Музична пауза.

Давайте послідкуємо за майбутньою карʼєрою конгресмена Дональда Бейкера, члена Палати представників від 2 округу штату Небраска. Республіканця-центриста.

Буде хороший маркер, щоб подивитись наскільки Трампу байдуже/не байдуже коли йому публічно протистоять в питанні оцінки ситуації в Україні і які межі його впливу на республіканців в поміркованих округах.

Вичавить Трамп/Маск Бейкона з Конгресу на мідтермах в 2026?

Думаю ні, бо більшість республіканців дуже хитка, історично партія влади втрачає місця на мідтермах, а якщо поміркованого республіканця вибити на праймеріз, трампістам дуже легко можна втратити округ на користь демократів.

Тож давайте запамʼятаємо і послідкуємо.

Дон Бейкон, до того ж один з трьох конгресменів, що висловлюють сумніви в бюджетних планах республіканців в Конгресі.

Трійця республіканців-центристів не згодні на скорочення фінансування Medicaid, яке передбачене планом майбутнього бюджету. А Medicaid різати треба, щоб була змога продовжити трампівські зниження податків.

Нагадаю, що республіканці можуть дозволити собі втрату лише одного голосу, якщо хочуть, щоб голосування в Палаті пройшло. Бо всі демократи однозначно проголосують проти. Тож помірковане крило має великий вплив на ситуацію. Проте, ймовірно, значно менше апетиту цей вплив використовувати на повну.

Уявіть як Трамп читає цей твіт від Гейлі і не розуміє: це критика чи схвалення?…

Нікі як завжди дипломатична.

Головною метою НАТО було (і довгий час лишалось) не стримування СРСР? А стримування Німеччини.

Навіть коли 40- ві роки лишились позаду, багато хто в Європі боявся повноцінної німецької держави, яка б озброїлась, створила повноцінний генштаб і, ймовірно, здобула ядерну зброю.

Не хотіли цього і американці, чим пояснюються всі зусилля по інтеграції ФРН в західний світ з усіма гарантіями безпеки і окупаційними американськими військами в Німеччині.

Німці важко працювали над тим, щоб заробити світову і американську довіру. Зокрема і всіляко декларуючи свій не ядерний статус. Проте навіть в 1989 році падіння Берлінського муру і стрімкий рух в сторону німецького обʼєднання лякав багато кого на заході.

Мені здається, ми забуваємо про цей контекст, маючи перед очима образи Німеччини максимально пацифістської і не самостійної.

Мені здається, ця несамостійність і залежність від Америки прописана в самій природі ФРН і німці дотримуються цього правила з притаманною їм методичністю. Погляньте хоча б на те, як уперто німці привʼязували будь-який свій «ескалаційний» крок в питаннях постачання озброєння Україні до відповідного рішення США.

Тому оця заява Мерца про ядерну зброю мені особисто здається серйозним поворотом.

І мені здається, колись американці пожалкують про те, що контексти другої половини ХХ століття здались їм не важливими в 2к25. Але це не точно.

Знову.

Після місяця Трампа в Білому домі виборці не дуже схвально ставляться до президента та його роботи.

Лише 32% схвалюють те, як Трамп бореться з інфляцією. При тому що великою мірою на цій темі Трамп виграв вибори.

65% не підтримують перейменування Мексиканської затоки і 52% не схвалюють зондеокоманду Маска по зменшенню бюджетних витрат.

Якось бліцкриг не поєднався з медовим місяцем.

Невже демократи праві були в тому, щоб дати Трампу самому себе знищити? Але боюсь, якщо вони швидше не візьмуться за формування наративів невдоволення, політично це їм не допоможе.

Рамасвамі, якого життя викинуло з трампівської орбіти таки знайшов свій шлях назад і добився підтримки Трампа і Маска на шляху до посади губернатора Огайо.

Взагалі в 2026 буде декілька вартих уваги губернаторських кампанії. Зокрема от у Флориді і в Каліфорнії, де Десантіс і Ньюсом завершують свої терміни і більше не можуть балотуватись.

У Рона майже немає шансів залишити на посту такого-сякого наступника. В своїй Флориді, яка стала кузнею кадрів для чинної адміністрації, Трамп обере наступника власноруч.

А от в Каліфорнії всі шанси на продовження політичної карʼєри має ніхто інший як Камала Гаріс.

Але цікавіше в цих двох штатах інше — обидва губернатори мають президентські амбіції і вільні 2 роки для кампанії.

І ще невідомо кому буде важче. Ґевін Ньюсом уже давно виглядає як очевидний кандидат від демпартії, а от чи наважиться Рон цього пашу, враховуючи провал 2024 і нехороші стосунки з Трампом?

А памʼятаєте Дена Креншо?

Конгресмен з Техасу з одним оком, ветеран.

Він тут вляпався в скандал. Але в хорошому сенсі. Після інтервʼю з ще не вимкненою камерою промовився, що убʼє Такера Карлсона якщо зустріне його особисто. Той, мовляв, найгірша людина в світі.

Креншо з Карлсоном, зокрема, принципово не погоджуються в українському питанні.

Побажаємо успіхів пану Креншо, а також таки зустрітись з Карлсоном особисто і зробити світові велику послугу.

Ха-ха, Білий дім складає списки ворогів народу.

Це перша думка, що виникає. Бо все що відбувається виглядає якимсь мемним.

Поки не згадуєш, що це не мем і прикол, а політика «лідера вільного світу» як колись називали президентів США.

Взагалі політика залякування працює вже деякий час.

Після виборів 2020 було багато випадків погроз і загроз життю тим посадовцям, що відповідали за виборчий процес, який Трампу не сподобався.

Більш того, в приватних розмовах навіть окремі республіканські сенатори стверджували, що бояться виступати проти Трампа не стільки через страх за свою карʼєру, скільки через страх за життя і здоровʼя своїх рідних і близьких.

Велику роль в процесі залякуванні грає кібербулінг в хвітері.

Трамп має рацію щодо ЄС.

Євросоюз дійсно великою мірою було створено на противагу США.

В умовах фактичної окупації Америкою західної Європи після ДСВ економічна співпраця Франції та Німеччини, а зрештою і інших 7 країн континенту, стала тоненькою стежкою до такої-сякої субʼєктності. І в цьому плані ЄС (тоді ще ЄЕС) мав анти-американську природу.

Ні, звісно ж, американці були зацікавлені в політичній стабільності і економічному розвитку регіону, але не в економічній і політичній субʼєктності. І точно не в військовій.

В першій половині 70-х Ніксон і Кіссінджер відверто і цілеспрямовано руйнували європейську політичну єдність. Їх лякало, що Європа перетворюється на економічного монстра, який узгоджує спільну зовнішню політику. Тому цей дует вдавався до хитрощів, шантажу і відвертих погроз. Налаштовував англійців проти французів, французів проти англійців, німців проти обох. Навіть погрожували вивести війська з Європи.

Щоправда останнє було таки блефом. Бо Ніксон і Кіссінджер розуміли важливість НАТО. І мусили балансувати між ізоляціоністськими настроями Конгресу і інтересами національної безпеки.

Тоді, в 70-х, американцям вдалося підважити європейський проєкт і утвердити НАТО, як ключову структуру на континенті.

Можна подумати, що принципово Трамп стикається з тією ж проблемою, що Ніксон. ЄС, що є серйозною економічною силою, проте залежною від США в питанні безпеки. І такою, що не бажає платити за свою безпеку.

Проте Трамп, очевидно, виключив з цього складного рівняння необхідність підтримувати світовий порядок. Відповідно, для нього зникає цінність НАТО.

Трамп волів би бачити розʼєднану Європу. Окремі країни. Зручний ринок. Жодної значної конкуренції.

Але при тому він змушує Європу брати на себе гарантії безпеки України. Виклик, впоравшись з яким, Європа стане субʼєктом не лише економічним але і політичним.

І я не кажу, що Європа з ним впорається. Я кажу лиш, що політика Трампа цілком не схожа на те балансування, яким займались Ніксон і Кіссінджер в 70-х.

А в чому причина? Як на мене в значно простішому баченні світу з перспективи Трампа.

Все більше схильний до думки, що його ідеал — це G3. Три «великі» ядерні держави — США, Китай і Росія. Кожна зі своєю сферою впливу. І з цілком прагматичними і транзакційними стосунками.

Генеральна прокуратура сьогодні планує опублікувати деталі по справі Епштейна, зокрема прізвища відомих людей, які «соціалізувались» зі скандальним Джеффрі і літали його літаком.

Припускаю, що там буде багато цікавих прізвищ людей, які б зараз могли б бути опонентами Трампа, але змушені будуть відмиватися від скандалу. І, очевидно, авторитет їхній буде значно підмочено. Натомість руки Трампа лишаться розвʼязаними ще на довге.

Я думав це холоднокровний політичний хід, а це виявився мем.

Життя мене нічому не вчить.

Трамп і трампісти з таким запалом взялись демонструвати свою домінанту позицію, що схоже це тепер стало новою забавкою світових лідерів: приїздити в Вашингтон і принижувати Трампа і його говорящу голову Венса.

Спершу Макрон зі своїми ремарками, тепер Стермер нагадав Венсу, що попри святе американське переконання, свобода слова вигадали задовго до американської конституції.

Дуче, не підведи завтра!

DJ Vance крутить платівки, які довподоби Трампу.

Ця політична тварина непогано знайшла своє місце в нарцистичному світі Дональда. Трамп безпосередньо делегує йому shit talk.

За 4 роки багато може змінитись, але поки що Венс лідирує з відривом в конкурсі під назвою «наступник».

Достойний віце-президент для цієї Америки.

І от в цьому контексті:

Трамп дав команду Венсу принизити Зеленського. Для чого? Для того щоб укласти вигідну угоду?

Чи для того щоб було на кого собак повісити за провал?

Великі друзі України і американські яструби Грем і Рубіо в захваті від того як героїчно президент Трамп і віце-президент Венс відстояли інтереси Америки перед зухвалим агресором Зеленським! 💪

Пригадую під час республіканських дебатів Десантіса спитали чи готовий він використати американські війська в Мексиці щоб вирішити проблему на кордоні. Він тоді без найменшої паузи сказав «так!».

Мене це дуже вразило. Бо для нього важливіше було не засумніватись, щоб потім в кліпах Фокс Ньюз виглядати добре, ніж дати зважену відповідь з точки зору міжнародного права.

Інсайди про Хегсета і його готовність розпочати військові дії в Мексиці мене вже дивують найменше.

Особливо враховуючи, що Трамп щотижня повторює тезу про бажання анексувати Канаду.

Цього тижня спливає 30 днів, на які Трамп відклав тарифи для Мексики і Канади. І він згадав, що погроза їх ввести все ще в силі.

Сила Америки в тому, що океани захищають її зі сходу та заходу. Проте не можна недооцінювати могутній потяг США до саморуйнації. То чому б не почати forever wars на півночі і півдні?…