Дніпровський райсуд Києва виправдав осіб, які у 2014 році переслідували і відправили побитим в СІЗО 72-річного Миколу Пасічника - учасника Революції Гідності.
Якихось 10 років, і історію, яку ми всі бачили і в якій брали участь, - перепишуть рішеннями судів.
Мені, як учасниці Революції Гідності та авторці багатьох юридичних ініціатив Майдану, - боляче на це все дивитись.
Нагадаю, що історію, яка трапилась із Миколою Пасічником з Ладижина, показували на всіх телеканалах. У 2014 році під час ходи на честь Дня соборності силовики пішли в наступ на майданівців.
Пасічника, який тримав у торбині лише шматок сала та хліб, сильно побили кийком та затримали.
Потім Шевченківський суд в м.Києві за сфальсифікованими прокуратурою матеріалами кримінальної справи присудив пенсіонеру, в якого була розбита губа та струс мозку, два місяці тримання під вартою.
Щоправда, через день той же суд замінив вирок на домашній арешт. Але додому Микола Пасічник не повернувся, адже проходив лікування. Зрештою, Революція гідності перемогла, і з усіх майданівців зняли обвинувачення. Але нікого із причетних до побиття та засудження чоловіка не покарали.
Микола Пасічник до вироку не дожив. Він помер у 2020 році у 78-річному віці
Якихось 10 років, і історію, яку ми всі бачили і в якій брали участь, - перепишуть рішеннями судів.
Мені, як учасниці Революції Гідності та авторці багатьох юридичних ініціатив Майдану, - боляче на це все дивитись.
Нагадаю, що історію, яка трапилась із Миколою Пасічником з Ладижина, показували на всіх телеканалах. У 2014 році під час ходи на честь Дня соборності силовики пішли в наступ на майданівців.
Пасічника, який тримав у торбині лише шматок сала та хліб, сильно побили кийком та затримали.
Потім Шевченківський суд в м.Києві за сфальсифікованими прокуратурою матеріалами кримінальної справи присудив пенсіонеру, в якого була розбита губа та струс мозку, два місяці тримання під вартою.
Щоправда, через день той же суд замінив вирок на домашній арешт. Але додому Микола Пасічник не повернувся, адже проходив лікування. Зрештою, Революція гідності перемогла, і з усіх майданівців зняли обвинувачення. Але нікого із причетних до побиття та засудження чоловіка не покарали.
Микола Пасічник до вироку не дожив. Він помер у 2020 році у 78-річному віці
Заяви проти ракет завжди програють.
Особливо заяви у стилі анонсів - скоро буде мир, ми знаємо як тощо.
Комунікація під час війни мусить працювати навпаки - постфактум. Зробив, тоді сказав.
Інакше ворог отримує час підготуватись.
Шкода, що західні лідери цього не усвідомлюють і добрими намірами вистеляють дорогу до пекла.
Особливо заяви у стилі анонсів - скоро буде мир, ми знаємо як тощо.
Комунікація під час війни мусить працювати навпаки - постфактум. Зробив, тоді сказав.
Інакше ворог отримує час підготуватись.
Шкода, що західні лідери цього не усвідомлюють і добрими намірами вистеляють дорогу до пекла.
1000 днів повномасштабного вторгнення, які назавжди змінили життя кожного українця.
Виснаження. Емоційне, моральне, фізичне…
Невідомість. В багатьох зруйновані життя і родини.
Я на це списую весь той треш, який зараз відбувається в інформаційному полі, бо воно стало виконувати роль психотерапевта. Людям потрібно говорити і виплескувати все, що болить, дратує, лякає, напружує.
Але нам треба опанувати себе і рухатись до перемоги. Далі буде важче, бо це закономірно - чим довший шлях, тим більша втома. А вибір у нас невеликий - здатись чи воювати. Ми обрали - воювати.
Армія противника значно переважає по кількості людей і озброєння. Втім, у нас є чимало успішних операцій, які свідчать, що за певних умов ми можемо перемогти.
✔️оборона Києва і звільнення Київської області. Це без перебільшення ключова подія повномасштабної війни. Бо саме тоді Україна вистояла і залишилась суверенною державою. Саме цією операцією, яка планувалась і здійснювалась нинішнім Головкомом Сирським, були зруйновані основні плани ворога і війна пішла не за їхнім сценарієм.
✔️ звільнення від облоги Харкова у квітні/травні 2022 та звільнення близько 12 тисяч кВ.км Харківщини - блискуча операція.
✔️ звільнення Херсону - крутий результат роботи сил оборони і наших спецслужб(прийде час і про це розкажуть детальніше).
✔️ знищення «Вагнера» - найпотужнішого російського військового формування.
✔️зрив стратегічної наступальної операції ворога в травні 2024 на Харківщині.
✔️ Курська операція.
Так, зараз тривають важкі бої, ворог продовжує наступати, але фронт не посипався - як би комусь цього не хотілось.
Боротьба триває.
📷На фото мої 1000 днів…
Виснаження. Емоційне, моральне, фізичне…
Невідомість. В багатьох зруйновані життя і родини.
Я на це списую весь той треш, який зараз відбувається в інформаційному полі, бо воно стало виконувати роль психотерапевта. Людям потрібно говорити і виплескувати все, що болить, дратує, лякає, напружує.
Але нам треба опанувати себе і рухатись до перемоги. Далі буде важче, бо це закономірно - чим довший шлях, тим більша втома. А вибір у нас невеликий - здатись чи воювати. Ми обрали - воювати.
Армія противника значно переважає по кількості людей і озброєння. Втім, у нас є чимало успішних операцій, які свідчать, що за певних умов ми можемо перемогти.
✔️оборона Києва і звільнення Київської області. Це без перебільшення ключова подія повномасштабної війни. Бо саме тоді Україна вистояла і залишилась суверенною державою. Саме цією операцією, яка планувалась і здійснювалась нинішнім Головкомом Сирським, були зруйновані основні плани ворога і війна пішла не за їхнім сценарієм.
✔️ звільнення від облоги Харкова у квітні/травні 2022 та звільнення близько 12 тисяч кВ.км Харківщини - блискуча операція.
✔️ звільнення Херсону - крутий результат роботи сил оборони і наших спецслужб(прийде час і про це розкажуть детальніше).
✔️ знищення «Вагнера» - найпотужнішого російського військового формування.
✔️зрив стратегічної наступальної операції ворога в травні 2024 на Харківщині.
✔️ Курська операція.
Так, зараз тривають важкі бої, ворог продовжує наступати, але фронт не посипався - як би комусь цього не хотілось.
Боротьба триває.
📷На фото мої 1000 днів…
Скільки разів я вже для різних фільмів і програм розповідала про часи оборони Києва, та завжди коли починаю описувати саме місто - не можу стримати сліз.
Я пам‘ятаю, що спустилась у бункер, де знаходився Генштаб, 24-го зранку і це був один Київ, а коли вперше змогла вийти наверх - побачила геть інше місто.
Зараз знову робили документальний фільм для європейських глядачів про ті події і документалісти мені сказали, що такі емоції були у всіх, хто їм на камеру згадував Київ у перші тижні повномасштабного вторгнення.
Київ має свою особливість - він викликає глибокі емоції та почуття. Про це місто всі учасники подій розповідають так зворушливо, ніби захищали від нападника близьку і рідну людину.
Я пам‘ятаю, що спустилась у бункер, де знаходився Генштаб, 24-го зранку і це був один Київ, а коли вперше змогла вийти наверх - побачила геть інше місто.
Зараз знову робили документальний фільм для європейських глядачів про ті події і документалісти мені сказали, що такі емоції були у всіх, хто їм на камеру згадував Київ у перші тижні повномасштабного вторгнення.
Київ має свою особливість - він викликає глибокі емоції та почуття. Про це місто всі учасники подій розповідають так зворушливо, ніби захищали від нападника близьку і рідну людину.
Посольства час від часу так роблять. Оголошують для своїх громадян режим підвищеної небезпеки перебування в Україні.
Але режим підвищеної небезпеки у нас щодня. Допоки триватиме війна.
Але режим підвищеної небезпеки у нас щодня. Допоки триватиме війна.
Мала прямий ефір на одній з найбільших іспаномовних радіостанцій. З покриттям - США, Латинська Америка, Іспанія.
Враження, що в іспаномовному світі (а це 400 млн. native speakers) взагалі немає інформації з України. Вони співчувають нам, але через брак інформації бачать ситуацію не на нашу користь.
Я не можу говорити за всіх, але знаю, що в багатьох країнах наша діаспора готова нести цю інформацію, є люди готові давати коментарі для ЗМІ і ходити в ефіри.
З ними просто треба працювати - організувати і координувати.
Бо у зарубіжних країнах я не раз чула від ЗМІ, що немає в кого взяти коментар чи запросити в студію, хто б володів інформацією по Україні. Натомість від РФ завжди і скрізь є експерти, блогери, опозиція - на будь який смак і формат.
✔️Для скептиків дати «1000 днів повномасштабного вторгнення» скажу, що це був привід в усьому світі нагадати про нашу війну. І скориставшись нагодою розказати, що вона триває з 2014.
Враження, що в іспаномовному світі (а це 400 млн. native speakers) взагалі немає інформації з України. Вони співчувають нам, але через брак інформації бачать ситуацію не на нашу користь.
Я не можу говорити за всіх, але знаю, що в багатьох країнах наша діаспора готова нести цю інформацію, є люди готові давати коментарі для ЗМІ і ходити в ефіри.
З ними просто треба працювати - організувати і координувати.
Бо у зарубіжних країнах я не раз чула від ЗМІ, що немає в кого взяти коментар чи запросити в студію, хто б володів інформацією по Україні. Натомість від РФ завжди і скрізь є експерти, блогери, опозиція - на будь який смак і формат.
✔️Для скептиків дати «1000 днів повномасштабного вторгнення» скажу, що це був привід в усьому світі нагадати про нашу війну. І скориставшись нагодою розказати, що вона триває з 2014.
Краще не говорити заздалегідь про нашу готовність щось виробляти, запускати, відкривати, відновлювати, захищати від ракетних атак тощо.
Ворог одразу реагує, щоб знецінити ці заяви.
Вони воюють емоційно і у буквальному сенсі звіріють, коли в нас щось виходить.
Росіяни ірраціональні, вони готові самі загинути, аби лише не дати Україні відбутись.
Ворог одразу реагує, щоб знецінити ці заяви.
Вони воюють емоційно і у буквальному сенсі звіріють, коли в нас щось виходить.
Росіяни ірраціональні, вони готові самі загинути, аби лише не дати Україні відбутись.
Замкнене коло.
Якщо воювати мовчки - буде Майдан.
Якщо публічно про все говорити - це посилює ворога. Відчутно посилює.
Якщо воювати мовчки - буде Майдан.
Якщо публічно про все говорити - це посилює ворога. Відчутно посилює.
Як не перетворити військового омбудсмена на весільного генерала
Моя стаття на УП з пропозицією шляхів вирішення проблеми.
Потреба у військовому омбудсмені очевидна.
Але в нас de facto вже існує ряд державних інституцій, які повинні займатись захистом прав та інтересів військовослужбовців - на це виділені державні кошти, створені структури, посади тощо.
Тож ключове питання: яким чином інтегрувати у цю систему військового омбудсмена, щоб уникнути дублювання функцій та щоб він мав реальні повноваження віршувати поставлені перед ним задачі.
Моя стаття на УП з пропозицією шляхів вирішення проблеми.
Потреба у військовому омбудсмені очевидна.
Але в нас de facto вже існує ряд державних інституцій, які повинні займатись захистом прав та інтересів військовослужбовців - на це виділені державні кошти, створені структури, посади тощо.
Тож ключове питання: яким чином інтегрувати у цю систему військового омбудсмена, щоб уникнути дублювання функцій та щоб він мав реальні повноваження віршувати поставлені перед ним задачі.
Українська правда
Як не перетворити військового омбудсмена на весільного генерала
Питання військового омбудсмена у країні, що воює вже 10 років – назріло і перезріло. Немає ніяких сумнівів, що у військових повинен бути представник їхніх прав і інтересів. Але справа не лише у правах, це питання ще й політичне, бо демонструє ставлення держави…