ℹ️☄️_російський військовий літак порушив повітряний простір Польщі.☄️ℹ️

🔺11 лютого 2025 року о 14:09 у східній частині Гданської затоки (Zatoka Gdańska) було зафіксовано порушення повітряного простору Польщі російським військовим літаком Су-24МР (Su-24MR). Про це повідомило Оперативне командування видів збройних сил (Dowództwo Operacyjne Rodzajów Sił Zbrojnych).🔺

🔸Згідно з офіційною інформацією, літак вилетів із території, яку в Польщі називають Крулевецькою областю (Obwód Królewiecki), а на росії — Калінінградською (Калининградская область, Obwód Kaliningradzki). Під час виконання польоту він перетнув польський повітряний кордон на максимальну глибину 6,5 км. Перебування літака у повітряному просторі Польщі тривало 1 хвилину і 12 секунд.

🔸Політ літака був зафіксований системами радіолокації Збройних сил Польщі (Siły Zbrojne RP). Після втручання навігатора Збройних сил росії (Siły Zbrojne Federacji rosyjskiej) траєкторія польоту була негайно скоригована. Польські чергові служби, що здійснюють контроль повітряного простору, перебували в контакті з російською стороною. Офіційні представники росії підтвердили факт порушення, пояснивши його несправністю навігаційної системи літака Су-24МР.

🔸Оперативне командування видів збройних сил підкреслило, що польська система протиповітряної оборони веде постійне спостереження за повітряним простором країни, а відповідні підрозділи перебувають у стані повної готовності до реагування на потенційні загрози.

ℹ️☄️Рідкісні кадри на озері Снярдви: атака орланів на лисок.☄️ℹ️

🔺11 лютого 2025 року Мазурська рятувальна служба, використовуючи дрон, перевіряла стан льоду на озері Снярдви (Sniardwy) в Мазовецькому воєводстві. Під час моніторингу зафіксовано рідкісне явище: кілька білих орланів (Haliaeetus albicilla) атакували стадо лисок (Fulica), які маневрували у воді, намагаючись уникнути захоплення. Відео стало популярним у соцмережах, а коментарі користувачів були захоплені побаченим.🔺

🔸Рятувальники зазначили, що товщина льоду в затоці Худжицька (Zatoka Chudżycka) становить 4 см. На офіційному Facebook служби було опубліковано: «Сьогодні за допомогою дрону ми перевіряли площу льодової покрівлі на озері Снярди і нам вдалося зафіксувати незвичайне видовище — атаку орланів».

🔸Комітет охорони орлів (Komitet Ochrony Orłów) повідомив, що білий орлан займає друге місце за кількістю гнізд у регіоні Польща Північно-Східна (Północno-Wschodnia Polska). У 2024 році було охоплено 306 територій орлана, з яких 244 підтверджено як зайняті, а рівень успіху гніздування склав 59%.

🔸Озеро Снярдви (Sniardwy) — найбільше озеро Польщі, займає територію 113 км². Воно має довжину понад 22 км та ширину 13,5 км, з глибинами від 5 до 23 м. Озеро є частиною Великого Мазурського озерного маршруту і оточене сосново-модриновими лісами Піської пущі (Puszcza Piska). Озеро є домівкою для багатьох видів риб, птахів і ссавців, що робить його важливим екологічним регіоном.

🔸Мазурський ландшафтний парк (Mazurski Park Krajobrazowy) займає 55 тис. га, а навколо озера Снярдви розташовані численні курортні поселення, такі як Міколайкі (Mikołajki) та Нове Гути (Nowe Guty), які приваблюють туристів з усього світу.

ℹ️☄️У Паб’яніцах молодики перекрили трамвайні колії викраденими велосипедами.☄️ℹ️

🔺Поліцейські у Паб’яніцах (Pabianice, Лодзьке Воєводство) затримали двох чоловіків, які вночі встановили на трамвайних коліях барикаду з велосипедів. Інцидент стався 11 лютого близько 2:30 на вулиці Замковій (ul. Zamkowa). Зафіксовані камерами відеоспостереження дії затриманих могли створити загрозу руху міського транспорту, проте в цей час трамваї не курсували.🔺

⚠️Викрадені велосипеди та небезпечні дії⚠️

🔸Як повідомив комендант Міської варти (Straż Miejska) у Паб’яніцах Томаш Макроцький (Tomasz Makrocki), двоє молодиків спершу викрали велосипеди з околиць вулиці Ласької (ul. Łaska), а потім почали ними «бавитися» на трамвайних коліях. Вони спершу пустили двоколісні транспортні засоби по рейках, а згодом залишили їх посеред трамвайної колії та втекли.

Молоді люди, ймовірно, думали, що в цей час містом ще курсує трамвай. На щастя, так не сталося,

— зазначив Макроцький.

🔺Поліцейське розслідування🔺

🔸На місце події було викликано патруль поліції, який затримав 19-річного юнака та його 22-річного спільника. Обидва чоловіки наразі перебувають у поліцейському ізоляторі.

🔸За словами підкомісара Агнєшки Яхімек (Agnieszka Jachimek) з поліції Паб’яниць, слідчі продовжують встановлювати обставини події та шукають власників викрадених велосипедів. На даний момент затриманим ще не висунуто звинувачень.

🔸Поліція Паб’яніць звернулася до громадськості з проханням допомогти встановити власників транспортних засобів.

«11 лютого близько 3:00 на вулиці Замковій поліцейські вилучили два велосипеди: зелений ARKUS та чорний Giant»,

– йдеться в офіційному повідомленні Комендати Повітової поліції (Komenda Powiatowa Policji w Pabianicach). Особи, які впізнали свої велосипеди або знають їхніх власників, можуть звертатися до поліції за телефонами 47 84-24-301 або 47 84-24-302, а також особисто в управління на вулиці Жеромського, 18 (ul. Żeromskiego 18).

🔸Справу продовжують розслідувати правоохоронці, які вирішуватимуть питання щодо кваліфікації дій затриманих.

ℹ️☄️Заклик до припинення поширення хибної інформації: пояснення Наталії Панченко. ☄️ℹ️

🔺Наталія Панченко, активістка, яка займає важливу позицію в українській громаді Польщі, прокоментувала свої недавні заяви, що спричинили бурхливу реакцію в медіа та соціальних мережах. Вона підкреслила, що її висловлювання, які були сприйняті як загроза, носили гіпотетичний характер і стосувалися можливих наслідків популістичної політики, яка сприяє розпалюванню міжнаціональної ворожнечі.🔺

🔸На початку лютого Панченко виступала на одному з українських телеканалів, де обговорювала питання, що стосуються ситуації біженців у Польщі, а також зростаючої антиукраїнської риторики в контексті виборчої кампанії. Вона звернула увагу на небезпеку використання напружених відносин між польським та українським народами в політичних цілях. Панченко наголосила на тому, що на сьогодні кожен десятий житель Польщі є українцем, і підбурювання ворожнечі між двома народами може призвести до серйозних соціальних наслідків, таких як бійки та акти насильства, які можуть мати місце на території Польщі.

🔸Реакція на її заяви не забарилася. Висловлення активістки було розглянуто деякими польськими політиками як серйозна загроза. Євродепутат Грего́рж Браун інтерпретував слова Панченко як провокацію з боку українців, а кандидат на пост президента Польщі закликав до її негайного видворення з країни. Крім того, в ефірі польських ЗМІ було висловлено заклики до того, щоб Панченко була допитана спеціальними службами щодо її можливих зв’язків з терористичними угрупованнями або спробами зриву виборчого процесу.

🔸Наталія Панченко в свою чергу пояснила, що її слова не повинні сприйматися як заклик до насильства чи загроза. Вона наголосила, що її мета полягала в тому, щоб привернути увагу до небезпеки, яку може нести популістична риторика, спрямована на поділ громадян Польщі та України. Вона також зазначила, що її заяви мали попереджувальний характер і стосувалися безпеки як Польщі, так і українських меншин на її території.

🔸У відповідь на ці події, Посольство України в Польщі виступило з підтримкою Наталії Панченко, наголосивши на її активній ролі в організації допомоги Україні та розвитку дружніх відносин між двома країнами. У заяві йдеться, що Панченко вже неодноразово ставала об’єктом російських дезінформаційних кампаній, спрямованих на дискредитацію українських активістів у Польщі.

🔸До того ж, був опублікований відкритий лист на підтримку Панченко, під яким підписалися 30 організацій і понад 70 осіб, зокрема відомі громадські діячі та політики. У листі засуджуються “несправедливі напади та кампанія дезінформації”, що спрямовані проти активістки, і закликається до припинення поширення хибної інформації та відповідальності в публічних дебатах. Підписанти заявляють, що не можна дозволяти використовувати виборчі кампанії для розпалювання ворожнечі між українською та польською громадами.

ℹ️☄️Брутальний напад на 14-річну дівчинку в Рабці-Здруй. Поліція розшукує нападника.☄️ℹ️

🔺У середу вранці, 12 лютого, в місті Рабка-Здруй (Rabka-Zdrój), що в Малопольському Воєводстві, стався жорстокий напад на 14-річну дівчинку. Інцидент трапився близько 8:00 у лісовій зоні над Міським стадіоном, коли потерпіла прямувала до школи.🔺

🔺За попередньою інформацією, невідомий чоловік напав на дівчинку, почав її бити та душити. Лише завдяки швидкій реакції свідків, які налякали нападника, вдалося уникнути гірших наслідків. Після нападу постраждалу доставили до лікарні, але після огляду лікарі дозволили їй повернутися додому.

🔸Правоохоронці з Повітового управління поліції (Komenda Powiatowa Policji) у Новому Таргу (Nowy Targ) ведуть активні пошуки нападника. В операції задіяно кілька груп поліцейських, зокрема в цивільному.

🔸За описом свідків, нападник – молодий чоловік віком 25-30 років, високого зросту (близько 180 см), із темно-русявим, довгим і кучерявим волоссям. На його обличчі може бути свіжа рана – ймовірно, слід від подряпини, яку залишила потерпіла, захищаючись.

🔸Поліція прочісує місто, перевіряє громадський транспорт та прилеглі райони.

ℹ️☄️Саксонія: Верховний суд Німеччини підтримав екстрадицію громадянина України, який відмовляється від військової служби.☄️ℹ️

🔺12 лютого 2025 року, Дрезден — Верховний суд Німеччини (Bundesgerichtshof, BGH) ухвалив важливе рішення щодо екстрадиції громадянина України, який відмовляється від проходження військової служби з моральних переконань, до його рідної країни. Це рішення стало важливим прецедентом у правовій практиці Німеччини, оскільки суд підтвердив, що відмова від військової служби не є підставою для відмови в екстрадиції, якщо країна, до якої особа має бути повернута, перебуває в умовах збройного конфлікту і може призвати цього громадянина на військову службу.🔺

ℹ️Рішення Верховного суду Німеччиниℹ️

🔸Питання про екстрадицію громадянина України було поставлене перед Верховним судом Німеччини після того, як чоловік, який відмовився від служби в армії через моральні переконання, втік до Німеччини. Чоловік заявив, що не хоче брати участь у бойових діях і вбивати людей, тому відмовляється від військової служби. Однак у разі повернення до України, він може бути призваний до армії через поточну ситуацію в країні, що перебуває у стані війни з росією.

🔸Верховний суд Німеччини ухвалив рішення на користь екстрадиції. Суддя BGH пояснив свою позицію так:

«Die Kriegsdienstverweigerung ist kein Auslieferungshindernis, wenn der betreffende Staat völkerrechtswidrig mit Waffengewalt angegriffen wird und der Betroffene deshalb mit der Einziehung zum Militärdienst rechnen muss»

(переклад: “Відмова від військової служби не є перешкодою для екстрадиції, якщо країна, до якої подано запит на екстрадицію, незаконно зазнає збройного нападу, і особа повинна очікувати призову до армії з цієї причини.”).

🔸Це рішення підтверджує, що в умовах збройного конфлікту, як у випадку з війною росії проти України, відмова від військової служби не може бути використана як підстава для відмови в екстрадиції.

ℹ️Пояснення суду та міжнародний контекстℹ️

🔸Суд зазначив, що право на відмову від військової служби не є безумовним. Хоча Конституція Німеччини (Grundgesetz) та Європейська конвенція з прав людини надають право на відмову від служби з моральних або релігійних причин, це право може бути обмежене в умовах, коли країна, до якої особа має бути екстрадована, перебуває під загрозою збройного нападу. У такому випадку призов громадян на військову службу може бути необхідним для забезпечення національної безпеки, і це є достатньою підставою для екстрадиції.

🔸Номер справи, на яку суд посилається в цьому рішенні, — AZ: 4 Ars 11/24. Це реєстраційний номер справи, який використовується для посилання на конкретне рішення в рамках правової системи Німеччини.

ℹ️Запит на екстрадицію з Україниℹ️

🔸Запит на екстрадицію цього громадянина надійшов від правоохоронних органів України. Йому було пред’явлено звинувачення в нападі на поліцейського під час медичного огляду в українській лікарні. Після втечі до Німеччини чоловіка було заарештовано, і він був поміщений під арешт для подальшої екстрадиції.

🔸Чоловік намагався оскаржити свою екстрадицію, заявляючи, що в разі повернення до України його можуть призвати до армії, що суперечить його моральним переконанням. Він наголосив, що не хоче брати участь у бойових діях, однак українське законодавство в умовах війни не надає права на відмову від військової служби.

ℹ️Важливість цього рішенняℹ️

🔸Рішення Верховного суду Німеччини має важливе значення для міжнародної правової практики, оскільки воно демонструє, як міжнародне право може бути застосоване в контексті збройних конфліктів. Суд чітко зазначив, що в умовах війни національна безпека та необхідність захисту держави мають пріоритет, і право на відмову від служби не може бути використано як підстава для відмови в екстрадиції.