Щасливий фінал турецько-дорожньої справи
Для того щоб дати відкоша аферистам, які хотіли на рівному місці збити 100 млн грн, знадобилося 65 судових засідань. Ця історія показала, що правду в українських судах знайти все-таки можна, але для цього доведеться з’їсти чималий пуд солі.
21 березня 2019 року Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення Господарського суду Києва і фактично завершив на користь турецької будівельно-дорожньої фірми «Гюльсан» її багаторічну тяжбу з шахрайською по суті структурою під назвою ТОВ «Бауком Україна», перебіг якої докладно висвітлював «Ракурс».
Як відомо, будівництво доріг — улюблене заняття українських казнокрадів, але що робити, коли дорога має загальноєвропейське значення, її реконструкцію фінансує Європейський Союз, який фактично сам наймає виконавців робіт і тим більше сам контролює якість їх виконання, а українська держава, по суті, грає роль нічного сторожа, щоправда, у кращому розумінні цього слова.
Але пригоди турецьких будівельників в Україні показали, що навіть за таких умов теоретично можна щось урвати, якщо проявити кмітливість, вміло використати необачність потенційної жертви, а головне — підключити до оборудки місцеві правоохоронні органи.
Інфраструктурний проект, під час реалізації якого розгорівся цей судовий сир-бор, називається «Ремонт автомобільної дороги Київ — Чоп» у рамках спорудження пан′європейського коридору Брюссель — Дрезден — Краків — Київ. Для його втілення 19 грудня 2006 року між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку було підписано угоду, ратифіковану спеціально ухваленим парламентом законом.
Загальна вартість проекту була визначена у 572 млн євро, турецька фірма «Гюльсан» виграла на конкурсі замовлення на ремонтні роботи вартістю 80 млн євро на ділянці дороги довжиною 54 км на території Житомирської області. Про ступінь серйозності підходу європейців до цього діла свідчить той факт, що нагляд за ремонтними роботами на ділянці мала здійснювати одна відома британська фірма, гонорар якої за послуги становив 2 млн євро.
Ну і куди тут підступитися бідному шахраєві? В нашому випадку плутяги використали той факт, що турки, привізши із собою більшість необхідного для будівництва обладнання, все одно мусили якусь частину техніки й транспортних засобів брати в оренду у місцевих компаній. Зокрема, у 2009 році вони взяли на два місяці покористуватися у ТОВ «Бауком Україна» певну кількість бульдозерів, грейдерів і асфальтоукладачів, чесно сплативши за це 5 млн грн.
Вхопившись за цю зачіпку, аферисти намалювали низку підроблених документів, з яких витікало, що турки користувалися цим добром не два місяці, а цілий рік, не сплативши за це ні копійки орендної плати, а тому, враховуючи тіло боргу на додачу з його хвостами, вийде велика купа грошей. З року в рік сума позовних вимог росла як на дріжджах і у 2015 році сягнула вже 100 млн грн.
Звичайно, ці хитрі вигадки зловмисників не були б варті виїденого яйця, якби не знайшлися служителі Феміди, які ухвалювали на їхню користь явну липу. Їх варто назвати поіменно. Це суддя Господарського суду Києва Артем Привалов, судді колишнього Київського апеляційного господарського суду Олена Коротун, Олександр Гаврилюк, Владислав Суліма, колишнього Вищого господарського суду Сергій Могил, Дмитро Кривда, Євгенія Борденюк, а також колишнього Верховного суду України Валентин Барбара і Анатолій Ємець.
Для того щоб дати відкоша аферистам, які хотіли на рівному місці збити 100 млн грн, знадобилося 65 судових засідань. Ця історія показала, що правду в українських судах знайти все-таки можна, але для цього доведеться з’їсти чималий пуд солі.
21 березня 2019 року Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення Господарського суду Києва і фактично завершив на користь турецької будівельно-дорожньої фірми «Гюльсан» її багаторічну тяжбу з шахрайською по суті структурою під назвою ТОВ «Бауком Україна», перебіг якої докладно висвітлював «Ракурс».
Як відомо, будівництво доріг — улюблене заняття українських казнокрадів, але що робити, коли дорога має загальноєвропейське значення, її реконструкцію фінансує Європейський Союз, який фактично сам наймає виконавців робіт і тим більше сам контролює якість їх виконання, а українська держава, по суті, грає роль нічного сторожа, щоправда, у кращому розумінні цього слова.
Але пригоди турецьких будівельників в Україні показали, що навіть за таких умов теоретично можна щось урвати, якщо проявити кмітливість, вміло використати необачність потенційної жертви, а головне — підключити до оборудки місцеві правоохоронні органи.
Інфраструктурний проект, під час реалізації якого розгорівся цей судовий сир-бор, називається «Ремонт автомобільної дороги Київ — Чоп» у рамках спорудження пан′європейського коридору Брюссель — Дрезден — Краків — Київ. Для його втілення 19 грудня 2006 року між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку було підписано угоду, ратифіковану спеціально ухваленим парламентом законом.
Загальна вартість проекту була визначена у 572 млн євро, турецька фірма «Гюльсан» виграла на конкурсі замовлення на ремонтні роботи вартістю 80 млн євро на ділянці дороги довжиною 54 км на території Житомирської області. Про ступінь серйозності підходу європейців до цього діла свідчить той факт, що нагляд за ремонтними роботами на ділянці мала здійснювати одна відома британська фірма, гонорар якої за послуги становив 2 млн євро.
Ну і куди тут підступитися бідному шахраєві? В нашому випадку плутяги використали той факт, що турки, привізши із собою більшість необхідного для будівництва обладнання, все одно мусили якусь частину техніки й транспортних засобів брати в оренду у місцевих компаній. Зокрема, у 2009 році вони взяли на два місяці покористуватися у ТОВ «Бауком Україна» певну кількість бульдозерів, грейдерів і асфальтоукладачів, чесно сплативши за це 5 млн грн.
Вхопившись за цю зачіпку, аферисти намалювали низку підроблених документів, з яких витікало, що турки користувалися цим добром не два місяці, а цілий рік, не сплативши за це ні копійки орендної плати, а тому, враховуючи тіло боргу на додачу з його хвостами, вийде велика купа грошей. З року в рік сума позовних вимог росла як на дріжджах і у 2015 році сягнула вже 100 млн грн.
Звичайно, ці хитрі вигадки зловмисників не були б варті виїденого яйця, якби не знайшлися служителі Феміди, які ухвалювали на їхню користь явну липу. Їх варто назвати поіменно. Це суддя Господарського суду Києва Артем Привалов, судді колишнього Київського апеляційного господарського суду Олена Коротун, Олександр Гаврилюк, Владислав Суліма, колишнього Вищого господарського суду Сергій Могил, Дмитро Кривда, Євгенія Борденюк, а також колишнього Верховного суду України Валентин Барбара і Анатолій Ємець.
Повне виконання кредитного зобов’язання не потребує додаткового підтвердження від банку- Верховний суд
Такого висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи № 286/1693/17 у постанові від 6 березня 2019 року (касаційне провадження № 61-6114св18).
У справі, що переглядається, позивач звернувся до суду з позовом до банку, просив зобов'язати банк надати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що позивач повністю погасив заборгованість за спірним кредитним договором перед банком, кредитний договір розірвано на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, тому банк зобов'язаний видати позичальнику довідку про відсутність заборгованості.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення районного суду, посилаючись на те, що банк має право на нарахування процентів за користування кредитними коштами, тому висновок суду першої інстанції про відсутність заборгованості за спірним кредитним договором є передчасним.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний суд дійшов таких висновків.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нового нарахування процентів та пені за кредитним договором, а кредитор в цьому випадку має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, але таких вимог банк не заявляв.
Суд апеляційної інстанції зазначених вимог закону не врахував, позивач виконав рішення районного суду про стягнення заборгованості за кредитом, сплативши заборгованість. Отже, позивач є таким, що повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором.
Водночас захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Оскільки в процесі розгляду цієї справи встановлено, що позивач є таким, що повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором перед банком, підтверджено відсутність заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором, Верховний Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов'язання банку видати довідку про відсутність заборгованості, наявність або відсутність якої не впливає на права позивача.
Поновлення прав позивача не потребує впливу суду на відповідача.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80587939.
Такого висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи № 286/1693/17 у постанові від 6 березня 2019 року (касаційне провадження № 61-6114св18).
У справі, що переглядається, позивач звернувся до суду з позовом до банку, просив зобов'язати банк надати довідку про відсутність заборгованості за кредитним договором.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що позивач повністю погасив заборгованість за спірним кредитним договором перед банком, кредитний договір розірвано на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, тому банк зобов'язаний видати позичальнику довідку про відсутність заборгованості.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення районного суду, посилаючись на те, що банк має право на нарахування процентів за користування кредитними коштами, тому висновок суду першої інстанції про відсутність заборгованості за спірним кредитним договором є передчасним.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний суд дійшов таких висновків.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав, не є підставою для нового нарахування процентів та пені за кредитним договором, а кредитор в цьому випадку має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, але таких вимог банк не заявляв.
Суд апеляційної інстанції зазначених вимог закону не врахував, позивач виконав рішення районного суду про стягнення заборгованості за кредитом, сплативши заборгованість. Отже, позивач є таким, що повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором.
Водночас захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Оскільки в процесі розгляду цієї справи встановлено, що позивач є таким, що повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором перед банком, підтверджено відсутність заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором, Верховний Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов'язання банку видати довідку про відсутність заборгованості, наявність або відсутність якої не впливає на права позивача.
Поновлення прав позивача не потребує впливу суду на відповідача.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80587939.
У Рівному власника собаки бійцівської породи оштрафували на 26 тис. грн за напад тварини на жінку
Власника стаффордширського тер'єра, який напав на жінку у під’їзді багатоповерхівки, суд зобов’язав сплатити 16,6 тис. та 10 тис. матеріальної шкоди постраждалій та оплатити її витрати на правову допомогу.
Вказане рішення місцевого суду представник власника собаки оскаржив у Рівненському апеляційному суді та вимагав визнати вину його підзахисного недоведеною, повідомляє прес-служба «Судової влади України».
Утім, колегія суддів дійшла висновку, що власник собаки не дотримався правил вигулу собак, згідно з якими, він повинен був створити безпечні умови для оточуючих людей. Саме це порушення призвело до заподіяння шкоди потерпілій. Таким чином, апеляційний суд залишив вирок місцевого суду майже без змін. Було збільшено лише розмір судового збору, який має сплатити власник собаки: з 704,8 грн до 1057,8 грн.
Зазначимо, що інцидент з нападом стаффордширського тер'єра стався у жовтні 2015 року у багатоповерхівці у центрі Рівного. Власник тер'єра випустив собаку у під’їзд без намордника та повідка. Собака напав на жінку, яка перебувала у під’їзді. Потерпілу було госпіталізовано до лікарні з компресійним переломом тіла.
https://racurs.ua/ua/n119989-u-rivnomu-vlasnyka-sobaky-biycivskoyi-porody-oshtrafuvaly-na-26-tys-grn-za-napad-tvaryny-na-jinku.html?nocache
Власника стаффордширського тер'єра, який напав на жінку у під’їзді багатоповерхівки, суд зобов’язав сплатити 16,6 тис. та 10 тис. матеріальної шкоди постраждалій та оплатити її витрати на правову допомогу.
Вказане рішення місцевого суду представник власника собаки оскаржив у Рівненському апеляційному суді та вимагав визнати вину його підзахисного недоведеною, повідомляє прес-служба «Судової влади України».
Утім, колегія суддів дійшла висновку, що власник собаки не дотримався правил вигулу собак, згідно з якими, він повинен був створити безпечні умови для оточуючих людей. Саме це порушення призвело до заподіяння шкоди потерпілій. Таким чином, апеляційний суд залишив вирок місцевого суду майже без змін. Було збільшено лише розмір судового збору, який має сплатити власник собаки: з 704,8 грн до 1057,8 грн.
Зазначимо, що інцидент з нападом стаффордширського тер'єра стався у жовтні 2015 року у багатоповерхівці у центрі Рівного. Власник тер'єра випустив собаку у під’їзд без намордника та повідка. Собака напав на жінку, яка перебувала у під’їзді. Потерпілу було госпіталізовано до лікарні з компресійним переломом тіла.
https://racurs.ua/ua/n119989-u-rivnomu-vlasnyka-sobaky-biycivskoyi-porody-oshtrafuvaly-na-26-tys-grn-za-napad-tvaryny-na-jinku.html?nocache
racurs.ua
Новини Рівного: власника собаки бійцівської породи оштрафували на 26 тис. грн через напад тварини на жінку
Рівненський міський суд призначив власнику стаффордширського тер’єра сплатити понад 26 тис. матеріальної шкоди потерпілій, внаслідок нападу собаки
Арештований примудрився здати електронний браслет в ломбард
У Росії чоловік, який перебував під домашнім арештом за крадіжку, умудрився продати електронний браслет і спустив гроші на спиртне.
30-річний житель Зеленограда був відправлений під домашній арешт за пограбування магазину, яке він зробив разом зі своїм братом.
Співробітники Управління федеральної служби виконання покарань Россії по Москві під розпис видали братам стаціонарну контрольну апаратуру, вартістю близько 9 тисяч рублів (3700 грн) і модернізовані електронні браслети.
Не дивлячись на свою вже третю судимість, чоловік не захотів виправлятися і через три тижні зняв електронний браслет і відніс разом з пристроєм прийому сигналу в ломбард в Підмосков'ї. За техніку він виручив 1500 рублів (630 грн), які він пропив.
Втім, через деякий час співробітники ФСВП помітили неладне, розшукали і самого лиходія, і продані прилади, повідомляє «ЗіБ».
У Росії чоловік, який перебував під домашнім арештом за крадіжку, умудрився продати електронний браслет і спустив гроші на спиртне.
30-річний житель Зеленограда був відправлений під домашній арешт за пограбування магазину, яке він зробив разом зі своїм братом.
Співробітники Управління федеральної служби виконання покарань Россії по Москві під розпис видали братам стаціонарну контрольну апаратуру, вартістю близько 9 тисяч рублів (3700 грн) і модернізовані електронні браслети.
Не дивлячись на свою вже третю судимість, чоловік не захотів виправлятися і через три тижні зняв електронний браслет і відніс разом з пристроєм прийому сигналу в ломбард в Підмосков'ї. За техніку він виручив 1500 рублів (630 грн), які він пропив.
Втім, через деякий час співробітники ФСВП помітили неладне, розшукали і самого лиходія, і продані прилади, повідомляє «ЗіБ».
Про реальне право на захист
Про статтю 5 ЦПК у новій редакції.
Пише відомий адвокат Ярослав Зейкан у своєму блозі на "Ракурсі":
Позитивна сторона норми нівелюється обмеженнями, встановлениминовою редакцією ЦПК. Людині, яка не має грунтовної юридичної підготовки, практично не під силу без допомоги адвоката підготувати та подати до суду позовну заяву через надмірну ускладненість процесу. Отже адвокат, який готує позовну заяву у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту, може зазначити у позовній заяві інший більш ефективний спосіб, якщо такий не суперечить закону. Приблизний перелік таких випадків не наведено, тому адвокат повинен сам продумати такі можливості.
https://racurs.ua/b88-pro-realne-pravo-na-zahist.html
Про статтю 5 ЦПК у новій редакції.
Пише відомий адвокат Ярослав Зейкан у своєму блозі на "Ракурсі":
Позитивна сторона норми нівелюється обмеженнями, встановлениминовою редакцією ЦПК. Людині, яка не має грунтовної юридичної підготовки, практично не під силу без допомоги адвоката підготувати та подати до суду позовну заяву через надмірну ускладненість процесу. Отже адвокат, який готує позовну заяву у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту, може зазначити у позовній заяві інший більш ефективний спосіб, якщо такий не суперечить закону. Приблизний перелік таких випадків не наведено, тому адвокат повинен сам продумати такі можливості.
https://racurs.ua/b88-pro-realne-pravo-na-zahist.html
racurs.ua
Про реальне право на захист
Промашки газово-тарифного рішення. Альтернативний погляд на судову перемогу Тимошенко над урядом
Єдиний державний реєстр із тритижневим часовим проміжком нарешті оприлюднив повний текст рішення судді Окружного адміністративного суду Києва Євгена Аблова від 4 березня 2019 року у справі за позовом Юлії Тимошенко і громадської організації «Тарифна мобілізація» до Кабінету міністрів про визнання незаконною постанови №315 від 27 квітня 2016 року.
Постанова діяла з травня 2016-го по березень 2017 року, встановивши на цей період нові роздрібні ціни для пільгових категорій споживачів. Якщо, наприклад, населення до того платило по 3,6 грн за кубометр у холодну пору року і 7,2 грн в теплу, то тепер він коштував 6,9 грн круглий рік.
В резолютивній частині рішення написано визнати її нечинною з моменту ухвалення, і представники сторони позивача поспішили порадувати людей тим, що їм повернуть зайве стягнуті з них кошти. Але тверезий аналіз рішення судді Аблова дає підстави стверджувати, що навіть якщо його якимсь дивом не забракують у наступних інстанціях і воно буде виконане, то побутовий споживач опиниться в ситуації, коли «пішов за шерстю, а вернувся стрижений».
Слід зазначити, що наші позивачі — далеко не перші, хто намагався оскаржити в судовому порядку газово-тарифні постанови уряду, просто в інших із цього задуму нічого не вийшло навіть на рівні першої інстанції, та й судові процеси в них проходили без зайвої помпи, тому широка публіка майже нічого про них не знає. Зате висновки суддів, які відмовили в задоволенні їхніх позовів, можна використати для того, щоби зрозуміти, чому рішення судді Аблова приречене на скасування.
https://racurs.ua/ua/2313-promashky-gazovo-taryfnogo-rishennya.html
Єдиний державний реєстр із тритижневим часовим проміжком нарешті оприлюднив повний текст рішення судді Окружного адміністративного суду Києва Євгена Аблова від 4 березня 2019 року у справі за позовом Юлії Тимошенко і громадської організації «Тарифна мобілізація» до Кабінету міністрів про визнання незаконною постанови №315 від 27 квітня 2016 року.
Постанова діяла з травня 2016-го по березень 2017 року, встановивши на цей період нові роздрібні ціни для пільгових категорій споживачів. Якщо, наприклад, населення до того платило по 3,6 грн за кубометр у холодну пору року і 7,2 грн в теплу, то тепер він коштував 6,9 грн круглий рік.
В резолютивній частині рішення написано визнати її нечинною з моменту ухвалення, і представники сторони позивача поспішили порадувати людей тим, що їм повернуть зайве стягнуті з них кошти. Але тверезий аналіз рішення судді Аблова дає підстави стверджувати, що навіть якщо його якимсь дивом не забракують у наступних інстанціях і воно буде виконане, то побутовий споживач опиниться в ситуації, коли «пішов за шерстю, а вернувся стрижений».
Слід зазначити, що наші позивачі — далеко не перші, хто намагався оскаржити в судовому порядку газово-тарифні постанови уряду, просто в інших із цього задуму нічого не вийшло навіть на рівні першої інстанції, та й судові процеси в них проходили без зайвої помпи, тому широка публіка майже нічого про них не знає. Зате висновки суддів, які відмовили в задоволенні їхніх позовів, можна використати для того, щоби зрозуміти, чому рішення судді Аблова приречене на скасування.
https://racurs.ua/ua/2313-promashky-gazovo-taryfnogo-rishennya.html
racurs.ua
Тарифи на газ для населення. Промашки газово-тарифного рішення. Альтернативний погляд на судову перемогу Юлії Тимошенко над урядом
Тарифи на газ для населення. Чому рішення судді за позовом Юлії Тимошенко про ціни на газ приречене на скасування
Суддівські дочки за кулісами «безпрецедентно відкритого конкурсу»
Як виявилося, відкритість буває різною. Якщо більшість суддів справді відповідають на запитання під камеру, то понад 200 суддів уникли цього. Їх співбесіди були закритими. У деяких випадках це справді можна зрозуміти - йдеться про суддів із зони ООС.
Але під шумок закриті співбесіди провели з рядом дуже цікавих суддів без будь-яких підстав. Ну, для прикладу співбесіди з головою Франківського суду Львова Мартьяновою, відомою суддею Джарти, дочкою екс-голови Конституційного суду Головіною та ін.
Родзинкою стало закрите засідання з рідною сестрою голови Касаційного адміністративного суду Михайла Смоковича Вірою Смокович. До неї було багато запитань та негативний висновок Громадської ради доброчесності, але чи запитували її про щось взагалі, невідомо. https://bit.ly/2COoINV
Вчора Велика палата ВС теж зламалась об Смоковича, пише член ГРД Роман Маселко.
Велика палата Верховного суду винесла рішення, на яке слід звернути увагу.
Справа дуже проста, але концептуально важлива у сенсі права на доступ до інформації.
Велика палата вважає, що ВККС може своїм рішенням робити закритим будь-яке засідання і ніхто не має права навіть ознайомитись з рішенням про це. Чи воно обгрунтоване, чи відповідає Регламенту, чи взагалі є. Не можна і все. А все тому, що це протокольне рішення.
До речі ВККС саме протокольними рішеннями залишала висновки ГРД без розгляду. Я теж хотів їх отримати, але - не можна. Тепер цю абсурдну і незаконну практику навічно узаконила сама Велика палата.
Ось така вона безпрецедентна прозорість від вінця судової реформи.
Єдине, що тішить - були окремі думки, але вони не врятували від формування дуже небезпечного прецеденту.
https://www.facebook.com/roman.maselko/posts/10211657581069561
Як виявилося, відкритість буває різною. Якщо більшість суддів справді відповідають на запитання під камеру, то понад 200 суддів уникли цього. Їх співбесіди були закритими. У деяких випадках це справді можна зрозуміти - йдеться про суддів із зони ООС.
Але під шумок закриті співбесіди провели з рядом дуже цікавих суддів без будь-яких підстав. Ну, для прикладу співбесіди з головою Франківського суду Львова Мартьяновою, відомою суддею Джарти, дочкою екс-голови Конституційного суду Головіною та ін.
Родзинкою стало закрите засідання з рідною сестрою голови Касаційного адміністративного суду Михайла Смоковича Вірою Смокович. До неї було багато запитань та негативний висновок Громадської ради доброчесності, але чи запитували її про щось взагалі, невідомо. https://bit.ly/2COoINV
Вчора Велика палата ВС теж зламалась об Смоковича, пише член ГРД Роман Маселко.
Велика палата Верховного суду винесла рішення, на яке слід звернути увагу.
Справа дуже проста, але концептуально важлива у сенсі права на доступ до інформації.
Велика палата вважає, що ВККС може своїм рішенням робити закритим будь-яке засідання і ніхто не має права навіть ознайомитись з рішенням про це. Чи воно обгрунтоване, чи відповідає Регламенту, чи взагалі є. Не можна і все. А все тому, що це протокольне рішення.
До речі ВККС саме протокольними рішеннями залишала висновки ГРД без розгляду. Я теж хотів їх отримати, але - не можна. Тепер цю абсурдну і незаконну практику навічно узаконила сама Велика палата.
Ось така вона безпрецедентна прозорість від вінця судової реформи.
Єдине, що тішить - були окремі думки, але вони не врятували від формування дуже небезпечного прецеденту.
https://www.facebook.com/roman.maselko/posts/10211657581069561
Що потрібно для успішного звернення до адміністративного суду із позовом
Про це пише у своєму блозі на «Ракурсі» Володимир БЕВЗЕНКО, суддя Верховного суду
З метою правильного визначення належності юридичного спору саме до юрисдикції адміністративного суду, слід переконатися, що у спірних правовідносинах участь бере представник публічної влади, тобто – суб’єкт владних повноважень певного виду або суб’єкт делегованих повноважень (носій публічних повноважень), визначений законом (законодавством), який у таких правовідносинах здійснює адміністративні повноваження.
Проявів публічної влади багато і вони різні, тому для успішного звернення до адміністративного суду із позовом слід правильно визначити, чи відбулося порушення суб’єктивного права саме представником публічної влади.
Здійснення функцій публічної влади, крім суб’єктів владних повноважень, може бути делеговано іншим суб’єктам, зокрема, представникам самоврядних професій. Держава може делегувати свої публічні повноваження самоврядним структурам, уповноваженим суб’єктам, які частково виконуватимуть ці функції за вказівкою держави. Існує значна кількість таких уповноважених суб’єктів, якими є представники самоврядних професій – нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі, представники митних брокерів, аудитори тощо.
https://racurs.ua/ua/b89-publichna-vlada-yak-kriteriy-administrativnoyi-urisdikciyi.html
Про це пише у своєму блозі на «Ракурсі» Володимир БЕВЗЕНКО, суддя Верховного суду
З метою правильного визначення належності юридичного спору саме до юрисдикції адміністративного суду, слід переконатися, що у спірних правовідносинах участь бере представник публічної влади, тобто – суб’єкт владних повноважень певного виду або суб’єкт делегованих повноважень (носій публічних повноважень), визначений законом (законодавством), який у таких правовідносинах здійснює адміністративні повноваження.
Проявів публічної влади багато і вони різні, тому для успішного звернення до адміністративного суду із позовом слід правильно визначити, чи відбулося порушення суб’єктивного права саме представником публічної влади.
Здійснення функцій публічної влади, крім суб’єктів владних повноважень, може бути делеговано іншим суб’єктам, зокрема, представникам самоврядних професій. Держава може делегувати свої публічні повноваження самоврядним структурам, уповноваженим суб’єктам, які частково виконуватимуть ці функції за вказівкою держави. Існує значна кількість таких уповноважених суб’єктів, якими є представники самоврядних професій – нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі, представники митних брокерів, аудитори тощо.
https://racurs.ua/ua/b89-publichna-vlada-yak-kriteriy-administrativnoyi-urisdikciyi.html
racurs.ua
Які позови розглядає адміністративний суд
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори, у яких відсутні суб’єкти публічної влади
Верховний суд: скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР розглядаються в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства
Позивач звернувся до поліції із заявою про вчинення злочину, однак в установлений законом строк уповноважена особа не внесла відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань. У зв’язку з цим позивач звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого. Суд першої інстанції вказав, вказав, що скарги на бездіяльність слідчих мають розглядатися судом у порядку, визначеному нормами Кримінального процесуального кодексу України.
У касаційній скарзі позивач зазначив, що справа, на його думку, має розглядатися саме за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір стосується визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень і, відповідно, є публічно-правовим. Але Велика Палата Верховного суду констатувала, що вимоги позивача мають розглядатися виключно за правилами кримінального судочинства.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80783382
Позивач звернувся до поліції із заявою про вчинення злочину, однак в установлений законом строк уповноважена особа не внесла відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань. У зв’язку з цим позивач звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого. Суд першої інстанції вказав, вказав, що скарги на бездіяльність слідчих мають розглядатися судом у порядку, визначеному нормами Кримінального процесуального кодексу України.
У касаційній скарзі позивач зазначив, що справа, на його думку, має розглядатися саме за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір стосується визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень і, відповідно, є публічно-правовим. Але Велика Палата Верховного суду констатувала, що вимоги позивача мають розглядатися виключно за правилами кримінального судочинства.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80783382
Британский судья назвал «фундаментальным» право заниматься сексом с женой в деле, где женщина не может дать согласия
Судья Высокого суда Лондона Энтони Хэйден назвал право заниматься сексом с женой «фундаментальным». Он рассматривает дело мужчины, чья супруга из-за нарушения способностей к обучению не может дать согласие. Об этом написала газета Telegraph.
В суд обратились социальные службы, которые представляют интересы женщины. Они попросили Хэйдена издать судебный запрет, по которому мужчина не сможет заниматься сексом с женой. Дело слушают в Суде защиты Лондона, который создан для разбирательств, участники которых не могут самостоятельно выразить свою позицию из-за психического состояния.
«Я не знаю более очевидного фундаментального права, чем право мужчины заниматься сексом с его женой», — сказал судья во время предварительного слушания.
Это заявление нельзя считать окончательным решением, поскольку дело находится на начальной стадии.
Основное слушание пройдет в ближайшие месяцы.
Социальные работники выразили обеспокоенность тем, что без согласия секс между ними может считаться изнасилованием. Представители женщины считают, что ее психическое состояние за последнее время сильно ухудшилось.
Сейчас оно не позволяет ей принимать решение, хочет ли она заниматься сексом, поэтому она не может выразить согласие или отказать.
На слова судьи отреагировала депутат парламента Тэнгам Деббонэр, которая посчитала, что это заявление «легитимизирует мизогинию и женоненавистничество». По ее словам, ни у кого нет права заниматься сексом без согласия, потому что это — изнасилование. С ней согласна и ее коллега Джесс Филлипс, которая написала, что секс с женой — «это даже не близко к праву».
Судья Высокого суда Лондона Энтони Хэйден назвал право заниматься сексом с женой «фундаментальным». Он рассматривает дело мужчины, чья супруга из-за нарушения способностей к обучению не может дать согласие. Об этом написала газета Telegraph.
В суд обратились социальные службы, которые представляют интересы женщины. Они попросили Хэйдена издать судебный запрет, по которому мужчина не сможет заниматься сексом с женой. Дело слушают в Суде защиты Лондона, который создан для разбирательств, участники которых не могут самостоятельно выразить свою позицию из-за психического состояния.
«Я не знаю более очевидного фундаментального права, чем право мужчины заниматься сексом с его женой», — сказал судья во время предварительного слушания.
Это заявление нельзя считать окончательным решением, поскольку дело находится на начальной стадии.
Основное слушание пройдет в ближайшие месяцы.
Социальные работники выразили обеспокоенность тем, что без согласия секс между ними может считаться изнасилованием. Представители женщины считают, что ее психическое состояние за последнее время сильно ухудшилось.
Сейчас оно не позволяет ей принимать решение, хочет ли она заниматься сексом, поэтому она не может выразить согласие или отказать.
На слова судьи отреагировала депутат парламента Тэнгам Деббонэр, которая посчитала, что это заявление «легитимизирует мизогинию и женоненавистничество». По ее словам, ни у кого нет права заниматься сексом без согласия, потому что это — изнасилование. С ней согласна и ее коллега Джесс Филлипс, которая написала, что секс с женой — «это даже не близко к праву».
Суддівська незалежність очима ВРП: жодного слова про головне і плутанина з рішенням Євросуду
Про головні ризики суддівської незалежності, про те, що і як насправді робили із судовою владою останні кілька років на найвищому політичному рівні, — жодного слова. Сам «стан незалежності», будьмо відвертими, доволі плачевний з ряду об’єктивних і суб’єктивних причин, деякі з яких якщо і згадуються в доповіді, то делікатно до невпізнанності. І це вже не евфемізми заради пристойності, а відверте викривлення дійсності.
Найбільша кількість повідомлень про втручання, що надходять до ВРП, стосується неправомірних, на думку суддів, дій громадян і їх об’єднань.
Так от, результатами перевірки повідомлень суддів, сполоханих і розгніваних нелюбов’ю представників сторін і співчуваючих, Вища рада правосуддя у більшості випадків не встановлює обставин, що свідчать про реальне втручання громадян та їх об’єднань у здійснення правосуддя.
судді часто-густо самі не знають, що може і повинно бути розцінене як спроба тиску, а що — ні. В підсумку дехто з них ладен мало не будь-який контекст виставити як замах, що виглядає безпорадно, кумедно і гірко…
В частині визначення, що є втручанням, а що ні, дуже красномовним є п. 20 висновків: «Звернення учасника судового провадження до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою на дії судді до закінчення розгляду справи Рада не розцінює як втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя, крім випадків, коли такі звернення мають очевидні ознаки тиску на суддю з метою перешкодити виконанню професійних обов’язків або схилити до винесення неправосудного рішення».
За цю «очевидну неочевидність» автори звіту перепросили раніше, зазначивши: «Більшість правових категорій, які застосовує Рада, є оціночними, тому не може бути повністю уніфікованих підходів до вирішення питань щодо наявності чи відсутності втручання в професійну діяльність судді. Крім того, оскільки в багатьох випадках повідомлювані суддями факти перебувають на межі різних правових понять, їх юридична оцінка не може бути однозначною».
https://racurs.ua/ua/2323-suddivska-nezalejnist-jodnogo-slova-pro-golovne-i-plutanyna-z-precedentamy-ievrosudu.html
Про головні ризики суддівської незалежності, про те, що і як насправді робили із судовою владою останні кілька років на найвищому політичному рівні, — жодного слова. Сам «стан незалежності», будьмо відвертими, доволі плачевний з ряду об’єктивних і суб’єктивних причин, деякі з яких якщо і згадуються в доповіді, то делікатно до невпізнанності. І це вже не евфемізми заради пристойності, а відверте викривлення дійсності.
Найбільша кількість повідомлень про втручання, що надходять до ВРП, стосується неправомірних, на думку суддів, дій громадян і їх об’єднань.
Так от, результатами перевірки повідомлень суддів, сполоханих і розгніваних нелюбов’ю представників сторін і співчуваючих, Вища рада правосуддя у більшості випадків не встановлює обставин, що свідчать про реальне втручання громадян та їх об’єднань у здійснення правосуддя.
судді часто-густо самі не знають, що може і повинно бути розцінене як спроба тиску, а що — ні. В підсумку дехто з них ладен мало не будь-який контекст виставити як замах, що виглядає безпорадно, кумедно і гірко…
В частині визначення, що є втручанням, а що ні, дуже красномовним є п. 20 висновків: «Звернення учасника судового провадження до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою на дії судді до закінчення розгляду справи Рада не розцінює як втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя, крім випадків, коли такі звернення мають очевидні ознаки тиску на суддю з метою перешкодити виконанню професійних обов’язків або схилити до винесення неправосудного рішення».
За цю «очевидну неочевидність» автори звіту перепросили раніше, зазначивши: «Більшість правових категорій, які застосовує Рада, є оціночними, тому не може бути повністю уніфікованих підходів до вирішення питань щодо наявності чи відсутності втручання в професійну діяльність судді. Крім того, оскільки в багатьох випадках повідомлювані суддями факти перебувають на межі різних правових понять, їх юридична оцінка не може бути однозначною».
https://racurs.ua/ua/2323-suddivska-nezalejnist-jodnogo-slova-pro-golovne-i-plutanyna-z-precedentamy-ievrosudu.html
racurs.ua
Вища рада правосуддя прозвітувала про суддівську незалежність: жодного слова про головне і плутанина з прецедентами Євросуду
Ігнорування паску безпеки може здорожчати на порядок
Якщо Верховна Рада України підтримає законопроект № 10131, то сума штрафів зросте удесятеро і сягне 510 грн.
Очікується, що у разі ухвалення законопроекту, вдасться зменшити рівень травматизму та смертності на українських дорогах. Законопроект зареєстрували ще 6 березня, а його авторами стали 20 народних депутатів. Про це повідомляє Центр демократії та верховенства права.
Нардепи сподіваються, що законопроект вдасться ухвалити до завершення скликання парламенту. Головна ідея законопроекту полягає в тому, що незначний штраф дозволяє водіям безболісно ігнорувати використання пасків безпеки та мотошоломів.
Наразі сума штрафу становить 51 грн, а законопроект пропонує підвищити її до 510 грн. Минулого року цю ідею вже пропонували у законопроекті № 8492, однак у другому читанні він не отримав достатньої підтримки.
Згідно зі статистикою Центру, пасками користуються тільки 23% українців, а у Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) зазначають, що використання ременів може врятувати 50% осіб, що стали учасниками смертельних ДТП.
Використання мотошоломів, у свою чергу, знижує шанс загибелі у аварії до 40%, а шанс отримання важкої травми зменшиться на 70%.
Згідно з опитуванням, близько 66% громадян України підтримують збільшення штрафу за ігнорування пасків безпеки.
https://racurs.ua/ua/n120589-shtraf-za-ignoruvannya-paskiv-moje-zrosty-u-10-raziv.html
Якщо Верховна Рада України підтримає законопроект № 10131, то сума штрафів зросте удесятеро і сягне 510 грн.
Очікується, що у разі ухвалення законопроекту, вдасться зменшити рівень травматизму та смертності на українських дорогах. Законопроект зареєстрували ще 6 березня, а його авторами стали 20 народних депутатів. Про це повідомляє Центр демократії та верховенства права.
Нардепи сподіваються, що законопроект вдасться ухвалити до завершення скликання парламенту. Головна ідея законопроекту полягає в тому, що незначний штраф дозволяє водіям безболісно ігнорувати використання пасків безпеки та мотошоломів.
Наразі сума штрафу становить 51 грн, а законопроект пропонує підвищити її до 510 грн. Минулого року цю ідею вже пропонували у законопроекті № 8492, однак у другому читанні він не отримав достатньої підтримки.
Згідно зі статистикою Центру, пасками користуються тільки 23% українців, а у Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) зазначають, що використання ременів може врятувати 50% осіб, що стали учасниками смертельних ДТП.
Використання мотошоломів, у свою чергу, знижує шанс загибелі у аварії до 40%, а шанс отримання важкої травми зменшиться на 70%.
Згідно з опитуванням, близько 66% громадян України підтримують збільшення штрафу за ігнорування пасків безпеки.
https://racurs.ua/ua/n120589-shtraf-za-ignoruvannya-paskiv-moje-zrosty-u-10-raziv.html
racurs.ua
Штраф за невикористання пасків безпеки можуть підвищити удесятеро
Комітет Верховної Ради рекомендував парламенту ухвалити підвищення штрафу за ігнорування пасків безпеки
Часткове визнання приватної власності і поява прем'єр-міністра: нова конституція Куби набула чинності
Нова конституція Куби набула чинності. Вона замінює попередню, ухвалену за часів правління Фіделя Кастро ще у 1976 році.
Нова редакція основного закону частково визнає приватну власність, значення малого та середнього бізнесу, а також іноземних інвестицій для економіки та запроваджує посаду прем'єр-міністра країни. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Водночас нова конституція не передбачає політичної лібералізації. Комуністична партія залишається єдиною законною політсилою Куби, у конституції залишаються положення про її керівну роль у суспільстві й соціалістичний характер держави.
https://racurs.ua/ua/n120599-nova-konstytuciya-kuby-nabula-chynnosti.html
Нова конституція Куби набула чинності. Вона замінює попередню, ухвалену за часів правління Фіделя Кастро ще у 1976 році.
Нова редакція основного закону частково визнає приватну власність, значення малого та середнього бізнесу, а також іноземних інвестицій для економіки та запроваджує посаду прем'єр-міністра країни. Про це повідомляє Deutsche Welle.
Водночас нова конституція не передбачає політичної лібералізації. Комуністична партія залишається єдиною законною політсилою Куби, у конституції залишаються положення про її керівну роль у суспільстві й соціалістичний характер держави.
https://racurs.ua/ua/n120599-nova-konstytuciya-kuby-nabula-chynnosti.html
racurs.ua
Новини світу: нова конституція Куби набула чинності
У середу набула чинності конституція Куби. Вона частково визнає приватну власність, значення малого та середнього бізнесу, а також запроваджує посаду прем’єр-міністра країни
Анна Юдківська:
Перший пішов…
Вчора ЄСПЛ надав свій перший консультативний висновок, на запит Касаційного суду Франції згідно з Протоколом № 16. Суд скористався можливістю визначити межі консультативних висновків: він підтвердив, що не має юрисдикції ні для оцінки фактів справи або суті поглядів сторін на тлумачення національного права у світлі Конвенції, ні для рішення щодо результатів національного провадження. Його роль обмежується наданням висновку щодо поставлених питань, і суд, який звертається із запитом, робить свої висновки, які випливають з думки Суду щодо відповідних положень національного законодавства та результатів справи. Більше того, думка Суду повинна обмежуватися питаннями, безпосередньо пов'язаними з триваючим національним провадженням.
https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22documentcollectionid2%22:%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22,%22ADVISORYOPINIONS%22,%22itemid%22:%22003-6380464-8364383%22}
Перший пішов…
Вчора ЄСПЛ надав свій перший консультативний висновок, на запит Касаційного суду Франції згідно з Протоколом № 16. Суд скористався можливістю визначити межі консультативних висновків: він підтвердив, що не має юрисдикції ні для оцінки фактів справи або суті поглядів сторін на тлумачення національного права у світлі Конвенції, ні для рішення щодо результатів національного провадження. Його роль обмежується наданням висновку щодо поставлених питань, і суд, який звертається із запитом, робить свої висновки, які випливають з думки Суду щодо відповідних положень національного законодавства та результатів справи. Більше того, думка Суду повинна обмежуватися питаннями, безпосередньо пов'язаними з триваючим національним провадженням.
https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22documentcollectionid2%22:%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22,%22ADVISORYOPINIONS%22,%22itemid%22:%22003-6380464-8364383%22}
hudoc.echr.coe.int
HUDOC - European Court of Human Rights
The HUDOC database provides access to the case-law of the Court (Grand Chamber, Chamber and Committee judgments and decisions, communicated cases, advisory opinions and legal summaries from the Case-Law Information Note), the European Commission of Human…
Розподіл майна: справа про кредитний автомобіль
у сім'ях середнього достатку машина зазвичай одна, і купують її найчастіше в кредит. Зрозуміло, він оформляється на одного з членів сім'ї, але якщо бюджет спільний, то кредит виплачують обидва. І тут сім'я розпадається. Кому дістанеться автомобіль? Чи повинен той, хто його забрав, компенсувати своїй колишній другій половині гроші, виплачені за погашення кредиту? Якщо так, то як вираховувати цю суму?
Верховний суд відповів на ці запитання у своєму рішенні у справі про суперечку навколо кредитного автомобіля.
Пара з Харкова прожила у шлюбі десять років. За рік до розриву сім'я купила новий фольксваген — у кредит строком на п'ять років. Оформлено позику було на дружину. Перший внесок подружжя внесло із загального бюджету, потім почали погашати кредит разом. Згодом шлюб розпався — і дружина, на яку машину було оформлено, забрала її собі.
Чоловік після розлучення подав позов про стягнення з колишньої дружини трохи більш як 60 тис. грн — рівно половину тієї суми, яку вони встигли виплатити за автомобіль, поки були одружені. Вимога виглядала цілком логічно, і з нею погодився суд першої інстанції: в його рішенні сказано, що машина є об'єктом спільної власності подружжя, трохи більш як 120 тис. грн кредиту виплачено у шлюбі, а отже, і ділити цю суму потрібно порівну. А сам фольксваген було визнано спільною власністю.
Однак дружина з таким рішенням не погодилася. Апеляційна інстанція, у свою чергу, не погодилася з рішенням суду першої інстанції виключно в тому, щоби вважати машину спільною власністю: адже дружина після розлучення зняла автомобіль з реєстрації, і його було відчужено. Тобто, кажучи просто, вона продала його або переоформила на іншу особу.
А ось вимога чоловіка компенсувати йому половину виплаченої у шлюбі кредитної суми апеляційна інстанція визнала розумною, оскільки, згідно зі ст. 364 Цивільного кодексу України, якщо під час розподілу загального майна один із подружжя вчинив відчуження майна або використовував його проти волі другого з подружжя, це майно або вартість майна враховуються при розподілі. І в цьому положенні статті, як виявилося, було закладено бомбу для чоловіка.
https://racurs.ua/ua/2326-rozpodil-mayna-sprava-pro-kredytnyy-avtomobil.html
у сім'ях середнього достатку машина зазвичай одна, і купують її найчастіше в кредит. Зрозуміло, він оформляється на одного з членів сім'ї, але якщо бюджет спільний, то кредит виплачують обидва. І тут сім'я розпадається. Кому дістанеться автомобіль? Чи повинен той, хто його забрав, компенсувати своїй колишній другій половині гроші, виплачені за погашення кредиту? Якщо так, то як вираховувати цю суму?
Верховний суд відповів на ці запитання у своєму рішенні у справі про суперечку навколо кредитного автомобіля.
Пара з Харкова прожила у шлюбі десять років. За рік до розриву сім'я купила новий фольксваген — у кредит строком на п'ять років. Оформлено позику було на дружину. Перший внесок подружжя внесло із загального бюджету, потім почали погашати кредит разом. Згодом шлюб розпався — і дружина, на яку машину було оформлено, забрала її собі.
Чоловік після розлучення подав позов про стягнення з колишньої дружини трохи більш як 60 тис. грн — рівно половину тієї суми, яку вони встигли виплатити за автомобіль, поки були одружені. Вимога виглядала цілком логічно, і з нею погодився суд першої інстанції: в його рішенні сказано, що машина є об'єктом спільної власності подружжя, трохи більш як 120 тис. грн кредиту виплачено у шлюбі, а отже, і ділити цю суму потрібно порівну. А сам фольксваген було визнано спільною власністю.
Однак дружина з таким рішенням не погодилася. Апеляційна інстанція, у свою чергу, не погодилася з рішенням суду першої інстанції виключно в тому, щоби вважати машину спільною власністю: адже дружина після розлучення зняла автомобіль з реєстрації, і його було відчужено. Тобто, кажучи просто, вона продала його або переоформила на іншу особу.
А ось вимога чоловіка компенсувати йому половину виплаченої у шлюбі кредитної суми апеляційна інстанція визнала розумною, оскільки, згідно зі ст. 364 Цивільного кодексу України, якщо під час розподілу загального майна один із подружжя вчинив відчуження майна або використовував його проти волі другого з подружжя, це майно або вартість майна враховуються при розподілі. І в цьому положенні статті, як виявилося, було закладено бомбу для чоловіка.
https://racurs.ua/ua/2326-rozpodil-mayna-sprava-pro-kredytnyy-avtomobil.html
racurs.ua
Розподіл майна при розлученні в Україні: справа про кредитний автомобіль
Розподіл майна при розлученні в Україні. Найгірший варіант для розподілу власності колишнього подружжя — оформлення майна на родича одного з них
Найгірший варіант для розподілу майна при розлученні — оформлення його на родича
Найкращий превентивний захід, здатний захистити від майнових спорів при можливому розлученні в майбутньому, — це з самого спочатку оформляти великі покупки (такі, наприклад, як нерухомість) на обох з подружжя. Про це адвокат Надія Івашковарозповіла «Ракурсу» у своєму коментарі для статті про кредитний автомобіль.
За її словами, найгіршим, практично безнадійним варіантом для розподілу власності є випадок, коли за наполяганням одного з подружжя майно оформляється навіть не на одного з них, а на родича, наприклад, на батька чи мати. «Тому навіть якщо у вашому шлюбі все добре, потрібно не соромитися наполягати на правильному і прозорому оформленні права спільної власності на майно, придбане в шлюбі», — радить юрист.
https://racurs.ua/ua/n120639-naygirshyy-variant-dlya-rozpodilu-mayna-pry-rozluchenni-oformlennya-yogo-na-rodycha.html
Найкращий превентивний захід, здатний захистити від майнових спорів при можливому розлученні в майбутньому, — це з самого спочатку оформляти великі покупки (такі, наприклад, як нерухомість) на обох з подружжя. Про це адвокат Надія Івашковарозповіла «Ракурсу» у своєму коментарі для статті про кредитний автомобіль.
За її словами, найгіршим, практично безнадійним варіантом для розподілу власності є випадок, коли за наполяганням одного з подружжя майно оформляється навіть не на одного з них, а на родича, наприклад, на батька чи мати. «Тому навіть якщо у вашому шлюбі все добре, потрібно не соромитися наполягати на правильному і прозорому оформленні права спільної власності на майно, придбане в шлюбі», — радить юрист.
https://racurs.ua/ua/n120639-naygirshyy-variant-dlya-rozpodilu-mayna-pry-rozluchenni-oformlennya-yogo-na-rodycha.html
racurs.ua
Розподіл майна при розлученні в Україні: поради юриста
Розподіл майна при розлученні в Україні може бути оформлений нотаріально, і тоді до суду щодо цього питання взагалі йти не потрібно. Але на практиці так буває нечасто
Суспільство і суди: право знати
ВРП вважає, що висвітлення в ЗМІ точки зору та припущень авторів публікацій і журналістів стосовно розгляду справ чи матеріального становища суддів не є втручанням в їхню діяльність. (Рішення від 2 жовтня 2017 року №3106/0/15-17 і №3107/0/15-17).
У пункті 63 Висновку 1 (2991) щодо стандартів незалежності судової влади КРЄС зауважила, що складно визначити наявність неправомірного впливу в контексті віднайдення необхідної рівноваги між потребою захистити судовий розгляд від викривлення і тиску з боку політичних кіл, ЗМІ чи інших джерел та забезпеченням відкритого обговорення питань, які мають суспільне значення, серед громадськості й у вільній пресі.
Інтереси суспільства вимагають, щоби голови судів інформували громадськість про функціонування системи правосуддя через ЗМІ. Це стосується і справ, які перебувають на розгляді. Іноді швидке та регулярне надання інформації, яка може бути надана без порушення конфіденційності, має істотне значення навіть до винесення фактичного вироку» (пункт 61 Висновку 21 (2018) про запобігання корупції серед суддів).
https://racurs.ua/ua/2327-sudy-i-suspilstvo-vplyv-zmi-stav-krytychnym.html
ВРП вважає, що висвітлення в ЗМІ точки зору та припущень авторів публікацій і журналістів стосовно розгляду справ чи матеріального становища суддів не є втручанням в їхню діяльність. (Рішення від 2 жовтня 2017 року №3106/0/15-17 і №3107/0/15-17).
У пункті 63 Висновку 1 (2991) щодо стандартів незалежності судової влади КРЄС зауважила, що складно визначити наявність неправомірного впливу в контексті віднайдення необхідної рівноваги між потребою захистити судовий розгляд від викривлення і тиску з боку політичних кіл, ЗМІ чи інших джерел та забезпеченням відкритого обговорення питань, які мають суспільне значення, серед громадськості й у вільній пресі.
Інтереси суспільства вимагають, щоби голови судів інформували громадськість про функціонування системи правосуддя через ЗМІ. Це стосується і справ, які перебувають на розгляді. Іноді швидке та регулярне надання інформації, яка може бути надана без порушення конфіденційності, має істотне значення навіть до винесення фактичного вироку» (пункт 61 Висновку 21 (2018) про запобігання корупції серед суддів).
https://racurs.ua/ua/2327-sudy-i-suspilstvo-vplyv-zmi-stav-krytychnym.html
racurs.ua
Юридичні новини України. Суди і суспільство: вплив ЗМІ став критичним
Консультативна рада європейських суддів вважає, що сьогодні в Україні вплив ЗМІ на суди та окремих суддів став критичним
Несподіване визнання: Портнов стверджує, що Верховний і Антикорупційний суди… користуються високою суспільною довірою
Екс-керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента України часів Віктора Януковича Андрій Портнов заявив, що після виборів не доведеться проводити чергову судово-правову реформу. На його думку, рівень суспільної довіри залишається високим до Вищого антикорупційного суду та нового Верховного суду.
«Є органи, до яких рівень суспільної довіри залишається високим. Це і Вищий антикорупційний суд, сформований із залученням іноземних експертів, і новий Верховний суд», — сказав Портнов в інтерв’ю «Закону і Бізнесу».
Він додав, що будь-який чиновник, котрий спробує повернути судово-правову систему до попереднього стану, постане перед проблемою можливого повного розвалу цієї системи або зіткнеться із втратою довіри до новоутворених інституцій.
«Подобається це комусь чи ні, але не варто тішити себе ілюзіями: зруйнувати Верховний чи Вищий антикорупційний суди нікому вже не вдасться. Хоча рівень суспільної довіри до них сформований обманним шляхом, маємо виходити з того, що він є", — вважає екс-соратник Януковича, який з 2014 року перебуває у Відні.
На його думку, суди потрібно «залишити у спокої» й повністю відмовитися від кулуарних домовленостей щодо ухвалення тих чи інших судових рішень.
«…Необхідно відмовитися від спроб давати вказівки щодо тих чи інших судових рішень, звести до мінімуму намагання реформувати, ліквідувати суди, переатестовувати, люструвати чи переоцінювати суддів», — каже Портнов.
Окрім цього, він вважає, що потрібно «дотримуватися Конституції» й незалежно від того, яким буде рішення Конституційного суду у справі щодо «розформування» Верховного суду України і створення замість нього оновленого Верховного суду, повернути представників Вищих спеціалізованих судів на посади (не нижчі від попереднього рівня) та виплатити їм компенсації за незаконне звільнення.
https://racurs.ua/ua/n120781-nespodivane-vyznannya-portnov-stverdjuie-scho-verhovnyy-i-antykorupciynyy-sudy-korystuutsya.html
Екс-керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації президента України часів Віктора Януковича Андрій Портнов заявив, що після виборів не доведеться проводити чергову судово-правову реформу. На його думку, рівень суспільної довіри залишається високим до Вищого антикорупційного суду та нового Верховного суду.
«Є органи, до яких рівень суспільної довіри залишається високим. Це і Вищий антикорупційний суд, сформований із залученням іноземних експертів, і новий Верховний суд», — сказав Портнов в інтерв’ю «Закону і Бізнесу».
Він додав, що будь-який чиновник, котрий спробує повернути судово-правову систему до попереднього стану, постане перед проблемою можливого повного розвалу цієї системи або зіткнеться із втратою довіри до новоутворених інституцій.
«Подобається це комусь чи ні, але не варто тішити себе ілюзіями: зруйнувати Верховний чи Вищий антикорупційний суди нікому вже не вдасться. Хоча рівень суспільної довіри до них сформований обманним шляхом, маємо виходити з того, що він є", — вважає екс-соратник Януковича, який з 2014 року перебуває у Відні.
На його думку, суди потрібно «залишити у спокої» й повністю відмовитися від кулуарних домовленостей щодо ухвалення тих чи інших судових рішень.
«…Необхідно відмовитися від спроб давати вказівки щодо тих чи інших судових рішень, звести до мінімуму намагання реформувати, ліквідувати суди, переатестовувати, люструвати чи переоцінювати суддів», — каже Портнов.
Окрім цього, він вважає, що потрібно «дотримуватися Конституції» й незалежно від того, яким буде рішення Конституційного суду у справі щодо «розформування» Верховного суду України і створення замість нього оновленого Верховного суду, повернути представників Вищих спеціалізованих судів на посади (не нижчі від попереднього рівня) та виплатити їм компенсації за незаконне звільнення.
https://racurs.ua/ua/n120781-nespodivane-vyznannya-portnov-stverdjuie-scho-verhovnyy-i-antykorupciynyy-sudy-korystuutsya.html
racurs.ua
Портнов стверджує, що Верховний і Антикорупційний суди... користуються високою суспільною довірою
Екс-чиновник часів Януковича Андрій Портнов зробив несподівану заяву щодо рівня довіри до Вищого антикорупційного суду та нового Верховного суду
Дочка Джарти оприлюднила гучну заяву проти нового реформування судової системи -
«Людські долі зламані та перекручені»
Суддя Господарського суду м. Києва Вікторія Джарти: «Сформовані робочі групи, запрошені міжнародні експерти, величезні гроші вкинуті у цей процес, призупинена нормальна робота судової системи, людські долі зламані та перекручені, і все — «імітація»?! Дійсно хтось вважає, що судова система «твердо стоїть на ногах»! А як щодо суддів Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, які мають величезний стаж, досвід та наукові звання у галузі права, але залишились «за бортом»?
Проблеми, прорахунки, недоліки, що були притаманні процесу реформування, ще відіб’ються у правовому полі та на бюджеті країни (до ЄСПЛ подано кілька десятків позовів про порушення прав суддів, у яких є всі шанси бути виграними), але реформа відбулася, однак не закінчилася.
І ось у передвиборчих програмах кількох претендентів на посаду Президента України знову йде мова про реформування судів! Як наголошує представник команди кандидата в президенти В. Зеленського, «…реформа судової системи при президенті П. Порошенко була імітацією реформи, тому у випадку перемоги В. Зеленського буде здійснено її перезапуск. Судова система буде поставлена «з ніг на голову», і ці дії почнуться з Верховного Суду та Апеляційного суду...».
Джерело: Судово-юридична газета.
«Людські долі зламані та перекручені»
Суддя Господарського суду м. Києва Вікторія Джарти: «Сформовані робочі групи, запрошені міжнародні експерти, величезні гроші вкинуті у цей процес, призупинена нормальна робота судової системи, людські долі зламані та перекручені, і все — «імітація»?! Дійсно хтось вважає, що судова система «твердо стоїть на ногах»! А як щодо суддів Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, які мають величезний стаж, досвід та наукові звання у галузі права, але залишились «за бортом»?
Проблеми, прорахунки, недоліки, що були притаманні процесу реформування, ще відіб’ються у правовому полі та на бюджеті країни (до ЄСПЛ подано кілька десятків позовів про порушення прав суддів, у яких є всі шанси бути виграними), але реформа відбулася, однак не закінчилася.
І ось у передвиборчих програмах кількох претендентів на посаду Президента України знову йде мова про реформування судів! Як наголошує представник команди кандидата в президенти В. Зеленського, «…реформа судової системи при президенті П. Порошенко була імітацією реформи, тому у випадку перемоги В. Зеленського буде здійснено її перезапуск. Судова система буде поставлена «з ніг на голову», і ці дії почнуться з Верховного Суду та Апеляційного суду...».
Джерело: Судово-юридична газета.
Черкаси: аліментники залучатимуться до примусових робіт
КПТМ "Черкаситеплокомуненерго", відповідно до рішення міськвиконкому, визначене як одне з підприємств, де люди, які заборгували за аліменти, можуть відпрацювати свій борг. Про це інформує директор підприємства Павло Карась.
Кожен з громадян, направлених на підприємство, отримує обсяги на визначені години примусових робіт.
Це така праця як прибирання, навантаження сміття, можливо, фарбування тощо. – Це некваліфіковані роботи, за які ми нараховуємо кошти та здійснюємо оплату державній виконавчій службі. Таким чином, людина відпрацьовує свій борг перед державою. А вже державна виконавча служба направляє кошти тому, хто визначений судом як отримувач коштів, – пояснює Павло Карась.
Днями на підприємство прийшов перший такий громадянин. Та на крупному комунальному підприємстві більше 160 об’єктів по місту, 36 котелень, більше 80 центральних теплових пунктів, три виробничі бази, тобто велика територія, великий обсяг робіт.
КПТМ "Черкаситеплокомуненерго", відповідно до рішення міськвиконкому, визначене як одне з підприємств, де люди, які заборгували за аліменти, можуть відпрацювати свій борг. Про це інформує директор підприємства Павло Карась.
Кожен з громадян, направлених на підприємство, отримує обсяги на визначені години примусових робіт.
Це така праця як прибирання, навантаження сміття, можливо, фарбування тощо. – Це некваліфіковані роботи, за які ми нараховуємо кошти та здійснюємо оплату державній виконавчій службі. Таким чином, людина відпрацьовує свій борг перед державою. А вже державна виконавча служба направляє кошти тому, хто визначений судом як отримувач коштів, – пояснює Павло Карась.
Днями на підприємство прийшов перший такий громадянин. Та на крупному комунальному підприємстві більше 160 об’єктів по місту, 36 котелень, більше 80 центральних теплових пунктів, три виробничі бази, тобто велика територія, великий обсяг робіт.