Я сподіваюсь, що колись Рубіо вийде з реабілітаційного центру після спроби суїциду і напише детальні мемуари.

Те що відбудеться в Білому домі завтра, якщо включити локальну оптику, це зустріч низки європейських лідерів з ексцентричним і не компетентним американським президентом, щоб спробувати переконати його не руйнувати рештки світового порядку в догоду власним обсесивним мріям отримати відзнаку, яку колись дали одному з його попередників.

Але якщо спробувати поглянути менш персоналізовано, то це може стати тим історичним моментом, коли делегація європейських лідерів, яка дійсно представляє повноту влади на континенті, у Білому домі відмовиться приймати архітектуру світової безпеки, запропоновану Сполученими Штатами.

Подія без перебільшення історична. Навіть попри те що «архітектурою» американське бачення назвати важко.

Ну і це звісно, якщо потужна делегація врешті не покине Білий дім з понуро опущеними до землі очима, не взмозі ні переконати, ні заперечити.

На підтвердження мого чорного жарту відбувається цей треш, коли Рубіо по телебаченню намагається показувати адекватність позиції адміністрації, а Трамп принижує його репостами в соціальних мережах.

Припускаю, що наша історія — головний тест для Рубіо в цій адміністрації. Чи лишиться він вірний своєму карʼєртюизму, чи своєму світогляду.

Припускаю, що це також тест для голови адміністрації Сьюзі Вайлз, якій Трамп завдячую ефективності своїй другій адміністрації. Бо, наскільки я розумію, Рубіо — під її протекторатом.

Зізнайтесь, вам теж душно від цієї прісної дихотомії американської партійної системи?

Інша справа — політична багатогранність континентального політичного плюралізму Старого світу з його повоєнними історичними контекстами і численними регіональними нюансами.

Насолоджуйтесь.

На торгівельному фронті без змін

🇪🇺🇺🇸 Спільна заява США та ЄС щодо торгівлі та інвестицій

Майже місяць назад Трамп та фон дер Ляєн досягли усної Угоди, яку скріпили рукостисканням, щодо уникнення можливої торгової війни. Як ми вже писали ця Угода найкраща з того, що міг отримати ЄС і найголовніше — Союз відтермінував потенційну війну з найбільшим своїм партнером.

І ось нарешті сторони дійшли згоди щодо основних технічних питань і опублікували текст спільної заяви.

Передбачуваність для наших компаній та споживачів.
Стабільність у найбільшому торговельному партнерстві у світі.

І безпека для європейських робочих місць та економічного зростання в довгостроковій перспективі.

Ця торговельна угода між ЄС та США приносить користь нашим громадянам та компаніям і зміцнює трансатлантичні відносини.

Сьогоднішня спільна заява ЄС та США забезпечує найкращі можливі умови для компаній та споживачів ЄС:
➡️ ЄС є єдиним партнером у світі, який має всеосяжний митний ліміт
➡️ ексклюзивна гарантія митного ліміту для фармацевтичного та напівпровідникового секторів
➡️ всеосяжний 15% митний ліміт для переважної більшості товарів, включаючи автомобілі та фармацевтичні препарати
➡️ нульові мита на такі товари, як літаки, пробка та генеричні фармацевтичні препарати
➡️ спільне зобов'язання щодо подальшого зниження мит
➡️ конкурентна позиція експортерів ЄС, забезпечена завдяки постійному доступу до ринку США, який становить 20% нашого експорту
➡️ захист мільйонів робочих місць в ЄС
➡️ зміцнення трансатлантичних відносин у всіх сферах

— коротке резюме від президента Єврокомісії

Однак, чи все так просто? І чому нова торгова система Трампа це не новий status quo?

Читайте в нашому матеріалі


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

Маріо Драґі — політика скептицизм інтеграція смерть

Європейська бюрократія не має рівних в питаннях написання білих книг, звітів, планів та іншої бюрократичної літератури. І не дивно — тому, що це єдиний спосіб для неї увійти в політичний простір який інакше був би для неї зачинений.

Для посилення і нагнітання ефекту європейська бюрократія комбінує різні інструменти для досягнення конкретної цілі: хапає ідеї фікс діючих політиків, наприклад Макрон з його баченням стратегічної автономії чи дає трибуну для колишніх політиків, з завданням донести політичні ідеї технократичними засобами. Серед цієї другої групи опинився і Маріо Драґі, колишній голова Європейського центрального банку та колишній премʼєр-міністр Італії.

Саме він отримав надскладне завдання стати політичним рупором Європейського Союзу, щоб донести до країн-членів — час змінювати Союз, інакше він перетвориться на музейний експонат з минулого. Але це не революційна ідея — Союз вже перезасновували неодноразово.

Що ховається за його методичною і проповідницькою роботою. І чому він ключова політична фігура майбутнього ЄС.

Читайте в нашому матеріалі


🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

Перерву́ перéрву в публікації таким от провокативним опитуванням.

Поки я ледачо намагаюсь осягнути масштаби політичних і суспільних змін в США, це видається хорошим питанням-індикатором, щоб подивитись наші поточні оцінки.

Поки національна політика крутиться довкола "королівських" замашок Трампа, тритижневого шатдауну уряду і спроб спрогнозувати вплив цього всього на мідтерми, які відбудуться за рік, найцікавіша електоральна драма (поряд з виборами в Вірджинії) - це вибори мера Нью-Йорка.

Як бачимо, за два тижні до виборів, безумовним фаворитом є Мамдані.

І республіканці тут в цікавій ситуації. Хоча ці вибори загалом - скоріше, проксі війни за вплив на майбутнє Демократичної партії.

Проте республіканці розділились між підтримкою свого кандидата Сліви, що не має жодних шансів взагалі і підтримкою Куомо як поміркованого кандидата-центриста, з яким можна працювати. Тобто ліве крило демократів змогло поставити GOP в програшну ситуацію, коли вони підтримують "статус-кво" і менше зло, в той час як ліві опоненти будують хвилю ентузіазму щодо політики реальних змін.

В наступні 3 роки ліві використовуватимуть аргумент, що ця модель спрацює і на національному рівні.

Президентство Трампа важко проілюструвати краще.

Венесуела

Вся активність, яку Білий дім створює навколо Венесуели видається водночас логічною в контексті духу адміністрації Трампа і абсолютно абсурдною.

З однієї сторони - війна за наркотиками і якась підсвідома недовіра до всього на південь від кордону з Мексикою.

З іншої сторони майже хрестоматійний regime change з хорошими перспективами forever war, яких так намагається уникнути нова ітерація Республіканців.

За цим химерним міксом політики стоїть не менш химерне порозуміння двох людей в адміністрації: Стівена Міллера і Марко Рубіо.

Міллер - заступник голови адміністрації і, ймовірно, найвпливовіша особа в Білому домі. Він - архітектор всієї антиміграційної політики Трампа і загалом ключова особа в другій адміністрації. Він заробив собі довіру Трампа тим, що ні на секунду не послабив своєї лояльності до президента, зокрема після 6 січня 2021, коли так багато людей відвернулись від нього.

Міллер - це втілення MAGA політики.

Про Рубіо ми говорили чимало. І він, здавалось би, мав бути опозицією до такої особи як Міллер.

Проте Марко, який, здається в догоду своєму кар'єризму, бажанню вижити в світі Трампа і надій на 2028, пригнічує всі свої переконання та політичні інстинкти, просто роблячи будь-яку роботу, яку доручає Трамп, схоже таки знайшов царину, в якій може реалізувати свої глибинні прагнення.

Як відомо він - син кубинських мігрантів. Відповідно з молоком матері він засвоїв неприйняття латиноамериканських соціалістів. І питання повалення режиму Мадуро для нього завжди було пріоритетним.

Тож оця дивна формула підготовки до активних дій проти Венесуели, яка пояснюється прирівнянням наркотрафіку до тероризму і і виявляється у стягненні регулярних військ до берегів Венесуели і потоплення випадкових човнів (начебто з наркокур'єрами на борту) - наслідок злиття дуже різних інтересів ще більш не подібних один до одного діячів.

Дуже цікаво куди приведе цей мікс.

Музика. Публіка. Атмосфера. Їхня Америка.

Ми з вами спостерігаємо за поляризацією американського суспільства в реальному часі, занотовуючи її прояви та поточні наслідки.

Пропоную вашій увазі грунтовний аналіз цього явища від атворів, які не полінувались дослідити і описати це явище досить широко.

Ще одне важливо голосування наступного вівторка - референдум в Каліфорнії.

Губернатор Ньюсом вирішив відповісти на агресивний джеррімендерінг республіканців. Нагадаю, Трамп заохотив республіканців в Техасі зробити позачергові зміни в кордонах округів конгресу, щоб забезпечити партії додаткові місця в Палаті на мідтермах наступного року і зберегти більшість.

Губернатори-демократи з політичними амбіціями побачили в цьому шанс для публічного опору. Ще влітку губернатор Іллінойсу Пріцкер прийняв у себе біженців з Техасу: представників законодавчого органу штату, що втекли, щоб не дати республіканцям зібрати кворум і провести так званий редістріктінг.

Крок був здебільшого символічним і пізніше Техас таки перемалював кордони округів. Пріцкер теж може перемалювати кордони округів у штаті. Проте там цим займались уже давно і успішно, тому не так багато лишилось простору для маневру.

Натомість губернатор Каліфорнії вирішив капіталізувати цей опір фундаментальніше. Провів цілу кампанію Prop 50, за яку запропонував проголосувати виборцям на референдумі 4 листопада і яка дозволить здійснити редістріктінг на майбутні вибори. Таким чином Ньюсом не лише підсились шанси партії на перемогу на мідтермах, але і отримає особисту електоральну перемогу і потрібну медійність.

Власне на фоні виборів в Нью-Йорку бачимо якщо не двох майбутніх кандидатів, то два табори в Демпартії, які будують свій образ головних (і успішних) борців з Трампом і трампізмом.

Мідтерми наступного року дозволять обом таборам продемонструвати свою силу не вступаючи в прямий конфлікт між собою, але вже на початку 2027 ми станемо свідками початку прямої битви титанів.

Побачимо праймеріз АОС проти Ньюсома?

Десь так.

Рамсфельд помер, тепер от Чейні помер. Я сумуватиму за цією ітерацією Республіканців.

Не тому що вони були кращі за поточну (тут дивлячись як оцінювати), а скоріше тому що вони для ще зовсім юного мене уособлювали Америку, її політику і весь світовий устрій тоді, в ранніх двотисячних.

Ліз Чейні не вподобала Vice, але зараз доречно буде це кіно переглянути.

А ще був проти Chicken Kiev промови Буша-старшого, підтримуючи незалежність України.