ℹ️☄️Вигук "Слава Україні!": Використання російської пропаганди у Польщі для дестабілізації польсько-українських відносин.🔺

🔺Гасло “Слава Україні!” сьогодні є одним із найвідоміших символів українського патріотизму та національної ідентичності. Воно набуло поширення не лише в Україні, а й серед української діаспори по всьому світу, ставши словесним вираженням поваги до своєї країни та національних героїв. Однак у Польщі навколо цього гасла неодноразово виникали суперечки, частково пов’язані з історичними подіями та постатями, які мають складний контекст для польсько-українських відносин.🔺

🔸Хоча гасло “Слава Україні!” для багатьох асоціюється з українським національним рухом ХХ століття, його корені сягають ще глибше. Уперше вислів, подібний до “Слава Україні”, з’явився у літературі ХІХ століття. У 1839 році видатний український поет Тарас Шевченко вжив схожий вислів у своєму вірші “До Основ’яненка”: “От де, люди, наша слава, Слава України!”. Цей вислів у Шевченка вказував на прагнення українців до самостійності та слави для своєї країни.🔺

🔸Ще один український письменник, Микола Костомаров, у своєму творі 1847 року також згадав про “Славу України”. Це свідчить про те, що вже тоді в середовищі українських інтелектуалів формувалося уявлення про українську славу як символ національної гордості.

🔸У політичному сенсі гасло “Слава Україні!” почало активно використовуватися наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, особливо серед українських студентів і молоді. Воно стало вигуком підтримки національних змагань та боротьби за незалежність. Українська революція початку ХХ століття, боротьба за автономію та створення національної держави сприяли поширенню гасла серед українських військових та патріотичних організацій.

🔸До середини 1920-х років “Слава Україні!” стала частиною спілкування молодіжних організацій, зокрема скаутських, у Західній Україні. Пізніше, у 1930-х роках, цей вигук почали використовувати й у політичних організаціях, що виступали за незалежність України, і таким чином гасло стало асоціюватися з боротьбою за національну свободу.

⚠️Не так давно у польських соціальних мережах розгорілася жвава дискусія про походження та значення гасла “Слава Україні!” Публікація, в якій стверджувалося, що це гасло вперше використав Степан Бандера, викликала обурення й заперечення. Багато коментаторів намагалися спростувати цю інформацію, вказуючи на те, що гасло має глибші корені і використовувалося ще до появи Бандери.⚠️

🔸Обговорення в польських медіа також відображає більш широкі питання про українську історію та її вплив на сучасні польсько-українські відносини. Деякі коментатори вважають, що гасло асоціюється з історичними подіями, які викликають у них негативні асоціації. Інші, навпаки, підкреслюють його позитивний сенс як символ боротьби за свободу та незалежність.

🔸Сьогодні “Слава Україні!” сприймається українцями як символ національної гідності, свободи та єдності. Особливо популярним воно стало під час Євромайдану 2013-2014 років, коли мільйони українців вийшли на протест заради захисту європейського курсу України. У цей період гасло втратило будь-які політичні зв’язки із конкретними організаціями і стало символом прагнення українського народу до свободи та демократії.

🔸Зараз “Слава Україні!” використовується як офіційне вітання у Збройних Силах України, замінивши колишнє “Здрастуйте товариші”, або "Бажаю здоровʼя". Для більшості українців це гасло уособлює гордість за свою країну і єднання у захисті рідної землі, особливо в умовах війни з росією.

🔸Сьогодні гасло “Слава Україні!” стало добре відомим на міжнародній арені. Виступаючи на підтримку України, його використовують не лише українці, а й іноземні політики та дипломати, висловлюючи таким чином солідарність з українським народом.

🔸Таке використання гасла подібне до інших національних вигуків на кшталт “Vive la France” у Франції чи “God Bless America” у США. Це гасло стало символом боротьби за свободу та демократію, об’єднавши українців і друзів України усього світу.

ℹ️☄️Сенсаційна знахідка під Варшавою: віднайдений скарб XVII століття вартий пів мільйона.☄️ℹ️

🔺4 листопада 2024 року сталося неймовірне відкриття, яке розбурхало істориків і місцевих жителів. Під Варшавою, в містечку Помєхувек (Pomiechówek), що приблизно за 40 км від столиці, дослідники виявили скарб часів шведського потопу. Пошуківці з Мазовії (Mazowsze) мали на меті знайти дорогу, яка могла б належати ще до часів Римської імперії, проте їхнє відкриття перевершило всі сподівання. На глибині лісів вдалося віднайти депозит срібних монет, загальною вагою майже 500 грамів, чия вартість нумізматично оцінюється у пів мільйона злотих.🔺

🔸Історична цінність скарбу

🔹Скарб був виявлений членами Історично-дослідницького товариства «Триглав» (Stowarzyszenie Historyczno-Badawcze Triglav) з міста Новий-Двір-Мазовецький (Nowy Dwór Mazowiecki) — батьком і сином Славомиром і Шимоном Мілевськими, які співпрацювали з Польським товариством пошуківців «Гусарія» (Polskie Stowarzyszenie Poszukiwaczy „Husaria”). Історики зазначають, що це, ймовірно, один з найбільших монетних скарбів, знайдених не лише на Мазовії, але й у всій Польщі.

🔹За словами Пьотра Дуди, археолога з «Триглав», монети є безцінною історичною знахідкою, оскільки це монети XVI-XVII століть, періоду рідкісного для знахідок у Польщі. Серед монет виявлені талери, карбовані у саксонських, нідерландських, бранденбурзьких та польських монетарнях. Найстарша монета датується 1604 роком, а наймолодша — 1641 роком.

🔸Найцінніші екземпляри і їхня історія

🔹Скарб включає 17 талерів, які є цінними як з історичної, так і з матеріальної точки зору. Серед них — рідкісний талер Сигізмунда III Вази 1630 року, виготовлений у Торунській (Toruń) монетарні. Його екземпляр зі схожими ознаками був проданий на аукціоні в березні 2023 року за понад 86 тисяч злотих. Цінною є також монета — талер Йоганна II (Johann II) 1623 року, виготовлений у князівстві Пфальц, який карбувався лише два роки і має унікальний дизайн, що не фігурує у звичайних каталогах.

🔸Історичний контекст і походження скарбу

🔹Монети, за припущеннями істориків, могли бути залишені під час битви під Новим-Двором-Мазовецьким (Nowy Dwór Mazowiecki) у 1655 році, коли шведські війська стикнулися з польськими. Монети, датовані періодом Тридцятирічної війни, були в обігу серед багатих купців і навіть могли належати комусь із учасників європейських конфліктів між протестантськими державами та католицькою династією Габсбургів. Існує також припущення, що скарб був закопаний місцевим багатієм або купцем, який боявся бути пограбованим.


🔸Монети, знайдені у скарбі, включають такі екземпляри:

🔹1. 1 талер 1621 р. — Тіроль (період графства Тіроль 1564–1666)
🔹2. 1 патагон Альберт і Єлизавета — рік невизначений (період 1616–1621) — Іспанські Нідерланди
🔹3. 1 патагон Альберт і Єлизавета — інша монета з того ж періоду
🔹4. 1 талер Фрідріх Вільгельм I 1641 р. (Бранденбург – Пруссія)
🔹5. 1 патагон з того ж періоду, що й попередні (інша монета)
🔹6. 1 талер Йоганн II 1623 р. — князівство Пфальц
🔹7. 1 талер Леопольд V 1620 р., Австрія
🔹8. 1 талер Сигізмунда III Вази 1630 р., Торунська монетарня
🔹9. 1 талер Фрідріх I Австрійський (період 1619–1632)
10. 1 талер Рудольф II 1604 р., Австрія
🔹11. 1 талер Йоганн Георг I 1624 р., Саксонія, Дрезденська монетарня
🔹12. 1 талер Йоганн Георг I 1612 р., Саксонія, Дрезденська монетарня
🔹13. 1 патагон Філіп IV — 1633 р., Іспанські Нідерланди
🔹14. 1 патагон Філіп IV — 1631 р., Іспанські Нідерланди
🔹15. 1 патагон Філіп IV — 1638 р., Іспанські Нідерланди
🔹16. 1 патагон Філіп IV — 1632 р., Іспанські Нідерланди
🔹17. 1 патагон Філіп IV, рік невизначений (третьої цифри не видно)

🔸Наразі скарб було передано до Мазовецького воєводського консерватора пам’яток (Mazowiecki Wojewódzki Konserwator Zabytków). Зацікавленість у зберіганні, консервації та експозиції скарбу висловило Музей вересневої кампанії та фортеці Модлін (Muzeum Kampanii Wrześniowej i Twierdzy Modlin). Проте, через його значну матеріальну вартість, це питання потребує ретельного опрацювання.