Мужчіна з каструлями на аватарці
У мене є такий прикол — дофантазовувати чоловікам особистість, приписуючи їм риси, які їм навряд чи властиві.
Так я один раз пішла пити Кінгс Брідж із сухариками, думаючи, що мене запросили з суперметаіронічним підтекстом. Як виявилось, мене буквально запросили на Кінгс Брідж і сухарики, ніби нам по 15, а завтра контрольна з алгебри. Мужчіна тоді прийшов у бриджах, розстібнутій сорочці і з великим хрестом на грудях. Судячи з усього, божественна сила захистила його від демона в моїй особі, бо я втекла через 10 хвилин.
Сьогодні трапилась схожа історія, бо я пішла на побачення з мужчиной з красивими кастрюлями на аватарці і смішним підписом, думаючи, що це суперіронічне і нестандартне знайомство. Ми трошки попереписувались, трошки поприкалувались, мені здалось, що у нас схоже почуття гумору і стиль комунікації. І я така: «А чого б і нє». Душа вимагала пригод, і всесвіт мені їх щедро запропонував. Як завжди, дуже буквально.
Мужчіна з каструлями написав, що в Києві тільки на вихідні і завтра їде, але я вихована на трилогії «Перед» Лінклейтера, тому моя фантазія домалювала, що це може бути щось дуже цікаве і дуже романтичне. Фантазія, як ви розумієте, вкотре грає проти мене.
Ми зустрілися в центрі повечеряти. Мужчіна з каструлями виявився дуже симпатичним, але дуже малоемоційним і не говірким. Дуже швидко стало зрозуміло, що ми не стільки розмовляємо, скільки по черзі розказуємо один одному різні історії. На всі мої він кивав і іноді сміявся. На всі його я робила приблизно те саме.
Він мені розповідав про свої бізнес-плани: заснувати власний бренд одягу, відкрити СТО і ще два бізнеси, про які я прослухала, бо дуже сміялась з його мотивації заснувати бренд одягу. Каже, йому подобаються красиво вдягнені жінки, а більшість жінок вдягаються некрасиво.
Далі у нас з'явилась перша цікава тема, бо він розповідав, як ходив на побачення з дівчиною з «Холостяка», але не пам'ятає, як її звати, тому я по пам'яті перебирала всіх схожих за описом учасниць, вийшовши на ту саму.
В якийсь момент теми закінчились. Ми ще чесно намагались витягувати їх із повітря, але, здається, розмова померла ще десь між брендом одягу і СТО. Тому вечеря органічно завершилася, а я навіть не встигла випити більше одного (!!!) келиху вина.
Ми зробили напівмовчазне коло центром, зупинились біля якогось готелю і мужчіна запитав, чи не хочу я до нього в номер на совіньйон блан.
Мене в цій жізні запрошували в готель після першого побачення аж один раз, але там хоч для цього був який-не-який привід у вигляді удушення біля водоспаду (олди цього каналу повинні пам'ятати).
Але тут ми навіть до флірту не дійшли, а отже пропозиція виглядала максимально ненативно.
Тому ми побажали одне одному хорошого вечора, а я традиційно пішла пити коктейлі і вкотре думати про те, що мені треба перестати знайомитись із чоловіками, яких уже встигла вигадати у себе в голові.
У мене є такий прикол — дофантазовувати чоловікам особистість, приписуючи їм риси, які їм навряд чи властиві.
Так я один раз пішла пити Кінгс Брідж із сухариками, думаючи, що мене запросили з суперметаіронічним підтекстом. Як виявилось, мене буквально запросили на Кінгс Брідж і сухарики, ніби нам по 15, а завтра контрольна з алгебри. Мужчіна тоді прийшов у бриджах, розстібнутій сорочці і з великим хрестом на грудях. Судячи з усього, божественна сила захистила його від демона в моїй особі, бо я втекла через 10 хвилин.
Сьогодні трапилась схожа історія, бо я пішла на побачення з мужчиной з красивими кастрюлями на аватарці і смішним підписом, думаючи, що це суперіронічне і нестандартне знайомство. Ми трошки попереписувались, трошки поприкалувались, мені здалось, що у нас схоже почуття гумору і стиль комунікації. І я така: «А чого б і нє». Душа вимагала пригод, і всесвіт мені їх щедро запропонував. Як завжди, дуже буквально.
Мужчіна з каструлями написав, що в Києві тільки на вихідні і завтра їде, але я вихована на трилогії «Перед» Лінклейтера, тому моя фантазія домалювала, що це може бути щось дуже цікаве і дуже романтичне. Фантазія, як ви розумієте, вкотре грає проти мене.
Ми зустрілися в центрі повечеряти. Мужчіна з каструлями виявився дуже симпатичним, але дуже малоемоційним і не говірким. Дуже швидко стало зрозуміло, що ми не стільки розмовляємо, скільки по черзі розказуємо один одному різні історії. На всі мої він кивав і іноді сміявся. На всі його я робила приблизно те саме.
Він мені розповідав про свої бізнес-плани: заснувати власний бренд одягу, відкрити СТО і ще два бізнеси, про які я прослухала, бо дуже сміялась з його мотивації заснувати бренд одягу. Каже, йому подобаються красиво вдягнені жінки, а більшість жінок вдягаються некрасиво.
Далі у нас з'явилась перша цікава тема, бо він розповідав, як ходив на побачення з дівчиною з «Холостяка», але не пам'ятає, як її звати, тому я по пам'яті перебирала всіх схожих за описом учасниць, вийшовши на ту саму.
В якийсь момент теми закінчились. Ми ще чесно намагались витягувати їх із повітря, але, здається, розмова померла ще десь між брендом одягу і СТО. Тому вечеря органічно завершилася, а я навіть не встигла випити більше одного (!!!) келиху вина.
Ми зробили напівмовчазне коло центром, зупинились біля якогось готелю і мужчіна запитав, чи не хочу я до нього в номер на совіньйон блан.
Мене в цій жізні запрошували в готель після першого побачення аж один раз, але там хоч для цього був який-не-який привід у вигляді удушення біля водоспаду (олди цього каналу повинні пам'ятати).
Але тут ми навіть до флірту не дійшли, а отже пропозиція виглядала максимально ненативно.
Тому ми побажали одне одному хорошого вечора, а я традиційно пішла пити коктейлі і вкотре думати про те, що мені треба перестати знайомитись із чоловіками, яких уже встигла вигадати у себе в голові.
🔥20😢12💯1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
За найкреативнішу ідею дарую розкладік на таро
(мова про цю історію https://xn--r1a.website/pzdc_svdnk/174)
(мова про цю історію https://xn--r1a.website/pzdc_svdnk/174)
❤1