, поліція "дала зрозуміти місцевим радам, що їм не варто оголошувати інформацію про успішні випадки засудження злочинців судом через страх зростання напруги у спільнотах, хоча це є доведеним методом, щоб сприяти тому, щоб інші жертви насилля звернулись до поліції чи іншим чином повідомили про випадки насилля проти них".

"Замість того" - йдеться в звіті - щоб вивчити питання чи існує співзмірність етнічних чи культурних факторів в певних видах злочинів, ми з'ясували, що більшість державних органів та оргнізацій взагалі уникали цієї теми через страх звинувачень у расизмі, зростання напруги в суспільстві або викликати проблеми єдності у суспільстві".

Холодний прийом іранського посла в парламенті

На слуханням Комітета з міжнародних справ посол Ірана Сейед Алі Мусаві у Великобританії пожалівся депутатам на "терористичну та злочинну агресію Ізраїля" та запевнив депутатів, що Іран не має наміру створювати ядерну зброю.

Однак пан Мусаві не зумів викликати співчуття депутатів, натомість зустрівся з критикою, а з деякими депутатами навіть вступив в публічну перепалку.

Депутати нагадали Мусаві, що лише тиждень тому МАГАТЕ звинуватила Іран у порушенні зобов'язань з нерозповсюдження ядерної зброї, коли Іран збагатив уран на 60% і потребував незначних технічних кроків для збагачення його до "збройних" 90%.

Депутат від Лейбористської партії Блер Макдугалл назвав владу Ірану - "режимом", що викликало обурення посла, який наполягав на тому, що він представляє "юридично законну та відповідальну державу".

Однак Макдугалл нагадав послу його поставки зброї в Росію для війни з Україною. "Який легальний базис для Путіна щодо ведення війни проти України, якщо ви такий великий прихильних міжнародного права?" - запитав Макдугалл. Однак Мусаві відмовився відповідати, порадивши "адресувати це питання Російській Федерації".

Інші депутати звинуватили Іран в тому, що він планував і здійснював замахи на іранських журналістів в Британії, що посол заперечував і пропонував "співпрацю з іранськими спецслужбами".

Таким чином, Іран не зумів заручитись підтримкою британських законодавців, отримавши скептицизм та критику і від провладних депутатів, і від опозиційних.

Про-палестинці завдають удару по літакам Королівських ВПС

Двоє активістів про-палестинського руху "Palestine Action" проникли на авіа-базу в Оксфордширі і пошкодили літаки. При чому після цього спокійно втекли.

Неймовірно. Декілька клоунів спокійно проникають на військовий об'єкт і пошкоджують військові літаки.

Це зовсім не схоже на "бойову готовність", про яку розповідає Кір Стармер. Влада та поліція допустили розгул про-терористичних рухів і тепер вони не просто марширують вулицями, а й нападають на військові бази.

Цікаво, що нещодавно пройшла інформація, що Кір Стармер просив Дональда Трампа не атакувати Іран, бо це викличе "хвилю терористичних атак по всвй Європі". Але в мене питання: "Хіба це проблема Трампа, що у вас по всій Європі терористичні осередки і ви з ними не можете нічого зробити?". Дивно, як так виявилось, що в Європі повно террористів і єдиним методом боротьби Стармер бачить "не провокувати їх". Нісенітниця якась.

Тепер вони атакують військові бази.

До речі "Palestine Action" має офіційний сайт, де в тому числі пропоноує "воркшопи" з тренінгу "прямих дій". Кір Стармер може приїхитаи до них в Ньюкасл 22 червня і спитати: хіба їм не соромно таке робити. Головне, щоб не було ескалації.

Ізраїль ліквідував «шотландських націоналістів»

12 червня 2025 року десятки анонімних аккаунтів в соцмережах, які адвокатували шотландську незалежність раптом замовчали. Зазвичай активно ще напередодні вони постили лозунги про шотландську незалежність, анти-британські лозунги та «прогресивну повістку» - десятки постів у день. І раптом повна тиша. «Джейк», «Фіона», «Люсі» - де ви? З вами все добре, хлопці та дівчата?

І це співпало з масовим бомбардування Ірану з боку Ізраїля, яке викликало в Ірані відключення електроенергії та інтернету. Що вкотре підтвердило, що тисячі ботів-індепендентів контролювалися КВІР з Тенерану, а відключення світла та інтернету в Ірані завдало нищівної поразки онлайн-руху за суверенну Шотландію.

Кров «Джейка» та «Фіони» на твоїх руках, Ізраїлю!

Раніше наприклад Clemson University писав в статті «Що ховається під кілтом» про десятки про-незалежницьких аккаунтів, які ведуть іранські спецслужби. Тепер же чергове підтвердження цього після атаки на Іран.

Отже «Маски знято» (і кілти теж!). Ізраїль не дає побудувати велику палестинську державу і тепер кинув око на хоробрий шотландський народ. From the river to the sea Scotland will be free 😃

Кір Стармер у глухому куті

Чергова капітуляція Кіра Стармера вже навряд чи когось здивує. Остання амбітна реформа - реформа соціального забезпечення була провалена, коли прем'єр-міністр капітулював перед внутріпартійною лівою фрондою і відмовився скорочувати роздутий та неефективний механізм соціального забезпечення.

Пет Макфадден вже натякнув, що британцям варто очікувати підвищення податків, адже економії у 4,6 мільярди фунтів більше не передбачається. Нагадаю, що сьогодні в Британії податковий тягар є найбілший з часів закінчення Другої світової війни. В часи Холодної війни, коли Британія витрачала до 7% ВВП на оборонні витрати, громадянам доводилось платити менше державі, ніж коли, вона не здатна дотягнути до 3% ВВП (ще одна "кульягава реформа" Стармера).

Заступаючи на посаду, Стармер обіцяв вирішити чи хоча б почати вирішувати три основні проблеми, які хвилюють громадян найбільше: неконтрольована нелегальна міграція, повернути зростання економіки та збільшити витрати на оборону, повернувши боєготовність британській армії.

По усім трьом пунктам Стармер зайшов в глухий кут.

Рівень міграції не зменшився, а скандал з бандами-гвалтівниками і постійне хитання Стармера в питанні створення національної комісії з розсілдування підкосило довіру до нього, вибачення за слова про "острів чужинців" не додають йому балів ані в прогресивному електораті, ані серед більшості населення.

Питання збільшення фінансування армії і переозброєння буксує, а рівень готовності армії до небезпеки продемонтсрували декілька придурків з про-палестинської тусовки, які вільно зайшли на авіабазу і пошкодили літаки Королівських ВПС.

Тепер Кір підняв білий прапор і в третьому питанні - питанні економічних реформ, які б дозволили повернути зростання економіки. Мільярдери та мільйонери продовжують масово покидати Лондон, колись столицю багатіїв Європи. Натомість зростає кількість антисемітів та прихильників террористів, які марширують вулицями міста. Напевно "про-палестинці" кращі за мільйонерів.

Тому не дивує, що рейтинг лейбористів невпинно падає і "Партія реформ" йде у відрив.

Останній електоральний аналіз YouGov передбачає перемогу "реформістів", які проведуть у парламент 271 депутата, натомість лейбористи лише 178 (вони втратять 233 депутата).

Згідно з того ж YouGov, рівень схвалення Стармера складає лише 24%, в той час як 65% не схвалюють його діяльності. Несприйняття Стармера в Британії більше за несприйняття Трампа в США. Ось де опинився Кір Стармер.

І виходу для нього з цього глухого кута не видно.

Відтепер Кір Стармер - "лідер на валізах"

Сльози міністра фінансів Рейчел Рівз в залі парламенту під час виступу прем'єр-міністра Кіра Стармера, який намагався довести, що "реформи тривають" і у сера Кіра "є шлях вперед", засвідчили, що у цю бутафорію більше ніхто не вірить. Райчел Рівз, яка прийшла разом з Кіром до уряду, щоб реалізувати своє бачення економічних реформ, добре зрозуміла, що Стармер "кинув її під автобус", схиливши коліна перед лівою фрондою і їхнім ватажком - Анджелою Райнер. Райнер тріумфує, Рівз - плаче. І головне, що ілюзія повного контролю Стармера над партією розялись як марево.

"Повстанці" не приховують свого тріумфу і що головне - не збираються зупинятись. В кулуарах вони відверто казали репортеру Дену Ходжесу, що "зсув влади" вже відбувався і він незворотній. Стармера вже не сприймають інакше, як "папервого тигра" і перехідну фігуру.

Символічно, що це відбувається на фоні чуток, що скоро піде "сірий кардинал" Стармера - Морган Максвіні (як і Рейчел Рівз). Морган це людина, яка "зробила Стармера". Його відхід був би символічний, щоб продемонструвати, що "король лишився голий". Відхід Рейчел Рівз продемонструє, що нічого не лишилось ані від іміджу команди Стармера, ані від суті політичної програми, з якої вони заїхали на Даунінг-Стріт.

Тим паче головні претенденти на крісло лідера не зважають на заяви Стармера про "все добре" і "нічого не змінилося" та за повідомленням Ходжеса, вже почали свої тіньові кампанії.

На полювання за "головою" Кіра Стармера висунулись три претенденти: тріумфатор цього тижня і лідер лівих Анджела Райнер, остання надія "блеритів" і міністр охорони здоров'я Вес Стрітінг, а також давній шукач завітного лідерського крісла мер Манчестера Енді Бернхем.

Кір Стармер стікає "політичною кров'ю" і всі "хижаки політичного лісу" її відчули. Тепер почався відлік до відходу Стармера з політичного життя. Він, як і лідер Торі Кемі Баденок, тепер "лідер на валізах". Питання лише одне: коли?

​​Це схоже найбільш «дорогі» сльози в історії

Кір Стармер може піти

Журналіст Sky News Сем Коутс повідомляє, що два високопоставлених джерела в Лейбористській партії, одне з уряду і одне з керівництва партії повідомили йому, що «Стармеру може доведеться піти протягом місяців».

Якщо в наступному році партія погано виступить на місцевих виборах, його можуть змістити.

Коутс стверджує: «Рівень невдоволення та відчаю в деяких частинах Лейбористської партії настільки вражаючий, що прямо зараз, у першу річницю, я чую від міністрів уряду, що Стармеру, можливо, доведеться піти у відставку за кілька місяців».

​​Удар по лейбористах зліва

В той час, як з правого флангу лейбористів "їсть" "Партія реформ", особливо, що стосується робітничих районів Півночі Англії, Шотландії та Вельсу, тепер схоже проти лейбористів, які на межі "громадянської війни", відкрито "другий фронт".

Джеремі Корбін, якого здавалось би Кір Стармер нейтралізував, намагається довести, що чутки про його смерть перебільшені і він оголосив про створення нової партії. І більш того, до нього вже приєднуються депутати від Лейбористської партії.

Співзасновницею нової партії разом з Корбіним стане депутат Зара Султана, яка оголосила, що йде з Лейбористської партії, щоб створити нову партію. Султана стверджує, що до них з Корбіним приєднаються інші депутати та активісти.

​​"Партія Корбіна" може відкусити шматки від лейбористів і зелених

Згідно з останнім опитуванням, нова "партія Корбіна" може отримати 10% голосів, передусім зменшивши підтримку лейбористів та зелених. Так лейбористи втрачають 3% голосів, а зелені - 4%.

Хоч втрати для Стармера та лейбористів не виглядають великими, в перспективі це погані новини. За такого сценарію де-факто лейбористи можуть навіть впасти на третє місце, опинившись позаду Торі, які перебувають у глибоків кризі. Втім схоже, що процеси, які почались у лейбористів, аналогічні тим, що вже пережили Торі і далі їх очікує повномасштабна партійна криза.

Для зелених "партія Корбіна" теж проблема, оскільки зелені явно сподіваються відкусити шмат ультра-лівого електорату у лейбористів, а тепер схоже їм цей шматок до рота просто так не впаде - їм доведеться боротись за цей електорат.

Загалом тенденція фрагментації британської політики ще дужче посилюється.

​​Британія очолила рейтинг найбільш непривабливих місць для мільйонерів

У 2025 році Британія стала країною, яку покинуло найбільше мільйонерів в світі. При чому Британію покинуло майже в два рази більше заможніх мешканців ніж Китай, який посів друге місце за відтоком багатіїв.

В той час лідерами за припливом мільйонерів є ОАЕ, США та Італія.

​​Політичний ландшафт Вельсу драматично змінюється

Вельс завжди був найменш драматичним бастіоном лейбористів, де їх перемога була гарантована і ніяких "політичних драм".

Втім схоже ці часи закінчилися і лейбористи втрачають свій стронгхолд.

Згідно з останнім опитуванням "More in Common" на замовлення "Sky News", "Партія реформ" лідирує на виборах у Вельсі, маючі підтримку 28%. За ними йдуть вельскі націоналісти з "Plaid Cymru" з 26%.

Лейбористи впали на третє місце p 23% і можуть вперше в історії втратити владу у Вельсі.

Згідно цього опитування виборці лейбористів мігрували до "Plaid Cymru" (15%) та до "Партії реформ" (11%).

Як і у випадку з Шотландію, колись "лівий бастіон" відвертається в бік "Партії реформ", а частина разчарованих лейбористів йдуть до велських націоналістів, хоча ідея вельської незалежності все ще не дуже популярна у Вельсі. Це скоріше свідчення невдоволення лейбористами.

Кір Стармер намагається позиціонувати себе "опозиціонером" і це найбільш безглузда стратегія, яка вже потопила Торі

Після провалу реформування системи соціального забезпечення і відсутності жодних великих успіхів в стимуляції зростання економіки, підвищення податків стало неминучим. Те саме підвищення, якого не буде, якщо вірити Кіру Стармеру часів передвиборчої кампанії.

Як з'ясував Ден Ходжес зі своїх джерел, Рейчел Рівз оголошуючи про підвищення податків збирається звинуватити у цьому... Лейбористську партію. Що? Так, тепер знайдені винні - депутати парламенту від Лейбористської партії. Звісно Кір Стармер та Рейчел Рівз не мають і ніколи не мали відношення до цієї "банди".

Хто керує партією? Не зрозуміло, але точно не Кір Стармер, який тепер схоже "опозиціонер" і свою неможливість щось зробити буде списувати на своє перебування в опозиції до партії, лідером якої він поки що лишається.

Може партією керує лорд Кіннок? Колишній лідер Лейбористської партії (очолював партію у 80-ті) і тепер член Палати лордів нещодавно оголосив, що Лейбористська партія розгляне питання "податку на багатство". Дуже вчасно, адже нагадаю, Великобританія вже очолила світовий рейтинг по кількості мільйонерів, що тікають з країни, обігнавши Китай та Росію. Податок на богатсво те, що треба.

І що ж Кір Стармер, який обіцяв, що такого податку не буде, відповів сьогодні в парламенті? Нічого, він не виключив варіанту реалізації ідей Кіннока. Кінець кінцем, він тепер опозиціонер, чого з нього питають?

Така стратегія захисту виглядає абсурдно і більш того цей абсурд вже був перевірений на практиці. З часів "пізнього Бориса" кабінет № 10 постійно намагався робити вигляд, що він в опозиції, а країною керують не зрозуміло хто - неурядові організації, поліція, суди, депутати парламенту та й інші різні масони. Тільки з Бориса/Трасс/Сунака не питайте. Це закінчилось тим, що зараз Торі як "тінь батька Гамлета" і ведуть боротьбу не з з лейбористами чи "реформістами" за повернення до влади, а з ліберальними демократами за виживання в політиці взагалі.

Схоже тепер цією дорогою пішов і Кір Стармер. Але здається веде вона в нікуди.

Суддя, який намагався відкрити правду, яку намагалися приховати уряди

"Коли ви маєте справу з витратами такого масштабу (7 мільярдів фунтів), не можна витрачати таку суму грошей, ховуючись за диваном. Це не секретні розвідувальні програми - це розміщення реальних людей у реальному житлі тут, у Великій Британії, при цьому ви не хочете розкривати це публіці. Мало відбутися оголошення в парламенті про це, але відбулося те, що ви називаєте "прикриття". Це значить, що підстави витрати цих грошей не будуть розкриті" - заявляв суддя Мартін Чемберлен, згідно стенограми судового засідання, яку опублікувало видання The Telegraph.

Далі по стенограмі судових дебатів суддя Чемберлен вигукує: "Я починаю сумніватися в собі – чи я не збожеволів, невже це справді 6 мільярдів фунтів стерлінгів?!... Цілком зрозуміло, що ми не збираємося докладно розповідати про програми нашого озброєння. Але є різниця. Це програма переселення іммігрантів до Великої Британії, яку я б не відносив б до сфери національної безпеки. Це безпрецедентно".

Отже, що обурило суддю Чемберлена?

Після виводу військ коаліції з Афганістану, міністерство оборони Великої Британії розробило план вивезення афганців, які співпрацювали з британцями і яким загрожувала помста Талібану. Потім через необічність співробітника міністерства, в мережу потрапив список цих людей. Видання Daily Mail звернулося до міністерства із запитом з приводу цього витоку, проте міністерство подало до суду заяву, щоб отримати так звану "велику судову заборону" ("Superinjunction"), щоб заборонити ЗМІ розкривати будь-яку інформацію у цій справі, а також приховати сам факт такої заборони, посилаючись на те, що розкриття вказаної інформації становить загрозу для життя таких афганців. Таку заборону уряд отримав.

Тодішній міністр оборони Бен Воллес, який і звертався до суду, каже, що він звернувся до суду для отримання тимчасової заборони строком 4 місяці і не розуміє того, що відбулося далі.

Те, що мало бути тимчасовою забороною на 4 місяця, перетворилося на роки приховування та неймовірні рівні витрат на програми розміщення афганців, список яких з роками ставав все більше і більше.

Як уряд Ріші Сунака, так і уряд лейбористів продовжував дію заборони.

Суддя Чемберлен, занепокоєнний поведінкою уряду, відкрив таємні слухання, щоб перевірити належність виконання судової заборони. В цих засіданнях, в певний час яких суддя навіть запросив ЗМІ на закриті слухання, Чемберлен встановив, що ситуаця вийшла з-під контролю. Наприклад тепер підставою для дії заборони було не "захист афганців від талібів", а "необхідність для уряду створити узгоджену версію для публіки". В цей час список афганців все розширювався, а видакти на програми їх розміщення вийшли з-під контролю, досягнувши 7 мільярдів фунтів.

В травні минулого року Чемберлен скасував заборону, написавши, що "придушення суспільної дискусії більше не може бути виправдано", а дія судової заборони "намагається припинити публічну дискусію, яка має велику моральну та економічну вагу".

Але уряд подав апеляцію, найнявши для цього одного з найбільш дорогих адвокатів Британії королівського адвоката Джеймса Іді. Апеляційний суд скасував рішення Чемберлена і залишив заборону в силі.

В минулому місяці суддя Чемберлен знову скасував заборону. В своєму рішенні Чемберлен знову висловив обурення ситуацією. "Принципово неприйнятно, коли рішення, які впливають на життя та безпеку тисяч людей і передбачають витрати мільярдів фунтів державних коштів, приймаються за обставин, коли вони повністю ізольовані від громадського обговорення" - йдеться в рішення судді.

В цей раз уряд вирішив не подавати апеляцію і нарешті ЗМІ змогли опубілкувати цю історію, яку декілька років приховували уряди як Торі, так і лейбористи,переселяючи людей в Британію і витрачаючи мільярди коштів без громадського контролю.

Британський уряд завозив в країну афганців, які не мали стосунку до армії, лишаючи в Афганістані тих, хто справді їм допомагав

Все більше і більше подробиць виринає щодо схеми уряду по завезенню афганців, які начебто допомагали британській армії. Як виявилось, більшість цих людей не мали стосунку до операцій Альянсу в Афганістані, при цьому тих, хто дійсно був залучений у операції - лишали на поталу Талібану.

Видання The Telegraph звʼязалося з колишнім полковником афганської армії Джамалуддіном (імʼя змінено в цілях безпеки), який пліч-о-пліч з британською армією виконував завдання.

Джамалуддіна кинули на призволяще в Афганістані і зараз він переховується від талібів.

За його словами схема уряду з доставки афганців в Британію це справжній хаос і більшість людей, яких вивезли - не мають жодного стосунку до операцій Альянсу, натомість людей, таких як він, британський уряд просто кинув.

«З тих, хто евакуйовані максимум 20 відсотків мають стосунок до співпраці з британською армією» - стверджує колишній полковник. «Вони залишили тут бойових офіцерів, при цьому евакуювали поварів, водіїв та садівників» - додає Джамаллуддін.

«Ці люди забрали з собою 70, 40, 50 родичів. Я знаю декого, хто перевіз з собою зятя чоловіка його сестри. Це повний хаос» - стверджує він.

Якщо це перебільшення, то не значне. За даними міністерства оборони в середньому кожен евакуюваний афганець привіз з собою 22(!) родича.

«Я знаю хлопця, який служив на базі і його роботою було приносити чай керівництву, і він зараз Британії. А ось заступник командира цієї бази залишився в Афганістані» - стверджує колишній полковник.

Варто нагадати, що ця хаотична та бездарна операція коштувала платникам податків 7 мільярдів фунтів і уряд роками через судову заборону намагався приховати цей безлад.

"Біженці" витрачали соціальну допомогу на гру в казино

Як ми знаємо, система соціальної допомоги в Британії ідеальна, не дарма Кір Стармер під тиском лівої фронди на чолі з його заступницею Анджелою Райнер поховала плани на її реформування.

Ось приклад цієї ефективної системи.

Після потрапляння прохача притулку в Британію, міністерство внутрішніх справ видає йому картку "ASPEN", куди їм нараховуюється соціальна допомогу у розмірі 9,95 фунтів на тиждень, а в разі переїзду у самостійно найняте житло - 49,18 фунтів на тиждень.

Ці гроші призначені для купівлі продуктів харчування, одягу та інших побутових потреб.

Але як з'ясувало PoliticsHome багато біженців витрачали ці кошти на азартні ігри.

Згідно відповіді на запит, отриманої PoliticsHome 6537 прохачів притулку витратили соціальну допомогу в закладах азартних ігор. Біженці розплачувались картками "ASPEN" в казино, гральних автоматах, купували лотерейні квитки. Наприклад лише в листопаді минулого року гроші витратили в казино 227 осіб.

Все на зеро, пані та панове! Той пан з Даунінг-Стріт все оплатить.

Поліція та їх борня

Черговий приклад того, як поліція займається якоюсь ахінеєю, замість того, щоб займатись чимось корисним - ну наприклад боротись з епідемією крадіжок.

Власник магазину ретро-одягу Роб Девіс у Вельсі повісив на дверях рукописну табличку з написом: "У зв'язку з крадіжками з боку цих покидьків, звертайтесь для того, щоб відчинити шафки".

До нього завітала поліція і наказала зняти оголошення, оскільки "воно може образити суспільство". Певно хтось з покидьків-крадіїв образився.

"За останній рік я зловив п'ять людей на крадіжках. В перший раз я зателефонував в поліцію, вони повернули мені одяг, а крадія відпустили. Після цього я більше не витрачаю часу на повідомлення в поліцію, мені довелось повісити замки на шафки з одягом" - каже Девіс.

"Я б не зміг такого навіть вигадати. Коли я спитав кого це може образити, поліція сказала, що вже були скарги від перехожих" - каже власник магазину - "Мені цікаво, чи скаржник був крадієм і він обурився, що таке повідомлення наносить шкоду його "роботі". Це питання свободи слова. В цій країні люди мають право вільно говорити, якщо це не пряма образа. Крадіжки в магазинах фактично декриміналізовані, тому я взяв справу в свої руки. Взагалі-то я сплачую податки і плачу зарплатню цим поліцейським, тому я відчуваю себе зрадженим. Мене вражає, що влада нічого з цим не робить" - обурюється пан Девіс.

Колишній поліцейський Гаррі Міллер, який створив організацію Fair Cop, яка прагне деполітизації рооти поліції, каже, що вимоги поліцейських просто незаконні.

"На який закон спираються ці вимоги? Судячи з усього поліція сказала власнику, що табличка "ображає", але написи, що когось ображають не заборонені. Немає жодного закону, що забороняє ображати. В чому джерело влади у них в цьому питанні? Я спантеличений. Бути крадієм чи просто покидьком не є захищеною категорією" - дивується діям колишніх колег Міллер.

В той час як поліція "воює" з табличками і захищає ніжні почуття крадіїв, крадіжки в магазинах досягнули рекордного рівня в Британії. Вже зафіксовано 530 643 з початку року по березень, що на 20% вище ніж в минулому році (444 022 випадки). В той же час це вершина айсбергу, оскільки за даними журналістів, зафксовані крадіжки скаладають лише коло 5% усіх крадіжок, що відбуваються. Як у випадку з крадіжкою у пана Девіса одягу, поліція просто відпускає крадіїв або ігнорує звернення.

Хелен Дікінсон, голова Британського консорціуму роздрібної торгівлі, стверджує, що крадіжки в роздрібній торгівлі вийшли з-під контролю. За даними досліджень її організації, у 2024 році було зафіксовано 20 мільйонів (!!!) крадіжок, які завдали збитків 2,2 мільярди фунтів.

"Три з п'яти роздрібних торговців описують реакцію поліції як "погану" і "дуже погану". Тому багато роздрібних торговців просто не бачать сенсу звертатись до поліції щодо таких інцидентів" - стверджує Дікінсон.

Хоч поліція Вельсу і не може побороти крадіжки, покидькі-крадії можуть спати спокійно, оскільки дратівливим табличкам не місце в цивілізованому суспільстві. Кожен, хто ображатиме крадіїв і їх чесну працю зустрінеться з суворою рукою закону.

Засновник компанії "Rolex" міг бути німецьким шпигуном під час Другої світової

Оприлюднені секретні документи МІ-5 часів Другої світової війни свідчать, що засновник компанії "Rolex" Ганс Вілсдорф знаходився під наглядом британських спецслужб і підозрювався у роботі на Третій Рейх.

Ганс Вілсдорф народився в Баварії, але на початку ХХ століття переїхав в Лондон, де отримав підданство та заснував відому годинникову компанію. У 1919 році Вілсдорф перемістив штаб-квартиру своєї компанії в Женеву, Швейцарія.

Після початку Другої світової війни розвідувальні служби підозрювали Вілсдорфа у шпигунській діяльності на користь Німеччини. Посол Британії в Швейцарії доповідав про "відомі сильні симпатії Вілсдорфа до нацистів", а його брат Карл служив у міністерстві Геббельса. За словами британської розвідки брат Карл використовував Ганса для росповсюдження нацистської пропаганди, через що останній потрапив під нагляд швейарської федеральної поліції.

МІ-5 у доповідній записці стверджувала, що офіс "Rolex" у Британії підозрюється у шпигунській діяльності на користь нацистів, так само як і сам Вілсдорф та його дружина.

Розвідувальні служби розглядали можливість внесення Вілсорфа та компанії "Rolex" у "чорний список", однак відмовились від цього, оскільки "це було б не зовсім в наших інтересах, адже більшість зовнішньої торгівлі компанії ведеться з країнами Співдружності", що схоже могло мати економічний негативний ефект.

Вілсдорф відомий тим, що в свій час безкоштовно надавав годинники "Rolex" британським полоненим. В свій час британські пілоти купували собі годинники "Rolex", оскільки вони вважалися найбільш зручними для пілотів. Після потрапляння в полон, німці забирали ці годинники. Дізнавшись про це, Вілсдорф домовився з німцями і надав безкоштовно британським полоненним, що знаходились в концтаборах, годинники замість відібранних. Це вважалося його лояльними діями до союзників та красивим жестом.

Проте британська розвідка мала сумнів щодо добрих намірів Вілсдорфа. Історик годинникової справи Хосе Перес також сумнівається, стверджуючи, що дії Вілсдорфа навряд були без задніх думок, а схоже були направлені на налагодження відносин з британським урядом, який ставився до свого підданого з підозрою. Також, додає Перес, оскільки годинники мав після закінчення війни оплатити британський уряд, це ще була і можливість заробити.

Компанія "Rolex" в світлі нових фактів заявила, що дослідить це питання і вже заявила, що поручила дослідити складні питання біографії засновника компанії відомому швейцарському історику годинникової справи Марку Перрено, який збере комітет з істориків для вивчення питання. Компанія обіцяє опублікувати звіт професора Перрено за результатами його та комітету досліджень.