Almdudler – австрійська травʼяна «кола»
Якщо ви спитаєте австрійців про відомий всім місцевий газований напій, то скоріш за все почуєте у відповідь – Альмдудлер. Згідно опитувань цей бренд відомий 99% місцевих. Ну, ще звичайно можуть назвати Апероль шприц чи просто вино з газованою водою, але то вже з проміле, а ми сьогодні про безалкогольне. Відомий в межах країни, а от серед туристів майже ні, на відміну від тих самих Кульок Моцарта.
Альмдудлер – це австрійський трав’яний лимонад. Майже 70 років тому його створив підприємець з Відня Ервін Кляйн. Перша пляшка напою була весільним подарунком для дружини Інгрід. Назва походить від фрази "dudeln auf der Alm" – тобто співати традиційний австрійський йодль на полонині.
На етикетці пляшки зображена пара у традиційних австрійських костюмах на тлі гір, маленького міста та церкви – типової Австрії. В них навіть є імена: Маріанна та Якоб. Пляшка з тих пір не мінялася, але одяг пари інколи коригувалися в залежності від актуальної моди.
Рецепт напою – то секрет, як у відомих світових брендів газованої води. Але відомо, що оригінальний смак виникає завдяки суміші більше 30 альпійських трав, серед яких меліса, шавлія, тирлич, квіти бузини та ехінацеї. Трави збирають, сушать, потім розтирають в пюре і дають дозріти кілька тижнів. Далі отриманий ароматний екстракт змішується з джерельною водою, буряковим цукром і лимонною кислотою, газується і розливається в оригінальні пляшки. Напій сертифікований як веганський.
Виробник пишається, що там на 1/5 менше цукру, ніж в інших лимонадів, але у лінійці є й варіант взагалі без цукру. Компанія експериментує зі смаками, хоча самий популярний саме оригінал. На полицях можна знайти концентрат, який треба розбавляти з водою, а також енергетик на основі напою. За межами Австрії існує алкогольна версія лимонаду, а от в нас тільки без градусів. Оригінальна компанія, серед власників якої діти засновника, займається більше не виробництвом, а передачею за гроші прав на виробництво оригінального лимонаду іншим компаніям.
Мені особисто смак подобається і я відверто раджу напій туристам. Це смачний, цікавий і ні на що не схожий напій, який є одним із смачних символів Австрії.
Якщо ви спитаєте австрійців про відомий всім місцевий газований напій, то скоріш за все почуєте у відповідь – Альмдудлер. Згідно опитувань цей бренд відомий 99% місцевих. Ну, ще звичайно можуть назвати Апероль шприц чи просто вино з газованою водою, але то вже з проміле, а ми сьогодні про безалкогольне. Відомий в межах країни, а от серед туристів майже ні, на відміну від тих самих Кульок Моцарта.
Альмдудлер – це австрійський трав’яний лимонад. Майже 70 років тому його створив підприємець з Відня Ервін Кляйн. Перша пляшка напою була весільним подарунком для дружини Інгрід. Назва походить від фрази "dudeln auf der Alm" – тобто співати традиційний австрійський йодль на полонині.
На етикетці пляшки зображена пара у традиційних австрійських костюмах на тлі гір, маленького міста та церкви – типової Австрії. В них навіть є імена: Маріанна та Якоб. Пляшка з тих пір не мінялася, але одяг пари інколи коригувалися в залежності від актуальної моди.
Рецепт напою – то секрет, як у відомих світових брендів газованої води. Але відомо, що оригінальний смак виникає завдяки суміші більше 30 альпійських трав, серед яких меліса, шавлія, тирлич, квіти бузини та ехінацеї. Трави збирають, сушать, потім розтирають в пюре і дають дозріти кілька тижнів. Далі отриманий ароматний екстракт змішується з джерельною водою, буряковим цукром і лимонною кислотою, газується і розливається в оригінальні пляшки. Напій сертифікований як веганський.
Виробник пишається, що там на 1/5 менше цукру, ніж в інших лимонадів, але у лінійці є й варіант взагалі без цукру. Компанія експериментує зі смаками, хоча самий популярний саме оригінал. На полицях можна знайти концентрат, який треба розбавляти з водою, а також енергетик на основі напою. За межами Австрії існує алкогольна версія лимонаду, а от в нас тільки без градусів. Оригінальна компанія, серед власників якої діти засновника, займається більше не виробництвом, а передачею за гроші прав на виробництво оригінального лимонаду іншим компаніям.
Мені особисто смак подобається і я відверто раджу напій туристам. Це смачний, цікавий і ні на що не схожий напій, який є одним із смачних символів Австрії.
Пошук дебютантів на бал
За традицією Віденський оперний бал, який пройде у столичній опері в лютому наступного року, відкривають 150 пар дебютантів. Це молоді люди, які пройшли відбір, відповідають певним вимогам і будуть танцювати на початку балу, урочисто відкриваючи його.
До самої події більше півроку, але прийом заявок онлайн на сайті Віденської опери починається вже зараз від усіх бажаючих. Для участі маєте відповідати переліку вимог.
Треба вміти танцювати Віденський вальс. Це пришвидшена популярна версія класичного танцю. Раптом не навчилися, хутко записуйтеся до танцювальної школи!
Вік учасника на дань балу має бути від 18 до 26 років для дівчат та до 28 – для чоловіків. Дебютанти не можуть мати видимого пірсингу, татуювань чи помітно фарбованого волосся.
Дебютант має сам купити собі необхідний одяг (плаття, костюми, взуття, рукавички, прикраси, зачіска), що стане десь в тисячу євро на людину. Додатково треба придбати квиток за 140€.
Пари з Відня, Нижньої Австрії та Бургенланду мають пройти живе прослуховування у Віденській опері. Мешканці інших локацій можуть надіслати відео. А от якщо вас відберуть, то треба буде відвідати три обов’язкові живі репетиції у Відні.
Бути дебютантом на паркеті можна лише раз в житті, але пробувати можна поки ви підходите під вимоги. Заявка подається саме від танцювальної пари.
А ще існують сайти, де більше тонкощів по різних питаннях щодо дебютанстсва: танцювальні школи, правильні перукарні, тонкощі одягу та багато іншого. Ціла наука!
За традицією Віденський оперний бал, який пройде у столичній опері в лютому наступного року, відкривають 150 пар дебютантів. Це молоді люди, які пройшли відбір, відповідають певним вимогам і будуть танцювати на початку балу, урочисто відкриваючи його.
До самої події більше півроку, але прийом заявок онлайн на сайті Віденської опери починається вже зараз від усіх бажаючих. Для участі маєте відповідати переліку вимог.
Треба вміти танцювати Віденський вальс. Це пришвидшена популярна версія класичного танцю. Раптом не навчилися, хутко записуйтеся до танцювальної школи!
Вік учасника на дань балу має бути від 18 до 26 років для дівчат та до 28 – для чоловіків. Дебютанти не можуть мати видимого пірсингу, татуювань чи помітно фарбованого волосся.
Дебютант має сам купити собі необхідний одяг (плаття, костюми, взуття, рукавички, прикраси, зачіска), що стане десь в тисячу євро на людину. Додатково треба придбати квиток за 140€.
Пари з Відня, Нижньої Австрії та Бургенланду мають пройти живе прослуховування у Віденській опері. Мешканці інших локацій можуть надіслати відео. А от якщо вас відберуть, то треба буде відвідати три обов’язкові живі репетиції у Відні.
Бути дебютантом на паркеті можна лише раз в житті, але пробувати можна поки ви підходите під вимоги. Заявка подається саме від танцювальної пари.
А ще існують сайти, де більше тонкощів по різних питаннях щодо дебютанстсва: танцювальні школи, правильні перукарні, тонкощі одягу та багато іншого. Ціла наука!
Європейський вибір Австрії
В Австрії відбулися вибори! Щоправда, поки не в національний (вони будуть 29 вересня), а у Європейський парламент. Але це не менш важливо і показує, що буде далі.
Найбільше голосів отримали праві популісти з FPÖ. Загалом виборці розділили свої голоси +- порівну між правими (6 мандатів), консерваторами (5 мандатів) та соціалістами (5 мандатів) – по чверті голосів кожній силі. 3% голосів навіть віддали комуністам, але ті таки не пройшли. По 2 депутати будуть мати зелені та NEOS.
Місця у Європарламенті розподіляються відповідно до кількості населення і тут у Австрії не те щоб вирішальний вплив: всього 20 з 720 депутатів. Але наші праві посилять право популістське європейське крило, яке представлено в більшій мірі фракцією ID (58 голосів), але також не варто забувати про фракцію EKR (76 голосів).
І беремо до уваги результати різних виборів в інших країнах Європи, де також ультраправі або перемогли, або сильно укріпили свої позиції: Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Швеція.
Те, що відбулося зараз – репетиція майбутніх парламентських виборів в Австрії. І результат це не те щоби якийсь неочікуваний сюрприз. Якщо ви слідкуєте за опитуваннями виборців чи моїми постами, то про актуальний тренд і майбутніх переможців виборів я вже неодноразово писав.
Чи почне Австрія після перемоги правих популістів на національних виборах негайно висилати біженців чи забороняти їм в’їзд? Не думаю, адже це демократична соціальна країна, в якій є закони та інші політичні сили. Але умови і загалом відношення можуть з часом змінитися. І не варто забувати, що результати таких виборів це ще й волевиявлення народу, яке показує реальне відношення і бачення майбутнього.
В Австрії відбулися вибори! Щоправда, поки не в національний (вони будуть 29 вересня), а у Європейський парламент. Але це не менш важливо і показує, що буде далі.
Найбільше голосів отримали праві популісти з FPÖ. Загалом виборці розділили свої голоси +- порівну між правими (6 мандатів), консерваторами (5 мандатів) та соціалістами (5 мандатів) – по чверті голосів кожній силі. 3% голосів навіть віддали комуністам, але ті таки не пройшли. По 2 депутати будуть мати зелені та NEOS.
Місця у Європарламенті розподіляються відповідно до кількості населення і тут у Австрії не те щоб вирішальний вплив: всього 20 з 720 депутатів. Але наші праві посилять право популістське європейське крило, яке представлено в більшій мірі фракцією ID (58 голосів), але також не варто забувати про фракцію EKR (76 голосів).
І беремо до уваги результати різних виборів в інших країнах Європи, де також ультраправі або перемогли, або сильно укріпили свої позиції: Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Швеція.
Те, що відбулося зараз – репетиція майбутніх парламентських виборів в Австрії. І результат це не те щоби якийсь неочікуваний сюрприз. Якщо ви слідкуєте за опитуваннями виборців чи моїми постами, то про актуальний тренд і майбутніх переможців виборів я вже неодноразово писав.
Чи почне Австрія після перемоги правих популістів на національних виборах негайно висилати біженців чи забороняти їм в’їзд? Не думаю, адже це демократична соціальна країна, в якій є закони та інші політичні сили. Але умови і загалом відношення можуть з часом змінитися. І не варто забувати, що результати таких виборів це ще й волевиявлення народу, яке показує реальне відношення і бачення майбутнього.
Безкоштовна понаднормова робота в Австрії
Згідно даних Австрійської федерації профспілок (ÖGB) в минулому році працівники в Австрії відробили 47 мільйонів робочих годин безоплатно або без якоїсь іншої компенсації. Європейська цивілізована країна, як же так?
Коротке нагадування про те, як має бути. Звичайний робочий день в країні – 8 годин. Але за потреби працівник може відпрацювати на день аж 12 годин, але загалом не більше 60 годин на тиждень. Понаднормові години мають оплачуватися з надбавкою або можуть бути використані працівником у якості відгулу. За порушення цих правил відповідальність у вигляді порівняно невеликого штрафу має нести роботодавець.
Але в реальності величезна кількість годин понаднормової роботи не компенсується належним чином. Чверть всіх працівників тупо джобають понаднормово безкоштовно. На власному досвіді я стикався з самими різними форматами того, як роботодавець робить «магію», аби ви трудилися для нього частково безкоштовно.
Спосіб «Тупорилий». Роботодавець просто намахує вас за обліку ваших годин. По факту 20, але в записах буде 10. Можна вести запис самостійно, а потім сперечатися з наймачем.
Спосіб «Економний». Замість того, аби виплачувати вам понаднормові у подвійному розмірі, компанія дає вам ці години вихідними годинами та днями (які також мають рахуватися з підвищеним коефіцієнтом). Комусь ок, але хтось же вбивався на роботі саме за гроші.
Спосіб «Мотиваційний». Ви і роботодавець – одна родина! Ви ж в це вирите? А в родині взагалі то все роблять в першу чергу через відчуття любові і відданості, а не через ці ваші гроші. Скрутне економічне становище, бізнес ледве тримається, а тут ще ви зі своїми меркантильними думками…
Спосіб «Паушальний». У вашому контракті написано, що ніяких понаднормових бути не може. А якщо й так, то максимум 5 годин на місяць. А тут робота, проекти, дедлайни, замовники. Комусь це все робити треба. Ну а те, що ви не вкладаєтесь в обумовлену кількість годин на місць, то може й ваша проблема…
Спосіб «Затурканий». Роботи дуже багато і робити її треба вам. Роботодавець записує вам безкінечну кількість таких годин, але через те, що ситуація не стає кращою, ви просто не встигаєте відгуляти ці години вільним часом, а грошима не дають. З часом записані довгі місяці тому понаднормові години-дні-тижні просто зникають. Та й у такому ритмі ви й самі вже не пам’ятаєте скільки там їх було.
Спосіб «Підставний». Ви працюєте 22 години на день (деякі робочі зміні з мого минулого), але це дуже незаконно. Аби не порушувати закон та не переплачувати вам, роботодавець на паперах записує все це як 3 звичайні робочі дні без будь-яких понаднормових годин і оплачує відповідно. А потім дає вихідні, які ви проводите просто щоби відіспатися після такої роботи.
На кожен такий випадок логічно було би просто звільнитися, гримнувши дверима, і таке не терпіти. У ідеальному світі – так. Коли ви маєте безкінечну кількість пропозицій по роботі, ви затребуваний кадр, знаєте мову і маєте стабільність, аби спокійно прожити місяці без роботи. В реальності ж може бути інакше.
Згідно даних Австрійської федерації профспілок (ÖGB) в минулому році працівники в Австрії відробили 47 мільйонів робочих годин безоплатно або без якоїсь іншої компенсації. Європейська цивілізована країна, як же так?
Коротке нагадування про те, як має бути. Звичайний робочий день в країні – 8 годин. Але за потреби працівник може відпрацювати на день аж 12 годин, але загалом не більше 60 годин на тиждень. Понаднормові години мають оплачуватися з надбавкою або можуть бути використані працівником у якості відгулу. За порушення цих правил відповідальність у вигляді порівняно невеликого штрафу має нести роботодавець.
Але в реальності величезна кількість годин понаднормової роботи не компенсується належним чином. Чверть всіх працівників тупо джобають понаднормово безкоштовно. На власному досвіді я стикався з самими різними форматами того, як роботодавець робить «магію», аби ви трудилися для нього частково безкоштовно.
Спосіб «Тупорилий». Роботодавець просто намахує вас за обліку ваших годин. По факту 20, але в записах буде 10. Можна вести запис самостійно, а потім сперечатися з наймачем.
Спосіб «Економний». Замість того, аби виплачувати вам понаднормові у подвійному розмірі, компанія дає вам ці години вихідними годинами та днями (які також мають рахуватися з підвищеним коефіцієнтом). Комусь ок, але хтось же вбивався на роботі саме за гроші.
Спосіб «Мотиваційний». Ви і роботодавець – одна родина! Ви ж в це вирите? А в родині взагалі то все роблять в першу чергу через відчуття любові і відданості, а не через ці ваші гроші. Скрутне економічне становище, бізнес ледве тримається, а тут ще ви зі своїми меркантильними думками…
Спосіб «Паушальний». У вашому контракті написано, що ніяких понаднормових бути не може. А якщо й так, то максимум 5 годин на місяць. А тут робота, проекти, дедлайни, замовники. Комусь це все робити треба. Ну а те, що ви не вкладаєтесь в обумовлену кількість годин на місць, то може й ваша проблема…
Спосіб «Затурканий». Роботи дуже багато і робити її треба вам. Роботодавець записує вам безкінечну кількість таких годин, але через те, що ситуація не стає кращою, ви просто не встигаєте відгуляти ці години вільним часом, а грошима не дають. З часом записані довгі місяці тому понаднормові години-дні-тижні просто зникають. Та й у такому ритмі ви й самі вже не пам’ятаєте скільки там їх було.
Спосіб «Підставний». Ви працюєте 22 години на день (деякі робочі зміні з мого минулого), але це дуже незаконно. Аби не порушувати закон та не переплачувати вам, роботодавець на паперах записує все це як 3 звичайні робочі дні без будь-яких понаднормових годин і оплачує відповідно. А потім дає вихідні, які ви проводите просто щоби відіспатися після такої роботи.
На кожен такий випадок логічно було би просто звільнитися, гримнувши дверима, і таке не терпіти. У ідеальному світі – так. Коли ви маєте безкінечну кількість пропозицій по роботі, ви затребуваний кадр, знаєте мову і маєте стабільність, аби спокійно прожити місяці без роботи. В реальності ж може бути інакше.
Bundesmuseen Card — державні музеї Відня за одним абонементом
З 1 липня 2024 року у Відні можна придбати картку Bundesmuseen Card, яка дає змогу цілий рік без обмежень відвідувати 8 державних музеїв столиці. По факту більше, бо в складі деяких музеїв є кілька локацій, яких аж загалом 26.
Вартість абонементу — 99€ на рік, що копійки, порівняно з білетами для одного відвідання більшості музеїв. Та й відвідувати їх можна без обмежень, що, беручи до уваги розміри та колекції деяких установ, логічна пропозиція, бо подивитися все за один раз фізично не можливо.
Картка може бути цікава не тільки місцевим. Ви — турист, приїхали на кілька днів і плануєте відвідувати музеї міста. Візьмемо ціни на дорослий квиток перших пяти музеїв з переліку нижче: 21€ + 16€ + 18€ + 21€ + 16€ — і ось за рахунок картки ви вже заощадили пару євро. І в вас буде ще цілий рік повернутися і провести у Відні ще кілька днів, відвідуючи інші музеї.
Купити картку можна онлайн або на касі одного з музеїв. Абонемент дійсний за наявності документу з іменем і фото.
Мій особистий суб’єктивний рейтинг того, що входить в абонемент:
1) Музей історії мистецтв
2) Технічний музей
3) Музей природознавства
4) Бельведер
5) Скарбниця
6) Національна бібліотека
7) Альбертина
8) Дім історії
9) Музей сучасного мистецтв
10) Музей прикладного мистецтва
З 1 липня 2024 року у Відні можна придбати картку Bundesmuseen Card, яка дає змогу цілий рік без обмежень відвідувати 8 державних музеїв столиці. По факту більше, бо в складі деяких музеїв є кілька локацій, яких аж загалом 26.
Вартість абонементу — 99€ на рік, що копійки, порівняно з білетами для одного відвідання більшості музеїв. Та й відвідувати їх можна без обмежень, що, беручи до уваги розміри та колекції деяких установ, логічна пропозиція, бо подивитися все за один раз фізично не можливо.
Картка може бути цікава не тільки місцевим. Ви — турист, приїхали на кілька днів і плануєте відвідувати музеї міста. Візьмемо ціни на дорослий квиток перших пяти музеїв з переліку нижче: 21€ + 16€ + 18€ + 21€ + 16€ — і ось за рахунок картки ви вже заощадили пару євро. І в вас буде ще цілий рік повернутися і провести у Відні ще кілька днів, відвідуючи інші музеї.
Купити картку можна онлайн або на касі одного з музеїв. Абонемент дійсний за наявності документу з іменем і фото.
Мій особистий суб’єктивний рейтинг того, що входить в абонемент:
1) Музей історії мистецтв
2) Технічний музей
3) Музей природознавства
4) Бельведер
5) Скарбниця
6) Національна бібліотека
7) Альбертина
8) Дім історії
9) Музей сучасного мистецтв
10) Музей прикладного мистецтва
Підписники прислали інфу (дякую!) про штрафи, які отримали люди, що вербально образили такими словами якусь посадову особу (в основному поліцейських).
Буде корисним для розуміння, чого і кому казати не варто. І загалом аби відчути рівень вразливості і порівняти так би мовити з іншими реаліями.
Показати комусь язика (Die Zunge herausstrecken) = 150€
Агов, дівчинко (Du Mädchen) = 200€
Тупа корова (Dumme Kuh) = 300€
Пішов ти (Leck mich doch) = 300€
Тупа свиня (Du blödes Schwein) = 475€
Тупа дурепа, не знайшла чим зайнятись (Hast du blödes Weib nichts Besseres zu tun) = 500€
Чого тобі, пташко (Was willst du, du Vogel) = 500€
Соціопат (Asozialer) = 550€
Сонечко голівоньку напекло (Dir hat wohl die Sonne das Gehirn verbrannt) = 600€
Звернення на ти (Einen Polizisten duzen) = 600€
Придурок (Du Holzkopf) = 750€
Покрутити пальцем біля скроні (Einen Vogel zeigen / Bei dir piept‘s wohl) = 750€
Коли емоційно показуєш різне через лобове скло авто (Scheibenwischer-Geste) = 1000€
Ідіот (Idiot) = 1500€
Мудак (Arschloch) = 1600€
Шльондра (Schlampe) = 1900€
Бридка сучка (Fieses Miststück) = 2500€
Стара свиноматка (Alte Sau) = 2500€
Буде корисним для розуміння, чого і кому казати не варто. І загалом аби відчути рівень вразливості і порівняти так би мовити з іншими реаліями.
Показати комусь язика (Die Zunge herausstrecken) = 150€
Агов, дівчинко (Du Mädchen) = 200€
Тупа корова (Dumme Kuh) = 300€
Пішов ти (Leck mich doch) = 300€
Тупа свиня (Du blödes Schwein) = 475€
Тупа дурепа, не знайшла чим зайнятись (Hast du blödes Weib nichts Besseres zu tun) = 500€
Чого тобі, пташко (Was willst du, du Vogel) = 500€
Соціопат (Asozialer) = 550€
Сонечко голівоньку напекло (Dir hat wohl die Sonne das Gehirn verbrannt) = 600€
Звернення на ти (Einen Polizisten duzen) = 600€
Придурок (Du Holzkopf) = 750€
Покрутити пальцем біля скроні (Einen Vogel zeigen / Bei dir piept‘s wohl) = 750€
Коли емоційно показуєш різне через лобове скло авто (Scheibenwischer-Geste) = 1000€
Ідіот (Idiot) = 1500€
Мудак (Arschloch) = 1600€
Шльондра (Schlampe) = 1900€
Бридка сучка (Fieses Miststück) = 2500€
Стара свиноматка (Alte Sau) = 2500€
Якщо не мігранти, то хто?
Я думаю всі бачили нещодавні новини, що якісь молодики на німецькому острові Зюльт кричали про мігрантів, яким треба покинути Німеччину. А потім цей безглуздий трюк повторила австрійська молодь з півдня Австрії – Каринтії. І австрійські вболівальники вирішили підключитися до флешмобу на футбольному матчі проти Туреччини.
Не буду розглядати тут моральну чи протизаконну суть кричання про те, що когось треба кудись там відправити. Розберемося, чи зможе наша любима Австрія без мігрантів.
Наразі 27% населення Австрії має мігрантське походження. Це загалом 2,45 мільйони людей з 9,16 мільйони загального населення. З них більшість мігранти в першому поколінні і лише третина – у другому. Найбільші нації-донори: Німеччина (232 тисячі), Румунія (153), Туреччина (124), Сербія (122), Угорщина (107), Хорватія (106), Боснія і Герцеговина (99), Сирія (95), Україна (80) та Польща (67 тисяч).
У двохмільйонному Відні третина населення не має австрійських паспортів. У землях Зальцбург, Тіроль та Форарльберг таких 1/5 населення. А найменше іноземців у землі Бургенланд – всього 11%.
На ринку праці Австрії чверть всього працездатного населення – це іноземці і зараз на благо країни трудиться 893 тисячі робітників з інших країн. В таких сферах, як гастрономія, готелі та обслуговування туристів іноземних кадрів більше половини. В інших сферах бізнесу та обслуговування це чверть або третина. Особливо що стосується некваліфікованої роботи. У столиці 82% іноземних працівників зайняті на некваліфікованих позиціях. В середньому ринок праці Австрії залежний від іноземців на третину.
В Австрії стабільна недостача робочих рук. Тут і традиційно мігрантські сфери, як то туризм і обслуговування. І малокваліфікована робота. А також висококваліфіковані кадри.
При цьому рівень зайнятості населення з мігрантським походженням на 8% нижче, ніж у таких же повністю місцевих і зараз зайнята чимось корисним за гроші 2/3 мігрантського населення. Для третини молоді німецька мова взагалі не є рідною, а рівень грамотності молодого населення стабільно знижується. 45% всіх злочинів в країни вчиняються не громадянами Австрії.
Населення Австрії стабільно росте за рахунок міграції, а от з народжуваністю проблема. За підсумками минулого року людей в Австрії померло на 12 тисяч людей більше, ніж народилося. І це найвищий дефіцит народжуваності з часів Другої світової війни. Минулого року в нас народилося 77605 немовлят, що на 6% менше, ніж до того і тренд загалом негативний.
Висновки? Все просто: без мігрантів нема буде кому працювати і продовжувати славетний австрійський рід.
Я думаю всі бачили нещодавні новини, що якісь молодики на німецькому острові Зюльт кричали про мігрантів, яким треба покинути Німеччину. А потім цей безглуздий трюк повторила австрійська молодь з півдня Австрії – Каринтії. І австрійські вболівальники вирішили підключитися до флешмобу на футбольному матчі проти Туреччини.
Не буду розглядати тут моральну чи протизаконну суть кричання про те, що когось треба кудись там відправити. Розберемося, чи зможе наша любима Австрія без мігрантів.
Наразі 27% населення Австрії має мігрантське походження. Це загалом 2,45 мільйони людей з 9,16 мільйони загального населення. З них більшість мігранти в першому поколінні і лише третина – у другому. Найбільші нації-донори: Німеччина (232 тисячі), Румунія (153), Туреччина (124), Сербія (122), Угорщина (107), Хорватія (106), Боснія і Герцеговина (99), Сирія (95), Україна (80) та Польща (67 тисяч).
У двохмільйонному Відні третина населення не має австрійських паспортів. У землях Зальцбург, Тіроль та Форарльберг таких 1/5 населення. А найменше іноземців у землі Бургенланд – всього 11%.
На ринку праці Австрії чверть всього працездатного населення – це іноземці і зараз на благо країни трудиться 893 тисячі робітників з інших країн. В таких сферах, як гастрономія, готелі та обслуговування туристів іноземних кадрів більше половини. В інших сферах бізнесу та обслуговування це чверть або третина. Особливо що стосується некваліфікованої роботи. У столиці 82% іноземних працівників зайняті на некваліфікованих позиціях. В середньому ринок праці Австрії залежний від іноземців на третину.
В Австрії стабільна недостача робочих рук. Тут і традиційно мігрантські сфери, як то туризм і обслуговування. І малокваліфікована робота. А також висококваліфіковані кадри.
При цьому рівень зайнятості населення з мігрантським походженням на 8% нижче, ніж у таких же повністю місцевих і зараз зайнята чимось корисним за гроші 2/3 мігрантського населення. Для третини молоді німецька мова взагалі не є рідною, а рівень грамотності молодого населення стабільно знижується. 45% всіх злочинів в країни вчиняються не громадянами Австрії.
Населення Австрії стабільно росте за рахунок міграції, а от з народжуваністю проблема. За підсумками минулого року людей в Австрії померло на 12 тисяч людей більше, ніж народилося. І це найвищий дефіцит народжуваності з часів Другої світової війни. Минулого року в нас народилося 77605 немовлят, що на 6% менше, ніж до того і тренд загалом негативний.
Висновки? Все просто: без мігрантів нема буде кому працювати і продовжувати славетний австрійський рід.
Дефіцитні професії в Австрії
Кожного року профільне міністерство визначає перелік професій, яких в Австрії не вистачає. Це вакансії, на які менше 1,5 бажаючих працювати на одне місце. На практиці це дає відносно спрощене право на отримання посвідки на проживання, ну і загалом дозволяє зрозуміти ваші шанси щодо пошуку роботи.
При цьому різні вимоги до претендентів на вакансію щодо мови, профільної освіти, досвіду та іншого нікуди не діваються, навіть попри сумне становище із заповненістю кадрами. Рівно як і залишаються вимоги до отримання права на проживання.
Є загальнодержавний дефіцит, де зараз 110 процесій і це історичний максимум. А є локальні по федеральним землям, враховуючи місцеві особливості, в основному кількість населення та профіль економіки землі. Найбільша кількість таких професій в Верхній Австрії (може варто придивитися щодо життя та пошуку роботи там), а в деяких землях, типу Відня, Бургенланду і Каринтії взагалі нема таких переліків, але це зовсім не означає відсутність роботи чи дефіциту.
Професії дуже різні: для якихось треба вищу освіту, десь достатньо умовного ПТУ, а для частини вона взагалі не потрібна. Десь робота важка і платять мало, а десь все інакше.
Це не означає, що треба все кинути і перевчитися на одну з професій з переліку. Він все ж таки оновлюється кожен рік. Але те, що, наприклад, кадрів по догляду за хворими і літніми людьми не буде вистачати і дефіцит тільки збільшується – факт. Аналогічна історія з обслуговуванням туристів (ресторани, готелі) та професії, де треба працювати руками.
В нас тут не вистачає багато кого! Різних інженерів, токарів, електриків, слюсарів, лікарів, персоналу по догляду за людьми, теслярів, машиністів, бухгалтерів, ковалів, штукатурів, різних механіків, м’ясників, акушерок, бетонників, пічників, сажотрусів, деревообробників, кондитерів, малярів, пекарів, дитячих вихователів, склярів, перукарів, декораторів, столярів, каменярів, дієтологів, соціальних працівників, водіїв автобусів та трамваїв, офіціантів, юристів, садівників, продавців, рекламістів, та навіть журналістів. І список далеко не вичерпний.
Кожного року профільне міністерство визначає перелік професій, яких в Австрії не вистачає. Це вакансії, на які менше 1,5 бажаючих працювати на одне місце. На практиці це дає відносно спрощене право на отримання посвідки на проживання, ну і загалом дозволяє зрозуміти ваші шанси щодо пошуку роботи.
При цьому різні вимоги до претендентів на вакансію щодо мови, профільної освіти, досвіду та іншого нікуди не діваються, навіть попри сумне становище із заповненістю кадрами. Рівно як і залишаються вимоги до отримання права на проживання.
Є загальнодержавний дефіцит, де зараз 110 процесій і це історичний максимум. А є локальні по федеральним землям, враховуючи місцеві особливості, в основному кількість населення та профіль економіки землі. Найбільша кількість таких професій в Верхній Австрії (може варто придивитися щодо життя та пошуку роботи там), а в деяких землях, типу Відня, Бургенланду і Каринтії взагалі нема таких переліків, але це зовсім не означає відсутність роботи чи дефіциту.
Професії дуже різні: для якихось треба вищу освіту, десь достатньо умовного ПТУ, а для частини вона взагалі не потрібна. Десь робота важка і платять мало, а десь все інакше.
Це не означає, що треба все кинути і перевчитися на одну з професій з переліку. Він все ж таки оновлюється кожен рік. Але те, що, наприклад, кадрів по догляду за хворими і літніми людьми не буде вистачати і дефіцит тільки збільшується – факт. Аналогічна історія з обслуговуванням туристів (ресторани, готелі) та професії, де треба працювати руками.
В нас тут не вистачає багато кого! Різних інженерів, токарів, електриків, слюсарів, лікарів, персоналу по догляду за людьми, теслярів, машиністів, бухгалтерів, ковалів, штукатурів, різних механіків, м’ясників, акушерок, бетонників, пічників, сажотрусів, деревообробників, кондитерів, малярів, пекарів, дитячих вихователів, склярів, перукарів, декораторів, столярів, каменярів, дієтологів, соціальних працівників, водіїв автобусів та трамваїв, офіціантів, юристів, садівників, продавців, рекламістів, та навіть журналістів. І список далеко не вичерпний.
Kulturpass для зголоднілих до мистецтва та культури
Що це?
Документ, який дозволяє безкоштовно відвідувати культурні установи та заходи для певних людей, що заробляють мало або взагалі знаходяться на державному забезпеченні.
Ціль – дати доступ до культури та мистецтва всім бажаючим, незалежно від фінансових обмежено.
Ініціатива функціонує в Австрії вже більше 20 років – з 2003.
Хто може отримати?
Переліка категорій залежить від федеральної землі.
Загалом це люди, які перебувають на базовому забезпеченні (Grundversorgung, Mindestsicherung), шукачі притулку (Asylwerber), отримувачі мінімальної пенсії (Mindestpension), отримувачі соціальних виплат щодо втрати можливості працювати (Krankengeld, Arbeitslosengeld, Notstandshilfe), люди, що згідно прибутків та видатків родини перебувають на межі бідності (Armutsgefährdungsgrenze), приватні підприємці (Selbstständige, Freiberufler) дохід яких не рік не перевищує певну межу.
Де можна отримати?
В різних федеральних землях Австрії за це відповідають різні організації. В основному ті, що займаються організацію відповідного фінансового утримання для згаданих вище категорій. Наприклад, Карітас.
Знайти потрібну організацію можна на сайті, вибравши в верхньому меню свою федеральну землю.
Сам Культурний паспорт безкоштовний.
Де діє Культурпас?
Зараз це 250 різних установ по всій країні.
Перелік установ, що приймають його можна знайти на сайті, обравши свою федеральну землю.
Також можна знайти інформацію в додатку для iOS та Android.
Як скористатися?
Деякі установи можуть надавати обмежену кількість квитків для власників Kulturpass, але загалом документ просто діє як безкоштовний вхідний квиток.
Як довго діє?
Загалом один рік, але в деяких випадках 6 місяців.
Його можна передати?
Ні, він індивідуальний. На документі вказала ім’я власника, а з собою треба мати документ із фото, що підтверджує особу.
Хто це оплачує?
Фактично оплата ініціативи лягає на самі культурні установи і бюджетних коштів тут майже немає.
Деякі культурні установи збирають пожертви, аби покрити безкоштовні квитки, які надаються власникам Kulturpass. Сама організація, що займається Kulturpass також збирає добровільні пожертви.
Що це?
Документ, який дозволяє безкоштовно відвідувати культурні установи та заходи для певних людей, що заробляють мало або взагалі знаходяться на державному забезпеченні.
Ціль – дати доступ до культури та мистецтва всім бажаючим, незалежно від фінансових обмежено.
Ініціатива функціонує в Австрії вже більше 20 років – з 2003.
Хто може отримати?
Переліка категорій залежить від федеральної землі.
Загалом це люди, які перебувають на базовому забезпеченні (Grundversorgung, Mindestsicherung), шукачі притулку (Asylwerber), отримувачі мінімальної пенсії (Mindestpension), отримувачі соціальних виплат щодо втрати можливості працювати (Krankengeld, Arbeitslosengeld, Notstandshilfe), люди, що згідно прибутків та видатків родини перебувають на межі бідності (Armutsgefährdungsgrenze), приватні підприємці (Selbstständige, Freiberufler) дохід яких не рік не перевищує певну межу.
Де можна отримати?
В різних федеральних землях Австрії за це відповідають різні організації. В основному ті, що займаються організацію відповідного фінансового утримання для згаданих вище категорій. Наприклад, Карітас.
Знайти потрібну організацію можна на сайті, вибравши в верхньому меню свою федеральну землю.
Сам Культурний паспорт безкоштовний.
Де діє Культурпас?
Зараз це 250 різних установ по всій країні.
Перелік установ, що приймають його можна знайти на сайті, обравши свою федеральну землю.
Також можна знайти інформацію в додатку для iOS та Android.
Як скористатися?
Деякі установи можуть надавати обмежену кількість квитків для власників Kulturpass, але загалом документ просто діє як безкоштовний вхідний квиток.
Як довго діє?
Загалом один рік, але в деяких випадках 6 місяців.
Його можна передати?
Ні, він індивідуальний. На документі вказала ім’я власника, а з собою треба мати документ із фото, що підтверджує особу.
Хто це оплачує?
Фактично оплата ініціативи лягає на самі культурні установи і бюджетних коштів тут майже немає.
Деякі культурні установи збирають пожертви, аби покрити безкоштовні квитки, які надаються власникам Kulturpass. Сама організація, що займається Kulturpass також збирає добровільні пожертви.
Австрійський клуб автовласників ÖAMTC
На мій подив про Австрійський клуб автомобілістів, мотоциклістів та велосипедистів відомо поки далеко не всім. Я вступив в організацію майже одразу, як в мене з’явилося авто в Австрії і з тих пір кожного року оплачую членський внесок і постійно користуюся різними послугами спільноти. І таких як я ще 2,5 мільйони, що майже чверть населення країни.
Це добре працює, якщо мова йде про вас (одного чи цілу родину) + якийсь транспортний засіб (один або декілька), яким ви активно користуєтесь. Так, деякі послуги будуть корисні і просто пішоходам, але купити їх можна і окремо.
Все дуже просто: ви вступаєте в клуб, обираєте членство (авто, мото чи вело) і пакет послуг (є базовий обов’язковий і опційний розширений). Далі щороку оплачуєте рахунок і користуєтеся послугами клубу за потребою. Частина з них безкоштовна, частина – за гроші, але прайс адекватний.
Станом на 2024 рік базове членство для легкового авто (Mitgliedschaft) коштує 48,85€ на рік. Для мотоциклістів і велосипедистів дешевше. Є знижки для молоді, а для членів 15-19 років це взагалі безкоштовно. Додатковий пакет (Schutzbrief), який я завжди беру коштує ще 56,80€ на рік. Тобто членство в клубі для родини і двох наших авто коштує загалом 105,65€ на рік.
Членство розповсюджується на людину, але в профіль треба буде додати всі сімейні авто і членів родини (чоловіка/дружину) та дітей. Будь-хто звернутися з будь-яким авто від вашого імені не зможе. Тільки конкретні члени родини і вказані транспортні авто.
Цілодобово ви можете викликати мобільну службу допомоги на дорозі. Наприклад, запустити під домом акумулятор, що розрядився. Чи якщо в дорозі сталася несправність, майстерня на колесах приїде та зробить максимум на місці.
Сервісні стації ÖAMTC розкидані по всій країні, але це не класичні СТО. Там не будуть серйозно ремонтувати ваше авто, не поміняють масло чи не зроблять якісь роботи по кузову. Але безкоштовно проведуть діагностику і скажуть, що не так. Це важливо, оскільки ви одразу можете зрозуміти масштаб проблеми. Або проведуть діагностику перед відпусткою, зимовим чи літнім сезонами. І зроблять всякі не складні процедури: щорічний техогляд, заміна коліс, заклейка дірки на склі, заміна лампочки, двірників, наповнення рідин та інше. Так само там можна зробити діагностику якогось авто перед покупкою.
В сервісних центрах можна купити всяке необхідне для авто, включаючи навіть дитячі автокрісла. Купити необхідні вінєтки для платних автобанів і отримати різну інфу щодо закордонної подорожі. Або просто взяти дитяче крісло в оренду за 3 євро в день. Актуально, коли до вас приїдуть гості з дітьми і без авто, наприклад.
Сюди ж входять різні сервіси щодо пригод на дорозі: евакуація авто, логістика, готель, медичне страхування та підмінне авто. А ще страховка, яка прокриє евакуацію гелікоптером з гір, наприклад.
Перелік послуг, які входять до пакету величезний. Детальний опис на сайті та в буклеті, який вам дадуть після вступу в клуб. Є адекватний сайт та додаток, через який можна взаємодіяти із клубом онлайн.
Організація дуже стара, а її історія це більше 120 років. Формально вона з’явилася у 1946 році, але це сталося шляхом злиття двох ще більш старих організацій (туристичного та автомобільного клубів), які були засновані в кінці 19 століття.
Чому особисто я вважаю членство вартим того? До авто я ставлюся по-споживчому: мінімум уваги і часу, аби працювало. Та й перестрахуватися на рахунок проблем на дорозі не завадить, беручи уваги європейські ціни. За допомогою клубу я знімаю з себе купу головного болю з авто-питань і маю одне місце, куди можна завжди звернутися і бути впевненим, що там допоможуть.
Є альтернатива – організація ARBÖ, але про неї знаю тільки в загальних рисах.
На мій подив про Австрійський клуб автомобілістів, мотоциклістів та велосипедистів відомо поки далеко не всім. Я вступив в організацію майже одразу, як в мене з’явилося авто в Австрії і з тих пір кожного року оплачую членський внесок і постійно користуюся різними послугами спільноти. І таких як я ще 2,5 мільйони, що майже чверть населення країни.
Це добре працює, якщо мова йде про вас (одного чи цілу родину) + якийсь транспортний засіб (один або декілька), яким ви активно користуєтесь. Так, деякі послуги будуть корисні і просто пішоходам, але купити їх можна і окремо.
Все дуже просто: ви вступаєте в клуб, обираєте членство (авто, мото чи вело) і пакет послуг (є базовий обов’язковий і опційний розширений). Далі щороку оплачуєте рахунок і користуєтеся послугами клубу за потребою. Частина з них безкоштовна, частина – за гроші, але прайс адекватний.
Станом на 2024 рік базове членство для легкового авто (Mitgliedschaft) коштує 48,85€ на рік. Для мотоциклістів і велосипедистів дешевше. Є знижки для молоді, а для членів 15-19 років це взагалі безкоштовно. Додатковий пакет (Schutzbrief), який я завжди беру коштує ще 56,80€ на рік. Тобто членство в клубі для родини і двох наших авто коштує загалом 105,65€ на рік.
Членство розповсюджується на людину, але в профіль треба буде додати всі сімейні авто і членів родини (чоловіка/дружину) та дітей. Будь-хто звернутися з будь-яким авто від вашого імені не зможе. Тільки конкретні члени родини і вказані транспортні авто.
Цілодобово ви можете викликати мобільну службу допомоги на дорозі. Наприклад, запустити під домом акумулятор, що розрядився. Чи якщо в дорозі сталася несправність, майстерня на колесах приїде та зробить максимум на місці.
Сервісні стації ÖAMTC розкидані по всій країні, але це не класичні СТО. Там не будуть серйозно ремонтувати ваше авто, не поміняють масло чи не зроблять якісь роботи по кузову. Але безкоштовно проведуть діагностику і скажуть, що не так. Це важливо, оскільки ви одразу можете зрозуміти масштаб проблеми. Або проведуть діагностику перед відпусткою, зимовим чи літнім сезонами. І зроблять всякі не складні процедури: щорічний техогляд, заміна коліс, заклейка дірки на склі, заміна лампочки, двірників, наповнення рідин та інше. Так само там можна зробити діагностику якогось авто перед покупкою.
В сервісних центрах можна купити всяке необхідне для авто, включаючи навіть дитячі автокрісла. Купити необхідні вінєтки для платних автобанів і отримати різну інфу щодо закордонної подорожі. Або просто взяти дитяче крісло в оренду за 3 євро в день. Актуально, коли до вас приїдуть гості з дітьми і без авто, наприклад.
Сюди ж входять різні сервіси щодо пригод на дорозі: евакуація авто, логістика, готель, медичне страхування та підмінне авто. А ще страховка, яка прокриє евакуацію гелікоптером з гір, наприклад.
Перелік послуг, які входять до пакету величезний. Детальний опис на сайті та в буклеті, який вам дадуть після вступу в клуб. Є адекватний сайт та додаток, через який можна взаємодіяти із клубом онлайн.
Організація дуже стара, а її історія це більше 120 років. Формально вона з’явилася у 1946 році, але це сталося шляхом злиття двох ще більш старих організацій (туристичного та автомобільного клубів), які були засновані в кінці 19 століття.
Чому особисто я вважаю членство вартим того? До авто я ставлюся по-споживчому: мінімум уваги і часу, аби працювало. Та й перестрахуватися на рахунок проблем на дорозі не завадить, беручи уваги європейські ціни. За допомогою клубу я знімаю з себе купу головного болю з авто-питань і маю одне місце, куди можна завжди звернутися і бути впевненим, що там допоможуть.
Є альтернатива – організація ARBÖ, але про неї знаю тільки в загальних рисах.
Виборці без вибору
29 вересня в Австрії пройдуть чергові парламентські вибори. Австрія – парламентська республіка, саме вони мають вирішальну роль. Потім коаліція партій сформує виконавчу владу – уряд на чолі з канцлером (прем'єр міністром). А роль австрійського президента тут не така важлива і місцями доволі умовна.
Вирішувати долю країни на наступні п'ять років будуть 6,3 мільйони виборців - громадян Австрії. А от ще 1,5 мільйони мешканців країни голосувати не можуть, бо австрійського паспорту в них немає. Половина з них громадяни інших країн ЄС.
Саме для таких “виборців” була організована ініціатива “Pass Egal Wahl” («пофіг на паспорт» вибори), в рамках якої активісти хотіли показати політичні вподобання тих, хто живе у країні, але на її долю через вибори впливати не може. І там все майже по-справжньому: виборчі дільниці в регіонах, бюлетені і голосування поштою.
У таких “виборах” прийняли участь 20 тисяч “виборців” і ось результати:
Соціалісти – SPÖ = 36,8%
Зелені – GRÜNE = 19,3%
Комуністи – KPÖ = 10,4%
Популісти – FPÖ = 8,1%
Неос – NEOS = 7,9%
Консерватори – ÖVP = 6,4%
Ніхто – KEINE = 3,2%
Пивна партія – BIER = 2,9%
Список Petrovic – LMP = 0,7%
А слідом я зроблю анонімну голосалку, яка дозволить зрозуміти наші з вами політичні вподобання.
29 вересня в Австрії пройдуть чергові парламентські вибори. Австрія – парламентська республіка, саме вони мають вирішальну роль. Потім коаліція партій сформує виконавчу владу – уряд на чолі з канцлером (прем'єр міністром). А роль австрійського президента тут не така важлива і місцями доволі умовна.
Вирішувати долю країни на наступні п'ять років будуть 6,3 мільйони виборців - громадян Австрії. А от ще 1,5 мільйони мешканців країни голосувати не можуть, бо австрійського паспорту в них немає. Половина з них громадяни інших країн ЄС.
Саме для таких “виборців” була організована ініціатива “Pass Egal Wahl” («пофіг на паспорт» вибори), в рамках якої активісти хотіли показати політичні вподобання тих, хто живе у країні, але на її долю через вибори впливати не може. І там все майже по-справжньому: виборчі дільниці в регіонах, бюлетені і голосування поштою.
У таких “виборах” прийняли участь 20 тисяч “виборців” і ось результати:
Соціалісти – SPÖ = 36,8%
Зелені – GRÜNE = 19,3%
Комуністи – KPÖ = 10,4%
Популісти – FPÖ = 8,1%
Неос – NEOS = 7,9%
Консерватори – ÖVP = 6,4%
Ніхто – KEINE = 3,2%
Пивна партія – BIER = 2,9%
Список Petrovic – LMP = 0,7%
А слідом я зроблю анонімну голосалку, яка дозволить зрозуміти наші з вами політичні вподобання.
Як я обираю за кого голосувати
Це будуть мої перші австрійський вибори, адже в квітні цього року я отримував громадянство. Тому до цих виборів я підхожу серйозно. Не те щоб я колись робив вибір легковажно на українських виборах, просто тут сильно більше нового, а на батьківщині ніби все вже давно зрозуміло.
Я не буду казати вам за кого конкретно голосувати. Та й таємницю голосування ніхто ніби не відміняв. Але я розкажу як саме я підхожу до процесу. Все дуже субʼєктивно, як завжди.
Я обираю серед партій, у яких є шанс бути в парламенті. Може і не стовідсотковий, але і не нульовий. Тому коло претендентів звужується з 9 партій до 7: Консерватори – ÖVP, Соціалісти – SPÖ, Популісти – FPÖ, Зелені – GRÜNE, Неос – NEOS, Комуністи – KPÖ та Пивна партія – BIER.
Далі іде ідеологічний фільтр. Тобто це базові принципи, які я маю загалом прийняти. Тому Комуністам та Популістам кажу чітке ні.
Слідом фільтр здорового глузду. Чи може Пивна партія з достатньо випадковими людьми, ідеологія якої розмита принести щось корисне? Серце каже дати новим обличчям шанс, а досвід з батьківщини і здоровий глузд підказують, що краще не треба. Як то кажуть: це було (є) вже.
Не можу сказати, що проблема екології і майбутнього, що є фундаментом Зелених мене не цікавить. Планета в критичному стані і треба діяти. Але «зелена» тематика є майже в кожній партії і зараз це логічно. Тобто не тільки вони здатні змінити світ, та й в теперішній коаліції вони вже попрацювали і поки виходить не ідеально.
Неос цікава партія і загалом її цінності мені не чужі. Але я не бачу принципових відмінностей. Ще одна партія, де за все хороше і проти всього поганого.
І Зелені і Неос могли би бути, але вони маленькі і самостійно (не як необхідна частина коаліції) принципової ролі не грають, бо місць в парламенті беруть відносно не багато. Ні в якому разі не кажу, що вони не важливі. Просто в порівнянні.
Консерватори правлять зараз і вже були при владі неодноразово і виходить спірно. Чи зміниться щось за їх подальшого лідерства? Не впевнений… З іншого боку, це партія, яка дозволяє собі відносно не багато популізму, бо за нього треба відповідати і вони це знають. Не найкраща партія, але «сильна середина» і мінімальні зміни в майбутньому, що може в такі буремні часи й не найгірша ідея. Політична сила, при якій багаті багатіють, а бідні - ні. Була замішана в скандалах. Не дуже впоралася із останніми кризами. Хоча брала відповідальність і тримала удар, наскільки це можливо. Окрім того я вже детально розбирав їх бачення майбутнього і якщо хоч щось з того станеться в найближчі 5 років, стане точно краще.
Багато хорошого зробленого Соціалістами і може бути ще. Але в мене є питання і повного співпадіння в нас нема. Це сила, яку часто підтримують мігранти та малозабезпечені люди. Ну і загалом люди, що хочуть соціальної справедливості. Але я не багато бачу там моментів, що допоможуть людям, які багато працюють та платять багато податків. Тобто багатим допомагають Консерватори, менш багатим - Соціалісти, а що робити тим, хто посередині? Окрім того, я не приймаю теперішнього лідера партії. І сам процес його вибору то був сором. Мені не подобається, що періодично в гонитві за електоратом вони дають явно популістські і малореальні обіцянки. Ну і загалом, як на мене, то з трійки лідерів Консерватори/Соціалісти/Популісти в них найслабша передвиборча компанія. Мені подобається не все в тому, як міняється сучасний Відень, де вони надійно отримають владу багато років (так, памʼятаю, офіційно все ще найкраще місто в світі для життя).
Як вам зробити свій вибір? Мої поради від самого легкого до складного:
— Попросити ChatGPT переказати програми партій українською та попросити його порівняти їх одне з одним.
— Поговорити з людьми, яким ви довіряєте про їх відчуття і думки. За кого голосує ваше найближче оточення, з яким у вас є схожість.
— Почитати програми партій. Хоча б якісь принципові ідеологічні моменти.
— Послухати лідерів партій та ключових функціонерів вживу. Глянути, що то за люди взагалі, який в них бекграунд та досвід.
Це будуть мої перші австрійський вибори, адже в квітні цього року я отримував громадянство. Тому до цих виборів я підхожу серйозно. Не те щоб я колись робив вибір легковажно на українських виборах, просто тут сильно більше нового, а на батьківщині ніби все вже давно зрозуміло.
Я не буду казати вам за кого конкретно голосувати. Та й таємницю голосування ніхто ніби не відміняв. Але я розкажу як саме я підхожу до процесу. Все дуже субʼєктивно, як завжди.
Я обираю серед партій, у яких є шанс бути в парламенті. Може і не стовідсотковий, але і не нульовий. Тому коло претендентів звужується з 9 партій до 7: Консерватори – ÖVP, Соціалісти – SPÖ, Популісти – FPÖ, Зелені – GRÜNE, Неос – NEOS, Комуністи – KPÖ та Пивна партія – BIER.
Далі іде ідеологічний фільтр. Тобто це базові принципи, які я маю загалом прийняти. Тому Комуністам та Популістам кажу чітке ні.
Слідом фільтр здорового глузду. Чи може Пивна партія з достатньо випадковими людьми, ідеологія якої розмита принести щось корисне? Серце каже дати новим обличчям шанс, а досвід з батьківщини і здоровий глузд підказують, що краще не треба. Як то кажуть: це було (є) вже.
Не можу сказати, що проблема екології і майбутнього, що є фундаментом Зелених мене не цікавить. Планета в критичному стані і треба діяти. Але «зелена» тематика є майже в кожній партії і зараз це логічно. Тобто не тільки вони здатні змінити світ, та й в теперішній коаліції вони вже попрацювали і поки виходить не ідеально.
Неос цікава партія і загалом її цінності мені не чужі. Але я не бачу принципових відмінностей. Ще одна партія, де за все хороше і проти всього поганого.
І Зелені і Неос могли би бути, але вони маленькі і самостійно (не як необхідна частина коаліції) принципової ролі не грають, бо місць в парламенті беруть відносно не багато. Ні в якому разі не кажу, що вони не важливі. Просто в порівнянні.
Консерватори правлять зараз і вже були при владі неодноразово і виходить спірно. Чи зміниться щось за їх подальшого лідерства? Не впевнений… З іншого боку, це партія, яка дозволяє собі відносно не багато популізму, бо за нього треба відповідати і вони це знають. Не найкраща партія, але «сильна середина» і мінімальні зміни в майбутньому, що може в такі буремні часи й не найгірша ідея. Політична сила, при якій багаті багатіють, а бідні - ні. Була замішана в скандалах. Не дуже впоралася із останніми кризами. Хоча брала відповідальність і тримала удар, наскільки це можливо. Окрім того я вже детально розбирав їх бачення майбутнього і якщо хоч щось з того станеться в найближчі 5 років, стане точно краще.
Багато хорошого зробленого Соціалістами і може бути ще. Але в мене є питання і повного співпадіння в нас нема. Це сила, яку часто підтримують мігранти та малозабезпечені люди. Ну і загалом люди, що хочуть соціальної справедливості. Але я не багато бачу там моментів, що допоможуть людям, які багато працюють та платять багато податків. Тобто багатим допомагають Консерватори, менш багатим - Соціалісти, а що робити тим, хто посередині? Окрім того, я не приймаю теперішнього лідера партії. І сам процес його вибору то був сором. Мені не подобається, що періодично в гонитві за електоратом вони дають явно популістські і малореальні обіцянки. Ну і загалом, як на мене, то з трійки лідерів Консерватори/Соціалісти/Популісти в них найслабша передвиборча компанія. Мені подобається не все в тому, як міняється сучасний Відень, де вони надійно отримають владу багато років (так, памʼятаю, офіційно все ще найкраще місто в світі для життя).
Як вам зробити свій вибір? Мої поради від самого легкого до складного:
— Попросити ChatGPT переказати програми партій українською та попросити його порівняти їх одне з одним.
— Поговорити з людьми, яким ви довіряєте про їх відчуття і думки. За кого голосує ваше найближче оточення, з яким у вас є схожість.
— Почитати програми партій. Хоча б якісь принципові ідеологічні моменти.
— Послухати лідерів партій та ключових функціонерів вживу. Глянути, що то за люди взагалі, який в них бекграунд та досвід.
— Подивитися, наскільки взагалі реалістичні обіцянки, що дають партії. Можливо, вони вже були/є при владі, тоді подивитися, що було зробленого з обіцяного раніше. Як це вплине на довгострокову перспективу, як мінімум в масштабі 5 років.
Свій вибір я ще не зробив і все ще зважую за і проти, місцями обираючи найменше зло. Поділіться вашими думками. Мене читають розумні дорослі люди, тому буде корисним.
Свій вибір я ще не зробив і все ще зважую за і проти, місцями обираючи найменше зло. Поділіться вашими думками. Мене читають розумні дорослі люди, тому буде корисним.
Крім цього захопливого блогу я працюю гідом в Австрії. Проводжу приватні тури в містах, горах та найкращих локаціях прекрасної альпійської республіки. Створюю маршрути країною на замовлення для самостійних мандрівників. І проводжу групові тури з Відня.
Як раз в цю неділю 6.10 ми їдемо в унікальний тур, де побачимо три найкрасивіші місця осіннього Зальцкаммергута: неймовірний Гальштат + дивовижне озеро Гозау + чарівний Траункірхен
Анонси всіх турів у окремому каналі @zorkatravel
Як раз в цю неділю 6.10 ми їдемо в унікальний тур, де побачимо три найкрасивіші місця осіннього Зальцкаммергута: неймовірний Гальштат + дивовижне озеро Гозау + чарівний Траункірхен
Анонси всіх турів у окремому каналі @zorkatravel
Сигнали цивільного захисту (сирени)
В суботу 5 жовтня будуть тестувати систему цивільного захисту і оповіщення. Це ті 8000 сирен по всій країні, що кричать навколо щосуботи о 12:00. Але раз на рік в першу суботу жовтня тестують загалом всю країну, тому з 12:00 до 12:45 буде особливо гучно.
Але цього разу буде ще й тестування зовсім нової системи – AT-Alert. Коли у випадку небезпеки повідомлення приходять на ваш телефон незалежно від того, хочете ви чи ні. Їх отримають всі, хто знаходиться в конкретній локації.
Беручи до уваги актуальну обстановку в світі та природні катаклізми, краще бути готовими і знати, які сигнали бувають та що робити. Є три основні сигнали:
Попередження: 3 хвилини безперервного і рівномірного звуку сирени – наближається небезпека! Треба увімкнути державні канали ORF по на радіо, ТВ або відкрити сайт orf.at та слідкувати за повідомленнями.
Тривога: 1 хвилина звуку сирени, який наростає і знижується – безпосередня небезпека! Треба пройти до спеціального укриття або будь-якої споруди та продовжувати слідкувати за повідомленнями від ORF.
Відбій: 1 хвилина безперервного і рівномірного звуку сирени – небезпека минула! Подивитися, які рекомендації дають у повідомленнях від ORF та виконувати їх.
Інколи сигнали сирен використовують для повідомлення співробітників добровольчої пожежної служби про ситуацію, коли потрібна їх допомога на базі у пожежній частині. У цьому разі сирена лунає 3 рази по 15 секунд.
Аби все це вас не налякало, тре бути готовими:
Можна перевести телефон в авіарежим, але тоді ви не дізнаєтеся, чи прилетить оповіщення у випадку реальної небезпеки.
Та не лякатися, коли навколо будуть кричати сирени.
Послухати це все можна тут у форматі відосу: https://www.instagram.com/reel/DAqWqB7NyK7
Ну або тут в мене на сайті: https://zorka.at/sirene
Будьте у безпеці та підготовленими!
В суботу 5 жовтня будуть тестувати систему цивільного захисту і оповіщення. Це ті 8000 сирен по всій країні, що кричать навколо щосуботи о 12:00. Але раз на рік в першу суботу жовтня тестують загалом всю країну, тому з 12:00 до 12:45 буде особливо гучно.
Але цього разу буде ще й тестування зовсім нової системи – AT-Alert. Коли у випадку небезпеки повідомлення приходять на ваш телефон незалежно від того, хочете ви чи ні. Їх отримають всі, хто знаходиться в конкретній локації.
Беручи до уваги актуальну обстановку в світі та природні катаклізми, краще бути готовими і знати, які сигнали бувають та що робити. Є три основні сигнали:
Попередження: 3 хвилини безперервного і рівномірного звуку сирени – наближається небезпека! Треба увімкнути державні канали ORF по на радіо, ТВ або відкрити сайт orf.at та слідкувати за повідомленнями.
Тривога: 1 хвилина звуку сирени, який наростає і знижується – безпосередня небезпека! Треба пройти до спеціального укриття або будь-якої споруди та продовжувати слідкувати за повідомленнями від ORF.
Відбій: 1 хвилина безперервного і рівномірного звуку сирени – небезпека минула! Подивитися, які рекомендації дають у повідомленнях від ORF та виконувати їх.
Інколи сигнали сирен використовують для повідомлення співробітників добровольчої пожежної служби про ситуацію, коли потрібна їх допомога на базі у пожежній частині. У цьому разі сирена лунає 3 рази по 15 секунд.
Аби все це вас не налякало, тре бути готовими:
Можна перевести телефон в авіарежим, але тоді ви не дізнаєтеся, чи прилетить оповіщення у випадку реальної небезпеки.
Та не лякатися, коли навколо будуть кричати сирени.
Послухати це все можна тут у форматі відосу: https://www.instagram.com/reel/DAqWqB7NyK7
Ну або тут в мене на сайті: https://zorka.at/sirene
Будьте у безпеці та підготовленими!
Німецька мова любить довгі слова
Відомий словник Duden, що стоїть на полицях у всіх, хто вчив німецьку збирає найдовші слова німецькою, аби нам, не носіям, було ще страшніше і болючіше.
Я додав авторський переклад/адаптацію. А також візуально розділив дефісами слова (в реальному житті дефісів/пробілів там майже немає і то вся каша - одне довжелезне слово), з яких складаються ті великі, аби візуальну було не так страшно і зрозуміліше.
32 літери:
Veranstaltungs-Information-Dienst – служба інформування про події
Straßen-Verkehrs-Zulassungs-Ordnung – правила допуску до дорожнього руху
Finanz-Markt-Stabilisierungs-Gesetz – закон про стабілізацію фінансового ринку
Finanz-Dienstleistungs-Unternehmen – компанія, що надає фінансові послуги
33 літери:
Rhein-Main-Donau-Groß-Schiff-Fahrts-Weg – судноплавний канал між трьома річками
Bundes-Ausbildungs-Förderungs-Gesetz – закон про підтримку освіти
Arbeiter-Unfall-Versicherungs-Gesetz – закон про страхування від нещасних випадків на роботі
34 літери:
Donau-Dampf-Schiff-Fahrts-Gesellschaft – товариство дунайського пароплавства
36 літер:
Kraftfahrzeug-Haftpflicht-Versicherung – страхування цивільно-правової відповідальності водіїв
44 літери:
Aufmerksamkeits-Defizit-Hyperaktivitäts-Störung – синдром дефіциту уваги та гіперактивності
50 літер:
Unterhaltungs-Elektronik-Telefon-Verarbeitungs-Partner – партнер з обробки телефонів та електроніки
58 літер:
Straßen-Entwässerungs-Investitions-Kosten-Schulden-Dienst-Umlage – витрати на інвестиції та борги у вуличне водовідведення
63 літери:
Rind-Fleische-Tikettierungs-Überwachungs-Aufgaben-Übertragungs-Gesetz – закон про маркування яловичини
67 літер:
Grundstücks-Verkehrs-Genehmigungs-Zuständigkeits-Übertragungs-Verordnung – порядок передачі земельної ділянки
80 літер:
Donau-Dampf-Schiff-Fahrts-Elektrizitäten-Hauptbetriebs-Werk-Bau-Unternehmen-Beamten-Gesellschaft – організація по виконанню електричних робіт товариства дунайського пароплавства
А найдовші слова в українській мові: а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота (38 літер) та дихлордифенілтрихлорметилметан (30 літер).
Відомий словник Duden, що стоїть на полицях у всіх, хто вчив німецьку збирає найдовші слова німецькою, аби нам, не носіям, було ще страшніше і болючіше.
Я додав авторський переклад/адаптацію. А також візуально розділив дефісами слова (в реальному житті дефісів/пробілів там майже немає і то вся каша - одне довжелезне слово), з яких складаються ті великі, аби візуальну було не так страшно і зрозуміліше.
32 літери:
Veranstaltungs-Information-Dienst – служба інформування про події
Straßen-Verkehrs-Zulassungs-Ordnung – правила допуску до дорожнього руху
Finanz-Markt-Stabilisierungs-Gesetz – закон про стабілізацію фінансового ринку
Finanz-Dienstleistungs-Unternehmen – компанія, що надає фінансові послуги
33 літери:
Rhein-Main-Donau-Groß-Schiff-Fahrts-Weg – судноплавний канал між трьома річками
Bundes-Ausbildungs-Förderungs-Gesetz – закон про підтримку освіти
Arbeiter-Unfall-Versicherungs-Gesetz – закон про страхування від нещасних випадків на роботі
34 літери:
Donau-Dampf-Schiff-Fahrts-Gesellschaft – товариство дунайського пароплавства
36 літер:
Kraftfahrzeug-Haftpflicht-Versicherung – страхування цивільно-правової відповідальності водіїв
44 літери:
Aufmerksamkeits-Defizit-Hyperaktivitäts-Störung – синдром дефіциту уваги та гіперактивності
50 літер:
Unterhaltungs-Elektronik-Telefon-Verarbeitungs-Partner – партнер з обробки телефонів та електроніки
58 літер:
Straßen-Entwässerungs-Investitions-Kosten-Schulden-Dienst-Umlage – витрати на інвестиції та борги у вуличне водовідведення
63 літери:
Rind-Fleische-Tikettierungs-Überwachungs-Aufgaben-Übertragungs-Gesetz – закон про маркування яловичини
67 літер:
Grundstücks-Verkehrs-Genehmigungs-Zuständigkeits-Übertragungs-Verordnung – порядок передачі земельної ділянки
80 літер:
Donau-Dampf-Schiff-Fahrts-Elektrizitäten-Hauptbetriebs-Werk-Bau-Unternehmen-Beamten-Gesellschaft – організація по виконанню електричних робіт товариства дунайського пароплавства
А найдовші слова в українській мові: а-фторсульфо-нилоксиалканперфторкарбонова кислота (38 літер) та дихлордифенілтрихлорметилметан (30 літер).
Де побачити жахливих і прикольних крампусів у 2024 році
Світ крампусів і всього що навколо них більший і різноманітніший, ніж може здатися на перший погляд. Та й традиція ця не тільки аби налякати дітей чи здивувати туристів. Але не будемо відходити в нетрі питання, бо це окрема велика тема. Про самих крампусів в мене вже є відос, а тут писав про них.
Загалом чим далі від великих міст, тим цікавіше. Тому двіжі нечисті на площах федеральних столиць в більшості мирні і няшні, спеціально для непідготовленої публіки. Та що там – вони майже в і тверезі. Є зовсім унікальні локальні сільські івенти, від яких волосся стає дибки і хочеться звідси тікати. Не тільки тому, що круто і страшно, а й тому, що вас можуть фізично травмувати. Я вже якось вихоплював батогом по голові і задоволення мало. Починати з таких івентів я би не радив і їх треба знати.
Якість костюмів і масштаб шоу не гарантовані. Бо приймають участь клуби на громадських засадах і що вони там інвестували і як підготувалися тільки їм відомо. Десь це піротехніка, відкритий вогонь та повний контакт, а десь просто люди в костюмах які страшно на вас дивляться. Є просто присутність крампусів, а буває влаштовують цілий парад (Perchtenlauf / Krampuslauf). Зрозуміти масштаб можна по назві заходу і по кількості чортів, які там будуть: десь в селі виступати може пару сотень ряжених, а велика хода може налічувати під тисячу учасників. Подивитися на це можна з середини листопада до середини грудня (ключова дата 5-6.12), але інколи навіть трапляється пізніше.
І подумайте, чи варто брати малих дітей на такі івенти. Комусь дійсно подобається і моя 1,5 річна дочка сміялася і хотіла «гладити монстриків», але місцями була налякана. Деякі діти починають плакати, сильно лякаються і невідомо, скільки годин психотерапевта їм потім знадобиться у дорослому віці.
Зараз про те, де звичайному адекватному глядачу подивитися на жахливих і прекрасних крампусів з мінімальною травматичність психіки і тіла. В невеликих містах вони проходять на головній площі та центральними вулицями, тому якщо хочете хороший огляд з першого ряду натовпу краще приходити раніше.
У Відні лише одне масове шоу 1 грудня о 17:00 у парку Пратер. Отримати уявлення можна, але ніякої сенсації чекати в столиці не варто.
Кілька варіантів в Нижній Австрії, а на цій сторінці більше і ви точно зможете знайти те, що ближче до вашої локації: 22 листопада, 18:15, Кремс; 23 листопада, 18:00, Korneuburg; 29 листопада, 18:30, Wiener Neustadt; 1 грудня, 17:00, Baden; 5 грудня, 17:00, Laxenburg; 5 грудня, 17:00, Reichenau an der Rax; 5 грудня, 18:00, Puchberg am Schneeberg; 6 грудня, 18:00, Purkersdorf.
У землі Зальцбург крампус – то важлива частина культури, тому майже кожна сільська подія то свято жаху, а пристойних шоу багато. У місті Зальцбург проходить кілька подій в районах міста та в центрі 3-6 грудня. На цій сторінці повний розклад по локаціям (іх прямо багато. 5 грудня о 18:00 крампуси завітають у Капрун і це шоу, на якому я вже був не раз, завжди було як треьа і своє відео знімав там.
В Граці цього року ніякого івенту не планується, що дивно. Раніше вони відміняли його через брак бюджетних коштів. У будь-якому разі у Штирії є на що подивитися. У курортному Шладмінгу масштабне шоу почнеться 23 листопада о 19:00.
В Тіролі велика кількість цікавих івентів. 4 грудня о 18:30 до Інсбруку завітають славетні крампуси з Східного Тіролю. 29 листопада з 18:00 під тисячу чортів окупують Stans, а 30 листопада з 17:00 аж 900 крампусів будуть тероризувати Untermarkt Reutte.
У Клагенфурті 23 листопада о 19:00 почнеться наймаштабніше шоу в Австрії, де людей будуть лякати близько тисячі крампусів. В Каринтії є й інші шоу, хоча їх не так багато.
В Лінці івенту не буде, зате у Верхній Австрії знайти щось цікаве можна. Я би поїхав в Bad Goisern 7 грудня о 18:00 на найбільший івент в Зальцкамергуті, на озеро 14 грудня о 18:18 в Altmünster чи на великий забіг в Edt bei Lambach 30 листопада о 18:30.
На самиий захід у Брегенц крампуси завітають 23 листопада о 19:00. Івентів в інших місцях Форарльбергу не багато, але дещо відвідати можна.
Світ крампусів і всього що навколо них більший і різноманітніший, ніж може здатися на перший погляд. Та й традиція ця не тільки аби налякати дітей чи здивувати туристів. Але не будемо відходити в нетрі питання, бо це окрема велика тема. Про самих крампусів в мене вже є відос, а тут писав про них.
Загалом чим далі від великих міст, тим цікавіше. Тому двіжі нечисті на площах федеральних столиць в більшості мирні і няшні, спеціально для непідготовленої публіки. Та що там – вони майже в і тверезі. Є зовсім унікальні локальні сільські івенти, від яких волосся стає дибки і хочеться звідси тікати. Не тільки тому, що круто і страшно, а й тому, що вас можуть фізично травмувати. Я вже якось вихоплював батогом по голові і задоволення мало. Починати з таких івентів я би не радив і їх треба знати.
Якість костюмів і масштаб шоу не гарантовані. Бо приймають участь клуби на громадських засадах і що вони там інвестували і як підготувалися тільки їм відомо. Десь це піротехніка, відкритий вогонь та повний контакт, а десь просто люди в костюмах які страшно на вас дивляться. Є просто присутність крампусів, а буває влаштовують цілий парад (Perchtenlauf / Krampuslauf). Зрозуміти масштаб можна по назві заходу і по кількості чортів, які там будуть: десь в селі виступати може пару сотень ряжених, а велика хода може налічувати під тисячу учасників. Подивитися на це можна з середини листопада до середини грудня (ключова дата 5-6.12), але інколи навіть трапляється пізніше.
І подумайте, чи варто брати малих дітей на такі івенти. Комусь дійсно подобається і моя 1,5 річна дочка сміялася і хотіла «гладити монстриків», але місцями була налякана. Деякі діти починають плакати, сильно лякаються і невідомо, скільки годин психотерапевта їм потім знадобиться у дорослому віці.
Зараз про те, де звичайному адекватному глядачу подивитися на жахливих і прекрасних крампусів з мінімальною травматичність психіки і тіла. В невеликих містах вони проходять на головній площі та центральними вулицями, тому якщо хочете хороший огляд з першого ряду натовпу краще приходити раніше.
У Відні лише одне масове шоу 1 грудня о 17:00 у парку Пратер. Отримати уявлення можна, але ніякої сенсації чекати в столиці не варто.
Кілька варіантів в Нижній Австрії, а на цій сторінці більше і ви точно зможете знайти те, що ближче до вашої локації: 22 листопада, 18:15, Кремс; 23 листопада, 18:00, Korneuburg; 29 листопада, 18:30, Wiener Neustadt; 1 грудня, 17:00, Baden; 5 грудня, 17:00, Laxenburg; 5 грудня, 17:00, Reichenau an der Rax; 5 грудня, 18:00, Puchberg am Schneeberg; 6 грудня, 18:00, Purkersdorf.
У землі Зальцбург крампус – то важлива частина культури, тому майже кожна сільська подія то свято жаху, а пристойних шоу багато. У місті Зальцбург проходить кілька подій в районах міста та в центрі 3-6 грудня. На цій сторінці повний розклад по локаціям (іх прямо багато. 5 грудня о 18:00 крампуси завітають у Капрун і це шоу, на якому я вже був не раз, завжди було як треьа і своє відео знімав там.
В Граці цього року ніякого івенту не планується, що дивно. Раніше вони відміняли його через брак бюджетних коштів. У будь-якому разі у Штирії є на що подивитися. У курортному Шладмінгу масштабне шоу почнеться 23 листопада о 19:00.
В Тіролі велика кількість цікавих івентів. 4 грудня о 18:30 до Інсбруку завітають славетні крампуси з Східного Тіролю. 29 листопада з 18:00 під тисячу чортів окупують Stans, а 30 листопада з 17:00 аж 900 крампусів будуть тероризувати Untermarkt Reutte.
У Клагенфурті 23 листопада о 19:00 почнеться наймаштабніше шоу в Австрії, де людей будуть лякати близько тисячі крампусів. В Каринтії є й інші шоу, хоча їх не так багато.
В Лінці івенту не буде, зате у Верхній Австрії знайти щось цікаве можна. Я би поїхав в Bad Goisern 7 грудня о 18:00 на найбільший івент в Зальцкамергуті, на озеро 14 грудня о 18:18 в Altmünster чи на великий забіг в Edt bei Lambach 30 листопада о 18:30.
На самиий захід у Брегенц крампуси завітають 23 листопада о 19:00. Івентів в інших місцях Форарльбергу не багато, але дещо відвідати можна.
Українські біженці в Австрії у 2024 році
Австрійський інтеграційний фонд, що відповідає в тому числі за українських біженців ділиться цифрами та дослідженнями.
Зараз в Австрії зареєстровано близько 80 тисяч українців, що мають статус захисту. Тут по факту не всі, бо хтось вже встиг змінити статус, хтось його і не оформлював, а дехто вже поїхав. Майже половина проживає у Відні, а дві третини – жінки.
Аби зрозуміти, що там планують біженці з України служба зайнятості AMS замовила дослідження, яке провів Університет Інсбруку, опитавши більше 5 тисяч українців та ще кілька експертів. Виявилося, що половина опитаних хотіли би залишитися в Австрії, а конкретний план на повернення має лише 3% респондентів. І зараз залишитися реально. По-перше статус захисту продовжили до березня 2026 року, по-друге – вже можна переходити на повноцінну посвідку на проживання Rot-Weiß-Rot-Karte plus, якщо є відносно мінімальний заробіток і німецька мова на досить базовому рівні.
30% українців працевлаштовано. Хоча цей показник і зростає (10% було у 2022 році, а у 2023 – 15%), Австрійська служба зайнятості все ще не задоволена і працювати мало би більше людей. 23% працює сфері прибирання, 14% в торгівлі, 12% в охороні здоров'я та 11% в освіті. Мова саме про найману роботу, але хтось вже встиг відкрити тут легальний бізнес чи оформити самозайнятість.
Половина з респондентів чоловіків та дві третини жінок на момент опитування роботу не шукали. Серед причин: навчання (третина вже має рівень німецької В1), невизнання української кваліфікації (75% мають вищу освіту, а 12% вже підтвердили кваліфікацію) та необхідність догляду за малолітніми дітьми.
Що держоргани роблять аби покращити ситуацію? Головне – українські біженці мають вільний доступ до ринку праці, чого раніше ніколи не було. Ще надають безкоштовні курси німецької, проводять консультації та надають іншу інформаційну підтримку. Але для кваліфікованої роботи треба ще підтвердити (чи отримати) кваліфікацію, мати релевантний досвід, та й рівень мови потрібен високий.
Ясно, що не можу порівнювати ситуацію зі своєю, бо інша історія і час. Коли я приїхав у 2015 році, то навіть отримати право на роботу було проблемою. Так просто безкоштовних курсів мови не давали. Перейти на адекватну посвідку на проживання, яку зараз дають без проблем було складною пригодою. Та й до українців ставилися не так відкрито, як зараз (майже всі респонденти відмітили дружнє ставлення та хорошу підтримку), бо було нас тоді буквально кілька тисяч на всю країну. Але всі свої нормальні роботи я знайшов сам, а AMS пропонували всякі робочі вакансії типу заводів і ферм (і відповідні навчання на такі професії), де я дякуючи цій організації і попрацював, бо фінансової допомоги не було, а їсти хотілося. Головне, про що вони не говорять на консультаціях: їх задача не знайти для вас ідеальну вакансію, а максимально швидко і ефективно закрити дефіцит робочих рук у потрібних місцях.
Австрійський інтеграційний фонд, що відповідає в тому числі за українських біженців ділиться цифрами та дослідженнями.
Зараз в Австрії зареєстровано близько 80 тисяч українців, що мають статус захисту. Тут по факту не всі, бо хтось вже встиг змінити статус, хтось його і не оформлював, а дехто вже поїхав. Майже половина проживає у Відні, а дві третини – жінки.
Аби зрозуміти, що там планують біженці з України служба зайнятості AMS замовила дослідження, яке провів Університет Інсбруку, опитавши більше 5 тисяч українців та ще кілька експертів. Виявилося, що половина опитаних хотіли би залишитися в Австрії, а конкретний план на повернення має лише 3% респондентів. І зараз залишитися реально. По-перше статус захисту продовжили до березня 2026 року, по-друге – вже можна переходити на повноцінну посвідку на проживання Rot-Weiß-Rot-Karte plus, якщо є відносно мінімальний заробіток і німецька мова на досить базовому рівні.
30% українців працевлаштовано. Хоча цей показник і зростає (10% було у 2022 році, а у 2023 – 15%), Австрійська служба зайнятості все ще не задоволена і працювати мало би більше людей. 23% працює сфері прибирання, 14% в торгівлі, 12% в охороні здоров'я та 11% в освіті. Мова саме про найману роботу, але хтось вже встиг відкрити тут легальний бізнес чи оформити самозайнятість.
Половина з респондентів чоловіків та дві третини жінок на момент опитування роботу не шукали. Серед причин: навчання (третина вже має рівень німецької В1), невизнання української кваліфікації (75% мають вищу освіту, а 12% вже підтвердили кваліфікацію) та необхідність догляду за малолітніми дітьми.
Що держоргани роблять аби покращити ситуацію? Головне – українські біженці мають вільний доступ до ринку праці, чого раніше ніколи не було. Ще надають безкоштовні курси німецької, проводять консультації та надають іншу інформаційну підтримку. Але для кваліфікованої роботи треба ще підтвердити (чи отримати) кваліфікацію, мати релевантний досвід, та й рівень мови потрібен високий.
Ясно, що не можу порівнювати ситуацію зі своєю, бо інша історія і час. Коли я приїхав у 2015 році, то навіть отримати право на роботу було проблемою. Так просто безкоштовних курсів мови не давали. Перейти на адекватну посвідку на проживання, яку зараз дають без проблем було складною пригодою. Та й до українців ставилися не так відкрито, як зараз (майже всі респонденти відмітили дружнє ставлення та хорошу підтримку), бо було нас тоді буквально кілька тисяч на всю країну. Але всі свої нормальні роботи я знайшов сам, а AMS пропонували всякі робочі вакансії типу заводів і ферм (і відповідні навчання на такі професії), де я дякуючи цій організації і попрацював, бо фінансової допомоги не було, а їсти хотілося. Головне, про що вони не говорять на консультаціях: їх задача не знайти для вас ідеальну вакансію, а максимально швидко і ефективно закрити дефіцит робочих рук у потрібних місцях.
Індивідуальні номерні знаки в Австрії
У багатьох країнах можна замінити скучні цифри на номерному знаку авто на щось цікаве і круте. І Австрія – не виключення. Стандартний номерний знак в нас це 1-2 літери регіону на початку, 4 цифри в середині та ще 2 літери в кінці. Але заплативши 250 євро після двох літер регіону ви можете замовити собі бажані 3-6 символів + 1 обовʼязкову цифру.
Комбінуючи індивідуальний номерний знак із першими літерами регіону водії отримали цікаві комбінації: GU TEN 8 (гу-тен-ахт чи то надобраніч), VI AGRA 6, KO KAIN 2, S HOLE 1, B ADASS 1 чи HL JESU 1 (святий Ісус). Перші пари літер то Graz Umgebung (передмістя Грацу), міста Villach, Korneuburg, Salzburg, Bregenz та Hollabrunn.
Одразу декілька знаків на сексуальну тему можна зустріти на дорогах країни: KEIN 6 (kein sechs або ніякого сексу, де 6 співзвучна із словом секс), I WILL 6 (хочу сексу), IM AUTO 6 (секс в авто), GU TER 6 (хороший секс), KO ITUS 1 (статевий акт).
А ось такі знаки отримали водії, якщо забути про регіон: OMA 1 (бабуся), SPATZ 1 (горобчик), MAUSI 1 (мишка), GAY 6.
Трапляються і казуси: AMEN 1 – амінь, але разом із регіоном Зальцбург виходить S AMEN 1 - сімʼя.
Є перелік заборонених комбінацій, більшість з яких присвячені історії нацизму та іншим екстремістським течіям: 18 (перша і восьма буква в німецькому алфавіті - ініціали відомого диктатора), 88 (вітання диктатора), 420 (місяць і дата народження диктатора), відоме всім 1488 (за Німеччину та вітання диктатора), і інші комбінації, кожна з яких має подвійне значення (28, 74, 84, 198, 311, 444, 1919, 191, 420).
У багатьох країнах можна замінити скучні цифри на номерному знаку авто на щось цікаве і круте. І Австрія – не виключення. Стандартний номерний знак в нас це 1-2 літери регіону на початку, 4 цифри в середині та ще 2 літери в кінці. Але заплативши 250 євро після двох літер регіону ви можете замовити собі бажані 3-6 символів + 1 обовʼязкову цифру.
Комбінуючи індивідуальний номерний знак із першими літерами регіону водії отримали цікаві комбінації: GU TEN 8 (гу-тен-ахт чи то надобраніч), VI AGRA 6, KO KAIN 2, S HOLE 1, B ADASS 1 чи HL JESU 1 (святий Ісус). Перші пари літер то Graz Umgebung (передмістя Грацу), міста Villach, Korneuburg, Salzburg, Bregenz та Hollabrunn.
Одразу декілька знаків на сексуальну тему можна зустріти на дорогах країни: KEIN 6 (kein sechs або ніякого сексу, де 6 співзвучна із словом секс), I WILL 6 (хочу сексу), IM AUTO 6 (секс в авто), GU TER 6 (хороший секс), KO ITUS 1 (статевий акт).
А ось такі знаки отримали водії, якщо забути про регіон: OMA 1 (бабуся), SPATZ 1 (горобчик), MAUSI 1 (мишка), GAY 6.
Трапляються і казуси: AMEN 1 – амінь, але разом із регіоном Зальцбург виходить S AMEN 1 - сімʼя.
Є перелік заборонених комбінацій, більшість з яких присвячені історії нацизму та іншим екстремістським течіям: 18 (перша і восьма буква в німецькому алфавіті - ініціали відомого диктатора), 88 (вітання диктатора), 420 (місяць і дата народження диктатора), відоме всім 1488 (за Німеччину та вітання диктатора), і інші комбінації, кожна з яких має подвійне значення (28, 74, 84, 198, 311, 444, 1919, 191, 420).