Що подарувати іноземним друзям на Різдво?
На Різдво я вирішив подарувати моїм друзям-іноземцям щось незвичайне: українське, характерне, автентичне, з історією та щоб точно асоціювалося з батьківщиною. І спитав в Інсті щодо ідеї і, серед іншого, мені порадили петриківський розпис. Я раніше вже чув про це і навіть колись намагався відшукати на віденських ярмарках.
Потім заглибився в тему і зрозумів: яка це крута і характерна для України історія. А ще знайшов компанію UkrGifts з українським корінням, що вже не перший рік виробляє та продає петриківський розпис за кордоном.
Петриківський розпис - це традиційний український стиль живопису, який більше 200 років тому зʼявився у селі Петриківка на Дніпропетровщині, а тепер є культурною спадщиною ЮНЕСКО. А малюють все це майстри унікальним котячим пензликом (завжди посміхаюся тут) - тобто інструмент робиться із невеличкої кількості котячої шерсті.
Виробництво UkrGifts знаходиться в Україні, де справжні майстри з Петриківки роблять все вручну. А це і робочі місця для майстрів, і якісь гроші для українського бюджету. Було би дивним виробляти це все десь у Китаї, тому тут справжня ручна робота і українське виробництво. Викликає повагу.
В них є доставка по всьому світу з онлайн-магазину UkrGifts.com, де з промокодом ZORKA ви отримаєте 10% знижки. А стенди з такими подарунками можна знайти на різдвяних ярмарках у Відні (Rathausplatz, Maria Theresien Platz, Schönbrunn, Freyung), Інсбруку, Берліні та Аахені.
Якщо у вас є якісь круті ідеї, будь ласка поділіться.
На Різдво я вирішив подарувати моїм друзям-іноземцям щось незвичайне: українське, характерне, автентичне, з історією та щоб точно асоціювалося з батьківщиною. І спитав в Інсті щодо ідеї і, серед іншого, мені порадили петриківський розпис. Я раніше вже чув про це і навіть колись намагався відшукати на віденських ярмарках.
Потім заглибився в тему і зрозумів: яка це крута і характерна для України історія. А ще знайшов компанію UkrGifts з українським корінням, що вже не перший рік виробляє та продає петриківський розпис за кордоном.
Петриківський розпис - це традиційний український стиль живопису, який більше 200 років тому зʼявився у селі Петриківка на Дніпропетровщині, а тепер є культурною спадщиною ЮНЕСКО. А малюють все це майстри унікальним котячим пензликом (завжди посміхаюся тут) - тобто інструмент робиться із невеличкої кількості котячої шерсті.
Виробництво UkrGifts знаходиться в Україні, де справжні майстри з Петриківки роблять все вручну. А це і робочі місця для майстрів, і якісь гроші для українського бюджету. Було би дивним виробляти це все десь у Китаї, тому тут справжня ручна робота і українське виробництво. Викликає повагу.
В них є доставка по всьому світу з онлайн-магазину UkrGifts.com, де з промокодом ZORKA ви отримаєте 10% знижки. А стенди з такими подарунками можна знайти на різдвяних ярмарках у Відні (Rathausplatz, Maria Theresien Platz, Schönbrunn, Freyung), Інсбруку, Берліні та Аахені.
Якщо у вас є якісь круті ідеї, будь ласка поділіться.
Неочікувані штрафи і юридична страховка в дії
В мене вже багато років є
юридична страховка, за яку я плачу 30 євро на місяць.
Вона стабільно і періодично дорожчає, і колись це було майже на 10 євро менше. Ця страховка покриває всякі випадки, коли мені і моїй родині може знадобитися допомога юриста. Юристи тут дорогі, а інколи від юридичних претензій, окрім як купою витрат не відмахнутися, а тут якась допомога.
Колись я навіть думав відмовитися від страховки, бо поки всі свої юридичні проблеми в Австрії вирішував сам. Але я фаховий юрист з відповідною вищою українською освітою, досвідом і незавершеною місцевою. І кожного разу, коли я писав агенту, він щось придумував, чому цього не варто робити. Розповідав страшні історії, а останнього разу виклав козиря - безкоштовні консультації раз на місяць. Можна звернутися до обраного зі списку юриста з будь-яким питанням, отримати відповідь/допомогу за 0 євро.
І от я нарешті вирішив перевірити дієвість такої страховки. Не те щоб мені було прямо дуже треба, але заради експерименту все ж таки спробував. Тим паче нагода зʼявилася: мені виписали штраф, для оскарження якого в мене було підґрунтя. Оскільки таких штрафів було декілька, я вирішив зробити А/В тест: один дав на оскарження юристу, а другим зайнявся сам, користуючись фахом та досвідом.
Про штраф, який я отримав вам варто знати. Бо під загрозою майже будь-який водій. Зараз в Австрії стали зʼявлятися нові типи парковок, де там нема шлагбаумів чи якихось фізичних перепон на вʼїзд і виїзд. Все контролюється камерою, яка знімає номери. А парковку ви маєте оплатити самостійно десь онлайн. Навіть автомату може не бути. Ясно, що там висить борд з інформацією і неуважність - то проблема водія. І от, якщо ви не оплатили таку парковку, то потім прилітає штраф, розмір якого встановлює оператор - комерційна організація. В мене це було аж 130 євро за день. З них сам штраф - 90, а все інше витрати на опрацювання штрафу і пошук моїх даних по номеру авто. Будьте уважні!
Особливо прикро, що та конкретна парковка була безкоштовною для власників проїзних на потяг, який в мене як раз є. Все, що треба було зробити, це ввести номер квитка онлайн, чого я не зробив, бо ту систему не знав і не побачив інформацію про це через власну неуважність. І так я зробив не один раз… Ось цей проїзний і став на мою думку приводом для оскарження штрафу. Бо по факту я його мав, а штраф отримувати ніби не мав.
Страхова дала перелік місцевих юристів, до яких я на свій вибір можу звернутися. Я відкрив сайти і знайшов кілька відносно великих обʼєднань і одного юриста «сам в полі воїн», але з цікавою біографією, якого і обрав. Бо дзвонити секретарю, робити термін мені і витрачати зайвий час не хотілося. А от той останній сам взяв трубку, я пояснив що сам юрист, не буду витрачати його час і стисло пояснив ситуацію і чому на мою думку ми можемо поборотися. Він погодився і попросив надіслати йому лист зі штрафом та скан мого проїзного. А через тиждень вже підготував відповідь, яку після мого затвердження направив від свого імені, за що страхова заплатила йому 240 євро. Паралельно я підготував свою відповідь, так, як вважав за потрібне, не копіюючи юриста заради експерименту і власного відчуття.
Через пару тижнів я отримав відповідь по скасуванню штрафу від юриста. А пізніше і відповідь на власне оскарження, також позитивну. У своєму листі юрист сформулював все максимально офіційно «згідно-відповідно», але чомусь без посилань на закони чи щось таке. Я ж завжди посилаюся на емоційний бік питання і пишу в тому числі живою мовою (робив так коли працював юристом раніше). Результат однаковий. Хоч, напевно, коли отримуєш відповідь від юриста (пан-доктор-магістр) на неї реагуєш серйозніше, бо там можуть бути наслідки. А тут пише якись звичайний Iaroslav.
Це був відносно простий випадок і ясно, що є більш серйозні історії, де без фахового спеца ніяк. Та й не кожен має юридичну освіту та роки попередньої практики. Тому я би за підсумком радив мати таку страховку. От тут вона як мінімум заощадила суму штрафу і витрати на юриста по оскарженню.
В мене вже багато років є
юридична страховка, за яку я плачу 30 євро на місяць.
Вона стабільно і періодично дорожчає, і колись це було майже на 10 євро менше. Ця страховка покриває всякі випадки, коли мені і моїй родині може знадобитися допомога юриста. Юристи тут дорогі, а інколи від юридичних претензій, окрім як купою витрат не відмахнутися, а тут якась допомога.
Колись я навіть думав відмовитися від страховки, бо поки всі свої юридичні проблеми в Австрії вирішував сам. Але я фаховий юрист з відповідною вищою українською освітою, досвідом і незавершеною місцевою. І кожного разу, коли я писав агенту, він щось придумував, чому цього не варто робити. Розповідав страшні історії, а останнього разу виклав козиря - безкоштовні консультації раз на місяць. Можна звернутися до обраного зі списку юриста з будь-яким питанням, отримати відповідь/допомогу за 0 євро.
І от я нарешті вирішив перевірити дієвість такої страховки. Не те щоб мені було прямо дуже треба, але заради експерименту все ж таки спробував. Тим паче нагода зʼявилася: мені виписали штраф, для оскарження якого в мене було підґрунтя. Оскільки таких штрафів було декілька, я вирішив зробити А/В тест: один дав на оскарження юристу, а другим зайнявся сам, користуючись фахом та досвідом.
Про штраф, який я отримав вам варто знати. Бо під загрозою майже будь-який водій. Зараз в Австрії стали зʼявлятися нові типи парковок, де там нема шлагбаумів чи якихось фізичних перепон на вʼїзд і виїзд. Все контролюється камерою, яка знімає номери. А парковку ви маєте оплатити самостійно десь онлайн. Навіть автомату може не бути. Ясно, що там висить борд з інформацією і неуважність - то проблема водія. І от, якщо ви не оплатили таку парковку, то потім прилітає штраф, розмір якого встановлює оператор - комерційна організація. В мене це було аж 130 євро за день. З них сам штраф - 90, а все інше витрати на опрацювання штрафу і пошук моїх даних по номеру авто. Будьте уважні!
Особливо прикро, що та конкретна парковка була безкоштовною для власників проїзних на потяг, який в мене як раз є. Все, що треба було зробити, це ввести номер квитка онлайн, чого я не зробив, бо ту систему не знав і не побачив інформацію про це через власну неуважність. І так я зробив не один раз… Ось цей проїзний і став на мою думку приводом для оскарження штрафу. Бо по факту я його мав, а штраф отримувати ніби не мав.
Страхова дала перелік місцевих юристів, до яких я на свій вибір можу звернутися. Я відкрив сайти і знайшов кілька відносно великих обʼєднань і одного юриста «сам в полі воїн», але з цікавою біографією, якого і обрав. Бо дзвонити секретарю, робити термін мені і витрачати зайвий час не хотілося. А от той останній сам взяв трубку, я пояснив що сам юрист, не буду витрачати його час і стисло пояснив ситуацію і чому на мою думку ми можемо поборотися. Він погодився і попросив надіслати йому лист зі штрафом та скан мого проїзного. А через тиждень вже підготував відповідь, яку після мого затвердження направив від свого імені, за що страхова заплатила йому 240 євро. Паралельно я підготував свою відповідь, так, як вважав за потрібне, не копіюючи юриста заради експерименту і власного відчуття.
Через пару тижнів я отримав відповідь по скасуванню штрафу від юриста. А пізніше і відповідь на власне оскарження, також позитивну. У своєму листі юрист сформулював все максимально офіційно «згідно-відповідно», але чомусь без посилань на закони чи щось таке. Я ж завжди посилаюся на емоційний бік питання і пишу в тому числі живою мовою (робив так коли працював юристом раніше). Результат однаковий. Хоч, напевно, коли отримуєш відповідь від юриста (пан-доктор-магістр) на неї реагуєш серйозніше, бо там можуть бути наслідки. А тут пише якись звичайний Iaroslav.
Це був відносно простий випадок і ясно, що є більш серйозні історії, де без фахового спеца ніяк. Та й не кожен має юридичну освіту та роки попередньої практики. Тому я би за підсумком радив мати таку страховку. От тут вона як мінімум заощадила суму штрафу і витрати на юриста по оскарженню.
Раптом що, я в Австрії як юрист не практикую, а мій український диплом тут без місцевого підтвердження - гарбуз. Навіть магістра дописати у якості титулу не можу. Мої субʼєктивні поради і власний досвід - не настанова до дії і ні в якому разі не юридичні поради. У разі потреби зверніться до місцевого спеціаліста із дипломом та ліцензією.
А якщо у вас є досвід роботи з місцевим юристом, чи звернення за юридичною страховкою, поділіться.
А якщо у вас є досвід роботи з місцевим юристом, чи звернення за юридичною страховкою, поділіться.
Музичні австрійські потяги
Якщо ви буваєте на залізничних станціях, то чули, що деякі локомотиви після початку руху і до певної швидкості видають дивні звуки, які схожі на музичні ноти і навіть мелодії. Ось тут можна послухати. Якщо ще не чули, то йдіть на найближчу велику залізничну станцію та перевірте.
Моя улюблена версія про те, що Австрія - музична держава, батьківщина Моцарта і не тільки, а значить це така фішка, аби це підкреслити. Мовляв, навіть потяги в нас тут музичні. Це дійсно було би крутою ідеєю, якби було би правдою…
Ці звуки - гармонічні тони, що зʼявляються внаслідок зміни частоти електричного струму, а самі звуки робить інвертор, який вже далі подає електрику на двигун. Частота звуку змінюється поступово під час прискорення, тому це звучить як своєрідна «мелодія». Але якихось конкретних нот чи мелодій там не запрограмовано, та й зробити це технічно було би дуже складно. Ці звуки видають деякі локомотиви. Наприклад, популярні в нас Siemens Vectron (скоріш за все в Австрії ви бачили і чули саме їх), а ще моделі Stadler та Bombardier.
Є інша одна легенда про те, що конструктор цих машин мав другою освітою музичною (чи то музичне хоббі), а отже заклав таку пасхалку для нас з вами. Але запрограмувати це, ігноруючи точні науки для локомотивів, які роблять різні компанії, в різний час і з різних комплектуючих було би майже не реально.
Але красиво ж! Я знаю, ви знаєте, але давайте домовимося не руйнувати „дитинство“ іншим :)
Якщо ви буваєте на залізничних станціях, то чули, що деякі локомотиви після початку руху і до певної швидкості видають дивні звуки, які схожі на музичні ноти і навіть мелодії. Ось тут можна послухати. Якщо ще не чули, то йдіть на найближчу велику залізничну станцію та перевірте.
Моя улюблена версія про те, що Австрія - музична держава, батьківщина Моцарта і не тільки, а значить це така фішка, аби це підкреслити. Мовляв, навіть потяги в нас тут музичні. Це дійсно було би крутою ідеєю, якби було би правдою…
Ці звуки - гармонічні тони, що зʼявляються внаслідок зміни частоти електричного струму, а самі звуки робить інвертор, який вже далі подає електрику на двигун. Частота звуку змінюється поступово під час прискорення, тому це звучить як своєрідна «мелодія». Але якихось конкретних нот чи мелодій там не запрограмовано, та й зробити це технічно було би дуже складно. Ці звуки видають деякі локомотиви. Наприклад, популярні в нас Siemens Vectron (скоріш за все в Австрії ви бачили і чули саме їх), а ще моделі Stadler та Bombardier.
Є інша одна легенда про те, що конструктор цих машин мав другою освітою музичною (чи то музичне хоббі), а отже заклав таку пасхалку для нас з вами. Але запрограмувати це, ігноруючи точні науки для локомотивів, які роблять різні компанії, в різний час і з різних комплектуючих було би майже не реально.
Але красиво ж! Я знаю, ви знаєте, але давайте домовимося не руйнувати „дитинство“ іншим :)
Тиха австрійська ніч
Не так багато австрійських пісень відомі у всьому світі. Легендарного Моцарта слухають далеко не всі, а славетний Falco був відомим за межами альпійської республіки давненько. Але є одна пісня, яку ви точно чули. І чим ближче до Різдва, тим частіше.
«Тиха ніч, свята ніч» (Stille Nacht, heilige Nacht) - пісня про дивовижну ніч народження особливого немовляти - Ісуса Христа. Ви завжди почуєте її в канун Різдва і не переживайте, якщо не знаєте німецької, адже її переклали на більше ніж 300 мов, в тому числі і українською. І зараз твір є нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО.
Більше 200 років тому композиція була написана в півгодинні їзди від Зальцбургу в селі Оберндорф. По факту це колективна творчість двох австрійських авторів. Священники та поет Йозеф Мор написав вірш, до якого на гітарі пробував підібрати акорди музики, бо церковний орган був на ремонті. Але потім звернувся до шкільного вчителя, композитора і органіста Франца Грубера, який і створив відому всім мелодію. А 24 грудня 1818 року відбулася премʼєра у місцевій церкві, де служив Йозеф. Оскільки орган все ще не працював, під акомпанемент гітари.
Самі автори тоді не надавали пісні якогось особливого значення, але вона почала поширюватися Європою і довгий час взагалі вважалася народною, про авторів не було відомо, а їх пошуки були безуспішними. Лишень через 35 років після премʼєри було проведено розслідування і знайдено авторів. А оригінальний рукописний текст пісні був знайдений взагалі в 1995 році.
Під час Першої світової в 1914 році пісня стала символом Різдвяного перемир’я, коли солдати з протилежних сторін співали її разом і тимчасово не стріляли один в одного. Композиція стала символом миру, надії та єдності у всьому світі.
Зараз в селі Оберндорф можна знайти меморіальну капличку, що стоїть на місці церкви, де вперше виконали пісню. В сусідньому селі Арнсдорф, де автор музики працював вчителем знаходиться музей, в якому можна побачити кімнату, де була написана мелодія. І ще один музей є в місті Галяйн, де автор слів провів більшу частину життя.
Не так багато австрійських пісень відомі у всьому світі. Легендарного Моцарта слухають далеко не всі, а славетний Falco був відомим за межами альпійської республіки давненько. Але є одна пісня, яку ви точно чули. І чим ближче до Різдва, тим частіше.
«Тиха ніч, свята ніч» (Stille Nacht, heilige Nacht) - пісня про дивовижну ніч народження особливого немовляти - Ісуса Христа. Ви завжди почуєте її в канун Різдва і не переживайте, якщо не знаєте німецької, адже її переклали на більше ніж 300 мов, в тому числі і українською. І зараз твір є нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО.
Більше 200 років тому композиція була написана в півгодинні їзди від Зальцбургу в селі Оберндорф. По факту це колективна творчість двох австрійських авторів. Священники та поет Йозеф Мор написав вірш, до якого на гітарі пробував підібрати акорди музики, бо церковний орган був на ремонті. Але потім звернувся до шкільного вчителя, композитора і органіста Франца Грубера, який і створив відому всім мелодію. А 24 грудня 1818 року відбулася премʼєра у місцевій церкві, де служив Йозеф. Оскільки орган все ще не працював, під акомпанемент гітари.
Самі автори тоді не надавали пісні якогось особливого значення, але вона почала поширюватися Європою і довгий час взагалі вважалася народною, про авторів не було відомо, а їх пошуки були безуспішними. Лишень через 35 років після премʼєри було проведено розслідування і знайдено авторів. А оригінальний рукописний текст пісні був знайдений взагалі в 1995 році.
Під час Першої світової в 1914 році пісня стала символом Різдвяного перемир’я, коли солдати з протилежних сторін співали її разом і тимчасово не стріляли один в одного. Композиція стала символом миру, надії та єдності у всьому світі.
Зараз в селі Оберндорф можна знайти меморіальну капличку, що стоїть на місці церкви, де вперше виконали пісню. В сусідньому селі Арнсдорф, де автор музики працював вчителем знаходиться музей, в якому можна побачити кімнату, де була написана мелодія. І ще один музей є в місті Галяйн, де автор слів провів більшу частину життя.