​​Особливості та порядок оскарження постанови про стягнення #Виконавчий_збір
Адвокат аналізує законодавчі вимоги та позиції Верховного Суду з їх правильного застосування

🔸Згідно з частинами 1, 2 ст. 27 Закону «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
🔸Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
🔸Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
🔸За своєю природою постанова про стягнення виконавчого збору є рішенням державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
🔸Стаття 55 Конституції України визначає: кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Таким чином, у разі незгоди з вищезазначеним рішенням, особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
🔸Одним із перших питань, з якими практикуючі юристи стикаються при оскарженні постанов про стягнення виконавчого збору є правильне визначення предметної юрисдикції даних спорів: за правилами якого судочинства буде розглядатися справа.
​​Cтягнення #Виконавчий_збір (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання.

🔸Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
🔸Таким чином, фактичне виконання судового рішення, крім випадку такого виконання до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжиття виконавцем заходів примусового виконання рішень не є обов'язковими умовами для стягнення виконавчого збору.
🔸Доводи скаржника, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
⚠️Вказану норму Закону України «Про виконавче провадження» викладено в такій редакції відповідно до Закону України від 03.07.2018 № 2475 № «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», які набрали чинності 28.08.2018, тобто до відкриття виконавчого провадження і до винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
⚠️Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.05.2018 (справа № 908/2356/16) та від 03.03.2018 (справа № 925/1788/15) є безпідставним, оскільки предметом оскарження у вказаних справах були постанови про стягнення виконавчого збору, винесені від 08.08.2017 та 02.06.2017 відповідно, тобто винесені під час дії попередньої редакції частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачала стягнення виконавчого збору у відсотках від стягнутої суми.