Уряд ухвалив постанову від 24 грудня 2025 р. № 1740, яка удосконалює порядок ідентифікації та реєстрації об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (ОКІІ).

Основні зміни:
✅ власники критичної інфраструктури самостійно ідентифікують свої системи та визначають їх категорію критичності;
✅ відомості подаватимуться через спеціалізовані електронні кабінети з використанням КЕП;
✅ cкасовано необхідність затвердження переліку ОКІІ рішенням Кабміну, що значно пришвидшує процедуру.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності постановою необхідно:
1️⃣ Для вже ідентифікованих ОКІІ: подати секторальним органам оновлену інформацію для внесення в новий Державний реєстр.
2️⃣ Для об’єктів, що ще не пройшли ідентифікацію: провести її та повідомити секторальні органи про результати.

Створення актуального реєстру дозволить державі швидше реагувати на кібератаки та забезпечити стабільну роботу сервісів, від яких залежить життя українців.

Детальніше на нашому сайті: https://bit.ly/3LbCkcH.

27 березня 2025 року Верховна Рада ухвалила Закон № 4336-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури», який заклав оновлений фундамент національної системи кібербезпеки.

Ухвалення цього документа стало стратегічною відповіддю на глобальні виклики та кардинальні зміни в безпековому ландшафті.

За цей рік команда Держспецзв’язку провела масштабну роботу над підготовкою нормативної бази. Для повної реалізації норм Закону передбачено ухвалення низки підзаконних актів – постанов Кабінету Міністрів та наказів Адміністрації Держспецзв’язку, які деталізують та впроваджують його положення на практиці.
Більшість із цих документів була ухвалена вже протягом цього року.

Детальніше – на нашому сайті: https://cip.gov.ua/ua/news/perelik-normativno-pravovikh-aktiv-na-vikonannya-zakonu-4336-ix.

Продовжуємо посилювати співпрацю між Україною і Японією. Голова Держспецзв’язку Олександр Потій взяв участь в урочистому відкритті нового офісу Nihon Cyber Defence (NCD) – одного з лідерів у сфері кібербезпеки, що працює у дев’яти країнах світу.

Олександр Потій підкреслив, що поява офісу NCD у Києві є сигналом підтримки України у сфері кібербезпеки. Співпраця з японськими партнерами важлива для нашої країни, адже кіберзахист є ключовим елементом національної безпеки в умовах сучасних загроз.

«Мені приємно повідомити, що Держспецзв’язку та Nihon Cyber Defence наразі працюють над укладанням меморандуму про взаєморозуміння. Ми розглядаємо це як важливий крок до тісного та практичного партнерства. Однією з таких ініціатив є створення мережі регіональних центрів кіберзахисту по всій Україні, що значно посилить спроможності на місцевому рівні та сприятиме національній стійкості», – сказав Голова Держспецзв’язку.

Детальніше – на нашому сайті: https://bit.ly/3LqYpUH.

Привітання Голови Держспецзв’язку бригадного генерала Олександра Потія з новорічними святами

https://youtu.be/N0E5gSEpvE8?si=3rxmEn8fP1v0OTww

Уряд ухвалив постанову від 31 грудня 2025 р. № 1799 «Про затвердження Порядку оцінювання стану кіберзахисту інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем, об’єктів критичної інфраструктури, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури».

Документ запроваджує єдиний державний підхід до моніторингу захищеності систем, у яких обробляються державні інформаційні ресурси, службова інформація або дані, що становлять державну таємницю.

✔️ Нові правила дають можливість імплементувати кращі міжнародні практики.

✔️ Затверджений Порядок визначає чіткий механізм проведення оцінювання для органів державної влади, місцевого самоврядування та операторів критичної інфраструктури.

✔️ Важливою особливістю є запровадження регулярного циклу перевірок: власники систем мають проводити планове самооцінювання щороку, тоді як оператори критичної інфраструктури зобов’язані проходити зовнішнє оцінювання не рідше одного разу на два роки.

🔎Деталі

🔎Документ

Всесвітній день абетки Брайля

У 1824 році Луї Брайль, котрий поступово втрачав зір через травму, отриману в трирічному віці, придумав тактильний шрифт із шести крапок, якими можна передати літери, цифри, символи. Винахід назвали «Абетка Брайля» на честь її винахідника.
З того часу вона забезпечує можливість читати, здобувати освіту, навіть побачити твори мистецтва людям із порушеннями зору.

Щоб підвищити обізнаність суспільства про значення абетки, у грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення щороку 4 січня відзначати Всесвітній день абетки Брайля.

Сьогодні в Україні шрифтом Брайля друкують підручники, книги, оснащують відповідною навігацією поштові та банківські відділення. Крім того, торік запущено унікальну онлайн-бібліотеку Braillem.com, яка допомагає незрячим і читачам із порушеннями зору вибирати й читати книжки, доступні шрифтом Брайля.

ℹ️ Публікація здійснюється у межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.

Упродовж 2025 року Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечила передачу органам сектору безпеки та оборони близько 740 тисяч безпілотних систем різного типу.

При цьому на закупівлю українських дронів було спрямовано близько 85% від загальної суми на придбання безпілотних систем.

Зокрема, у грудні 2025 року Держспецзв’язку передала українським захисникам близько 42 тисяч безпілотників.

Продовжуємо працювати для захисту України 🇺🇦

Національна команда реагування на кіберінциденти CERT-UA, що діє при Держспецзв'язку, в 2025 році опрацювала 5927 кіберінцидентів. Це на 37,4% більше, ніж у 2024 році, коли було опрацьовано 4315 кіберінцидентів.

Зростання загальної кількості кіберінцидентів повʼязано не лише зі зростанням інтенсивності атак, а й зі збільшенням можливостей кіберзахисників до їх виявлення та підвищення кіберобізнаності населення.

❗Фахівці CERT-UA зазначають, що ворог продовжує масштабувати операції, використовуючи як автоматизовані масові розсилки, так і цілеспрямовані атаки силами професійних угруповань, таких як UAC-0050, UAC-0150 та UAC-0010. Це свідчить про те, що інтенсивність протистояння в кіберпросторі лише зростає.

Для досягнення цих цілей зловмисники дедалі частіше використовують шкідливе програмне забезпечення для прихованого збору даних. Такі типи атак разом з фішингом залишаться наймасовішими інструментами агресора.

🔎 Деталі

За даними національної команди реагування на кіберінциденти CERT-UA, найчастіше кіберзловмисники атакують місцеві органи влади, уряд та урядові організації, сектор безпеки та оборони, енергетичний сектор, комерційні організації, телекомунікації.

Найбільшу кількість атак у 2025 році було спрямовано на:

➡️ Місцеві органи влади – 2115 інцидентів. Частка зросла з 31,8% до 35,7%.

➡️ Урядові організації – 1170 інцидентів. Частка зменшилася з 26,3% до 19,7%. Попри сталу кількість атак, цей сегмент став займати меншу частку в загальному обсязі інцидентів.

➡️ Сектор безпеки та оборони – 1039 інцидентів. Частка залишилася майже незмінною – 17,5% проти 18,1%минулого року, що підтверджує стабільно високий інтерес ворога до цього сектору.

➡️ Енергетичний сектор – 279 інцидентів. Частка дещо скоротилася з 5,8% до 4,7%.

➡️ Також зафіксовано зростання інтересу ворога до ІТ-сектору (75 інцидентів) та медичної галузі (95 інцидентів).

Важливо! 1 січня 2026 року стартувала чергова щорічна кампанія декларування для публічних службовців за 2025 рік. Вона триватиме до 31 березня 2026 року включно.

Щорічні декларації подають особи, зазначені в ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», які:
▪️мають статус / перебувають на посаді, що передбачають обов’язок подання декларації;
▪️у 2025 році припинили перебувати на такій посаді / втратили статус.

Перед поданням декларації у НАЗК радять:

✔️перевірити дійсність кваліфікованого електронного підпису (КЕП);

✔️упорядкувати документи, на підставі яких набуто право власності чи користування на рухоме та нерухоме майно; документи, які стосуються інших обʼєктів декларування;

✔️отримати інформацію банків про фінансові операції та залишки коштів на рахунках тощо.

ℹ️ Корисні посилання для декларантів

👉 Розділ «Підготовка до декларування» на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції

👉 База знань НАЗК

👉 Навчальна платформа study.nazk

Аналіз типів кіберінцидентів свідчить про зміну тактики зловмисників у бік більш масового розповсюдження шкідливого ПЗ та соціальної інженерії.

За даними CERT-UA, найпоширенішими методами, які використовували ворожі хакери у 2025 році, стали:

▪️розповсюдження ШПЗ – 2058 випадків;
▪️фішинг – 1727 випадків (кількість подвоїлася порівняно з 843 випадками у 2024 році);
▪️зараження ШПЗ – 988 випадків;
▪️компрометація облікових записів – 425 випадків.

Деталі щодо кібератак у 2025 році – на сайті Держспецзв’язку.

Держспецзв’язку оприлюднила відкритий перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання.

Він є централізованим та офіційним джерелом інформації для органів державної влади, місцевого самоврядування, військових формувань, держпідприємств, операторів критичної інфраструктури щодо технологічних рішень, використання яких створює неприпустимі ризики для нацбезпеки.

Ознайомитися з ним можна на вебсайті Держспецзв’язку у розділі «Діяльність» ➡️ «Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання».

Перелік буде оновлюватися та доповнюватися.

Відмова від використання ПЗ та комунікаційного обладнання, що можуть містити приховані вразливості або використовуватися для шпигунства та диверсій, є запорукою забезпечення стійкості держави в умовах повномасштабної агресії рф.

ℹ️ Формування та ведення переліку здійснюється Адміністрацією Держспецзв’язку згідно з постановою Уряду від 22 жовтня 2025 року № 1335.

Тренінговий кіберцентр Державного центру кіберзахисту (ДЦКЗ) Держспецзв’язку в 2025 році встановив черговий рекорд.
Його фахівці провели 106 тренінгів, які відвідали 1190 слухачів, що є найвищим показником за весь час його роботи.

Для порівняння:
🔹у 2022 році Тренінговий кіберцентр провів 19 тренінгів для 147 слухачів;
🔹у 2023 році – 47 тренінгів для 310 учасників;
🔹у 2024 році – 79 тренінгів для 459 осіб.

Робота Тренінгового кіберцентру ДЦКЗ Держспецзв’язку: ключові досягнення з розвитку інфраструктури та навчальних програм у 2025 році 👇

▪️створення і введення в експлуатацію віртуалізованого розширеного полігону для навчання та оцінювання VARTA (Virtualized Advanced Range for Training & Assessment). На його базі вже реалізовано сценарій реагування на інциденти типу GAMATHREAT, що дозволяє відпрацьовувати протидію одному з найактивніших ворожих угруповань;

▪️розгортання та налаштування тестового середовища Siemens ICS Cybersecurity Testbed, що дає змогу моделювати атаки на об’єкти критичної інфраструктури та відпрацьовувати методи їх захисту;

▪️розробка сценарію та технічна реалізація інфраструктури віртуального середовища для учасників міжнародних навчань NATO Cyber Coalition 2025, діючи у складі команди організаторів від NATO CCDCOE;

▪️розробка та затвердження 8 нових програм проведення кібернавчань.

Серед планів на 2026 рік – подальша модернізація кіберполігону та розширення тематики навчань.