52 тижні челенджів на 2026 рік

На цей рік придумав собі цікаву забавку.

Щотижня пробувати щось нове, чого наразі у мене немає в повсякденній рутині.

1 тиждень = 1 челендж

одна ціль і заняття, яким я буду приділяти час щодня протягом 7 днів

Навіщо?
- нові враження (це важливо)
- спробувати те, до чого раніше не доходили руки
- протестувати нові звички, які можуть залишитися в щоденній рутині

Сам список челенджів я склав ще декілька тижнів тому. Що з того вийде - хз.

Почну завтра. Щотижня буду тут писати про новий челендж, мої враження та інсайти.

52 челенджі за рік. Тиждень 1
Почну я з челенджу "Список 1000 бажань".

Що це таке і чому це челендж?

Задача по суті супер проста. Сісти і скласти список з речей, які я хочу для себе. Це може бути щось велике (організувати для себе кругосвітню подорож) чи щось супер дрібне (спробувати якусь конкретну нову для себе страву).

Подлянка в тому, що для багатьох людей "список бажань" - це штука соціальна обумовлена і складена на основі зовнішніх очікувань та вимог.

Колись, коли я займався темою особистих фінансів, то ми це називали "відбита бажалка". Бо якщо чесно задати питання "а чого хочу саме я?", то можна неочікувано почути порожнечу всередині.

Бо "вдягни шапку", "доїж все що є на тарілці до кінця", "не плач, чоловіки не плачуть", "слухай маму з татом", "слухай дорослих, їм видніше", "не видумуй" і т.д.

Якось не дуже це навчає прислуховуватись до власних відчуттів та бажань і не виховує навички йти за ними.

Щоб відчувати внутрішню звʼязку "я хочу > я роблю > я отримую задоволення".

А ще рефлекторна відповідь на тезу "Я не хочу" буде "А чому?". Та бляха, не хочу і все. Не хочу - це відчуття, яке не потребує раціоналізованої відповіді. Але в нас не дуже прийнято сприймати таку відповідь як даність.

Корочше, щоб розкачати бажалку, то звичайна вправа пропонує написати список зі 100 бажань. Точно більшість десь з цим стикалось на теренах саморозвитку.

З моїх спостережень сотень людей, які робили цю вправу, проблеми наступають десь після пункту 30-го. Деякі люди буквально в ступор впадають. І саме ті думки і відчуття, які виникають у них в цей момент і є діагностичними. Які можна прямо виписувати і брати в роботу. Далі відкривається друге дихання і 100-ка добивається зазвичай вже без особливих проблем.

Я вирішив спробувати за тиждень написати 1000 бажань. Це 143 бажання щодня. Щоб поспостерігати, які порогові цифри стануть для мене стопором і які думки, відчуття будуть виникати в процесі. Де я схоплю свій ступор?

Понеділок - день важкий. Почав писати список вже перед сном, доки не заснув з телефоном в руках. За перший підхід в мене вийшло 52 пункти.

Сьогодні продовжу. Треба наверстати відставання за вчора і добити загальний список до 300 пунктів.

Задавайте питання.

Італієць на кордоні вбив всі обговорення Холостяка.

Оце Чорний Лебідь українських трендів.

А mono вміє в швидкі ситуативки

52 челенджі на рік. Тиждень 1

Минулого тижня взяв собі в роботу челендж на 1000 бажань.
Звітую.

Факт станом на зараз 550 пунктів.
Це багато, але челендж по факту не виконаний.

Декілька спостережень та інсайтів.

Зазвичай цю вправу виконують на 100 бажань. І для більшості це вже настільки забагато, що за неї навіть не беруться, а перший ступор стається десь на 30-му пункті.

Ми вже не перший раз плаваємо, тому перший ступор я схопив десь на пункті 150-му. Другий був десь на 300-му.

Але саме цікаве почалось саме після 300. Я для себе відкрив нову сферу задоволення та натхнення, про яку раніше навіть не думав - кулінарія. Неочікувано виявив, що мене неймовірно надихає думка про те, щоб навчитися готуватися щось незвичне, що бачив лише в кулінарних шоу чи куштував в ресторанах.

Після 500 пункту процес став схожим на переливання з пустого в порожнє. Допомога ChatGPT для скеровування та пошуку неочікуваних сфер, про які варто подумати, допомогла добити ще пунктів 50.

Все інше було що пропонувалось для роздумів було або галюцинаціями АІ, або ж так чи інакше вже звучало раніше.

Звичайно, багато бажань можна було б деталізувати і розкрити через фрактал заради кількості пунктів, але в якийсь момент я зрозумів, що справжня мета вправи для мене вже досягнута.

Я прописав і формалізував купу речей, які точно зроблять мій 2026 рік набагато цікавішим та насиченішим.
Я точно цей список буду регулярно перевіряти та доповнювати. Проставляти галочки навпроти того, що вже реалізовано.

Чесно, я сильно кайфонув в процесі і результатом задоволений.

Список не покажу. Бо це особисте. А видавати відцензурований файл не бачу жодного сенсу. В кожного свої бажання.

Окремо я трохи пізніше пройдусь по ньому і структурую бажання по категоріям і сферам життя. Цікаво окремо подивитись, що вийшло з точки зору балансу сфер і в яких сферах в мене бажань найбільше і що це про мене говорить.

Завтра зранку напишу, який челендж обрав на цей тиждень і чому саме його.

Задавайте питання.

52 челенджі за рік
Тиждень 2: 1000 віджимань 💪

Зі спортом у мене дуже давно відносини в статусі «все складно».

Регулярно займався фізичними навантаженнями я ще в школі, коли ходив на джиу-джицу та бальні танці. Паралельно з музичною школою та гуртком геології.

Бігати не заходить, тренажерний зал - теж. Були різні спроби, але нічого не прижилось.

Тому тут я просто регулярно пробую робити різні спроби та підходи.

Якщо є чим поділитись з власного досвіду - радьте.

Чому мені так подобаються корейські кулінарні шоу?

В челеджі "1000 бажань" я неочікувано для себе відкрив потяг до кулінарії. В той момент я якраз переглядав новий сезон шоу "Culinary Class Wars".

Українські кулінарні шоу чимось нагадують саме американські формати. І дуже відрізняються від корейських.

Що їх обʼєднує?

Кулінарне мистецтво - це про досконалість в деталях, про творчість та самореалізацію в процесі створення довершенної страви, прагнення більшого, прагнення дивувати та відкривати неочікувані грані смаків та комбінацій. Це про служіння, бо кухарі завжди готують для когось.

Але...

Західні формати шоу часто побудовані на конфліктах і драмі. В особистих історіях та у відносинах між учасниками. Якщо в шоу ніхто ні в кого не пожбурив кастрюлею, то сценаристи недопрацювали. І цього буває навіть більше, ніж самого процесу приготування їжі.

В корейських шоу цього немає зовсім. Взагалі. Там всі відносини побудовані на глибокій повазі до суперників. Вони підтримують один одного, дякують, кланяються.

І сфокусовані не стільки на тому, щоб перемогти суперника, скільки на створенні досконалої страви. На тому, щоб перевершити самого себе і вийти на новий рівень глибини розуміння своєї справи.

А ще в корейських шоу в основному демонструється саме корейська, китайська та японська кухня. Які мені повністю незрозумілі та невідомі. Незвичні продукти та їх комбінації, страви з назвами, які складно запамʼятати.

Усе це захоплює увагу та стимулює до подальшого дослідження.

Сьогодні зранку на дитячий майданчик у Львові біля памʼятника Бандері впав дрон.

Припускаю, що планували розтрощити саме арку, але промазали.

Не склалося картинки для пропагандиських змі.

Для кончених боліт символи важливі.

Короткий статус по відтисканням.

1. Руки болять шо капец. Але справа йде.
2. Дуже допомагає ChatGPT для рівномірного розподілу навантажень.

Є в моїй системі координат один специфічний принцип.

Не приймати рішення за інших людей.

Що це означає на практиці?

Якщо в тебе є запит до іншої людини - питати, а не додумувати відповідь в голові і навіть не відкривати рота.

Я не буду питати про допомогу, бо мене точно пошлють нафік. В цей момент я прийняв рішення за іншу людину, навіть не спитавши в неї.

Контекстів може бути сотні різних. Але принцип один і той же. Не додумувати відповіді за інших людей.

У цього принципу є ще один специфічний принцип-наслідок. Я його називаю "принцип бронепотяга"

Принцип «бронепотяга» 🚊

Доки тобі не сказали «ні» чи «зупинись», ти все робиш правильно і з цим всі згодні.

Це допомагає в потрібний момент вивести з гри "внутрішню спіраль сумнівів" і просто робити в те, в що віриш, покладаючись на адекватність і дорослість інших людей в кімнаті.

Якщо тебе ніхто не зупиняє, то значить ти точно не робиш якоїсь лютої крінжі.

Я розумію, що для багатьох, хто вперше стикається зі мною в такому режимі функціонування це може виглядати трошки дивно.

У мене в командах навіть є спеціальні «стоп-слова», про які ми заздалегіть домовляємось. Це слова, які точно не можуть прозвучати в контексті буденних обговорень. Наприклад, «Капібара».

Тобто якщо хтось відчуває, що несеться діч десь на міті чи в чаті, то він має 100% право просто сказати чи написати «Капібара» і це ставить автоматично весь процес на «паузу», як в грі. Це сигнал-редфлег, який говорить, що треба зупинись і звернути увагу на те, що походу чернові лінії були перетнуті.

Звучить може незвично. Але воно бляха працює.

Якби Адам, який з Євою тусив, не пристібався в авто так само, як його сучасник, то людства могло б і не трапитись.

А Кадирову хай буде експрес квиток до пекла. Разом з батьком якщо на пару окочуряться, то прям одразу можна фуру попкорну купувати.

Пояснювальна бригада:
там пишуть, що син Кадирова потрапив в ДТП і йому прям сильно бо-бо. А сам Кадиров вже давно як кіт Шрьодінгера: чи то помер, чи ще на діалізі сидить. А що буде з Чечнею, якщо клан Кадирових посипеться - це ще питання. А що буде з РФ, якщо Чечня посипеться - це велике питання.

Результат: «1000 відтискань»
52 челенжі за рік. Тиждень 2

План: зробити 1000 відтискань.
Факт: 631 за 6 повних днів.

До 1000 я все одно не дотягнув би, тому вчора зробив собі "вихідний".

Декілька простих висновків для себе.
Цей челендж був занадто амбітний. Не в принципі, але саме для мене.

В першу чергу через стартову фізичну форму. Можливо суто теоретично і можна було якось так розподілити навантаження, щоб з нуля вийти на темп і сходинки до 1000 повторів. Але мені не вдалося.

Частково допоміг ChatGPT, але іноді мені хотілося в нього запитати «А ти точно справжній тренер?»

І насправді ж ні, не справжній. Який промпт, такий і результат. Тут теж є над чим попрацювати.

Ось тут є посилання на діалог з ChatGPT. Якщо є що порадити на майбутнє, як його корегувати, то пишіть.

Я вже розумію, що варто було його просити розбивати підходи на декілька тренувань протягом дня, щоб отримати чіткіший план. Бо по факту я так і робив, але інтуїтивно. А моя інтуїція в плані фізичних навантажень так собі працює.

По факту точно треба ввести в свій щотижневий план масаж. Щоденну зарядку з розтяжкою і регулярні помірні тренування.

Тому, хоча фактично челендж 2 провалено, але загальна мета досягнена. В моїй рутині з'явились фізичні навантаження і це те, що я точно планую залишити. Але вже не в настільки радикальному вигляді.

Продовжую експерементувати.

Челенджом третього тижні я обрав «21 історія з життя».

Задача — щодня описувати 3 історії з мого життя. Щось, що я згадаю і захочу виділити. Цікаві спогади, які мають для мене особливе значення.

В порівнянні з попередніми двома виглядає легко.

Не обіцяю, що всі історії буду викладати.
Але чимось точно поділюсь.

В мене колега каталась на сноуборді і зламала дві руки одразу.

І це вперше в житті я свідомо пишу в повідомленнях "Надиктуй" замість "розпиши" в формулюванні питання.

Сьогодні так сталося, що зробив дві супер не типові до мене штуки

1) відправив відгук в сапорт сервісу з жорсткими матюками, щодо того що вони о****ли

2) підслухав жваву дискусію в кафешці в ЖК своєму і підсів з дозволу долучитись. І ще мін півгодини спілкувався з незнайомцями щодо менеджменту.

Цікавий досвід в один день.

Хм… коли світло реально є 1,5-2 години на день, то навіть мій сетап починає трошки задихатись.

Якщо до сьогодні ми в принципі не дуже парились, то зараз вже починаємо оптимізувати використання електроенергії.

Бо батарея вперше за 2 роки розрядилась в 0.

Наразі топ-2 заспокійливих в моєму житті - це металеві конструктори та український сіті-білдер «Острів»

доки чекаю на нові модельки по ЗВ, переключився на історичні модельки

Ну всьо

зустрінемось через 918 сторінок

Якщо прямо зараз думаєте, що непогано було б знайти психолога, але хз де і як, то дуже рекомендую свою дружину.

Ліза багато практикувала до повномасштабки і за порадою супервізора зробила паузу перед народженням дитини. Весь цей час продовжувала постійно навчатись, супервізуватись і т.д.

Зараз знову повертається в стрій з новим досвідом, знанням та натхненням.

Далі текст від неї 👇

——————————-

«Ото ти обрала момент повернутись в психологію😀» — сказала мені подруга, коли я написала, що збираюсь знову консультувати.

«Так а що, мені чекати поки апокаліпсис закінчиться?😊 Потрібно якось допомагати його розрулювати».

Я точно не можу зупинити ві*ну, зиму та відключення світла. Але я можу щодня робити свій маленький внесок в допомогу тим, хто цього хоче та потребує.

Тому запрошую на консультації.

Про себе:
- більше 400 годин навчання в психотерапевтичному методі Транзакційний аналіз;
- магістрантка кафедри Психології та Педагогіки Хмельницького Національного Університету по спеціальності Психологія;
- більше 250 годин консультування в методі ТА;
- більше 40 годин індивідуальних та групових супевізій;
- 10 років клієнтського досвіду: 2 в Гештальт методі, 8 в методі ТА;
- членкиня Української Асоціації Транзакційного Аналізу (УАТА);
- мама 3х річної дитини;
- є короткий досвід життя в зоні бойових дій в 2022 році, а також складна вагітність та пологи.

Кому зможу бути корисна:
цивільні дорослі люди, мами, вагітні, пари.

Які запити:
- загальна втома, не вивожу
- немає мотивації, «я нічого не хочу», «я не знаю, чого хочу»
- «я погана мама» і весь комплекс переживань на фоні вагітності та перших років материнства / батьківства
- будь-який інший запит (обговоримо на знайомстві).

Робочий графік - з вівторка по пʼятницю з 10:00 до 17:00. Консультація триває 50 хв./ 1000 грн. офіційно на ФОП.

Перша консультація-знайомство, щоб обговорити запит — 500 грн / 25 хв.

По всім питанням пишіть в особисті в ФБ
https://www.facebook.com/elizaveta.zadorozhnaya

Я ненавиджу Кідрука.
І обожнюю одночасно.

Бо він, падлюка така, вміє писати неймовірно захоплюючі книжки…

і закінчувати їх на самому цікавому місці.

І наступну чекати ще 3-4 роки.

Ну от як так можна?

Це я «Колапс» дочитав, якщо що.

Та бляха…
А так гарно день починався.
Йобана русня