персонаж дуже корисної «книги про трави і плоди» робить сир, а його песик одразу під’їдає зайву сироватку, щоб не застоювалася.

#робочібудні #песики

втомлене життям звірятко (котик? зайчик?) прилягло між акантами в рукописі з xv століття (f. 72v), але це паскудне життя вже крадеться, щоби вкусити його за ду лапу.

#гарнібукви #маргіналії

якщо вам бракує середньовічної атмосфери, але гуслярка й маленький чернечий хор цього місяця вже погано вписуються в бюджет, а дударів із дудкарями навряд чи зрозуміють сусіди, можу запропонувати ще один варіант — поетичний альбом від «аль-мору».

на випадок, якщо ви раніше не чули, що воно таке: «аль-мор» — це фентезійний фестиваль, який існує вже доволі давно й постійно намагається розширювати програму, то чотири роки тому додав до неї конкурс поезії, теж, звісно, фентезійної. надіслане на нього читають (іноді з бурхливими емоціями) люди з хорошим смаком, і найкращі тексти відзначають під час фестивалю; а щоб зусилля авторів і нерви журі не пропадали марно, минулого року з переможних віршів почали записувати альбоми. увімкнувши їх, справді можна уявити себе середньовічною містянкою, яка прийшла на площу подивитися на заїжджих жонглерів і розважитися дивовижними історіями про віщунок і чаклунок, князів і бісів, далекі краї і потойбічні страхіття. (от тільки слухати це все можна в навушниках, щоб не відволікати людей довкола, удома в теплі й коли завгодно, а не раз на рік, як у ваше містечко добираються артисти; самі зручності, жодних мінусів).

цьогорічний альбом має десять текстів, двадцять хвилин і зветься «жаровиння» (послухати можна на ютубі й на спотіфаї); минулорічний — «зелені сни» — удвічі менший (так само ютуб і спотіфай). розказуйте, як вам.

#безсоромнареклама #звукимузики

свята анна вчить свою дочку, (майбутню) божу маму, читати на мініатюрі з часослова другої половини xiv століття (bl egerton ms 2781, f. 42r). за всім цим спостерігають замовники часослова, які, звісно, стараються бути тихо й не втручатися в педагогічний процес, але така увага все одно відволікає.

#гарнеякбожамама #вастутнестояло

чоловічки з маргінесу рукопису 1454 року дуже (аж занадто) наполегливо переконують геральдичного кажана повірити в себе, розправити крила й вилетіти за межі зони комфорту. а він не хоче, йому й на диванчику було цілком добре.

#маргіналії #голілюди

не переймайтеся, з немовлятком усе буле нормально (поки що) — це просто обрізання господнє з вівтарного образу 1420–1440-х років, який переїхав у братиставську галерею із села ломничка.

#вечірнінотатки #дитинствоісуса

зима зустрічається з весною в «книзі про властивості речей» бартоломія англійця, переписаній у xv столітті.

#навсесвійчас

звіринець із французького рукопису 1447 року, у якому серед невиданих тварин примостилося навіть кілька звичних і знайомих.

#бестіарії