Барделла = Ле Пен 2.0?

31 березня 2025 року французький суд виніс вирок, що похитнув не лише політичну кар’єру Марін Ле Пен, але й саму суть ультраправого руху у Франції. За визнанням суду, лідерка “Національного об’єднання” (РН) винна у розкраданні коштів ЄС через фіктивне працевлаштування своїх помічників у Європарламенті.

Її покарано: 4 роками ув’язнення (з них 2 — під електронним наглядом), штрафом у 100 000 євро та 5-річною забороною на балотування, яка набрала чинності негайно.

Хоча Ле Пен оголосила, що подаватиме апеляцію, цей процес не призупиняє дії вироку. Відтак, навіть якшо суд вищої інстанції змінить рішення, це може статися після завершення виборчої кампанії. В такому випадку політичний крах буде вже непоправним.

Французька преса пише шо в Ле Пен залишилося три варіанти розвитку подій:

Апеляційне виправдання: якщо вирок буде скасовано, Ле Пен повернеться у гру. Але це малоймовірно, з огляду на гучність справи та масштаб порушень

Підтвердження вироку: в такому разі вона залишиться поза політикою щонайменше до 2030 року

Пом’якшення покарання: якщо термін заборони зменшать, існує шанс, що вона встигне повернутися до активної участі в політиці до 2027 року.

Тому, зважаючи на риторику і настрої суспільства щодо неї, Марін Ле Пен фактично втратила шанс балотуватися у 2027 році, а партія свою символічну постать. У підсумку на політичну сцену виходить Жордан Барделла, її політичний спадкоємець і колишній зять “майже за фактом”

Французька преса тривалий час називала Барделлу “ідеальним зятем” Ле Пен. Він мав романтичні стосунки з її племінницею Нолвен Олів’є, але пара розійшлася незадовго до європейських виборів. Тим не менш, тандем Ле Пен—Барделла здавався непохитним. До сьогодні

Барделла поступово нібито змінює політичну лінію РН (скорочення від “Rassemblement National”, що французькою означає “Національне об’єднання”), яка донедавна була відверто проросійською. В інтерв’ю L’Opinion він визнає:

“Це була колективна наївність щодо амбіцій путіна. П’ять років тому — це був інший путін. Нині він вторгся в Україну і чинить воєнні злочини”.

У своїй книзі Ce que je cherche (листопад 2024 року) Барделла ще жорсткіше описує агресію рф:

“Путін переглядає кордони заради міфічного “русского міра”, побудованого на штиках. Мирна угода з диктатором лише підштовхне його до нової агресії”

Він прямо спростовує кремлівські тези про провину Заходу чи НАТО в ескалації, і навіть зазначає, що поразка Ле Пен у 2022-му була пов’язана з її проросійською риторикою.

Проте нова риторика Бардели має межі. В 2024, ще як кандидат у прем’єри, Барделла заявив в Le Monde, що: “Не відправлятиме в Україну далекобійну зброю для ударів по території рф, а також французьких інструкторів”, якщо очолить уряд.

А в ефірі Franceinfo у день візиту Зеленського до Франції він критикував Макрона:

“Передача Україні літаків Mirage-2000 — тривожне рішення. Макрон використовує війну для своєї кампанії. Я — за переговори, щоб люди не гинули”.

Червоні лінії Барделли щодо війни в Україні прості:
Жодної зброї дальньої дії;
Жодних ударів по території росії;
Жодної участі французьких військових у бойових діях

Поруч із Барделлою стоїть П’єр-Ромен Тьонне, керівник молодіжного крила РН. Саме він став головним носієм проукраїнської повістки: публічно підтримує ЗСУ; виступає за розширення НАТО в Східній Європі; називає Альянс “організацією миру”, що “реагує на російську агресію”; звинуватив путіна в “ідеологічній атаці” й переписуванні історії щодо України

Барделла призначив Тьонне своїм заступником у комісії з міжнародних справ, повністю замінивши її склад. В деяких французьких медіа це вважають спробою “очищення” партії від кремлівського шлейфу

У 2025 році Барделла відмовився від участі в Конференції консервативних дій у США (CPAC), після того як ексрадник Трампа Стів Беннон зробив на сцені жест, схожий на нацистське вітання

Барделла пояснив свій вчинок так: “Цей жест — відсилання до нацистської ідеології. Я не можу бути частиною цього”

На це Беннон назвав його “маленьким хлопчиком, гіршим за Макрона”, і заявив, що той “не гідний керувати Францією”
👇👇👇

Настало время ахуительных историй)

A new war in the Balkans. Made in Moscow. Part two

Bosnia and Herzegovina is on the brink of war. This time, perhaps closer than ever since the 1992-1995 war. What was considered a protracted political crisis yesterday is now turning into a Russian-controlled scenario of state dismantling, with an eye on creating a new "Transnistria" in the heart of the Balkans.

For those who are not aware of what is happening, let me remind you

The President of Republika Srpska, Milorad Dodik, has gone all-in. The local parliament passed a series of laws that effectively separate the RS from Bosnia's state institutions. The laws provide for ignoring the central court and law enforcement agencies, creating its own border service and intelligence, drafting its own constitution, and introducing control over NGOs by analogy with the Russian law on foreign agents.

Does this sound familiar? Well, it does.

Next. On 26 February, Dodik was sentenced to one year in prison and deprived of the right to hold office for 6 years for ignoring the decisions of the International High Representative. But the sentence has not yet been carried out: the RS security forces are under his control, and the state, Bosnia and Herzegovina, is hesitant.

However, this very indecision is a window for a scenario familiar to Ukrainians: Dodik ignores the court, the security forces of Bosnia and Herzegovina prepare for a clash, Russia brings the issue of BiH to the UN Security Council (which it already did on 6 March), and then...

Then the Kremlin's media machine comes into play with the narrative of "oppression of Serbs". This is the Crimean template. Only now it has a Serbian flavour.

By the way, Dodik is not just a freak with ambitions. He has international support

Hungarian "civilians" in the territory of the RS are most likely special forces + regional support from Belgrade, which organised the "All-Serbian Assembly" and openly plays along with the idea of "returning powers" to the RS (more on this later) + Moscow, which wants to turn the RS into a controlled enclave - another point of pressure on the EU and NATO.

Now about the All-Serbian Assembly - what it is, etc.

In the summer of 2024, Serbian President Aleksandar Vucic and Milorad Dodik organised a symbolic event called the "All-Serbian Assembly" - a meeting that was supposed to show the "unity of all Serbs", even though they live in different countries: Serbia, Bosnia, Montenegro, etc.

At this meeting, a declaration was adopted on the right of Republika Srpska to regain all the state powers it had transferred to BiH after the war: the creation of its own army, control over taxes, a separate police force, and even a hint of the possibility of independent secession from Bosnia (Ukrainians: no fucking way).

This is a direct violation of the Dayton Agreements. Such a decision has no legal force, but it is a powerful political signal: Dodik formalises separatism, Serbian President Vucic legitimises it as "the interest of the Serbian people", and the West... The West gets a new split in Europe

If it does not intervene.

In fact, the All-Serbian Assembly is a rehearsal for secession, a political application for a new conflict and a new border.

The familiar world is sliding into the abyss at breakneck speed. In the heart of Europe, state institutions are being undermined in real time, the judiciary is being discredited, parallel security forces are being created, and creeping escalation and annexation are taking place under the guise of an "internal political dispute" that the EU prefers to ignore.

It will only get worse. It's only a matter of time before a direct confrontation between state security forces and the police of the Republic of Serbia begins, before "unknown armed persons" appear - new "little green men" from Serbia, Hungary or Russia, before a massive Kremlin media campaign starts screaming about "oppression of Serbs".

Ukrainians have seen this more than once. Europe is not interested (at least not yet).

So I'm going to suggest how events will develop further
👇👇👇

Нова війна на Балканах. Виготовлено в москві. Частина друга

Боснія і Герцеговина на порозі війни. Цього разу, можливо, ближче, ніж будь-коли після війни 1992–1995 років. Те, що ще вчора вважалось затяжною політичною кризою, сьогодні перетворюється на контрольований росією сценарій демонтажу держави, з прицілом на створення нового «придністров’я» в серці Балкан.

Для тих, хто не в курсі шо відбувається, нагадаю

Президент Республіки Сербської Мілорад Додік пішов ва-банк. Місцевий парламент ухвалив низку законів, які фактично відокремлюють РС від державних інституцій Боснії. Закони передбачають ігнорування центрального суду та правоохоронних органів, створення власної прикордонної служби та розвідки, розробка «власної конституції», запровадження контролю над громадськими організаціями за аналогією з російським законом про іноземних агентів.

Нічого не нагадує? Отож

Далі. 26 лютого Додіка було засуджено до одного року тюремного ув’язнення та позбавлено права обіймати посади на 6 років — за ігнорування рішень міжнародного Високого представника. Але вирок досі не виконано: силові структури РС йому підконтрольні, держава, Боснія та Герцоговина, вагається.

Проте саме ця нерішучість — вікно для знайомого українцям сценарію: Додік ігнорує суд, силовики Боснії та РС готуються до зіткнення, росія виносить питання БіГ на Раду Безпеки ООН (що вже зробила 6 березня), а далі…

Далі в хід іде кремлівська медійна машина з наративом “утиски сербів”. Це кримський шаблон. Тільки зараз — із сербським колоритом.

До речі, Додік це не просто фрік з амбіціями. Він має міжнародну підтримку

Угорські “цивільні” на території РС є скоріш за все є спецпризначенцями + регіональна підтримка з боку Белграда, який організував “Всесербську скупщину” і відкрито підігрує ідеї “повернення повноважень” РС (про це трохи згодом) + москва, яка хоче перетворити РС на контрольований анклав — ще одну точку тиску на ЄС і НАТО.

Тепер про всесербську скупщину - шо це таке і т д.

Влітку 2024 року президент Сербії Александар Вучич і Мілорад Додік організували символічний захід під назвою “Всесербська скупщина” — збори, які мали показати “єдність усіх сербів”, навіть попри те, що вони живуть у різних країнах: Сербії, Боснії, Чорногорії тощо.

На цих зборах було ухвалено декларацію про право Республіки Сербської повернути собі всі державні повноваження, які вона передала БіГ після війни: створення власної армії, контроль над податками, окрема поліція + навіть натяк на можливість самостійного виходу зі складу Боснії (українці: та бля, нецікаво)

Це пряме порушення Дейтонських угод. Подібне рішення не має юридичної сили, але є потужним політичним сигналом: Додік формалізує сепаратизм, президент Сербії Вучич легітимує його як “інтерес сербського народу”, а Захід… Захід отримує новий розкол в Європі

Якщо не втрутиться.

По факту, Всесербська скупщина — це репетиція відокремлення, політична заявка на новий конфлікт і новий кордон.

Звичний світ котиться в прірву з шаленою швидкістю. В серці Європи в реальному часі підриваються державні інституції, дискредитується судова система, створюються паралельні силові органи, відбувається повзуча ескалація та анексія під прикриттям “внутрішньої політичної суперечки”, яку ЄС воліє ігнорувати.
👇👇👇