Аріна радіонавна, ти?

Bardella = Le Pen 2.0?

On 31 March 2025, a French court handed down a verdict that shook not only Marine Le Pen's political career but also the very essence of the far-right movement in France. According to the court, the leader of the National Rally (RN) is guilty of embezzling EU funds through the fictitious employment of her assistants in the European Parliament.

She was punished: 4 years in prison (2 of them under electronic surveillance), a fine of €100,000 and a 5-year ban on running for office, which took effect immediately.

Although Le Pen has announced that she will appeal, this process does not suspend the sentence. Therefore, even if the higher court changes its decision, it could happen after the election campaign is over. In this case, the political collapse would be irreparable.

The French press writes that Le Pen has three options left:

Appeal acquittal: if the verdict is overturned, Le Pen will be back in the game. But this is unlikely, given the high-profile nature of the case and the scale of the violations.

Confirmation of the sentence: in this case, she will remain out of politics until at least 2030.

Mitigation of the sentence: if the ban is reduced, there is a chance that she will have time to return to active participation in politics by 2027.

Therefore, given the rhetoric and public attitudes towards her, Marine Le Pen has effectively lost her chance to run in 2027, and the party has lost its symbolic figure. As a result, Jordan Bardella, her political heir and former son-in-law, is entering the political scene "almost after the fact".

The French press has long called Bardella Le Pen's "ideal son-in-law". He had a romantic relationship with her niece Nolwen Olivier, but the couple broke up shortly before the European elections. Nevertheless, the Le Pen-Bardella tandem seemed unshakable. Until now.

Bardella is gradually allegedly changing the political line of the National Assembly (short for "Rassemblement National", which means "National Union" in French), which until recently was openly pro-Russian. In an interview with L'Opinion, he admits:

"It was a collective naivety about Putin's ambitions. Five years ago, it was a different Putin. Now he has invaded Ukraine and is committing war crimes."

In his book Ce que je cherche (November 2024), Bardella describes Russia's aggression even more harshly:

"Putin is redrawing borders for the sake of a mythical 'Russian world' built on bayonets. A peace deal with the dictator will only push him to new aggression."

He directly refutes the Kremlin's thesis that the West or NATO are to blame for the escalation, and even notes that Le Pen's defeat in 2022 was due to her pro-Russian rhetoric.

However, this new rhetoric has limits. In 2024, as a candidate for prime minister, Bardella told Le Monde that: "He will not send long-range weapons to Ukraine to strike at Russian territory, nor will he send French instructors" if he heads the government.

And on Franceinfo on the day of Volodymyr Zelenskyy's visit to France, he criticised Macron:

"The transfer of Mirage-2000 aircraft to Ukraine is a worrying decision. Macron is using the war for his campaign. I am in favour of negotiations so that people do not die."

Bardella's red lines on the war in Ukraine are simple:
No long-range weapons;
No strikes on Russian territory;
No participation of the French military in the fighting.

Next to Bardella is Pierre-Romain Thionnet, the head of the National Party's youth wing. It is he who has become the main carrier of the pro-Ukrainian agenda: he publicly supports the Armed Forces; advocates NATO expansion in Eastern Europe; calls the Alliance an "organisation of peace" that "responds to Russian aggression"; accuses Putin of an "ideological attack" and rewriting history regarding Ukraine.

Bardella appointed Tionne as his deputy in the Foreign Affairs Commission, completely replacing its members. Some French media considered this an attempt to "cleanse" the party of the Kremlin's influence.
👇👇👇

Барделла = Ле Пен 2.0?

31 березня 2025 року французький суд виніс вирок, що похитнув не лише політичну кар’єру Марін Ле Пен, але й саму суть ультраправого руху у Франції. За визнанням суду, лідерка “Національного об’єднання” (РН) винна у розкраданні коштів ЄС через фіктивне працевлаштування своїх помічників у Європарламенті.

Її покарано: 4 роками ув’язнення (з них 2 — під електронним наглядом), штрафом у 100 000 євро та 5-річною забороною на балотування, яка набрала чинності негайно.

Хоча Ле Пен оголосила, що подаватиме апеляцію, цей процес не призупиняє дії вироку. Відтак, навіть якшо суд вищої інстанції змінить рішення, це може статися після завершення виборчої кампанії. В такому випадку політичний крах буде вже непоправним.

Французька преса пише шо в Ле Пен залишилося три варіанти розвитку подій:

Апеляційне виправдання: якщо вирок буде скасовано, Ле Пен повернеться у гру. Але це малоймовірно, з огляду на гучність справи та масштаб порушень

Підтвердження вироку: в такому разі вона залишиться поза політикою щонайменше до 2030 року

Пом’якшення покарання: якщо термін заборони зменшать, існує шанс, що вона встигне повернутися до активної участі в політиці до 2027 року.

Тому, зважаючи на риторику і настрої суспільства щодо неї, Марін Ле Пен фактично втратила шанс балотуватися у 2027 році, а партія свою символічну постать. У підсумку на політичну сцену виходить Жордан Барделла, її політичний спадкоємець і колишній зять “майже за фактом”

Французька преса тривалий час називала Барделлу “ідеальним зятем” Ле Пен. Він мав романтичні стосунки з її племінницею Нолвен Олів’є, але пара розійшлася незадовго до європейських виборів. Тим не менш, тандем Ле Пен—Барделла здавався непохитним. До сьогодні

Барделла поступово нібито змінює політичну лінію РН (скорочення від “Rassemblement National”, що французькою означає “Національне об’єднання”), яка донедавна була відверто проросійською. В інтерв’ю L’Opinion він визнає:

“Це була колективна наївність щодо амбіцій путіна. П’ять років тому — це був інший путін. Нині він вторгся в Україну і чинить воєнні злочини”.

У своїй книзі Ce que je cherche (листопад 2024 року) Барделла ще жорсткіше описує агресію рф:

“Путін переглядає кордони заради міфічного “русского міра”, побудованого на штиках. Мирна угода з диктатором лише підштовхне його до нової агресії”

Він прямо спростовує кремлівські тези про провину Заходу чи НАТО в ескалації, і навіть зазначає, що поразка Ле Пен у 2022-му була пов’язана з її проросійською риторикою.

Проте нова риторика Бардели має межі. В 2024, ще як кандидат у прем’єри, Барделла заявив в Le Monde, що: “Не відправлятиме в Україну далекобійну зброю для ударів по території рф, а також французьких інструкторів”, якщо очолить уряд.

А в ефірі Franceinfo у день візиту Зеленського до Франції він критикував Макрона:

“Передача Україні літаків Mirage-2000 — тривожне рішення. Макрон використовує війну для своєї кампанії. Я — за переговори, щоб люди не гинули”.

Червоні лінії Барделли щодо війни в Україні прості:
Жодної зброї дальньої дії;
Жодних ударів по території росії;
Жодної участі французьких військових у бойових діях

Поруч із Барделлою стоїть П’єр-Ромен Тьонне, керівник молодіжного крила РН. Саме він став головним носієм проукраїнської повістки: публічно підтримує ЗСУ; виступає за розширення НАТО в Східній Європі; називає Альянс “організацією миру”, що “реагує на російську агресію”; звинуватив путіна в “ідеологічній атаці” й переписуванні історії щодо України

Барделла призначив Тьонне своїм заступником у комісії з міжнародних справ, повністю замінивши її склад. В деяких французьких медіа це вважають спробою “очищення” партії від кремлівського шлейфу

У 2025 році Барделла відмовився від участі в Конференції консервативних дій у США (CPAC), після того як ексрадник Трампа Стів Беннон зробив на сцені жест, схожий на нацистське вітання

Барделла пояснив свій вчинок так: “Цей жест — відсилання до нацистської ідеології. Я не можу бути частиною цього”

На це Беннон назвав його “маленьким хлопчиком, гіршим за Макрона”, і заявив, що той “не гідний керувати Францією”
👇👇👇

Настало время ахуительных историй)