На підтримку яких союзників США можуть розраховувати у протистоянні з Китаєм?

Альянси США є наріжним каменем стратегії Америки щодо конкуренції з Китаєм, але їхня цінність значно варіюється залежно від регіону та сектору, йдеться у новому дослідженні Carnegie.

Японія особливо виділяється як незамінний союзник Сполучених Штатів в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Розміщуючи найбільшу військову присутність США за межами їх континентальної частини, вона посилює зміцнює позиції Сполучених Штатів у регіоні.

В економічному та технологічному плані Японія відіграє вирішальну роль у ланцюгах поставок напівпровідників та критично важливих мінералів. Двостороння торгівля досягла 227,9 мільярда доларів у 2024 році, і Японія залишається найбільшим прямим іноземним інвестором у США.

Австралія особливо важлива для Сполучених Штатів щодо критично важливих ланцюгів постачання корисних копалин, оскільки тут знаходяться одні з найбільших у світі родовищ літію, кобальту, нікелю, марганцю, вольфраму, бокситів та цинку. Зокрема, альянс несе мінімальний ризик військової залученості до потенційного конфлікту, оскільки напруженість у відносинах Канберри з Пекіном є значною мірою обмеженою.

Відносини між США та Філіппінами мають стратегічне значення через географічне розташування країни, яке забезпечує Сполученим Штатам цінний військовий доступ до регіону. Однак цей альянс несе вищі ризики втягнення у конфлікт, порівняно з іншми партнерами США. Філіппіни стикаються з постійним тиском Китаю щодо спірних територій, і пряма участь США може перерости в ширше протистояння з Китаєм.

Південна Корея є критично важливим союзником США в Індо-Тихоокеанському регіоні, поєднуючи величезний економічний та технологічний потенціал, хоч і зі значним стратегічним ризиком. Вона є другим за величиною у світі виробником напівпровідників. Окрім того, Сеул зобов'язався інвестувати 350 мільярдів доларів США в рамках Закону про CHIPS та науку. Незважаючи на економічну цінність, союз із Південною Кореєю несе підвищені військові та політичні ризики через її обережну позицію щодо Китаю та Корейського півострова.

Франція, Німеччина та Велика Британія є цінними партнерами США, кожна з яких має свої сильні та слабкі сторони.

Франція забезпечує дипломатичний вплив, передові дослідження в галузі напівпровідників, штучного інтелекту та квантових технологій, а також допомогу в розвитку, але зберігає стратегічну автономію, що може обмежувати узгодженість дій.

Німеччина є економічною потугою з ключовими можливостями в галузі напівпровідників, автомобільної технології та операцій НАТО, проте її глибокі торговельні зв'язки з Китаєм обмежують повну співпрацю в галузі технологій та роз'єднання.

Велика Британія є надійним союзником із сильною військовою інтеграцією, спільним розвитком оборонних технологій, глобальним дипломатичним впливом та підтримкою операцій США, хоча вона збалансовує глобальні амбіції з економічними та торговельними міркуваннями щодо Китаю.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

🇺🇸🛢️США вдарили санкціями по «Роснєфті» та «Лукойлу»: що це означає?

Адміністрація президента Дональда Трампа оголосила найпотужніші з початку його другої каденції санкції проти РФ, вперше вдаривши по двох гігантах нафтової промисловості – «Роснєфті» та «Лукойлу». Санкції, запроваджені Управлінням контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC), фактично вносять до чорного списку російських виробників нафти.

«Роснєфть» і «Лукойл» разом забезпечують майже половину експорту російської сирої нафти – приблизно 3,1 мільйона барелів на день. Так, державна «Роснєфть», яку очолює союзник Путіна Ігор Сєчін, контролює 6% світового видобутку, тоді як приватна «Лукойл» теж активно працює на міжнародних ринках. Санкції передбачають повну заборону на будь-які угоди з цими компаніями та їхніми дочірніми структурами, де понад 50% акцій належать «Роснєфті» або «Лукойлу».

📍Чому санкції запроваджено саме зараз?
США напередодні обережно ставилися до обмежень щодо російського енергетичного сектору, побоюючись негативних наслідків для світової економіки. Проте Трамп останнім часом посилив тиск на союзників, закликаючи їх скоротити закупівлі російської нафти, заявляючи, що запровадить санкції лише тоді, коли Європа зробить те саме. За словами міністра фінансів США Скотта Бессента, остаточним поштовхом стало небажання Путіна покласти край російсько-українській війні. Тому ця новина з’явилася через тиждень після того, як Велика Британія запровадила подібні санкції проти «Роснєфті» та «Лукойлу», і лише за день після того, як Білий дім повідомив, що запланована зустріч із Путіним у Будапешті скасована.

📌 Як це може вплинути на російсько-українську війну?
Нові санкції, спрямовані проти настільки важливого сектору російської економіки, можуть змусити Кремль переглянути свою позицію щодо війни, принаймні на це сподіваються США. Хоча заходи не одразу змінять ситуацію на полі бою, але з часом змусять Кремль обирати між фінансуванням війни та утриманням соціальної стабільності. Наразі основними покупцями російської нафти залишаються Китай, Індія та Туреччина. США вже попередили, що компанії з цих країн можуть опинитися під вторинними санкціями, якщо продовжать співпрацю з «Роснєфтью» чи «Лукойлом».

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

JPMorgan інвестує у майбутнє американської безпеки через проєкт десятиліття

JPMorgan Chase, найбільший за розмірами активів банківський холдинг США, оголосив про масштабну 10-річну Ініціативу безпеки та стійкості на суму 1,5 трильйона доларів, спрямовану на фінансування та інвестування важливих для американської безпеки галузей, повідомляє The Wall Street Journal.

План включає до 10 мільярдів доларів прямих інвестицій в акціонерний та венчурний капітал для підтримки американських компаній у чотирьох ключових секторах: ланцюги поставок та передове виробництво, оборонна та аерокосмічна промисловість, енергетична незалежність та передові технології.

Запуск відбувається на тлі прагнення США зменшити залежність від іноземних постачальників, що є головною політичною метою президента Дональда Трампа.

Однак генеральний директор JPMorgan Джеймі Даймон наголосив, що ініціатива є «на 100% комерційною» і не керується адміністрацією Трампа, незважаючи на її відповідність пріоритетам уряду.

Фінансові аналітики охарактеризували план як унікальний за своїм масштабом та часовими зобов’язаннями, а також сприятливий як до адміністрації, так і бізнес-сектору.

Уряд США прагне укласти угоди у щонайменше 30 ключових галузях промисловості за участю важливих компаній. JPMorgan, який раніше допомагав структурувати угоду уряду з компанією з видобутку рідкісноземельних елементів MP Materials, зараз співпрацює з адміністрацією Трампа для виявлення аналогічних можливостей.

Ініціатива підкреслює зростаючу співпрацю між Волл-стріт та Вашингтоном у зміцненні критично важливих галузей промисловості США та свідчить про чіткий зсув до економічної безпеки як нового стовпа корпоративної стратегії.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Трамп звернувся до американських військових у Японії зі словами любові та глибокої поваги:

«Я віддаю всі свої сили, аби ви, повернувшись додому, бачили Америку — безпечною, гордою, суверенною й вільною».

Загалом, у Японії перебуває понад 50 тис американських військових.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Повертаємось до вас з аналізом післясмаку Віткоффейта і перемовин між Україною та США, а також Росією та США.

Говоримо з добрим другом нашого каналу, Наталею Сольєвою, прессекретаркою Посольства України у США 2017–2022, яка працює продюсеркою на First Coast News у Флориді.

Сорі, що не про Єрмака.

Розбираємо: стратегії росіян у контактах з Трампом, у чому відмінність умовних таборів Віткофф-Венс та Рубіо-Келлог у команді Трампа та майбутнє республіканської партії після Трампа.

https://youtu.be/oFOQVdj-xHE

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Жорсткий реалізм замість утопічного ідеалізму: як Гегсет презентував нову стратегію Трампа

Ми звертаємо увагу на цю історію, адже Гегсет зараз під черговим шквалом критики через Венесуелу, зокрема.

На безпековому форумі імені Рейгана міністр оборони США Піт Гегсет фактично проголосив завершення епохи американської зовнішньої політики, яка сформувалася після «холодної війни». Як повідомляє Politico, у різкій промові він заявив, що Вашингтон більше не займатиметься «утопічним ідеалізмом», а зосередиться на жорсткому реалізмі та концентрації ресурсів там, де США бачать прямі загрози власній безпеці.

Нижче зібрали ключові тези з виступу Гегсета
🔹 Кінець місій зі «зміни режимів» та розбудові демократії
На думку адміністрації Трампа, США не повинні відволікатися на довгі конфлікти, кліматичні ініціативи, «моралізаторство» і державотворення в інших країнах. «На першому місці — конкретні інтереси нашої країни», — підкреслив Гегсет.

🔹 Новий фокус — Західна півкуля та боротьба з «наркотерористами»
Попри отриману в Конгресі критику, міністр оборони заявив: «Якщо ви везете наркотики до нашої держави — ми знайдемо і потопимо вас». У такий спосіб він виправдав нещодавні операції у Карибському басейні, де під ударами США затонуло понад 30 суден.

🔹 Пентагон може отримати більшу роль у патрулюванні кордону з Мексикою
Гегсет оголосив про плани створити спеціально підготовлені підрозділи військових для виключно прикордонних операцій — на суші, морі та в повітрі.

🔹 Тон щодо Китаю м’якший, ніж у попередніх стратегіях
Як зауважив Гегсет, адміністрація прагне «стабільного миру та справедливої торгівлі», США мають «поважати історичне нарощування військової сили Китаю». Паралельно міністр визнав, що Пекін модернізується швидко й масштабно.

🔹 Очікування від союзників — «подорослішати»
Гегсет похвалив Південну Корею, Польщу та Німеччину за збільшення оборонних витрат, підкресливши водночас, що й інші «союзники — не діти», в мають натомість виконувати також свою частину зобов'язань. На практиці це означає ще більший тиск на європейські держави щодо військового фінансування в найближчій перспективі.

🔹 Масштабні інвестиції в американську оборону
У новій стратегії особливе місце посідає модернізація оборонно-промислової бази США. Гегсет презентував програми інвестування в кораблебудування, дрони, системи ППО, включно з новим проєктом «Золотий купол». Такі ініціативи є частиною оборонного бюджету обсягом 1 трлн доларів, збільшеного на 150 млрд завдяки цьогорічному мегапакету Конгресу, що лише підкреслює їхню пріоритетність.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Трамп знову начитався якихось опитувань, про які ми з вами не в курсі.

Як казав один політик, що війну не виграють песимісти. Тому Зеленський і є реалістом, але з Трампом він має грати оптиміста.

Бо завжди може бути гірше.

Дослівно: "Зеленському потрібно бути реалістом. В Україні вже давненько не було виборів...Нещодавно було опитування: 82% українців хочуть укласти угоду."

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Ви точно чули, що Трамп цього тижня заяив про вибори в Україні, що їх давно не було.

Також Адміністрація Трампа оприлюдинила свою оновлену стратегію національної безпеки, яка різко відрізняється від попередніх.

Що це все означає для України?

https://youtu.be/wIOfpIdLTsU?si=9lVGhxd0EaATDm5k

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Путін не бізнесмен: чому фінансові «пряники» від США не зупиняють російсько-українську війну?

Президент РФ Володимир Путін не погоджується на мирний план адміністрації Дональда Трампа щодо України, попри те, що запропоновані умови були винятково вигідними для Москви. Йшлося про поетапне зняття санкцій, повернення РФ до глобальної економіки, розмороження приблизно $300 млрд резервів Центробанку РФ та допуск американських інвесторів до російських проєктів, зокрема у сфері дата-центрів і рідкоземельних металів.

Причини цієї відмови проаналізував американський дослідник Кріс Міллер у статті для The Wall Street Journal. На думку автора, ключова помилка Вашингтона полягає у хибному припущенні, що Путін мислить категоріями бізнесу. Насправді ж російський президент керується імперською логікою і не вважає економічні вигоди достатнім стимулом для завершення війни.

Міллер наголошує, що за майже чотири роки повномасштабної війни та санкційного тиску Москва зберегла незначний профіцит зовнішньої торгівлі, стабільні нафтові доходи та рубль, який не зазнав катастрофічного падіння. Не в останню чергу, через те, що західні країни не наважилися остаточно припинити експорт російської нафти, остерігаючись глобальних цінових шоків і повторення інфляційної кризи.

Головний висновок колонки — стратегія «миру через прибуток» є хибною. Путін погодиться на припинення вогню лише тоді, коли буде переконаний, що воєнна перемога неможлива. Тому, якщо США прагнуть результату, їм варто зосередитися не на економічних поступках Кремлю, а на послабленні російських наступальних можливостей і посиленні підтримки України.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

234 роки американсьому Біллю про права

У цей день в 1791 р. штат Вірджинія ратифікував документ, який згодом став першими 10 поправками до Конституції США.

Нагадаємо, що штатів не завжди було 50. На той момент їх було 14. Тому саме Вірджинія була 11 штатом, тобто 2/3.

Ще цікаве фото для любителів англійської мови.

Чому на старих американських документах “Congrefs”, а не “Congress”?

Насправді, писали Congreſs — з літерою, схожою на f.

Це не помилка і не інша назва. Як виявляється,
тоді використовували довге “s” (ſ) — типографічну норму епохи.

Воно виглядало дуже схоже на f, але читалося як звичайне s.


🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

🇻🇪 Як американські медіа по-різному висвітлюють атаку на Венесуелу

🎥 CNN
Фокус на візуальній драмі та негайних наслідках: відео з Каракаса, вибухи, паніка серед цивільного населення. Акцент — гуманітарний вимір і ризик ескалації.

Також вони пишуть, що для Трампа, який багато обурювався через два десятиліття кривавого американського втручання у внутрішню політику інших держав, це був разючий розворот.

📰 The New York Times
Редакція заявляє різко: атака на Венесуелу названа незаконною та нерозумною.

Видання визнає, що режим Мадуро є репресивним і недемократичним, але наголошує — насильницька зміна режимів історично лише погіршувала ситуацію. NYT проводить паралелі з Іраком, Лівією, Афганістаном і попередніми втручаннями США в Латинській Америці.

Трамп діяв без згоди Конгресу, порушивши Конституцію США та міжнародне право, а аргументи про «наркотероризм» називає слабкими й маніпулятивними. Окремий акцент — на доктрині Монро та стратегії Нацбезпеки, яку NYT трактує як неоімперський курс.

Тому операція загрожує регіональною дестабілізацією, новою хвилею міграції, економічними потрясіннями та підриває глобальну легітимність США, створюючи небезпечний прецедент для інших авторитарних держав.

💼 The Wall Street Journal

WSJ подає захоплення Мадуро як виправдану зміну режиму, що «надсилає корисний сигнал ворогам США».

Видання наголошує: повалення Мадуро демонструє відновлення американського стримування, але тепер Трамп має зробити окупацію успішною, інакше ризики хаосу лише зростуть.

Редакція називає операцію «гігієною півкулі» проти диктатора, пов’язаного з Росією, Китаєм, Кубою та Іраном, і вважає, що після публічного протистояння Трамп не міг відступити без втрати довіри. Водночас WSJ підкреслює: справжній виклик починається після військового успіху — у перехідному управлінні та стабілізації Венесуели.

📺 Fox News
Наголос на рішучості Трампа 🇺🇸 із захоплення Мадуро, підкреслюючи, що в місії було задіяно понад 150 літаків і що серед американських військових не було втрат.

Тут детально описується успішно скоординована робота армії та розвідки, рішучість Дональда Трампа, який особисто санкціонував операцію, та подає подію як демонстрацію сили й спроможності США діяти швидко та безкомпромісно.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Чому кадри Heritage Foundation переходять до Майка Пенса?

Вчора минула 5-та річниця подій штурму Капітолію, але замість банальної згадки, пропонуємо вам дещо цікаве про сучасне та майбутнє учасників тих подій

Понад десяток високопосадовців впливового консервативного аналітичного центру Heritage Foundation залишили організацію та приєдналися до структури Advancing American Freedom (AAF), створеної колишнім віцепрезидентом США Майком Пенсом, що дедалі активніше позиціонує себе як альтернативу персоналістському курсу MAGA.

Масовий відхід став прямим наслідком внутрішньої кризи, викликаної відео президента Heritage Кевіна Робертса, у якому він публічно захистив телеведучого Такер Карлсон після його «дружнього» інтерв’ю з ультраправим інфлюенсером Ніком Фуентесом, відомим антисемітськими висловлюваннями та симпатіями до нацизму. Попри подальші вибачення Робертса, значна частина консерваторів сприйняла цей крок як символічну межу, за якою організація остаточно віддалилася від класичних консервативних принципів.

Майк Пенс відреагував на переходи до AAF схвально, зазначивши, що «нові члени приносять багатий досвід, любов до країни та глибоку відданість Конституції та Консервативному руху, що сприятиме справі свободи». Натомість у Heritage спостерігається різка критика. Так, директор з розвитку організації Енді Олівастро звинуватив колишніх колег у «нелояльності», але додав, що кадрове очищення відкриває шлях до «сильнішої та більш цілеспрямованої команди».

Аналітики наголошують, що попри те, що низка зовнішніх партнерів уже розірвала співпрацю з Heritage, що лише підкреслює глибину кризи, її наслідки виходять далеко за межі однієї інституції. Чи зможе альтернативний полюс AAF стати справді впливовою силою, залежатиме від готовності суспільства й донорів підтримувати та інвестувати в її принципи.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Навіщо все ж Трампу Венесуела?

Коли емоції від операції США трохи втихли, уже можна робити хоч якісь змістовні висновки про наслідки.

Про те, що означає для нас історія зі захопленням Мадуро Владислав Фарапонов поділився з Deutsche Welle https://youtu.be/UAK32FnFgvo?si=cGpGNo8xCdRpCFW1

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Сенат визначив «червону лінію» для Трампа щодо Венесуели

Сенат США проголосував за резолюцію, яка забороняє президенту Дональду Трампу здійснювати подальші військові дії проти Венесуели без окремого схвалення Конгресу. За проголосували 52 сенатори, проти — 47. Ініціаторами рішення виступили демократ Тім Кейн та республіканець Ренд Пол, а також лідер меншості Чак Шумер.

Показово, що до демократів приєдналися п’ятеро республіканців: Сьюзан Коллінз, Ліза Мурковскі, Тодд Янг, Джош Гоулі та Ренд Пол.

Тому голосування стало одним із небагатьох випадків, коли частина Республіканської партії виступила проти дій президента в контексті застосування сили.

Як наголошує Axios, ще в листопаді минулого року республіканська більшість у Сенаті заблокувала аналогічну резолюцію. Тоді адміністрація Трампа обґрунтовувала авіаудари поблизу узбережжя Венесуели боротьбою з наркотрафіком, а сама операція призвела до загибелі понад сотні людей.

Хоча сьогоднішнє голосування має процедурний характер, воно демонструє наявність у Сенаті достатньої підтримки для ухвалення повноцінної резолюції вже найближчими днями. Водночас Білий дім заявив, що у разі остаточного схвалення документа президент збирається накласти на нього вето.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Як американський бізнесмен переконав Трампа захопити Гренландію?

Ідею придбати Гренландію Дональду Трампу ще під час його першого президентського терміну запропонував давній друг та спадкоємець імперії Estée Lauder, Рональд Лаудер, повідомляє The Guardian.

Після втручання мільярдера команда Білого дому почала вивчати шляхи посилення впливу на контрольовану Данією арктичну територію.

Коли ініціатива Трампа викликала хвилю критики, Лаудер публічно став на його захист, переконуючи суспільство у потенційних вигодах такої стратегії. Він називав Гренландію важливою через поклади рідкісноземельних ресурсів, нові морські маршрути та значення для оборони й технологій.

З часом Трамп став дедалі серйозніше перейматися цією ідеєю, заявивши під час другого свого терміну, що США отримають Гренландію «м’яким або жорстким шляхом».

Тим часом, на фоні погроз анексувати Гренландію, Лаудер придбав там комерційні активи. За даними данських реєстрів, деякі американські інвестори, серед який є і Лаудер, уже вклали кошти в гренландські проєкти.

Угода про корисні копалини та слід Лаудера

У листопаді 2023 р. Лаудер був згаданий як учасник консорціуму, який планує розробку українського літієвого родовища. Сам бізнесмен заперечував обговорення українських надр із Трампом, але визнавав, що роками просував цю тему серед американських та українських стейкхолдерів.

Згодом сам Трамп став головним публічним лобістом угоди між Києвом та Вашингтоном про спільну розробку корисних копалин.

Першим об’єктом цієї угоди стало літієве родовище, виставлене на тендер, який виграв консорціум за участі Лаудера.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Ліцензії, погрози, тиск: як команда Трампа бере під контроль телеканали США

У США загострюється конфлікт між адміністрацією Дональда Трампа та найбільшими телевізійними мережами — ABC, NBC і CBS. Як пише журналіст Джим Рутенберг у матеріалі The New York Times, Федеральна комісія зі зв’язку (FCC) почала застосовувати давні й маловідомі регуляторні інструменти для посилення тиску на контент і редакційну політику мереж.

Ключовою фігурою в цьому став голова FCC Брендан Карр — консервативний республіканець, що публічно вимагав від ABC тимчасово зняти з ефіру ведучого «Jimmy Kimmel Live!» після резонансного монологу, що викликав хвилю обурення серед прихильників MAGA. Зрештою через тиск Disney, материнської компанії, ABC справді призупинила шоу на тиждень.

Ситуація стала настільки напруженою, що голова Комітету Сенату з питань торгівлі Тед Круз викликав Карра на слухання. Круз, який тривалий час позиціонував себе як захисник Першої поправки, назвав подібні сигнали з боку регулятора «небезпечними» і такими, що можуть спричинити «охолоджувальний ефект», коли медіа починають вдаватися до самоцензури через страх санкцій.

Варто зазначити, що FCC формально не ліцензує самі національні мережі (ABC, NBC, CBS), але має ключовий вплив через ліцензування сотень локальних телевізійних станцій, які транслюють мережевий контент у «громадському ефірі». Ці ліцензії видаються за стандартом «суспільного інтересу», який у минулому використовувався для вимог до балансованості та якості мовлення. Саме це й намагаються використати консервативні структури.

Матеріал The New York Times підсумовує, що політика MAGA щодо телебачення — це масштабна стратегія, яка лише стартує. Її мета не у формальній цензурі, а в створенні системи, у якій мережі «добровільно» коригуватимуть контент перед загрозою тиску.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Католицькі ієрархи сумніваються в моральності політики США

Троє найвпливовіших римо-католицьких кардиналів у Сполучених Штатах різко розкритикували напрям американської зовнішньої політики, повідомляє The New York Times.

Кардинали Блейз Купіч (Чикаго), Роберт МакЕлрой (Вашингтон) і Джозеф Тобін (Ньюарк) заявили, що «моральна роль Америки у протистоянні злу у світі» опинилася під серйозним сумнівом.

У спільній заяві вони наголосили, що США вступили в період найглибших дебатів щодо етичних основ своєї міжнародної поведінки з часів холодної війни. Кардинали застерегли від зростання глобального порядку, заснованого на силі, примусі та домінуванні, замість миру й діалогу між народами.

Священнослужителі зазначили, що їхня позиція певною мірою сформувалася після зустрічі в Римі на закритій нараді, скликаній Папою Левом XIV за участю всіх кардиналів світу. Під час обговорень, за їхніми словами, відчувалася глибока тривога щодо глобальних тенденцій та подій у США, як от політика стосовно іммігрантів та обмеження іноземної допомоги.

Кардинал Джозеф Тобін у коментарі висловив занепокоєння поширенням «майже дарвінівської» логіки, коли сильні вважаються такими, що заслуговують на виживання, а слабкі ні.

Раніше Трамп заявляв, що йому “не потрібне міжнародне право", а його рішення як головнокомандувача обмежуються лише його «власною мораллю».

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Від «Little Marco» до головного дипломата Трампа: перезавантаження Рубіо

Державний секретар США Марко Рубіо, який у 2016 році був суперником Дональда Трампа на праймеріз і отримав від нього прізвисько «маленький Марко», тепер активно захищає зовнішньополітичний курс американського президента. Видання The New Yorker опублікувало детальний аналіз такої трансформації.

Безумовно, найбільш яскравим свідченням цього стали події у Венесуелі. Після нічного штурму Каракаса на прес-конференції у Мар-а-Лаго Рубіо назвав Трампа «президентом дії» та «президентом миру». Держсекретар і за сумісництвом радник з національної безпеки виправдав безпрецедентну операцію із захоплення венесуельського лідера, пояснивши, що ще у 2020 році в США проти Мадуро були висунуті обвинувачення в наркоторгівлі. Крім цього, це нелегітимний президент — його не визнають члени Європейський Союз та багато інших держав. Рубіо нагадав, що Держдепартамент США свого часу призначив винагороду в 50 мільйонів доларів за арешт Мадуро.

Зрештою сам держсекретар виглядає неочікуваною фігурою для реалізації цього курсу. Справ в тому, що Рубіо будував репутацію як прихильник глобального лідерства США та демократичних союзів. Однак у нинішній адміністрації, пише New Yorker, саме він виконує функцію «перекладача» рішень Трампа для союзників і медіа, тобто заспокоює партнерів, легітимізує найсуперечливіші кроки та надає їм дипломатичну форму.

Дипломати й експерти, яких цитує видання, по-різному оцінюють роль Рубіо. Хтось бачить у ньому стримувача найрадикальніших президентських поривів, а хтось архітектора нового зовнішньополітичного курсу, здатного підірвати довіру до США як передбачуваного союзника, проте ключовий висновок матеріалу в тому, що Венесуела продемонструвала масштаб змін.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Чи всі республіканці підтримували ідеї Трампа щодо Ґренландії?

Конгресмен-республіканець від штату Юта Блейк Мур став одним із ключових голосів у Республіканській партії, які публічно виступили проти заяв Дональда Трампа про можливе захоплення Ґренландії.

Коментуючи риторику Трампа, Мур заявив, що «будь-яке військове втручання проти союзника по НАТО — абсурд». Він підкреслив, що Данія вже багато років співпрацює зі США у сфері безпеки, а Вашингтону «не потрібно володіти Ґренландією, щоб гарантувати стабільність у регіоні».

Водночас Мур вважає, що чинні домовленості з Данією вже забезпечують оборонні інтереси США, тож питання контролю над територією не має практичної необхідності.

Окремо Мур наголосив на серйозному ставленні Копенгагена до відносин зі США. «Треба віддати данцям належне — вони дуже серйозно ставляться до наших відносин», — зазначив він. За його словами, хоча Данія й не очікувала реального військового сценарію, її представники прагнули переконатися, що Вашингтон «якомога далі відійде від подібної риторики».

Раніше Трамп погрожував запровадити 10% мита проти семи країн НАТО, доки не буде досягнуто домовленостей щодо Ґренландії, і не виключав застосування сили. Напруга дещо спала після його поїздки на Всесвітній економічний форум у Давосі, де президент відкинув військовий сценарій і оголосив про «рамкову угоду».

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"

Віткоф, чи Вітькоф, як його іноді називають в Україні, знову в стилі Трампа сказав, що була хороша зустріч з Дмитрієвим.

Для нас поки це нічого нового не означає.

Що насправді треба не пропустити?

Важливе інше, що цього тижня вперше Україна вустами міністра закордонних справ Сибіги заявила, чого очікує від перемовин.

Конкретно, він сказав, що Україна хоче укласти двостронню угоду з США, і очікує, що Росія укладе також угоду з Америкою.

Це хоча б якась конкретика, якої довго не було публічно та і непублічно з українського боку.

Ти не можеш перемогти, якщо не знаєш чого хочеш. Американський менталітет завжди налаштований на результат. І їх треба направляти на цей результат.

І те, що Рубіо фактично захотів дистанціюватись від перемовин та трохи відпочити не означає, що Америка йде з процесу. Зверніть увагу, що саме він заявив про те, що американців не буде на завтрашніх перемовинах.

Просто він хоче, так само, як і рік тому показати, що дії команди Трампа настільки проривні порівняно з Байденом.

Для довідки: Рубіо хвалився одразу після відомої зустрічі в Овальному кабінеті 28.02.2025, що вони тепер не організовують зустрічі, а лише долучаються до тих, які проводять інші.

Звісно, тоді теж всі боялись, що Америка виходить з процесу, але цього не сталось.

🇺🇸🇺🇦 Підписуйся на канал "На Вашингтонщині"