Зміни в господарському процесуальному законодавстві щодо доказів та доказування
https://www.facebook.com/CourtPressCenter/posts/789248951581823
https://www.facebook.com/CourtPressCenter/posts/789248951581823
❗️Рішення ЄСПЛ щодо умов тримання під вартою та ефективних засобів захисту
Sukachov v. Ukraine, 30 January 2020 - одне з найважливіших для України рішень напевно за всю історію співпраці з Судом. Пілотне рішення щодо умов тримання під вартою та ефективних засобів захисту. Роз‘яснення, якими мають бути превентивні заходи, та як співвідносяться превентивні і компенсаторні засоби захисту.
Окремо наголошено на взаємозв’язку перенаселеності місць позбавлення волі і надмірного застосування тримання під вартою в якості запобіжного заходу.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2448462778816466&id=100009583042326
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2448462778816466&id=100009583042326
Sukachov v. Ukraine, 30 January 2020 - одне з найважливіших для України рішень напевно за всю історію співпраці з Судом. Пілотне рішення щодо умов тримання під вартою та ефективних засобів захисту. Роз‘яснення, якими мають бути превентивні заходи, та як співвідносяться превентивні і компенсаторні засоби захисту.
Окремо наголошено на взаємозв’язку перенаселеності місць позбавлення волі і надмірного застосування тримання під вартою в якості запобіжного заходу.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2448462778816466&id=100009583042326
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2448462778816466&id=100009583042326
😊 Верховний суд: Бійка на робочому місці може визнаватися нещасним випадком на виробництві
КЦС констатував, що позивач дістав тілесні ушкодження, перебуваючи на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, унаслідок небезпечного виробничого фактору, а саме — агресивних дій іншого працівника, що стались у процесі виконання трудових
обов’язків. Тому КЦС дійшов висновку, що цей нещасний випадок є таким, що пов’язаний з виробництвом.
Прецедент: Бійка на робочому місці може розцінюватися як нещасний випадок на виробництві
Отже, якщо, наприклад, нардепи поб’ються в сесійній залі й, не дай Боже, хтось дістане травму, то це також потрібно буде визнати нещасним випадком на виробництві. Адже суперечки між народними обранцями, як правило, виникають саме через виконання депутатських повноважень, а не з особистих мотивів.
https://zib.com.ua/ua/141089-biyka_na_robochomu_misci_mozhe_viznavatisya_neschasnim_vipad.html?fbclid=IwAR2T9Cl6xRfoDSIB5_RrRM8_NguuCIZvuhJzuqHkkY6M1sxnG-9YOgO2Ij0
КЦС констатував, що позивач дістав тілесні ушкодження, перебуваючи на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, унаслідок небезпечного виробничого фактору, а саме — агресивних дій іншого працівника, що стались у процесі виконання трудових
обов’язків. Тому КЦС дійшов висновку, що цей нещасний випадок є таким, що пов’язаний з виробництвом.
Прецедент: Бійка на робочому місці може розцінюватися як нещасний випадок на виробництві
Отже, якщо, наприклад, нардепи поб’ються в сесійній залі й, не дай Боже, хтось дістане травму, то це також потрібно буде визнати нещасним випадком на виробництві. Адже суперечки між народними обранцями, як правило, виникають саме через виконання депутатських повноважень, а не з особистих мотивів.
https://zib.com.ua/ua/141089-biyka_na_robochomu_misci_mozhe_viznavatisya_neschasnim_vipad.html?fbclid=IwAR2T9Cl6xRfoDSIB5_RrRM8_NguuCIZvuhJzuqHkkY6M1sxnG-9YOgO2Ij0
Закон и Бизнес
Конфлікт на ґрунті претензій
Торік «ЗіБ» повідомив про рішення французького суду, який визнав секс у відрядженні виробничою потребою. Наш ВС вирішив не пасти задніх і визнав, що нещасний випадок може статися внаслідок бійки на робочому місці. Головне — мотиви.
Адвокат Дмитро Таранчук: Розповсюджена інформація, що «Корвалол» за радянських часів випускали 70 заводів, є недостовірною
15 років дві провідні українські фармацевтичні компанії б’ються за один з найдоступніших препаратів на ринку лікарських засобів, точніше, не за сам препарат, а за його назву — «Корвалол». Кількість неправдивої, відверто маніпулятивної інформації навколо цієї теми вражає. Останній інформаційний вихлоп, який поширили навіть провідні ЗМІ, ніс народу такий основний меседж: якщо суд не пристане на бік «Дарниці», «Фармак» монополізує ринок «Корвалолу» і доступні ліки перестануть бути доступними.
https://racurs.ua/ua/2540-advokat-at-farmak-dmytro-taranchuk-farmak-buv-iedynym-vyrobnykom-korvalolu-na-ves-srsr.html
15 років дві провідні українські фармацевтичні компанії б’ються за один з найдоступніших препаратів на ринку лікарських засобів, точніше, не за сам препарат, а за його назву — «Корвалол». Кількість неправдивої, відверто маніпулятивної інформації навколо цієї теми вражає. Останній інформаційний вихлоп, який поширили навіть провідні ЗМІ, ніс народу такий основний меседж: якщо суд не пристане на бік «Дарниці», «Фармак» монополізує ринок «Корвалолу» і доступні ліки перестануть бути доступними.
https://racurs.ua/ua/2540-advokat-at-farmak-dmytro-taranchuk-farmak-buv-iedynym-vyrobnykom-korvalolu-na-ves-srsr.html
racurs.ua
Адвокат АТ «Фармак» Дмитро Таранчук: Розповсюджена інформація, що «Корвалол» за радянських часів випускали 70 заводів, є недостовірною
«Фармак» нікому не забороняє виробляти «Корвалол». Але є на ринку ті, хто розуміє: у розкрутку бренду треба вкласти чималі кошти та час, і це буде дорого і довго. Тож прив’язуються до вже розкручених і добре відомих чужих торгових марок
👅 Висловлювання влади щодо винуватості особи - неприпустимі
Адвокат Ярослав Зейкан:
У справі «Грабчук проти України» від 21 вересня 2006 р. наголошено, що навіть при закритті справи недопустимо вживати терміни, які не залишають сумніви в тому, що заявниця вчинила злочин.
ЄСПЛ вважає недопустимими висловлювання представників влади (і не тільки судової), щодо винуватості особи. У справі «Аллене де Рібемон проти Франції» зазначено: П.33…Принцип презумпції невинуватості – перш за все гарантія у кримінальних справах, але сфера застосування цього принципу значно ширша: він обов»язковий не тільки для кримінального суду, …а й для всіх інших органів держави. Отже, всяка заява про винуватість особи, яка випереджає оцінку фактів компетентними судами є порушенням пункту 2 статті 6 Конвенції.
У зв’язку з цим адвокати повинні використовувати у своїй аргументації всі випадки порушень презумпції невинуватості та ув’язувати їх з реаліями конкретної справи. Відомі інтерв»ю у справі Шеремета з участю Президента, Міністра внутрішніх справ і Генерального прокурора у разі їх фіксування та детального аналізу, можуть бути частиною захисного ресурсу і за клопотанням адвоката використані як доказ порушення вимог ст. 6 Конвенції.
З огляду на реальний стан справи адвокат вправі заявити клопотання про допит цих високопосадовців в якості свідків. Таке клопотання доцільно заявляти ще на стадії досудового слідства. Подібна практика мала би і превентивний характер, оскільки була б пересторогою для посадових осіб щодо необгрунтованих заяв про винуватість певної особи. По суті це один із способів роботи адвоката на випередження.
https://www.facebook.com/yaroclav.zeykan/posts/3020949681283453
Адвокат Ярослав Зейкан:
У справі «Грабчук проти України» від 21 вересня 2006 р. наголошено, що навіть при закритті справи недопустимо вживати терміни, які не залишають сумніви в тому, що заявниця вчинила злочин.
ЄСПЛ вважає недопустимими висловлювання представників влади (і не тільки судової), щодо винуватості особи. У справі «Аллене де Рібемон проти Франції» зазначено: П.33…Принцип презумпції невинуватості – перш за все гарантія у кримінальних справах, але сфера застосування цього принципу значно ширша: він обов»язковий не тільки для кримінального суду, …а й для всіх інших органів держави. Отже, всяка заява про винуватість особи, яка випереджає оцінку фактів компетентними судами є порушенням пункту 2 статті 6 Конвенції.
У зв’язку з цим адвокати повинні використовувати у своїй аргументації всі випадки порушень презумпції невинуватості та ув’язувати їх з реаліями конкретної справи. Відомі інтерв»ю у справі Шеремета з участю Президента, Міністра внутрішніх справ і Генерального прокурора у разі їх фіксування та детального аналізу, можуть бути частиною захисного ресурсу і за клопотанням адвоката використані як доказ порушення вимог ст. 6 Конвенції.
З огляду на реальний стан справи адвокат вправі заявити клопотання про допит цих високопосадовців в якості свідків. Таке клопотання доцільно заявляти ще на стадії досудового слідства. Подібна практика мала би і превентивний характер, оскільки була б пересторогою для посадових осіб щодо необгрунтованих заяв про винуватість певної особи. По суті це один із способів роботи адвоката на випередження.
https://www.facebook.com/yaroclav.zeykan/posts/3020949681283453
📌Новації в судах першої інстанції
Узагальнення основних новел Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), які будуть застосовуватися судами першої інстанції починаючи з 8 лютого 2020 року. Виконане суддею Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя А. Шалагіновою.
Перелік малозначних справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження доповнено такими категоріями спорів: про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); про розірвання шлюбу; про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час 525 500 грн.) (пп. 3, 5 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України). Також, зменшилась ціна позову для справ незначної складності, що можуть визнаватися судом малозначними, - до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час 525 500 грн.) (п. 2 ч. 6 ст. 19, п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України).
Крім того, змінився порядок розгляду відводу складу суду, а саме відвід, заявлений за 3 робочі дні або раніше до наступного судового засідання у справі, розглядається іншим складом суду протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного судового засідання по справі. Якщо заява про відвід надійшла пізніше, ніж за 3 робочі дні, то її розгляд здійснює склад суду, який розглядає цивільну справу. У разі надходження заяви про відвід не під час судового засідання, а поза його межами, така заява розглядається в порядку письмового провадження. При цьому, провадження у справі на час розгляду відводу не підлягатиме зупиненню (ч.ч. 3, 7 ст. 40, ст.ст. 252, 253 ЦПК України).
https://court.gov.ua/press/news/884938/?fbclid=IwAR290ZGQiFahKmqN8CkVDKEd-zAi39AkIYFd-Y7ekRjkiSmzi4_GYWxJ3XI
Також змінились деякі правила забезпечення позову, а саме заборонено забезпечувати позов шляхом припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання в проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави, державного органу, територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить відповідну процедуру (ч. 11 ст. 150 ЦПК України). Крім того, змінено деякі способи забезпечення позову, а саме встановлення судом обов’язку вчинити певні дії в порядку забезпечення позову наразі буде можливе лише, якщо спір виник із сімейних правовідносин. Також виключено з переліку способів забезпечення позовів передання речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору. Інші заходи забезпечення позову, що не входять до переліку ч. 1 ст. 150 ЦПК України, можливо тепер застосовувати лише у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (п.п. 3, 7, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
До того ж, Законом України від 15 січня 2020 р. № 460-ІХ доповнено вимоги до заяв, скарг, клопотань та заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень – такі процесуальні документи повинні бути заздалегідь надіслані або надані іншим учасникам справи, про що суду надаються відповідні докази (ч. 2 ст. 183 ЦПК України).
Узагальнення основних новел Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), які будуть застосовуватися судами першої інстанції починаючи з 8 лютого 2020 року. Виконане суддею Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя А. Шалагіновою.
Перелік малозначних справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження доповнено такими категоріями спорів: про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); про розірвання шлюбу; про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час 525 500 грн.) (пп. 3, 5 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України). Також, зменшилась ціна позову для справ незначної складності, що можуть визнаватися судом малозначними, - до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час 525 500 грн.) (п. 2 ч. 6 ст. 19, п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України).
Крім того, змінився порядок розгляду відводу складу суду, а саме відвід, заявлений за 3 робочі дні або раніше до наступного судового засідання у справі, розглядається іншим складом суду протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного судового засідання по справі. Якщо заява про відвід надійшла пізніше, ніж за 3 робочі дні, то її розгляд здійснює склад суду, який розглядає цивільну справу. У разі надходження заяви про відвід не під час судового засідання, а поза його межами, така заява розглядається в порядку письмового провадження. При цьому, провадження у справі на час розгляду відводу не підлягатиме зупиненню (ч.ч. 3, 7 ст. 40, ст.ст. 252, 253 ЦПК України).
https://court.gov.ua/press/news/884938/?fbclid=IwAR290ZGQiFahKmqN8CkVDKEd-zAi39AkIYFd-Y7ekRjkiSmzi4_GYWxJ3XI
Також змінились деякі правила забезпечення позову, а саме заборонено забезпечувати позов шляхом припинення, відкладення, зупинення чи іншого втручання в проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави, державного органу, територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить відповідну процедуру (ч. 11 ст. 150 ЦПК України). Крім того, змінено деякі способи забезпечення позову, а саме встановлення судом обов’язку вчинити певні дії в порядку забезпечення позову наразі буде можливе лише, якщо спір виник із сімейних правовідносин. Також виключено з переліку способів забезпечення позовів передання речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору. Інші заходи забезпечення позову, що не входять до переліку ч. 1 ст. 150 ЦПК України, можливо тепер застосовувати лише у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (п.п. 3, 7, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
До того ж, Законом України від 15 січня 2020 р. № 460-ІХ доповнено вимоги до заяв, скарг, клопотань та заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень – такі процесуальні документи повинні бути заздалегідь надіслані або надані іншим учасникам справи, про що суду надаються відповідні докази (ч. 2 ст. 183 ЦПК України).
❗️ЄСПЛ: перша справа про кібер-насильство як форму насильства над жінками
Одна з ознак нашої реальності – злочини все частіше переходять в цифрову мережу. Справа Buturugă v. Romania (11 лютого 2020) – перша справа про кібер-насильство як форму насильства над жінками. Заявниця скаржилася на насильницьку поведінку свого колишнього чоловіка, але кримінальне провадження було припинено, головним чином на підставі того, що його поведінка була недостатньо серйозною, щоб кваліфікуватись як правопорушення.
Більше того, влада не розглядала справу з точки зору домашнього насильства. У ході цього провадження заявниця вимагала електронний огляд сімейного комп'ютера, стверджуючи, що її колишній чоловік протиправно оглядав її електронні сторінки, включаючи акаунт у Facebook, і робив копії її розмов, приватних документів та фотографій. Але національні органи відхилили скаргу з формальних підстав, не вважаючи оскаржувані дії складовою насильства.
Суд нагадав, що домашне насильство не сприймається обмеженно лише як акти фізичного насильства, а воно включає, серед іншого, психологічне насильство чи цькування. Крім того, кібернасильство в даний час визнається аспектом насильства над жінками та дівчатами і може приймати різні форми, включаючи вторгнення в комп’ютер жертви, а також доступ до, обмін та маніпулювання даними та зображеннями, включаючи особисті дані : “В контексті домашнього насильства кіберспостереження часто здійснюють інтимні партнери. Отже, Суд погоджується із аргументом заявниці, що такі дії, як моніторинг, доступ чи збереження кореспонденції подружжя без права на це, мають бути враховані, коли національні органи розслідують факти домашнього насильства ».
Загалом в цій справі було знайдено порушення позитивних зобов’язань держави за статтями 3 і 8 Конвенції.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2458604317802312&id=100009583042326
Одна з ознак нашої реальності – злочини все частіше переходять в цифрову мережу. Справа Buturugă v. Romania (11 лютого 2020) – перша справа про кібер-насильство як форму насильства над жінками. Заявниця скаржилася на насильницьку поведінку свого колишнього чоловіка, але кримінальне провадження було припинено, головним чином на підставі того, що його поведінка була недостатньо серйозною, щоб кваліфікуватись як правопорушення.
Більше того, влада не розглядала справу з точки зору домашнього насильства. У ході цього провадження заявниця вимагала електронний огляд сімейного комп'ютера, стверджуючи, що її колишній чоловік протиправно оглядав її електронні сторінки, включаючи акаунт у Facebook, і робив копії її розмов, приватних документів та фотографій. Але національні органи відхилили скаргу з формальних підстав, не вважаючи оскаржувані дії складовою насильства.
Суд нагадав, що домашне насильство не сприймається обмеженно лише як акти фізичного насильства, а воно включає, серед іншого, психологічне насильство чи цькування. Крім того, кібернасильство в даний час визнається аспектом насильства над жінками та дівчатами і може приймати різні форми, включаючи вторгнення в комп’ютер жертви, а також доступ до, обмін та маніпулювання даними та зображеннями, включаючи особисті дані : “В контексті домашнього насильства кіберспостереження часто здійснюють інтимні партнери. Отже, Суд погоджується із аргументом заявниці, що такі дії, як моніторинг, доступ чи збереження кореспонденції подружжя без права на це, мають бути враховані, коли національні органи розслідують факти домашнього насильства ».
Загалом в цій справі було знайдено порушення позитивних зобов’язань держави за статтями 3 і 8 Конвенції.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2458604317802312&id=100009583042326
📍Як правоохоронці незручного суддю підставляли
Суддя Ігор Мінаєв звернувся зі скаргою на дії адвоката-провокатора до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Він документально довів, що адвокат Омельяненко, підписавши зі Стрильцем договір про надання правової допомоги, фактично жодної адвокатської послуги своєму клієнтові не надав, а використав свій статус лише для участі в інсценованій спецоперації правоохоронних органів.
https://racurs.ua/ua/2553-sprava-suddi-igorya-minaieva-yak-pravoohoronci-nezruchnogo-suddu-pidstavlyaly.html
Суддя Ігор Мінаєв звернувся зі скаргою на дії адвоката-провокатора до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Він документально довів, що адвокат Омельяненко, підписавши зі Стрильцем договір про надання правової допомоги, фактично жодної адвокатської послуги своєму клієнтові не надав, а використав свій статус лише для участі в інсценованій спецоперації правоохоронних органів.
https://racurs.ua/ua/2553-sprava-suddi-igorya-minaieva-yak-pravoohoronci-nezruchnogo-suddu-pidstavlyaly.html
racurs.ua
Справа судді Ігоря Мінаєва: як правоохоронці незручного суддю підставляли
Справа судді Ігоря Мінаєва ще не закрита — її розглядатиме Вищий антикорупційний суд. Адвокати впевнені у своїй правовій позиції та розраховують на виправдання шанованого судді
❗️«Воно»: шкільна історія про булінг
Суд виніс чудове, просто соломонове рішення. Так, у ч. 1 ст. 174-4 Кодексу про адміністративні правопорушення сказано, що булінг — це не лише фізичне, сексуальне, економічне, а й психологічне насильство. Він може проявлятися у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування). А значить, слова вчительки про те, що «воно» — «недоумок», є нічим іншим, як булінгом. Вчительку визнали винною, однак провадження у справі закрили у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Чи змінилася ситуація за рік після ухвалення «антибулінгового» закону? Наразі інформації мало, проте за цей рік суди розглянули вже 270 адміністративних справ про цькування у школах.
https://racurs.ua/ua/2555-vono-shkilna-istoriya-pro-buling.html
Суд виніс чудове, просто соломонове рішення. Так, у ч. 1 ст. 174-4 Кодексу про адміністративні правопорушення сказано, що булінг — це не лише фізичне, сексуальне, економічне, а й психологічне насильство. Він може проявлятися у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування). А значить, слова вчительки про те, що «воно» — «недоумок», є нічим іншим, як булінгом. Вчительку визнали винною, однак провадження у справі закрили у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Чи змінилася ситуація за рік після ухвалення «антибулінгового» закону? Наразі інформації мало, проте за цей рік суди розглянули вже 270 адміністративних справ про цькування у школах.
https://racurs.ua/ua/2555-vono-shkilna-istoriya-pro-buling.html
racurs.ua
Булінг у школі: історія про булінг і судове рішення
За рік суди розглянули 270 адміністративних справ про булінг у школах. Історія конфлікту восьмикласника і вчительки — що вирішив суд
😡 Необхідна оборона. Окрема думка: Верховний суд дає зрозуміти, що в ситуації, коли людина спостерігає за нападом на іншу людину, краще залишитися осторонь
"14. Як випливає з вироку суду, смерть потерпілого була необережним наслідком дій засудженого. Таким чином, для вирішення питання про наявність чи відсутність необхідної оборони у діях засудженого неумисний наслідок його дій не може прийматися до уваги.
15. Щодо умисних дій засудженого, то суд встановив, що засуджений наніс один удар кулаком в обличчя потерпілого, причому «удар … не був сильним і сам по собі не призвів і не міг призвести до утворення будь-яких ушкоджень». Я не бачу підстав вважати, що несильний удар, який не здатен навіть спричинити будь-які ушкодження, не відповідав обстановці захисту, яка описана вище...
17. Я вважаю помилковим висновок більшості колегії про те, що оскільки дії потерпілого не становили реальної загрози життю і здоров’ю засудженого, це виключає стан необхідної оборони. Реальна загроза життю і здоров’ю не є обов’язковою ознакою стану необхідної оборони, оскільки законодавець визначає такий стан іншою ознакою: посяганням на охоронювані законом права та інтереси особи. Таким чином, відсутність ознаки, яку законодавець не вважав обов’язковою для стану необхідної оборони, не може виключити наявність такого стану.
18. Я вважаю, що дії засудженого у тій обстановці відповідали небезпечності посягання. Його засудження, підтверджене Верховним cудом, дає зрозуміти, що в ситуації, коли людина спостерігає за нападом на іншу людину, краще залишитися осторонь і дати подіям розвиватися своїм шляхом.
19. Я не вважаю таке послання суспільству з боку Верховного cуду правильним.
Постанова http://reyestr.court.gov.ua/Review/87453443
"14. Як випливає з вироку суду, смерть потерпілого була необережним наслідком дій засудженого. Таким чином, для вирішення питання про наявність чи відсутність необхідної оборони у діях засудженого неумисний наслідок його дій не може прийматися до уваги.
15. Щодо умисних дій засудженого, то суд встановив, що засуджений наніс один удар кулаком в обличчя потерпілого, причому «удар … не був сильним і сам по собі не призвів і не міг призвести до утворення будь-яких ушкоджень». Я не бачу підстав вважати, що несильний удар, який не здатен навіть спричинити будь-які ушкодження, не відповідав обстановці захисту, яка описана вище...
17. Я вважаю помилковим висновок більшості колегії про те, що оскільки дії потерпілого не становили реальної загрози життю і здоров’ю засудженого, це виключає стан необхідної оборони. Реальна загроза життю і здоров’ю не є обов’язковою ознакою стану необхідної оборони, оскільки законодавець визначає такий стан іншою ознакою: посяганням на охоронювані законом права та інтереси особи. Таким чином, відсутність ознаки, яку законодавець не вважав обов’язковою для стану необхідної оборони, не може виключити наявність такого стану.
18. Я вважаю, що дії засудженого у тій обстановці відповідали небезпечності посягання. Його засудження, підтверджене Верховним cудом, дає зрозуміти, що в ситуації, коли людина спостерігає за нападом на іншу людину, краще залишитися осторонь і дати подіям розвиватися своїм шляхом.
19. Я не вважаю таке послання суспільству з боку Верховного cуду правильним.
Постанова http://reyestr.court.gov.ua/Review/87453443
👍 Конституции решают, насколько крепко мы привязываем себя к мачте и насколько легко развязывается верёвка
"Конституции разнятся в зависимости от того, где и когда мы, народ Одиссея, ожидаем услышать песню сирен. Конституции решают, насколько крепко мы привязываем себя к мачте и насколько легко развязывается верёвка. <…> Первая цель конституционного самоограничения — усилить сопротивление диктату злобы дня. Если наше судно пройдёт мимо сирен, но кто-то захочет поплыть обратно, это совсем другой вопрос. Нельзя жить вечно привязанным к мачте. Если кто-то хочет экспериментировать, это его дело. В худшем случае он утонет, но пострадает за свою глупость один и не потопит всё судно вместе с товарищами и семьёй на борту.
...
Третья угроза конституционализму — это неокорпоративистский орден экспертов-сапожников. С их точки зрения, государственные чиновники при помощи уловок скрывают под новой конституцией собственные интересы; а эксперты знают лучше, как справляться с общественными делами. Это довольно нарочитое искажение фактов, в основе которого лежит именно тезис о том, что «экспертам виднее». Как заметил Джон Дьюи,
О том, что жмёт ботинок и в каком именно месте он жмёт, лучше всех известно тому, кто носит этот ботинок, даже если эксперт-сапожник лучше него знает, как справиться с этой проблемой…
Класс экспертов с неизбежностью оказывается настолько далёким от общих интересов, что превращается в класс, обладающий частными интересами и частным знанием, совершенно непригодным для решения социальных вопросов". (Профессор Андраш Шайо)
https://www.facebook.com/stanislav.shevchuk.3/posts/3064228300288201
"Конституции разнятся в зависимости от того, где и когда мы, народ Одиссея, ожидаем услышать песню сирен. Конституции решают, насколько крепко мы привязываем себя к мачте и насколько легко развязывается верёвка. <…> Первая цель конституционного самоограничения — усилить сопротивление диктату злобы дня. Если наше судно пройдёт мимо сирен, но кто-то захочет поплыть обратно, это совсем другой вопрос. Нельзя жить вечно привязанным к мачте. Если кто-то хочет экспериментировать, это его дело. В худшем случае он утонет, но пострадает за свою глупость один и не потопит всё судно вместе с товарищами и семьёй на борту.
...
Третья угроза конституционализму — это неокорпоративистский орден экспертов-сапожников. С их точки зрения, государственные чиновники при помощи уловок скрывают под новой конституцией собственные интересы; а эксперты знают лучше, как справляться с общественными делами. Это довольно нарочитое искажение фактов, в основе которого лежит именно тезис о том, что «экспертам виднее». Как заметил Джон Дьюи,
О том, что жмёт ботинок и в каком именно месте он жмёт, лучше всех известно тому, кто носит этот ботинок, даже если эксперт-сапожник лучше него знает, как справиться с этой проблемой…
Класс экспертов с неизбежностью оказывается настолько далёким от общих интересов, что превращается в класс, обладающий частными интересами и частным знанием, совершенно непригодным для решения социальных вопросов". (Профессор Андраш Шайо)
https://www.facebook.com/stanislav.shevchuk.3/posts/3064228300288201
😊Міністр юстиції Малюська тлумачить рішення ЕСПЛ щодо української люстрації й обіцяє її збереження в "обмеженому вигляді"
Малюська: ЄСПЛ не визнавав неправомірною люстрацію цілком, а лише її надмірний обсяг. Окремі категорії громадян, на думку суду, були автоматично люстровані, хоча нічого поганого не вчиняли.
А взагалі ми не будемо сидіти, склавши руки, а зробимо усе, щоб забезпечити права громадян та збереження механізму люстрації, хоч і в обмеженому вигляді.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1064844893896232&id=100011121947008
Малюська: ЄСПЛ не визнавав неправомірною люстрацію цілком, а лише її надмірний обсяг. Окремі категорії громадян, на думку суду, були автоматично люстровані, хоча нічого поганого не вчиняли.
А взагалі ми не будемо сидіти, склавши руки, а зробимо усе, щоб забезпечити права громадян та збереження механізму люстрації, хоч і в обмеженому вигляді.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1064844893896232&id=100011121947008
💉 Анастезіолог, через недбальство якого загинула породілля, отримав підозруІ
Київською місцевою прокуратурою № 2 повідомлено про підозру лікарю-анестезіологу, недбалість якого та злісне нехтування посадовими інструкціями стало причиною смерті пацієнтки.
Згідно з матеріалами слідства, 10 червня 2018 року до операційної зали одного із столичних пологових будинків для проведення операції кесарева розтину поступила 36-річна жінка. Анестезіологічне забезпечення (знеболювання) даної операції здійснювалося лікарем-анестезіологом, який того дня перебував на чергуванні.
При цьому підозрюваним всупереч положень посадової інструкції було допущено критичний дефект, внаслідок чого по закінченню операції породілля померла.
За висновками експертизи між смертю жінки та наявним дефектом у наданні лікарем-анестезіологом медичної допомоги існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Враховуючи викладене, лікарю-анестезіологу повідомлено про підозру у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 140 КК України.
Прес-служба прокуратури міста Києва
Київською місцевою прокуратурою № 2 повідомлено про підозру лікарю-анестезіологу, недбалість якого та злісне нехтування посадовими інструкціями стало причиною смерті пацієнтки.
Згідно з матеріалами слідства, 10 червня 2018 року до операційної зали одного із столичних пологових будинків для проведення операції кесарева розтину поступила 36-річна жінка. Анестезіологічне забезпечення (знеболювання) даної операції здійснювалося лікарем-анестезіологом, який того дня перебував на чергуванні.
При цьому підозрюваним всупереч положень посадової інструкції було допущено критичний дефект, внаслідок чого по закінченню операції породілля померла.
За висновками експертизи між смертю жінки та наявним дефектом у наданні лікарем-анестезіологом медичної допомоги існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Враховуючи викладене, лікарю-анестезіологу повідомлено про підозру у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок несумлінного до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, тобто у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 140 КК України.
Прес-служба прокуратури міста Києва
ЄСПЛ: примус до продажу землі
Рішенням у справі ANTONENKO AND OTHERS v. UKRAINE, яким ЄСПЛ, з огляду на свою попередню практику у справі ZELENCHUK AND TSYTSYURA v. UKRAINE, знову визнав порушення Україною ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності) у зв’язку із загальною забороною на законодавчому рівні продажу чи будь-якої іншої форми відчуження земель сільськогосподарського призначення.
https://www.facebook.com/supremecourt.ua/posts/639792070129015
Рішенням у справі ANTONENKO AND OTHERS v. UKRAINE, яким ЄСПЛ, з огляду на свою попередню практику у справі ZELENCHUK AND TSYTSYURA v. UKRAINE, знову визнав порушення Україною ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності) у зв’язку із загальною забороною на законодавчому рівні продажу чи будь-якої іншої форми відчуження земель сільськогосподарського призначення.
https://www.facebook.com/supremecourt.ua/posts/639792070129015
😃 Адвокату на замітку
Адвокатам на заметку для написания апеляции.
Коллега судья подсказала фразу - "Внаслідок глобального завантаження та хронічної втоми суд першої інстанції був позбавлений об'єктивної можливості винести об'єктивне і законне рішення"
Адвокат Сергій Трофімов
Адвокатам на заметку для написания апеляции.
Коллега судья подсказала фразу - "Внаслідок глобального завантаження та хронічної втоми суд першої інстанції був позбавлений об'єктивної можливості винести об'єктивне і законне рішення"
Адвокат Сергій Трофімов
Новини одним рядком
✅КГС ВС визнав законним рішення АМКУ щодо накладення штрафу на ДП «Укрспирт» у розмірі 33 млн грн за зловживання монопольним становищем на ринку
https://www.facebook.com/supremecourt.ua/posts/644099549698267
✅Слідами люстрації. Мінюст силами кількох департаментів у кооперації із Департаментом Ради Європи по виконанню рішень ЄСПЛ наразі готує проект закону про внесення змін до Закону «Про очищення влади» з метою набільш повного виконання вимог ЄСПЛ, висловлених в Полях та інші - Іван Ліщина.
https://www.facebook.com/ivan.lishchyna/posts/10157978890900498
✅КГС ВС визнав законним рішення АМКУ щодо накладення штрафу на ДП «Укрспирт» у розмірі 33 млн грн за зловживання монопольним становищем на ринку
https://www.facebook.com/supremecourt.ua/posts/644099549698267
✅Слідами люстрації. Мінюст силами кількох департаментів у кооперації із Департаментом Ради Європи по виконанню рішень ЄСПЛ наразі готує проект закону про внесення змін до Закону «Про очищення влади» з метою набільш повного виконання вимог ЄСПЛ, висловлених в Полях та інші - Іван Ліщина.
https://www.facebook.com/ivan.lishchyna/posts/10157978890900498
✍️Адвокат Ярослав Зейкан: "Мене коробить установка на "посадки"
Мене коробить установка на "посадки. Це просто дешевий піар. В умовах латентної реорганізації правоохоронні органи просто не можуть працювати ефективно. Україні потрібно 22-25 тис. суддів. Працює тільки 4,5 тис. Ось маю справу в Дубно. Там було 9 суддів. Тепер один. Мабуть потрібен "стахановський" рух серед суддів, коли один працює за 10".
Мене коробить установка на "посадки. Це просто дешевий піар. В умовах латентної реорганізації правоохоронні органи просто не можуть працювати ефективно. Україні потрібно 22-25 тис. суддів. Працює тільки 4,5 тис. Ось маю справу в Дубно. Там було 9 суддів. Тепер один. Мабуть потрібен "стахановський" рух серед суддів, коли один працює за 10".
😳Колектори паралізували роботу суду
Председатель Царичанского районного суда Днепропетровской области Ольга Гудым 6 марта обратилась в Высший совет правосудия и в Офис Генерального прокурора с сообщением о вмешательстве в работу суда.
Как следует из сообщения судьи, 5 марта с 10:00 до 13:20, то есть более трех часов, неизвестные лица множеством звонков фактически парализовали работу суда. При этом они звонили как на стационарные служебные телефоны суда, так и на личные мобильные телефоны председателя суда, еще одной судьи и работников аппарата суда, включая помощников судей и руководителя аппарата суда.
«Оперируя свободно конфиденциальной информацией – персональными данными (номера телефонов, фамилии, имена, место проживания, работы, наличие других членов семьи, имущества работников суда), с вопросом, когда будет возвращен несуществующий долг неизвестной финансовой организации работником суда – помощником судьи в сумме 20 тыс. грн., который она даже не брала», — указала О. Гудым в сообщении
https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/resolution/1378-0-6-20_.pdf
Председатель Царичанского районного суда Днепропетровской области Ольга Гудым 6 марта обратилась в Высший совет правосудия и в Офис Генерального прокурора с сообщением о вмешательстве в работу суда.
Как следует из сообщения судьи, 5 марта с 10:00 до 13:20, то есть более трех часов, неизвестные лица множеством звонков фактически парализовали работу суда. При этом они звонили как на стационарные служебные телефоны суда, так и на личные мобильные телефоны председателя суда, еще одной судьи и работников аппарата суда, включая помощников судей и руководителя аппарата суда.
«Оперируя свободно конфиденциальной информацией – персональными данными (номера телефонов, фамилии, имена, место проживания, работы, наличие других членов семьи, имущества работников суда), с вопросом, когда будет возвращен несуществующий долг неизвестной финансовой организации работником суда – помощником судьи в сумме 20 тыс. грн., который она даже не брала», — указала О. Гудым в сообщении
https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/resolution/1378-0-6-20_.pdf
✅ Проникнення може відбуватися без фізичного вторгнення до приміщення
Вторгнення до житла - трактування суду
12. …апеляційний суд дійшов висновку, що ці обставини не свідчать про наявність кваліфікуючої ознаки проникнення у житло, надавши вирішального значення тій обставині, що засуджений під час розбійного нападу не зайшов у приміщення літньої кухні, а залишався на порозі дверей.
13. Суд не може погодитися з таким підходом апеляційного суду і зазначає, що цього факту недостатньо для того, щоб виключити з кваліфікації вчиненого злочину ознаку проникнення у житло. Визначаючи наявність чи відсутність такої ознаки, апеляційний суд мав проаналізувати всю сукупність обставин справи в їх взаємозв`язку.
14. Розбій становить собою різновид злочинів, що мають на меті посягання на чуже майно. Посягання, поєднане з проникненням до житла, приміщення чи сховища, відрізняється насамперед тим, що його об`єктом є майно, до якого винна особа не має вільного доступу. Способи подолання перешкод у доступі до такого майна, можуть бути різноманітними і не обов`язково полягають у фізичному вторгненні у житло, приміщення чи сховище. Для висновку, чи було посягання на чуже майно поєднано з проникненням, визначальним є те, що об`єкт посягання знаходився у житлі, приміщенні чи сховищі і спосіб, обраний винною особою, був спрямований на заволодіння ним шляхом подолання перешкод у доступі до такого майна.
15. Це підтверджує й усталена судова практика, узагальнена, зокрема, у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.
16. Тобто закон та судова практика не виключають, що проникнення може відбуватися без фізичного вторгнення до житла або приміщення, якщо використані винним засоби дають змогу викрасти майно без такого входу. Вичерпний перелік таких засобів неможливо сформулювати, ураховуючи розвиток технологій та способів кримінальної поведінки.
18. У цій справі апеляційний суд підтвердив правильність встановлення судом першої інстанції факту того, що засуджений потрапив на територію домоволодіння з метою заволодіння чужим майном, намагався зламати двері приміщення літньої кухні, застосував до потерпілих насильство, небезпечне для життя та здоров`я. За таких обставин загроза негайного продовження насильства з боку нападника, який знаходився на порозі житла, була реальною, і потерпілий, перебуваючи під такою загрозою, передав йому гроші, що зберігалися в приміщенні.
19. Таким чином, той факт, що засуджений не переступив порогу приміщення, не може бути визначальною обставиною і не може спростувати наявності інших ознак проникнення.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/87985244
Вторгнення до житла - трактування суду
12. …апеляційний суд дійшов висновку, що ці обставини не свідчать про наявність кваліфікуючої ознаки проникнення у житло, надавши вирішального значення тій обставині, що засуджений під час розбійного нападу не зайшов у приміщення літньої кухні, а залишався на порозі дверей.
13. Суд не може погодитися з таким підходом апеляційного суду і зазначає, що цього факту недостатньо для того, щоб виключити з кваліфікації вчиненого злочину ознаку проникнення у житло. Визначаючи наявність чи відсутність такої ознаки, апеляційний суд мав проаналізувати всю сукупність обставин справи в їх взаємозв`язку.
14. Розбій становить собою різновид злочинів, що мають на меті посягання на чуже майно. Посягання, поєднане з проникненням до житла, приміщення чи сховища, відрізняється насамперед тим, що його об`єктом є майно, до якого винна особа не має вільного доступу. Способи подолання перешкод у доступі до такого майна, можуть бути різноманітними і не обов`язково полягають у фізичному вторгненні у житло, приміщення чи сховище. Для висновку, чи було посягання на чуже майно поєднано з проникненням, визначальним є те, що об`єкт посягання знаходився у житлі, приміщенні чи сховищі і спосіб, обраний винною особою, був спрямований на заволодіння ним шляхом подолання перешкод у доступі до такого майна.
15. Це підтверджує й усталена судова практика, узагальнена, зокрема, у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.
16. Тобто закон та судова практика не виключають, що проникнення може відбуватися без фізичного вторгнення до житла або приміщення, якщо використані винним засоби дають змогу викрасти майно без такого входу. Вичерпний перелік таких засобів неможливо сформулювати, ураховуючи розвиток технологій та способів кримінальної поведінки.
18. У цій справі апеляційний суд підтвердив правильність встановлення судом першої інстанції факту того, що засуджений потрапив на територію домоволодіння з метою заволодіння чужим майном, намагався зламати двері приміщення літньої кухні, застосував до потерпілих насильство, небезпечне для життя та здоров`я. За таких обставин загроза негайного продовження насильства з боку нападника, який знаходився на порозі житла, була реальною, і потерпілий, перебуваючи під такою загрозою, передав йому гроші, що зберігалися в приміщенні.
19. Таким чином, той факт, що засуджений не переступив порогу приміщення, не може бути визначальною обставиною і не може спростувати наявності інших ознак проникнення.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/87985244
🗣Коли коронавірус визнається форс-мажором
Поширення коронавірусу в певних випадках може бути визнано форс-мажором, наслідки якого не дозволили виконати зобов'язання за економічними договорами. Про це сказав президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков під час засідання Міжнародного трейд-клубу в Україні у вівторок в Києві.
Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше обставин, передбачених законодавством. Серед них – і епідемія. Крім того, форс-мажорні обставини можуть бути визначені сторонами в тексті договорів. «Наявність у договорах серед форс-мажорів таких обставин як епідемія, надзвичайна ситуація в сфері охорони здоров'я або обмежувальні дії влади посилює позицію в питаннях визнання фактів, які не дозволяють виконати відповідні зобов'язання. Але при цьому завжди необхідно надати докази того, що коронавірус або заходи щодо боротьби з його поширенням є обставинами, які могли стати причиною неможливості виконання зобов'язань», – зазначив президент ТПП України.
Сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини, повинна звернутися до компетентного органу (торгово-промислової палати) тієї країни, де виникли дані обставини, й отримати відповідний документ (сертифікат або свідоцтво) для можливості пред'явлення його контрагенту згідно з умовами договору.
https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/poshirennia-koronavirusu-v-pevnikh-vipadkakh-mozhe-buti-viznano-fors-mazhorom-dlia-vikonannia-ekonomichnikh-ugod
Поширення коронавірусу в певних випадках може бути визнано форс-мажором, наслідки якого не дозволили виконати зобов'язання за економічними договорами. Про це сказав президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков під час засідання Міжнародного трейд-клубу в Україні у вівторок в Києві.
Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше обставин, передбачених законодавством. Серед них – і епідемія. Крім того, форс-мажорні обставини можуть бути визначені сторонами в тексті договорів. «Наявність у договорах серед форс-мажорів таких обставин як епідемія, надзвичайна ситуація в сфері охорони здоров'я або обмежувальні дії влади посилює позицію в питаннях визнання фактів, які не дозволяють виконати відповідні зобов'язання. Але при цьому завжди необхідно надати докази того, що коронавірус або заходи щодо боротьби з його поширенням є обставинами, які могли стати причиною неможливості виконання зобов'язань», – зазначив президент ТПП України.
Сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини, повинна звернутися до компетентного органу (торгово-промислової палати) тієї країни, де виникли дані обставини, й отримати відповідний документ (сертифікат або свідоцтво) для можливості пред'явлення його контрагенту згідно з умовами договору.
https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/poshirennia-koronavirusu-v-pevnikh-vipadkakh-mozhe-buti-viznano-fors-mazhorom-dlia-vikonannia-ekonomichnikh-ugod