Початкова школа формує перший досвід дитини в освіті — саме тут закладають ставлення до навчання, відчуття безпеки та віру у власні сили. В умовах війни цей етап набуває особливої ваги: діти приходять до школи з різним досвідом, різним рівнем готовності й різними потребами. Тому підходи до початкової освіти мають бути гнучкими, сучасними й такими, що справді працюють для дитини.

Це планове рішення передбачене законодавством: державні стандарти освіти мають регулярно переглядатися, щоб відповідати викликам часу. Попередній стандарт було ухвалено у 2018 році. За ці роки змінилися як умови, так і потреби дітей та освітньої системи загалом.

В оновленому стандарті уточнено мету початкової освіти, упорядковано результати навчання, з’явилися чіткі орієнтири для оцінювання. Посилено увагу до безпеки, добробуту дітей та інклюзії. Важливо, що стандарт узгоджено з базовою та профільною середньою освітою, щоб навчання було послідовним на всіх рівнях.

Наступний логічний крок після стандарту — Типова освітня програма. Без цього кроку стандарт залишився б декларативним документом без чітких інструментів упровадження. Саме Типова освітня програма показує, як вимоги стандарту працюватимуть у школі: як формується навчальне навантаження, як організовується освітній процес у 1–2 та 3–4 класах, які підходи застосовують до оцінювання й інклюзії. Важливо, що вперше Типова освітня програма є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти: загальноосвітніх шкіл, спеціальних закладів та класів, у яких навчаються діти з особливими освітніми потребами.

Нам важливо почути вчителів початкових класів, які безпосередньо працюють із дітьми, організовують освітній процес, оцінювання та інклюзивне навчання для дітей з ООП. Саме їхній професійний досвід є потрібним, щоб програма була зрозумілою в застосуванні, підтримувала роботу вчителя й відповідала потребам дітей. З цією метою МОН пропонує проєкт Типової освітньої програми для 1–4 класів для громадського обговорення.

Деталі на сайті МОН: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-typovoi-osvitnoi-prohramy-dlia-1-4-klasiv-zakladiv-zahalnoi-serednoi-osvity?v=6981dbcf47305

Продовжуємо системне оновлення науки в Україні. Сьогодні КМУ погодив експеримент із проєктної аспірантури. Започатковуємо формат, у якому підготовка PhD ґрунтується на виконанні конкретного дослідницького проєкту з практичним результатом.

Сьогодні аспірантура поєднує навчання з індивідуальною роботою над дисертацією без окремого фінансування самого дослідження. Це обмежує можливості для експериментів, зменшує мотивацію молодих учених і часто не дає змоги зробити науку основною професійною діяльністю.

У межах експерименту змінюється логіка підготовки PhD: фінансується не статус аспіранта, а конкретний дослідницький проєкт із визначеною метою, строками та очікуваними результатами. Саме результати такого проєкту стають основою для підготовки й захисту дисертації. Фінансування проєкту покриває оплату праці аспіранта та наукового керівника, а також витрати на матеріали, обладнання й використання дослідницької інфраструктури.

Добір PhD-проєктів здійснюватиметься на конкурсних засадах із науковою експертизою та прозорими правилами, з пріоритетом для STEM-досліджень і напрямів, важливих для економіки та безпеки країни. Також у межах проєктів можлива міжнародна співпраця.

❗️ Проєктна аспірантура не замінює чинну систему підготовки аспірантів, а запроваджується як окремий експериментальний формат. Приймання заявок на участь в експериментальному проєкті заплановано на березень 2026 року, а початок підготовки аспірантів — у липні 2026 року.

Ця постанова дає можливість протестувати модель підготовки PhD через участь у дослідницькому проєкті з фокусом на практично значущі результати. Такий підхід перетворює ступінь PhD з формальної ознаки завершення навчання на підтвердження виконаної наукової роботи з чітко окресленим результатом — новими знаннями й технологіями, що сприяють ухваленню рішень, важливих для розвитку науки, економіки та безпеки держави.

🇺🇦🐧6 лютого 1996 року британська станція «Фарадей» стала українською — Академік Вернадський. Від цієї дати почався відлік самостійної присутності України на крижаному континенті.

За 30 років ми зберегли станцію та започаткували на ній нові напрями досліджень, а ще зберегли й продовжили унікальні ряди спостережень, що тривають із середини ХХ століття: метеорологічні (з 1947 року), геомагнітні (з 1954-го), озонові (з 1957-го). Саме ці безперервні дані дають змогу робити науково обґрунтовані висновки про зміни на планеті, насамперед — кліматичні. Зокрема, середня річна температура в районі станції зросла приблизно на 3 °C за майже 80 років.

Сьогодні на «Вернадському» працюють за трьома ключовими напрямами — геофізика, метеорологія, біологія. Українські вчені досліджують озонову діру, магнітне поле Землі, іоносферу, вплив клімату на екосистеми Антарктики, відкривають нові види живих організмів. Дані, які фіксують кожні три години, використовують у всьому світі для кліматичних моделей і прогнозів — зокрема й для щоденних прогнозів погоди в Україні.

Навіть під час повномасштабної війни Україна зберігає статус консультативної сторони Договору про Антарктику й реальний вплив на рішення щодо континенту. Ми захищаємо наукові та природоохоронні підходи й не даємо проштовхувати імперські ініціативи росії.

Є ще одна, людська, історія цієї присутності. Частина полярників пішла захищати країну — понад 30 колег стали військовими. Їх називають «бойовими пінгвінами». Вони воюють на різних напрямках і водночас залишаються частиною антарктичної спільноти. Колег можна підтримати разом — у НАНЦ є постійний збір для них.
Війна завершиться. А наука, яку ми не зупинили, працюватиме для країни десятиліттями.

Вітання для всіх, хто був і є частиною цієї історії: полярників, науковців, інженерів, медиків, дипломатів. Дякуємо за витримку, професійність і відповідальність.
30 років України в Антарктиці. Працюємо далі.

Уряд ухвалив рішення про розподіл частини субвенції на облаштування укриттів у закладах освіти. 231,1 млн грн виділено місцевим бюджетам на реалізацію 22 проєктів.

Кошти спрямують на завершення окремих об’єктів, за якими будівельні роботи вже виконано на 60% та більше, в 11 областях України: Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Херсонській та Хмельницькій. Це фінансування дасть змогу швидше завершити будівництво обʼєктів, аби повернути дітей до очного або змішаного навчання в безпечних умовах.

У 2026 році держава спрямовує 5 млрд грн на будівництво підземних шкіл-укриттів, а сьогоднішнє рішення — продовження системної роботи в межах цього фінансування. Розподіл коштів триватиме й надалі.

Безпека дітей залишається незмінним пріоритетом. Держава послідовно працює над тим, щоб учні мали доступ до безпечного освітнього простору й могли повертатися до очного навчання там, де це можливо.

Виборність посад — це цінність, за яку українське суспільство боролося в різні періоди своєї історії. І ця цінність не може бути вибірковою. Вона однаково стосується всіх сфер, де виборність передбачена законодавством. Зокрема, і в системі вищої освіти, у якій оновлення керівництва і реальна виборність керівників є для нашої команди принциповими.

Днями у Президента (читайте – ректора) Київського національного університету культури і мистецтв Михайла Поплавського завершився строк дії контракту. Юридично і фактично Михайло Поплавський керував закладом понад 30 років.

Коли одна людина очолює університет понад три десятиліття, це виходить за межі здорової управлінської змінюваності. Посада ректора — це строкова й виборна відповідальність перед академічною спільнотою. І навіть коли юридична можливість управління закладом зберігається, виникають питання до етики, а також управлінської культури та інтересів самого закладу. На жаль, ми мали практику, яка дозволяла внаслідок різноманітних юридичних маневрів зберігати за собою посаду ректора чи значний вплив на університет попри законодавчі обмеження.

У квітні 2023 року Михайло Поплавський сам публічно заявляв про те, що важливо, щоб в університет прийшов новий керівник. Я вважаю, що саме зараз настав момент підтвердити ці слова.

Університет культури має формувати всебічне розуміння феномену культури, особливо культури української, у всіх її проявах, та виховувати високі морально-етичні стандарти у людей, які працюватимуть з такими темами, як цінності, сенси, ідентичність. На моє переконання, публічний стиль і тон, який транслював керівник закладу протягом років формували викривлене уявлення про те, якою має бути культурна інституція та українська культура загалом.

Натомість протягом років ім’я керівника неодноразово фігурувало у публічних матеріалах щодо звинувачень у харасменті. Крім того, окремо викликає питання щодо можливого конфлікту інтересів — поєднанням керівництва державним університетом і діяльності пов’язаного приватного закладу освіти.

Я вважаю, що університет культури має бути прикладом етичних стандартів, а не постійним джерелом дискусій про них. Тому Міністерство освіти і науки України призначило виконувача обов’язків керівника закладу, який має організувати проведення відкритих і конкурентних виборів — реальних, об’єктивних і позбавлених впливу.

За даними UNESCO, частка жінок-дослідниць в Україні є однією з найвищих у світі. Це свідчить про вагомий внесок жінок у розвиток української науки. Наше завдання — створювати умови, за яких цей потенціал може повною мірою реалізовуватися: від підтримки молодих дослідниць на початку кар’єри до розширення представництва жінок у керівництві наукових інституцій.

Міністерство освіти і науки України послідовно працює у цьому напрямі:
👉 Впроваджуємо Стратегію гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та інтегруємо принципи рівного доступу до освітніх програм, конкурсів, грантових й академічних процедур, щоб жінки мали однаковий доступ до фінансування, кар’єрного зростання й управлінських позицій у науці.

👉 Будуємо середовище для інновацій, у якому науковці й науковиці мають рівні можливості для розвитку власних проєктів. Як результат — у 2025 році в мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів уже підтримано понад 150 команд, створено більш ніж 40 прототипів і проведено орієнтовно 60 освітніх та презентаційних заходів.

👉 Поглиблюємо інтеграцію України до Європейського дослідницького простору та програми ЄС «Горизонт Європа», закладаючи в Дорожню карту до 2027 року принципи гендерної рівності та інклюзивності.

👉 Оновили Премію Кабінету Міністрів України за розроблення й упровадження інноваційних технологій, заклавши гендерно збалансований підхід до формування експертних рад і оцінювання заявок, щоб забезпечити рівні умови участі та прозорі критерії оцінювання для всіх учасників.

Сьогодні Міжнародний день жінок і дівчат у науці — про лідерство і системну підтримку цього вибору. Про роль держави у створенні умов, за яких дівчата і жінки можуть не лише займатися наукою, а й очолювати дослідницькі команди, формувати наукові напрями та впливати на рішення, від яких залежать розвиток суспільства й глобальний науковий простір. Подяка науковицям за їхній вибір. Розвиток науки відбувається завдяки людям і їхнім рішенням: іти в науку, залишатися в ній, брати відповідальність і вести за собою інших.

Працюємо далі, щоб кожна учениця, студентка, аспірантка та науковиця, яка обирає цей шлях, мала підтримку на всіх етапах наукової кар’єри.

Уряд затвердив розподіл 3 млрд грн субвенції на реалізацію «Нової української школи» у 2026 році. Це щорічний інструмент підтримки реформи, який дає змогу громадам системно оновлювати освітнє середовище, модернізувати навчальні простори та забезпечувати заклади освіти сучасним обладнанням.

✔️ 1,3 млрд грн буде спрямовано на оновлення навчального обладнання, комп’ютерної та мультимедійної техніки, оснащення кабінетів природничих дисциплін, STEM-лабораторій і мистецьких просторів.
✔️ 1,2 млрд грн передбачено для оснащення пілотних ліцеїв старшої профільної школи — насамперед для модернізації лабораторій природничої галузі та розвитку STEM-напряму.
❗️Важливо, що для ліцеїв, які працюють дистанційно, передбачено можливість спрямувати кошти на цифрове обладнання та ліцензійні електронні ресурси.
✔️ Окремий напрям — 500 млн грн — на розвиток осередків «Захисту України» у школах і міжшкільних ресурсних центрах.

Субвенція передбачає спільну відповідальність держави й громад.
Для її отримання необхідне співфінансування з місцевих бюджетів, ремонт приміщень коштом громад для встановлення обладнання, а закупівлі мають проводити відкрито і прозоро — відповідно до вимог Ukraine Facility.

Ми вже бачимо результат попереднього фінансування. Торік субвенція обсягом 770 млн грн дала змогу профінансувати 137 закладів освіти та облаштувати 578 навчальних кабінетів, зокрема 196 лабораторій. Це приклад того, як державні інвестиції перетворюються на реальні зміни в школах.

Нове рішення продовжує цю системну роботу — держава посилює спроможність громад забезпечувати дітям доступну і якісну освіту через комплексне оновлення освітніх просторів, навчального обладнання та оснащення осередків «Захисту України». Такий підхід сприяє стійкості освітньої системи й тому, щоб державні інвестиції давали відчутний результат для учнів, учителів і громад.

Уряд оновив правила надання субвенції на модернізацію шкільних кухонь та їдалень у 2026 році. У державному бюджеті цьогоріч на ці цілі передбачено 1 млрд грн. Тепер за оновленим порядком громади зможуть подавати заявки та отримувати кошти для модернізації харчоблоків.

📌 Як і раніше, передбачено три моделі організації харчування — «базова кухня», «опорна кухня» та «фабрика-кухня». Це дає змогу обрати формат, який відповідає кількості учнів і можливостям громади.

📌 Подати заявки зможуть заклади освіти, зокрема військові та військово-морські ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, спеціальні заклади освіти, а також школи з кількістю учнів від 200. Менші школи (від 100 учнів) можуть брати участь, якщо це єдиний заклад у громаді, де організовано очне або змішане навчання та забезпечено підвезення дітей.

📌 Громади зможуть оновлювати їдальні комплексно: закуповувати сучасне кухонне обладнання, проводити реконструкцію або капітальний ремонт, а також завершувати ті об’єкти, які почали модернізувати у 2025 році, якщо їхня готовність становить не менше ніж 60%.

📌 Держава покриє більшу частку витрат — від 70% до 95% вартості проєкту залежно від спроможності громади, решту забезпечує місцевий бюджет.

📌 Під час відбору заявок на фінансування враховуватимуть кількість дітей, яких охоплює харчування, наявність укриттів у закладі освіти та рівень співфінансування з боку громади.

Ми робимо це для того, щоб кожна дитина в закладі освіти мала доступ до якісного й повноцінного харчування щодня. Йдеться не лише про нове обладнання чи ремонт, а про здоров’я дітей, їхню енергію для навчання й формування звички здорового харчування. Модернізація шкільних їдалень є складником реформи шкільного харчування, ініційованої першою леді Оленою Зеленською, що системно реалізується в закладах освіти в усіх регіонах України.