Знов тиша. Знов чутно тільки стук серця. Холодні. Пусті. Тихі коридори. Та пам'ять наче потроху повернтається. Як ви чаєте крик. Крик людини з якою сталось щось жахливе. Та він вже обірвався. Але дещо не дає вам спокою. Наче хтось слідкує з пітьми коридорів. Та ви бачите рух. Це бліде та спотворене створіння, яке щось тягне... Роздивившись ви бачити у нього в руках людину. Мертву людини. Ну що можу сказати. Ласкаво просиму у всесвіт фільму Пандорум.
#Pandorum