Вирішив зібрати в одному місці всі роботи Отто Дікса, присвячені Великій війні. Біографія і твори автора говорять самі за себе і не потребують якихось коментарів, крім найбільш необхідних.

В цьому форматі всі картини і гравюри будуть йти єдиним потоком, але я все-таки рекомендую не спішити і подовше зупинитись на кожній з них окремо.

https://telegra.ph/Vіjna-Otto-Dіksa-11-15

#ПСВ #Art

"Ти думаєш, що це з моєї волі розсипаються на дрізки людські континенти? Думаєш, це я хотів такого кінця? Це ж логіка подій; хіба я можу втручатися в неї? Я робив, що міг; я вчасно остерігав людей. Це ж я проповідував: не давайте саламандрам зброї і вибухових речовин, припиніть це огидне торгашество з саламандрами тощо… Та й бачиш, що з того вийшло. Всі знаходили тисячі абсолютно слушних економічних і політичних доказів, доводячи, чому цього не можна зробити. Я не політик і не економіст, тож як я міг їх переконати? Що вдієш; світ, мабуть, загине, його затоплять. Але принаймні це станеться з загальновизнаних політичних та економічних причин, за допомогою науки, техніки й громадської думки, з використанням усієї винахідливості людського розуму. Ніякої всесвітньої катастрофи — самі лише державні, економічні, суверенітетні міркування… Що можна вдіяти проти цього?"

//Карел Чапек, "Війна з саламандрами"//

#книги

​​Фельдмаршала Дугласа Хейга, який командував Британськими експедиційними силами на Західному фронті з 1915 по 1918, хтось із сучасників жартома назвав "кращим шотландським полководцем", адже "він вбив більше англійських солдат, ніж міг уявити Роберт Брюс".

Сер Дуглас Хейг очолив британські експедиційні сили в кінці 1915 року на фоні провалу британського наступу на Лоос, який був частиною грандіозного Контрнаступу 1915 року. Хейг багато інтригував проти свого начальника Джона Френча, зокрема писав напряму у військове міністерство листи, в яких звинувачував Френча у некомпетентності та пасивності. Френч був прихильником оборонної стратегії на Західному фронті і виступав проти великих наступів. Хейг зумів перетворити свої тактичні успіхи, такі як штурм Neuve Chapelle, в медійні і завоював в парламенті репутацію героя, яку намагався підтримувати всю війну.

Стратегічний задум Хейга полягав в тому, щоб виснажити німців постійними атаками з обмеженими цілями при вигідному співвідношенні втрат.

За замислом Хейга відбулись Битва на Соммі та Третя битва на Іпрі, відома як Битва за Пашендейл, кожна з яких коштувала близько 400 тисяч сумарних втрат для англійської сторони.

Британський прем'єр-міністр Девід Ллойд-Джордж називав Хейга м'ясником, але той до кінця війни пробув на своїй посаді.

Хейгу приписують кілька цитат, таких як: "Ціна битви важка, але я вірю, що в кінці ми переможемо. Втрати важкі, але неуникні".

"Нема ніяких альтернатив крім перемоги. Нація має звикнути переносити великі втрати".

Лідерство Хейга і прийняті ним рішення зіграли велику роль в зупинці німецького наступу 1918 року.

В британській історичній літературі написано десятки тисяч сторінок досліджень стосовно сера Дугласа Хейга, але одностайної думки про цю особистість досі немає - масштаб його діяльності не піддається однозначним оцінкам.

#ПСВ #Британія

​​Божевілля

Вересень 1915, Французький наступ в Шампані починається з 3 з половиною діб неперервної артпідготовки, за які французька артилерія випускає по німецьким траншеям 3 млн снарядів.

Лютий 1916, початок німецького наступу на Верден: 2 млн снарядів випущено по французьким позиціям за 6 днів і ще стільки ж за наступні 12.

Маршал Петен оцінював сумарний розхід боєприпасів впродовж 140 днів німецького наступу у 21.7 мільйонів снарядів проти 20 млн снарядів, що були в запасі у французів. Сумарно битва тривала ще 160+ днів, тобто сумарний розхід був колосально вище.

Липень 1916, наступ англійців на Соммі: тиждень артпідготовки, 1.5 млн снарядів.

Квітень 1917, наступ англійців під Аррасом: 2.8 млн снарядів за 5 днів артпідготовки.

Квітень 1917, Наступ Нівеля: 9 днів артпідготовки, 3 млн снарядів.

Липень 1917, британський наступ на Іпрі: тиждень артпідготовки, 4.5 мільйонів снарядів.

Серед генералів Антанти панувала доктрина довгих бомбардувань - кожен великий наступ починався з артпідготовки, яка могла тривати тиждень неперервно. Але божевілля в тому, що незважаючи на такі зусилля - роботу заводів в кілька змін, місяці транспортування і зосередження, десятки годин неперервного вогню, під час яких артилеристи втрачали слух, а піхота ворожої першої лінії буквально переживала пекло, оперативні результати зазвичай були мінімальні. Противник встигав зрозуміти, де буде нанесений головний удар, стягував на ділянку фронту резерви, їх контратака зводила нанівець здобутки перших днів і наступаюча сторона починала все заново, з апокаліптичної артпідготовки. За цим сценарієм розвивались більшість битв Західного фронту. На противагу цьому, німецький генерал Георг Брухмюллер розробив на Східному фронті принцип, за яким в операції по прориву фронту артудар не мав тривати більше 5 годин. Дана тактика призводила до численних успіхів проти росіян і в певний момент вона була застосована і на заході

Сумарно розхід боєприпасів на Західному фронті з обох сторін за весь період 1914-1918 оцінюється приблизно у 1 мільярд снарядів всіх калібрів.

#ПСВ #історія

Французькі солдати на позиції під Vauquois в Аргоннах, грудень 1917.

#ПСВ

"— Меня зовут Шарло, — щебечет ребенок. — Мы живем тут рядом. У нас тоже солдаты. У нас всегда солдаты. Мы им продаем все, что они хотят; только вот иногда они напиваются пьяные.
— Малыш, поди-ка сюда! — говорит Кокон и ставит его между своих колен. — Слушай-ка! Твой папаша небось говорит: «Хоть бы война тянулась подольше!» А-а?
— Ну да, — отвечает ребенок, кивая головой, — у нас теперь много-много денег. Папа сказал, что к концу мая мы заработаем пятьдесят тысяч франков.
— Пятьдесят тысяч? Не может быть!
— Правда, правда! — уверяет ребенок. — Он сказал это маме. Папа хочет, чтоб так было всегда. А мама иногда не знает: ведь мой брат Адольф на фронте. Но мы устроим его в тыл, и тогда пусть война продолжается!"

//Анри Барбюс, "Огонь"//

#ПСВ

​​Зараз тільки лінивий не написав свою безцінну думку стосовно Сирійської війни. Тема Сирії завжди була магнітом для різного роду експертів, які ніколи не були на Близькому Сході, але готові годинами розповідати чому все так і хто за ким стоїть. Найближчі два тижні інтернет будуть розривати "експертні думки" на тему "Як же так сталось", але послухайте мене.

Воля Аллаха - єдина причина успіху сирійських муджахідів, як, власне, і будь-чого, що відбувається знизу карти.

На початку 2015 ніхто не міг прогнозувати, що режим Асада, який сиплеться на всіх фронтах, зможе встояти. В 2017 ніхто не міг передбачити, що після стількох місяців такої запеклої битви за кожен квартал Алеппо, це місто можливо повернути з меншими зусиллями. Буквально місяць тому ніхто не міг передбачити, що загнані в невеликий анклав муджахіди зможуть щось протиставити військовим машинам Ірану та росії, за рахунок яких тримається Асад. Тим не менш, Аллах надав муджахідам мужність атакувати, а їх ворогам наслав помутніння в голові.

Події внизу карти настільки мінливі і не піддаються розрахункам, що воля Аллаха - єдине розумне пояснення всьому.

Аллах дарував своїм послідовникам блискучу перемогу після більше ніж 10 років боротьби, за які вони за волею Аллаха пройшли через нелюдські випробування і мали б за цей час по-справжньому сформувати себе навколо тих цінностей, які вони декларують, і позбутись тих пороків, за які Аллах їх щоразу карав навалою хрестоносців.

Втім, не треба занадто святкувати перемогу муджахідів, адже лише Аллаху відомо як і чим все закінчиться.

На фото: муджахіди Джебхат-ан-Нусра (майбутня ХТШ) їдять сніг з джемом під час облоги одного з анклавів південніше Дамаска, 2016 рік.

#думка

До вище сказаного додаю русофобський сирійський нашид إلى الروس الذين أتو (To the russians that came), який слухаю кілька років.

#музика