Forwarded from Оборонка
🇺🇦 В Україні завершили розробку броньовика Inguar-2
Inguar-2 стане легшою та дешевшою альтернативою важким бронемашинам відповідно до нових реалій війни, у яких військові потребують швидших та мобільніших автомобілей.
Порівняно зі старшою машиною лінійки Inguar-3, нова модель стала майже вдвічі легшою та важить 8,5 тон. Вона стала компактнішою та отримала рівнем нижчий клас захисту, який гарантує захист від автоматної кулі та підриву на 6 кг тротилу.
Ключову роль у швидкісній їзді бездоріжжям відіграватиме незалежна підвіска власної розробки, у конструкцію якої було внесено низку змін. Зокрема, компанія налагодила власне виробництво заповнених азотом однокамерних амортизаторів, які не перегріваються при роботі на складній місцевості.
👉Детальніше – за посиланням
👉Підписатися на "Оборонку"
Inguar-2 стане легшою та дешевшою альтернативою важким бронемашинам відповідно до нових реалій війни, у яких військові потребують швидших та мобільніших автомобілей.
Порівняно зі старшою машиною лінійки Inguar-3, нова модель стала майже вдвічі легшою та важить 8,5 тон. Вона стала компактнішою та отримала рівнем нижчий клас захисту, який гарантує захист від автоматної кулі та підриву на 6 кг тротилу.
Ключову роль у швидкісній їзді бездоріжжям відіграватиме незалежна підвіска власної розробки, у конструкцію якої було внесено низку змін. Зокрема, компанія налагодила власне виробництво заповнених азотом однокамерних амортизаторів, які не перегріваються при роботі на складній місцевості.
👉Детальніше – за посиланням
👉Підписатися на "Оборонку"
❤58👍24🔥3😁2🙏1
Forwarded from Оборонка
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Стенд української компанії Fire Point на виставці DALO Industry Days 2026, що зараз проходить в Данії.
Представлені балістичні ракети FP-7 та FP-9, крилата FP-5 "Фламінго" та безпілотник FP-1.
👉Підписатися на "Оборонку"
Представлені балістичні ракети FP-7 та FP-9, крилата FP-5 "Фламінго" та безпілотник FP-1.
👉Підписатися на "Оборонку"
❤83👍33😁23🤩2
Щодо призначення Хмари на посаду МО
Я взагалі не розумію хейту стосовно цього. Так, це не настільки типова для нього посада, але вдаватися в крайнощі — дурість. Я більш ніж впевнений, що його розумових здібностей вдосталь, щоб керувати такою складною махіною у такий складний час. Тим паче частково стара команда МО залишається з ним, що дозволяє зберігати сталість процесів. Із його заяви зрозуміло, що реформи, які були розпочаті ще Федоровим, продовжаться.
Добре це чи погано, ми ще подивимося. Але разом із реформами у спадок передається ще купа проблем, які з року в рік залишаються в МО і їх ніхто не вирішує. Окрім найбільшої проблеми з мобілізацією, в нас ще є: відкритті тендери, замовлення снарядів, евакуація (НРК та броньовики), провалений експорт, мертва (буквально) айтішка тощо.
Що це саме за проблеми, у своєму тексті написав Богдан.
Я ж хочу підкреслити одну цитату про далекобійні снаряди для артилерії, адже навколо цього чув дуже багато тупих спекуляцій.
«В ідеалі пропорція має бути такою: 33% далекобійних на 30+ км, 33% середньої дальності на 22+ км та 33% М107 на 14–18 км. Командир повинен мати різні варіанти дій, залежно від задач та бойових умов», – сказав «Оборонці» командир 7-ї артилерійської бригади НГУ «Ґреґіт» Віталій Корнієнко на псевдо «Гефест».
Приємного читання
Я взагалі не розумію хейту стосовно цього. Так, це не настільки типова для нього посада, але вдаватися в крайнощі — дурість. Я більш ніж впевнений, що його розумових здібностей вдосталь, щоб керувати такою складною махіною у такий складний час. Тим паче частково стара команда МО залишається з ним, що дозволяє зберігати сталість процесів. Із його заяви зрозуміло, що реформи, які були розпочаті ще Федоровим, продовжаться.
Добре це чи погано, ми ще подивимося. Але разом із реформами у спадок передається ще купа проблем, які з року в рік залишаються в МО і їх ніхто не вирішує. Окрім найбільшої проблеми з мобілізацією, в нас ще є: відкритті тендери, замовлення снарядів, евакуація (НРК та броньовики), провалений експорт, мертва (буквально) айтішка тощо.
Що це саме за проблеми, у своєму тексті написав Богдан.
Я ж хочу підкреслити одну цитату про далекобійні снаряди для артилерії, адже навколо цього чув дуже багато тупих спекуляцій.
«В ідеалі пропорція має бути такою: 33% далекобійних на 30+ км, 33% середньої дальності на 22+ км та 33% М107 на 14–18 км. Командир повинен мати різні варіанти дій, залежно від задач та бойових умов», – сказав «Оборонці» командир 7-ї артилерійської бригади НГУ «Ґреґіт» Віталій Корнієнко на псевдо «Гефест».
Приємного читання
Оборонка
Снаряди, тендери й евакуація без бронемашин. Великий розбір проблем зі зброєю, що чекають нового міністра
Новий міністр оборони Євген Хмара заступає на посаду в досить турбулентний період. Збройні компанії хвилюються через затримку контрактування, військові чекають ясності щодо постачання снарядів, дронів та машин на друге півріччя, а міжнародні передачі зброї…
👍85❤17😁9😡5🔥1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Я сподіваюся ця тмка не впала нікому на голову
🙏123👍21🤩11🤯9😁5
Forwarded from Потужний Інформатор
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Адаптований український вертоліт Ми-8 під застосування зенітних FPV. Судячи з відео, встановлено мінімум 8 дронів
З зверення Президента з нагоди Дня Незалежності України
З зверення Президента з нагоди Дня Незалежності України
❤136👍31👀9😁2🤩1
Ураження місця спавну тачанок, які росіяни використовують для штурмів, бійцями 421 обБПС.
🔥141❤17👍8🥰4😁2
Про російські БЕКи
Хоча росіяни і досі відстають від нас у сфері безпілотних катерів, вони все одно прикладають неабияких зусиль, щоб нівелювати перевагу України у Чорному морі.
Як і з НРК чи «мідлстрайками», росіяни активно вивчають наш досвід і створюють власні розробки, проти яких у майбутньому нам доведеться боротися. За словами командира відділення «Чорноморський легіон» ГУР МО «Дев’ятого», росіяни наразі готуються та навчаються нападу, тоді як ми вчимося захищатися.
Росіяни можуть вже встановлювати на катери пускові для дронів-камікадзе, зенітно-ракетних систем, розвідувальне обладнання, ретранслятори та просто вибухівку, як це робить Україна.
І це створює передумови, за яких загроза з моря для прибережних районів буде актуальною не лише з повітря, а й з води.
За даними ГУР, флот окупантів має отримати понад 150 БЕКів цього року, а державне замовлення може зрости до 230 одиниць.
Бійці ГУР не виключають варіант, що в майбутньому ми побачимо битви БЕКів проти БЕКів. Окрім того, за думкою «Дев’ятого», росіяни можуть розвивати підводні БЕКи, що дуже сильно вплине на війну в морі.
Поки що використання БЕКів з боку росіян є досить обмеженим. Окупанти активно використовують їх для патрулювання та розвідки на південь від Одеси та Чорноморська. Здебільшого росіяни запускають БЕКи з північного заходу Криму.
Для керування БЕКами на великій відстані окупанти застосовують розвідувальні дрони або «Шахеди» як ретранслятори сигналу. Самі катери також можуть виконувати функцію ретрансляторів.
Інтенсивність застосування катерів, за оцінкою ГУР, безпосередньо залежатиме від ситуації на полі бою. До цієї загрози потрібно готуватися вже зараз, щоб Україна не втратила ініціативу в морі, яку вона утримує протягом кількох років.
🛑 Більше про те, яку загрозу становлять російські БЕКи у Чорному морі, читайте у моєму новому тексті на «Оборонці»
Приємного читання
Хоча росіяни і досі відстають від нас у сфері безпілотних катерів, вони все одно прикладають неабияких зусиль, щоб нівелювати перевагу України у Чорному морі.
Як і з НРК чи «мідлстрайками», росіяни активно вивчають наш досвід і створюють власні розробки, проти яких у майбутньому нам доведеться боротися. За словами командира відділення «Чорноморський легіон» ГУР МО «Дев’ятого», росіяни наразі готуються та навчаються нападу, тоді як ми вчимося захищатися.
Росіяни можуть вже встановлювати на катери пускові для дронів-камікадзе, зенітно-ракетних систем, розвідувальне обладнання, ретранслятори та просто вибухівку, як це робить Україна.
І це створює передумови, за яких загроза з моря для прибережних районів буде актуальною не лише з повітря, а й з води.
За даними ГУР, флот окупантів має отримати понад 150 БЕКів цього року, а державне замовлення може зрости до 230 одиниць.
Бійці ГУР не виключають варіант, що в майбутньому ми побачимо битви БЕКів проти БЕКів. Окрім того, за думкою «Дев’ятого», росіяни можуть розвивати підводні БЕКи, що дуже сильно вплине на війну в морі.
Поки що використання БЕКів з боку росіян є досить обмеженим. Окупанти активно використовують їх для патрулювання та розвідки на південь від Одеси та Чорноморська. Здебільшого росіяни запускають БЕКи з північного заходу Криму.
Для керування БЕКами на великій відстані окупанти застосовують розвідувальні дрони або «Шахеди» як ретранслятори сигналу. Самі катери також можуть виконувати функцію ретрансляторів.
Інтенсивність застосування катерів, за оцінкою ГУР, безпосередньо залежатиме від ситуації на полі бою. До цієї загрози потрібно готуватися вже зараз, щоб Україна не втратила ініціативу в морі, яку вона утримує протягом кількох років.
Приємного читання
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
✍50❤11👍8🔥7🙏5
Exilenova+
Момент сьогоднішнього ураження КП підарів в центрі Донецька. Ракети пробились в паркінг та влучили по командному пункті угруповання. Вулиці поблизу перекриті, з місця події тривалий час вивозили тих, хто вижив. Триває терміновий збір крові для 300-тих.
Допомога Його Величності прилетіла 🕺
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥85👍10❤4🥰2🤩1
Kriegsforscher (Яґд) про подальший розвиток дешевих крилатих ракет.
Тут цікаві деталі про "Дань-Т", бо фактично про ракету майже нічого не відомо. Про "бандероль" і "герань-5" я окремо писав, тому пропустив абзаци.
С-71К та С-71М. Поки що не не так часто використовуються росіянами, але триває активна розробка цих нових видів озброєння, які здатні вражати цілі на відстані 500 та 800 км відповідно, маючи боєголовки вагою 250 та 65 кг. Станом на серпень запуски здійснюються з літаків Су-57.
У найближчому майбутньому таку здатність отримають також Су-35С, Су-30СМ та Су-34М.
"Дан-Т". Перспективна російська крилата ракета, яка станом на серпень може запускатися як з наземних, так і з численних повітряних платформ. Дальність польоту ракети становить 500 км із боєголовкою вагою 135 кг.
Запуски можуть здійснюватися з літаків Су-25СМ3, Су-30СМ, Су-34, Су-57 та вертольотів Мі-28.
Від себе додам, що поки нам невідомий вигляд "Дань-Т", але цілком ймовірно, що це перероблена Дань-М, яка виступала у ролі БПЛА-мішені. Фактично, як ми Ту-141 "Стриж" перероблювали.
"Філін". Одна з перспективних розробок від виробників російської "Молнії". Росіяни стверджують, що це ударний БПЛА, а не крилата ракета. Але можна припустити, що це спірне питання. Дальність польоту становитиме 1200 км із боєголовкою вагою 50 або 100 кг.
Також нічого не відомо, про цей ударний БПЛА.
"На мою думку, у 2027 році слід очікувати надзвичайно великої кількості проблем від цих дешевих ракет, які важко перехопити. Росіяни планують виготовити лише ракет «Дан-Т» близько 10 000 штук у 2027 році.
Також слід очікувати (на мою скромну думку), що значну кількість цієї зброї можна буде запускати з наземних платформ, кораблів, літаків та авіації. Нам потрібна значна допомога для боротьби з новими загрозами," - каже Яґд
На фото можлива пускова для ракет "Дань-Т".
Тут цікаві деталі про "Дань-Т", бо фактично про ракету майже нічого не відомо. Про "бандероль" і "герань-5" я окремо писав, тому пропустив абзаци.
С-71К та С-71М. Поки що не не так часто використовуються росіянами, але триває активна розробка цих нових видів озброєння, які здатні вражати цілі на відстані 500 та 800 км відповідно, маючи боєголовки вагою 250 та 65 кг. Станом на серпень запуски здійснюються з літаків Су-57.
У найближчому майбутньому таку здатність отримають також Су-35С, Су-30СМ та Су-34М.
"Дан-Т". Перспективна російська крилата ракета, яка станом на серпень може запускатися як з наземних, так і з численних повітряних платформ. Дальність польоту ракети становить 500 км із боєголовкою вагою 135 кг.
Запуски можуть здійснюватися з літаків Су-25СМ3, Су-30СМ, Су-34, Су-57 та вертольотів Мі-28.
Від себе додам, що поки нам невідомий вигляд "Дань-Т", але цілком ймовірно, що це перероблена Дань-М, яка виступала у ролі БПЛА-мішені. Фактично, як ми Ту-141 "Стриж" перероблювали.
"Філін". Одна з перспективних розробок від виробників російської "Молнії". Росіяни стверджують, що це ударний БПЛА, а не крилата ракета. Але можна припустити, що це спірне питання. Дальність польоту становитиме 1200 км із боєголовкою вагою 50 або 100 кг.
Також нічого не відомо, про цей ударний БПЛА.
"На мою думку, у 2027 році слід очікувати надзвичайно великої кількості проблем від цих дешевих ракет, які важко перехопити. Росіяни планують виготовити лише ракет «Дан-Т» близько 10 000 штук у 2027 році.
Також слід очікувати (на мою скромну думку), що значну кількість цієї зброї можна буде запускати з наземних платформ, кораблів, літаків та авіації. Нам потрібна значна допомога для боротьби з новими загрозами," - каже Яґд
На фото можлива пускова для ракет "Дань-Т".
👀53💔32👍6❤2😁1
Forwarded from Mannerheims son
Deep strike не виграє війну. (наголос ставте самі)
Ноу-хау супер ідеєю цього року стала віра в те, що достатня кількість засобів дальнього ураження дозволяє винести війну кудись далеко за лінію фронту, послідовно повибивати НПЗ, склади, логістику і в якийсь момент противник просто перестане бути здатним воювати. Удари ж по великому рітейлу, енергетиці або блокування руху літаків взагалі мають примусити противника до переговорів через зростаюче невдоволення цивільного населення. Вийти на перемовини до кінця 2026.
І це погодьтесь, звучить вельми логічно.
Проблема тільки в тому, що цій концепції вже приблизно сто років і кожні пару десятиліть людство знову дізнається, що вона працює дещо складніше. З одним моїм колегою ми жартуємо, що російсько-українська війна в форсованому темпі проходить всі ключові уроки війн дев'ятнадцятого та двадцятого сторіччя.
Ще між двома світовими війнами прихильники стратегічної авіації фактично пітчили ту саму ідею: фронт можна обійти. Не потрібно будувати м'ясокомбінат на полі бою, якщо можна відразу бити по промисловості, транспортній системі, містах та населенню і таким чином зламати саму здатність держави продовжувати війну (чим зберегти кілька мільйонів чоловіків). Перевести війну з війни армій на війну систем, тобто війну тотальну.
Друга світова дала можливість перевірити цю теорію в максимально лабораторних умовах.
Німці майже рік бомбили Британію. Били по портах, промисловості, інфраструктурі, потім значною мірою переключились на міста в надії, що британське населення і політичне керівництво просто скажуть «хватіт».
В реальності британська промисловість продовжила працювати, винищувальна авіація відновлювалась, населення не вимагало капітуляції, а перенесення основних зусиль Люфтваффе на Лондон взагалі дало британцям необхідний час для відновлення системи ППО.
Тобто стратегічного ефекту, заради якого вся ця кампанія починалась, досягнено не було. Купа цивільних трупів і понівечений Лондон.
З Німеччиною історія ще цікавіша. Союзники мали можливість зробити те, про що сучасний адептвиборів deep strike міг би тільки мріяти: тисячі важких бомбардувальників, сотні тисяч тонн боєприпасів і практично систематична можливість працювати на стратегічну глибину Райху.
І роками це не давало очікуваного стратегічного результату. Заводи бомбили — виробництво розосереджували. Цехи знищували — обладнання переносили. Вибивали конкретне підприємство — виникали запаси, дублюючі потужності, альтернативні виробники і ремонт.
Складна держава має час та являє собою адаптивну систему.
Є запаси, резервні маршрути, дублювання, ремонт, можливість пожертвувати цивільним сектором заради військового, можливість спростити виробництво і врешті-решт просто змиритися зі зниженням ефективності.
По-справжньому проблемними для Німеччини кампанії бомберів стали у 1944–45 роках по нафтовій промисловості. Але тоді Білоруський фронт Черняховсього вже в лайв режимі видаляв з карти групу армій "Центр", союзники висадились у Франції, Люфтваффе програвала боротьбу за повітря, німецькі резерви постійно стрибали камфгрупами (БТГрами) між фронтами, а вся система працювала на тоненьком. Тобто тоді, коли Райх вже не мав можливості компенсувати наслідки через загальний Шок і Перевантаження.
Але це все ясно, знов я виліз з прикладами минулого сторіччя, треба щось свіжіше. Близький схід.
За останні пів року наш непутьовий союзник завдав Ірану кількість ударів, яка в прензентаціях Power Point виглядає шалено. Знищені або пошкоджені військові об'єкти, елементи ядерної інфраструктури, ППО, ракетна промисловість, логістика. Вбито значну кількість представників військового і політичного керівництва.
За критерієм досягнення стратегічної мети все значно сумніше.
Іран не капітулював. Його ракетні та ударні спроможності не зникли. Ядерна проблема не вирішена остаточно. Режим не розвалився. А головне Іран зберіг частину ключових спроможностей, через які продовжує асиметричний тиск.
Бо кількість знищених цілей сама по собі взагалі нічого не говорить про наближення до перемоги. Досягнений результат просто підміняється красивими табличками з кількістю знищених об'єктів. Замість результату домінує процес (а це взагалі-то основний біч старої системи дедополковніков, яка завжди орієнтувалась на процес замість результатів).
Добре. Ірак. Буря в пустелі.
Повітряна кампанія, що передувала сухопутному маневру, створила умови, за яких механізовані та десантні з'єднання військ коаліції змогли розгромити армію Саддама з таким космічним співвідношенням втрат приблизно Коаліція : Ірак ≈ 1 : 150. (Я не плачу просто померлі від пневмонії на БЗВП в око потрапили) Тобто кампанія ударів на оперативну та стратегічну глибину була покликана створити умови на полі бою для подальшого сухопутного маневру. Не виграти війну лише ударами чи змістити режим Саддама. Просто утилітарна ціль в зв'язці з іншими компонентами загальновійськового бою.
Підсумовуючи:
Deep strike не виграє ні війни маневру, ні війни на виснаження сам по собі (бо війна на виснаження це не лише економіка та й це зовсім інша тема). Озвучена Залужним і Забродським ще у вересні 2022 року ідея, що вирівнювання досяжності засобів ураження може стати гейм ченджером, після чотирьох років війни виглядає значно менш переконливо.
Deep strike може та має створювати умови та у зв'язці з іншими компонентами дати результат.
Наше благо, що військове керівництво противника альтернативно одарьонне, подивилось на нашу діпстрайк кампанію і почало пиздячить балістикою по складам з мівіною. Але вони там в себе самі розберуться
Ноу-хау супер ідеєю цього року стала віра в те, що достатня кількість засобів дальнього ураження дозволяє винести війну кудись далеко за лінію фронту, послідовно повибивати НПЗ, склади, логістику і в якийсь момент противник просто перестане бути здатним воювати. Удари ж по великому рітейлу, енергетиці або блокування руху літаків взагалі мають примусити противника до переговорів через зростаюче невдоволення цивільного населення. Вийти на перемовини до кінця 2026.
І це погодьтесь, звучить вельми логічно.
Проблема тільки в тому, що цій концепції вже приблизно сто років і кожні пару десятиліть людство знову дізнається, що вона працює дещо складніше. З одним моїм колегою ми жартуємо, що російсько-українська війна в форсованому темпі проходить всі ключові уроки війн дев'ятнадцятого та двадцятого сторіччя.
Ще між двома світовими війнами прихильники стратегічної авіації фактично пітчили ту саму ідею: фронт можна обійти. Не потрібно будувати м'ясокомбінат на полі бою, якщо можна відразу бити по промисловості, транспортній системі, містах та населенню і таким чином зламати саму здатність держави продовжувати війну (чим зберегти кілька мільйонів чоловіків). Перевести війну з війни армій на війну систем, тобто війну тотальну.
Друга світова дала можливість перевірити цю теорію в максимально лабораторних умовах.
Німці майже рік бомбили Британію. Били по портах, промисловості, інфраструктурі, потім значною мірою переключились на міста в надії, що британське населення і політичне керівництво просто скажуть «хватіт».
В реальності британська промисловість продовжила працювати, винищувальна авіація відновлювалась, населення не вимагало капітуляції, а перенесення основних зусиль Люфтваффе на Лондон взагалі дало британцям необхідний час для відновлення системи ППО.
Тобто стратегічного ефекту, заради якого вся ця кампанія починалась, досягнено не було. Купа цивільних трупів і понівечений Лондон.
З Німеччиною історія ще цікавіша. Союзники мали можливість зробити те, про що сучасний адепт
І роками це не давало очікуваного стратегічного результату. Заводи бомбили — виробництво розосереджували. Цехи знищували — обладнання переносили. Вибивали конкретне підприємство — виникали запаси, дублюючі потужності, альтернативні виробники і ремонт.
Складна держава має час та являє собою адаптивну систему.
Є запаси, резервні маршрути, дублювання, ремонт, можливість пожертвувати цивільним сектором заради військового, можливість спростити виробництво і врешті-решт просто змиритися зі зниженням ефективності.
По-справжньому проблемними для Німеччини кампанії бомберів стали у 1944–45 роках по нафтовій промисловості. Але тоді Білоруський фронт Черняховсього вже в лайв режимі видаляв з карти групу армій "Центр", союзники висадились у Франції, Люфтваффе програвала боротьбу за повітря, німецькі резерви постійно стрибали камфгрупами (БТГрами) між фронтами, а вся система працювала на тоненьком. Тобто тоді, коли Райх вже не мав можливості компенсувати наслідки через загальний Шок і Перевантаження.
Але це все ясно, знов я виліз з прикладами минулого сторіччя, треба щось свіжіше. Близький схід.
За останні пів року наш непутьовий союзник завдав Ірану кількість ударів, яка в прензентаціях Power Point виглядає шалено. Знищені або пошкоджені військові об'єкти, елементи ядерної інфраструктури, ППО, ракетна промисловість, логістика. Вбито значну кількість представників військового і політичного керівництва.
За критерієм досягнення стратегічної мети все значно сумніше.
Іран не капітулював. Його ракетні та ударні спроможності не зникли. Ядерна проблема не вирішена остаточно. Режим не розвалився. А головне Іран зберіг частину ключових спроможностей, через які продовжує асиметричний тиск.
Бо кількість знищених цілей сама по собі взагалі нічого не говорить про наближення до перемоги. Досягнений результат просто підміняється красивими табличками з кількістю знищених об'єктів. Замість результату домінує процес (а це взагалі-то основний біч старої системи дедополковніков, яка завжди орієнтувалась на процес замість результатів).
Добре. Ірак. Буря в пустелі.
Повітряна кампанія, що передувала сухопутному маневру, створила умови, за яких механізовані та десантні з'єднання військ коаліції змогли розгромити армію Саддама з таким космічним співвідношенням втрат приблизно Коаліція : Ірак ≈ 1 : 150. (Я не плачу просто померлі від пневмонії на БЗВП в око потрапили) Тобто кампанія ударів на оперативну та стратегічну глибину була покликана створити умови на полі бою для подальшого сухопутного маневру. Не виграти війну лише ударами чи змістити режим Саддама. Просто утилітарна ціль в зв'язці з іншими компонентами загальновійськового бою.
Підсумовуючи:
Deep strike не виграє ні війни маневру, ні війни на виснаження сам по собі (бо війна на виснаження це не лише економіка та й це зовсім інша тема). Озвучена Залужним і Забродським ще у вересні 2022 року ідея, що вирівнювання досяжності засобів ураження може стати гейм ченджером, після чотирьох років війни виглядає значно менш переконливо.
Deep strike може та має створювати умови та у зв'язці з іншими компонентами дати результат.
Наше благо, що військове керівництво противника альтернативно одарьонне, подивилось на нашу діпстрайк кампанію і почало пиздячить балістикою по складам з мівіною. Але вони там в себе самі розберуться
👍67🤔15💯11❤9🔥1
Forwarded from Mannerheims son
Mannerheims son
Deep strike не виграє війну. (наголос ставте самі) Ноу-хау супер ідеєю цього року стала віра в те, що достатня кількість засобів дальнього ураження дозволяє винести війну кудись далеко за лінію фронту, послідовно повибивати НПЗ, склади, логістику і в якийсь…
Deep (middle) страйк виграє битви
Водночас при адекватній координації з сухопутними діями на всю глибину бойового порядку противника ударів засобами БпЛА можна досягти шаленого результату. Ми все ж таки говоримо про космічну кількість вибухівки, яку можна сконцентрувати.
Треба розуміти, що розподіли на middle і deep має бути умовним, а в головє стола має стояти результат на полі бою і підбір відповідних засобів. Тобто, якщо у нас є єбаніна, яка здатна і летіть на 1к плюс км і знищити укриття з саушкою без витрати 60+ FPV, то сам факт можливості далеко летіть і спалить заправку не має визначати спосіб застосування.
І отут ми приходимо до літа 2026. aka Літо можливостей. Ми проводили анонсовані і неаносовані наступальні операції, але наскільки ударна бпла компонента була якісно інтегрована? Відповідь дадуть тільки управління БпС відповідних корпусів.
Автор і далі вважає, що успіх у війні без успіху на полі бою неможливий
Водночас при адекватній координації з сухопутними діями на всю глибину бойового порядку противника ударів засобами БпЛА можна досягти шаленого результату. Ми все ж таки говоримо про космічну кількість вибухівки, яку можна сконцентрувати.
Треба розуміти, що розподіли на middle і deep має бути умовним, а в головє стола має стояти результат на полі бою і підбір відповідних засобів. Тобто, якщо у нас є єбаніна, яка здатна і летіть на 1к плюс км і знищити укриття з саушкою без витрати 60+ FPV, то сам факт можливості далеко летіть і спалить заправку не має визначати спосіб застосування.
І отут ми приходимо до літа 2026. aka Літо можливостей. Ми проводили анонсовані і неаносовані наступальні операції, але наскільки ударна бпла компонента була якісно інтегрована? Відповідь дадуть тільки управління БпС відповідних корпусів.
Автор і далі вважає, що успіх у війні без успіху на полі бою неможливий
👍77💯37❤4👎3🔥1
Forwarded from Exilenova+
Zelenskiy / Official
Протягом цієї ночі Сили оборони України уразили місця зберігання, підготовки та пуску ударних безпілотників в Орловському і Ростовському регіонах.
У ніч на 30 серпня Сили оборони України завдали низки ударів по місцях зберігання та запуску ударних БпЛА противника.
На дронопорті «Цимбулова» в Орлі було уражено одну з пускових установок та місце зберігання ударних БпЛА.
На дронопорті «Цимбулова» в Орлі було уражено одну з пускових установок та місце зберігання ударних БпЛА.
🔥85👍18❤9🤩1
Exilenova+
Ще одне ураження на дронопорті «Цимбулова» в Орлі та пояснення для людей, які думають, що якщо уразити пускові, то дрони літать не будуть. Масштаб всього дронпорту на другому знімку. Таке розїбати зможе тільки касетна балістика.
Це власне і відповідь для всіх, хто питає, чому по дронопортам не б'ють/не так легко знищити.
Ну окрім того, що мало хто хоче займатися не "хайп" темами
Ну окрім того, що мало хто хоче займатися не "хайп" темами
👍69💯17🔥4🗿4🙏2
Це платформи, які мали стати відповіддю на обмеження FPV-дронів, серед яких головним був радіус їхньої дії.
Концепція дрона-матки була доволі очевидною, щоб розв'язати ці проблеми.
Завдяки доставці FPV ближче до цілі на іншому дроні заощаджується запас енергії, а ретранслятор на борту дрона-носія забезпечує потужний і стабільний зв'язок.
Але розвиток технологій пішов іншим шляхом: зараз про дрони-матки вже майже не згадують.
Стара концепція дрононосця так і не набула масової популярності на фронті, а проблему дальності FPV зрештою закрили інші рішення.
Втім, це не означає, що ідея зникла.
Навпаки, ідея багаторазового носія, який доставляє дешеві дрони ближче до цілі, залишається привабливою.
І саме вона зараз змушує переглядати підходи до застосування таких систем.
Підрозділи продовжують напрацьовувати різні варіанти, створюючи формати «штурмових маток», які будуть адаптовані під штурмові дії.
Так само підрозділи думають, як використовувати «матки» системно.
«Питання не у виборі: „мідлстрайк“ чи „матка“ для ураження. А в тому, як об'єднати їх в межах одного завдання. Така робота має бути систематизована. Для цього доцільно створювати штатні центри на рівні корпусів, які зможуть координувати різні засоби», – каже начальник управління БПС 7-го корпусу ДШВ підполковник Поляченко.
Окрім повітряних платформ, військові та інженери розглядають й інші носії – наземні роботизовані комплекси (НРК) та безекіпажні катери (БЕК), які перебувають на різних стадіях розвитку.
Та найбільш перспективним, особливо за наших умов, залишається напрямок дрононосця-ППО.
Мобільної точки, яка зможе сама літати за цілю і запускати по ній дрон.
Про те, як розвивалися «дрони-матки», чому вони не стали поширеними серед військових і яке їх місце на полі бою, читайте у моєму новому тексті на «Оборонці».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤41👍15🥰6🔥4
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Судячи по маркуванням політ був тестовим.
cred
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
1🔥87❤11😁3🤩1
На "Оборонці" вийшло інтерв’ю з представником КЗВВ — виробника тих самих «Богдан».
Увесь матеріал переказувати не буду, там купа всього цікавого (і це ще не все).
Краще читайте повний матеріал. Там про виробництво снарядів, ставлення до 203-мм систем, проєкту 105-мм гаубиці, «Марту», звідки з'явилася "Богдана" і купа чого іншого цікавого.
Але ось найцікавіше з цифр.
З Краматорського заводу вивезли менше 10 % обладнання від того, що було. Це 50 000 тонн обладнання, яке дозволило продовжити роботу на інших локаціях. Процесом займалися 150 людей впродовж 14 місяців.
Зараз на виробництві КЗВВ працює 7000 людей на 20 майданчиках. Середня зарплата — 60 тис. грн, також дають 10 тис. грн на оренду квартир в іншому регіоні.
На заводі опанували будь-які види стволів від 50 мм до 203 мм. Станом на зараз виробляється: 105 мм, 155 мм, 122 мм, 125 мм, 25 мм, 40 мм, 35 мм.
Завод працює з 105 європейськими компаніями, особливо з BAE Systems, оскільки багато військової техніки має коріння з цієї компанії. BAE Systems здебільшого замовляє у КЗВВ стволи для артилерійських систем M777, AS-90, L119, FH-70, Krab та Archer.
Також компанія виготовляє 155-мм снаряди великої, середньої і короткої дальності.
Вартість САУ — 2,5 млн євро, причіпної — 1,6 млн євро.
Компанія виготовила 1000 «Богдан». Це 70 % усієї української артилерії. Сама система пройшла декілька поколінь покращень.
Останні 9 місяців, за словами представників КЗВВ, держава не розміщувала замовлення на артилерію.
«Якщо ми не отримаємо замовлення в найближчі місяці, то доведеться зупинятися, виводити людей у безоплатні відпустки тощо. Навіть якщо ми зараз отримаємо контракт, нам доведеться на кілька місяців частково зупинитися, бо лише пів року ми будемо готувати компоненти для нового контракту».
Увесь матеріал переказувати не буду, там купа всього цікавого (і це ще не все).
Краще читайте повний матеріал. Там про виробництво снарядів, ставлення до 203-мм систем, проєкту 105-мм гаубиці, «Марту», звідки з'явилася "Богдана" і купа чого іншого цікавого.
Але ось найцікавіше з цифр.
З Краматорського заводу вивезли менше 10 % обладнання від того, що було. Це 50 000 тонн обладнання, яке дозволило продовжити роботу на інших локаціях. Процесом займалися 150 людей впродовж 14 місяців.
Зараз на виробництві КЗВВ працює 7000 людей на 20 майданчиках. Середня зарплата — 60 тис. грн, також дають 10 тис. грн на оренду квартир в іншому регіоні.
На заводі опанували будь-які види стволів від 50 мм до 203 мм. Станом на зараз виробляється: 105 мм, 155 мм, 122 мм, 125 мм, 25 мм, 40 мм, 35 мм.
Завод працює з 105 європейськими компаніями, особливо з BAE Systems, оскільки багато військової техніки має коріння з цієї компанії. BAE Systems здебільшого замовляє у КЗВВ стволи для артилерійських систем M777, AS-90, L119, FH-70, Krab та Archer.
Також компанія виготовляє 155-мм снаряди великої, середньої і короткої дальності.
Вартість САУ — 2,5 млн євро, причіпної — 1,6 млн євро.
Компанія виготовила 1000 «Богдан». Це 70 % усієї української артилерії. Сама система пройшла декілька поколінь покращень.
Останні 9 місяців, за словами представників КЗВВ, держава не розміщувала замовлення на артилерію.
«Якщо ми не отримаємо замовлення в найближчі місяці, то доведеться зупинятися, виводити людей у безоплатні відпустки тощо. Навіть якщо ми зараз отримаємо контракт, нам доведеться на кілька місяців частково зупинитися, бо лише пів року ми будемо готувати компоненти для нового контракту».
👍62🤯35❤10🙏6🥰2