🇨🇳🇰🇬🇪🇬Сі Цзіньпін відвідає саміт ШОС у Киргизстані та здійснить перший за 10 років державний візит до Єгипту

Очільник Китаю Сі Цзіньпін (на фото) з 30 серпня до 3 вересня відвідає Киргизстан та Єгипет. У Бішкеку він візьме участь у саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), після чого вирушить із державним візитом до Єгипту.

На саміті ШОС у Бішкеку Сі Цзіньпін обговорить із лідерами країн-учасниць поглиблення співробітництва, а також ключові міжнародні та регіональні питання, повідомив речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь.

У межах державного візиту до Киргизстану китайський лідер проведе переговори з президентом країни Садиром Жапаровим та візьме участь у низці офіційних державних заходів.

Після Киргизстану Сі Цзіньпін вирушить до Єгипту. Це стане його першим державним візитом до цієї країни за 10 років.

У Єгипті Сі проведе переговори з президентом Абдель Фаттахом ас-Сісі. Сторони планують обговорити двосторонні відносини Китаю та Єгипту, а також міжнародні й регіональні питання, що становлять спільний інтерес.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇧🇩🇸🇦🇹🇷🇵🇰Бангладеш розглядає можливість приєднання до оборонного пакту Саудівської Аравії, Туреччини та Пакистану

Бангладеш може розглянути можливість приєднання до Мекканського пакту — угоди про взаємну оборону, укладеної цього місяця Саудівською Аравією, Туреччиною та Пакистаном. Дакка отримала відповідне запрошення від Ер-Ріяда, однак остаточного рішення наразі немає.

Молодший міністр закордонних справ Бангладеш Хумаюн Кабір заявив, що уряд позитивно оцінює можливість участі. За його словами, якщо держави Близького Сходу з мусульманською більшістю створюють спільний механізм безпеки, розгляд участі Бангладеш у ньому не був би незвичайним. Він також повідомив, що до участі запрошують керівництво країни, зокрема прем’єр-міністра Таріка Рахмана.

Саудівська Аравія, Туреччина та Пакистан підписали угоду в Мецці цього місяця на тлі загострення безпекової ситуації на Близькому Сході. Пакт побудований за принципом колективної оборони, подібним до механізму НАТО: збройний напад на одну з трьох держав розглядатиметься як напад на всіх учасників.

Туреччина, яка має другу за чисельністю армію в НАТО, вже заявляла, що союз із ядерним Пакистаном та Саудівською Аравією — найбільшим експортером нафти — відкритий для розширення. Бангладеш, як і Туреччина, є світською республікою, однак понад 90% його населення становлять мусульмани-суніти.

Приєднання до військового союзу стало б суттєвою зміною для зовнішньої політики Бангладеш, яка традиційно ґрунтувалася на уникненні участі в конкуруючих геополітичних блоках. Такий підхід дозволяв Дакці одночасно залучати інвестиції, розширювати експорт та підтримувати економічні відносини з різними центрами сили.

Особливо важливими є економічні наслідки. Бангладеш значною мірою залежить від експорту готового одягу, основними ринками якого є Європейський Союз, Велика Британія та США, а грошові перекази мільйонів бангладешських працівників за кордоном, передусім на Близькому Сході, залишаються одним із головних джерел іноземної валюти.

За оцінками аналітиків, членство у військовому блоці може ускладнити відносини Бангладеш не лише з Індією, а й із Китаєм, Іраном, Японією, Кувейтом, Оманом, Катаром, Росією, ОАЕ та США. Відносини з цими державами не обов’язково погіршаться автоматично, проте Дакці стане складніше уникати питання про те, до якого геополітичного табору вона належить.

Найбільш чутливим напрямом залишаються відносини з Індією, які вже переживають напружений період. Бангладеш звинувачує індійські прикордонні сили у примусовому переміщенні людей через кордон і домагається екстрадиції колишньої прем’єр-міністерки Шейх Хасіни, яка перебуває в Індії після повалення її уряду в серпні 2024 року.

Прем’єр-міністр Тарік Рахман досі не ухвалив рішення щодо свого можливого візиту до Індії, оскільки Дакка очікує відповіді Нью-Делі на запит про екстрадицію Хасіни. Додаткове напруження виникло після її нещодавнього спілкування з журналістами в Нью-Делі, яке уряд Бангладеш розкритикував.

Для Індії потенційне приєднання Бангладеш до союзу, одним із ключових учасників якого є Пакистан, може стати особливо чутливим питанням. Проте у Дакці наголошують, що рішення має ухвалюватися з урахуванням ширших стратегічних та економічних інтересів країни, а не лише можливої негативної реакції Індії.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇳🇿Нова Зеландія планує заборонити соцмережі для дітей до 16 років і штрафувати платформи на 10% глобального доходу

Прем’єр-міністр Нової Зеландії Крістофер Лаксон заявив, що його партія внесе до парламенту законопроєкт, який передбачає заборону користування соціальними мережами для дітей молодше 16 років. За невиконання вимог технологічним платформам можуть загрожувати штрафи у розмірі до 10% їхнього глобального доходу.

Законопроєкт зобов’яже соціальні платформи вживати «розумних заходів» для перевірки віку користувачів. Для цього компанії зможуть використовувати наявну інформацію про облікові записи, технології розпізнавання обличчя та цифрові документи, що посвідчують особу.

Лаксон пояснив ініціативу необхідністю захистити дітей від негативного впливу соціальних мереж. За його словами, платформи піддають неповнолітніх впливу шкідливого контенту, технологій, що викликають залежність, та психологічного тиску, до якого діти не готові.

Прем’єр наголосив, що наслідки використання соцмереж уже позначаються на психічному здоров’ї дітей, їхньому сні, навчанні та сімейному житті. Він визнав, що повністю унеможливити доступ неповнолітніх до платформ не вдасться, оскільки частина користувачів шукатиме способи обходити обмеження, однак вважає проблему достатньо серйозною, щоб запровадити заборону.

Однак наразі незрозуміло, чи отримає законопроєкт достатню підтримку в парламенті. Один із партнерів Лаксона по урядовій коаліції — партія «Нова Зеландія передусім» — уже заявила, що не підтримуватиме ініціативу.

Лідер «Нової Зеландії передусім» та міністр закордонних справ Вінстон Пітерс заявив, що подібне законодавство створює ризик поступового розширення державних обмежень. На його думку, контроль за використанням соціальних мереж дітьми має залишатися відповідальністю батьків, а не держави.

Пітерс назвав австралійський досвід «колосальним провалом» і виступив проти його повторення в Новій Зеландії. Лаксон, зі свого боку, визнав, що запропонована система не буде ані простою, ані ідеальною, але заявив, що потенційна шкода соціальних мереж для дітей є надто значною, щоб уряд не намагався її обмежити.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇪🇺🇷🇺🇺🇦Країни ЄС закликають повернутися до використання заморожених активів Росії для фінансування України — Financial Times

Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща закликають Європейську комісію відновити роботу над механізмом використання понад €200 млрд заморожених активів Центрального банку Росії для фінансування України на тлі побоювань щодо нового дефіциту коштів у Києва.

Коаліція держав планує направити Єврокомісії лист із вимогою повернутися до опрацювання цієї концепції та пояснити, чи вдалося знайти альтернативні юридичні та технічні механізми, які дозволили б подолати заперечення Бельгії. Очікується, що документ буде направлений у четвер.

Попередня спроба використати російські суверенні активи фактично провалилася минулої зими через позицію Бельгії, де зберігається більшість цих коштів. Брюссель побоюється, що у випадку юридичних претензій Росії саме Бельгія може бути змушена нести відповідальність за повернення активів.

Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард заявила, що настав час розпочати нову дискусію щодо ширшого використання заморожених російських активів. За її словами, це дозволило б Україні продовжувати оборону, зменшивши фінансове навантаження на європейські держави.

Російські активи були заморожені в ЄС після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Значна частина коштів зберігається в бельгійському центральному депозитарії Euroclear. Самі активи поки залишаються недоторканими, однак прибутки від них уже використовуються для обслуговування погодженого у 2024 році кредиту Україні обсягом до €50 млрд.

Питання знову стало актуальним через побоювання європейських столиць щодо фінансових потреб України. Київ потребує додаткових ресурсів на тлі регулярних російських ракетних атак, а в ЄС вважають, що кредит на €90 млрд, терміново погоджений минулого грудня за рахунок бюджету Євросоюзу, може виявитися недостатнім.

Стенергард прямо заявила, що €90 млрд демонструють готовність ЄС підтримувати Україну, але цих коштів недостатньо. Країни, які виступають за повернення до питання російських активів, також хочуть уникнути ситуації, коли основний фінансовий тягар допомоги Україні припадає лише на одну або кілька держав-членів.

Ще в грудні країни ЄС домовилися продовжити роботу над створенням так званого репараційного кредиту, забезпеченого грошовими залишками, пов’язаними із замороженими російськими активами. Однак відтоді практично не повідомлялося про прогрес, тому група держав тепер вимагає від Єврокомісії представити інформацію про результати технічної роботи.

Головною перешкодою залишається позиція Бельгії. Вона продовжує побоюватися судових позовів і можливих заходів у відповідь з боку Росії, а також ризиків для європейських фінансових ринків, які можуть виникнути в разі використання російських суверенних активів.

За словами одного з європейських чиновників, нової юридичної моделі, яка повністю усувала б політичні перешкоди, що існували в грудні, наразі немає. Проте у ЄС можуть доопрацьовувати наявні правові механізми, розраховуючи, що зміна політичної ситуації дозволить зрештою погодити рішення.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇮🇸🇪🇺В Ісландії незначна більшість підтримує відновлення переговорів про вступ до ЄС напередодні референдуму

Незначна більшість ісландців підтримує відновлення переговорів про вступ країни до Європейського Союзу напередодні загальнонаціонального референдуму, який відбудеться 29 серпня. За останнім опитуванням, за повернення до переговорів виступають 51,3% громадян, проти — 48,7%.

Референдум не передбачає безпосереднього рішення про членство Ісландії в ЄС. У разі перемоги прихильників переговорів Рейк’явік лише отримає мандат на їх відновлення. Якщо сторони зрештою погодять умови вступу, Ісландія повинна буде провести другий референдум, на якому громадяни вже безпосередньо вирішуватимуть питання членства.

Опитування агентства Maskina проводилося 21–25 серпня серед 1 019 респондентів. Розрив між прихильниками та противниками переговорів продовжує скорочуватися: 13 серпня їх відновлення підтримували 52,2% опитаних, тоді як 47,8% виступали проти.

Ісландія вже проводила переговори про вступ до Євросоюзу, однак припинила їх у 2013 році після чотирьох років переговорного процесу. Останніми роками інтерес до членства відновився на тлі зростання вартості життя та війни в Україні.

Додатковим фактором стали неодноразові погрози президента США Дональда Трампа анексувати Гренландію, розташовану між Ісландією та Сполученими Штатами. Це посилило в країні дискусію щодо безпекових і геополітичних переваг тіснішої інтеграції з ЄС.

Ісландія вже глибоко інтегрована з Європою: країна входить до єдиного європейського ринку, Шенгенської зони та Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) разом із Норвегією та Ліхтенштейном. Однак вона не має формального впливу на процес ухвалення рішень у Євросоюзі.

Повноправне членство надало б Ісландії можливість безпосередньо брати участь у формуванні політики ЄС через Європейську комісію, Раду ЄС та Європейський парламент. Воно також передбачало б приєднання до митного союзу ЄС і створило б можливість у майбутньому перейти на євро.

У разі перемоги прихильників відновлення переговорів 29 серпня, за оцінкою Міністерства закордонних справ Ісландії, переговори про вступ можуть розпочатися до кінця 2026 року та завершитися протягом 18–24 місяців.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇷🇺У Конгресі США сподіваються ухвалити нові масштабні санкції проти Росії вже у вересні

Американський сенатор Річард Блументаль (на фото) заявив, що розраховує на ухвалення Палатою представників США законопроєкту про масштабні санкції проти Росії вже наступного місяця. За його словами, нові обмеження мають стати «кувалдою», яка вдарить по здатності президента Росії Володимира Путіна фінансувати війну проти України.

Блументаль, демократ від штату Коннектикут та один з авторів законопроєкту, зробив заяву під час візиту до Києва, де зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським та іншими високопосадовцями. Минулого місяця документ уже впевнено пройшов початкове голосування в Сенаті США.

Сенатор заявив, що законопроєкт має сильну підтримку республіканців у Палаті представників, що дає підстави розраховувати на його подальше просування.

Путін розуміє лише силу. А законопроєкт про санкції проти Росії — це кувалда, яка може продемонструвати саме ту силу, яку розуміє Путін, — заявив Блументаль.

Законопроєкт передбачає санкції проти високопоставлених російських чиновників, а також надає президенту США Дональду Трампу можливість запроваджувати мита розміром до 100% проти найбільших покупців російських нафти та газу, серед яких Китай та Індія. Мета заходів — скоротити енергетичні доходи, які надходять Москві.

Демократи загалом підтримують посилення санкцій проти Росії, однак частина законодавців висловлювала занепокоєння через широкі повноваження, які документ може надати Трампу щодо запровадження додаткових тарифів, зокрема потенційно проти союзників США.

Блументаль заявив, що передбачені законопроєктом винятки мають захистити європейських союзників США від нових мит. За його словами, це повинно усунути одну з головних претензій частини демократів до документа.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇸🇦🇮🇱Трамп передав Конгресу ядерну угоду із Саудівською Аравією, але пов’язав її з нормалізацією відносин з Ізраїлем

Президент США Дональд Трамп передав Конгресу угоду із Саудівською Аравією про співпрацю у сфері цивільної ядерної енергетики, однак наполягає, що вона набуде чинності лише у разі нормалізації відносин Ер-Ріяда з Ізраїлем та приєднання королівства до Авраамових угод.

Домовленості щодо ядерної угоди США та Саудівська Аравія досягли у липні. Вона дозволить американським компаніям експортувати до королівства цивільні ядерні технології. Адміністрація Трампа направила документ до Конгресу 24 серпня, після чого американські законодавці отримують 90 сесійних днів для його розгляду.

Представник адміністрації США наголосив, що позиція Трампа залишається незмінною: угода просуватиметься лише за умови, що Саудівська Аравія приєднається до Авраамових угод. Ці домовленості за посередництва США у 2020–2021 роках передбачили нормалізацію відносин Ізраїлю з ОАЕ, Бахрейном, Марокко та Суданом.

Вашингтон і раніше намагався пов’язати ядерну співпрацю з нормалізацією саудівсько-ізраїльських відносин. Адміністрація Джо Байдена також працювала над таким пакетом, а у 2023 році дипломати вважали, що Ер-Ріяд наблизився до встановлення відносин з Ізраїлем. Однак війна в Газі, що розпочалася у жовтні 2023 року, змінила ситуацію.

Саудівська Аравія наполягає, що перед визнанням Ізраїлю має бути створений незворотний шлях до утворення палестинської держави.

Домовленість розрахована на 30 років і передбачає будівництво в Саудівській Аравії ядерних реакторів AP1000. Загальна вартість потенційних проєктів оцінюється у десятки мільярдів доларів, а одним із головних бенефіціарів може стати Westinghouse, що належить канадським Cameco та Brookfield Asset Management.

Якщо протягом 90 сесійних днів Конгрес не заблокує угоду, вона зможе набути чинності. У разі її відхилення Трамп може застосувати президентське вето, для подолання якого знадобиться більшість у дві третини голосів у Конгресі.

Проте частина демократів та експертів із нерозповсюдження ядерної зброї критикує документ через відсутність прямої заборони для Саудівської Аравії самостійно збагачувати уран або переробляти ядерні відходи. Обидві технології потенційно можуть використовуватися на шляху до створення ядерної зброї.

Для порівняння, ОАЕ у своїй угоді про цивільну ядерну співпрацю зі США 2009 року погодилися відмовитися від таких можливостей — цей підхід відомий як «золотий стандарт» ядерного нерозповсюдження. Адміністрація Трампа натомість заявляє, що саудівська угода містить передбачені американським законодавством гарантії нерозповсюдження.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇺🇸🇸🇾США виключили Сирію зі списку держав-спонсорів тероризму

Сполучені Штати офіційно виключили Сирію зі списку держав-спонсорів тероризму, усунувши, за оцінкою Дамаска, останню велику перешкоду для залучення іноземних інвестицій та повноцінного повернення країни до міжнародної фінансової системи.

Рішення набуло чинності 24 серпня після завершення 45-денного періоду розгляду в Конгресі США. Президент Дональд Трамп офіційно повідомив Конгрес про намір скасувати статус Сирії ще 8 липня.

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що рішення ухвалене на тлі позитивних кроків і подальших зобов’язань уряду президента Ахмеда аш-Шараа повністю дистанціювати Сирію від міжнародного тероризму.

Міністр закордонних справ Сирії Асаад аш-Шибані назвав американський статус «останньою перешкодою» для економічного відновлення країни. За його словами, після його скасування більше немає суттєвих бар’єрів для інвестицій, ведення бізнесу та відбудови економіки Сирії.

Сирія перебувала в американському списку держав-спонсорів тероризму з 1979 року, коли Вашингтон звинуватив уряд Хафеза Асада у підтримці бойових угруповань. Статус зберігався протягом усього правління його сина Башара Асада, якого в грудні 2024 року повалили повстанці на чолі з нинішнім президентом Ахмедом аш-Шараа.

Одночасно США скасували статус «Фронту ан-Нусра» як спеціально визначеної глобальної терористичної організації. Після виключення Сирії у списку держав-спонсорів тероризму залишаються три країни — Куба, Іран і Північна Корея.

Статус держави-спонсора тероризму передбачав обмеження на американську зовнішню допомогу, оборонний експорт і продажі, постачання певних товарів подвійного призначення та фінансові операції. Навіть після скасування ширшого санкційного режиму він залишався серйозним юридичним і комплаєнс-ризиком для банків та інвесторів, які розглядали можливість роботи в Сирії.

Адміністрація Трампа припинила дію комплексних американських санкцій проти Сирії у липні 2025 року, але зберегла цільові обмеження проти Башара Асада та його оточення, порушників прав людини, наркоторговців, структур «Ісламської держави» та «Аль-Каїди», а також іранських проксі.

Міністерство фінансів США також дозволило американським фінансовим установам надавати послуги Сирії, проводити платежі за участю сирійських банків і встановлювати з ними кореспондентські відносини, якщо в операціях не беруть участі підсанкційні особи.

Інтерес міжнародного бізнесу до Сирії почав зростати ще до остаточного виключення зі списку. Сирійський міністр фінансів Мохаммад Юср Барніє провів переговори з Bank of America щодо потенційної співпраці та реінтеграції країни у світову фінансову систему. Представники банку висловили готовність відвідати Сирію та продовжити переговори.

У травні Mastercard також оголосила про роботу з QNB Group і Центральним банком Сирії над створенням інфраструктури для міжнародних карткових платежів. Компанія заявила про намір сприяти підключенню сирійських споживачів і бізнесу до глобальних платіжних мереж.

Рішення про виключення Сирії зі списку було ухвалене після зустрічі Трампа з аш-Шараа в Анкарі у липні та кількох місяців переговорів між Вашингтоном і Дамаском щодо економічної та зовнішньої політики Сирії. У межах цих переговорів Дамаск, зокрема, погодився суттєво скоротити імпорт російської нафти.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

🇬🇧 У Великій Британії спостерігається різке зростання кількості мігрантів, які подають заявки на отримання громадянства та постійного проживання напередодні запланованих урядом жорстких заходів

Запропоновані реформи щодо дозволу на проживання на невизначений термін, який надає право на постійне проживання та відкриває шлях до громадянства, передбачають подвоєння терміну, необхідного для його отримання, з п’яти до десяти років, і викликають суперечки серед членів правлячої Лейбористської партії.

Наразі уряд проводить консультації щодо пропозицій про запровадження більш суворих правил врегулювання, а новий прем’єр-міністр Енді Бернем зазнає тиску з боку депутатів від Лейбористської партії, які закликають його переглянути рішення про впровадження цих змін, про які вперше було оголошено за часів його попередника Кіра Стармера.

🛢🇮🇷🇺🇸 Експорт нафти з Перської затоки відновився до 15–16 млн барелів на добу — близько двох третин довоєнного рівня, за оцінками Goldman Sachs.

🚢Танкери використовують «тіньові» перевезення — вимикають транспондери та здійснюють перевалку нафти з судна на судно у відкритому морі, що ускладнює відстеження поставок