На NYT вийшла у світ стаття “Через великі втрати Україна змушена змінити тактику”

В ній автори зазначають, що з початку “контрнаступу” Україна втратила до 20% танків і бронетехніки. Після перших штурмів, які призвели до значних втрат, українське командування зменшило інтенсивність наступальних дій, щоб оцінити ситуацію та змінити стратегію. Це дозволило знизити втрати до 10%, але нова тактика все одно не дозволяє українським силам прорвати оборону росіян, що ставить під сумнів перспективи всього контрнаступу.

Саме під таким “соусом” і наші тг-канали подають статтю.

А тепер до суті і чому я вважаю, що матеріал подається з маніпулятивним підтекстом.

ℹ️ Від себе зазначу, що у принципі стаття адекватна, але якщо її читати повністю і зважати на деталі. Українська ж медіаспільнота (не всі, але більшість) дочитала заголовок і кілька абзаців після нього, де просто йде звужена викладка основного змісту, який одразу наштовхує на скептичний висновок.

Про втрати 20%.

“За перші два тижні виснажливого контрнаступу України, за даними американських і європейських чиновників, близько 20 відсотків озброєння, яке вона відправила на поле бою, було пошкоджено або знищено”, – йдеться в статті.

Ключове тут фраза, виділена вище жирним курсивом. Адже мова про прифронтову зону, і зрозуміло, що командування не буде тягти туди усю наявну техніку з логічних міркувань.

По-друге, самі ж автори статті пишуть, що (цитата): “Точна кількість озброєнь і бронетехніки, знищених під час контрнаступу, які можна відремонтувати, є суворо охоронюваною таємницею, і офіційні особи США не надали вихідних цифр”. Тому їхні оцінки ґрунтуються на поєднанні даних із відкритих джерел і офіційних оцінок (останніх правда не називають).

Далі автори статті звертаються до даних від Oryx, де вказано, що за весь червень було втрачено лише 24 танки, в тому числі деякі (☝️що важливо!) з власного арсеналу України на додаток до тих, які поставили західні союзники. У цю кількість також входять і танки-розміновувачі типу фінських Leopard 2R та Wisent 1 MC.

Також в статті кажуть, що «Бредлі» призначені для перевезення піхоти через зони, відкриті для обстрілу або артилерії. Під час планування контрнаступу «Бредлі» мали на меті перевезти солдат через відкриті поля, щоб дістатися російських окопів і бункерів.

Цитата: "Бредлі добре виконали частину своєї роботи; їх товста броня забезпечила хороший захист для більшості солдатів, які пережили багато вибухів мін з незначними пораненнями."

І на завершення в статті наводяться слова британського міністра оборони Бена Уоллеса.

«Це не так швидко, але й не катастрофічно відстає від графіка». Міністр додає, що все робиться так, “як зробив би будь-хто інший, щоб боротися через мінні поля в напрямку російської лінії”.

_________________________

А тепер скажіть, чи схожий контекст з тим, як його подали наші ТГ-канали?

Тому дуже рекомендую читати західну пресу повністю. Від А до Я. Бо це свого роду маркетинг, а тому їм потрібно робити такі "сенсації", щоб "завірусити" контент. Не забувайте, що їх читає увесь бляха світ.

In Factum | Підписатись | Чат каналу 💬

До слова, зʼявилися супутникові знімки до та після накриття складу з БК окупантів у Новоолексіївці, що на Херсонщині.

In Factum | Підписатись | Чат каналу 💬

Підрозділ "Омега", які боронять Авдіївський напрям, діляться відео фрагментами відбиття одного зі штурмів росіян.

Спільно з 🦉 БУАР 🐎 110 бригади та ✌ 35-ю бригадою морпіхів.

In Factum | Підтримати | Чат каналу 💬

Вийшов черговий цікавий тред про мінні загородження від Tatrigami_UA. На прикладі невдалих численних штурмів російських військ на Вугледарському напрямку він наголошує на важливості дослідження цих операцій задля оперативного планування штурмових операцій.

Усі візуальні зображення будуть оприлюднені у першому коментарі за черговістю.

ℹ️Загальне призначення (мета) мінного поля виходить за рамки суто завдання втрат; воно також має на меті нав'язати противнику певний спосіб мислення і тактичний підхід, змушуючи його діяти у спосіб, найбільш вигідний для сторони, що встановлює мінне поле. Тобто вони обмежують можливості маневру противника.

ℹ️Механізовані підрозділи використовуються для маневру, проведення атак, обходу позицій противника та здійснення флангових маневрів. Їхня вогнева міць та швидкість на бездоріжжі роблять їх ідеальними для таких операцій. Однак мінні поля обмежують простір для маневру, що уповільнює темп штурму.

ℹ️Натрапляючи на мінні поля, противник повинен виділяти додаткові ресурси для розмінування, зокрема інженерну техніку. Але навіть після розмінування наявний шлях залишається вузьким, що змушує великі сили рухатися передбачувано за обмеженим маршрутом.

ℹ️Люди (спостерігачі) часто помилково вважають, що росіяни і українці не використовують танкові трали для розчищення шляхів. Однак це не так, оскільки обидві сторони їх використовують. Проте важливо зазначити, що вони не є універсальним рішенням для всіх проблем.

ℹ️Використання мін, встановлених поза очікуваним маршрутом, таких як ТМ-83, хоча і не є загальноприйнятою тактикою, але не є рідкістю. Вони дозволяють атакувати танки з флангу, як тільки їх виявляють мінні датчики, а не покладатися на те, що вони на них фізично натраплять.

ℹ️Іншою альтернативою є використання модифікованих мін, які призначені для протистояння мінним тралам. У цьому конкретному випадку міна налаштована так, щоб здетонувала приблизно за 1,5-2 метри після зіткнення з ним (див. відповідну картинку).

ℹ️Коли війська рухаються вузькою розчищеною стежкою, та, якщо мінний трал знерухомлений, це значно ускладнює або навіть блокує рух колони. Така ситуація є ідеальною можливістю для артилерії задля прицільного ураження або сповільнення сил.

ℹ️Повторне встановлення мін після їх підриву або зняття противником є критично важливим фактором. Це створює додатковий рівень складності, який сторона, що атакує, повинна спланувати, підготуватися і протидіяти.

ℹ️Недостатня підготовка призводить до зменшення переваги механізованої вогневої потужності штурмуючих сил, зміщуючи динаміку бою в бік артилерійських дуелей і піхотних атак. Це обмежує і ускладнює маневреність для сторони, що атакує.

ℹ️Таким чином, критична роль мінних полів і протитанкових засобів в обмеженні маневреності противника і перешкоджанні його механізованим військам досягти прориву очевидна. Однак першопричиною цієї невдачі є відсутність належного планування і погана розвідка.

ℹ️Мінні поля додають складності, але при ефективному плануванні вони не завдають шкоди [щодо цієї тези не дуже згоден]. Якщо планувальники на стороні, що атакує, не розподіляють ресурси належним чином, приймають неправильні рішення на основі поганих розвідданих або віддають наказ про атаку, незважаючи на недостатню кількість ресурсів, вони приречені на поразку.

ℹ️ До речі, як ви дивитеся на те, аби для зручності та наочності, усі лонгріди, переклади або авторські думки ми публікували на відповідних ресурсах, наприклад, Друкарні?

In Factum | Підтримати | Чат каналу 💬