Відрядження в регіони дають можливість бачити, як державні рішення реалізують на місцях, а також враховувати реальні потреби закладів освіти й людей у подальшій роботі. Під час такого візиту на Одещину відвідав чотири заклади освіти в різних громадах.
🔹 Оглянув Прилиманський ліцей — цей заклад невдовзі працюватиме як старша профільна школа. Він уже має базу для профільного навчання і поступово підлаштовує інфраструктуру під ці завдання. Наразі тут оновлені харчоблок, природничі лабораторії та навчальні кабінети.
🔹 В Авангардівському ЗДО «Берізка» оглянув стан ремонтних робіт найпростішого укриття. Цей заклад освіти подається на фінансування укриття коштом субвенції — для садочка це критичне питання, адже саме місткість і стан укриття напряму впливають на можливість очної роботи.
🔹Відвідав Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури, який вже двічі зазнав пошкоджень унаслідок ворожих атак. Зруйновано частину приміщень, інженерні мережі, вікна та двері. Попри це, заклад продовжує освітній процес і готується до створення навчально-практичного центру.
🔹 В Одеському фаховому коледжі транспортних технологій оглянув наявні освітні простори та майстерні, осередок «Захисту України». Невдовзі тут буде відкрито нову сучасну лабораторію для підготовки фахівців залізничного транспорту.
Під час візиту також зустрівся з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером. Обговорили безпеку освітнього процесу, укриття, енергонезалежність закладів, харчування та розвиток професійної освіти. Подякував очільнику області за роботу й підтримку освіти в умовах постійних загроз.
🔹 Оглянув Прилиманський ліцей — цей заклад невдовзі працюватиме як старша профільна школа. Він уже має базу для профільного навчання і поступово підлаштовує інфраструктуру під ці завдання. Наразі тут оновлені харчоблок, природничі лабораторії та навчальні кабінети.
🔹 В Авангардівському ЗДО «Берізка» оглянув стан ремонтних робіт найпростішого укриття. Цей заклад освіти подається на фінансування укриття коштом субвенції — для садочка це критичне питання, адже саме місткість і стан укриття напряму впливають на можливість очної роботи.
🔹Відвідав Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури, який вже двічі зазнав пошкоджень унаслідок ворожих атак. Зруйновано частину приміщень, інженерні мережі, вікна та двері. Попри це, заклад продовжує освітній процес і готується до створення навчально-практичного центру.
🔹 В Одеському фаховому коледжі транспортних технологій оглянув наявні освітні простори та майстерні, осередок «Захисту України». Невдовзі тут буде відкрито нову сучасну лабораторію для підготовки фахівців залізничного транспорту.
Під час візиту також зустрівся з головою Одеської ОВА Олегом Кіпером. Обговорили безпеку освітнього процесу, укриття, енергонезалежність закладів, харчування та розвиток професійної освіти. Подякував очільнику області за роботу й підтримку освіти в умовах постійних загроз.
👍2
Сьогодні розпочалося навчання на нульовому курсі в межах проєкту «Зимовий вступ». До програми долучилися 88 закладів вищої освіти, 78 з яких у сфері управління МОН.
Підготовча програма тривалістю від 3 місяців дає вступникам додаткову можливість підготуватися до НМТ, надолужити прогалини в знаннях, визначитися зі спеціальністю та університетом ще до основної вступної кампанії. А також отримати додатково 15 балів до конкурсного бала НМТ під час вступу на понад 40 спеціальностей із державною підтримкою, якщо вступник обирає той самий ЗВО, де успішно закінчив нульовий курс.
Окремо передбачена державна підтримка для тих, кому доступ до вищої освіти був найбільш ускладнений: вступників із тимчасово окупованих територій, військовослужбовців і ветеранів. Для них держава покриває вартість навчання, стипендії (для денної форми) та, за потреби, проживання в гуртожитку.
Запровадження «Зимового вступу» було ініційоване кілька місяців тому за рішенням Президента України. Саме ця ініціатива дала змогу розширити можливості для вступників і зробити шлях до вищої освіти більш доступним.
Набір на нульовий курс відкритий, а порядок подання заяв, конкретні дати старту, формат занять та іншу важливу інформацію кожен університет публікує на своєму сайті у відповідному розділі.
Підготовча програма тривалістю від 3 місяців дає вступникам додаткову можливість підготуватися до НМТ, надолужити прогалини в знаннях, визначитися зі спеціальністю та університетом ще до основної вступної кампанії. А також отримати додатково 15 балів до конкурсного бала НМТ під час вступу на понад 40 спеціальностей із державною підтримкою, якщо вступник обирає той самий ЗВО, де успішно закінчив нульовий курс.
Окремо передбачена державна підтримка для тих, кому доступ до вищої освіти був найбільш ускладнений: вступників із тимчасово окупованих територій, військовослужбовців і ветеранів. Для них держава покриває вартість навчання, стипендії (для денної форми) та, за потреби, проживання в гуртожитку.
Запровадження «Зимового вступу» було ініційоване кілька місяців тому за рішенням Президента України. Саме ця ініціатива дала змогу розширити можливості для вступників і зробити шлях до вищої освіти більш доступним.
Набір на нульовий курс відкритий, а порядок подання заяв, конкретні дати старту, формат занять та іншу важливу інформацію кожен університет публікує на своєму сайті у відповідному розділі.
Ці дні для багатьох регіонів України є особливо складними. Сильні морози, перебої з електропостачанням та підвищене навантаження на енергосистему через російські атаки напряму впливають на організацію освітнього процесу.
Єдиного рішення для всієї країни зараз не може бути, адже умови в регіонах різні. Саме тому формат навчання визначається на місцях. Громади з урахуванням погодних умов, стану енергопостачання та безпекової ситуації можуть запровадити очне, дистанційне або змішане навчання, а також продовжити канікули.
Водночас школи та інші заклади освіти сьогодні виконують значно ширшу функцію — у всіх регіонах України на їхній базі працює понад 2000 пунктів підтримки. Це теплі й безпечні простори, де люди можуть зігрітися, підзарядити телефони й ноутбуки, відновити зв’язок або просто перепочити.
Днями відвідав два пункти на базі закладів вищої освіти. У головному корпусі КАІ працює «Теплиця» — простір із теплом, інтернетом, водою, гарячим чаєм і місцями для роботи та відпочинку. Важливо, що поруч облаштовано укриття. У Науково-технічній бібліотеці КПІ імені Ігоря Сікорського цілодобово функціонує пункт незламності на базі укриття CLUST SPACE — сертифікованого укриття з автономним живленням, стабільним інтернетом і можливістю працювати під час тривалих знеструмлень — до 72 годин. Такі місця потрібні не лише студентам і працівникам університету, а й жителям міста загалом.
У складних умовах освіта стає частиною системи стійкості. Відповіддю на реальні потреби людей є створення на базі закладів освіти пунктів незламності як елементу цієї системи.
Єдиного рішення для всієї країни зараз не може бути, адже умови в регіонах різні. Саме тому формат навчання визначається на місцях. Громади з урахуванням погодних умов, стану енергопостачання та безпекової ситуації можуть запровадити очне, дистанційне або змішане навчання, а також продовжити канікули.
Водночас школи та інші заклади освіти сьогодні виконують значно ширшу функцію — у всіх регіонах України на їхній базі працює понад 2000 пунктів підтримки. Це теплі й безпечні простори, де люди можуть зігрітися, підзарядити телефони й ноутбуки, відновити зв’язок або просто перепочити.
Днями відвідав два пункти на базі закладів вищої освіти. У головному корпусі КАІ працює «Теплиця» — простір із теплом, інтернетом, водою, гарячим чаєм і місцями для роботи та відпочинку. Важливо, що поруч облаштовано укриття. У Науково-технічній бібліотеці КПІ імені Ігоря Сікорського цілодобово функціонує пункт незламності на базі укриття CLUST SPACE — сертифікованого укриття з автономним живленням, стабільним інтернетом і можливістю працювати під час тривалих знеструмлень — до 72 годин. Такі місця потрібні не лише студентам і працівникам університету, а й жителям міста загалом.
У складних умовах освіта стає частиною системи стійкості. Відповіддю на реальні потреби людей є створення на базі закладів освіти пунктів незламності як елементу цієї системи.
Початкова школа формує перший досвід дитини в освіті — саме тут закладають ставлення до навчання, відчуття безпеки та віру у власні сили. В умовах війни цей етап набуває особливої ваги: діти приходять до школи з різним досвідом, різним рівнем готовності й різними потребами. Тому підходи до початкової освіти мають бути гнучкими, сучасними й такими, що справді працюють для дитини.
Це планове рішення передбачене законодавством: державні стандарти освіти мають регулярно переглядатися, щоб відповідати викликам часу. Попередній стандарт було ухвалено у 2018 році. За ці роки змінилися як умови, так і потреби дітей та освітньої системи загалом.
В оновленому стандарті уточнено мету початкової освіти, упорядковано результати навчання, з’явилися чіткі орієнтири для оцінювання. Посилено увагу до безпеки, добробуту дітей та інклюзії. Важливо, що стандарт узгоджено з базовою та профільною середньою освітою, щоб навчання було послідовним на всіх рівнях.
Наступний логічний крок після стандарту — Типова освітня програма. Без цього кроку стандарт залишився б декларативним документом без чітких інструментів упровадження. Саме Типова освітня програма показує, як вимоги стандарту працюватимуть у школі: як формується навчальне навантаження, як організовується освітній процес у 1–2 та 3–4 класах, які підходи застосовують до оцінювання й інклюзії. Важливо, що вперше Типова освітня програма є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти: загальноосвітніх шкіл, спеціальних закладів та класів, у яких навчаються діти з особливими освітніми потребами.
Нам важливо почути вчителів початкових класів, які безпосередньо працюють із дітьми, організовують освітній процес, оцінювання та інклюзивне навчання для дітей з ООП. Саме їхній професійний досвід є потрібним, щоб програма була зрозумілою в застосуванні, підтримувала роботу вчителя й відповідала потребам дітей. З цією метою МОН пропонує проєкт Типової освітньої програми для 1–4 класів для громадського обговорення.
Деталі на сайті МОН: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-typovoi-osvitnoi-prohramy-dlia-1-4-klasiv-zakladiv-zahalnoi-serednoi-osvity?v=6981dbcf47305
Це планове рішення передбачене законодавством: державні стандарти освіти мають регулярно переглядатися, щоб відповідати викликам часу. Попередній стандарт було ухвалено у 2018 році. За ці роки змінилися як умови, так і потреби дітей та освітньої системи загалом.
В оновленому стандарті уточнено мету початкової освіти, упорядковано результати навчання, з’явилися чіткі орієнтири для оцінювання. Посилено увагу до безпеки, добробуту дітей та інклюзії. Важливо, що стандарт узгоджено з базовою та профільною середньою освітою, щоб навчання було послідовним на всіх рівнях.
Наступний логічний крок після стандарту — Типова освітня програма. Без цього кроку стандарт залишився б декларативним документом без чітких інструментів упровадження. Саме Типова освітня програма показує, як вимоги стандарту працюватимуть у школі: як формується навчальне навантаження, як організовується освітній процес у 1–2 та 3–4 класах, які підходи застосовують до оцінювання й інклюзії. Важливо, що вперше Типова освітня програма є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти: загальноосвітніх шкіл, спеціальних закладів та класів, у яких навчаються діти з особливими освітніми потребами.
Нам важливо почути вчителів початкових класів, які безпосередньо працюють із дітьми, організовують освітній процес, оцінювання та інклюзивне навчання для дітей з ООП. Саме їхній професійний досвід є потрібним, щоб програма була зрозумілою в застосуванні, підтримувала роботу вчителя й відповідала потребам дітей. З цією метою МОН пропонує проєкт Типової освітньої програми для 1–4 класів для громадського обговорення.
Деталі на сайті МОН: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-typovoi-osvitnoi-prohramy-dlia-1-4-klasiv-zakladiv-zahalnoi-serednoi-osvity?v=6981dbcf47305
Продовжуємо системне оновлення науки в Україні. Сьогодні КМУ погодив експеримент із проєктної аспірантури. Започатковуємо формат, у якому підготовка PhD ґрунтується на виконанні конкретного дослідницького проєкту з практичним результатом.
Сьогодні аспірантура поєднує навчання з індивідуальною роботою над дисертацією без окремого фінансування самого дослідження. Це обмежує можливості для експериментів, зменшує мотивацію молодих учених і часто не дає змоги зробити науку основною професійною діяльністю.
У межах експерименту змінюється логіка підготовки PhD: фінансується не статус аспіранта, а конкретний дослідницький проєкт із визначеною метою, строками та очікуваними результатами. Саме результати такого проєкту стають основою для підготовки й захисту дисертації. Фінансування проєкту покриває оплату праці аспіранта та наукового керівника, а також витрати на матеріали, обладнання й використання дослідницької інфраструктури.
Добір PhD-проєктів здійснюватиметься на конкурсних засадах із науковою експертизою та прозорими правилами, з пріоритетом для STEM-досліджень і напрямів, важливих для економіки та безпеки країни. Також у межах проєктів можлива міжнародна співпраця.
❗️ Проєктна аспірантура не замінює чинну систему підготовки аспірантів, а запроваджується як окремий експериментальний формат. Приймання заявок на участь в експериментальному проєкті заплановано на березень 2026 року, а початок підготовки аспірантів — у липні 2026 року.
Ця постанова дає можливість протестувати модель підготовки PhD через участь у дослідницькому проєкті з фокусом на практично значущі результати. Такий підхід перетворює ступінь PhD з формальної ознаки завершення навчання на підтвердження виконаної наукової роботи з чітко окресленим результатом — новими знаннями й технологіями, що сприяють ухваленню рішень, важливих для розвитку науки, економіки та безпеки держави.
Сьогодні аспірантура поєднує навчання з індивідуальною роботою над дисертацією без окремого фінансування самого дослідження. Це обмежує можливості для експериментів, зменшує мотивацію молодих учених і часто не дає змоги зробити науку основною професійною діяльністю.
У межах експерименту змінюється логіка підготовки PhD: фінансується не статус аспіранта, а конкретний дослідницький проєкт із визначеною метою, строками та очікуваними результатами. Саме результати такого проєкту стають основою для підготовки й захисту дисертації. Фінансування проєкту покриває оплату праці аспіранта та наукового керівника, а також витрати на матеріали, обладнання й використання дослідницької інфраструктури.
Добір PhD-проєктів здійснюватиметься на конкурсних засадах із науковою експертизою та прозорими правилами, з пріоритетом для STEM-досліджень і напрямів, важливих для економіки та безпеки країни. Також у межах проєктів можлива міжнародна співпраця.
❗️ Проєктна аспірантура не замінює чинну систему підготовки аспірантів, а запроваджується як окремий експериментальний формат. Приймання заявок на участь в експериментальному проєкті заплановано на березень 2026 року, а початок підготовки аспірантів — у липні 2026 року.
Ця постанова дає можливість протестувати модель підготовки PhD через участь у дослідницькому проєкті з фокусом на практично значущі результати. Такий підхід перетворює ступінь PhD з формальної ознаки завершення навчання на підтвердження виконаної наукової роботи з чітко окресленим результатом — новими знаннями й технологіями, що сприяють ухваленню рішень, важливих для розвитку науки, економіки та безпеки держави.
❤2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦🐧6 лютого 1996 року британська станція «Фарадей» стала українською — Академік Вернадський. Від цієї дати почався відлік самостійної присутності України на крижаному континенті.
За 30 років ми зберегли станцію та започаткували на ній нові напрями досліджень, а ще зберегли й продовжили унікальні ряди спостережень, що тривають із середини ХХ століття: метеорологічні (з 1947 року), геомагнітні (з 1954-го), озонові (з 1957-го). Саме ці безперервні дані дають змогу робити науково обґрунтовані висновки про зміни на планеті, насамперед — кліматичні. Зокрема, середня річна температура в районі станції зросла приблизно на 3 °C за майже 80 років.
Сьогодні на «Вернадському» працюють за трьома ключовими напрямами — геофізика, метеорологія, біологія. Українські вчені досліджують озонову діру, магнітне поле Землі, іоносферу, вплив клімату на екосистеми Антарктики, відкривають нові види живих організмів. Дані, які фіксують кожні три години, використовують у всьому світі для кліматичних моделей і прогнозів — зокрема й для щоденних прогнозів погоди в Україні.
Навіть під час повномасштабної війни Україна зберігає статус консультативної сторони Договору про Антарктику й реальний вплив на рішення щодо континенту. Ми захищаємо наукові та природоохоронні підходи й не даємо проштовхувати імперські ініціативи росії.
Є ще одна, людська, історія цієї присутності. Частина полярників пішла захищати країну — понад 30 колег стали військовими. Їх називають «бойовими пінгвінами». Вони воюють на різних напрямках і водночас залишаються частиною антарктичної спільноти. Колег можна підтримати разом — у НАНЦ є постійний збір для них.
Війна завершиться. А наука, яку ми не зупинили, працюватиме для країни десятиліттями.
Вітання для всіх, хто був і є частиною цієї історії: полярників, науковців, інженерів, медиків, дипломатів. Дякуємо за витримку, професійність і відповідальність.
30 років України в Антарктиці. Працюємо далі.
За 30 років ми зберегли станцію та започаткували на ній нові напрями досліджень, а ще зберегли й продовжили унікальні ряди спостережень, що тривають із середини ХХ століття: метеорологічні (з 1947 року), геомагнітні (з 1954-го), озонові (з 1957-го). Саме ці безперервні дані дають змогу робити науково обґрунтовані висновки про зміни на планеті, насамперед — кліматичні. Зокрема, середня річна температура в районі станції зросла приблизно на 3 °C за майже 80 років.
Сьогодні на «Вернадському» працюють за трьома ключовими напрямами — геофізика, метеорологія, біологія. Українські вчені досліджують озонову діру, магнітне поле Землі, іоносферу, вплив клімату на екосистеми Антарктики, відкривають нові види живих організмів. Дані, які фіксують кожні три години, використовують у всьому світі для кліматичних моделей і прогнозів — зокрема й для щоденних прогнозів погоди в Україні.
Навіть під час повномасштабної війни Україна зберігає статус консультативної сторони Договору про Антарктику й реальний вплив на рішення щодо континенту. Ми захищаємо наукові та природоохоронні підходи й не даємо проштовхувати імперські ініціативи росії.
Є ще одна, людська, історія цієї присутності. Частина полярників пішла захищати країну — понад 30 колег стали військовими. Їх називають «бойовими пінгвінами». Вони воюють на різних напрямках і водночас залишаються частиною антарктичної спільноти. Колег можна підтримати разом — у НАНЦ є постійний збір для них.
Війна завершиться. А наука, яку ми не зупинили, працюватиме для країни десятиліттями.
Вітання для всіх, хто був і є частиною цієї історії: полярників, науковців, інженерів, медиків, дипломатів. Дякуємо за витримку, професійність і відповідальність.
30 років України в Антарктиці. Працюємо далі.
❤3
У 2026 році взаємодія закладів освіти й роботодавців у професійній освіті стане системною. Новий Закон України «Про професійну освіту» передбачає створення наглядових рад у професійних коледжах — як інструменту спільної відповідальності за якість підготовки фахівців.
Йдеться не про формальність, а про реальний механізм стратегічного управління розвитком закладу. До складу наглядових рад увійдуть представники роботодавців, органів влади та громадськості, водночас половину місць у них займатимуть представники бізнесу.
Наглядові ради:
✔ обиратимуть керівників закладів на відкритому конкурсі та визначатимуть для них чіткі показники результативності;
✔ погоджуватимуть освітні програми, щоб зміст навчання, обсяг практики та обладнання відповідали сучасним вимогам виробництва;
✔ ухвалюватимуть стратегічні рішення щодо розвитку закладу, інвестицій та партнерств.
Мета цих змін — зробити професійну освіту ближчою до реальних потреб економіки. Студенти мають здобувати кваліфікації на сучасному обладнанні й виходити на ринок праці підготовленими до конкретної роботи, без тривалого донавчання вже на підприємстві.
Наглядові ради обов’язково створять у закладах із понад 300 студентами та за потреби — у менших. Їх розпочнуть формувати на початку 2026 року, а з вересня ради повноцінно запрацюють. Наше завдання — створити щонайменше 100 таких рад уже в перший рік.
Це початок системних змін, які підтримують міжнародні партнери — World Bank, EBRD GO-VET, DECIDE, EdUP, Skills4Recovery, GPE та інші.
Коли освіта й роботодавці працюють разом, виграють передусім студенти, економіка та країна.
Йдеться не про формальність, а про реальний механізм стратегічного управління розвитком закладу. До складу наглядових рад увійдуть представники роботодавців, органів влади та громадськості, водночас половину місць у них займатимуть представники бізнесу.
Наглядові ради:
✔ обиратимуть керівників закладів на відкритому конкурсі та визначатимуть для них чіткі показники результативності;
✔ погоджуватимуть освітні програми, щоб зміст навчання, обсяг практики та обладнання відповідали сучасним вимогам виробництва;
✔ ухвалюватимуть стратегічні рішення щодо розвитку закладу, інвестицій та партнерств.
Мета цих змін — зробити професійну освіту ближчою до реальних потреб економіки. Студенти мають здобувати кваліфікації на сучасному обладнанні й виходити на ринок праці підготовленими до конкретної роботи, без тривалого донавчання вже на підприємстві.
Наглядові ради обов’язково створять у закладах із понад 300 студентами та за потреби — у менших. Їх розпочнуть формувати на початку 2026 року, а з вересня ради повноцінно запрацюють. Наше завдання — створити щонайменше 100 таких рад уже в перший рік.
Це початок системних змін, які підтримують міжнародні партнери — World Bank, EBRD GO-VET, DECIDE, EdUP, Skills4Recovery, GPE та інші.
Коли освіта й роботодавці працюють разом, виграють передусім студенти, економіка та країна.
🔥2
Уряд ухвалив рішення про розподіл частини субвенції на облаштування укриттів у закладах освіти. 231,1 млн грн виділено місцевим бюджетам на реалізацію 22 проєктів.
Кошти спрямують на завершення окремих об’єктів, за якими будівельні роботи вже виконано на 60% та більше, в 11 областях України: Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській та Хмельницькій. Це фінансування дасть змогу швидше завершити будівництво обʼєктів, аби повернути дітей до очного або змішаного навчання в безпечних умовах.
У 2026 році держава спрямовує 5 млрд грн на будівництво підземних шкіл-укриттів, а сьогоднішнє рішення — продовження системної роботи в межах цього фінансування. Розподіл коштів триватиме й надалі.
Безпека дітей залишається незмінним пріоритетом. Держава послідовно працює над тим, щоб учні мали доступ до безпечного освітнього простору й могли повертатися до очного навчання там, де це можливо.
Кошти спрямують на завершення окремих об’єктів, за якими будівельні роботи вже виконано на 60% та більше, в 11 областях України: Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській та Хмельницькій. Це фінансування дасть змогу швидше завершити будівництво обʼєктів, аби повернути дітей до очного або змішаного навчання в безпечних умовах.
У 2026 році держава спрямовує 5 млрд грн на будівництво підземних шкіл-укриттів, а сьогоднішнє рішення — продовження системної роботи в межах цього фінансування. Розподіл коштів триватиме й надалі.
Безпека дітей залишається незмінним пріоритетом. Держава послідовно працює над тим, щоб учні мали доступ до безпечного освітнього простору й могли повертатися до очного навчання там, де це можливо.