🇪🇺 Європейська Комісія тестує новий формат роботи готуючись до розширення?
17 вересня Урсула фон дер Ляєн представила склад нової Єврокомісії. Звісно, цей склад лише номінований на відповідні посади і має пройти погодження Європарламентом після чого бути призначеним Єврорадою (про процедуру ми згадували в нашому подкасті про Європарламент). Однак, вже зараз ми можемо зрозуміти розподіл сил в майбутній Єврокомісії. Це важливо тому що Єврокомісія не має постійного переліку посад – лише сфери та компетенції які президент ЄК розподіляє самостійного.
В своїй промові пані фон дер Ляєн заявила, що нова структура більш струнка, взаємозалежна та взаємопов'язана і в ній немає додаткового рівня віце-президентів. Звучить дивно, тому що в цій структурі наявні 6 виконавчих віце-президенти, які відрізняються від звичайних тим, що мають певну сферу діяльності за яку вони мають звітувати. Більш того сфери їхньої компетенцій настільки широкі, що звичайні комісари з їхніми вужчими компетенціями підпадають під контроль «рівних» з ними комісарів – виконавчих віце-президентів.
Звучить заплутано, але логічно – вибудувати чітку структуру Єврокомісії і глобально розподілити компетенції. Так, наприклад, Тереза Рібера буде виконавчим віце-президентом з питань чистого, справедливого та конкурентного переходу. Вона також відповідатиме за політику у сфері конкуренції. Під цю широку смугу відповідальності підпадають аж чотири єврокомісари:
- Вопке Хукстра – комісар з питань клімату, нульових викидів та чистого зростання.
- Джессіка Розволл – комісар з питань навколишнього середовища, водної сталості та конкурентоспроможної циркулярної економіки.
- Дан Йоргенсен – комісар з питань енергетики та житла.
- Олівер Варгелі – комісар з питань охорони здоров'я та добробуту тварин (також звітує і виконавчому віце-президенту з питань людей, компетенцій та підготовленості).
Таким чином ми бачимо, що задача виконавчого віце-президента досягнути певної стратегічної цілі, яка складається з менших компонентів за які відповідальні комісари.
Але це все лише ліричний відступ. Чому? Тому, що така структура перегукується з певними пропозиціями щодо реформування Єврокомісії на шляху до розширення.
Почнемо здалеку. На сьогоднішній день близько 10 країн прямують до членства в ЄС. Після їх прийняття Єврокомісія поповниться 10 новими комісарами довівши їх загальну кількість до 37, що ускладнить роботу і обтяжить структуру тому вже не перший рік висловлюються різни пропозиції як вирішити цю проблему.
Одна з пропозицій – повернутися до Угод на яких заснований ЄС.
Європейське законодавство визначає кількісний Склад Єврокомісії як 2/3 від кількості держав-членів тобто 18 комісарів, якщо Єврорада не прийме інше рішення. Власне, що вона і зробила в 2013 році надавши кожній країні право мати одного комісара.
Очевидно, що жодна країна не відмовиться від власного єврокомісара тому така пропозиція виглядає найменш реалістично.
Франко-німецька експертна група запропонувала запровадити систему Провідного та звичайного комісара, які будуть працювати разом. Право засідати і голосувати в Єврокомісії пропонується залишити тільки Провідному комісару. І разом з цим впровадити ротацію Провідного та звичайного комісара через 2,5 роки. Цей варіант досить складний і потребує внесення змін до Угод, тому теж є вкрай малоймовірним.
Пропозиція Європарламенту виглядає ще більш радикальною. Першочергово – перейменувати ЄК на Європейську Виконавчу Колегію і обмежити її склад 15-ма членами, які будуть обиратися на ротаційній основі, а їх заступники призначатимуться з числа тих хто не потрапив до Колегії.
Єврокомісія ж поки не озвучила власного бачення щодо можливого складу після розширення.
Тож ми можемо поглянути на запропоновану структуру наступної Єврокомісії в контексті майбутнього розширення. Якщо така структура виправдає очікування найбільш ймовірно вона стане основою для розширеної Європейської Комісії.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
17 вересня Урсула фон дер Ляєн представила склад нової Єврокомісії. Звісно, цей склад лише номінований на відповідні посади і має пройти погодження Європарламентом після чого бути призначеним Єврорадою (про процедуру ми згадували в нашому подкасті про Європарламент). Однак, вже зараз ми можемо зрозуміти розподіл сил в майбутній Єврокомісії. Це важливо тому що Єврокомісія не має постійного переліку посад – лише сфери та компетенції які президент ЄК розподіляє самостійного.
В своїй промові пані фон дер Ляєн заявила, що нова структура більш струнка, взаємозалежна та взаємопов'язана і в ній немає додаткового рівня віце-президентів. Звучить дивно, тому що в цій структурі наявні 6 виконавчих віце-президенти, які відрізняються від звичайних тим, що мають певну сферу діяльності за яку вони мають звітувати. Більш того сфери їхньої компетенцій настільки широкі, що звичайні комісари з їхніми вужчими компетенціями підпадають під контроль «рівних» з ними комісарів – виконавчих віце-президентів.
Звучить заплутано, але логічно – вибудувати чітку структуру Єврокомісії і глобально розподілити компетенції. Так, наприклад, Тереза Рібера буде виконавчим віце-президентом з питань чистого, справедливого та конкурентного переходу. Вона також відповідатиме за політику у сфері конкуренції. Під цю широку смугу відповідальності підпадають аж чотири єврокомісари:
- Вопке Хукстра – комісар з питань клімату, нульових викидів та чистого зростання.
- Джессіка Розволл – комісар з питань навколишнього середовища, водної сталості та конкурентоспроможної циркулярної економіки.
- Дан Йоргенсен – комісар з питань енергетики та житла.
- Олівер Варгелі – комісар з питань охорони здоров'я та добробуту тварин (також звітує і виконавчому віце-президенту з питань людей, компетенцій та підготовленості).
Таким чином ми бачимо, що задача виконавчого віце-президента досягнути певної стратегічної цілі, яка складається з менших компонентів за які відповідальні комісари.
Але це все лише ліричний відступ. Чому? Тому, що така структура перегукується з певними пропозиціями щодо реформування Єврокомісії на шляху до розширення.
Почнемо здалеку. На сьогоднішній день близько 10 країн прямують до членства в ЄС. Після їх прийняття Єврокомісія поповниться 10 новими комісарами довівши їх загальну кількість до 37, що ускладнить роботу і обтяжить структуру тому вже не перший рік висловлюються різни пропозиції як вирішити цю проблему.
Одна з пропозицій – повернутися до Угод на яких заснований ЄС.
Європейське законодавство визначає кількісний Склад Єврокомісії як 2/3 від кількості держав-членів тобто 18 комісарів, якщо Єврорада не прийме інше рішення. Власне, що вона і зробила в 2013 році надавши кожній країні право мати одного комісара.
Очевидно, що жодна країна не відмовиться від власного єврокомісара тому така пропозиція виглядає найменш реалістично.
Франко-німецька експертна група запропонувала запровадити систему Провідного та звичайного комісара, які будуть працювати разом. Право засідати і голосувати в Єврокомісії пропонується залишити тільки Провідному комісару. І разом з цим впровадити ротацію Провідного та звичайного комісара через 2,5 роки. Цей варіант досить складний і потребує внесення змін до Угод, тому теж є вкрай малоймовірним.
Пропозиція Європарламенту виглядає ще більш радикальною. Першочергово – перейменувати ЄК на Європейську Виконавчу Колегію і обмежити її склад 15-ма членами, які будуть обиратися на ротаційній основі, а їх заступники призначатимуться з числа тих хто не потрапив до Колегії.
Єврокомісія ж поки не озвучила власного бачення щодо можливого складу після розширення.
Тож ми можемо поглянути на запропоновану структуру наступної Єврокомісії в контексті майбутнього розширення. Якщо така структура виправдає очікування найбільш ймовірно вона стане основою для розширеної Європейської Комісії.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍29
Так, Євросоюз готується до можливих наслідків виборів в США. Звісно, готуються до перемоги Трампа або Гарріс, однак саме перший кандидат викликає найбільше побоювань.
Саме на випадок перемоги Трампа створена група швидкого реагування на чолі з Єврокомісією. До таких дій Євросоюз спонукає минула політика Трампа, наприклад, неочікуване встановлення мит на алюміній з ЄС, а також сьогоднішня риторика, серед якої є й думки щодо нових тарифів на продукцію виготовлену в ЄС. Розбирання щодо мит на алюміній не вирішені до сих пір, поки до березня 2025 року триває «перемир'я» – тимчасове призупинення мит, однак, що буде далі – невідомо, перемовини продовжуються.
Також Трамп згадував на своїх передвиборчих раллі про потребу повернення робочих місць в США з ЄС і несправедливі судові рішення і штрафи для американських техгігантів.
Я хочу, щоб німецькі автомобільні компанії стали американськими автомобільними компаніями... Я дам вам найнижчі податки, найнижчі витрати на енергію, найнижчий регуляторний тягар і вільний доступ до найкращого і найбільшого ринку на планеті, але тільки якщо ви будете виробляти свій продукт тут, в Америці... Якщо ви не виробляєте свій продукт тут, то вам доведеться платити мито, дуже суттєве мито, коли ви відправляєте свій продукт до Сполучених Штатів.
– заявив Дональд Трамп на передвиборчому мітингу 24 вересня у штаті Джорджія.
Головна мета Євросоюзу – нанести Трампу удар першими, який буде достатньо болючим щоб змусити його сісти за стіл перемовин.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍25👎1
Перший саміт за участю лідерів ЄС і країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСП) відбувся в Брюсселі 16 жовтня під назвою «Стратегічне партнерство заради миру і процвітання».
Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (РСП) – це регіональна організація, що складається з шести членів: Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати. Заснована у 1981 році, вона має на меті посилити координацію, інтеграцію та взаємозв'язок між своїми членами в усіх сферах задля досягнення єдності. Основи, які чітко прописані в преамбулі Статуту РСП, підтверджують особливі відносини, спільні риси та схожі системи, засновані на віровченні ісламу, вірі в спільну долю та спільній меті, а також те, що співпраця між цими державами слугуватиме високим цілям арабської нації.
Відносини між ЄС і РСП ґрунтуються на Угоді про співпрацю, підписаній у 1989 році, яка встановлює регулярний діалог щодо питань економічних відносин, зміни клімату, енергетики, довкілля та наукових досліджень. Угода також передбачає створення Спільної ради ЄС-РСП на рівні міністрів закордонних справ, яка проводить регулярні засідання. Під час засідання Спільної ради, в Брюсселі в лютому 2022 року, міністри схвалили Спільну програму співпраці на період 2022-2027 років. Програма окреслює конкретні спільні заходи та поглиблення співпраці в багатьох секторах (торгівля та інвестиції, зміна клімату, зелений перехід, громадські ініціативи, боротьба з тероризмом).
У червні 2022 року Луїджі Ді Майо був призначений першим в історії Спеціальним представником ЄС у справах Перської затоки. Він відповідає за подальший розвиток сильнішого, всеосяжного і більш стратегічного партнерства ЄС з країнами Перської затоки.
За результатами проведеного Саміту була опублікована Спільна Заява. Ключові пункти:
Заява поділена на два головні блоки:
1.Партнерство заради сталого процвітання та безпеки:
📌 Збільшення торгівлі, інвестицій та економічного співробітництва (продовження переговорів щодо укладення угоди про вільну торгівлю).
📌 Посилення енергетичного співробітництва та боротьби зі зміною клімату.
📌 Посилення сполучення між регіонами.
📌 Посилення взаємодії у сфері розвитку та гуманітарної допомоги.
📌 Посилення спільних зусиль у вирішенні ключових глобальних проблем.
📌 Наведення мостів між людьми (безвізовий режим).
2. Партнерство заради довготривалої стабільності та миру:
🇺🇦 Україна
Лідери ЄС і РСП підтвердили свою повагу до суверенітету і територіальної цілісності держав.
Ми підкреслюємо необхідність якнайшвидшого досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні відповідно до принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй.
🇮🇱 🇵🇸 Ізраїль, Газа і Західний берег річки Йордан (негайне, повне і всеосяжне припинення вогню, звільнення заручників, обмін палестинських ув'язнених, а також негайний і безперешкодний гуманітарний доступ до цивільного населення, «Дві країни для двох народів»).
🇱🇧 Ліван (негайне припинення вогню, деескалація та запобігання поширенню конфлікту на ширший регіон).
🇮🇷 Іран (дипломатична взаємодія з Іраном для досягнення регіональної деескалації).
🌊 Червоне море (забезпечення свободи судноплавства та морської безпеки).
Далі в Заяві згадуються:
🇾🇪 Ємен, 🇮🇶 Ірак, 🇸🇾Сирія,
🇸🇩 Судан, 🇸🇴 Сомалі.
Наступний саміт відбудеться в Саудівській Аравії у 2026 році.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (РСП) – це регіональна організація, що складається з шести членів: Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати. Заснована у 1981 році, вона має на меті посилити координацію, інтеграцію та взаємозв'язок між своїми членами в усіх сферах задля досягнення єдності. Основи, які чітко прописані в преамбулі Статуту РСП, підтверджують особливі відносини, спільні риси та схожі системи, засновані на віровченні ісламу, вірі в спільну долю та спільній меті, а також те, що співпраця між цими державами слугуватиме високим цілям арабської нації.
Відносини між ЄС і РСП ґрунтуються на Угоді про співпрацю, підписаній у 1989 році, яка встановлює регулярний діалог щодо питань економічних відносин, зміни клімату, енергетики, довкілля та наукових досліджень. Угода також передбачає створення Спільної ради ЄС-РСП на рівні міністрів закордонних справ, яка проводить регулярні засідання. Під час засідання Спільної ради, в Брюсселі в лютому 2022 року, міністри схвалили Спільну програму співпраці на період 2022-2027 років. Програма окреслює конкретні спільні заходи та поглиблення співпраці в багатьох секторах (торгівля та інвестиції, зміна клімату, зелений перехід, громадські ініціативи, боротьба з тероризмом).
У червні 2022 року Луїджі Ді Майо був призначений першим в історії Спеціальним представником ЄС у справах Перської затоки. Він відповідає за подальший розвиток сильнішого, всеосяжного і більш стратегічного партнерства ЄС з країнами Перської затоки.
За результатами проведеного Саміту була опублікована Спільна Заява. Ключові пункти:
Враховуючи посилення політичних зв'язків між ЄС і РСП та виклики регіональному і міжнародному миру, безпеці і стабільності, ми віддані нашому Стратегічному партнерству між ЄС і РСП і зобов'язуємося вивести його на наступний рівень. Ми погоджуємося розбудовувати наше Стратегічне партнерство, засноване на взаємній повазі та довірі, на благо народів наших регіонів та за їх межами. В рамках цього особливого партнерства ми будемо працювати разом для сприяння глобальній і регіональній безпеці та процвітанню, включаючи запобігання виникненню та ескалації конфліктів і врегулювання криз шляхом посилення нашого діалогу, координації та взаємодії.
Заява поділена на два головні блоки:
1.Партнерство заради сталого процвітання та безпеки:
📌 Збільшення торгівлі, інвестицій та економічного співробітництва (продовження переговорів щодо укладення угоди про вільну торгівлю).
📌 Посилення енергетичного співробітництва та боротьби зі зміною клімату.
📌 Посилення сполучення між регіонами.
📌 Посилення взаємодії у сфері розвитку та гуманітарної допомоги.
📌 Посилення спільних зусиль у вирішенні ключових глобальних проблем.
📌 Наведення мостів між людьми (безвізовий режим).
2. Партнерство заради довготривалої стабільності та миру:
Лідери ЄС і РСП підтвердили свою повагу до суверенітету і територіальної цілісності держав.
Ми підкреслюємо необхідність якнайшвидшого досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні відповідно до принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй.
🌊 Червоне море (забезпечення свободи судноплавства та морської безпеки).
Далі в Заяві згадуються:
Наступний саміт відбудеться в Саудівській Аравії у 2026 році.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍10
Нова оборонна угода між Німеччиною та Великою Британією виглядає як додатковий сигнал про нормалізацію двосторонніх стосунків, сильно зіпсованих Брекзітом і подальшими торгівельними конфліктами між ЄС та Лондоном. Тренд на нормалізацію став значно більш видимим після зустрічі президента ЄК Урсули фон дер Ляйєн та короля Чарльза ІІІ в 2023 році. Ключове значення мало досягнення міжурядових домовленостей щодо правил перетину кордону між членом ЄС – Республікою Ірландія та Великою Британією.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Telegram
dechat
Trinity House Agreement – нова угода між Німеччиною та Великою Британією, яка спрямована на посилення безпеки та оборонної співпраці.
Основні моменти:
1. Спільні проєкти в оборонній сфері – у повітрі, на землі, на морі, в космосі та кіберпросторі
2. Зміцнення…
Основні моменти:
1. Спільні проєкти в оборонній сфері – у повітрі, на землі, на морі, в космосі та кіберпросторі
2. Зміцнення…
👍21
Ми вже писали про основні події торгової війни Євросоюзу з Китаєм, яка розпочалася з мит на імпорт китайських електромобілів до ЄС, далі Китай намагався контратакувати наносячи удар по французькому конь'яку, змушуючи Єврокомісію шукати шлях для примирення Франції та Німеччини.
Однак, наближаються вибори в США і крім Китаю за ними з пересторогою спостерігає й ЄС. Готуючи план відкриття «другого фронту» торгової війни на випадок перемоги Трампа. Звісно і Китай, і ЄС розуміють, що «воювати на два фронти» буде вкрай важко тому не поспішають закривати можливості для перемовин один з одним.
Зважаючи на кризову ситуацію як в європейській так і в китайській економіці без різких рішень не обійтися. Не так давно Маріо Драґі, досить відомий прибічник вільної торгівлі, в своєму звіті наголошував на необхідності збереження СОТ, і на тому, що ЄС не має порушувати загальні правила наслідуючи політику Китаю. Але без торгових обмежень не обійтися, якщо Євросоюз хоче досягнути цілей своєї промислової політики. ЄС повинен балансувати між відкритістю та захисними заходами залежно від контексту. І вести прагматичну торгову політику, уникаючи систематичних захисних дій, якщо це не є геополітично необхідним. Те що пропонує пан Драґі можна охарактеризувати як легальний протекціонізм – захист власного ринку від неконкурентних дій інших гравців. Таку політику розділять не всі економісти.
Найбільшим побоюванням опонентів такої політики є те, що послаблення торгових зв'язків з Китаєм може збільшити ризики війни, оскільки «втрачати буде менше», – заявив президент Кільського інституту світової економіки Моріц Шуларік під час конференції з геоекономіки в Берліні.
Аргумент, який навів Шуларік, був представлений раніше на конференції французьким економістом Тьєррі Майєром з Science Po Paris. Майєр пояснив, що якщо країни мають тісніші торговельні відносини, вони зазнають більших економічних збитків від війни, а це означає, що зменшення торговельних зв'язків і залежностей між двома блоками може фактично зробити війни більш вірогідними.
Додає до цієї аргументації і МВФ. Фонд застерігає країни, у своєму звіті, від надмірною концентрації на протекціоністських заходах для досягнення власних економічних цілей.
На відміну від політиків-економістів, таких як пан Драґі, економісти-аналітики яких ми цитували вище, опиняються в Світі де не передбачається фактор «політичного ірраціонального». Вони повторюють помилки своїх попередників таких як Норман Енджелл, автор книги під назвою «Велика ілюзія». У цій книзі стверджувалося, що велика війна в Європі малоймовірна, оскільки економіки європейських країн настільки взаємозалежні, що війна була б ірраціональною та економічно катастрофічною для всіх учасників. Енджелл стверджував, що витрати на війну, особливо через зростаючі фінансові та торговельні відносини, набагато перевищать будь-які потенційні вигоди, що робить війну ілюзорним шляхом до національного процвітання.
Книга була видана в 1908 році і як не іронічно друге видання побачило Світ в 1933 році.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Однак, наближаються вибори в США і крім Китаю за ними з пересторогою спостерігає й ЄС. Готуючи план відкриття «другого фронту» торгової війни на випадок перемоги Трампа. Звісно і Китай, і ЄС розуміють, що «воювати на два фронти» буде вкрай важко тому не поспішають закривати можливості для перемовин один з одним.
Зважаючи на кризову ситуацію як в європейській так і в китайській економіці без різких рішень не обійтися. Не так давно Маріо Драґі, досить відомий прибічник вільної торгівлі, в своєму звіті наголошував на необхідності збереження СОТ, і на тому, що ЄС не має порушувати загальні правила наслідуючи політику Китаю. Але без торгових обмежень не обійтися, якщо Євросоюз хоче досягнути цілей своєї промислової політики. ЄС повинен балансувати між відкритістю та захисними заходами залежно від контексту. І вести прагматичну торгову політику, уникаючи систематичних захисних дій, якщо це не є геополітично необхідним. Те що пропонує пан Драґі можна охарактеризувати як легальний протекціонізм – захист власного ринку від неконкурентних дій інших гравців. Таку політику розділять не всі економісти.
Найбільшим побоюванням опонентів такої політики є те, що послаблення торгових зв'язків з Китаєм може збільшити ризики війни, оскільки «втрачати буде менше», – заявив президент Кільського інституту світової економіки Моріц Шуларік під час конференції з геоекономіки в Берліні.
Аргумент, який навів Шуларік, був представлений раніше на конференції французьким економістом Тьєррі Майєром з Science Po Paris. Майєр пояснив, що якщо країни мають тісніші торговельні відносини, вони зазнають більших економічних збитків від війни, а це означає, що зменшення торговельних зв'язків і залежностей між двома блоками може фактично зробити війни більш вірогідними.
Додає до цієї аргументації і МВФ. Фонд застерігає країни, у своєму звіті, від надмірною концентрації на протекціоністських заходах для досягнення власних економічних цілей.
Зіткнувшись із посиленням зовнішньої конкуренції та структурними недоліками у виробництві та продуктивності, багато країн впроваджують заходи промислової та торговельної політики, щоб захистити своїх працівників та промисловість. Хоча ці заходи іноді можуть стимулювати інвестиції та активність у короткостроковій перспективі – особливо якщо вони спираються на субсидії, що фінансуються за рахунок боргів, – вони часто призводять до «помсти», навряд чи забезпечать стійке підвищення рівня життя в країні або за кордоном, і їм слід рішуче протистояти, якщо вони не спрямовані на усунення чітко визначених ринкових провалів або проблем національної безпеки. Натомість, економічне зростання має бути результатом амбітних внутрішніх реформ, які сприятимуть розвитку технологій та інновацій, покращенню конкуренції та розподілу ресурсів, подальшій економічній інтеграції та стимулюванню продуктивних приватних інвестицій.
На відміну від політиків-економістів, таких як пан Драґі, економісти-аналітики яких ми цитували вище, опиняються в Світі де не передбачається фактор «політичного ірраціонального». Вони повторюють помилки своїх попередників таких як Норман Енджелл, автор книги під назвою «Велика ілюзія». У цій книзі стверджувалося, що велика війна в Європі малоймовірна, оскільки економіки європейських країн настільки взаємозалежні, що війна була б ірраціональною та економічно катастрофічною для всіх учасників. Енджелл стверджував, що витрати на війну, особливо через зростаючі фінансові та торговельні відносини, набагато перевищать будь-які потенційні вигоди, що робить війну ілюзорним шляхом до національного процвітання.
Книга була видана в 1908 році і як не іронічно друге видання побачило Світ в 1933 році.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍21
Минулого тижня відбулося засідання Військового комітету ЄС. Органу який керує всією військовою діяльністю в рамках ЄС, зокрема плануванням і виконанням військових місій та операцій в рамках Спільної політики безпеки і оборони (CSDP). Головним завданням якої є комплексне врегулювання будь-яких криз, захист своїх громадян і допомога партнерам відповідно до їхніх потреб.
На порядку денному найвищих військових посадовців ЄС були наступні теми:
📌 Військово-морські операції ЄС у північно-західній частині Індійського океану (EUNAVFOR Aspides і Atalanta).
📌 Досягнення рівня амбіцій ЄС шляхом пом'якшення дефіциту сил і засобів.
📌 Західні Балкани: участь західнобалканських країн в ініціативах CSDP. Стратегічною метою є підтримка країн Західних Балкан у вирішенні їхніх внутрішніх проблем у сфері безпеки та сприяння їхній інтеграції до ЄС.
📌 Підтримка України: подальша координація підготовки та підтримки Збройних сил України – Місія ЄС з надання військової допомоги Україні, разом із заходами допомоги Європейського фонду миру, посилила здатність України стримувати російську агресію, захищати себе, зміцнювати та відновлювати свої збройні сили та захищати своє населення. На сьогоднішній день вона підготувала понад 60 000 українських військовослужбовців. У тісній координації з НАТО європейська участь постійно адаптується до потреб ЗСУ.
📌 Потенціал швидкого розгортання ЄС (EU Rapid Deployable Capacity, RDC) досягає повної оперативної готовності.
Зупинимося детальніше на останньому пункті.
Метою RDC буде швидке реагування на неминучі кризи за різних оперативних сценаріїв. Він відображає прагнення ЄС до дедалі більшого рівня військової автономії ЄС, що забезпечує мир, безпеку і захист громадян. Передбачається, що RDC буде повністю введена в дію до 2025 року, що дозволить швидко розгортати до 5 000 солдатів, в тому числі за дуже складних сценаріїв. Він призначений для виконання всього спектру завдань з врегулювання кризових ситуацій, передбачених Договором про Європейський Союз та відповідними Висновками Ради ЄС у сфері безпеки і оборони. Колективна оборона, однак, не є завданням Спільної політики безпеки і оборони.
RDC складатиметься із суттєво модифікованих бойових груп ЄС і попередньо визначених військових сил і засобів (модулів) країн-членів.
Бойові групи ЄС – це багатонаціональні військові підрозділи, які зазвичай складаються з 1500 військовослужбовців кожна. Як і будь-яке рішення, що стосується Спільної політики безпеки і оборони ЄС, їхнє розгортання потребує одностайного рішення Ради ЄС. Хоча бойові групи повноцінно функціонують з 2007 року і довели свою цінність як інструмент оборонного співробітництва і трансформації, питання політичної волі, практичності і фінансової солідарності перешкоджали їх розгортанню.
RDC – це потенціал, тобто він складається не лише з елементів, які перебувають у стані готовності, бойових груп ЄС і необхідних їм стратегічних засобів забезпечення, але і з попередньо визначених модулів. Елементи в стані готовності необхідні для забезпечення швидкості, в той час як модулі забезпечують гнучкість і економію сил. Оскільки збройні сили і засоби країн-членів ЄС попередньо визначені для модулів, цілеспрямоване визначення сил і засобів та їх розгортання в разі кризи відбувається набагато швидше.
Екс-генсек НАТО Єнс Столтенберг місяць тому дивувався навіщо створювати ще один конкуруючий підрозділ коли в НАТО є власні сили реагування.
Важко поділяти його подив тому, що ЄС набуває ще однієї спроможності, незважаючи на партнерів по НАТО здійснювати власні військові операції. І це стосується не тільки військової сфери.
Більш того ЄС готовий відстоювати свої інтереси всіма можливими засобами. Про план «торгової війни» з США ми згадували раніше.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍15
Хоч і вибори до Європарламенту пройшли ще в червні і в липні Європарламент 401/720 голосом підтримав кандидатуру Урсули фон дер Ляєн на посаду президента Єврокомісії процес формування Єврокомісії ще не завершився.
Нагадаємо, що всередині вересня пані Урсула презентувала склад своєї нової Комісії. Ми писали про власні спостереження за новим складом Єврокомісії. Однак, що відбувається зараз? І яких несподіванок ми можемо чекати?
Наступним етапом є слухання кожного єврокомісара-кандидата в Європарламенті (мають відбувати 4-12 листопада). Так, кожен кандидат має пройти процедуру слухань у відповідному комітеті Європарламенту (наприклад, комісар з питань сільського господарства має з'явитися у комітеті з питань с/г і тд.). Самі слухання відбуваються у форматі – запитань від членів Європарламенту до кандидатів, і триватиме 3 години для кожного кандидата. Попередньо кандидати підготували письмові відповіді на основні запитання тому європарламентарі мають час підготувати питання на болючі теми.
В той же день після слухань зменшений комітет за закритими дверима оцінює кандидата. Позитивну оцінку отримує кандидат якого підтримали 2/3 комітету, якщо цього не трапилося може бути організована додаткова сесія запитань, після якої знов проводиться голосування і якщо знов підтримки не достатньо комітет голосує простою більшістю. Таким чином комітет рекомендує Європарламенту підтримати кандидата, або відхилити його кандидатуру. В 2019 році Європарламент відхилив три кандидатури (від Франції, Румунії та Угорщини). Цього разу питання можуть виникнути щодо кандидатури від Бельгії. Хаджа Лабіб, нинішній міністр закордонних справ Бельгії, минулого року організовувала видачу віз делегації Ірану та РФ на саміт мерів який проходив в Брюсселі, і в 2021 році в якості журналіста відвідувала окупований Росією Крим.
Після того як всі кандидатури одобрені Європарламент голосує за призначення Єврокомісії, орієнтовно це має відбутися 13-14 або 25-28 листопада. І вже з початку грудня нова Єврокомісія вступає в свої повноваження.
Серед кандидатів – 14 від ЄНП, по 4 від Соціалістів та Ренью (2 і 5 групи в ЄП), 1 від Європейських консерваторів та три без партійної привʼязки (кандидат від Угорщини, який афілійований з партією Орбана, однак, не є її членом, та від Словаччини, який є членом партії Фіцо, але сама партія не входить в жодну групу, обидва кандидати – важковаговики європейської політики тому сприймаються в Брюсселі як такі, що здатні до конструктивної роботи).
Побіжно про процедуру формування нових керівних органів ЄС ми згадували в нашому подкасті про вибори до Європарламенту.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17
Розслідування виявило, що ланцюжок створення вартості електромобілів у Китаї отримує вигоду від несправедливого субсидування, що створює загрозу економічної шкоди для виробників електромобілів з ЄС. Як наслідок, мита набудуть чинності на наступний день після публікації в Офіційному віснику (31 жовтня).
Паралельно ЄС та Китай продовжують працювати над пошуком альтернативних, сумісних з СОТ рішень, які були б ефективними у вирішенні проблем, виявлених у ході розслідування. Комісія також залишається відкритою для переговорів щодо цінових зобов'язань (мінімальної ціни) з окремими експортерами, як це дозволено правилами ЄС та СОТ.
Компенсаційні мита запроваджуються на п'ять років
📌 BYD: 17,0%
📌 Geely: 18,8%
📌 SAIC: 35,3%
📌 Tesla: 7,8%
📌 Компанії, які будуть
співпрацювати: 20,7%.
📌 Компанії, які не будуть
співпрацювати: 35,3%.
Ці мита буду вводитися додатково до мита на всі китайські електромобілі яке на сьогоднішній день складає 10%.
Тим часом Міністерство торгівлі Китаю попередило, що будь-яка спроба Брюсселя вести переговори безпосередньо з китайськими автовиробниками ускладнить зусилля з досягнення мирного врегулювання торговельної суперечки.
Якщо європейська сторона проведе окремі переговори про цінові зобов'язання з деякими компаніями під час переговорів з китайською стороною, це похитне взаємну довіру, втрутиться в загальний переговорний процес, а також додасть більше адміністративних витрат на подальшу імплементацію та нагляд за виконанням угоди про цінові зобов'язання
– заявили в міністерстві.
Зі слів Єврокомісії правила СОТ не забороняють Брюсселю проводити переговори з окремими експортерами електромобілів. Такі перемовини дають змогу оцінити вплив субсидій на кожного окремого виробника і прийняти відповідне рішення. Таким чином Євросоюз розділає виробників не даючи їм підстав для спільних дій, що дуже непокоїть Пекін.
Китай зі свого боку вже ввів в дію мита проти коньяку та проводить антидемпінгові розслідування щодо свинини і молочних продуктів вироблених в ЄС.
Нагадаємо перебіг подій торгової війни Євросоюзу з Китаєм, яка розпочалася з мит на імпорт китайських електромобілів до ЄС, далі Китай намагався контратакувати наносячи удар по французькому конь'яку, змушуючи Єврокомісію шукати шлях для примирення Франції та Німеччини.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍22
У доповіді колишнього президента Фінляндії Саулі Нііністе для Єврокомісії пропонується суттєве розширення уваги до збору та аналізу розвідувальних даних для потреб структур ЄС. У перспективі згідно зі звітом так дії мають вилитися у формування європейської розвідувальної служби.
Також з посиланням на витікший нещодавно план глави ЄК Урсули фон дер Ляйєн, журналісти Bloomberg повідомляють, що очільниця Єврокомісії закликає до поступового формування розвідслужби ЄС, яка матиме на меті протидіяти шпигунству в євроструктурах.
В тій чи іншій мірі такі зрушення демонструють зростання потягу європолітиків до гри на стратегічному рівні. Довгий час ЄС критикували через скандали щодо іноземних агентів впливу та шпигунів у різноманітних управлінських структурах Євроспільноти. Тепер ЄК спробують дати відповідь і на цей виклик.
Водночас, спеціальна розвідструктура де-факто уже існує при ЄС – мова про Європейський розвідувальний та ситуаційний центр (EU INTCEN). Попри гучні заголовки про бажання Урсули мати для ЄС власне ЦРУ, нині існуючий INTCEN набагато раціональніше порівнювати з комітетом з питань розвідки при президенті України, або ж з офісом директора національної розвідки США. Тобто як таких, низових євроагентів на місцях у ЄС досі немає і наразі не заплановано: їх роль будуть виконувати національні розвідки, а INTCEN виступатиме у якості надбудови по збору, обробці даних, прогнозуванню та аналізу.
Частково це може видатися певним ударом по прагненню ряду держав ЄС займати більш суверенну позицію з питань безпеки та оборони. Однак і тут діє одна із важливих переваг обʼєднання: участь в євроструктурі розвідок навіть невеликих країн даватиме їм серйозні переваги, надаючи інформацію про регіони та галузі, щодо яких вони нездатні вести повноцінну розвіддіяльність.
При цьому важко сказати, що EU INTCEN буде серйозно конкурувати з іншими розвідслужбами континенту, зокрема німцями та французами. Однак поява комплексної європейської політики з безпекових та розвідувальних питань – ще один крок назустріч успіху ЄС як міжнародної сили.
Автономна розвідка є ще однією цеглиною при побудові власних оборонних спроможностей про будівництво яких ми вже писали.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍33👎1🤔1
Сьогодні у фокусі: криза сектору автомобілебудування в Європі
Останнім часом передовиці заповнені новинами про баталії в автомобільному секторі. Починаючи від мит на китайські електромобілі і завершуючи гучними проблемами групи Volkswagen. І якщо з митами все більш менш просто і зрозуміло, з історією навколо Фольксваґену (та інших європейських автовиробників) складніше розібратися.
Отже, цього тижня стало відомо, що Volkswagen планує закрити 3 з 10 своїх німецьких заводів (вперше в історії) і зменшити зарплатню робітникам на 10%. Головною причиною таких змін є те, що вартість виробництва на німецьких заводах вдвічі вища ніж у конкурентів. Німецький уряд виступив на підтримку робітників звинувачуючи менеджмент компанії в тому, що він перекладає минулі помилкові рішення на плечі робітників.
Разом з цим Volkswagen зіштовхнувся з падінням доходів в Китаї (як і інші німецькі виробники) на фоні зменшення витрат споживачами та зростаючим тиском місцевих брендів які відвойовують ринок. Наприклад, квартальні прибутки Порше, яку контролює Volkswagen скоротилися на 41%. Що ж до фінансових показників самого Volkswagen то за 9 місяців цього року чистий прибуток знизився на 64% до 1,57 млрд євро. За цей же період продажі автомобілів у Китаї впали на 12%, в Західній Європі на 1%.
Це не єдиний європейський автовиробник, який розглядає можливість глибокого і суперечливого скорочення. Stellantis, власник Opel, Fiat і Peugeot в Європі, перебуває під сильним тиском з боку італійських політиків і профспілок, які вимагають зберегти завод Fiat в Турині, незважаючи на падіння продажів. Складальні лінії у Франції вже переносяться до дешевших місць, таких як Марокко та Туреччина.
Європейська автомобільна промисловість, в якій працює майже 14 мільйонів людей і на яку припадає 7% ВВП ЄС, переживає ідеальний шторм. Попит на автомобілі падає як вдома, так і за кордоном, в той час як автовиробники здійснюють ризикований і дорогий багаторічний перехід від двигунів внутрішнього згоряння до електродвигунів. Згідно з чинним законодавством, після 2035 року в ЄС буде неможливо продати бензиновий або дизельний автомобіль.
Виробництво електромобілів у Європі все ще є дорогим, в основному через високу вартість акумуляторів. Споживачі хочуть дешевших електромобілів і більше зарядних станцій, і багато хто відкладає покупку, поки не отримає їх. Як наслідок, продажі сповільнюються, оскільки жорсткіші правила ЄС щодо викидів з наступного року вимагають швидшого переходу на чистіші транспортні засоби.
Що ж до Китаю то зростання місцевих брендів різко скоротило продажі європейських, американських і японських автовиробників, який в останні роки був найбільшим і найприбутковішим ринком для Volkswagen, Mercedes-Benz і BMW. За перші вісім місяців 2024 року ринкова частка іноземних брендів у продажах автомобілів у Китаї була рекордно низькою - 37%, порівняно з 64% у 2020 році. Це спричинило тиск на спільні підприємства, які західні автовиробники створили з місцевими партнерами, коли вони увійшли до Китаю. У вересні Mercedes-Benz вийшов з 13-річного спільного підприємства з BYD у сфері електромобілів. Volkswagen розглядає можливість закриття заводу в Нанкіні, який експлуатується разом зі своїм найстарішим партнером SAIC.
Якщо китайські автовиробники вирішать обійти нещодавно встановлені імпортні тарифи ЄС, відкривши заводи в Європі, як це зробили їхні японські колеги, ситуація погіршиться ще більше.
Криза європейського автопрому досить закономірна. Китай який є новачком в цій сфері швидше адаптувався до нинішніх умов на відміну від європейських конкурентів. Європейці ж отримавши новий і великий ринок продовжили робити те, що вони робили й до того заробляючи значні кошти щоб утримувати дорогі європейські заводи. Тепер же час великих продажів в Китаї минає тому необхідно оптимізовувати бізнес щоб триматися на плаву. Крім того співпраця з китайськими конкурентами в сфері електромобілів надасть можливість надолужити відставання в технологіях, і вони вже починають це робити.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Останнім часом передовиці заповнені новинами про баталії в автомобільному секторі. Починаючи від мит на китайські електромобілі і завершуючи гучними проблемами групи Volkswagen. І якщо з митами все більш менш просто і зрозуміло, з історією навколо Фольксваґену (та інших європейських автовиробників) складніше розібратися.
Отже, цього тижня стало відомо, що Volkswagen планує закрити 3 з 10 своїх німецьких заводів (вперше в історії) і зменшити зарплатню робітникам на 10%. Головною причиною таких змін є те, що вартість виробництва на німецьких заводах вдвічі вища ніж у конкурентів. Німецький уряд виступив на підтримку робітників звинувачуючи менеджмент компанії в тому, що він перекладає минулі помилкові рішення на плечі робітників.
Разом з цим Volkswagen зіштовхнувся з падінням доходів в Китаї (як і інші німецькі виробники) на фоні зменшення витрат споживачами та зростаючим тиском місцевих брендів які відвойовують ринок. Наприклад, квартальні прибутки Порше, яку контролює Volkswagen скоротилися на 41%. Що ж до фінансових показників самого Volkswagen то за 9 місяців цього року чистий прибуток знизився на 64% до 1,57 млрд євро. За цей же період продажі автомобілів у Китаї впали на 12%, в Західній Європі на 1%.
Це не єдиний європейський автовиробник, який розглядає можливість глибокого і суперечливого скорочення. Stellantis, власник Opel, Fiat і Peugeot в Європі, перебуває під сильним тиском з боку італійських політиків і профспілок, які вимагають зберегти завод Fiat в Турині, незважаючи на падіння продажів. Складальні лінії у Франції вже переносяться до дешевших місць, таких як Марокко та Туреччина.
Європейська автомобільна промисловість, в якій працює майже 14 мільйонів людей і на яку припадає 7% ВВП ЄС, переживає ідеальний шторм. Попит на автомобілі падає як вдома, так і за кордоном, в той час як автовиробники здійснюють ризикований і дорогий багаторічний перехід від двигунів внутрішнього згоряння до електродвигунів. Згідно з чинним законодавством, після 2035 року в ЄС буде неможливо продати бензиновий або дизельний автомобіль.
Виробництво електромобілів у Європі все ще є дорогим, в основному через високу вартість акумуляторів. Споживачі хочуть дешевших електромобілів і більше зарядних станцій, і багато хто відкладає покупку, поки не отримає їх. Як наслідок, продажі сповільнюються, оскільки жорсткіші правила ЄС щодо викидів з наступного року вимагають швидшого переходу на чистіші транспортні засоби.
Що ж до Китаю то зростання місцевих брендів різко скоротило продажі європейських, американських і японських автовиробників, який в останні роки був найбільшим і найприбутковішим ринком для Volkswagen, Mercedes-Benz і BMW. За перші вісім місяців 2024 року ринкова частка іноземних брендів у продажах автомобілів у Китаї була рекордно низькою - 37%, порівняно з 64% у 2020 році. Це спричинило тиск на спільні підприємства, які західні автовиробники створили з місцевими партнерами, коли вони увійшли до Китаю. У вересні Mercedes-Benz вийшов з 13-річного спільного підприємства з BYD у сфері електромобілів. Volkswagen розглядає можливість закриття заводу в Нанкіні, який експлуатується разом зі своїм найстарішим партнером SAIC.
Якщо китайські автовиробники вирішать обійти нещодавно встановлені імпортні тарифи ЄС, відкривши заводи в Європі, як це зробили їхні японські колеги, ситуація погіршиться ще більше.
Криза європейського автопрому досить закономірна. Китай який є новачком в цій сфері швидше адаптувався до нинішніх умов на відміну від європейських конкурентів. Європейці ж отримавши новий і великий ринок продовжили робити те, що вони робили й до того заробляючи значні кошти щоб утримувати дорогі європейські заводи. Тепер же час великих продажів в Китаї минає тому необхідно оптимізовувати бізнес щоб триматися на плаву. Крім того співпраця з китайськими конкурентами в сфері електромобілів надасть можливість надолужити відставання в технологіях, і вони вже починають це робити.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍14🤔5
Цьогорічна американська передвиборча кампанія, здається, лишається абсолютно поза увагою європейських політиків. І справа тут не виключно в мовчазній дипломатичності.
На відміну від емоційного 2016 і дещо стриманішого 2020, цьогоріч європейці не бачать суттєвої різниці між обома кандидатами в питанні співпраці з Європою.
Звісно, всі визнають непередбачуваність і нераціональність Трампа з його скептичним ставленням до ЄС, проте президентство Байдена продемонструвала, що тріщина в трансатлантичних стосунках – це тренд, а не випадковість.
Хоча в питанні оборони Байден демонстрував відданість американським гарантіям безпеки на континенті, політична ситуація в Америці загалом, зокрема з Конгресом під контролем Республіканців, однозначно штовхає Європу на самостійний шлях.
Але от що стало дійсно аргументом на користь стратегічної автономності Європи, то це IRA (Inflation Reduction Act) – комплекс американських ініціатив, спрямованих на субсидіювання власного виробництва і захист американського ринку, що всупереч принципам вільної торгівлі, поставило європейський бізнес в дуже скрутне становище.
Незважаючи на результати виборів в США Брюсель та Старсбург налаштовані на самостійне плавання. Підсилюючі конкурентоспроможність власної промисловості, захищаючи свої торговельні інтереси та консолідуючи оборонні спроможності.
Президентство Трампа буде для Європи черговим стрес-тестом. Проте президентство Камали не принесе суттєвих покращень в трансатлантичні стосунки. Визнаючи всі ризики другого терміну епатажного республіканця, деякі європейські політики зізнаються, що його перемога може принести необхідний імпульс в прийняття складних та ключових рішень. Одним з прикладів може бути ідея спільних запозичень через євробонди для фінансування військової допомоги України, якій наразі опирається Німеччина та Нідерланди.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍31
За Трампа торговельна політика, ймовірно, буде більш агресивною, зосередженою на тарифах, ізоляціонізмі та протекціонізмі. Трамп розглядає торгівлю як гру з нульовою сумою, посилить заходи проти Китаю та союзників, таких як ЄС, щоб зменшити торговельний дефіцит США. Його адміністрація надаватиме пріоритет внутрішньому виробництву та автаркії, розглядаючи торгівлю як інструмент національної безпеки та геополітичного впливу.
На противагу цьому, Камала Гарріс, як очікується, не надаватиме пріоритету торгівлі, принаймні на початку свого президентства. Її підхід значною мірою продовжуватиме «орієнтовану на працівників» торговельну політику Байдена, наголошуючи на сталих і справедливих торговельних практиках з акцентом на правах людини, трудових та екологічних стандартах. Гарріс, найімовірніше, буде підтримувати стратегічні партнерства та багатосторонні механізми, хоча також буде готова використовувати тарифи вибірково, особливо проти Китаю, щоб захистити американські робочі місця та галузі, що також не відповідатиме багатостороннім правилам.
Економічна безпека у фокусі обох кандидатів, але Трамп і Гарріс пропонують різні методи та швидкість її досягнення.
Американські робочі місця та економічна безпека, зосереджена на антикитайській політиці, будуть на передньому плані торговельної політики США наступного президента. Різниця між кандидатами полягатиме в стратегії, обраній для відновлення американських робочих місць, а також у швидкості її імплементації: радикальне чи стратегічне відокремлення.
Мета Трампа – «перемістити цілі галузі промисловості» назад до США та зменшити залежність від Китаю з міркувань національної та економічної безпеки: по суті, здійснити відокремлення від КНР, а також покарати інші країни, з якими США мають дефіцит торговельного балансу.
Зі свого боку, Гарріс скоріш за все залишиться послідовницею вибіркового стратегічного відокремлення Байдена.
У своїй передвиборчій програмі Гарріс заявляє, що зосередиться на збереженні «американського лідерства в галузі напівпровідників, чистої енергії, ШІ та інших передових галузях майбутнього», а також на боротьбі з китайською недобросовісною торговельною практикою, «яка підриває інтереси американських робітників».
Вона була прихильницею Закону про зниження інфляції (IRA), Закону про науку і технології CHIPS та Закону «Купуй американське» і продовжуватиме зосереджуватися на просуванні американського виробництва та інновацій, а також на протидії зростанню Китаю, навіть якщо це означатиме порушення правил СОТ щодо субсидій.
Що стосується тарифів, то Гарріс виступала проти їх використання Трампом, називаючи їх «національним податком з продажів» з огляду на їхній вплив на американських робітників. Адміністрація Байдена зберегла багато мит Трампа і лише пом'якшила трансатлантичні торговельні відносини, тимчасово призупинивши санкції, пов'язані з суперечкою між Boeing та Airbus, і підвищивши тарифи на імпорт європейського алюмінію та сталі. Вона також не побоялася запровадити нові тарифи (до 100%) проти Китаю. Але вони були спрямовані на конкретні технології, тоді як Трамп вплине на величезний спектр основних споживчих товарів. Гарріс, ймовірно, і надалі буде обережною у запровадженні тарифів, націлюючи їх переважно на Китай і мінімізуючи непередбачувані наслідки для американських домогосподарств. Союзники, такі як ЄС, можуть розраховувати на те, що їм вдасться уникнути мит на їхній експорт.
Очікується, що жодна з адміністрацій не надаватиме пріоритетності угодам про вільну торгівлю, а багатостороння взаємодія, особливо зі СОТ, буде депріоритезована. Що стосується демократів – їх саботаж роботи СОТ розпочався ще в часи президенства Обами і продовжився за Байдена.
Посилення тиску на союзників з метою приведення їх у відповідність до американського бачення світу в поєднанні з більш орієнтованою на внутрішню політику США, призведе до посилення пріоритетності стратегічної автономії та економічної безпеки ЄС.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍21
Поки лідери країн Європи вітають Дональда Трампа з перемогою на виборах в Парижі сідає літак міністра оборони Німеччини, який після обіднього дзвінка своєму французькому колезі вирішив навідатися до нього особисто щоб обговорити наслідки виборів в США.
Цей жест говорить більше ніж будь-які послання між рядків. Хоча не всі політики в Європі дипломатично зустріли цю новину. Французи починаючи від лідера партії лібералів в Європарламенті, Валері Аї яка закликала європейців нарешті взяти долю в свої руки, до одного з лідерів французьких соціалістів в ЄП, Рафаеля Глюксманна, який наголосив, що Європа повинна бути готова взяти підтримку України на свої плечі. Лідер ЄНП, Манфред Вебер був обачнішим в своїй заяві, однак заявив, що ці вибори знаменують собою поворотний момент. Європа повинна твердо і рішуче відстоювати свої інтереси, зберігаючи при цьому тісну трансатлантичну співпрацю.
Лідер німецької опозиції, Фрідріх Мерц обережно підкреслив, що посада Президента США, як жодна інша посада у світі, поширює свою відповідальність за межі власних національних кордонів. І разом з цим Європа повинна стати здатною самостійно вести глобальну політику, взяти на себе відповідальність за власну безпеку і вивести свою економіку на новий рівень.
Як ми вже писали (неодноразово) очікування лідерів Європи не найкращі, крім того й сам Трамп налаштований не дружньо. Які ж будуть перші рішення лідерів Європи?
Вже завтра в Будапешті лідери країн Європи зберуться в форматі Європейської Політичної Спільноти для обговорення викликів європейській безпеці, нелегальної імміграції, питань економічної безпеки. І вже в п'ятницю в тому ж таки Будапешті лідери країн ЄС на неформальному саміті Європейської Ради в тіснішому колі обговорять ці ж самі питання. Очевидно, що питання реакції на обрання Трампа буде в фарватері обговорень. Європа має часову переваги поки Трамп не вступив на посаду підготувати йому свою пропозицію.
Стратегічна автономія ЄС: дякую, Америко, далі ми самі!
Саме це питання ми обговоримо з вами під час наступного випуску нашого подаксту. Чекайте наступного тижня!
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Цей жест говорить більше ніж будь-які послання між рядків. Хоча не всі політики в Європі дипломатично зустріли цю новину. Французи починаючи від лідера партії лібералів в Європарламенті, Валері Аї яка закликала європейців нарешті взяти долю в свої руки, до одного з лідерів французьких соціалістів в ЄП, Рафаеля Глюксманна, який наголосив, що Європа повинна бути готова взяти підтримку України на свої плечі. Лідер ЄНП, Манфред Вебер був обачнішим в своїй заяві, однак заявив, що ці вибори знаменують собою поворотний момент. Європа повинна твердо і рішуче відстоювати свої інтереси, зберігаючи при цьому тісну трансатлантичну співпрацю.
Лідер німецької опозиції, Фрідріх Мерц обережно підкреслив, що посада Президента США, як жодна інша посада у світі, поширює свою відповідальність за межі власних національних кордонів. І разом з цим Європа повинна стати здатною самостійно вести глобальну політику, взяти на себе відповідальність за власну безпеку і вивести свою економіку на новий рівень.
Як ми вже писали (неодноразово) очікування лідерів Європи не найкращі, крім того й сам Трамп налаштований не дружньо. Які ж будуть перші рішення лідерів Європи?
Вже завтра в Будапешті лідери країн Європи зберуться в форматі Європейської Політичної Спільноти для обговорення викликів європейській безпеці, нелегальної імміграції, питань економічної безпеки. І вже в п'ятницю в тому ж таки Будапешті лідери країн ЄС на неформальному саміті Європейської Ради в тіснішому колі обговорять ці ж самі питання. Очевидно, що питання реакції на обрання Трампа буде в фарватері обговорень. Європа має часову переваги поки Трамп не вступив на посаду підготувати йому свою пропозицію.
Стратегічна автономія ЄС: дякую, Америко, далі ми самі!
Саме це питання ми обговоримо з вами під час наступного випуску нашого подаксту. Чекайте наступного тижня!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍30
Вільні демократи на вихід
Обрання Дональда Трампа не шокувало Європу так як в 2016. Але запустила механізми екстреного реагування.
У вівторок ввечері міністр оборони Боріс Пісторіус терміново відвідав у Парижі свого французького колегу Сабастьяна Лекорню для обговорення безпекових питань Європи в нових умовах.
За підсумками зустрічі Пісторіус заявив, що нова американська адміністрація, очевидно, змістить фокус своєї уваги з Європи. Європі належить заповнити цю прогалину спільними діями.
Лекорню ж зауважив, що підсилення обороноздатності Європи не має обмежуватись цифрами в бюджеті. Стримують ворога та обороняють країни не бюджетні криві, а кораблі, літаки та війська.
За два тижні має відбутись зустріч в розширеному форматі в Берліні за участь профільних міністрів Британії, Італії та Польщі, щоб разом напрацювати питання підсилення європейського суверенітету.
Але головні події розгортались в Берліні, де відбувались коаліційні переговори щодо майбутнього німецького бюджету. На думку канцлера Шольца нові обставини потребують додаткового фінансування. Тому він пропонує обійти конституційні боргові обмеження, оголосивши надзвичайний стан і інвестувати додаткові 15 млрд євро в оборону. З них 3 млрд – на військову допомогу Україні.
Очікувано ліберальний мінстір фінансів Крістіан Лінднер на нові запозичення не погодився. Проте в світі, де президент Америки – Дональд Трамп, немає місця для ліберальної фіскальної політики, коли йдеться про питання безпеки. Лінднер покинув уряд, чим припинив існування правлячої німецької коаліції.
Коаліція меншості СДП і Зелених продовжить урядувати. Шольц почне консультації з лідером ХДС Мерцом щодо питання бюджету. 15 січня відбудеться голосування в парламенті щодо довіри уряду. В разі провалу голосування дострокові вибори відбудуться в березні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍28🤔8
У 2001 році майбутній генерал і начальник військового комітету ЄС Клаудіо Граціано був військовим аташе в посольстві Італії у Вашингтоні.
Це був рік нападу на вежі-близнюки в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року. У момент трагедії він сидів у своєму офісі у Вашингтоні. Він пам’ятає перехід Сполучених Штатів від країни миру до країни війни.
За його висловом, «день 9.11 змінив світову історію». У Європі великий перелом, за його словами, стався під час падіння Берлінської стіни. Раніше «існували дві наддержави, і баланс сил унеможливлював проведення операцій». Натомість, падіння Берлінської стіни відкрило новий Світ, в якому можливі нові виклики і нові сценарії розвитку в Європі.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Це був рік нападу на вежі-близнюки в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року. У момент трагедії він сидів у своєму офісі у Вашингтоні. Він пам’ятає перехід Сполучених Штатів від країни миру до країни війни.
За його висловом, «день 9.11 змінив світову історію». У Європі великий перелом, за його словами, стався під час падіння Берлінської стіни. Раніше «існували дві наддержави, і баланс сил унеможливлював проведення операцій». Натомість, падіння Берлінської стіни відкрило новий Світ, в якому можливі нові виклики і нові сценарії розвитку в Європі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27
Попередній план, запропонований канцлером Шольцом, передбачав голосування за (не)довіру уряду в січні і дострокові вибори в березні.
Проте коаліція меншості потребує зовнішньої підтримки в голосуванні за ключові законопроєкти, зокрема за бюджет на 2025. Ключовою є підтримка опозиційної ХДС, що наразі лідирує в рейтингах, а її лідер Фрідріх Мерц — головний претендент на майбутнє канцлерство.
Мерц наполягає на пришвидшеному розгляді питання і розраховує на вибори напередодні інавгурації Трампа в січні.
Очевидно саме привʼязка голосування за бюджет до ранньої дати дострокових виборів схиляє канцлера Щольца до протистояння процесу оголошення дострокового голосування.
Очікується, що після дострокових виборів коаліція може бути сформована з ХДС та СДП. Можливо також за участі Зелених.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24
🇵🇱🇫🇷🇬🇧🇸🇪Дональд Туск проведе зустрічі з Макроном, Стармером та Рютте, а також з лідерами Балтійських та Скандинавських країн.
Головна тема зустрічі — російсько-українська війна в контексті перемоги Дональда Трампа.
Зустрічі відбудуться в Варшаві, Лондоні та Стокгольмі найближчими днями.
Варшава «координуватиме співпрацю між країнами зі спільним баченням на геополітичну та трансатлантичну ситуацію та ситуацію а Україні» — заявив польський премʼєр.
🇪🇺 Підписатись на 12 зірок
Головна тема зустрічі — російсько-українська війна в контексті перемоги Дональда Трампа.
Зустрічі відбудуться в Варшаві, Лондоні та Стокгольмі найближчими днями.
Варшава «координуватиме співпрацю між країнами зі спільним баченням на геополітичну та трансатлантичну ситуацію та ситуацію а Україні» — заявив польський премʼєр.
🇪🇺 Підписатись на 12 зірок
🤔14👍11